25 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6850/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"
про забезпечення позову у справі № 910/6850/20,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм",
22.12.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Верафарм"" (далі - ТОВ "Верафарм", скаржник, позивач) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2020, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 (повний текст постанови виготовлено - 26.01.2020) у справі № 910/6850/20, про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Крім того, скаржник просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження оспорюваних судових актів.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Верафарм", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 129 Конституції України, положення якої кореспондуються зі змістом статті 17 ГПК України, серед основних засад судочинства визначено право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
ТОВ "Верафарм" оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 21.09.2020, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/6850/20, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Водночас дана ухвала не міститься у переліку ухвал, на які за пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку.
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо що стосується умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18.11.2010).
У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. France (№ 21920/93, § 48, ЄСПЛ, від 23.10.1996) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними.
Вичерпний перелік ухвал місцевого суду після їх перегляду в апеляційному порядку, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Верафарм" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/6850/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження оспорюваних судових актів не розглядається.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини першої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/6850/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова