Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 30 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/1151/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Жук Г.А., Зубець Л.П., Дідиченко М.А.
від 09.09.2019
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг»
2. ОСОБА_2
третя особа: Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради
про визнання недійсними рішень загальних зборів (протокол № 1 від 08.06.2017), визнання недійсним договору купівлі-продажу частки від 08.06.2017, скасування державної реєстрації змін у ЄДР, поновлення в якості засновника товариства
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг» 20.09.2019 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 925/1151/17.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.09.2019 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Підставою для постановлення судом апеляційної інстанції ухвали від 09.09.2019 у справі № 925/1151/17 про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 у справі № 925/1151/17 стало невиконання заявником вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 12.08.2019, якою його апеляційну скаргу було залишено без руху, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг» усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 7 200,00 грн.
Скаржником не заперечується, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 12.08.2019 в частині сплати судового збору ним не виконано, однак, вважає, що суд мав задовольнити його клопотання про розстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що він має тимчасові фінансові труднощі, які виникли через супроводження значної кількості судових справ.
Відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статі 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суд апеляційної інстанції встановив, що апелянт у встановлений судом в ухвалі від 12.08.2019 у справі № 925/1151/17 строк не усунув недоліки апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг» висновків суду апеляційної інстанції щодо невиконання скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений законом строк не спростовують, а спрямовують суд касаційної інстанції до втручання у фактичну складову судового рішення, тобто до необхідності переоцінки висновків суду апеляційної інстанції.
Крім того, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного суду у загальному порядку після усунення недоліків.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).
Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи з високого статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 925/1151/17, оскільки правильне застосування апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейпіс Холдинг» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 925/1151/17.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
О. Мамалуй