Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 червня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1151/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:
від позивача: Міщенко С.В. - адвокат; ОСОБА_2 - особисто; за участі ОСОБА_4
від першого відповідача: Радзієвський Р.В. - член виконавчого органу;
від другого відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
свідки ОСОБА_1 особисто; ОСОБА_8 - по відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙПІС ХОЛДИНГ" (третя особа Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради) про визнання недійсними рішень загальних зборів (протокол № 1 від 08.06.2017), визнання недійсним договору купівлі-продажу частки від 08.06.2017, скасування державної реєстрації змін у ЄДР, поновлення в якості засновника товариства
Заявлено позов з вимогами про визнання недійсними рішень загальних зборів (протокол № 1 від 08.06.2017), визнання недійсним договору купівлі-продажу частки від 08.06.2017, скасування державної реєстрації змін у ЄДР, поновлення позивачки в якості засновника товариства, зокрема, з мотивів, що позивачка не була присутня на зборах учасників товариства 08.06.2017 та не підписувала спірний договір купівлі-продажу частки.
Ухвалою від 04.10.2018 (а.с. 32-35 том 3) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради.
Ухвалою від 16.10.2018 ( а.с.76-79 том 3 ) залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 , яка є стороною спірного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017.
Представник позивача та позивач особисто в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.
Представники 1-го відповідача в ході розгляду справи проти задоволення позову заперечували повністю з підстав, що позивачка особисто брала участь у загальних зборах учасників 08.06.2017 та самостійно уклала спірний договір купівлі-продажу частки, а тому у позивачки немає порушеного права, позов не підлягає до задоволення, про що суду надано відзив на позов (а.с. 47-52 том 1).
Представник 2-го відповідача в судове засідання не з'явився, електронною поштою направлено суду клопотання про відкладення розгляду справи 25.06.2019 у зв'язку з відрядженням ОСОБА_3 .
Суд відхилив клопотання 2-го відповідача про відкладення розгляду справи з підстав недостатньої поважності причини відкладення засідання, оскільки з урахуванням завчасно відомого графіка судових засідань відповідач міг скорегувати власний графік відряджень. Відповідачка-2 мала свого адвоката, який брав участь у засіданнях. Крім того, у засідання вже неодноразово з'явилися свідки, яких потрібно допитати. Також сторонам надавався додатковий час для примирення за пропозицією обох сторін, згоди з приводу чого не було досягнуто.
Представник третої особи в засідання жодного разу не з'явився, документів з процесуальних питань щодо своєї позиції у спорі суду не направляв.
У судовому засіданні 25.06.2019 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи і пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається наступне:
Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.07.2017 за № 23000930 від 18.07.2017 ( а.с. 19-23 том 1) вбачається, що станом на 12.06.2017 засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг" є ОСОБА_2, розмір внеску до статутного фонду - 25000,00 грн. та ОСОБА_3 розмір внеску до статутного фонду - 25000,00 грн.
З витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.07.2017 за № 23000945 від 18.07.2017 ( а.с. 24-29 том 1) та № 23000914 станом на 14.06.2017 (а.с. 30-34 том 1) засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг" є:
ОСОБА_3 - розмір внеску до статутного капіталу - 40000 грн.;
ОСОБА_6 - розмір внеску до статутного капіталу - 5000 грн.;
ОСОБА_7 - розмір внеску до статутного капіталу - 5000 грн..
Також витягів № 23000945 та № 23000914 вбачається, що керівником та підписантом товариства з обмеженою відповідальністю є ОСОБА_3.
Дані відомості відповідачами суду не заперечені.
За доводами позивачки, вона дізналася про порушення свого корпоративного права на управління товариством та про позбавлення її права на частку у статутному капіталі товариства саме з відомостей з ЄДР у липні 2017, підставою для чого стали спірні рішення загальних зборів товариства та договір купівлі-продажу частки від 08.06.2017.
Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017 (а.с. 12-15 том 1) було вирішено ряд питань:
1. Про вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_2 .
2. Про продаж частки в статутному капіталі Товариства та вхід до складу учасників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
3. Про встановлення часток учасників у статутному капіталі Товариства.
4. Про зміну директора Товариства.
5. Про проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство.
За доводами позивачки, на підставі вказаних рішень, 13.06.2017 державним реєстратором було зареєстровано зміни інформації про юридичну особу ТОВ "Ейпіс Холдинг", якими зі складу учасників виключено ОСОБА_2 та введено ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Відповідно до абзацу другого пункту 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Як стверджує позивач, директором ТОВ "Ейпіс Холдинг" не скликались та не проводились загальні збори товариства 08.06.2017. Відомості про те, що позивачка особисто брала участь у загальних зборах 08.06.2017 не відповідають дійсності, тому на них був відсутній кворум для прийняття будь-яких рішень.
У ЄДР юридичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Ейпіс Холдинг" вказано, що товариство діє на підставі модельного статуту (а.с. 26 том 1).
Модельний статут затверджено Постановою КМУ від 16.11.2011 № 1182 (а.с. 77 том 1) і його пунктами 34 та 43 передбачено, що загальні збори обирають Голову загальних зборів. Загальні збори скликаються головою загальних зборів не рідше ніж 2 рази на рік, якщо інше не передбачено Положеннями про Загальні збори. Позачергові збори також скликаються Головою загальних зборів.
При цьому загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників) що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Також передбачено, що загальні збори можуть бути скликані учасником, який володіє більш ніж 20 відсотками голосів. Якщо протягом 25 днів голова зборів не виконав вимоги щодо скликання позачергових загальних зборів, то зазначені учасники мають право самі скликати загальні збори.
У Положенні про загальні збори учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" які затверджені рішенням Загальних зборів протокол № 2 від 12.05.2014(а.с. 55 том 1) також передбачено, що чергові збори скликає Голова загальних зборів, який визначає їх дату. Позачергові збори може скликати учасник товариства, який володіє більш ніж 20% голосів з будь-яких питань.
Порядок денний складається Головою зборів або учасником, що скликає позачергові збори.
Учасники товариства повідомляються про проведення зборів шляхом надсилання на адресу учасника товариства простого листа (п. 4.11).
Повідомлення про проведення зборів може бути розміщено на офіційному інтернет-сайті товариства (п. 4.12).
Підтверджена участь шляхом підпису Учасника у Реєстрі присутніх на Загальних зборах вважається належним повідомленням Учасника про проведення загальних зборів (п. 4.13).
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" також передбачено, що загальні збори учасників визнаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Частиною 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Відповідно до пунктів 17-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.
З назви та з тексту протоколу загальних зборів від 08.06.2017 (а.с. 12 том 1) не вбачаться, шо ці збори були позачерговими і яким саме учасником товариства вони були скликані.
Представники обох сторін визнають, що у ТОВ "Ейпіс Холдинг" Голова загальних зборів ніколи не обирався і протокол зборів з рішенням учасників про це відсутній.
При виникненні потреби вивчення даного питання, у справу суду з боку ТОВ "Ейпіс Холдинг" було подано копію повідомлення про проведення саме позачергових загальних зборів (а.с. 96 том 1), з якого вбачається, що воно адресовано позивачці від імені другого учасника товариства ОСОБА_3 та підписано нею. Однак в тексті вказано, що позивачку про позачергові загальні збори повідомляє саме ТОВ "Ейпіс Холдинг" .
Доказів направлення даного листа позивачці у справу не подано.
На думку суду, умова п. 4.11. Положення про загальні збори учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" про те, що учасники товариства повідомляються про проведення зборів шляхом надсилання на адресу учасника товариства простого листа, не є синонімом звільнення від доказування про надіслання даного листа лише через те, що за правилами поштового в'язку прийняття простого листа до пересилки не підтверджується квитанцією органу поштового зв'язку.
Відповідачка ОСОБА_3 (якщо саме вона була ініціатором скликання зборів 08.06.2017) не надала суду доказів, що вона попередньо зверталася до Голови зборів із проханням скликати позачергові загальні збори і протягом 25 днів її прохання не було задоволено.
Те, що ТОВ "Ейпіс Холдинг" на виконання вимог закону та власного Положення про загальні збори Голову зборів (для скликання зборів) ніколи не обирало, не звільняє учасників від дотримання процедури скликання зборів, оскільки ці питання відносяться до сфери управління товариством, яке повинно вчинятися легітимним органом та згідно передбаченої процедури, щоб забезпечити дотримання корпоративних прав всіх учасників.
Суд має сумнів у достовірності повідомлення за підписом ОСОБА_3 про проведення позачергових зборів (а.с. 96 том 1), оскільки воно датоване 04.05.2017 і станом на цю дату сторонами не надано жодного доказу про існування нагальної причини скликання таких зборів і про те, чим мотивується перше питання порядку денного зборів про вихід зі складу учасників товариства позивачки ОСОБА_2
Доказів про подання заяви ОСОБА_2 про вихід із ТОВ "Ейпіс Холдинг" станом на 04.05.2017 у справу не подано. ОСОБА_2 особисто засвідчила, що вона такої заяви не писала.
Доводи другої відповідачки ОСОБА_3 про те, що між двома учасниками (нею та позивачкою) в цей період було остаточно вирішено питання про те, що позивачка продає свою частку їй і виходить з товариства, також категорично заперечено позивачкою ОСОБА_2 в ході розгляду справи та не знаходить свого підтвердження жодними доказами.
Спірний договір про купівлю-продаж частки ці особи підписали лише 08.06.2017 (якщо цю дату вважати достовірною датою підписання), однак і його підписання позивачка категорично заперечує.
В протоколі № 1 загальних зборів учасників від 08.06.2017 (а.с. 12 том 1) вказано, що на загальних зборах присутні учасники: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які сукупно володіють 100% голосів, тому загальні збори правомочні.
За змістом протоколу зборів вбачається, що позивачка ОСОБА_2 виступала із промовою з першого питання та особисто голосувала за прийняті рішення.
При цьому суд зауважує, що першим питанням у порядку денного зборів вказано "про вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_2", однак фактично сторони обговорювали та прийняли рішення лише про продаж ОСОБА_2 її частки у статутному капіталі на користь ОСОБА_3 .
За це питання у вигляді "продати частку статутного капіталу, що належить ОСОБА_2 .... шляхом укладення договору купівлі-продажу частки ....на користь ОСОБА_3 " згідно протоколу обидві учасниці проголосувати 100% голосів. Тобто, рішення про продаж частки прийняла і друга відповідачка, яка не є власницею цієї частки.
З формулювання прийнятого рішення по першому пункту порядку денного не зрозуміло, коли в майбутньому повинен бути укладеним договір купівлі-продажу частки позивачки. При цьому в протоколі немає відомостей і про те, що цей договір вже було укладено між позивачкою та другою відповідачкою станом на час проведення загальних зборів 08.06.2017.
Отже, за результатами цього рішення ОСОБА_3 повинна стати 100% власником ТОВ "Ейпіс Холдинг".
Згідно другого питання порядку денного було вирішено продати шляхом укладення договорів купівлі-продажу часток на користь ОСОБА_6 (10%) та ОСОБА_7 (10%).
З протоколу чітко не вбачається, що ОСОБА_3 при цьому розпорядилася саме належною їй часткою в розмірі 50%, а не часткою позивачки, щодо якої вже прийнято рішення по п. 1 порядку денного протоколу.
За змістом протоколу зборів від 08.06.2017, не маючи вже ніякого інтересу до товариства після рішення про продаж своєї частки, позивачка ОСОБА_2 по третьому питанню ініціює встановлення і розмір часток між тими особами, які замість неї стають учасниками товариства, що є нелогічним.
Суду не надано доказів укладення між ОСОБА_3 та новими учасниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договорів купівлі-продажу часток із другою відповідачкою ОСОБА_3 станом на 08.06.2017 чи на інші дати.
Отже слід вважати, що зборами учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" 08.06.2017 приймалися рішення щодо розпорядження частками, які не належали особам, які приймали рішення про їх продаж, а ці особи (чи стосовно цих осіб, які ще не набули права на частки шляхом дійсного укладення договорів купівлі-продажу часток станом на 08.06.2017), в цей день вже здійснювали правомочності щодо розподілу часток між учасниками, обрання директора, внесення змін до відомостей про товариство.
Також з протоколу не зрозуміло хто складає ті 100% голосів по кожному питанню порядку денного, які голосували ЗА, якщо в ході проведення засідання фактично змінився склад учасників -- чи це весь час голосували лише позивачка і друга відповідачка, чи за певні пункти вже голосували нові учасники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на час проведення зборів ще не мали реалізованих прав на свої частки у товаристві.
Представник позивачки звертає увагу, що головою та секретарем загальних зборів було обрано осіб, які не були учасниками ТОВ "Ейпіс Холдинг" на час початку проведення зборів і тому вони не могли бути присутніми на цих зборах.
Суд не погоджується із цими доводами і констатує, що Положення про загальні збори ТОВ "Ейпіс Холдинг" та Модельний статут ТОВ не містить прямої заборони на участь у загальних зборах товариства сторонніх осіб чи осіб, які мають намір стати учасниками товариства. Також немає прямої вказівки на обрання головою та секретарем зборів лише осіб зі складу учасників товариства.
Пункт 44 Модельного статуту містить вказівку про можливість брати участь у загальних зборах із правом дорадчого голосу членів виконавчого органу, які не є учасниками товариства, але це не означає заборону на участь у загальних зборах інших осіб.
Пункт 2.4. Положення про загальні збори ТОВ "Ейпіс Холдинг" містить пряму вказівку на те, що у загальних зборах можуть брати участь як учасники товариства так і запрошені особи.
Відповідачі доводять, що 08.06.2017 позивачка особисто брала участь у загальних зборах, про що також свідчить її підпис у Реєстрі присутніх на загальних зборах учасників товариства (а.с. 53 том 1), що згідно п. 4.13. Положення про загальні збори ТОВ "Ейпіс Холдинг" є належним повідомленням учасника про проведення загальних зборів.
Позивачка достовірність свого підпису у Реєстрі заперечила, оскільки доказує, що на зборах не була.
Вказаний Реєстр логічно складається до часу відкриття зборів для підтвердження кворуму. Тому суд вважає, що Реєстр містить недостовірні відомості про те, що всі вказані у Реєстрі особи (в т.ч. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) були учасниками товариства на час початку проведення зборів.
У відповідності до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані, зокрема, встановлюються показами свідків та висновками експертів.
За ініціативою сторін у справі було проведено дві експертизи, в т.ч. повторну, оскільки у висновках першої експертизи були обґрунтовані сумніви.
Згідно висновків експертів № 2735/2739-18 за результатами проведення повторної комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по справі вбачається, що причиною розбіжностей висновків двох експертиз у справі є неправильна оцінка виявлених ознак експертом при дослідженні підпису позивачки.
За остаточним висновком експертів вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Підпис" реєстру присутніх на загальних зборах учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" що є Додатком № 1 до протоколу № 1 від 08.06.2017 загальних зборів учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг"- виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідування справжнього підпису.
В ході розгляду справи суд не встановив за матеріалами справи доказів на
спростування даного висновку експерта про те, що підпис у Реєстрі присутні на зборах не належить позивачці.
Позивачка заперечила і підписання протоколу зборів 08.06.2017 та засвідчення її підпису нотаріально, на підтвердження чого у справу отримано пояснення нотаріуса Починок Ю.В. щодо описки у прізвищі голови та секретаря зборів (а.с. 54 том 1)
Допитані у судовому засіданні свідки зі сторони позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_8 підтвердили свої покази у заявах свідків та надали додаткові пояснення.
Зокрема, свідок ОСОБА_1 пояснив, що він із позивачкою, її малолітнім сином та чоловіком 08.06.2017 близько 6ї ранку виїхали до м. Києва на сільськогосподарську виставку і прибули в столицю на початку 9ї год. ранку.
У м.Києві позивачку ОСОБА_2 висадили із сином, а з чоловіком позивачки свідок поїхав на виставку. Мету поїздки позивачки до Києва свідок не знає, повертався він додому сам в цей же день без подружжя Зозуль. Свідок вказав, що він не родич подружжю, а на час поїздки протягом пари місяців знав чоловіка позивачки.
На запитання представника ТОВ "Ейпіс Холдин" Радзієвського про те, що ОСОБА_2 у поясненнях, які вона дала в кримінальних провадженнях, стверджує, що вони з чоловіком виїхали до Києва об одинадцятій годині (а.с. 239 том 1), свідок наполіг на своїх показах, що 08.06.2017 на виставку до Києва всі виїхали дуже рано близько шостої години. Свідок також вказав на запитання цього представника, що він не був із подружжям у ресторані ФОК ОСОБА_9, про візит до якого 08.06.217 позивачка надала виписку з банківської картки. Також свідок стверджує, що ОСОБА_2 після ранку 08.06.2017 він більше не бачив і що вона перебувала у подальшому в Києві знає зі слів її чоловіка.
Другий свідок ОСОБА_8 показала, що у 2017 році вона здійснювала підприємницьку діяльність, пов'язану зі здачею житла в найм. Позивачка ОСОБА_2 кілька разів винаймала у неї квартиру і свідок її гарно пам'ятає, родичкою позивачки свідок не є. Свідок підтверджує виписування нею позивачці квитанції та рахунку про оплату за проживання у квартирі з 08 по 09 червня 2017 (а.с. 121-123 том 1). Свідок стверджує, що позивачка вранці 08.06.2017 заселилася у квартиру по АДРЕСА_1 і прожила дві доби. Заселялася позивачка з дитиною (хлопчик), а проживали потім ще й з її чоловіком, якому свідок допомагала шукати парковку для авто. Мета приїзду позивачки у Київ свідка не цікавила, як позивачка провела ці дві доби і чи виїздила вона за межі м. Києва свідок не знає. Як позивачка дісталася до квартири свідок також не знає. З приводу адреси квартири свідок вказує на технічну помилку, справжня адреса - саме вул . Велика Васильківська колишня Червоноармійська .
Суд вважає, що покази обох свідків не знаходяться у суперечності.
Факт перебування позивачки о 8-9-10 год. ранку 08.06.2017 саме у м. Києві підтвердженого показами обох свідків. Тому в цей же час і день бути присутньою на загальних зборах ТОВ "Ейпіс Холдинг" у м. Черкаси позивачка не могла, що вона і доводить. Інших відомостей про те, що збори учасників 08.06.2017 проводилися в інший час, ніж о 9 годині ранку (як вказано в оголошенні а.с. 96 том 1), матеріали справи не містять.
Припущення представника першого відповідача про те, що позивачка прибувши вранці в Київ 08.06.2017 відразу після заселення в квартиру поїхала до м. Черкаси заради загальних зборів і взяла в них участь, не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, враховуючи також і відстань між містами.
Суд не задовольнив клопотання другої відповідачки ОСОБА_3 від 01.04.2019 (а.с. 98-102 том 5) про прийняття до розгляду заяв свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та вирішення питання про їх допит, оскільки ухвалою від 16.10.2018 суд залучив до участі у справі другого відповідача ОСОБА_3, ухвалою від 29.10.2018 почав розгляд справи спочатку саме через залучення другого відповідача, а ухвалою від 19.03.2019 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті. За цей період на стадії підготовчого провадження відповідачка заяв свідків не подавала, що залежало виключно від неї, а не через наявність об'єктивних перешкод для цього.
Отже, присутність позивачки на загальних зборах ТОВ "Ейпіс Холдинг" 08.06.2017 не доведена та спростована показами свідків ОСОБА_1 . та ОСОБА_8
Доводи позивачки про те, що її перебування у м. Києві 08.06.2017 також підтверджується зняттям з її картки готівки у банкоматі, оплати товарів, суд відхиляє, оскільки не виключено, що це могла зробити інша особа з карткою позивачки за її згодою.
За умови відсутності позивачки на вказаних зборах кворуму для прийняття будь-яких рішень зборів не було.
У положеннях п. 2.13. постанови Пленуму ВГСУ від 25 лютого 2016 року N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" викладено правову позицію, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
Отже відсутність кворуму через відсутність позивачки (що володіє 50% голосів) на зборах 08.06.2017 є безумовною підставою для визнання недійсними всіх рішень, які оформлені протоколом № 1 від 08.06.2017 , якщо навіть позивачка на цю дату уклала та виконала договір купівлі-продажу своєї частки і тому не мала порушеного права, бо втратила інтерес до діяльності товариства.
В цій частині вимог позов підлягає до задоволення.
На підставі задоволення позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг", які оформлені протоколом № 1 від 08.06.2017, до задоволення також підлягає і похідна вимога про скасування державної реєстрації змін у ЄДР, що вчинені на підставі такого рішення та про поновлення позивачки в якості засновника товариства за наслідками такого скасування змін щодо відомостей про товариство.
Суд при цьому виходить з такого:
Як вбачається із наявних у справі доказів, відомості про зміну складу учасників товариства зареєстровані державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради 13 червня 2017 року, реєстраційна дія 10261070007012446 щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу або інформації про засновників, зміни складу підписантів (а.с. 29 том 1) саме на підставі рішень, оформлених протоколом № 1 від 08.06.2017.
Це не заперечується також і обома відповідачами.
Незаконність рішення загальних зборів встановлюється з моменту його прийняття, тому всі реєстраційні дії, проведені на його підставі, підлягають скасуванню, а відновленню підлягає попередній стан, в т.ч. і щодо складу учасників, який передував цим змінам.
Це підтверджується і положеннями щодо процедури внесення змін до ЄДР на підставі судового рішення, передбачені, зокрема, ч. 1, 5 ст. 25 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Суд відхилив клопотання першого відповідача про застосування до позовних вимог позивачки в частині визнання недійсними рішень загальних зборів строку позовної давності, виходячи з такого:
Дану заяву подано ТОВ "Ейпіс Холдинг" у справу 27.10.2017 (а.с. 91 том 1).
Заявник посилається, що ЗУ "Про господарські товариства" не містить імперативної норми, яка б забороняла самому товариству встановлювати строк оскарження рішень загальних зборів товариства.
Відповідно до підпункту 11 п. 33 Модельного статуту до компетенції загальних зборів віднесено вирішення інших питань, що належать до компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори.
Перший відповідач вказує, що у відповідності до ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства" визначено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.
Використовуючи цю норму за аналогією закону, у Положення про загальні збори ТОВ "Ейпіс Холдинг" внесено п. 7.1. про встановлення скороченого терміну строку позовної давності для оскаржень рішень загальних зборів товариства у три місяці.
Відповідачі доводять, що звернувшись до суду 11.09.2017 позивачка ОСОБА_2 пропустила строк позовної давності для оскарження рішень загальних зборів від 08.06.2017.
Обговоривши із сторонами дане питання судом встановлено наступне:
Позивачка вказала, що про втрату нею частки у ТОВ "Ейпіс Холдинг" вона взнала лише отримавши Витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.07.2017.
У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тому з огляду на встановлення судом факту відсутності позивачки на загальних зборах учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" 08.06.2017 і отримання нею інфоормації про проведення цих зборів 18 липня 2019, тримісячний строк позовної давності, який просить застосувати перший відповідач, не є пропущеним.
Однак суд вважає, що у даному випадку не можна застосувати аналогію закону до питань строків позовної давності для оскарження рішень загальних зборів у товариствах з обмеженою відповідальністю.
Ч. 1 ст. 258 ЦК визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. У частині 2 цієї статті Цивільним Кодексом визначено окремі види вимог, на які поширюється скорочена позовна давність.
Ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства" також встановлює скорочену позовну давність для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів.
При цьому загальним строком позовної давності для визнання незаконними рішень органів управління товариствами і підприємствами є три роки, як встановлено ст. 257 ЦК України.
Отже, на час подачі позову строк позовної давності для позивача становив три роки.
Доповнення переліку вимог, до яких застосовується скорочений строк позовної давності вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, статтю 258 ЦК України було доповнено лише згідно із ЗУ від 06.02.2018 р. N 2275-VIII.
Це також вказує на те, що до цього часу стосовно рішень загальних зборів ТОВ діяв загальний строк позовної давності у три роки.
Згідно ч. 2 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
За клопотанням другої відповідача у справу долучено висновок експертів з питань права (а.с. 155 том 4), які погоджуються, що враховуючи існування спеціальної норми про строк позовної давності у ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства", питання строків позовної давності для оскарження рішень загальних зборів інших господарських товариств залишені поза увагою та не визначені. Експерти вважають подібними правовідносини, що регулюються ЗУ "Про акціонерні товариства" та ЗУ "Про господарські товариства". Експерти прийшли до висновку, що у редакції законодавства до початку дії ЗУ "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" могло мати місце використання аналогії закону у подібних правовідносинах, а саме зазначення у Положенні про загальні збори учасників ТОВ вимог щодо строку на оскарження рішення загальних зборів, за аналогією із Законом "Про акціонерні товариства".
Згідно ст. 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Враховуючи норму ч. 2 ст. 259 ЦК України про те, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін (в т.ч учасників товариства), суд вважає, що застосування ТОВ "Ейпіс Холдинг" домовленості чи аналогії закону при введенні до Положення про загальні збори умови про скорочений до трьох місяців строк позовної давності для оскарження рішень загальних зборів ТОВ (як на час прийняття Положення так і станом на сьогодні), є хибною.
Крім того, до часу прийняття Закону від 06.02.2018 р. N 2275-VIII яким до ст. 258 ЦК України з переліком вимог зі скороченим строком позовної давності внесено вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, це питання було врегульовано загальною нормою ЦК України про трирічний строк позовної давності. Поряд із цим існувала норма ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства" про скорочений строк позовної давності лише для рішень АТ. Тому ніякої аналогії застосування закону дане питання не потребувало, бо законодавець врегульовував його по різному (загальною та спеціальною нормами).
У відповідності до ч. 1 ст. 8 ЦК України аналогія закону застосовується лише тоді, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором.
Також позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі від 08.06.2017 (а.с. 36-37 том 4), оскільки (за доводами позивача) договір був підроблений з метою заволодіння
часткою позивачки у статутному капіталі.
Відповідно до статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 ГК України.
Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ст. 203 ЦК України встановлено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п.п. 2.1 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Підставою для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу частки від 08.06.2017 позивачка вказала обставину непідписання нею цього договору.
Незважаючи на те, що у договорі вказано, що його складено у трьох примірниках, оригінал договору фактично існує лише в одному примірнику, який суду було надано ГУ Нацполіції в Черкаській області (а.с 212 том 1), а його оримано із реєстраційної справи ТОВ "Ейпіс Холдинг" (а.с. 175 том 3). За доводами другої відповідачки і сторони спірного договору ОСОБА_3 вона свій екземпляр втратила при переїзді з квартири на квартиру.
Позивачка вказувала також, що спірний договір є невигідним для неї, бо частку вартістю 25000,00 грн. вона продала нібито лише за 100 грн. і про оплату навіть цієї суми докази відсутні. Позивачка ніколи не мала наміру відчужувати власну частку у товаристві і тому вважає, що договір було підроблено для захоплення її майна.
З приводу цих доводів суд вказує, що сам по собі продаж майна за нижчу ціну ніж його реальна вартість не є порушенням чинного законодавства, якщо продавець-власник майна діє відповідно своєї волі. Несплата коштів в якості розрахунку по договору також не є підставою для визнання його недійсним, оскільки таке не передбачено чинним законодавством. Мотиви укладення договору та зміна обставин після укладення договору також згідно чинного законодавства не є підставами для визнання договору недійсним.
Ухвалою від 27.11.2017 ( а.с.32-34 том 2) за клопотанням позивача було призначено судову експертизу і на вирішення експертів поставлено наступні питання:
- чи виконано підпис на оригіналі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017 року та у Реєстрі зареєстрованих учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" на загальних зборах 08.06.2017 ОСОБА_2 особисто чи іншою особою?
- чи не виготовлено підписи ОСОБА_2 на вказаних документах якимось особливим способом (обведення копії підпису, імітація та ін.) ?
03.05.2018 судом отримано висновок експертів за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово - почеркознавчої експертизи, з якої вбачається, що:
- підпис на оригіналі договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017 року та у Реєстрі зареєстрованих учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" на загальних зборах 08.06.2017 виконані не ОСОБА_2 ;
- підписи від ім. гр. ОСОБА_2 в графі "ПІДПИСИ" договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017 та в графі "Підпис" реєстру присутніх на загальних зборах учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" (додаток до протоколу від 08.06.2017 загальних зборів учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг") виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів.
Ухвалою від 16.05.2018 (а.с. 216-220 том 2) призначено повторну експертизу.
14.09.2019 судом отримано висновок експертів № 2735/2739-18 за результатами проведення повторної комплексної почеркознавчої та технічної документів по справі № 925/1151/17, в якому були зроблені наступні висновки:
- Підпис від імені ОСОБА_2 в графі "ПІДПИСИ" договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - виконаний самою ОСОБА_2 .
- Підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Підпис" реєстру присутніх на загальних зборах учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг" є Додатком № 1 до протоколу № 1 від 08.06.2017 загальних зборів учасників ТОВ "Ейпіс Холдинг"- виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідування справжнього підпису.
Отже висновком експерта підтверджено власноручне підписання позивачкою ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017.
Доказів на спростування цього твердження експерта позивачкою суду не подано. Позивачка продовжує наполягати на тому, що вона договір не підписувала, пусті аркуші паперу теж ніколи не підписувала і походження її підпису на договорі пояснити не може.
Зазначена дата укладення договору 08.06.2017 може не відповідати фактичній даті його підписання, що само по собі не є порушенням чинного законодавства.
Якщо позивачка категорично заперечує підписання нею спірного договору, то друга відповідачка, як сторона договору, не надає ніяких пояснень про фактичні дату та місце підписання цього договору та за яких обставин це відбулося, які можна було б перевірити.
Встановлені судом, зокрема, за допомогою пояснень свідків, факти перебування позивачки 08.06.2019 вранці близько 8-9 години у м. Києві одночасно не є доказами того, що позивачка не могла підписати спірний договір раніше чи пізніше цієї дати і часу.
Позивачка спирається на твердження непідписання нею договору, як на підставу визнання його недійсним, однак експертним висновком у справі, який не спростовується іншими наявними у справі доказами встановлено, що підпис у договорі купівлі-продажу частки поставлено саме позивачкою ОСОБА_2 .
Отже цей доказ в ході розгляду справи не було спростовано і у суду немає підстав відхилити висновок експерта як необгрунтований.
Заперечення позивачки, як сторони договору, проти підписання спірного договору, не є вирішальним аргументом у спорі.
Тому саме за цією вказаною позивачкою підставою непідписання договору позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017 до задоволення не підлягає, через недоведеність цієї обставини.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії першого відповідача ТОВ "Ейпіс Холдинг", після вчинення яких позивачка взнала про свої порушені права, то судові витрати позивачки у виді судового збору суд присуджує до стягнення за рахунок цього відповідача повністю.
Понесені позивачкою 3 575,00 грн. витрат за проведення повторної експертизи слід також покласти на першого відповідача, як на винувату сторону у виникненні спору.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними з моменту прийняття всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг" (ідентифікаційний код 38553409, м. Черкаси. вул. Б. Вишневецького, 36), які оформлені протоколом № 1 від 08.06.2017.
Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах ТОВ "Ейпіс Холдинг" (ідентифікаційний код 38553409, м. Черкаси. вул. Б. Вишневецького, 36), затверджені рішеннями зборів учасників товариства, що оформлені протоколом № 1 від 08.06.2017 та зареєстровані державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради 13 червня 2017 року. реєстраційна дія 10261070007012446 щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу або інформації про засновників, зміни складу підпис антів.
Поновити в якості засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг" (ідентифікаційний код 38553409, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі в розмірі 50%, що становить 25 000,00 грн.
3. В частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Ейпіс Холдинг" від 08.06.2017 у позові відмовити.
4. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг" (ідентифікаційний код 38553409, м. Черкаси. вул. Б. Вишневецького, 36) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) - 6400,00 грн. на відшкодування судового збору та 3 575,00 грн. витрат за проведення експертизи.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 08 липня 2019 (понеділок)
Суддя Н.М. Спаських