Ухвала від 16.02.2021 по справі 826/15661/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

16 лютого 2021 року м. Київ№ 826/15661/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Концерну "СоюзЕнерго" до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арматурний завод Адмірал", про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Концерн "СоюзЕнерго" з позовною заявою до Антимонопольного комітету в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 23.07.2018 №7378-рпк-пз про відмову в задоволенні скарги від 03.07.2018 №UA-2018-05-24-002585-а.с.3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 у справі відкрито провадження, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, залучено до участі у справі третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, Замовником закупівлі (Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради) №UA-2018-05-24-002585-а відхилено тендерну пропозицію Концерну "СоюзЕнерго".

Не погодившись з рішенням третьої особи, позивач звернувся до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою на порушення з боку Замовника закупівлі процедури закупівлі та з вимогою скасувати рішення Замовника та рішення про значення переможця Процедури закупівлі.

За результатами розгляду Постійно діючою колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель винесено рішення №7378-р/пк-пз, яким Концерну "СоюзЕнерго" відмовлено в задоволенні їх скарги.

Так, частинами першою, другою статті 6 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.03.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії"). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України визначає, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У той же час, згідно з пунктом 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 03.07.2018 №UA-2018-05-24-002585-а.с.3 позивачу відмовлено у задоволенні його скарги щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель Замовником закупівлі №UA-2018-05-24-002585-а.

З матеріалів справи та інформації, розміщеної на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України "ProZorro", судом встановлено, що переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арматурний завод Адмірал".

Аукціон завершений 18.06.2018 о 15:48 год. Повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арматурний завод Адмірал" оприлюднене на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України "ProZorro" 26.06.2018 о 14:42 год.

За результатами проведеної публічної закупівлі 30.07.2018 Замовником публічної закупівлі (Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради) укладено Договір поставки №217т з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арматурний завод Адмірал".

Таким чином, на час звернення до суду з даним позовом між Замовником та переможцем закупівлі №UA-2018-05-24-002585-а вже було укладено договір за результатами проведеної закупівлі.

Верховним Судом у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі № 640/10608/19 висловлена позиція, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб'єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 10 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно зі статтею 20 ГПК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Так, предметом спору у цій справі є незгода позивача із рішенням Антимонопольного комітету України, яким скаргу позивача на рішення тендерного комітету Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради залишено без задоволення.

Тобто, позивач фактично вважає протиправним рішення Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про відхилення тендерної пропозиції Концерну "СоюзЕнерго" у закупівлі №UA-2018-05-24-002585-а.

Таким чином, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені матеріалами справи, а також враховуючи суб'єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що даний позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно - правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням наведеного, для повернення позивачу сплаченого судового збору останній може звернутися до суду з відповідним клопотанням.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 238, 239, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у справі №826/15661/18 за адміністративним позовом Концерну "СоюзЕнерго" до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арматурний завод Адмірал", про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак