Постанова від 10.02.2022 по справі 910/6850/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2022 р. Справа№ 910/6850/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Токар Т.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 10.02.2022

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 (повний текст складено 15.01.2021)

у справі №910/6850/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним Рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/14-р/к від 12.03.2020 у справі № 116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу в частині Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"

В судовому засіданні 10.02.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі № 910/6850/20 повністю, визнати недійсним та скасувати п. 1.; 1.2.; 2.; 2.2.; 3.; 3.2.; 4.; 4.2.; 5.; 5.2.; 6.; 6.2. рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/14-р/к від 12.03.2020 у справі № 116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм», на загальну суму 408 000 грн., що складається із штрафів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 закрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікор, ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20.

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верафарм» (ТОВ «Верафарм», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування п. 1.; 1.2.; 2.; 2.2.; 3.; 3.2.; 4.; 4.2.; 5.; 5.2.; 6.; 6.2. рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі № 116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм», на загальну суму 408 000 грн., що складається із штрафів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5 та під час розгляду відповідачем відповідної справи було всебічно, повно і об'єктивно розглянуто її обставини, а відтак у суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстави для визнання недійсним або скасування оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове про задоволення позову.

В апеляційній скарзі позивач із висновками суду, викладеними у рішенні не погоджується, у зв'язку з чим посилається на незаконне незалучення ТОВ «Медікор, ЛТД» та не об'єднання справ в суді першої інстанції 07.07.2020; неналежність повноважень представника відповідача Тацишиної О.П.; незаконне неприйняття доказів, оскільки всі докази, які долучені до матеріалів справи відповідачем разом із відзивом від 02.07.2020 є неналежними, подані та завірені особою, яка не має повноважень щодо самопредставництва та не є адвокатом - П. Кузик.

Скаржником в апеляційній скарзі наведено аналіз кожної процедури закупівлі, за яку відповідачем накладено штраф, вказано правову позицію позивача (спростування аргументів відповідача) у формі таблиці з висновками по окремим даним - «не збігається».

Згідно інших доводів апеляційної скарги, в яких викладено нормативне обґрунтування правової позиції позивача:

- матеріали справи відповідача не містять інформації, від кого або яким способом було отримано інформацію (і яку саме), що стала підставою для відкриття справи відповідачем;

- слід розглядати кожен лот кожних торгів окремо, чого відповідачем зроблено не було;

- тезово апелянт стверджує також про:

відсутність доведення відповідачем знаходження за однією адресою;

відсутність доведення відповідачем одних і тих же осіб органів управління;

відсутність доведення відповідачем узгодженості дій при визначенні ціни;

відсутність доведення відповідачем спільних працівників, уповноваження одних і тих же фізичних осіб;

відсутність доведення відповідачем використання спільного номеру телефону та однієї адреси електронної пошти;

- позивач, як переможець жодного разу не відмовлявся від підписання договору;

- стосовно доводів про використання однієї IP-адреси, то згідно доводів апелянта, кожен з учасників має своє відокремлене приміщення та провайдера Інтернет, і тому використання однієї IP-адреси не є підтвердженням узгодженості дій, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; IP-адреса надається провайдером автоматично, ТОВ «Верафарм» не мало змоги обрати іншу адресу відповідно до договору надання послуг мережі Інтернет;

- стосовно посилань відповідача на господарські відносини між позивачем та третьою особою, апелянт зазначає, що перебування вказаних осіб у фінансових та господарських відносинах, не суперечить приписам чинного законодавства України та не є свідченням узгодженості дій між зазначеними особами;

- стосовно визначення відповідачем первинної ціни, апелянт вказує, що господарська діяльність товариства здійснюється на його власний ризик, а визначення ціни є правом вказаної особи, що жодним чином не порушує умов публічної закупівлі та жодним чином не свідчить про узгодженість дій позивача та третьої особи;

- у спірному рішенні відповідача не з'ясовано наявність спільних економічних інтересів позивача та третьої особи при участі у цих торгах, не досліджено можливості впливу учасників на господарську діяльність одне одного, механізму та способів його впливу;

- фактично, на підтвердження протиправної узгодженості в діях позивача та третьої особи, відповідач посилається виключно на зовнішні ознаки, які могли б свідчити про те, що між учасниками процедури закупівлі на конкурсних торгах відбувся обмін інформацією при оформленні конкурсної документації; натомість зі змісту прийнятого рішення не випливає, що обмін інформацією розповсюджувався на сутність конкурсних торгів потрібного учасникам рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікор, ЛТД» для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20.

26.05.2021 розгляд апеляційних скарг у справі відкладено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікор, ЛТД» про відвід головуючого судді Куксова В.В. від розгляду справи №910/6850/20. Заяву головуючого судді Куксова В.В. про самовідвід від розгляду справи №910/6850/20 задоволено. Матеріали справи № 910/6850/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Справу прийнято до розгляду у зміненому складі суду ухвалою від 05.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» про відвід суддів Сітайло Л.Г. та Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/6850/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» про відвід судді Мартюк А.І. від розгляду справи №910/6850/20.

16.08.2021 року судді Сітайло Л.Г. та Пашкіна С.А. заявили про самовідвід у справі, з метою усунення найменших сумнівів у неупередженості суду та законності складу суду, забезпечення процесуальних строків розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г. та Пашкіної С.А. про самовідвід від розгляду справи №910/6850/20 задоволено. Матеріали справи №910/6850/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/472/21 від 25.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/6850/20.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Агрикової О.В., Тищенко А.І.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Агрикова О.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20, розгляд справи №910/6850/20 призначено на 30.09.2021.

30.09.2021 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді на самоізоляції.

Після виходу головуючого судді з самоізоляції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 розгляд справи призначено на 28.10.2021.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20, розгляд справи №910/6850/20 призначено на 18.11.2021.

18.11.2021 розгляд справи №910/6850/20 не відбувся, справу призначено до розгляду на 16.12.2021 ухвалою суду від 24.11.2021.

16.12.2021 оголошено перерву до 10.02.2022.

10.02.2022 ухвалою Північного апеляційного господарського суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікор, ЛТД».

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.02.2022 заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Уповноважений представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 10.02.2022 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвал в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

10.02.2022 на електронну адресу суду від представника позивача адвоката Савчака Я.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначено на 10.02.2022 об 11 год.00 хв., посилаючись на те, що 10.02.2022 об 11:30 він братиме участь у судовому засіданні в Печерському районному суді м.Києва (суддя Вовк С.В., №757/63856/21-ц, позивач ОСОБА_1 , відповідач: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна, 1001, м.Київ, вул. Володимирська,15 Цивільне судочинство).

Зазначає, що пріоритетність участі у вказаній кримінальній справі визначається тим, що вказане судове засідання слідчого судді у Печерському районному суді м.Києва призначене раніше, вказане засідання є підготовчим і не може бути відкладене з огляду на те, що він представляє позивача.

Вказане клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки під час оголошення перерви у справі 16.12.2021 та визначенні наступної дати судового засідання 10.02.2022 об 11:00, судом було узгоджено вказану дату та час, в тому числі і з адвокатом Савчаком Я.О., від якого будь-яких заперечень щодо вказаної дати не надійшло, про призначення будь-яких інших справ за участі адвоката Савчака Я.О. в цей час в Печерському районному суді м.Києва не повідомлялось. Окрім того, судом було визначено, що на розгляд справи виділяється достатньо часу, зокрема, не менше однієї години на виступ для кожного апелянта.

Одночасно колегія звертає увагу і на те, що представник апелянта у заяві про відкладення розгляду справи посилається на те, що 10.02.2022 об 11:30 він братиме участь у судовому засіданні в Печерському районному суді м.Києва у цивільній справі №757/63856/21-ц, а тому посилання на пріорітеність вказаної справи як кримінальної, є необгрунтоаним. Належних та допустимих доказів того, що справа №757/63856/21-ц призначена до розгляду на 10.02.2022 раніше ніж справа №910/6850/20, апелянтом не подано.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

12.03.2020 Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 116/60/123-рп/к.19 постановила рішення № 60/14-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Вказаним рішенням визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікор, ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 34832841, м. Київ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» (ідентифікаційний код юридичної особи 41281252, м. Київ) під час участі у тендерних процедурах із закупівлі за допомогою електронних закупівель «Prozorro», порушенням, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, тендерів.

За висновком Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» під час підготовки та участі у вказаних процедурах закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання при підготовці та участі у відповідних процедурах закупівлі.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог обґрунтовані посиланнями на норми закону, зокрема ст. ст. 1, 3, 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст.ст. 1, 5, 6, 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення Європейського суду (the European Court of Justice (ECJ) від 04.06.2009 зі справи № С-8/08, ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та наступними обставинами, встановленими під час розгляду справи.

В ході розгляду Відділенням справи №116/60/123-рп/к.19 були встановлені (із наявних у справі доказів) факти:

1) спільної стратегії ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» у торгах, яка полягала у не зниженні цінових пропозицій;

2) наявності господарських відносин між вказаним суб'єктами господарювання;

3) спільного використання ІР - адрес, під час участі у торгах, для подання податкової звітності та керування банківськими рахунками;

4) наявності спільних економічних інтересів, координації поведінки та синхронності дій ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» в торгах;

5) наявності спільних особливостей отримання гарантій банку;

6) наявності спільних особливостей в документах.

Зазначені факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком об'єктивних чинників, і на переконання суду дійсно свідчать про узгодження (координацію) між ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» своєї поведінки при підготовці та участі в торгах, зокрема, про обмін між ними інформацією.

Суд першої інстанції правомірно погодився з Відділенням, що ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» під час підготовки документів для участі у процедурі закупівлі - 1, 2, 3, 4, 5, 6 діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою. Узгодивши свою поведінку та свої пропозиції, ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши права замовників на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Виявлені Відділенням особливості в оформленні документів тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі не є самостійною ознакою узгодженої поведінки останніх, однак спільні нехарактерні ознаки в оформленні документації торгів в сукупності із іншими доказами можуть свідчити про антиконкурентну поведінку.

Узгодивши свої дії під час підготовки та участі в аукціоні, ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» замінили ризик, що породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення аукціону (процедур закупівлі - 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Суд погодився з Комітетом, що змагальність продавців - учасників конкурентних процедур, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об'єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Сама узгоджена поведінка учасників конкурсу, торгів (тендеру) не відповідає суті конкурсу, відповідно, в даному випадку негативних наслідком є сам факт спотворення результатів тендеру (через узгодження поведінки учасниками).

Господарські відносини учасників торгів (тендеру) не є забороною для участі в одному і тому ж тендері, проте змагання при проведенні тендеру забезпечується таємністю інформації.

Змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.

Встановлені обставини у справі №116/60/123-рп/к.19, підтверджені зібраними доказами, вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій для участі в процедурах закупівлі - 1, 2, 3, 4, 5, 6 ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медіко, ЛТД» узгоджували свої дії між собою, що підтверджується, зокрема: спільним використанням ІР - адрес, під час участі у торгах, для подання податкової звітності та керування банківськими рахунками; наявністю господарських відносин між учасниками закупівлі; наявністю спільних особливостей в документах.

Факти використання ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» однієї IP адреси, також не є простим збігом, а підтверджують, що відповідні учасники спільно (узгоджено) здійснюють ведення господарської діяльності та між ними відбувається обмін інформацією щодо їх господарської діяльності.

Наведені в рішення АМКУ факти спільного використання ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» одних і тих же ІР-адрес в сукупності із іншими обставинами, встановленими Комітетом, є прямим свідченням пов'язаності таких учасників та ведення ними спільної господарської діяльності.

З посиланням на достатню практику Верховного Суду у таких справах, зокрема позиції, викладені у постановах від 18.10.2018 у справі № 916/3214/17; від 05.06.2018 у справі № 910/15019/17; від 27.03.2018 у справі № 910/8144/15-г тощо, суд першої інстанції враховував, що для визнання органами Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Виходячи з наведених обставин, суд першої інстанції відхилив доводи позивача, викладені в його заявах по суті справи, щодо неправомірності оскаржуваного рішення, та враховуючи, що такими доводами не спростовуються обставини, встановлені відповідачем, та його висновки щодо кваліфікації дій ТОВ Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД».

При розгляді справи про порушення, відділенням враховувалось, що законодавство України не забороняє суб'єктам господарювання, які приймають участь в одній процедурі закупівлі мати господарські договірні відносини між собою; натомість, наявність ділових та економічних відносин між учасниками в період до та під час проведення торгів, істотної участі учасниками у здійсненні господарських операцій одне одного, свідчить про намір вказаних суб'єктів в результаті узгодження своїх дій отримати вигоду незалежно від результату процедури закупівлі, оскільки навіть у випадку визначення переможцем торгів ТОВ «Медікор, ЛТД» поставка товару останнього, який є предметом закупівлі, буде здійснюватись ТОВ «Верафарм», що підтверджується матеріалами справи №116/60/123-рп/к.19.

В даному випадку, зважаючи на тривалу та тісну співпрацю ТОВ «Медікор, ЛТД» та ТОВ «Верафарм» на ринку продажу (реалізації) лікарських засобів, виробів медичного призначення та інших товарів лікувального, косметичного та медичного призначення, не були зацікавлені у створенні конкурентного середовища між ними під час проведення процедури закупівлі. Під час участі у процедурі закупівлі вони не змагалися між собою, надаючи Замовникам можливість обрати найбільш оптимальну пропозицію, в результаті чого був спотворений основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників, відповідно, право на укладення договору було отримано переможцем не на конкурентних засадах.

Судом першої інстанції відхилені доводи позивача стосовно того, що відповідач мав довести порушення антимонопольного законодавства у формі вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, тендерів по кожній окремо взятій процедурі закупівлі без жодного порівняння та аналізу інформації щодо 6 окремих процедур закупівлі, оскільки:

- при встановленні порушення законодавства про захист економічної конкуренції враховується не окремий факт, а сукупність обставин, які свідчать про узгоджену поведінку між учасниками торгів. І в даному випадку сукупність вищенаведених обставин свідчить про те, що узгодження ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» своїх пропозицій в процедурах закупівлі - 1, 2, 3, 4, 5, 6 усунуло конкуренцію та змагальність між ними, чим порушено право замовників відповідних закупівель на отримання найбільш ефективного для них результатів, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи №116/60/123-рп/к.19 та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи №116/60/123-рп/к.19, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи №116/60/123-рп/к.19, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими, а саме справа № 116/60/123-рп/к.19 розглянута з дотриманням положень Правил розгляду справ.

Повноваження стосовно визначення розміру штрафу в гранично встановлених межах віднесено до компетенції органів Антимонопольного комітету України, штраф накладається за кожне окреме порушення.

Резолютивною частиною рішення № 60/14-р/к визнано, що ТОВ «Верафарм» вчинило 6 (шість) окремих порушень під час участі у процедурі закупівлі-1,-2,-3,-4,-5,-6.

Антиконкурентні узгоджені дії в кожній процедурі закупівлі є окремим, самостійним порушенням законодавства, передбаченим п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Розмір штрафів, накладених Комітетом в рішенні відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, а рішення про накладення штрафів прийнято в межах повноважень органів Комітету.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Верафарм».

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Предметом заявленого у справі позову є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсними та скасування рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», в частині, що стосується визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» таким, що вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Верафарм» штрафів.

Суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, правомірно виходив з того, що обставини у справі № 116/60/123-рп/к.19, підтверджені зібраними доказами, вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій для участі в процедурах закупівлі - 1, 2, 3, 4, 5, 6 ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» узгоджували свої дії між собою, що підтверджується, зокрема: спільним використанням ІР - адрес, під час участі у торгах, для подання податкової звітності та керування банківськими рахунками; наявністю господарських відносин між учасниками закупівлі; наявністю спільних особливостей в документах.

У рішенні відповідача від 12.03.2020 № 60/14-р/к у розділі 3 викладені обставини справи, зокрема, по досліджуваним процедурам закупівлі (п. 3.1; 3.2; 3.3; 3.4; 3.5; 3.6), у розділі 4 встановлені антиконкурентні узгоджені дії, зокрема, за розглядом наступних критеріїв: - не зниження цінових пропозицій (п.4.1); - подання тендерних пропозицій, здійснення входу в аукціон та подання податкової звітності з однієї ІР-адреси (п.4.2); - керування рахунками (п.4.3); - пов'язаність господарськими відносинами (п. 4.4); - спільний економічний інтерес та координація поведінки (п. 4.5); - синхронність дій відповідачів (п.4.6); - особливості отримання гарантій банку (п. 4.7); - спільні особливості в документах (п.4.8).

Кваліфікація порушення учасниками конкурентного законодавства встановлена у розділі 5 рішення від 12.03.2020 № 60/14-р/к, остаточні висновки адміністративної колегії Відділення викладені у розділі 6.

Твердження апелянта про протизаконне комплексне (спільне) встановлення антиконкурентних узгоджених дій відповідачем щодо процедури закупівлі-1, процедури закупівлі-2, процедури закупівлі-3, процедури закупівлі-4, процедури закупівлі-5, процедури закупівлі-6 разом узятих підлягають відхиленню.

Досліджуючи наявні у справі докази на предмет підтвердження встановлених відповідачем порушень, апеляційним господарським судом враховується, що такі позивачем не спростовані під час судового розгляду, а наведені в апеляційній скарзі у вигляді таблиці дані, які «не збігаються» у пропозиціях ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» не свідчать про відсутність узгодженості поведінки під час підготовки та участі у торгах, що стосується спотворення результатів торгів, які доведені Комітетом належними доказами у їх сукупності.

Згідно сталої та визначеної правової позиції Верховного Суду у справах про визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції») та накладення штрафу оцінку обставин справи та доказів суду слід здійснювати за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Близький за змістом висновок є послідовним та викладений Верховним Судом у постановах від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2019 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, від 26.01.2021 зі справи № 910/2576/20, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20.

Відповідно до підтверджених матеріалами справи встановлених відповідачем обставин:

- цінові пропозиції обома учасниками (ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД») створювалися у всіх досліджуваних процедурах закупівель з однієї ІР-адреси та в одну дату у близький проміжок часу;

- протягом електронних аукціонів у процедурах закупівлі - 1, 2, 4, 6 ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» не змінювали свої цінові пропозиції, а цінові позиції ТОВ «Медікор, ЛТД» були завжди вищими за ціни, запропоновані ТОВ «Верафарм»;

- учасники в однаковий проміжок часу (вхід в аукціон під час участі у процедурі закупівлі - 1 та подання тендерних пропозицій під час участі у всіх процедурах закупівель) та протягом тривалого періоду (звітування в органи ДПС у 2018-2019 роках) використовували одну ІР-адресу для вчинення однакових дій, в тому числі, під час участі у процедурах закупівель;

- подання електронної податкової звітності ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» свідчить про узгодженість своєї поведінки при підготовці до участі у торгах, зокрема, про обмін інформацією між ними, в тому числі щодо цінових пропозицій таких учасників;

- ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» у 2018-2019 роках, в тому числі у період проведення торгів, здійснювали керування рахунками в банках спільно, використовуючи однакову ІР-адресу, яка надана у користування ТОВ «Медікор, ЛТД» за адресою його державної реєстрації, здійснення фінансових операцій з однієї ІР-адреси учасниками однієї процедури закупівлі під час проведення останньої освідчить про спільне ведення господарської діяльності та обізнаність учасників про фінансову спроможність один одного;

- наявність ділових та економічних відносин між учасниками в період до та під час проведення торгів, істотної участі учасниками у здійсненні господарських операцій одне одного, свідчить про намір вказаних суб'єктів в результаті узгодження своїх дій отримати вигоду незалежно від результату процедури закупівлі, оскільки навіть у випадку визначення переможцем торгів ТОВ «Верафарм» поставка товару останнього, який є предметом закупівлі, буде здійснюватися ТОВ «Медікор, ЛТД»;

- за результатом аналізу реєстрів податкових накладних ТОВ «Медікор, ЛТД» та ТОВ «Верафарм», відповідачем було встановлено, що протягом 2018 року отримували послуги з регулювання державних закупівель у Товариства з обмеженою відповідальністю «Амакса», а також маркетингові послуги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Амакса-Україна» (нова назва - ТОВ «Інноваційні Аберативні Технології»), які у 2018 році, в тому числі у період проведення процедур закупівлі-3,-4,-5-6, знаходились за однією адресою з ТОВ «Медікор, ЛТД», а саме: пр-т Степана Бандери, 28-А, літера Г, м. Київ, 04073;

- отже, ТОВ «Медікор, ЛТД» та ТОВ «Верафарм» отримували однакові послуги, зокрема з регулювання державних закупівель та маркетингові послуги, від одних і тих самих суб'єктів господарювання, які знаходяться за однією адресою з ТОВ «Медікор, ЛТД»; у своїх тендерних пропозиціях ТОВ «Медікор, ЛТД» та ТОВ «Верафарм» пропонували товар, зокрема виробництва компанії Амакса;

- згідно інформації, наданої учасниками ТОВ «Медікор, ЛТД» здійснювало закупівлю медичних препаратів, які зокрема були предметом закупівлі, у АМАХА PHARMA LTD (Великобританія), а ТОВ «Верафарм» протягом 2018 - 2019 років купувало вказану продукцію у ТОВ «Медікор, ЛТД»;

- за договором поставки від 01.02.2018 № 01-02/18 в період з 01.01.2018 по 12.08.2019 року ТОВ «Медікор, ЛТД» реалізовано ТОВ «Верафарм» товарів, майже на 60 % загального обсягу реалізації товарів ТОВ «Медікор, ЛТД» складається з господарських операцій щодо постачання продукції ТОВ «Верафарм», при цьому в обороті господарських операцій з придбання ТОВ «Верафарм» операції із закупівлі продукції у ТОВ «Медікор, ЛТД» складають 97,6 відсотків;

- за результатами аналізу листа АТ «ОТП БАНК» від 06.02.2019 № 51-51-3/1117-БТ (вх. № 60-01/70кі від 07.02.2019), встановлено, що ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» для участі у процедурі закупівлі-3, процедурі закупівлі-4, процедурі закупівлі-5 та процедурі закупівлі-6 подавали банківські гарантії з послідовними номерами та однаковими датами їх отримання, що були видані одним банком - АТ «ОТП БАНК»;

- у тендерній пропозиції, яку подало ТОВ «Верафарм» для участі у процедурі закупівлі-2, міститься файл під назвою «Інформація щодо медико-технічних вимог»; на сторінках 176-186 та 190-198 міститься сертифікати якості на товари, що були предметом торгів, на яких поряд із печаткою ТОВ «Верфарм» стоїть печатка ТОВ «Медікор, ЛТД»; зазначена інформація про те, що на територію України продукція була ввезена ТОВ «Медікор, ЛТД», тобто останній є імпортером медичних препаратів, що були предметом пропозиції.

Аналізуючи встановлені та підтверджені матеріалами справи обставини, апеляційний господарський суд визнає обґрунтованими висновки відповідача про те, що зазначені дії учасників не можуть пояснюватися збігом обставин, з огляду, в тому числі і на подання тендерних пропозицій - у близький проміжок часу та з одних ІР-адрес, а відповідна синхронна поведінка ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» свідчить про характерний системний підхід до формування тендерних пропозицій, їх подачу та участі у досліджувальних процедурах закупівель.

Доводи апелянта про відсутність доведення відповідачем знаходження за однією адресою, відсутність доведення відповідачем одних і тих же осіб органів управління, відсутність доведення відповідачем узгодженості дій при визначенні ціни, відсутність доведення відповідачем спільних працівників, уповноваження одних і тих же фізичних осіб, відсутність доведення відповідачем використання спільного номеру телефону та однієї адреси електронної пошти не спростовують встановлених обставин, не є обов'язковими обставинами без яких неможливо кваліфікувати дії суб'єктів господарювання як антиконкурентні узгоджені в розумінні положень закону.

Відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону № 2210.

Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Повноваження Антимонопольного комітету України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції визначені п. 1 - 5 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»; повноваження адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України визначені пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 14 Закону «Про Антимонопольний комітет України».

При прийнятті оскаржуваного рішення №60/14-р/к від 12.03.2020 Відділення діяло у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені в рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку, що Комітетом доведена узгодженість поведінки товариства, що стосується спотворення результатів торгів.

Для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19.

Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено, що узгодження ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» своїх пропозицій в процедурах закупівлі - 1, 2, 3, 4, 5, 6 усунуло конкуренцію та змагальність між ними, чим порушено право замовників відповідних закупівель на отримання найбільш ефективного для них результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції приписів процесуального закону не відповідають дійсності, оскільки клопотання про об'єднання справ, про залучення третьої особи, про неналежність повноважень представника відповідача Тацишиної О.П.; дослідження поданих до справи відповідачем разом із відзивом від 02.07.2020 документів об'єктивно розглянуті в суді першої інстанції, обгрунтовано відхилені в порядку, встановленому ГПК України.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що об'єднання справ є правом суду, реалізація якого залежить, у тому числі, від того, чи не буде це об'єднання перешкоджати з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, та чи не ускладнить воно вирішенню спору.

За висновками суду першої інстанції об'єднання справ №910/6681/20 та №910/6850/20 перешкоджатиме з'ясуванню прав та обов'язків сторін, а також суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки справи знаходяться в провадженні різних суддів, і об'єднання справ утруднить вирішення спору, а також продовжить строк розгляду обох справ.

Зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції підтверджує, що судом надано вичерпне обґрунтування своєї позиції про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення АМК, з урахуванням визначеної практики Верховного Суду стосовно оцінки доказів в порядку частини другої статті 86 ГПК України.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки їм вже було надано належну оцінку судом першої інстанції, який обгрунтовано їх відхилив, апеляційний господарський суд не вбачає порушень у застосуванні норм права, на які посилається скаржник.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, оскільки такі не спростовують зроблених судом висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, апелянт не подав належних доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Верафарм» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Верафарм».

4. Матеріали справи № 910/6850/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 15.02.2022.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська