Ухвала від 16.08.2021 по справі 910/6850/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"16" серпня 2021 р. Справа№ 910/6850/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання Бовсунівська Л.О.

представники сторін, згідно з протоколом судового засідання

розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Мартюк А.І. від розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 (повний текст складено 15.01.2021)

у справі №910/6850/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним Рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/14-р/к від 12.03.2020 у справі № 116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу в частині Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм", -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Верафарм" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 скасувати повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" також звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати п. 1.; 1.2.; 2.; 2.2.; 3.; 3.2.; 4.; 4.2.; 5.; 5.2.; 6.; 6.2. рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та стягнути з Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" витрати, пов'язані із поданням апеляційної скарги.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" у справі №910/6850/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 1. прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 до провадження вказаною колегією суддів. Розгляд справи №910/6850/20 призначено на 05.08.2021.

В судовому зсіданні 05.08.2021 оголошено перерву до 10.08.2021.

В судовому засідання 10.08.2021 року представник позивача, подав заяву про відвід суддів Сітайло Л.Г. та Пашкіної С.А. у справі №910/6850/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" про відвід суддів Сітайло Л.Г. та Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/6850/20.

В судовому зсіданні 10.08.2021 оголошено перерву до 16.08.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2021, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.08.2021 по справі №910/6850/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 до провадження вказаною колегією суддів.

В судовому засідання 16.08.2021 року представник позивача, подав заяву про відвід судді Мартюк А.І. у справі №910/6850/20.

Подана заява про відвід судді Мартюк А.І. у справі №910/6850/20 мотивована тим, що колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Зубець Л.П. судді: Корсак В.А. Мартюк А.І. 29.06.2021 прийнято ухвалу, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 закрито.

Зазначене, на думку заявника, свідчить про неупередженість судді Мартюк А.І. при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм".

Дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" про відвід судді Мартюк А.І. від розгляду справи №910/6850/20, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість зазначеної заяви та відмову у задоволенні даної заяви з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

За рішенням у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105).

За рішенням у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивований.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

При цьому, оголошена представником заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів. Обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді Мартюк А.І. стосовно заявника, зацікавленість складу суду в ухваленні певного рішення у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів. Наведені заявником доводи, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу.

Колегія суддів також звертає увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

В силу приписів частини 1 статті 43 ГПК України, учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Виходячи з положень статті 43 ГПК України, учасники судового процесу мають добросовісно користуватись процесуальними правами, в тому числі щодо подання заяви про відвід, враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Подання позивачем завідомо безпідставного відводу, розцінюється колегією суддів як зловживання процесуальними правами учасника справи.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права, надані законом тим особам, які беруть участь у процесі при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Як зазначає у своїх ухвалах Верховний Суд, відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді.

Так, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз. 2, ч. 3, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Також, відповідно до частини 7, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що судове засідання в даній справі було призначено на 16.08.2021 року, а заява про відвід судді Мартюк А.І. від розгляду справи №910/6850/20 подана до суду 16.08.2021 року, тобто у день судового засідання, в зв'язку з чим питання про відвід судді Мартюк А.І. вирішується невідкладно судом у складі суду Сітайло Л.Г. (головуючий), судді Пашкіна С.А. та Мартюк А.І., тобто судом, що розглядає дану справу.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" про відвід судді Мартюк А.І. від розгляду справи №910/6850/20 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" про відвід судді Мартюк А.І. від розгляду справи №910/6850/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

А.І. Мартюк