Постанова від 20.09.2021 по справі 910/6681/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 910/6681/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" (далі - ТОВ "Верафарм", скаржник)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (головуючий - суддя Зубець Л.П., судді: Корсак В.А., Мартюк А.І.)

у справі № 910/6681/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор, ЛТД" (далі - ТОВ "Медікор, ЛТД", позивач)

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК, відповідач)

про визнання недійсним та скасування рішення,

1. Історія справи та короткий зміст судових рішень

1.1. ТОВ "Медікор, ЛТД" звернулося до суду з позовом до територіального відділення АМК, в якому просить визнати недійсними та скасувати рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к у справі №116/60/123-рп/к.19 у частині яка стосується позивача (пункти 1, 1.1, 2, 2.1, 3, 3.1, 4, 4.1, 5, 5.1, 6, 6.1).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті рішення від 12.03.2020 року № 60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6681/20 та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 23.06.2020 року.

1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 змінено найменування відповідача у справі з Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та постановлено здійснювати розгляд справи № 910/6681/20 у закритому судовому засіданні.

1.5. Від представника ТОВ "Верафарм" 23.06.2020 надійшло клопотання про залучення ТОВ "Верафарм" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Судом відхилене зазначене клопотання, оскільки представник ТОВ "Верафарм" не обґрунтував та не надав суду доказів того, що прийняття рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки ТОВ "Верафарм".

1.6. До господарського суду 25.08.2020 від ТОВ "Верафарм" надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій заявник просить визнати недійсними та скасувати рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к у частині, що стосуються ТОВ "Верафарм" на загальну суму 408 000,00 грн.

1.7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020, позовну заяву ТОВ "Верафарм" і додані до неї документи повернуто.

1.8. Постановою Верховного Суду від 10.02.2021 касаційну ТОВ "Верафарм" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020 у справі № 910/6681/20 змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови від 10.02.2021, а резолютивну частину в редакції: «Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм", повернути заявнику матеріали позовної заяви разом з доданими до неї додатками», в іншій частині зазначені ухвалу та постанову залишено без змін.

1.9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

1.10. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що: дії позивача, які полягають у погодженні конкурсних пропозицій під час участі у процедурі закупівлі є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів; відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

1.11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/6681/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Медікор, ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020, апеляційну скаргу призначено до розгляду.

1.12. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "Верафарм", яке не є учасником у цій справі, звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/6681/20 повністю; визнати, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/6681/20 суд вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі - ТОВ "Верафарм"; прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/14-р/к від 12.03.2020 у справі №116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнати недійсним та скасувати пункти 1; 2; 3; 4; 5; 6 рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

1.13. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відтак, на думку ТОВ "Верафарм", судове рішення у цій справі ухвалено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6 рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 12.03.2020 №60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 напряму стосуються прав, інтересів та (або) обов'язків ТОВ "Верафарм".

1.14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, зокрема: клопотання ТОВ "Верафарм" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6681/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020.

2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/6681/20 закрито.

2.2. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/6681/20 саме по собі не вирішує питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Верафарм", не створює для скаржника жодних прав та/чи обов'язків та не зачіпає їх;

- обґрунтування залучення ТОВ "Верафарм" як третьої особи на стороні позивача у суді першої інстанції зводились до тлумачення останнім приписів законодавства про захист економічної конкуренції, а саме суті порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210;

- ТОВ "Верафарм" скористалося правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав, що вбачається з відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі № 910/6850/20, у якому за аналогічних підстав, що викладені у апеляційній скарзі у цій справі подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі № 910/6850/20 по суті спору;

- позивач у цій справі просить суд визнати недійсним та скасувати пункти рішення територіального відділення АМК у частині яка стосується ТОВ "Медікор, ЛТД", а скасування рішень органів АМК України у частині одного з суб'єктів господарювання, якого за таким рішенням було притягнуто до відповідальності, не тягне за собою скасування такого рішення у частині інших суб'єктів, що є відповідачами у відповідній антимонопольній справі. Аналогічно, визнання порушення одним із суб'єктів господарювання не свідчить про відсутність права на оскарження в іншого відповідача у такій справі, та, відповідно, преюдиційність такого рішення для іншої особи;

- ТОВ "Верафарм" не доведено яким чином, з урахуванням наявності провадження у справі № 910/6850/20, оскаржуване рішення у цій справі у частині зазначення ТОВ "Медікор, ЛТД" у позовній заяві такого товариства як третьої особи без самостійних вимог вплинуло на його права, інтереси та (або) обов'язки;

- питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Верафарм" за аналогічним предметом спору, а саме рішення №60/14- р/к територіального відділення АМК, станом на день подання апеляційної скарги як особи, яка не брала участі у справі, вирішується у справі № 910/6850/20.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Верафарм" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/6681/20 та передати справу для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції ТОВ "Верафарм" із посиланням на абзац другий частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судом апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права без належної процесуальної підстави закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

4.2. При цьому скаржник зазначає: що судами попередніх інстанцій протиправно не залучено до участі у розгляді справи як третю особу ТОВ "Верафарм" за клопотанням позивача на стадії відкриття позовного провадження, та незаконно відхилено клопотання ТОВ "Верафарм" від 23.06.2020 про залучення останнього до участі у розгляді справи № 910/6681/20 як третю особу; суди попередніх інстанцій незаконно відмовили у задоволенні клопотання скаржника про об'єднання справ та відповідно дійшли хибних висновків про тотожність позову ТОВ "Верафарм" у цій справі та у справі № 910/6850/20.

4.3. Також скаржник посилається на правові висновки, викладені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 04.11.2020 у справі №910/12487/18 (пункт 6.18.).

5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційні скарги

5.1. Територіальне відділення АМК 03.09.2021 подало до Верховного Суду через «Скриню» відзив на касаційну скаргу від 01.09.2021 №60-02/6362, у якому просило касаційну скаргу ТОВ "Верафарм" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

5.2. Територіальне відділення АМК погоджується з висновками суду попередньої інстанції, про те, що апеляційна скарга ТОВ "Верафарм" в якості особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, була подана без урахування положень процесуального закону, а саме норм ГПК України у частині доведення наявності у цій справі, а саме вирішення місцевим судом в оскаржуваному рішенні питання прав, інтересів та (або) обов'язків останнього.

5.3. Територіальне відділення АМК вважає, що апеляційний суд, здійснивши оцінку предмету спору у цій справі, а також, врахувавши предмет спору, визначений скаржником у справі № 910/6850/20, де останній виступає як позивач, правомірно підсумував про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у цій справі за апеляційної скаргою ТОВ "Верафарм". При цьому, на думку територіального відділення АМК, Північний апеляційний господарський суд вмотивовано зазначає, що ТОВ "Верафарм", подаючи цю апеляційну скаргу, вдається до подвійного перегляду своїх вимог судом апеляційної інстанції у двох різних провадженнях.

5.4. ТОВ "Медікор, ЛТД" 03.09.2021 засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Верафарм", скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/6681/20 та передати справу для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

5.5. ТОВ "Медікор, ЛТД" вважає, що рішення суду першої інстанції стосується прав ТОВ "Верафарм", тому суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, закривши апеляційне провадження.

5.6. ТОВ "Медікор, ЛТД" зазначає, що наявність іншої судової справи №910/6850/20 за позовом ТОВ "Верафарм" не виключає можливість участі ТОВ "Верафарм" у справі №910/6681/20 у якості третьої особи.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/6681/20 за касаційною скаргою ТОВ "Верафарм" на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/6681/20.

7.2. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, Держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто частиною першою статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Також, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

За таких обставин чинний Господарський процесуальний кодекс передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

Слід враховувати і те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 09.10.2020 у справі № 910/12465/18, від 06.11.2020 у справі №910/12490/18.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Наведений висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15).

7.3. Згідно з частинами першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Кожна особа користується/розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Так, особа щодо прав, обов'язків та інтересів якої ухвалено рішення органів АМК, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має право оскаржити таке рішення АМК. Така особа має право оскаржити рішення АМК лише у частині її прав, обов'язків та інтересів, тобто у тій частині що стосується безпосередньо цієї особи. Не може бути оскаржене рішення АМК особою поза межами її прав та обов'язків, які така особа вважає порушеними відповідним рішенням АМК.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

7.4. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Медікор, ЛТД" звернувся до суду першої інстанції з позовом до територіального відділення АМК, в якому просив визнати недійсним та скасувати, у частині яка стосується ТОВ "Медікор, ЛТД", пункти 1, 1.1, 2, 2.1, 3, 3.1, 4, 4.1, 5, 5.1, 6, 6.1 рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 11.03.2020 №60/14-р/к у справі №116/60/123-рп/к.19.

Під час ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/6681/20, судом розглядалася вимога позивача - ТОВ "Медікор, ЛТД" про визнання недійсним Рішення АМК у частині, що стосується ТОВ "Медікор, ЛТД".

Відмовляючи у задоволенні позову по суті спору, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення АМК прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, а ТОВ "Медікор, ЛТД" не доведено, що його права, за захистом яких воно звернулося до суду, порушені відповідачем, відповідно, вимоги названого ТОВ "Медікор, ЛТД" про визнання недійсним Рішення АМК задоволенню не підлягають.

Отже, місцевим господарським судом ухвалено рішення про права, інтереси та обов'язки лише сторін у справі, а саме, ТОВ "Медікор, ЛТД" та територіального відділення АМК; вимога про визнання недійсним Рішення АМК була заявлена та розглядалася судом лише в частині, що стосується позивача у справі - ТОВ "Медікор, ЛТД". Рішення місцевого господарського суду від 08.12.2020 у цій справі прийнято виключно в межах позовних вимог та не містить положень щодо прав, обов'язків та/або інтересів ТОВ "Верафарм".

Таким чином, в оскаржуваному рішенні немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів ТОВ "Верафарм", та в ньому не міститься жодних суджень чи висновків суду про права та обов'язки ТОВ "Верафарм". Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 (його мотивувальна чи резолютивна частини) також не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов'язки скаржника, рішення з цього приводу судом також не приймалося.

Касаційний господарський суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що доводи ТОВ "Верафарм" не свідчать про те, що суд першої інстанції вирішив питання про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, що надавало б йому право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на підставі приписів частини першої статті 254 ГПК України.

Отже суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі не стосується прав та обов'язків/інтересів ТОВ "Верафарм".

ТОВ "Верафарм" не позбавляє права, у передбаченому законодавством порядку, оскаржити рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 у частині яка стосується ТОВ "Верафарм" та наводити у такій судовій справі свої аргументи та доводи.

До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Верафарм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/14-р/к від 12.03.2020 у справі № 116/60/123-рп/к.19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині ТОВ "ВЕРАФАРМ". Названі позовні вимоги є предметом розгляду справи № 910/6850/20.

За таких обставин, враховуючи те, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про його права та обов'язки/інтереси, суд касаційної інстанції не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Верховний Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не порушено. Адже скаржник реалізовує його шляхом оскарження рішення АМК в частині, що стосується нього у справі № 910/6850/20.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 прийнята з додержанням вимог закону, підстав для її зміни чи скасування немає.

Доводи касаційної скарги та відзиву ТОВ "Медікор, ЛТД" не спростовують наведеного.

Аргументи викладені у відзиві на касаційну скаргу територіального відділення АМК приймаються до уваги судом касаційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправомірності закриття апеляційним господарським судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишенні в силі законної та обґрунтованої ухвали суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Верафарм" не спростувало наведених висновків апеляційного господарського суду та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення зі справи.

8.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Верафарм" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

9. Судові витрати

9.1. Понесені ТОВ "Верафарм" у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ "Верафарм", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 зі справи № 910/6681/20 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верафарм" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова