Ухвала від 29.06.2021 по справі 910/6681/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"29" червня 2021 р. Справа№ 910/6681/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Корсака В.А.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання: Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 29.06.2021

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 08.12.2020 (повний текст складено - 21.12.2020)

у справі №910/6681/20 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД"

до Північного міжобласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" (надалі - позивач, ТОВ "Медікор, ЛТД") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (змінено найменування на Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) (надалі - відповідач, Комітет), в якому просить визнати недійсним та скасувати, у частині яка стосується ТОВ "Медікор, ЛТД", пункти 1.,1.1.,2.,2.1.,3.,3.1.,4.,4.1.,5.,5.1.,6.,6.1. рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19.

Обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що відповідачем при прийнятті рішення від 12.03.2020 №60/14-р/к у справі №116/60/123-рп/к.19 неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що дії позивача, які полягають у погодженні конкурсних пропозицій під час участі у процедурі закупівлі 1-6 є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Відтак, перевіривши юридичну оцінку обставин справи Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні від 12.03.2020 №60/14-р/к у справі №116/60/123-рп/к.19, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені останнім у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції: по сплаті судового збору за подання позову та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн; витрати по сплаті судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та витрати, які буде понесено скаржником у суді апеляційної інстанції.

Окрім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із обґрунтуванням причин такого пропуску.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Медікор, ЛТД" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Андрієнка В.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/6681/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Медікор, ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020, апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.03.2021.

03.02.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про подовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Верафарм" (надалі - скаржник, ТОВ "Верафарм"), яке не є учасником у даній справі, звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 повністю. Визнати, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 суд вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм".

Прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Визнати недійсним та скасувати п. 1; 2; 3; 4; 5; 6 рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Окрім того, скаржником у тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, з обґрунтуванням причин такого пропуску.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відтак, судове рішення у цій справі ухвалено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Як підставу для звернення з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду у даній справі, скаржник зазначає, що ним було отримано копію позовної заяви ТОВ "Медікор, Лтд" від 12.05.2020 у якій ТОВ "Верафарм" визначено учасником справи як третьою особою без самостійних вимог, проте місцевим господарським судом при відкритті провадження протиправно не було залучено скаржника.

23.06.2020 ТОВ "Верафарм" було подано заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, однак вказану заяву судом задоволено не було та, відповідно ТОВ "Верафарм" до участі у розгляді справи залучено не було.

Скаржник наголошує, що п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19 напряму стосуються прав, інтересів та (або) обов'язків ТОВ "Верафарм".

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.02.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Верафарм" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Андрієнка В.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 клопотання ТОВ "Верафарм" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20.

Відкрито апеляційне провадження у справі №910/6681/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 23.03.2021.

Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Верафарм", пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

04.03.2021 через відділ забезпечення автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення щодо апеляційної скарги ТОВ "Верафарм", в яких Комітет просить суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20, у зв'язку з тим, що зазначена скарга подана без урахування положень процесуального закону, а саме норм Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в частині доведення наявності у цій справі вирішення місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні прав, інтересів та (або) обов'язків ТОВ "Верафарм".

Водночас, позивач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Верафарм", в якому просив скаргу задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати.

У судовому засіданні 23.03.2021 колегія суддів вирішила задовольнити усне клопотання представника ТОВ "Верафарм" про перенесення розгляду справи для надання можливості останньому ознайомитись із матеріалами справи. По справі у відповідності до ст. 216 ГПК України оголошено протокольно перерву до 30.03.2021.

У зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В., який входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.03.2021 для розгляду апеляційних скарг у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Корсак В.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 прийнято справу №910/6681/20 за апеляційними скаргами ТОВ "Медікор, ЛТД" та ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів та призначено до розгляду на 25.05.2021.

Відповідно до ст. 216 ГПК України у судовому засіданні 25.05.2021 оголошено протокольно перерву до 29.06.2021.

У судове засідання 29.06.2021 з'явилися представники позивача, ТОВ "Верафарм", які надали пояснення щодо вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020.

Відповідач представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників позивача, ТОВ "Верафарм", колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у справі №910/6681/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020, з огляду на наступне.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 п. 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (п. 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", заява №3236/03).

Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 (пункти 37-38) у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №800/570/17.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Верафарм", яким подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 є особою, яка не брала участі у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

Разом з тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Слід враховувати і те, що вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов'язки особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, із яких виходив суд, приймаючи своє рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №916/2179/17.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №910/21451/16.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою зазначив, що відповідачем при прийнятті рішення від 12.03.2020 №60/14-р/к у справі №116/60/123-рп/к.19 неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.

Враховуючи наведене, позивач просив господарський суд визнати недійсним та скасувати, у частині яка стосується ТОВ "Медікор, ЛТД", пункти 1.,1.1.,2.,2.1.,3.,3.1.,4.,4.1.,5.,5.1.,6.,6.1. рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19.

В свою чергу ТОВ "Верафарм" у своїй апеляційній скарзі зазначає наступні обставини впливу оскаржуваного рішення на права, обов'язки або законні інтереси, а саме визначення останнього в якості третьої особи без самостійних вимог в позовній заяві ТОВ "Медікор, ЛТД" та незалучення судом першої інстанції при відкритті провадження такої особи до справи. Подання ТОВ "Верафарм" заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні позивача до місцевого господарського суду та, відповідно, відмову у такому залученні.

Відповідно до ч. 1-2, 4 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтування залучення ТОВ "Верафарм" в якості третьої особи на стороні позивача у суді першої інстанції зводились до тлумачення останнім приписів законодавства про захист економічної конкуренції, а саме суті порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2210 - узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів та вплив судового рішення у цій справі на висновки Комітету в рішенні №60/12-р/к щодо такої особи.

Натомість, ч. 1 ст. 50 ГПК України чітко визначено підстава такого залучення - коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Частиною першої статті 60 Закону №2210 встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідним правом ТОВ "Верафарм" скористалось, що вбачається з відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/6850/20, по якій за аналогічних підстав, що викладені в цій апеляційній скарзі подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/6850/20 по суті спору.

Слід зазначити, що позивач у цій справі просить суд визнати недійсним та скасувати пункти 1.,1.1.,2.,2.1.,3.,3.1.,4.,4.1.,5.,5.1.,6.,6.1. рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19, у частині яка стосується ТОВ "Медікор, ЛТД".

Скасування рішень органів АМК України в частині одного з суб'єктів господарювання, якого за таким рішенням було притягнуто до відповідальності, не тягне за собою скасування такого рішення в частині інших суб'єктів, що є відповідачами у відповідній антимонопольній справі.

Аналогічно, визнання порушення одним із суб'єктів господарювання не свідчить про відсутність права на оскарження в іншого відповідача у такій справі, та, відповідно, преюдиційність такого рішення для іншої особи.

Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Верафарм" не доводить в своїй апеляційній скарзі, яким чином, з урахуванням наявності провадження у справі №910/6850/20, оскаржуване рішення в даній справі в частині зазначення ТОВ "Медікор, ЛТД" у позовній заяві такого товариства в якості третьої особи без самостійних вимог вплинуло на його права, інтереси та (або) обов'язки.

У свою чергу ГПК України чітко визначає підставу саме зазначення в оскаржуваному рішенні суду висновків останнього про права та обов'язки такої особи або прямого вказання про права та обов'язки таких осіб.

Щодо доводів скаржника про те, що 23.06.2020 ТОВ "Верафарм" було подано заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, однак вказану заяву судом задоволено не було та, відповідно ТОВ "Верафарм" до участі у розгляді справи залучено не було, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, зазначена обставина була розглянута в межах цієї справи в частині оскарження ТОВ "Верафарм" ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, залишеної без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020 та постановою Верховного Суду від 10.02.2021.

Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні касаційної скарги на ухвалу суду від 27.08.2020 у даній справі у пункті 6.26 постанови від 10.02.2020 зазначив, що позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні касаційної скарги звернув увагу на те, що у даній справі підставою відмови місцевим судом у залученні третьої особи є фактичне подання ТОВ "Верафарм" двох позовів до одного і того ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, тому у суду першої інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті провадження за заявою ТОВ "Верафарм" на підставі пункту 3 частини першої статті 175 ГПК України.

Отже, питання незадоволення судом заяви ТОВ "Верафарм" про залучення останнього до участі справі було вирішено судом та не підлягає сумніву.

Відтак, питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Верафарм" за аналогічним предметом спору, а саме рішення №60/14- р/к Комітету, станом на день подання апеляційної скарги в якості особи, яка не брала участі у справі, вирішується у справі №910/6850/20.

З урахуванням фактичних обставин справи та наявності відкритого впровадження по справі №910/6850/20, апеляційний господарський суд зазначає, що ТОВ "Верафарм" не наведено підстав звернення до Північного апеляційного господарського суду у даній справі, не доведено, що оскаржуване судове рішення порушує права, інтереси та (або) обов'язки останнього.

У свою чергу, вбачається, що ТОВ "Верафарм", подаючи дану апеляційну скаргу вдається до подвійного перегляду своїх вимог судом апеляційної інстанції у двох різних провадженнях.

Відтак, доводи ТОВ "Верафарм", викладені в апеляційній скарзі, про можливий вплив оскаржуваного судового рішення у даній справі є лише припущенням скаржника, оскільки не порушує права та інтереси та не змінює їх обсяг.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 саме по собі не вирішує питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Верафарм", не створює для скаржника жодних прав та/чи обов'язків та не зачіпає їх.

Враховуючи викладене, матеріали справи і доводи скаржника не свідчать про те, що суд першої інстанції вирішив питання про права, інтереси та/або обов'язки ТОВ "Верафарм", що надавало б йому право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції на підставі приписів ч. 1 ст. 254 ГПК України.

За таких обставин, з огляду на те, що скаржник не є учасником даної справи, і оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Верафарм" не вирішувалося, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ТОВ "Верафарм" не є суб'єктом оскарження у розумінні ст. 254 ГПК України, у зв'язку з чим апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 17, 234, 235, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20 закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді В.А. Корсак

А.І. Мартюк