АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"

Держава реалiзує свої права власника Банку, а органи управлiння Банку дiють у вiдповiдностi до найкращих свiтових практик корпоративного управлiння, зокрема, але не виключно, Принципiв Органiзацiї економiчного розвитку та спiвробiтництва щодо корпоративного управлiння в пiдприємствах з державною власнiстю (OECD Guidelines on Corporate Governance of State-Owned Enterprises), Принципiв корпоративного управлiння в банках Базельського комiтету з банкiвського нагляду (Corporate governance principles for banks by Basel Committee on Banking Supervision), Рекомендацiй Європейської банкiвської установи щодо внутрiшнього управлiння (Guidelines on internal governance by European Banking Authority), що застосовуються в обсязi, що не суперечить iмперативним нормам чинного законодавства України. Подiй пов’язаних iз злиттям, подiлом, приєднанням, перетворенням, видiленням у звiтному перiодi не вiдбувалося. Органiзацiйна структура управлiння АТ КБ «ПриватБанк» включає всi необхiднi форми контролю для побудови ефективного i злагодженого механiзму над рiзними напрямками дiяльностi банку. Розподiл повноважень, компетенцiй та пiдпорядкованостi органiв управлiння, а також принципи їх взаємодiї, закрiпленi в Статутi банку та положеннях про структурнi пiдроздiли. АТ КБ «ПриватБанк» є мiжрегiональним унiверсальним та системним банком iз розгалуженою мережею фiлiй та вiддiлень по всiй територiї Українi, має гнучку органiзацiйну структуру управлiння. ОСУ Банку є однiєї з найбiльш прогресивних як серед банкiв України, так i банкiв Схiдної Європи. По сутi вона є комбiнованою, тому що мiстить ознаки широко розповсюджених у свiтовiй практицi видiв ОСУ. Банк постiйно вдосконалює систему управлiння банком та персоналом, пiдвищує оперативнiсть управлiння, усуває бар’єри мiж пiдроздiлами i пiднiмає рiвень кооперацiї взаємодiї. У 2019 роцi були вжитi наступнi заходи щодо вдосконалення системи управлiння банку та персоналом: 1. Внесені зміни до органiзацiйної структури управлiння банку (було створено ряд нових пiдроздiлiв, по ряду пiдроздiлiв проведена реорганiзацiя, змiнена пiдпорядкованiсть тощо). Основна причина - приведення ОСУ банку у вiдповiднiсть до затвердженої Стратегiї розвитку банку, впровадження єдиних стандартiв побудови та подальшого вдосконалення. 2.Подальша централiзацiя функцiй на рiвнi head-office (Головного офiсу). 3. Подальше максимальне спрощення процесiв та уникнення дублювання функцiй, пiдвищення рiвня автоматизацiї. 4.Подальше пiдвищення ефективностi взаємодiї мiж мiдл-офiс i фронт-офiс (вiддiленнями).

АТ КБ "ПриватБанк" є одним з найбільших роботодавців на ринку праці в Україні. На кiнець 2019 року в Банку працювало 25 009 осіб, з них: Штатні працівники – 22 579 осіб, сумісники - 34 особи, особи, що працюють за договорами підряду (ЦПХ) - 2 396 осіб. Середньооблiкова чисельнiсть штатного персоналу Банку за 2019 рік нараховує 22 551 осiб. Середня чисельність осіб, які працюють за договорами ЦПХ складає 2 396 осiб. За 2019 р. фонд оплати праці АТ КБ "ПриватБанк" підвищився на 28% в порівнянні з попереднім роком. Це сталося за рахунок пiдвищення доходiв спiвробiтникiв банку. Пiдвищення доходiв було обумовлено зростанням заробітних плат в банкiвськiй галузі України, закриттям вакансiй працівниками більш високої кваліфікації, iнфляцiєю. Також, збільшення фонду оплати праці пояснюється зростанням кількості штатних розробників програмного забезпечення в 2019 році. Спiвробiтники банку отримують зарплату в середньому на 10% бiльшу, нiж їх колеги в iнших банках. Також, ПриватБанк надає своїм співробітникам повний соціальний пакет, щорічну оплачувану відпустку на 24 календарних дні, систему пільгового кредитування, забезпечує додаткове медичне страхування. АТ КБ "ПриватБанк" на постійній основі забезпечує безперервне підвищення квалiфiкацiйного рiвня працiвникiв. З цією метою у Банку створений Корпоративний Університет, дiяльнiсть якого дає можливість залучати кваліфікованих фахiвцiв у банк, забезпечувати безперервне пiдвищення професiйного рiвня працiвникiв, утримувати ключових працiвникiв.

На пiдставi статтi 13 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" з метою захисту та представлення iнтересiв своїх членiв, розвитку мiжрегiональних та мiжнародних зв'язкiв, забезпечення наукового та iнформацiйного обмiну i професiйних iнтересiв, розробки рекомендацiй щодо банкiвської дiяльностi банки мають право створювати неприбутковi спiлки чи асоцiацiї. Банкiвськi спiлки та асоцiацiї не мають права займатися банкiвською чи пiдприємницькою дiяльнiстю i не можуть бути створенi з метою отримання прибутку. Асоцiацiя (спiлка) банкiв є договiрним об'єднанням банкiв i не має права втручатися у дiяльнiсть банкiв - членiв асоцiацiї (спiлки). АТ КБ “ПриватБанк” є членом банкiвської асоцiацiї “Незалежна асоцiацiя банкiв України” (НАБУ). Код ЄДРПОУ асоцiацiї — 37924657. Адреса асоцiацiї: вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 72, 3 під`їзд, поверх 3, офіс 96, м. Київ, Україна, 03150. Асоцiацiя “Незалежна асоцiацiя банкiв України” створена на невизначений строк як недержавне непiдприємницьке неприбуткове договiрне об’єднання самостiйних юридичних осiб (пiдприємств) — банкiв. Членами Асоцiацiї можуть бути банки, якi пiдтримують цiлi Асоцiацiї, визнають її установчi документи та зобов’язуються дотримуватись її положень. Асоцiацiя є вiльною для вступу (виходу) нових членiв. Члени НАБУ об’єднуються на пiдставi таких цiнностей: професiоналiзм, вiдповiдальнiсть, рiвнiсть, прозорiсть, ефективнiсть. Мiсiя асоцiацiї - всебічно сприяти побудові стабільної фінансової системи України, вирішенню завдань та проблем банківської системи для збільшення прибутковості бізнесу та розвитку національної економіки. Емiтент є членом Професiйної асоцiацiї учасникiв ринку капiталу та деривативiв (ПАРД) – професiйного об’єднання на фондовому ринку України. Асоцiацiя, заснована 1996 року, представляє iнтереси всiх вiтчизняних депозитарних установ та торговцiв цiнними паперами. У 2017 роцi ПАРД вкотре пiдтвердила статус саморегулiвної органiзацiї (СРО) за видом професiйної дiяльностi - депозитарна дiяльнiсть, а на початку 2015 року отримала додатково статус СРО з торгiвлi цiнними паперами. Протягом всього перiоду роботи Асоцiацiї, її представники взяли участь у розробцi низки профiльних нормативно-правових актiв: вiд законiв до актiв рекомендацiйного характеру з питань депозитарної дiяльностi, торгiвлi цiнними паперами, iноземного iнвестування, фiнансового монiторингу, корпоративного управлiння, розкриття iнформацiї, захисту персональних даних та протидiї фiнансуванню тероризму. ПАРД регулярно проводить науково-освiтнi та науково-практичнi заходи з рiзних аспектiв професiйної дiяльностi учасникiв фондового ринку. Представники Асоцiацiї входять до консультативно-дорадчих органiв при органах державної влади. ПАРД регулярно бере участь у роботi Консультацiйно-експертної Ради та Стратегiчної групи при НКЦПФР. Фахiвцi Асоцiацiї є постiйними учасниками Комiтетiв та робочих груп при НКЦПФР, Державного комiтету фiнансового монiторингу, Державного комiтету з питань регуляторної полiтики i пiдприємництва, Антимонопольного комiтету України. Емiтент є членом Асоцiацiї "Українськi Фондовi Торговцi" -саморегулiвної органiзацiї професiйних учасникiв фондового ринку.АУФТ перше об'єднання професiйних учасникiв фондового ринку, яке отримало статус СРО з депозитарної дiяльностi та дiяльностi з торгiвлi цiнними паперами.Апарат АУФТ приймає участь у створеннi та пiдготовцi проектiв законодавчих та нормативних актiв, а також проводить методологiчну роботу та надає консультацiйну пiдтримку членам Асоцiацiї. Вiдповiдно до основних напрямкiв дiяльностi, АУФТ на системному рiвнi проводить роботу в напрямку удосконалення законодавчої та нормативної бази з питань здiйснення професiйної дiяльностi з торгiвлi цiнними паперами та депозитарної дiяльностi, удосконалення саморегулювання, проведення iнформацiйних та публiчних заходiв. АУФТ надає консультацiйну пiдтримку своїм членам, надає спецiалiзоване програмне забезпечення, яке забезпечує формування адмiнiстративних даних торговця цiнними паперами та iнших облiкових аналiтичних реєстрiв вiдповiдно до вимог чинного законодавства.

Емiтентом не проводиться спiльна дiяльнiсть з iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами.

Пропозицiї щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб протягом звiтного перiоду не надходили.

Основні принципи та положення облікової політики представлені у окремій фінансова звітність за 2019 рік, яку було складено відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 р. щодо складання фінансової звітності (зі змінами). Користувачі даної окремої фінансової звітності повинні читати її разом з консолідованою фінансовою звітністю Банку та його дочірніх компаній за рік, що закінчився 31 грудня 2019 року, з метою отримання правильного розуміння фінансового стану, результатів діяльності та грошових потоків Банку та його дочірніх компаній. Зміни облікової політики:МСФЗ (IFRS) 16 "Оренда" (випущений в січні 2016 року і вступає в силу для річних періодів, які починаються 1 січня 2019 року або після цієї дати). МСФЗ (IFRS) 16 замінив собою МСФЗ (IAS) 17 «Оренда», Роз'яснення КТМФЗ (IFRIC) 4 «Визначення наявності в угоді ознак оренди», Роз'яснення ПКР (SIC) 15 «Операційна оренда - стимули» і Роз'яснення ПКР (SIC) 27 «Визначення сутності операцій, які мають юридичну форму оренди». МСФЗ (IFRS) 16 встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації про оренду і вимагає, щоб орендарі відображали усі договори оренди з використанням єдиної моделі обліку в балансі, аналогічно порядку обліку, передбаченому в МСБО (IAS) 17 для фінансової оренди. Стандарт передбачає два звільнення від визнання для орендарів - щодо оренди активів з низькою вартістю та короткострокової оренди (тобто оренди з терміном не більше 12 місяців). На дату початку оренди орендар визнає зобов'язання щодо орендних платежів (тобто зобов'язання з оренди), а також актив, який представляє право користування базовим активом протягом терміну оренди (тобто актив у формі права користування). Орендарі зобов'язані визнавати витрати на відсотки за зобов'язанням по оренді окремо від витрат по амортизації активу в формі права користування. Орендарі також повинні переоцінювати зобов'язання за орендою при настанні певної події (наприклад, зміні строків оренди, зміні майбутніх орендних платежів в результаті зміни індексу або ставки, що використовуються для визначення таких платежів). У більшості випадків орендар повинен враховувати суми переоцінки зобов'язання по оренді в якості коригування активу в формі права користування. Порядок обліку для орендодавця відповідно до МСФЗ (IFRS) 16 практично не змінюється в порівнянні з МСБО (IAS) 17. Орендодавцям необхідно продовжувати класифікувати оренду, використовуючи ті ж принципи класифікації, що і в МСБО (IAS) 17, виділяючи при цьому два види оренди: операційну і фінансову. Таким чином, застосування МСФЗ (IFRS) 16 не вплинуло на облік договорів оренди, в яких Банк є орендодавцем. Крім цього, МСФЗ (IFRS) 16 вимагає від орендодавців і орендарів розкриття більшого обсягу інформації в порівнянні з МСБО (IAS) 17. Банк застосував модифікований ретроспективний підхід станом на 1 січня 2019 року та не коригував залишки попередніх років. Відповідно до даного методу стандарт застосовується ретроспективно з визнанням сумарного ефекту від його первісного застосування на дату первісного застосування. При переході на стандарт Банк вирішив використовувати спрощення практичного характеру, що дозволяє на дату первісного застосування застосовувати стандарт тільки до договорів, які раніше були ідентифіковані як договори оренди із застосуванням МСФЗ (IAS) 17 і Роз'яснення КТМФЗ (IFRIC) 4. Банк також вирішив використовувати звільнення від визнання для договорів оренди, термін оренди за якими на дату початку оренди становить не більше 12 місяців і які не містять опціону на покупку або продовження (короткострокова оренда), а також для договорів оренди, в яких базовий актив має низьку вартість (оренда активів з низькою вартістю). Станом на 1 січня 2019 року Банк визнав активи з права користування у сумі 1 674 мільйона гривень та орендні зобов’язання у сумі 1 664 мільйона гривень. Всього активи та всього зобов`язання Банку на 1 січня 2019 року при першому застосуванні МСФЗ 16 збільшились на 1 674 мільйона гривень та 1 664 мільйона гривень відповідно. Різниця між сумою визнаного активу з права користування та величиною зобов’язання орендаря з лізингу на 1 січня 2019 року була представлена здійсненими передоплатами за гарантійними орендними внесками, та склала 10 мільйонів гривень. В результаті, не було впливу на нерозподілений прибуток Банку і загальну суму капіталу. Фінансові інструменти – основні терміни оцінки. Фінансові інструменти відображаються за справедливою вартістю або амортизованою вартістю залежно від їх класифікації. Нижче описано ці методи оцінки. Справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов’язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим свідченням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок – це ринок, на якому операції щодо активів і зобов’язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі. Справедлива вартість фінансових інструментів, що торгуються на активному ринку, вимірюється як добуток ціни котирування на ринку за окремим активом або зобов’язанням та їх кількості, що утримується організацією. Цей принцип дотримується, навіть якщо звичайний денний обсяг торгів на ринку не є достатнім, щоб абсорбувати кількість інструментів, які утримуються Банком, і якщо заява на розміщення усієї позиції в межах однієї транзакції може вплинути на ціну котирування. Портфель похідних фінансових інструментів або інших фінансових активів і фінансових зобов’язань, які не торгуються на активному ринку, оцінюється за справедливою вартістю групи фінансових активів і фінансових зобов’язань на основі ціни, яка буде отримана від продажу чистої довгої позиції (активу) за певною групою ризику або від продажу чистої короткої позиції (зобов’язання) за певною групою ризику при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Це стосується активів, які обліковуються за справедливою вартістю на періодичній основі, якщо Банк: (а) управляє групою фінансових активів та фінансових зобов’язань на основі чистої позиції за певним ринковим ризиком або кредитним ризиком певного контрагента, відповідно до внутрішньої стратегії інвестування та управління ризиками; (б) надає інформацію за групами активів та зобов’язань ключовому управлінському персоналу; та (в) ринкові ризики, включаючи тривалість схильності до конкретного ринкового ризику (або ризиків), що виникає у зв'язку з фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями, по суті є рівнозначними. Методи оцінки, зокрема, моделі дисконтованих грошових потоків або моделі, що ґрунтуються на нещодавніх операціях на ринку на загальних умовах або на фінансових даних об’єктів інвестицій, застосовуються для оцінки справедливої вартості для певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня зовнішня ринкова інформація щодо ціноутворення. Оцінки справедливої вартості аналізуються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: (і) Рівень 1 – це оцінки за цінами котирування (без застосування коригувань) на активних ринках для ідентичних активів та зобов’язань; (іі) Рівень 2 – це методики оцінки з усіма суттєвими параметрами, наявними для спостереження за активами та зобов’язаннями, безпосередньо (тобто, ціни) або опосередковано (тобто, визначені на основі цін), та (ііі) Рівень 3 – це оцінки, які не базуються виключно на наявних на ринку даних (тобто, оцінка вимагає значного застосування параметрів, за якими відсутні спостереження). Перехід з рівня на рівень ієрархії справедливої вартості вважається таким, що мав місце станом на кінець звітного періоду. Див. Примітку 29. Витрати на операції – витрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням, випуском або вибуттям фінансового активу чи зобов’язання і які не могли виникнути, якщо суб’єкт господарювання не випустив, не придбав або не реалізував фінансовий інструмент. Витрати на операції включають гонорари і комісії, сплачені агентам (включно з працівниками, які діють як агенти з продажу), радникам, брокерам і дилерам, збори, що стягуються регулюючими органами і біржами, а також податки і мита. Витрати на операцію не включають премії або дисконти, фінансування витрат або внутрішні адміністративні витрати або витрати холдингу. Амортизована собівартість – це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив або фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, відкоригованої, у випадку фінансових активів, із урахуванням резерву під очікувані кредитні збитки. Нараховані проценти включають амортизацію витрат за угодою при первісному визнанні та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної ставки відсотка. Нараховані процентні доходи та нараховані процентні витрати, в тому числі нарахований купонний дохід та амортизований дисконт або премія (у тому числі комісії, які переносяться на наступні періоди при первісному визнанні, якщо такі є), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей у звіті про фінансовий стан. Метод ефективної ставки відсотка – це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період. Ефективна ставка відсотка (ЕСВ) – ставка, яка дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до валової балансової вартості фінансового активу або до валової амортизованої собівартості фінансового зобов’язання. Ефективна ставка відсотка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процентної ставки, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, встановлену для даного інструмента, або інших змінних факторів, які не змінюються залежно від ринкових ставок. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної ставки відсотка. Первісне визнання фінансових інструментів. Похідні фінансові інструменти та інші фінансові інструменти за справедливою вартістю через прибутки чи збитки спочатку визнаються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Справедливою вартістю фінансових інструментів при їх первісному визнанні є ціна операції. Прибуток або збиток при первісному визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або метод оцінки, який у якості базових даних використовує лише дані з відкритих ринків. Прибутки або збитки, що виникають при первісному визнанні відображаються у прибутку чи збитку. Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди «звичайної» купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення розрахунку, тобто на дату, коли Банк зобов'язується здійснити поставку фінансового активу. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб’єкт господарювання стає стороною договору про придбання фінансового інструменту. Припинення визнання фінансових активів. Банк припиняє визнання фінансових активів, коли (а) строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або (б) Банк передає фінансовий актив і ця передача відповідає критеріям для припинення визнання. Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх еквіваленти являють собою активи, які можна конвертувати у відому суму готівки за першою вимогою і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Грошові кошти та їх еквіваленти включають грошові кошти у касі, грошові кошти на рахунках до запитання, та депозити «овернайт» в центральних та інших банках, використання яких не обмежене. Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за амортизованою вартістю. Залишки обов’язкових резервів у центральних банках. Залишки обов’язкових резервів у центральних банках обліковуються за амортизованою вартістю і не можуть використовуватися для фінансування повсякденних операцій Банку і, відповідно, не вважаються компонентом грошових коштів та їх еквівалентів для цілей складання окремого звіту про рух грошових коштів. Кредити та аванси клієнтам. Банк оцінює кредити та аванси клієнтам за амортизованою вартістю тільки за одночасного виконання наступних двох умов: (а) актив відповідає бізнес-моделі, метою якої є утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків; (б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму. Більш детально такі умови представлено нижче. На першому етапі Банк визначає бізнес-модель на рівні, який найкраще відображає, яким чином здійснюється управління об'єднаними в групи фінансовими активами для досягнення певної мети бізнесу. Бізнес-модель Банку оцінюється не на рівні окремих інструментів, а на більш високому рівні агрегування портфелів і заснована на спостережуваних факторах, таких як: - яким чином оцінюється результативність бізнес-моделі і прибутковість фінансових активів, утримуваних в рамках цієї бізнес-моделі, і яким чином ця інформація повідомляється ключовому управлінському персоналу Банку; - ризики, які впливають на результативність бізнес-моделі (і на прибутковість фінансових активів, утримуваних в рамках цієї бізнес-моделі) і, зокрема, спосіб управління даними ризиками. В рамках другого етапу процесу класифікації Банк оцінює договірні умови фінансового активу, щоб визначити, чи є передбачені договором грошові потоки по активу виключно платежами за рахунок основної суми боргу і відсотків на непогашену частину основної суми боргу (SPPI тест). Для цілей даного тесту «основна сума боргу» представляє собою справедливу вартість фінансового активу при первісному визнанні, і вона може змінюватися на протязі терміну дії даного фінансового активу. Найбільш значними елементами відсотків в рамках кредитного договору зазвичай є відшкодування вартості грошей у часі та відшкодування за кредитний ризик. Для проведення SPPI тесту Банк застосовує судження і аналізує доречні фактори, наприклад, в якій валюті виражений фінансовий актив, і період, на який встановлена процентна ставка. Якщо умови фінансових активів переглядаються і переглянуті умови суттєво відрізняються від попередніх умов, новий актив спочатку визнається за справедливою вартістю. Цей актив при первісному визнанні класифікується як придбаний або створений знецінений фінансовий актив, якщо він на дату придбання/перегляду мав ознаки зменшення корисності. У випадку придбаних або створених знецінених фінансових активів очікувані кредитні збитки визнаються, виходячи із грошових потоків, що дисконтуються за відкоригованою на кредитний ризик ефективною ставкою відсотка, визначеною при первісному визнанні. Якщо переглянуті умови суттєво не відрізняються від попередніх умов, такі зміни не призводять до припинення визнання первісного активу, натомість, Банк визнає прибуток чи збиток від модифікації виходячи зі зміни грошових потоків дисконтованих під первісну ефективну ставку відсотка. Оцінка очікуваних кредитних збитків Кредитний збиток — це різниця між усіма контрактними грошовими потоками, що підлягають сплаті на користь Банку за контрактом, та усіма грошовими потоками, які очікує отримати Банк (тобто, з урахуванням усіх випадків недобору грошових коштів), дисконтованими під первісну ефективну ставку (або ефективну ставку скориговану на ризик для придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів). Банк проводить оцінку грошових потоків шляхом врахування усіх контрактних умов для фінансового інструменту (наприклад, авансів, пролонгацій, опціону «кол» та подібних опціонів) протягом очікуваного строку існування такого фінансового інструмента. Банк також враховує грошові потоки від продажу утримуваної застави або інших механізмів підвищення кредитної якості, котрі є невід’ємною частиною умов контракту. Банк виходить з припущення що існує можливість проведення достовірної оцінки очікуваного строку існування фінансового інструмента. При цьому в тих рідкісних випадках, коли неможливо провести достовірну оцінку очікуваного строку існування фінансового інструмента, Банк використовує залишок строку, передбаченого контрактом для такого фінансового активу. Банк регулярно проводить оцінку якості кредитного портфеля та оцінює очікувані збитки від можливих втрат. Сума очікуваних кредитних збитків дорівнює 12-місячним очікуваним кредитним збиткам або очікуваним збиткам в межах сроку дії фінансового інструменту. При первісному визнанні та до дати значного збільшення кредитного ризику Банк визнає очікувані кредитні збитки на строк 12 місяців або строку до погашення, якщо такий строк коротший за 12 місяців. 12-ти місячні очікувані кредитні збитки — це частина очікуваних кредитних збитків в межах сроку дії фінансового інструменту, що відображає очікувані кредитні збитки внаслідок настання дефолту фінансового інструмента, які можуть виникнути протягом 12-ти місяців після звітної дати. Очікувані кредитні збитки в межах сроку дії фінансового інструменту — це очікувані кредитні збитки, що виникають унаслідок усіх можливих випадків невиконання зобов’язань протягом очікуваного строку існування фінансового інструмента. Очікувані кредитні збитки в межах сроку дії фінансового інструменту визнаються, якщо кредитний ризик за фінансовим інструментом значно збільшився з моменту первісного визнання. Для усіх фінансових інструментів в залежності від виду інструменту та типу боржника визначаються наступні фактори значного збільшення кредитного ризику: - наявність простроченої заборгованості від 30 днів станом на звітну дату (для банків від 7 днів); - прострочення платежу від 30 днів більше двох разів протягом останніх дванадцяти місяців (за кредитами клієнтам); та інше. Банк оцінює суму очікуваних кредитних збитків фінансового інструмента так, щоб це відображало: (а) об’єктивну та зважену на імовірність суму, що визначається шляхом оцінки низки можливих результатів; (б) вартість грошей у часі; та (в) обґрунтовану і прийнятну інформацію про минулі події, поточні умови і прогнози щодо майбутніх економічних умов, яку можна отримати без зайвих зусиль чи витрат станом на звітну дату. Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Банку щодо величини кредитних збитків. Однак, враховуючи всю обґрунтовану і підтверджену інформацію, яку можна отримати без зайвих витрат чи зусиль під час оцінки кредитних збитків, Банк також враховує спостережну ринкову інформацію про кредитний ризик конкретного фінансового інструмента або подібних фінансових інструментів. Банк визнає станом на кожну звітну дату зміну розміру очікуваних кредитних збитків «як прибуток або збиток від зменшення корисності» в прибутку або збитку. Банк визнає сприятливі зміни в очікуваних кредитних збитках як прибуток від зменшення корисності, а негативні зміни як збиток від зменшення корисності. Для усіх фінансових інструментів в залежності від виду інструменту та типу боржника визначаються наступні фактори зменшення корисності: - наявність простроченої заборгованості понад 90 днів станом на звітну дату (для банків від 30 днів); - ініціалізація процедури або визнання банкрутства, ініціалізація ліквідації юридичної особи; - виявлення та/або підтвердження ознак шахрайства щодо фінансової операції (для кредитів з 1-го дня прострочення); та інше. Оцінка фінансових інструментів в залежності від їх суттєвості проводиться на індивідуальній або на портфельній основі. При оцінці очікуваних збитків на індивідуальній основі Банк використовує сценарний аналіз на основі ймовірнісно зважених дисконтованих грошових потоків. Для оцінки очікуваних кредитних збитків на портфельній основі використовуються історичні дані (щодо подій дефолтів, збитків у разі дефолту, тощо) груп кредитів зі схожими характеристиками з урахуванням прогнозної макроекономічної інформації та із використанням зважених за ймовірністю сценаріїв. Використовуються макропоказники такі як: місячна середня заробітна плата (гривень), експорт товарів (млрд. доларів США), імпорт товарів (млрд. доларів США), зведений баланс - сальдо платіжного балансу (млн. доларів США) та інші показники. Банк безпосередньо зменшує валову балансову вартість фінансового активу, якщо він не має обґрунтованих очікувань щодо відновлення фінансового активу в цілому або його частини. Списання являє собою подію припинення визнання. Інвестиційні цінні папери. Банк визначає категорію оцінки цінних паперів відповідно до бізнес-моделі та SPPI критеріїв: 1) Інвестиційні цінні папери обліковуються за амортизованою собівартістю («АС»), якщо виконуються обидві такі умови: (а) актив відповідає бізнес-моделі, метою якої є утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків; (б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму. 2) Інвестиційні цінні папери обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід («СВІСД»), якщо: (а) актив відповідає бізнес-моделі, мета якої - утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків та продажу фінансових активів; (б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму. Після первісного визнання такі цінні папери оцінюються за справедливою вартістю з віднесенням результату переоцінки до іншого сукупного доходу, за винятком збитку від зменшення корисності, прибутків або збитків від операцій з іноземною валютою та процентних доходів, нарахованих з використанням методу ефективної ставки відсотка, які визнаються безпосередньо у звіті про прибутки чи збитки та інший сукупний дохід. Під час продажу прибуток/збиток, раніше відображений в іншому сукупному доході, перекласифіковується у прибутки чи збитки. 3) Інвестиційні цінні папери oбліковуються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток («СВПЗ»), якщо тільки вони не оцінюються за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у іншому сукупному доході. Вбудований опціон обліковується разом з основним інструментом. На кожну звітну дату проводиться переоцінка інвестиційних цінних паперів за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, разом з вбудованим опціоном до справедливої вартості. Інвестиції в дочірні та асоційовані компанії. Банк обліковує свої інвестиції в дочірні та асоційовані компанії за собівартістю. Інвестиційна нерухомість. Інвестиційна нерухомість - нерухоме майно, яке було придбано або побудовано з метою збільшення інвестованого капіталу, або за рахунок орендної плати та/або майбутнього перепродажу майна. Первісно інвестиційне майно визнається за вартістю придбання, включаючи витрати на операцію, і згодом переоцінюється за справедливою вартістю, переглянутою з метою відображення ринкових умов на кінець звітного періоду. Основні засоби. Основні засоби обліковуються за первісною або за переоціненою вартістю, як описано нижче, мінус накопичена амортизація та кумулятивний збиток від зменшення корисності, якщо потрібно. Вартість будівель переоцінюється з достатньою регулярністю, щоб забезпечити відсутність суттєвої різниці між їхньою балансовою вартістю та сумою, визначеною на основі справедливої вартості, станом на кінець звітного періоду. Збільшення балансової вартості внаслідок переоцінки визнається в іншому сукупному доході та призводить до збільшення суми переоцінки у капіталі. Зменшення балансової вартості активу, яке компенсує попереднє збільшення балансової вартості того самого активу, визнається в іншому сукупному доході та призводить до зменшення суми переоцінки, раніше визнаної у складі капіталу. Всі інші випадки зменшення балансової вартості відображаються у складі прибутку чи збитку за період. Резерв переоцінки будівель показаний у складі капіталу, відноситься безпосередньо на нерозподілений прибуток у тому випадку, коли сума переоцінки реалізована, тобто коли актив реалізується або списується. Накопичена амортизація на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу, а чиста вартість трансформується до вартості переоцінки активу. Незавершене будівництво обліковується за первісною вартістю, за мінусом резерву на зменшення корисності, якщо необхідно. Незавершене будівництво не амортизується до того моменту, поки актив не буде придатним для використання. Всі інші компоненти основних засобів обліковуються за первісною вартістю. Витрати на ремонт та технічне обслуговування визнаються витратами по мірі їх виникнення. Витрати на заміну значних компонентів основних засобів капіталізуються із наступним списанням заміненого компоненту. Станом на кінець кожного звітного періоду керівництво оцінює наявність ознак зменшення корисності основних засобів. Якщо такі ознаки існують, Банк оцінює суму очікуваного відшкодування відповідного активу та визнає збиток від зменшення корисності, якщо сума очікуваного відшкодування активу менше його балансової вартості. Балансова вартість зменшується до вартості відшкодування, і збиток від зменшення корисності визнається у складі прибутку чи збитку за період у сумі, яка перевищує суму переоцінки, визнаної раніше в капіталі. Збиток від зменшення корисності, відображений щодо будь-якого активу у минулих періодах, сторнується, якщо мала місце зміна в оцінках, що використовувались для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за мінусом витрат на продаж. Прибутки та збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння суми надходжень із балансовою вартістю та визнаються у складі прибутку чи збитку за період. Амортизація. Амортизація на землю не нараховується. Амортизація інших компонентів основних засобів починається з дати, коли актив є доступним для використання та розраховується лінійним методом з метою рівномірного зменшення первісної вартості або вартості оцінки до ліквідаційної вартості протягом строку корисного використання активу у роках, в основному, таким чином: Будівлі-5-50 років; Комп’ютерне обладнання - 2-10 років; Офісні меблі та обладнання - 4-13 років; Транспортні засоби -5-10 років; Нематеріальні активи - 2-10 років; Електронні системи - 4-20 років; Інші - 4-12 років. Поліпшення орендованих приміщень амортизуються протягом строку оренди. Ліквідаційна вартість активу – це попередньо оцінена сума, що її Банк отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив вже був би застарілим та у стані, очікуваному по закінченні строку його корисного використання. Ліквідаційну вартість слід переглядати принаймні на кінець кожного фінансового року та, якщо очікування суттєво відрізняються від попередніх оцінок, зміни слід відображати, як зміну в обліковій оцінці. Нематеріальні активи. Нематеріальні активи Банку, крім гудвілу, мають кінцевий термін використання та включають переважно капіталізоване програмне забезпечення. Придбані ліцензії на комп’ютерне програмне забезпечення капіталізуються на основі витрат, понесених на придбання та введення в експлуатацію конкретного програмного забезпечення. Витрати, безпосередньо пов’язані з розробкою унікальних програмних продуктів, які можуть бути ідентифіковані, контролюються Банком і, ймовірно, принесуть додаткові економічні вигоди, що перевищують витрати, обліковуються у складі нематеріальних активів. Капіталізовані витрати включають витрати на персонал, який займається розробкою програмного забезпечення, та відповідну частину накладних витрат. Усі інші витрати, пов’язані з програмним забезпеченням (наприклад, його обслуговуванням), відносяться на видатки по мірі їх виникнення. Амортизація на капіталізоване програмне забезпечення нараховується лінійним методом протягом очікуваного строку його використання, який становить 2-10 років Активи, утримувані для продажу. Банк включає до групи активів, утримуваних для продажу, необоротні активи, вартість яких в майбутньому буде відшкодовано шляхом їх продажу, а не використання. Для цього активи повинні бути доступними для негайного продажу в їх теперішньому стані та на умовах, які є звичайними для продажу таких активів, при цьому ймовірність продажу таких активів є високою та керівництво Банку має твердий намір та можливості щодо їх продажу. Банк оцінює такі активи за меншою з двох оцінок: балансової вартості та справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж. Амортизація на необоротні активи, утримувані для продажу, не нараховується. Заборгованість перед банками та іншими фінансовими організаціями. Заборгованість перед банками та іншими фінансовими організаціями обліковується з моменту надання Банку грошових коштів або інших активів банками-контрагентами або фінансовими організаціями. Непохідні фінансові зобов’язання обліковуються за амортизованою вартістю. Кошти клієнтів. Кошти клієнтів включають непохідні фінансові зобов’язання перед фізичними особами, державними або юридичними особами та обліковуються за амортизованою вартістю. Похідні фінансові інструменти. Похідні фінансові інструменти, що включають валютообмінні контракти, угоди про майбутню процентну ставку, валютні свопи та валютні опціони, обліковуються за справедливою вартістю. Всі похідні фінансові інструменти показуються як активи, коли їхня справедлива вартість позитивна, і як зобов’язання, коли їхня справедлива вартість негативна. Зміни справедливої вартості похідних інструментів відносяться на прибуток чи збиток за період. Банк не застосовує облік хеджування. Якщо справедлива вартість похідного фінансового інструмента не змінюється внаслідок змін валютних курсів та інших змінних факторів і існує впевненість щодо майбутніх грошових потоків від похідного фінансового інструмента, Банк припиняє обліковувати похідний фінансовий інструмент і визнає дебіторську заборгованість у складі інших фінансових активів. Оцінка дебіторської заборгованості за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат, продовжується до моменту погашення такої заборгованості. Припинення визнання фінансових зобов’язань. Банк припиняє визнання фінансового зобов’язання тоді коли воно погашено, тобто коли зобов’язання, передбачене контрактом, виконане, анульоване або строк його дії закінчився. Операція обміну між Банком та кредитором борговими інструментами з суттєво різними умовами обліковується як врегулювання початкового фінансового зобов’язання та визнання нового фінансового зобов’язання. Аналогічно, суттєва зміна умов існуючого фінансового зобов’язання або його частини (незалежно від того, чи є ця зміна наслідком фінансових труднощів) обліковується як врегулювання початкового фінансового зобов’язання і визнання нового фінансового зобов’язання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання (або частини фінансового зобов’язання), врегульованого або переданого іншій стороні, та сумою сплаченої винагороди, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов’язання, визнається у складі прибутку чи збитку. Умови вважаються суттєво відмінними у разі, якщо дисконтована поточна вартість грошових потоків відповідно до нових умов, включаючи будь-які сплачені комісійні за вирахуванням отриманих комісійних, які дисконтовані із використанням первісної ефективної ставки відсотка, відрізняється принаймні на 10% від дисконтованої поточної вартості залишкових грошових потоків за початковим фінансовим зобов’язанням. Якщо операція обміну борговими інструментами або зміна їх умов обліковується як врегулювання фінансового зобов’язання, будь-які понесені витрати або сплачені комісійні визнаються у складі прибутку чи збитку від врегулювання зобов’язання. Якщо операція обміну борговими інструментами або зміна їх умов не обліковується як врегулювання фінансового зобов’язання, будь-які понесені витрати або сплачені комісійні призводять до коригування балансової вартості зобов’язання та амортизуються протягом залишкового строку дії зобов’язання, умови якого були змінені. Податки на прибуток. У цій окремій фінансовій звітності оподаткування показано відповідно до вимог законодавства із використанням податкових ставок та законодавчих норм, які діяли або фактично були введені в дію станом на кінець звітного періоду. Витрати з податку на прибуток включають поточні податки та відстрочене оподаткування та відображаються у складі прибутку чи збитку за рік, якщо тільки вони не мають бути відображені в інших сукупних доходах або безпосередньо у складі капіталу у зв’язку з тим, що вони стосуються операцій, які також відображені у цьому самому або іншому періоді в інших сукупних доходах або безпосередньо у складі капіталу. Поточний податок – сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (податкового збитку) за період. Оподатковуваний прибуток або збиток базується на оціночних показниках, якщо окрема фінансова звітність ухвалюється до моменту подання відповідних податкових декларацій. Інші податки, за винятком податку на прибуток, обліковуються у складі адміністративних та інших операційних витрат Відстрочений податок на прибуток розраховується за методом балансових зобов’язань відносно перенесених податкових збитків та тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов’язань та їхньою балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Відповідно до виключення при первісному визнанні, відстрочений податок не визнається для тимчасових різниць, що виникають при первісному визнанні активу або зобов’язання у результаті операції, яка не є об’єднанням компаній і яка не впливає на фінансовий результат або оподатковуваний прибуток. Відстрочені податкові зобов’язання не обліковуються для тимчасових різниць при первісному визнанні гудвілу і, згодом, який не вираховується для цілей оподаткування. Активи та зобов’язання з відстроченого оподаткування визначаються із використанням ставок оподаткування, які введені в дію або практично були введені в дію станом на кінець звітного періоду і які, як очікується, застосовуватимуться у періоді, коли будуть сторновані тимчасові різниці або зараховані перенесені податкові збитки. Відстрочені податкові активи та зобов'язання було згорнуто лише по окремих компаніях Банку. Відстрочені податкові активи по тимчасових різницях, що зменшують оподатковувану базу, та перенесені податкові збитки відображаються лише тією мірою, в якій існує ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна буде реалізувати тимчасові різниці. Невизначені податкові позиції. Керівництво оцінює невизначені податкові позиції Банку станом на кінець кожного звітного періоду. Така оцінка виконується виходячи з тлумачення Банком податкового законодавства, яке є чинним або фактично набуло чинності на кінець звітного періоду, та будь-якого відомого рішення судових або інших органів з подібних питань. Зобов’язання зі штрафів, процентів та податків, крім тих, що пов’язані з оподаткуванням прибутку, визнаються на підставі розрахованих керівництвом витрат, необхідних для врегулювання зобов’язання станом на кінець звітного періоду. Резерви. Резерви – це зобов’язання нефінансового характеру із невизначеним строком або сумою. Резерви відображаються у фінансовій звітності, коли Банк має теперішнє юридичне або конструктивне зобов’язання у результаті минулих подій і коли існує імовірність того, що погашення такого зобов’язання потребуватиме відтоку ресурсів, які передбачають економічні вигоди, а суму цього зобов’язання можна розрахувати з достатнім рівнем впевненості. Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість за основною діяльністю визнається, якщо контрагент виконав свої зобов’язання за угодою, і обліковується за амортизованою вартістю. Акціонерний капітал та емісійний дохід. Прості акції показуються у складі капіталу. Витрати, безпосередньо пов’язані з випуском нових акцій, показуються у складі капіталу як зменшення суми надходжень за вирахуванням податків. Перевищення справедливої вартості внесених у капітал сум над номінальною вартістю випущених акцій обліковується у складі капіталу як емісійний дохід. Прибуток або збиток, що виникають в результаті операцій з акціонером, визнаються в складі капіталу як результат від операцій з акціонером. Визнання доходів та витрат. Процентні доходи та витрати за всіма борговими інструментами відображаються відповідно до методу нарахування із використанням методу ефективної ставки відсотка. Цей метод включає до складу процентних доходів та витрат і розподіляє протягом всього періоду дії усі комісії, які виплачують або отримують сторони договору і які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка, витрати за угодою, а також усі інші премії та дисконти. Банк визнає відсотковий дохід за незнеціненими фінансовими активами на валову балансову вартість таких активів з використанням первісної ефективної ставки відсотка. Для знецінених фінансових інструментів, відсотковий дохід розраховується як добуток чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) і ефективної ставки відсотка. Процентна виручка за всіма фінансовими активами, що оцінюються за СВПЗ, визнається з використанням договірної процентної ставки в складі статті «Інша процентна виручка» в окремому звіті про прибуток або збиток та інший сукупний дохід. Комісійні, які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка, включають комісійні, отримані або сплачені у зв’язку із створенням або придбанням фінансового активу чи випуском фінансового зобов’язання (наприклад, комісійні за оцінку кредитоспроможності, оцінку чи облік гарантій або застави, врегулювання умов надання інструменту та обробку документів за угодою). Комісійні за зобов’язання із надання кредиту за ринковими процентними ставками, отримані Банком, є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка, якщо існує імовірність того, що Банк укладе конкретний кредитний договір та не плануватиме реалізації кредиту протягом короткого періоду часу після його надання. Банк не відносить зобов’язання із надання кредитів до фінансових зобов’язань, що відображаються за справедливою вартістю через фінансовий результат. Всі інші виплати, комісійні та інші доходи і витрати, як правило, обліковуються за методом нарахування залежно від ступеня завершеності конкретної операції, що визначається як частка фактично наданої послуги у загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Комісія за синдиковані кредити відображається як дохід, коли операцію синдикування завершено і Банк не залишає собі частину кредитного пакету, або коли Банк залишає собі частину кредитного пакету за такою ж ефективною ставкою відсотка, що й інші учасники операції. Виплати та комісійні в результаті переговорів або участі в переговорах про проведення операції для третьої сторони (наприклад, придбання кредитів, акцій або інших цінних паперів чи придбання або продаж компаній), які Банк отримує після завершення відповідної операції, відображаються після завершення зазначеної операції. Виплати за управління активами та інші консультаційні послуги з управління визнаються на основі відповідних угод про надання послуг, як правило, пропорційно витраченому часу. Виплати за управління активами, що стосуються інвестиційних фондів, визнаються пропорційно протягом періоду надання послуг. Той же принцип застосовується до послуг з управління коштами, фінансового планування та зберігання цінностей, які надаються протягом тривалого періоду часу. Перерахунок іноземної валюти. Функціональною валютою Банку і валютою подання звітності Банку є національна валюта України – українська гривня. Операції в іноземній валюті визнаються у функціональній валюті за курсом, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи та зобов’язання, деноміновані в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту Банку за офіційним обмінним курсом НБУ станом на кінець кожного відповідного звітного періоду. Доходи і збитки від курсових різниць, що виникають у результаті перерахунку монетарних активів і зобов’язань у функціональну валюту Банку за офіційними обмінними курсами НБУ на кінець періоду, відображаються у складі прибутку чи збитку за період як прибутки мінус збитки від переоцінки іноземної валюти. Перерахунок за курсами на кінець періоду не застосовується до немонетарних статей, які оцінюються за первісною вартістю. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю, в іноземній валюті, в тому числі інструменти капіталу, перераховуються за курсами обміну на дату визначення справедливої вартості. Вплив змін обмінного курсу на справедливу вартість немонетарних статей, які оцінюються за справедливою вартістю, обліковується у складі прибутків або збитків від зміни справедливої вартості Прибуток на акцію. Прибуток на акцію розраховується шляхом поділу прибутку або збитку, що належить акціонеру Банку, на середньозважену кількість акцій з участю в обігу протягом звітного періоду

Основними продуктами та послугами банківської установи є: Приватним особам - 1) Депозити; 2) Кредити (Оплата частинами, Картка Унiверсальна», Авто в розстрочку, Кредит на купiвлю житла, Швидкий кредит); 3)Платiжнi картки ( Картка «Унiверсальна», Картка «Унiверсальна Gold», Валютна картка «Унiверсальна Gold», Елiтнi картки класу Platinum i вище, Картка для виплат, Iнтернет-картка, Картка з iндивiдуальним дизайном, Картка Юнiора, Картка з фото, Наперед оплачена картка); 4) Платежi та перекази 5) Вiддалений банкiнг ( Iнтернет-банк «Приват24», Платежi за безкоштовним телефоном 3700, • Мобiльнi додатки, Регулярнi платежi, SMS-банкiнг, Чат-боти в ПриватБанку, Банкомати, Термiнали самообслуговування ) Бiзнесу - 1) Рахунок, платежi та картки ( Виручка. Iнкасацiя, • Цiлодобове обслуговування, Приват24 для бiзнесу, Рахунок у банку, Сторiнка для бухгалтера, Картка «Ключ до рахунку», Корпоративнi картки, Реєстровi поповнення, Паливнi картки, Безготiвковi платежi, Iнструменти e-commerce, Мобiльний мiнi-термiнал, Нотарiальнi платежi, «Оплата частинами» i «Миттєва розстрочка», Платежi за телефоном, Платiжнi вимоги, Прийом платежiв, Регулярнi платежi, Еквайринг);2) Зарплатний проект ( Зарплатний проект, Масовi виплати, Страхування колективу, Сервiс «Облiк робочого часу», Послуги безпеки); 3) Депозити ( Тижневий плюс, Строковий депозит, Поточний депозит);4) Кредити (АгроКУБ, Агросезон, Гарантований платiж, Кредитна лiнiя, Кредитний лiмiт, Кредит пiд заставу депозиту, Кредити зi знижкою, КУБ, Лiзинг комерцiйного транспорту, Лiзинг обладнання, Лiзинг сiльськогосподарської технiки, Овердрафт, «Теплi» кредити для ОСББ та ЖБК, Участь у програмi «Теплi» кредити для виробникiв i продавцiв енергозберiгаючих матерiалiв, Програми компенсацiї для агробiзнесу; 5) Гарантiї ( Акредитиви в гривнi, Гарантiї по Українi, Вексельнi операцiї); 6) ЗЕД (Валютний рахунок, Валютно-обмiннi операцiї, Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, Консультацiї iз ЗЕД, Митний супровiд, Мiжнароднi документарнi операцiї, Мiжнароднi акредитиви, Мiжнароднi гарантiї, Мiжнародне iнкасо, Фiнансування мiжнародної торгiвлi); 7) Iнше (Електронний облiк та звiтнiсть - Бухгалтерiя Онлайн, Paperless, Iнтеграцiя Приват24 и ПЗ бухгалтерiї, Електронний документообiг, Електроннi звiти, Галузевi рiшення, Агробiзнесу, Бюджетним органiзацiям, Мед. установам, ОСББ i ЖБК, Страховим компанiям, Торговим пiдприємствам, HoReCa, IT-компанiям, Iнтернет-бiзнесу, Послуги для судноплавних компанiй); 8) Iншi сервiси Оренда примiщень у вiддiленнях ПриватБанку (Бонус Плюс, Вiдеоконференцiї, Нацiональна мережа поштоматiв ПриватБанку, Полiс ОСЦПВ для юридичних осiб, Презентацiя банкiвських послуг у Вашому офiсi, NPS-опитування, Проведення тендерiв у ПриватБанку, Статус контрагента, Страхування авiаквиткiв для партнерiв, Термiнал самообслуговування, Послуги контакт-центру вiд ПриватБанку, Дисконтний клуб, Мобiльнi додатки, Карта вiддiлень i банкоматiв) Приріст кредитного портфелю Банку (за вирахуванням резервів) склав +9 млрд грн (19%), що забезпечено розвитком кредитування: а) юридичних осіб (+2,5 млрд грн кредитного портфелю нетто) за рахунок розвитку традиційних продуктів (кредитні лінії, овердрафти) та інноваційних (КУБ); б) фізичних осіб (+7,5 млрд грн кредитного портфелю нетто), що здійснено завдяки розвитку карткових продуктів (картка «Універсальна»), іпотечного кредитування та лізингових продуктів. Банк продовжує кількісний та якісний розвиток послуг, що сприяє зростанню кількості активних карток, операцій в ТСО та АТМ. За підсумками 2019 року Банк залишається лідером банківського сектору України за більшістю позицій: з великим відривом Банк займає 1 місце за коштами фізичних осіб та 3 місце за коштами юридичних осіб; Банк зміцнив лідерство за кількістю активних клієнтів як фізичних осіб, так і клієнтів малого та середнього бізнесу, досягнувши збільшення активних клієнтів фізичних осіб на 18%, юридичних осіб та приватних підприємців – на 22,5% протягом 2019 року. протягом 2019 року Банку вдалося значно наростити кредитний портфель - на 19% (+9 млрд. грн.). При цьому на ринку кредитування фізичних осіб Банк утримує лідируючі позиції.

Враховуючи, що АТ КБ «ПриватБанк» здiйснює свою дiяльнiсть як банкiвська установа у межах отриманих лiцензiй i дозволiв, витрати та iнвестицiї, пов'язанi з господарською дiяльнiстю не займають значної частки банкiвських операцiй. У 2017 - 2019 роках АТ КБ "ПриватБанк" як первинний дiлер активно придбавав у портфель банку облiгацiї внутрiшнього державного займу. Так, протягом 2019 року банком було придбано ОВДП на загальну суму 5 401 901 000,00 грн, 560 411 000,00 дол США, 125 808 000,00 євро та відчуджено/погашено 18 537 658 000,00 грн у т.ч продаж на суму 189 264 000,00 грн; 698 507 000,00 дол США, у т.ч продаж на суму 13 509 000,00 дол США; 416 489 000,00 євро, у т.ч.продаж на суму 3 683 000,00 євро.

Інформація про основні засоби емітента зазначена у розділі XIII Річної інформації АТ КБ «ПриватБанк» як емітента за 2019 рік

Проблеми, якi впливають на дiяльнiсть емiтента залишаються: Велика частка держави в банкiвському секторi – у 2019 році сукупна частка державних банків становила 55,2% та 61,4% за чистими активами та коштами фізичних осіб відповідно; низькi темпи приросту корпоративного кредитування (кредитний портфель банківської системи зменшився на 7,6%, перш за все за рахунок зменшення кредитів суб’єктів господарювання на 97 млрд. грн. (10,6%); юридичнi ризики, пов’язанi з процедурою bail-in; загроза кiбератак

Основними джерелами фiнансування дiяльностi емiтента є власний капiтал, кошти залученi вiд фiзичних i юридичних осiб, а також кошти, залученi на внутрiшньому та зовнiшньому ринках капiталiв. У разi необхiдностi для регулювання лiквiдностi емiтент залучає додатковi кошти на внутрiшньому та зовнiшньому ринках в залежностi вiд ситуацiї на ринках та вартостi ресурсiв.

Станом на 31.12.2019 року капiтальнi зобов'язання банку склали укладених, але не виконаних договорiв (угод) на загальну суму 165 806 078,89 грн. У зв'язку з тим, що укладенi договори передбачають придбання товарiв або послуг, очiкуванi прибутки вiд виконання зазначених договорiв вiдсутнi.

Стратегія подальшої діяльності емітента відповідає Стратегії розвитку Банку до 2022 року, затвердженої Міністерством фінансів України, щодо впровадження якої Правлінням розроблено план дій та стратегічних проектів. Завданням Банку на наступний рік є досягнення показників прибутковості згідно з цілями бізнес-стратегії Банку зі збереженням лідируючих позицій на українському банківському ринку. Основні пріоритети Банку на найближчу перспективу: - Подальше нарощування якісного кредитного портфелю, в якому, як і раніше, буде переважати роздрібний сегмент; - Підтримка оптимального та достатнього рівня ресурсної бази при подальшій політиці зниження вартості; - Трансформація внутрішніх бізнес-процесів, які дозволять підвищити ефективність бізнесу та якість обслуговування клієнтів; - Подальша оптимізація та приведення до належного стану регіональної мережі відділень та банківської інфраструктури; - Розробка та впровадження якісних та інноваційних продуктів, сервісів; - За підсумками 2020 року Банк планує отримати 17,5 млрд. грн. прибутку.

Банк приділяє значну увагу сфері досліджень і розроблень, стимулюючи розвиток інновацій в організації (технології data science, machine learning, використання agile методів в управлінні проектами тощо). Зусилля Банку в цій сфері спрямовані на розробку нових продуктів та підвищення доступності сервісів для клієнтів. Протягом 2019 року Банк принципово оновив найпопулярніший в країні мобільний банк Приват24 (10 млн клієнтів), одним з перших у Східній Європі запустив технологію оплати обличчям FacePay. Банк також розвиває мережу банкоматів та терміналів, оновлюючи їх програмне забезпечення та додаючи нові можливості послуг. Разом із тим, ключовими в діяльності Банку є технологічні ресурси. В цій сфері, з одного боку, Банк розвиває технології процесів обслуговування клієнтів через автоматизацію значної частини бізнес-процесів, будує комплексну систему очного та дистанційного навчання продавців, розвиває технології бізнес-процесів підтримки; з іншого боку розвиває свою організаційну структуру, що дозволить більш ефективно впроваджувати зміни та здійснювати поточне управління Банком. Крім того, Банк підтримує стабільність своєї ІТ системи, розвиває її цільову архітектуру, впроваджує проекти щодо розвитку та підтримки критичних систем.

У вересні 2019 року міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий і короткостроковий кредитний рейтинг України в іноземній і національній валютах з B- до B, і поліпшило прогноз зі стабільного на позитивний. Агентство відзначає, що Україна продемонструвала спроможність вчасно отримати доступ до зовнішнього фінансування бюджету, поліпшивши макроекономічну стабільність і зменшивши державний борг, в той час як скорочення виборчого періоду зменшило політичну невизначеність. Чистий прибуток Банку за 2019 рік досяг 32,6 млрд. грн., що складає понад половину прибутку всього банківського сектору України за 2019 рік. В т.ч. чистий процентний дохід склав 19,7 млрд. грн., чистий комісійний дохід – 18,2 млрд. грн., торговий дохід та переоцінки, включаючи валютну переоцінку, переоцінку ОВДП та майна – 7,5 млрд. грн., операційні витрати – 14,8 млрд. грн. Основними факторами зростання прибутку в 2019 році є: зростання бізнесу, покращення якості кредитного портфеля, вплив ринкових факторів (динаміки валютних курсів та справедливої вартості активів Банку). Завдяки зваженій процентній політиці в 2019 році Банк значно покращив процентну маржу, та досяг збільшення протягом року процентного доходу на 2,9 млрд. грн. (17,4%). Збільшення кількості активних клієнтів та зростання обсягів транзакцій, як у відділеннях, так і в он-лайн каналах дозволили досягти збільшення чистого комісійного доходу на 3 млрд. грн. (19,8%). При цьому операційні витрати залишилися на контрольованому рівні (+6% до рівня 2018 року). Показник Витрати / Доходи за 2019 рік склав 33%, що є одним з кращих серед конкурентів. Банк завершив рік з прибутком 32,6 млрд грн, що є максимумом в історії Банку та зумовило рекордний прибуток банківської системи України.