АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"

Станом на 31 грудня 2020 року Банк має 26 філій і 1 690 функціонуючих відділень в Україні та філію на Кіпрі (31 грудня 2019: 30 філій і 1 898 функціонуючих відділень в Україні та філію на Кіпрі). В групу "ПРИВАТБАНК" входить Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (“Банк”) та його дочірні та асоційована компанія. Держава реалiзує свої права власника Банку, а органи управлiння Банку дiють у вiдповiдностi до найкращих свiтових практик корпоративного управлiння, зокрема, але не виключно, Принципiв Органiзацiї економiчного розвитку та спiвробiтництва щодо корпоративного управлiння в пiдприємствах з державною власнiстю (OECD Guidelines on Corporate Governance of State-Owned Enterprises), Принципiв корпоративного управлiння в банках Базельського комiтету з банкiвського нагляду (Corporate governance principles for banks by Basel Committee on Banking Supervision), Рекомендацiй Європейської банкiвської установи щодо внутрiшнього управлiння (Guidelines on internal governance by European Banking Authority), що застосовуються в обсязi, що не суперечить iмперативним нормам чинного законодавства України. Подiй пов’язаних iз злиттям, подiлом, приєднанням, перетворенням, видiленням у звiтному перiодi не вiдбувалося. Органiзацiйна структура управлiння АТ КБ «ПриватБанк» включає всi необхiднi форми контролю для побудови ефективного i злагодженого механiзму над рiзними напрямками дiяльностi банку. Розподiл повноважень, компетенцiй та пiдпорядкованостi органiв управлiння, а також принципи їх взаємодiї, закрiпленi в Статутi банку та положеннях про структурнi пiдроздiли. АТ КБ «ПриватБанк» є мiжрегiональним унiверсальним та системним банком iз розгалуженою мережею фiлiй та вiддiлень по всiй територiї Українi, має гнучку органiзацiйну структуру управлiння. Структура корпоративного управління Банку представлена на власній сторінці в мережі https://privatbank.ua/about/management/corp. Організаційна структура управління (ОСУ) ПриватБанку є однієї з найбільш прогресивних як серед банків України, вона є комбінованою, тому що містить ознаки широко розповсюджених у світовій практиці видів ОСУ. Банк постiйно вдосконалює систему управлiння банком та персоналом, пiдвищує оперативнiсть управлiння, усуває бар’єри мiж пiдроздiлами i пiднiмає рiвень кооперацiї взаємодiї. У 2020 роцi були вжитi наступнi заходи щодо вдосконалення системи управлiння банку та персоналом: 1. Внесені зміни до органiзацiйної структури управлiння банку (було створено ряд нових пiдроздiлiв, по ряду пiдроздiлiв проведена реорганiзацiя, змiнена пiдпорядкованiсть тощо). Основна причина змін - наближення ОСУ банку у вiдповiднiсть до затвердженої Стратегiї розвитку банку, впровадження єдиних стандартiв побудови та подальшого вдосконалення. 2.Подальша централiзацiя функцiй на рiвнi head-office (Головного офiсу). 3. Подальше максимальне спрощення процесiв та уникнення дублювання функцiй, пiдвищення рiвня автоматизацiї. 4.Подальше пiдвищення ефективностi взаємодiї мiж мiдл-офiс i фронт-офiс (вiддiленнями). У грудні 2020 року Банком було відкрито відділення нового формату, Concept Store Банку. У ньому поєднані сучасний дизайн, найсучасніші технології та відмінний банківський сервіс. Клієнти можуть не тільки отримувати фінансові послуги, але й проводити зустрічі, заходи чи просто попрацювати у комфортній атмосфері. Синергія онлайн та офлайн мережі, де кожен може отримати необхідну банківську послугу завдяки інноваціям та новітньому сервісу – це основа позитивного клієнтського досвіду. Забезпечення цього балансу є стратегію та базовим принципом бізнес-моделі Банку.

Середньооблiкова чисельнiсть штатного персоналу Банку за 2020 рік складає 22 734 особи, середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом складає 833 особи, чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу складає 1 056 осіб. Фонд оплати праці за 2020 рік по Банку склав 8 192 156 261 грн, цей показник підвищився на 12% в порівнянні з попереднім роком. Це сталося за рахунок додаткових виплат співробітникам банку для підтримки у період пандемії та пiдвищення доходiв працівників. Пiдвищення доходiв обумовлено зростанням заробітних плат в банкiвськiй галузі України та iнфляцiєю. Спiвробiтники Банку отримують зарплату в середньому на 10% бiльшу, нiж їх колеги в iнших банках. Також, ПриватБанк надає своїм співробітникам повний соціальний пакет, щорічну та додаткові відпустки відповідно КЗпП, пільгове кредитування, забезпечує додаткове медичне страхування. Діюча кадрова політика та підходи до навчання персоналу спрямовані на забезпечення високого рівня професійної підготовки працівників Банку через безперервне підвищення їх квалiфiкацiйного рiвня, а також системне навчання, що направлене на розвиток компетенцій та посилення професійної експертизи працівників.

На пiдставi статтi 13 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" з метою захисту та представлення iнтересiв своїх членiв, розвитку мiжрегiональних та мiжнародних зв'язкiв, забезпечення наукового та iнформацiйного обмiну i професiйних iнтересiв, розробки рекомендацiй щодо банкiвської дiяльностi банки мають право створювати неприбутковi спiлки чи асоцiацiї. Банкiвськi спiлки та асоцiацiї не мають права займатися банкiвською чи пiдприємницькою дiяльнiстю i не можуть бути створенi з метою отримання прибутку. Асоцiацiя (спiлка) банкiв є договiрним об'єднанням банкiв i не має права втручатися у дiяльнiсть банкiв - членiв асоцiацiї (спiлки). АТ КБ “ПриватБанк” є членом банкiвської асоцiацiї “Незалежна асоцiацiя банкiв України” (НАБУ). Код ЄДРПОУ асоцiацiї — 37924657. Адреса асоцiацiї: вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 72, 3 під`їзд, поверх 3, офіс 96, м. Київ, Україна, 03150. Асоцiацiя “Незалежна асоцiацiя банкiв України” створена на невизначений строк як недержавне непiдприємницьке неприбуткове договiрне об’єднання самостiйних юридичних осiб (пiдприємств) — банкiв. Членами Асоцiацiї можуть бути банки, якi пiдтримують цiлi Асоцiацiї, визнають її установчi документи та зобов’язуються дотримуватись її положень. Асоцiацiя є вiльною для вступу (виходу) нових членiв. Члени НАБУ об’єднуються на пiдставi таких цiнностей: професiоналiзм, вiдповiдальнiсть, рiвнiсть, прозорiсть, ефективнiсть. Мiсiя асоцiацiї - всебічно сприяти побудові стабільної фінансової системи України, вирішенню завдань та проблем банківської системи для збільшення прибутковості бізнесу та розвитку національної економіки. Емiтент є членом Професiйної асоцiацiї учасникiв ринку капiталу та деривативiв (ПАРД) – професiйного об’єднання на фондовому ринку України. Асоцiацiя, заснована 1996 року, представляє iнтереси всiх вiтчизняних депозитарних установ та торговцiв цiнними паперами. У 2017 роцi ПАРД вкотре пiдтвердила статус саморегулiвної органiзацiї (СРО) за видом професiйної дiяльностi - депозитарна дiяльнiсть, а на початку 2015 року отримала додатково статус СРО з торгiвлi цiнними паперами. Протягом всього перiоду роботи Асоцiацiї, її представники взяли участь у розробцi низки профiльних нормативно-правових актiв: вiд законiв до актiв рекомендацiйного характеру з питань депозитарної дiяльностi, торгiвлi цiнними паперами, iноземного iнвестування, фiнансового монiторингу, корпоративного управлiння, розкриття iнформацiї, захисту персональних даних та протидiї фiнансуванню тероризму. ПАРД регулярно проводить науково-освiтнi та науково-практичнi заходи з рiзних аспектiв професiйної дiяльностi учасникiв фондового ринку. Представники Асоцiацiї входять до консультативно-дорадчих органiв при органах державної влади. ПАРД регулярно бере участь у роботi Консультацiйно-експертної Ради та Стратегiчної групи при НКЦПФР. Фахiвцi Асоцiацiї є постiйними учасниками Комiтетiв та робочих груп при НКЦПФР, Державного комiтету фiнансового монiторингу, Державного комiтету з питань регуляторної полiтики i пiдприємництва, Антимонопольного комiтету України. Емiтент є членом Асоцiацiї "Українськi Фондовi Торговцi" -саморегулiвної органiзацiї професiйних учасникiв фондового ринку.АУФТ перше об'єднання професiйних учасникiв фондового ринку, яке отримало статус СРО з депозитарної дiяльностi та дiяльностi з торгiвлi цiнними паперами.Апарат АУФТ приймає участь у створеннi та пiдготовцi проектiв законодавчих та нормативних актiв, а також проводить методологiчну роботу та надає консультацiйну пiдтримку членам Асоцiацiї. Вiдповiдно до основних напрямкiв дiяльностi, АУФТ на системному рiвнi проводить роботу в напрямку удосконалення законодавчої та нормативної бази з питань здiйснення професiйної дiяльностi з торгiвлi цiнними паперами та депозитарної дiяльностi, удосконалення саморегулювання, проведення iнформацiйних та публiчних заходiв. АУФТ надає консультацiйну пiдтримку своїм членам, надає спецiалiзоване програмне забезпечення, яке забезпечує формування адмiнiстративних даних торговця цiнними паперами та iнших облiкових аналiтичних реєстрiв вiдповiдно до вимог чинного законодавства.

Емiтентом не проводиться спiльна дiяльнiсть з iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами.

Пропозицiї щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб протягом звiтного перiоду не надходили.

Фінансові інструменти – основні терміни оцінки. Фінансові інструменти відображаються за справедливою вартістю або амортизованою вартістю залежно від бізнес моделі. Нижче описано ці методи оцінки. Справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов’язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим свідченням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок – це ринок, на якому операції щодо активів і зобов’язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі. Справедлива вартість фінансових інструментів, що торгуються на активному ринку, вимірюється як добуток ціни котирування на ринку за окремим активом або зобов’язанням та їх кількості, що утримується організацією. Цей принцип дотримується, навіть якщо звичайний денний обсяг торгів на ринку не є достатнім, щоб абсорбувати кількість інструментів, які утримуються Банком, і якщо заява на розміщення усієї позиції в межах однієї транзакції може вплинути на ціну котирування. Методи оцінки, зокрема, моделі дисконтованих грошових потоків або моделі, що ґрунтуються на нещодавніх операціях на ринку на загальних умовах або на фінансових даних об’єктів інвестицій, застосовуються для оцінки справедливої вартості для певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня зовнішня ринкова інформація щодо ціноутворення. Оцінки справедливої вартості аналізуються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: (і) Рівень 1 – це оцінки за цінами котирування (без застосування коригувань) на активних ринках для ідентичних активів та зобов’язань; (іі) Рівень 2 – це методики оцінки з усіма суттєвими параметрами, наявними для спостереження за активами та зобов’язаннями, безпосередньо (тобто, ціни) або опосередковано (тобто, визначені на основі цін), та (ііі) Рівень 3 – це оцінки, які не базуються виключно на наявних на ринку даних (тобто, оцінка вимагає значного застосування параметрів, за якими відсутні спостереження). Перехід з рівня на рівень ієрархії справедливої вартості вважається таким, що мав місце станом на кінець звітного періоду. Див. Примітку 28. Витрати на операції – витрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням, випуском або вибуттям фінансового активу чи зобов’язання і які не могли виникнути, якщо суб’єкт господарювання не випустив, не придбав або не реалізував фінансовий інструмент. Витрати на операції включають гонорари і комісії, сплачені агентам (включно з працівниками, які діють як агенти з продажу), радникам, брокерам і дилерам, збори, що стягуються регулюючими органами і біржами, а також податки і мита. Витрати на операцію не включають премії або дисконти, фінансування витрат або внутрішні адміністративні витрати або витрати холдингу. Амортизована собівартість – це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив або фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, відкоригованої, у випадку фінансових активів, із урахуванням резерву під очікувані кредитні збитки. Нараховані проценти включають амортизацію витрат за угодою при первісному визнанні та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної ставки відсотка. Нараховані процентні доходи та нараховані процентні витрати, в тому числі нарахований купонний дохід та амортизований дисконт або премія (у тому числі комісії, які переносяться на наступні періоди при первісному визнанні, якщо такі є), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей у звіті про фінансовий стан. Метод ефективної ставки відсотка – це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період. Ефективна ставка відсотка (ЕСВ) – ставка, яка дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до валової балансової вартості фінансового активу або до валової амортизованої собівартості фінансового зобов’язання. Ефективна ставка відсотка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процентної ставки, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, встановлену для даного інструмента, або інших змінних факторів, які не змінюються залежно від ринкових ставок. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної ставки відсотка. Первісне визнання фінансових інструментів. Похідні фінансові інструменти та інші фінансові інструменти за справедливою вартістю через прибутки чи збитки спочатку визнаються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Справедливою вартістю фінансових інструментів при їх первісному визнанні є ціна операції. Прибуток або збиток при первісному визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або метод оцінки, який у якості базових даних використовує лише дані з відкритих ринків. Прибутки або збитки, що виникають при первісному визнанні відображаються у прибутку чи збитку. Прибуток або збиток, що виникають в результаті операцій з акціонером, визнаються в складі капіталу як результат від операцій з акціонером. Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди «звичайної» купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення розрахунку, тобто на дату, коли Банк зобов'язується здійснити поставку фінансового активу. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб’єкт господарювання стає стороною договору про придбання фінансового інструменту. Припинення визнання фінансових активів. Банк припиняє визнання фінансових активів, коли (а) строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або (б) Банк передає фінансовий актив і ця передача відповідає критеріям для припинення визнання. Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх еквіваленти являють собою активи, які можна конвертувати у відому суму готівки за першою вимогою і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Грошові кошти та їх еквіваленти включають грошові кошти у касі, грошові кошти на рахунках до запитання, та депозити «овернайт» в центральних та інших банках, використання яких не обмежене. Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за амортизованою вартістю. Залишки обов’язкових резервів у центральних банках. Залишки обов’язкових резервів у центральних банках обліковуються за амортизованою вартістю і не можуть використовуватися для фінансування повсякденних операцій Банку і, відповідно, не вважаються компонентом грошових коштів та їх еквівалентів для цілей складання окремого звіту про рух грошових коштів. Кредити та аванси клієнтам. Банк оцінює кредити та аванси клієнтам за амортизованою вартістю тільки за одночасного виконання наступних двох умов: (а) актив відповідає бізнес-моделі, метою якої є утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків; (б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму. Більш детально такі умови представлено нижче. На першому етапі Банк визначає бізнес-модель на рівні, який найкраще відображає, яким чином здійснюється управління об'єднаними в групи фінансовими активами для досягнення певної мети бізнесу. Бізнес-модель Банку оцінюється не на рівні окремих інструментів, а на більш високому рівні агрегування портфелів і заснована на спостережуваних факторах, таких як: - яким чином оцінюється результативність бізнес-моделі і прибутковість фінансових активів, утримуваних в рамках цієї бізнес-моделі, і яким чином ця інформація повідомляється ключовому управлінському персоналу Банку; - ризики, які впливають на результативність бізнес-моделі (і на прибутковість фінансових активів, утримуваних в рамках цієї бізнес-моделі) і, зокрема, спосіб управління даними ризиками. В рамках другого етапу процесу класифікації Банк оцінює договірні умови фінансового активу, щоб визначити, чи є передбачені договором грошові потоки по активу виключно платежами за рахунок основної суми боргу і відсотків на непогашену частину основної суми боргу (SPPI тест). Для цілей даного тесту «основна сума боргу» представляє собою справедливу вартість фінансового активу при первісному визнанні, і вона може змінюватися на протязі терміну дії даного фінансового активу. Найбільш значними елементами відсотків в рамках кредитного договору зазвичай є відшкодування вартості грошей у часі та відшкодування за кредитний ризик. Для проведення SPPI тесту Банк застосовує судження і аналізує доречні фактори, наприклад, в якій валюті виражений фінансовий актив, і період, на який встановлена процентна ставка. Якщо умови фінансових активів переглядаються і переглянуті умови суттєво відрізняються від попередніх умов, новий актив спочатку визнається за справедливою вартістю. Цей актив при первісному визнанні класифікується як придбаний або створений знецінений фінансовий актив, якщо він на дату придбання/перегляду мав ознаки зменшення корисності. У випадку придбаних або створених знецінених фінансових активів очікувані кредитні збитки визнаються, виходячи із грошових потоків, що дисконтуються за відкоригованою на кредитний ризик ефективною ставкою відсотка, визначеною при первісному визнанні. Якщо переглянуті умови суттєво не відрізняються від попередніх умов, такі зміни не призводять до припинення визнання первісного активу, натомість, Банк визнає прибуток чи збиток від модифікації виходячи зі зміни грошових потоків дисконтованих під первісну ефективну ставку відсотка. Оцінка очікуваних кредитних збитків Кредитний збиток — це різниця між усіма контрактними грошовими потоками, що підлягають сплаті на користь Банку за контрактом, та усіма грошовими потоками, які очікує отримати Банк (тобто, з урахуванням усіх випадків недобору грошових коштів), дисконтованими під первісну ефективну ставку (або ефективну ставку скориговану на ризик для придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів). Банк проводить оцінку грошових потоків шляхом врахування усіх контрактних умов для фінансового інструменту (наприклад, авансів, пролонгацій, опціону «кол» та подібних опціонів) протягом очікуваного строку існування такого фінансового інструмента. Банк також враховує грошові потоки від продажу утримуваної застави або інших механізмів підвищення кредитної якості, котрі є невід’ємною частиною умов контракту. Банк виходить з припущення що існує можливість проведення достовірної оцінки очікуваного строку існування фінансового інструмента. При цьому в тих рідкісних випадках, коли неможливо провести достовірну оцінку очікуваного строку існування фінансового інструмента, Банк використовує залишок строку, передбаченого контрактом для такого фінансового активу. Банк регулярно проводить оцінку якості кредитного портфеля та оцінює очікувані збитки від можливих втрат. Сума очікуваних кредитних збитків дорівнює 12-місячним очікуваним кредитним збиткам або очікуваним збиткам в межах сроку дії фінансового інструменту. При первісному визнанні та до дати значного збільшення кредитного ризику Банк визнає очікувані кредитні збитки на строк 12 місяців або строку до погашення, якщо такий строк коротший за 12 місяців. 12-ти місячні очікувані кредитні збитки — це частина очікуваних кредитних збитків в межах сроку дії фінансового інструменту, що відображає очікувані кредитні збитки внаслідок настання дефолту фінансового інструмента, які можуть виникнути протягом 12-ти місяців після звітної дати. Очікувані кредитні збитки в межах сроку дії фінансового інструменту — це очікувані кредитні збитки, що виникають унаслідок усіх можливих випадків невиконання зобов’язань протягом очікуваного строку існування фінансового інструмента. Очікувані кредитні збитки в межах сроку дії фінансового інструменту визнаються, якщо кредитний ризик за фінансовим інструментом значно збільшився з моменту первісного визнання. Для усіх фінансових інструментів в залежності від виду інструменту та типу боржника визначаються наступні фактори значного збільшення кредитного ризику: - наявність простроченої заборгованості від 30 днів станом на звітну дату (для банків від 7 днів); - прострочення платежу від 30 днів більше двох разів протягом останніх дванадцяти місяців (за кредитами клієнтам); та інше. Банк оцінює суму очікуваних кредитних збитків фінансового інструмента так, щоб це відображало: (а) об’єктивну та зважену на імовірність суму, що визначається шляхом оцінки низки можливих результатів; (б) вартість грошей у часі; та (в) обґрунтовану і прийнятну інформацію про минулі події, поточні умови і прогнози щодо майбутніх економічних умов, яку можна отримати без зайвих зусиль чи витрат станом на звітну дату. Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Банку щодо величини кредитних збитків. Однак, враховуючи всю обґрунтовану і підтверджену інформацію, яку можна отримати без зайвих витрат чи зусиль під час оцінки кредитних збитків, Банк також враховує спостережну ринкову інформацію про кредитний ризик конкретного фінансового інструмента або подібних фінансових інструментів. Банк визнає станом на кожну звітну дату зміну розміру очікуваних кредитних збитків «як прибуток або збиток від зменшення корисності» в прибутку або збитку. Банк визнає сприятливі зміни в очікуваних кредитних збитках як прибуток від зменшення корисності, а негативні зміни як збиток від зменшення корисності. Для усіх фінансових інструментів в залежності від виду інструменту та типу боржника визначаються наступні фактори зменшення корисності: - наявність простроченої заборгованості понад 90 днів станом на звітну дату (для банків від 30 днів); - початок процедури або визнання банкрутства, початок ліквідації юридичної особи; - виявлення та/або підтвердження ознак шахрайства щодо фінансової операції (для кредитів з 1-го дня прострочення); та інше. Оцінка фінансових інструментів в залежності від їх суттєвості проводиться на індивідуальній або на портфельній основі. При оцінці очікуваних збитків на індивідуальній основі Банк використовує сценарний аналіз на основі ймовірнісно зважених дисконтованих грошових потоків. Банк безпосередньо зменшує валову балансову вартість фінансового активу та резерв під очікувані кредитні збитки, якщо він не має обґрунтованих очікувань щодо відновлення фінансового активу в цілому або його частини. Списання являє собою подію припинення визнання. Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя. Майно, що перейшло у власність Банку як заставодержателя, є нефінансовими активами, отриманими Банком при врегулюванні прострочених кредитів. Ці активи при первинному визнані визнаються за найменшою з двох величин: справедливої вартості майна або балансової вартості відповідних кредитів. В подальшому Банк оцінює такі активи за меншою з двох оцінок: балансової вартості та чистої вартості реалізації. Політика Банку полягає в вибутті активів у ході звичайної діяльності. Виручені кошти використовуються для зменшення або погашення неврегульованої заборгованності. В цілому, Банк не використовує майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя, у комерційній діяльності. Зобов’язання, пов’язані з кредитуванням та фінансові гарантії. Банк бере на себе зобов’язання, пов’язані з кредитуванням, у тому числі зобов’язання з надання кредитів, акредитивів та фінансових гарантій. Фінансові гарантії – це безвідкличні гарантії здійснити платежі у випадку, якщо клієнт виявиться неспроможним виконати свої фінансові зобов’язання перед третіми сторонами. Фінансовим гарантіям притаманний той самий ризик, що і кредитам. Фінансові гарантії та зобов’язання надати кредит спочатку визнаються за справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює сумі отриманої комісії. Ця сума амортизується пропорційно протягом строку існування зобов’язання, крім зобов’язань надати кредити, якщо існує імовірність того, що Банк укладе конкретну кредитну угоду і не очікує реалізувати відповідний кредит протягом короткого періоду часу після його надання. У такому випадку, комісія із зобов’язання надати кредит відноситься на майбутні періоди та включається до складу балансової вартості кредиту при первісному визнанні. На кінець кожного звітного періоду зобов’язання, пов’язані з кредитуванням, оцінюються за найбільшою з двох сум: (i) неамортизованого залишку відповідної суми при первісному визнанні, та (ii) за оцінкою резерву під очікувані кредитні збитки. Гарантії виконання. Гарантії виконання - це договори, що надають компенсацію, якщо інша сторона не виконує передбачений договором обов'язок. Гарантії виконання не передають кредитний ризик. Ризик за договором з гарантією виконання є можливістю невиконання передбаченим договором обов'язком іншою стороною. Відповідно, гарантії виконання не є фінансовими інструментами і тому не належать до сфери застосування МСФЗ (IFRS) 9 . Інвестиційні цінні папери. Банк визначає категорію оцінки цінних паперів відповідно до бізнес-моделі та SPPI критеріїв: 1) Інвестиційні цінні папери обліковуються за амортизованою собівартістю («АС»), якщо виконуються обидві такі умови: (а) актив відповідає бізнес-моделі, метою якої є утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків; (б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму. 2) Інвестиційні цінні папери обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід («СВІСД»), якщо: (а) актив відповідає бізнес-моделі, мета якої - утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків та продажу фінансових активів; (б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму. Після первісного визнання такі цінні папери оцінюються за справедливою вартістю з віднесенням результату переоцінки до іншого сукупного доходу, за винятком збитку від зменшення корисності, прибутків або збитків від операцій з іноземною валютою та процентних доходів, нарахованих з використанням методу ефективної ставки відсотка, які визнаються безпосередньо у звіті про прибутки чи збитки та інший сукупний дохід. Під час продажу прибуток/збиток, раніше відображений в іншому сукупному доході, перекласифіковується у прибутки чи збитки. 3) Інвестиційні цінні папери oбліковуються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток («СВПЗ»), якщо тільки вони не оцінюються за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у іншому сукупному доході. Вбудований опціон обліковується разом з основним інструментом. На кожну звітну дату проводиться переоцінка інвестиційних цінних паперів за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, разом з вбудованим опціоном до справедливої вартості. Інвестиції в дочірні та асоційовані компанії. Банк обліковує свої інвестиції в дочірні та асоційовані компанії за собівартістю. Інвестиційна нерухомість. Інвестиційна нерухомість – нерухоме майно, яке було придбано або побудовано з метою збільшення інвестованого капіталу, або за рахунок орендної плати та/або майбутнього перепродажу майна. Первісно інвестиційне майно визнається за вартістю придбання, включаючи витрати на операцію, і згодом переоцінюється за справедливою вартістю, переглянутою з метою відображення ринкових умов на кінець звітного періоду. Активи у формі права користування. Банк визнає активи у формі права користування на дату початку оренди (тобто дату, на яку базовий актив стає доступним для використання). Активи у формі права користування оцінюються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення, з коригуванням на переоцінку зобов'язань за орендою. Первісна вартість активу в формі права користування включає величину визнаних зобов'язань за орендою, понесені початкові прямі витрати і орендні платежі, здійснені на дату початку оренди або до такої дати за вирахуванням отриманих стимулюючих платежів за орендою. Якщо у Банку відсутня достатня впевненість в тому, що він отримає право власності на орендований актив в кінці терміну оренди, визнаний актив у формі права користування амортизується лінійним методом протягом коротшого з таких періодів: ймовірний строк корисного використання активу або термін оренди. Активи у формі права користування перевіряються на предмет знецінення. Основні засоби. Основні засоби обліковуються за первісною або за переоціненою вартістю, як описано нижче, мінус накопичена амортизація та накопичений збиток від зменшення корисності, якщо потрібно. Вартість будівель переоцінюється з достатньою регулярністю, щоб забезпечити відсутність суттєвої різниці між їхньою балансовою вартістю та сумою, визначеною на основі справедливої вартості, станом на кінець звітного періоду. Збільшення балансової вартості внаслідок переоцінки визнається в іншому сукупному доході та призводить до збільшення суми переоцінки у капіталі. Зменшення балансової вартості активу, яке компенсує попереднє збільшення балансової вартості того самого активу, визнається в іншому сукупному доході та призводить до зменшення суми переоцінки, раніше визнаної у складі капіталу. Всі інші випадки зменшення балансової вартості відображаються у складі прибутку чи збитку за період. Резерв переоцінки будівель показаний у складі капіталу, відноситься безпосередньо на нерозподілений прибуток у тому випадку, коли сума переоцінки реалізована, тобто коли актив реалізується або списується. Накопичена амортизація на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу, а чиста вартість трансформується до вартості переоцінки активу. Незавершене будівництво обліковується за первісною вартістю, за мінусом резерву на зменшення корисності, якщо необхідно. Незавершене будівництво не амортизується до того моменту, поки актив не буде придатним для використання. Всі інші компоненти основних засобів обліковуються за первісною вартістю. Витрати на ремонт та технічне обслуговування визнаються витратами по мірі їх виникнення. Витрати на заміну значних компонентів основних засобів капіталізуються із наступним списанням заміненого компоненту. Станом на кінець кожного звітного періоду керівництво оцінює наявність ознак зменшення корисності основних засобів. Якщо такі ознаки існують, Банк оцінює суму очікуваного відшкодування відповідного активу та визнає збиток від зменшення корисності, якщо сума очікуваного відшкодування активу менше його балансової вартості. Балансова вартість зменшується до вартості відшкодування, і збиток від зменшення корисності визнається у складі прибутку чи збитку за період у сумі, яка перевищує суму переоцінки, визнаної раніше в капіталі. Збиток від зменшення корисності, відображений щодо будь-якого активу у минулих періодах, сторнується, якщо мала місце зміна в оцінках, що використовувались для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за мінусом витрат на продаж. Прибутки та збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння суми надходжень із балансовою вартістю та визнаються у складі прибутку чи збитку за період. Амортизація на землю не нараховується. Амортизація інших компонентів основних засобів починається з дати, коли актив є доступним для використання та розраховується лінійним методом з метою рівномірного зменшення первісної вартості або вартості оцінки до ліквідаційної вартості протягом строку корисного використання активу у роках, в основному, таким чином: Будівлі 5-50 років, Комп’ютерне обладнання 2-10 років, Офісні меблі та обладнання 4-13 років, Транспортні засоби 5-10 років, Нематеріальні активи 2-10 років, Електронні системи 4-20 років, Інші 4-12 років. Поліпшення орендованих приміщень амортизуються протягом строку оренди. Ліквідаційна вартість активу – це попередньо оцінена сума, що її Банк отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив вже був би застарілим та у стані, очікуваному по закінченні строку його корисного використання. Нематеріальні активи. Нематеріальні активи Банку, крім гудвілу, мають кінцевий термін використання та включають переважно капіталізоване програмне забезпечення. Придбані ліцензії на комп’ютерне програмне забезпечення капіталізуються на основі витрат, понесених на придбання та введення в експлуатацію конкретного програмного забезпечення. Витрати, безпосередньо пов’язані з розробкою унікальних програмних продуктів, які можуть бути ідентифіковані, контролюються Банком і, ймовірно, принесуть додаткові економічні вигоди, що перевищують витрати, обліковуються у складі нематеріальних активів. Капіталізовані витрати включають витрати на персонал, який займається розробкою програмного забезпечення, та відповідну частину накладних витрат. Усі інші витрати, пов’язані з програмним забезпеченням (наприклад, його обслуговуванням), відносяться на видатки по мірі їх виникнення. Амортизація на капіталізоване програмне забезпечення нараховується лінійним методом протягом очікуваного строку його використання, який становить 2-10 років. Короткострокова оренда і оренда активів з низькою вартістю. Банк застосовує звільнення від визнання щодо короткострокової оренди до короткострокових договорів оренди (тобто до договорів, в яких на дату початку оренди передбачений термін оренди становить не більше 12 місяців і які не містять опціону на покупку). Банк також застосовує звільнення від визнання щодо оренди активів з низькою вартістю до договорів оренди офісного обладнання, вартість якого вважається низькою (вартістю менше ніж 50 тисяч гривень). Орендні платежі за короткостроковою орендою та орендою активів з низькою вартістю визнаються як витрати за орендою лінійним методом протягом терміну оренди. Дебіторська заборгованість за фінансовим лізингом. У випадках, коли Банк виступає лізингодавцем відповідно до лізингового контракту, за яким переважно всі ризики та вигоди, притаманні володінню активом, передаються одержувачу лізингу, активи, передані у лізинг, відображаються у складі дебіторської заборгованості за фінансовим лізингом і обліковуються за поточною вартістю майбутніх лізингових платежів. Дебіторська заборгованість за фінансовим лізингом відображається на дату початку лізингу (дату початку терміну дії лізингу) із використанням ставки дисконтування, визначеної на дату лізингової угоди (датою лізингової угоди вважається дата підписання лізингового контракту або дата, коли сторони домовились про основні умови лізингу, залежно від того, яка дата настала раніше). Різниця між загальною сумою такої заборгованості та її дисконтованою вартістю відображається як неотриманий фінансовий дохід. Цей дохід визнається протягом терміну лізингу із використанням методу чистих інвестицій (до оподаткування), який відображає постійну періодичну норму дохідності. Додаткові витрати, безпосередньо пов'язані з організацією лізингу, включаються до первісної суми дебіторської заборгованості за фінансовим лізингом, зменшуючи суму доходу, що визнається за період лізингу. Фінансові доходи від лізингу обліковуються у складі процентних доходів у прибутку чи збитку за період. Активи, утримувані для продажу. Банк включає до групи активів, утримуваних для продажу, необоротні активи, вартість яких в майбутньому буде відшкодовано шляхом їх продажу, а не використання. Для цього активи повинні бути доступними для негайного продажу в їх теперішньому стані та на умовах, які є звичайними для продажу таких активів, при цьому ймовірність продажу таких активів є високою та керівництво Банку має твердий намір та можливості щодо їх продажу. Банк оцінює такі активи за меншою з двох оцінок: балансової вартості та справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж. Амортизація на необоротні активи, утримувані для продажу, не нараховується. Заборгованість перед банками та іншими фінансовими організаціями. Заборгованість перед банками та іншими фінансовими організаціями обліковується з моменту надання Банку грошових коштів або інших активів банками-контрагентами або фінансовими організаціями. Непохідні фінансові зобов’язання обліковуються за амортизованою вартістю. Кошти клієнтів. Кошти клієнтів включають непохідні фінансові зобов’язання перед фізичними особами, державними органами або юридичними особами та обліковуються за амортизованою вартістю. Похідні фінансові інструменти. Похідні фінансові інструменти, що включають валютообмінні контракти, угоди про майбутню процентну ставку, валютні свопи та валютні опціони, обліковуються за справедливою вартістю. Всі похідні фінансові інструменти показуються як активи, коли їхня справедлива вартість позитивна, і як зобов’язання, коли їхня справедлива вартість негативна. Зміни справедливої вартості похідних інструментів відносяться на прибуток чи збиток за період. Банк не застосовує облік хеджування. Припинення визнання фінансових зобов’язань. Банк припиняє визнання фінансового зобов’язання тоді коли воно погашено, тобто коли зобов’язання, передбачене контрактом, виконане, анульоване або строк його дії закінчився. Операція обміну між Банком та кредитором борговими інструментами з суттєво різними умовами обліковується як врегулювання початкового фінансового зобов’язання та визнання нового фінансового зобов’язання. Аналогічно, суттєва зміна умов існуючого фінансового зобов’язання або його частини (незалежно від того, чи є ця зміна наслідком фінансових труднощів) обліковується як врегулювання початкового фінансового зобов’язання і визнання нового фінансового зобов’язання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання (або частини фінансового зобов’язання), врегульованого або переданого іншій стороні, та сумою сплаченої винагороди, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов’язання, визнається у складі прибутку чи збитку. Умови вважаються суттєво відмінними у разі, якщо дисконтована поточна вартість грошових потоків відповідно до нових умов, включаючи будь-які сплачені комісійні за вирахуванням отриманих комісійних, які дисконтовані із використанням первісної ефективної ставки відсотка, відрізняється принаймні на 10% від дисконтованої поточної вартості залишкових грошових потоків за початковим фінансовим зобов’язанням. Якщо операція обміну борговими інструментами або зміна їх умов обліковується як врегулювання фінансового зобов’язання, будь-які понесені витрати або сплачені комісійні визнаються у складі прибутку чи збитку від врегулювання зобов’язання. Якщо операція обміну борговими інструментами або зміна їх умов не обліковується як врегулювання фінансового зобов’язання, будь-які понесені витрати або сплачені комісійні призводять до коригування балансової вартості зобов’язання та амортизуються протягом залишкового строку дії зобов’язання, умови якого були змінені. Зобов'язання за орендою. На дату початку оренди Банк визнає зобов'язання за орендою, які оцінюються за приведеною вартістю орендних платежів, які будуть здійснені протягом терміну оренди. Орендні платежі включають фіксовані платежі (в тому числі по суті фіксовані платежі) за вирахуванням будь-яких стимулюючих платежів за орендою до отримання, змінні орендні платежі, які залежать від індексу або ставки, і суми, які, як очікується, будуть сплачені за гарантіями ліквідаційної вартості. Орендні платежі також включають ціну виконання опціону на покупку, якщо є достатня впевненість в тому, що Банк виконає цей опціон, і виплати штрафів за припинення оренди, якщо термін оренди відображає потенційне виконання Банком опціону на припинення оренди. Змінні орендні платежі, що не залежать від індексу або ставки, визнаються як витрати в тому періоді, в якому настає подія або умова, що призводить до здійснення таких платежів. Для розрахунку приведеної вартості орендних платежів Банк використовує ставку залучення додаткових позикових коштів на дату початку оренди, якщо процентна ставка, закладена в договорі оренди, не може бути легко визначена. Після дати початку оренди величина зобов'язань за орендою збільшується для відображення нарахування відсотків і зменшується для відображення здійснених орендних платежів. Крім того, в разі модифікації, зміни терміну оренди, зміни по суті фіксованих орендних платежів або зміни оцінки опціону на покупку базового активу проводиться переоцінка балансової вартості зобов'язання за орендою. Податки на прибуток. У цій окремій фінансовій звітності оподаткування показано відповідно до вимог законодавства України із використанням податкових ставок та законодавчих норм, які діяли або фактично були введені в дію станом на кінець звітного періоду. Витрати з податку на прибуток включають поточні податки та відстрочене оподаткування та відображаються у складі прибутку чи збитку за рік, якщо тільки вони не мають бути відображені в інших сукупних доходах або безпосередньо у складі капіталу у зв’язку з тим, що вони стосуються операцій, які також відображені у цьому самому або іншому періоді в інших сукупних доходах або безпосередньо у складі капіталу. Поточний податок – сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (податкового збитку) за період. Оподатковуваний прибуток або збиток базується на оціночних показниках, якщо окрема фінансова звітність ухвалюється до моменту подання відповідних податкових декларацій. Інші податки, за винятком податку на прибуток, обліковуються у складі адміністративних та інших операційних витрат. Відстрочений податок на прибуток розраховується за методом балансових зобов’язань відносно перенесених податкових збитків та тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов’язань та їхньою балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Відповідно до виключення при первісному визнанні, відстрочений податок не визнається для тимчасових різниць, що виникають при первісному визнанні активу або зобов’язання у результаті операції, яка не є об’єднанням компаній і яка не впливає на фінансовий результат або оподатковуваний прибуток. Відстрочені податкові зобов’язання не обліковуються для тимчасових різниць при первісному визнанні гудвілу і, згодом, який не вираховується для цілей оподаткування. Активи та зобов’язання з відстроченого оподаткування визначаються із використанням ставок оподаткування, які введені в дію або практично були введені в дію станом на кінець звітного періоду і які, як очікується, застосовуватимуться у періоді, коли будуть сторновані тимчасові різниці або зараховані перенесені податкові збитки. Відстрочені податкові активи та зобов'язання було згорнуто лише по окремих компаніях Банку. Відстрочені податкові активи по тимчасових різницях, що зменшують оподатковувану базу, та перенесені податкові збитки відображаються лише тією мірою, в якій існує ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна буде реалізувати тимчасові різниці. Невизначені податкові позиції. Керівництво оцінює невизначені податкові позиції Банку станом на кінець кожного звітного періоду. Така оцінка виконується виходячи з тлумачення Банком податкового законодавства, яке є чинним або фактично набуло чинності на кінець звітного періоду, та будь-якого відомого рішення судових або інших органів з подібних питань. Зобов’язання зі штрафів, процентів та податків, крім тих, що пов’язані з оподаткуванням прибутку, визнаються на підставі розрахованих керівництвом витрат, необхідних для врегулювання зобов’язання станом на кінець звітного періоду. Резерви. Резерви – це зобов’язання нефінансового характеру із невизначеним строком або сумою. Резерви відображаються у фінансовій звітності, коли Банк має теперішнє юридичне або конструктивне зобов’язання у результаті минулих подій і коли існує імовірність того, що погашення такого зобов’язання потребуватиме відтоку ресурсів, які передбачають економічні вигоди, а суму цього зобов’язання можна розрахувати з достатнім рівнем впевненості. Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість за основною діяльністю визнається, якщо контрагент виконав свої зобов’язання за угодою, і обліковується за амортизованою вартістю. Акціонерний капітал та емісійний дохід. Прості акції показуються у складі капіталу. Витрати, безпосередньо пов’язані з випуском нових акцій, показуються у складі капіталу як зменшення суми надходжень за вирахуванням податків. Перевищення справедливої вартості внесених у капітал сум над номінальною вартістю випущених акцій обліковується у складі капіталу як емісійний дохід. Визнання доходів та витрат. Процентні доходи та витрати за всіма борговими інструментами відображаються відповідно до методу нарахування із використанням методу ефективної ставки відсотка. Цей метод включає до складу процентних доходів та витрат і розподіляє протягом всього періоду дії усі комісії, які виплачують або отримують сторони договору і які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка, витрати за угодою, а також усі інші премії та дисконти. Банк визнає відсотковий дохід за незнеціненими фінансовими активами на валову балансову вартість таких активів з використанням первісної ефективної ставки відсотка. Для знецінених фінансових інструментів, відсотковий дохід розраховується як добуток чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) і ефективної ставки відсотка. Процентна виручка за всіма фінансовими активами, що оцінюються за СВПЗ, визнається з використанням договірної процентної ставки в складі статті «Інша процентна виручка» в окремому звіті про прибуток або збиток та інший сукупний дохід. Комісійні, які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка, включають комісійні, отримані або сплачені у зв’язку із створенням або придбанням фінансового активу чи випуском фінансового зобов’язання (наприклад, комісійні за оцінку кредитоспроможності, оцінку чи облік гарантій або застави, врегулювання умов надання інструменту та обробку документів за угодою). Комісійні за зобов’язання із надання кредиту за ринковими процентними ставками, отримані Банком, є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка, якщо існує імовірність того, що Банк укладе конкретний кредитний договір та не плануватиме реалізації кредиту протягом короткого періоду часу після його надання. Банк не відносить зобов’язання із надання кредитів до фінансових зобов’язань, що відображаються за справедливою вартістю через фінансовий результат. Всі інші виплати, комісійні та інші доходи і витрати, як правило, обліковуються за методом нарахування залежно від ступеня завершеності конкретної операції, що визначається як частка фактично наданої послуги у загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Комісія за синдиковані кредити відображається як дохід, коли операцію синдикування завершено і Банк не залишає собі частину кредитного пакету, або коли Банк залишає собі частину кредитного пакету за такою ж ефективною ставкою відсотка, що й інші учасники операції. Виплати та комісійні в результаті переговорів або участі в переговорах про проведення операції для третьої сторони (наприклад, придбання кредитів, акцій або інших цінних паперів чи придбання або продаж компаній), які Банк отримує після завершення відповідної операції, відображаються після завершення зазначеної операції. Виплати за управління активами та інші консультаційні послуги з управління визнаються на основі відповідних угод про надання послуг, як правило, пропорційно витраченому часу. Виплати за управління активами, що стосуються інвестиційних фондів, визнаються пропорційно протягом періоду надання послуг. Той же принцип застосовується до послуг з управління коштами, фінансового планування та зберігання цінностей, які надаються протягом тривалого періоду часу. Перерахунок іноземної валюти. Функціональною валютою Банку і валютою подання звітності Банку є національна валюта України – українська гривня. Операції в іноземній валюті визнаються у функціональній валюті за курсом, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи та зобов’язання, деноміновані в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту Банку за офіційним обмінним курсом НБУ станом на кінець кожного відповідного звітного періоду. Доходи і збитки від курсових різниць, що виникають у результаті перерахунку монетарних активів і зобов’язань у функціональну валюту Банку за офіційними обмінними курсами НБУ на кінець періоду, відображаються у складі прибутку чи збитку за період як прибутки мінус збитки від переоцінки іноземної валюти. Перерахунок за курсами на кінець періоду не застосовується до немонетарних статей, які оцінюються за первісною вартістю. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю, в іноземній валюті, в тому числі інструменти капіталу, перераховуються за курсами обміну на дату визначення справедливої вартості. Вплив змін обмінного курсу на справедливу вартість немонетарних статей, які оцінюються за справедливою вартістю, обліковується у складі прибутків або збитків від зміни справедливої вартості. Взаємозалік. Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до окремого звіту про фінансовий стан лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. Таке право на взаємозалік (а) не повинне залежати від майбутньої події та (б) повинне мати юридичну силу виконання в усіх наступних обставинах: (i) у ході нормального ведення бізнесу, (іі) у разі невиконання зобов’язань з платежів (події дефолту) та (ііі) у випадку неплатоспроможності чи банкрутства. Прибуток на акцію. Прибуток на акцію розраховується шляхом поділу прибутку або збитку, що належить акціонеру Банку, на середньозважену кількість акцій з участю в обігу протягом звітного періоду. Витрати на персонал та відповідні відрахування. Витрати на заробітну плату, внески до державного пенсійного фонду і фондів соціального страхування, оплачувані річні відпустки та лікарняні, премії, а також негрошові винагороди нараховуються у тому періоді, в якому відповідні послуги надавались працівниками Банку. У Банку відсутнє юридичне або конструктивне зобов’язання здійснювати пенсійні або інші подібні виплати, крім платежів за планом із встановленими внесками відповідно до законодавства. Звітність за сегментами. Формат подання інформації про сегменти відповідає формату внутрішньої звітності, яка подається особі, відповідальній за прийняття операційних рішень Банку. Сегменти, чиї доходи, фінансові результати та активи перевищують 10% від загальних показників за всіма сегментами, розкриваються окремо.

Основними продуктами та послугами банківської установи є: Приватним особам 1) Вклади (Стандарт, Джуніор, Приват-вклад, Послуга “Стандарт безподатковий”, Послуга накопичення “Скарбничка”); 2) Кредити (Оплата частинами, Миттєва розстрочка, Кредит під депозит, Кредит під заставу нерухомості, Миттєва розстрочка. Кредит готівкою, Картка “Універсальна”, Авто в розстрочку, Кредит на купівлю житла, Швидкий кредит); 3) Платiжнi картки (Картка «Універсальна», Картка «Універсальна Gold», Валютна картка «Універсальна Gold», Елітні картки класу Platinum i вище, Картка для виплат, Iнтернет-картка, Картка з індивідуальним дизайном, Картка Юніора, Картка з фото, Наперед оплачена картка); 4) Платежі (Перекази SWIFT, Термінові перекази, TransferGo, Payoneer, Spoko, Миттєвий переказ з картки на картку, PrivatMoney, Оплата автомобіля через SWIFT-переказ, SWIFT перекази для моряків); 5) Перекази (Переказ на картку / Рахунок у ПриватБанку, Переказ на картку / Рахунок в іншому банку, Комунальні та інші платежі, Електронні квитки, Apple Pay, Google Pay, Face Pay 24, Поповнення мобільного, Платежі по QR-коду, Готівка на касі, Оплата паркування, Нотаріальні платежі, Регулярні платежі, Платіж за безкоштовним телефоном 3700); 6) Віддалений банкінг (Iнтернет-банк «Приват24», Платежі за безкоштовним телефоном 3700, Мобiльнi додатки, Регулярнi платежi, SMS-банкiнг, Чат-боти в ПриватБанку, Банкомати, Термiнали самообслуговування). Бiзнесу 1) Рахунок, платежі та картки ( Виручка, Iнкасацiя, Цілодобове обслуговування, Приват24 для бiзнесу, Рахунок у банку, Сторiнка для бухгалтера, Бізнес картки, Паливні картки, Безготівкові платежі, Iнструменти e-commerce, Мобільний мiнi-термiнал, Нотаріальні платежі, «Оплата частинами» i «Миттєва розстрочка», Платіжні вимоги, Прийом платежiв, Регулярнi платежi, Еквайринг); 2) Зарплатний проект ( Зарплатний проект, Масові виплати, Страхування колективу, Сервіс «Облiк робочого часу», Послуги безпеки); 3) Депозити (Тижневий плюс, Строковий депозит, Поточний депозит, Вільний вибір); 4) Кредити (АгроКУБ, Агросезон, Гарантований платіж, Кредитна лінія, Кредитний лiмiт, Кредит під заставу депозиту, Кредити зi знижкою, КУБ, Лізинг комерційного транспорту, Лізинг обладнання, Лізинг сільськогосподарської техніки, Овердрафт, «Теплi» кредити для ОСББ та ЖБК, Програми компенсації для агробізнесу, кредитування за програмою “Доступні кредити під 5-7-9%”; Фiнансування мiжнародної торгiвлi, Ліміт підприємницький); 5) Документарні операції в національній та іноземній валюті, Вексельні операції, Гарантії; 6) ЗЕД (Валютний рахунок, Валютно-обмiннi операцiї, Консультації iз ЗЕД, SWIFT платежі); 7) Iнше (Електронний облiк та звiтнiсть - Бухгалтерія Онлайн, Paperless, Iнтеграцiя Приват24 и ПЗ бухгалтерії, Електронні звіти, Галузеві рішення, Агробізнесу, Бюджетним організаціям, Мед. установам, ОСББ i ЖБК, Страховим компанiям, Торговим пiдприємствам, HoReCa, IT-компаніям, Iнтернет-бiзнесу, Iнтернет-банк «Приват24» для бізнесу); 8) Iншi сервіси. Оренда примiщень у відділеннях ПриватБанку, Бонус Плюс, Вiдеоконференцiї, LiqPay - інтернет еквайринг, Поліс ОСЦПВ для юридичних осіб, Презентацiя банківських послуг у Вашому офiсi, NPS-опитування, Термінал самообслуговування, Дисконтний клуб, Мобiльнi додатки, Карта відділень i банкоматів. Банк здійснює основну частину своєї діяльності в Україні. Економіці України властиві певні характеристики, які ставлять під загрозу її стабільність в довгостроковій перспективі. Такі характеристики включають, але не обмежуються, відносно низьким рівнем ліквідності на ринках капіталу та дефіцитом балансу державних фінансів та зовнішньої торгівлі. У березні 2020 року стрімке поширення пандемії коронавірусу та обмеження, введені для боротьби з нею, визначали ситуацію на світових товарних і фінансових ринках. Погіршення ситуації на світових фінансових і товарних ринках разом із посиленням невизначеності на внутрішньому ринку спровокували зростання турбулентності на валютному ринку як України, так і країн-партнерів. Урядом України з березня 2020 року були введені обмеження ділової та соціальної активності. Ситуація з пандемією негативно вплинула також на зовнішню торгівлю України, ускладнила залучення фінансування та призвела до подальшої девальвації національної валюти по відношенню до основних валют. Протягом 2020 року офіційний обмінний курс гривні до долара США Національного банку України знизився на 19% (з 23,6862 гривень за долар США на 1 січня 2020 року до 28,2746 гривень за долар США на 31 грудня 2020 року). Крім того, у березні-червні 2020 року Правлінням Національного банку України було ухвалено низку рішень щодо зниження облікової ставки до 10% річних з 13 березня 2020 року, до 8% річних з 24 квітня 2020 року, та до 6% річних з 12 червня 2020 року. Таким чином, Національний банк продовжував пом’якшення монетарної політики та підтримання економіки в Україні в умовах охолодження світової економіки. У третьому кварталі економіка почала зростати завдяки високому внутрішньому попиту та сприятливій ситуації на ключових ринках українського експорту. На відміну від попередніх криз цього разу вдалося уникнути нестабільності валютного ринку, рівень резервів НБУ гарантує здатність центрального банку вчасно реагувати на можливі виклики в майбутньому. Традиційним ризиком для економіки та фіскальної сфери є повільний прогрес у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Без такої співпраці складно буде зберігати неперервний доступ до світових ринків боргового капіталу та залучати прямі іноземні інвестиції. Реальний сектор також відновлюється від COVID кризи. Хоча динаміка галузей нерівномірна, корпоративний сегмент в цілому виявся стійким. Якість корпоративних портфелів банків не погіршилась суттєво. Споживче кредитування суттєво уповільнилося з розгортанням кризи – зменшилися як попит, так і пропозиція на ринку. У цьому сегменті протягом другого кварталу відбувся суттєвий приріст обсягів прострочення, а тому деякі банки реструктуризовували незабезпечені споживчі кредити в значних обсягах. Протягом кризи не відбулося перетікання клієнтів із банків до небанківських кредиторів, що свідчить про досить стійку сегментацію клієнтів-позичальників. Обсяг кредитування малого та середнього бізнесу зростає навіть в умовах COVID кризи. Зниження вартості запозичень та державна програма компенсації відсоткових ставок створили умови для зростання кредитування малих підприємств. Розвитку кредитування надалі сприятиме зниження кредитних ставок. Починаючи з 2020 року банківська система працює з однознаковими процентними ставками за депозитами. Інфляція протягом року залишалася низькою, а монетарна політика стимулюючою. В 2020 році ставки за вкладами та активами є найнижчими в історії українського банківського сектору. Український банківський сектор залишається високоприбутковим завдяки стійкості операційних прибутків та відсутності значних кредитних втрат. Чисті комісійні доходи лише тимчасово знизилися на піку кризи, проте стрімко відновилися в подальші місяці. Чисті процентні доходи зростали завдяки збереженню високого процентного спреду – протягом року ставки за активами та зобов’язаннями знижувалися паралельно. Водночас звуження спреду в середньостроковій перспективі неминуче. Це ключовий ризик для прибутковості банків у наступні роки. Економіки торговельних партнерів та світова торгівля відновлюються після спричиненої COVID кризи першого півріччя, проте ризики нового спаду через другу хвилю пандемії високі, із жовтня 2020 року у світі знову почала зростати кількість нових діагностованих випадків зараження. Ціни на сировинні товари та фінансові активи зростають до докризового рівня. Значною мірою цьому сприяють уряди і центробанки багатьох країн та міжнародних фінансових організацій («МФО»), які продовжують стимулювати відновлення фіскальними та монетарними засобами. Зі свого боку, МВФ із березня ухвалив фінансову допомогу 83 країнам для подолання економічних наслідків коронавірусу. Зокрема для України призначено 5 мільярдів долларів у вигляді інструменту стенд-бай на 18 місяців для подолання наслідків COVID та збереження реформ шляхом покриття дефіциту платіжного балансу та бюджету. Наразі отримано тільки меншу частину цієї суми через повільний прогрес у виконанні Україною взятих на себе зобов’язань. Основним ризиком на найближчий час залишається подальше розгортання пандемії. Зросли юридичні ризики в зв’язку зі скасуванням узгоджених з МФО антикорупційних реформ. Прямі геополітичні ризики змінилися несуттєво. У грудні 2020 року Рейтингове агентство Moody's Investors Service ("Moody's") підвищило рейтинг ПриватБанку за довгостроковими депозитами в іноземній валюті до B3 з Caa1. Рейтинг ПриватБанку за довгостроковими депозитами в іноземній валюті тепер відповідає рейтингу України (поточний B3 стабільний). Керівництво стежить за станом розвитку поточної ситуації з розповсюдженням коронавірусу та карантину і вживає заходів, за необхідності, для мінімізації будь-яких негативних наслідків наскільки це можливо. Подальший негативний розвиток подій та макроекономічних умов може негативно вплинути на фінансовий стан та результати діяльності Банку у такий спосіб, що наразі не може бути визначений. При складанні цієї окремої фінансової звітності враховувалися відомі та оцінювані результати вищезазначених чинників на фінансовий стан і результати діяльності Банку у звітному періоді. За підсумками 2020 року Банк залишається лідером банківського сектору України за більшістю позицій. У 2020 року з банком (за даними регулярного дослідження ринку компанії CBR) співпрацювали 62% українців фізосіб. 70% українських підприємців та 45% юридичних осіб вважають ПриватБанк своїм основним банком. За підсумками року ПриватБанк займає 1 місце серед банків за коштами фізичних та юридичних осіб, обсяги коштів клієнтів у ПриватБанку станом на кінець 2020 року у порівнянні з показниками минулого року зросли на 30%. Загалом Банк зміцнив лідерство за кількістю активних клієнтів як фізичних осіб, так і клієнтів малого та середнього бізнесу. Кількість клієнтів фізичних осіб ПриватБанку за підсумками року зросла на 1,2 мільйонів, клієнтська база підприємців збільшилася на рекордні 122 тисяч. Вірогідні перспективи подальшого розвитку емітента, основні характеристики систем внутрішнього контролю і управління ризиками емітента та наявність у фінансової установи системи управління ризиками та її ключові характеристики див. розділ « VII. Звіт керівництва (звіт про управління)»

У 2017 - 2020 роках АТ КБ "ПриватБанк" активно придбавав у портфель Банку облiгацiї внутрiшніх державних позик. Так, протягом 2020 року Банком було придбано ОВДП загальною сумою 83 091 мільйон гривень та продано загальною сумою 864 мільйони гривень. Частина ОВДП в портфелі Банку станом на кінець року є середньостроковими і буде погашена протягом 2021 року відповідно до умов емісій. Також протягом 2020 року були придбані основні засоби та нематеріальні активи, загальною сумою 2 224 мільйони гривень.

Основні засоби обліковуються за первісною або за переоціненою вартістю, мінус накопичена амортизація та накопичений збиток від зменшення корисності, якщо потрібно. Незавершене будівництво обліковується за первісною вартістю, за мінусом резерву на зменшення корисності, якщо необхідно. Незавершене будівництво не амортизується до того моменту, поки актив не буде придатним для використання. Всі інші компоненти основних засобів обліковуються за первісною вартістю. Витрати на ремонт та технічне обслуговування визнаються витратами по мірі їх виникнення. Витрати на заміну значних компонентів основних засобів капіталізуються із наступним списанням заміненого компоненту. Станом на кінець кожного звітного періоду керівництво оцінює наявність ознак зменшення корисності основних засобів. Якщо такі ознаки існують, Банк оцінює суму очікуваного відшкодування відповідного активу та визнає збиток від зменшення корисності, якщо сума очікуваного відшкодування активу менше його балансової вартості. Балансова вартість зменшується до вартості відшкодування, і збиток від зменшення корисності визнається у складі прибутку чи збитку за період у сумі, яка перевищує суму переоцінки, визнаної раніше в капіталі. Збиток від зменшення корисності, відображений щодо будь-якого активу у минулих періодах, сторнується, якщо мала місце зміна в оцінках, що використовувались для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за мінусом витрат на продаж. Прибутки та збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння суми надходжень із балансовою вартістю та визнаються у складі прибутку чи збитку за період. У грудні 2020 року будівлі були переоцінені за справедливою вартістю. Оцінку провели незалежні оцінювачі, які мають відповідну професійну кваліфікацію та актуальний досвід оцінки активів аналогічної категорії зі схожим географічним розташуванням. Основою для оцінки будівель стали спостережувальні ринкові ціни. Амортизація на землю не нараховується. Амортизація інших компонентів основних засобів починається з дати, коли актив є доступним для використання та розраховується лінійним методом з метою рівномірного зменшення первісної вартості або вартості оцінки до ліквідаційної вартості протягом строку корисного використання активу у роках, в основному, таким чином: Будівлі 5-50 років, Комп’ютерне обладнання 2-10 років, Офісні меблі та обладнання 4-13 років, Транспортні засоби 5-10 років, Нематеріальні активи 2-10 років, Електронні системи 4-20 років, Інші 4-12 років. Банк визнає активи у формі права користування на дату початку оренди (тобто дату, на яку базовий актив стає доступним для використання). Активи у формі права користування оцінюються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення, з коригуванням на переоцінку зобов'язань за орендою. Первісна вартість активу в формі права користування включає величину визнаних зобов'язань за орендою, понесені початкові прямі витрати і орендні платежі, здійснені на дату початку оренди або до такої дати за вирахуванням отриманих стимулюючих платежів за орендою. Якщо у Банку відсутня достатня впевненість в тому, що він отримає право власності на орендований актив в кінці терміну оренди, визнаний актив у формі права користування амортизується лінійним методом протягом коротшого з таких періодів: ймовірний строк корисного використання активу або термін оренди. Активи у формі права користування перевіряються на предмет знецінення. Станом на 31 грудня 2020 року Банк мав капітальні зобов’язання, передбачені контрактами, стосовно будівництва будівель та придбання комп’ютерів, меблів та офісного обладнання на загальну суму 204 мільйонів гривень (на 31 грудня 2019 року: 256 мільйонів гривень). Керівництво Банку вважає, що майбутні чисті доходи та фінансування будуть достатніми для покриття цих та подібних зобов’язань.

Основні проблеми Банку пов'язані із макрофакторами та подальшим розвитком епідеміологічної ситуації, пов'язаної з короновірсуом Ковід19. Можливе зростання юридичних ризиків в зв’язку зі скасуванням узгоджених з МФО антикорупційних реформ.

Основними джерелами фінансування діяльності Банку є власний капітал та залучені кошти від фізичних i юридичних осіб, які Банк розміщує від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Для регулювання ліквідності Банк може залучати кошти на внутрішньому/зовнішньому міжбанківських ринках та від НБУ, але Банк не спирається на ці види ресурсів і використовує їх в виключних випадках та в лімітованому обсязі. Політика управління Банком спрямована на ефективне управління всіма видами ресурсів, поліпшення фінансових показників діяльності Банку а також підвищення вартості його активів. Банк є достатньо капіталізованим, дотримує регуляторні вимоги щодо нормативів капіталу, ліквідності, кредитного ризику, інвестування, норм обов’язкового резервування. Банк має окрему Угоду з НБУ №152 від 12.04.2018 (із змінами), якою затверджений графік приведення лімітів валютної позиції до нормативних вимог. Банк має ефективну систему управління ризиком ліквідності для забезпечення підтримання достатнього рівня ліквідності як для умов звичайної ділової активності, так і стресових ситуацій. Контроль ризику ліквідності реалізується через дотримання регуляторних норм по показниках ліквідності, обсягу високоякісних ліквідних активів, лімітів та вимог за показниками розривів ліквідності, диверсифікацію джерел фінансування. Прямі інвестиції (внесення коштів до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, паї, частки), емітовані такою юридичною особою) здійснюється за рахунок власних ресурсів Банку та в рамках дотримання нормативів капіталу, нормативів інвестування. Банк не інвестує кошти в юридичну особу, статутом якої передбачена повна відповідальність її власників. Банк створює та підтримує резерви ліквідності які забезпечують необхідний обсяг ліквідності для дотримання регуляторних норм, своєчасного виконання зобов’язань та є доступними для негайного використання на випадок реалізації стрес-сценаріїв та необхідності покращення ліквідності. Резерви ліквідності складаються з найбільш високоякісних ліквідних необтяжених активів, які можна використовувати як заставу для залучення коштів у найкоротші строки без значних втрат і дисконтів - це облігації внутрішньої державної позики, депозитні сертифікати, емітовані Національним банком.

Станом на 31 грудня 2020 року Банк мав капітальні зобов’язання, передбачені контрактами, стосовно будівництва будівель та придбання комп’ютерів, меблів та офісного обладнання на загальну суму 204 мільйонів гривень (на 31 грудня 2019 року: 256 мільйонів гривень). Керівництво Банку вважає, що майбутні чисті доходи та фінансування будуть достатніми для покриття цих та подібних зобов’язань.

Основні виклики 2021 року пов’язані із подальшою перебудовою діяльності Банку та адаптацією до нових умов, обумовлених зміною макросередовища та подальшим впливом коронавірусу. Для Банку це означає пошук нових можливостей розвитку в цифрових каналах, нові шляхи взаємодії з клієнтами, оптимізація внутрішніх процесів та витрат. І це з врахуванням виконання посилених вимог регулятора в частині заходів з протидії відмиванню коштів/ фінансування тероризму (AML), якісного управління ризиками та більш жорстких вимог до розміру капіталу. Завданням Банку на наступний рік є забезпечення стабільності своєї бізнес-моделі та збереження лідируючих позицій на українському банківському ринку. Основні пріоритети Банку на найближчу перспективу: - Подальше нарощування якісного кредитного портфелю з розширенням кредитів малому та середньому бізнесу; - Підтримка оптимального та достатнього рівня ресурсної бази при подальшій політиці зниження вартості; - Трансформація внутрішніх бізнес-процесів, які дозволять підвищити ефективність бізнесу та якість обслуговування клієнтів; - Подальша оптимізація та приведення до належного стану регіональної мережі відділень та банківської інфраструктури; - Продовження розробки та впровадження якісних та інноваційних продуктів та сервісів.

Активний розвиток системи цифрових послуг та мережі #cashless дозволив ПриватБанку у 2020 збільшити чистий комісійний дохід у порівнянні з попереднім роком на 3% - до 18,8 мільярдів гривень. Банк приділяє значну увагу сфері досліджень і розроблень, стимулюючи розвиток інновацій в організації (технології data science, machine learning, використання agile методів в управлінні проектами тощо). Зусилля Банку в цій сфері спрямовані на розробку нових продуктів та підвищення інклюзії сервісів для клієнтів. Протягом 2020 року Банк запровадив принципово нову систему віддаленої ідентифікації клієнтів та у вересні 2020 став першим банком, який запустив шерінг документів громадян у електронному вигляді з використанням сервісу держпослуг Дія. Найпопулярніший в країні мобільний банк Приват24 у 2020 році збільшив кількість користувачів на 3 млн до 12,6 млн клієнтів, та збільшив кількість доступних онлайн послуг та сервісів з 147 до 176. Зокрема, з початком роботи в Україні вільного ринку газу для населення ПриватБанк у партнерстві з Нафтогазом запустив перший в Україні онлайн сервіс в Приват24, де можна за декілька кліків підключитися до газопостачання. А після запуску в Україні системи відеофіксації порушень ПДД, ПриватБанк додав у Приват24 новий функціонал миттєвого пошуку і оплати штрафів. Також завдяки ПриватБанку, Україна стала першою країною у світі, де мешканці можуть платити за продукти та послуги одразу в чат-ботах популярного месенджера Viber, використовуючи інтернет-еквайрінг LiqPay. Банк також розвиває мережу банкоматів та терміналів, оновлюючи їх програмне забезпечення та додаючи нові можливості послуг. Разом із тим, ключовими в діяльності Банку є технологічні ресурси. В цій сфері, з одного боку, Банк розвиває технології процесів обслуговування клієнтів через автоматизацію значної частини бізнес-процесів, будує комплексну систему заочного та дистанційного навчання продавців, розвиває технології бізнес-процесів підтримки; з іншого боку розвиває свою організаційну структуру, що дозволить більш ефективно впроваджувати зміни та здійснювати поточне управління Банком. Крім того, Банк підтримує стабільність своєї ІТ системи, розвиває її цільову архітектуру, впроваджує проекти щодо розвитку та підтримки критичних систем.

Протягом 2020 року Банку продовжував утримувати домінуючі позиції на банківському ринку України як щодо кількості клієнтів, що вважають Банк своїм основним банком, так і за фінансовими показниками. Так, Банк залишається найприбутковішим банком України – прибуток 2020 року склав 24,3 млрд. грн. У той же час прибуток за будь-яку ціну не є ключовим пріоритетом Банку. Головна мета - забезпечити довгострокову стійкість бізнес-моделі Банку. Свідченням такої стійкості та сталого розвитку банку є зростання кількості активних клієнтів, в т.ч. клієнтів, що користуються цифровими каналами, значне зростання коштів фізичних та юридичних осіб на поточних та строкових рахунках банку, виважена кредитна політика та утримання показника NPL кредитів на керованому рівні протягом 2020 року, навіть за умов впливу коронакризи COVID-19. Банк продовжує кількісний та якісний розвиток послуг, розвиває технології Приват24, ІТ системи та процесінг, розвиток безготівкових та безконтактних платежів, біометрію, що сприяє зростанню кількості активних карток, операцій в цифрових каналах, ТСО та АТМ. Паралельно Банк інвестує в розвиток офлайн бізнесу, в ефективність роботи відділень. Так, в грудні 2020 року Банком було відкрито відділення нового формату, Concept Store Банку. У ньому поєднані сучасний дизайн, найсучасніші технології та відмінний банківський сервіс. Клієнти можуть не тільки отримувати фінансові послуги, але й проводити зустрічі, заходи чи просто попрацювати у комфортній атмосфері. Синергія онлайн та офлайн мережі, де кожен може отримати необхідну банківську послугу завдяки інноваціям та новітньому сервісу – це основа позитивного клієнтського досвіду. Забезпечення цього балансу є стратегію та базовим принципом бізнес-моделі Банку. Банк також є провідним банком, що підтримує державні програми кредитування, такі як кредити «5-7-9», компенсаційні кредити для агробізнесу тощо.