Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Чудак О.М. суддя-доповідач: Епель О.В.
26 жовтня 2021 року Справа № 826/15661/18
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Сакевич Ж.В.,
представник відповідача Зубенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року у справі
за позовом Концерну «Союз Енерго»
до Антимонопольного комітету України
в особі Постійно діючої адміністративної колегії
з розгляду скарг про порушення законодавства
у сфері публічних закупівель,
треті особи на стороні відповідача,
які не заявляють самостійні вимоги
на предмет спору: комунальне підприємство «Дніпроводоканал»
Дніпровської міської ради,
товариство з обмеженою відповідальністю
«Торговий дім «Арматурний завод Адмірал»
про визнання протиправним та скасування рішення,
Історія справи.
Концерн «Союз Енерго» (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Відповідач), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арматурний завод Адмірал» про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 23.07.2018 № 7378-рпк-пз про відмову в задоволенні скарги від 03.07.2018 № UA-2018-05-24-002585-а.с.3.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року провадження у справі було відкрито.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року провадження у справі закрито.
Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки за результатами торгів замовником вже укладено договір щодо предмета закупівлі.
Ухвалюючи таке рішення, судом було враховано правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 640/10608/19 та від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наполягаючи на підсудності цього спору суду адміністративної юрисдикції, оскільки позовні вимоги заявлені до АМК як суб'єкта владних повноважень.
При цьому, Апелянт зазначає, що предметом судового розгляду в цій справі є безпосередньо рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 23.07.2018 № 7378-рпк-пз про припинення розгляду скарги Концерну «Союз Енерго», тобто рішення суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, Апелянт зазначає, що правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 918/843/17, не підлягає застосуванню при розгляді цієї справи, оскільки спір стосується інших правовідносин.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно та неправильно встановлених обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про закриття провадження у справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду в цій справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 23.07.2018 № 7378-рпк-пз про відмову в задоволенні скарги від 03.07.2018 № UA-2018-05-24-002585-а.с.3.
Переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арматурний завод Адмірал».
Аукціон завершений 18.06.2018 о 15:48 год.
Повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арматурний завод Адмірал» оприлюднене на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України «ProZorro» 26.06.2018 о 14:42 год.
За результатами проведеної публічної закупівлі 30.07.2018 Замовником публічної закупівлі (Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради) укладено договір поставки № 217т з ТОВ «Торговий Дім «Арматурний завод Адмірал».
Таким чином, на час звернення до суду з даним позовом між Замовником та переможцем закупівлі № UA-2018-05-24-002585-а вже було укладено договір за результатами проведеної закупівлі.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Статтею 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено порядок оскарження процедур закупівлі.
Відповідно до частини 4 статті 18 цього Закону скарги подаються до органу оскарження не пізніше 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, генерального замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Пунктом 10 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що як Кодексом адміністративного судочинства України так і Господарським процесуальним кодексом України передбачено розгляд окремих категорій справ за участю органу державної влади - Антимонопольного комітету України.
Разом з тим, для розмежування предметної юрисдикції у вказаній категорії спорів слід виходити з того, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб'єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Проте, після укладення договору між організатором конкурсу (замовником) та його переможцем спір підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
При цьому, слід враховувати, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 та, зокрема, у постанові Верховного від 14 травня 2020 року у справі № 640/10608/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване позивачем у цій справі рішення Колегії АМК безпосередньо стосується процедури закупівлі, яка на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної у цій справі ухвали вже була завершена укладанням відповідного договору між замовником та переможцем торгів. Тому, цей спір фактично зачіпає майнові інтереси переможця і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, а не адміністративного.
З огляду на викладене, судова колегія відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про те, що позовні вимоги заявлені до АМК як суб'єкта владних повноважень і що предметом судового розгляду в цій справі є безпосередньо рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, тобто рішення суб'єкта владних повноважень.
Твердження Апелянта про те, що при розгляді цієї справи не підлягає застосуванню правова позиціі, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 918/843/17, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом судового розгляду у вказаній справі дійсно є інші правовідносини та обставини виникнення спірних правовідносин, але концептуальна позиція застосування відповідних норм процесуального законодавства та розмежування судової юрисдикції є такою, що підлягає застосуванню й для вирішення цієї справи.
Разом з тим, судова колегія відзначає, що оспорювана Апелянтом ухвала суду першої інстанції постановлена без урахування правової позиції, викладеної у зазначеній справі.
При цьому, апеляційний суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» («Занд проти Австрії») визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».
Аналізуючи всі доводи апелянта, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідсудності цієї справи суду адміністративної юрисдикції та вважає, що судом повно встановлено обставини та правильно застосовано норми процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 01 листопада 2021 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
О.В. Карпушова