Рішення від 16.02.2021 по справі 640/28128/20

1/1392

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Київ № 640/28128/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ»

до Головного управління ДПС у місті Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» (надалі - позивач), адреса: 03022, місто Київ, вулиця Сумська, будинок 3 до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 01 вересня 2020 року № 1887402/32848425, від 01 вересня 2020 року № 1887412/32848425, від 01 вересня 2020 року № 1887413/32848425, від 01 вересня 2020 року № 1887414/32848425, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві;

- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані постачальником ТОВ «МТС-ГАРАНТ» податкові накладні від 23 червня 2020 року № 1, від 24 червня 2020 року №2, від 25 червня 2020 року № 3, від 14 липня 2020 року № 1 днем їх фактичного подання;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в місті Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15 червня 2020 року № 72464 та від 07 серпня 2020 року № 96427;

- зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити ТОВ «МТС-ГАРАНТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що податковим органом безпідставно віднесено операції позивача до ризикових, безпідставно зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних та в подальшому безпідставно відмовлено у їх реєстрації, що стало підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

За твердженнями позивача, в нього в наявності є усі первинні документи, що підтверджують реальність усіх господарських операцій, а тому у відповідача-1 були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

Також, представник позивача зазначає, що його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

При цьому, позивач зауважив, що відповідачем не надано та не вказано жодного підтверджуючого доказу з приводу обставин, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про відповідність ТОВ «МТС-ГАРАНТ» критеріям ризиковості платника податку.

Представник позивача зазначив, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15 червня 2020 року № 72464 та від 07 серпня 2020 року № 96427 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів протиправним та таким, що порушують законні права та інтереси позивача, зокрема, як таке, що створює суттєві перешкоди у своєчасній реєстрації виписаних ТОВ «МТС-ГАРАНТ» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Фактично, таким рішенням здійснено втручання у господарську діяльність позивача, унеможливлено нормальне функціонування підприємства та подальшу реєстрацію податкових накладних.

При цьому, представник позивача звертає увагу, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, не надано, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику. Тобто, на думку представника позивача доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень не надано.

Позивач з рішеннями суб'єкту владних повноважень не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що чинним законодавством не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняття рішення для визнання суб'єкта господарської діяльності критеріям ризиковості платника податку.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено, що відповідно до наданих документів не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій.

Також, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності спірних рішень, які були прийняті в спосіб та в межах наданих повноважень, зазначив, що відповідачем, здійснюючи моніторинг реальності здійснення господарських операцій було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з контрагентами позивача, що мають ознаки фіктивності та є ризиковими платниками податків.

Представник податкового органу також було вказано, що на рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є законним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

Не погоджуючись з аргументами та доводами викладеними представником податкового органу у відзиві на позовну заяву, представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому останній заперечуючи проти зазначеного податковим органом зазначив, що Порядком № 1165 не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких має оформлюватися кожна окрема господарська операція, зокрема операція з постачання товару. Чинне законодавство не визначає конкретного виключного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання вказаної господарської операції. Тобто, господарська операція може оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення відповідної операції.

На думку представника позивача, при розгляді наданих пояснень та прийнятті рішення щодо реєстрації податкової накладної має враховуватись специфіка здійсненої господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено.

При цьому, позивач звертає увагу, що відсутність первинних документів складання, яких не передбачене діючим законодавством з огляду на специфіку проведеної операції не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування правомірності дій позивача, представник останнього зазначає, що ТОВ «МТС-ГАРАНТ» надало контролюючому органу усі документи, складання яких передбачено умовами укладених господарських договорів, зокрема договори, видаткові накладні та платіжні доручення, на підтвердження факту здійснення господарських операцій з постачання товару, а також документів щодо наявності у Товариства виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності. Такі господарські операції відповідають виду діяльності Товариства та підтверджуються належним чином оформленою первинною та іншою документацією.

Також, представник суб'єкту господарювання звернув увагу, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, щодо рішень про відповідність платника податків критеріям ризиковості представник позивача зауважує, що ні в момент винесення оскаржуваних рішень, ні у відзиві на адміністративний позов податковим органом жодним чином не згадується про будь-яке документальне підтвердження існування податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення Головного управління, вважаємо за необхідне наголосити, що в даному випадку рішення суб'єкта владних повноважень від 15 червня 2020 року № 72464 та від 07 серпня 2020 № 96427 є очевидно протиправними та підлягають безумовному скасуванню.

Станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача-2 відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об'єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а також враховуючи те, що з дати отримання відповідачем-2 ухвали про відкриття провадження у справі сплинуло більше двох місяців, а відповідач жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» зареєстровано як юридична особа з 24 березня 2004 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис № 10681200000018174. Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах.

В рамках зазначених видів економічної діяльності ТОВ «МТС-ГАРАНТ» в основному надає суміжні послуги з будівництва, в тому числі, але не вичерпно роботи по утепленню та оздоблення фасадів споруд.

Для надання таких послуг ТОВ «МТС-ГАРАНТ»:

1. Орендує на підставі договору від 07 жовтня 2016 року № 07/10/16-1 нежиле приміщення площею 61,5 квадратних метрів за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Космосу 2-6 , яке використовується позивачем в його господарській діяльності в якості офісного приміщення. Надані Товариству послуги з оренди підтверджуються первинними документами, а саме: актом прийому-передачі приміщення від 07 жовтня 2020 року до договору від 07 жовтня 2016 року № 07/10/16-1, актами здачі-приймання послуг з оренди від 30 квітня 2020 року № ОУ-01759, від 31 травня 2020 року № ОУ-01844, від 30 червня 2020 року № ОУ-01872, від 31 липня 2020 року № ОУ-01941 та платіжними дорученнями від 02 квітня 2020 року № 40, від 05 травня 2020 року № 78, від 19 червня 2020 року № 115, від 09 липня 2020 року № 134.

2. Орендує на підставі договору від 01 березня 2020 року складське приміщення площею 70 квадратних метрів за адресою: с.м.т. Гатне, вул. Зелена 2, яке використовується для зберіганя товарно-матеріальних цінностей, які необхідні товариству для здійснення сталої господарської діяльності. Надання позивачу послуг з оренди підтверджується первинними документами, а саме актом прийому-передачі приміщення від 01 березня 2020 року договору від 01 березня 2020 року, актами виконаних робіт від 30 квітня 2020 року, від 31 травня 2020 року, від 30 червня 2020 року, від 31 липня 2020 року, рахунками-фактурами від 31 березня 2020 року № 45/03, від 30 квітня 2020 року № 45/04, від 31 травня 2020 року № 45/05, від 30 червня 2020 року № 45/06 та платіжними дорученнями від 22 липня 2020 року № 157 та від 25 серпня 2020 року № 172.

3. Орендує на підставі договору від 24 червня 2020 року № 15/17 нежитлове приміщення площею 12 квадратних метрів за адресою: місто Київ, вулиця Сумська, будинок 3. Надання позивачу послуг з оренди підтверджується первинними документами, а саме актом прийому-передачі приміщення від 24 червня 2020 року договору від 24 червня 2020 року № 15/17, актом прийому-передачі послуг від 24 червня 2020 року договору від 24 червня 2020 року № 15/17, платіжним дорученням від 24 червня 2020 року № 121, випискою по рахунку за 24 червня 2020 року.

4. Має у праві власності автомобілі марки RENAULT LOGAN, які також використовуються для здійснення господарської діяльності, що підтверджується повідомленням про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 22 липня 2020 року та від 24 липня 2020 року в яких відображено наявність вищеперерахованих основних засобів.

5. Має необхідний штат кваліфікованих працівників у кількості 16 штатних одиниць, які залучаються для належного здійснення господарської діяльності та виконання умов укладених договорів, що підтверджується інформацією з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2019, 1-2 квартал 2020 та штатним розписом товариства на 2020 рік (Додатки 45-48).

6. Має дозвіл від Державної служби України з питань праці № 499.17.32 з терміном дії з 21 лютого 2017 року по 20 лютого 2022 року, на підставі якого товариству дозволяється виконувати: земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри; роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 і більше метрів над поверхнею ґрунту; зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, електропрогрівання бетону.

Щодо підтвердження реальності господарських операцій по податковим накладним, в реєстрації яких відмовлено, позивачем було укладено ряд договорів як з контрагентами-постачальниками, так і з контрагентами-покупцями.

Щодо господарських операцій з ТОВ «ГЛЕДФАРМ ЛТД», вбачається, що між ТОВ «МТС-ГАРАНТ» (підрядник) та ТОВ «ГЛЕДФАРМ ЛТД» (замовник) укладено договір підряду від 02 вересня 2019 року № 01/09/19 та додаткові угоди до нього, предметом яких є виконання позивачем власними силами та засобами комплексу робіт з утеплення та оздоблення фасаду адміністративно-офісної будівлі.

На виконання умов вищевказаного договору товариством виконано частину відповідних будівельних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт за червень 2020 № 11/27, № 10/26, № 12/28.

Внаслідок здійснення господарської операції з ТОВ «ГЛЕДФАРМ ЛТД» платником податків на виконання вимог чинного податкового законодавства у зв'язку з настанням «першої» події - наданням послуг та відповідно виникненням податкових зобов'язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію спірні податкові накладні від 23 червня 2020 року № 1, від 24 червня 2020 року № 2, від 25 червня 2020 року № 3, від 14 липня 2020 року № 1 реєстрація яких в ЄРПН була зупинена.

Судом встановлено, що комплекс робіт згідно договору від 02 вересня 2019 року № 01/09/19 ТОВ «МТС-ГАРАНТ» виконує ще починаючи з 2019 року, про що свідчать відповідні первинні документи, а саме акти виконаних робіт від 29 листопада 2019 року № 2/21, від 16 грудня 2019 року № 3/22, від 16 квітня 2020 року № 7/07, від 18 травня 2020 року № 8/09 та складені на користь ТОВ «ГЛЕДФАРМ ЛТД» податкові накладні від 12 травня 2020 року № 1, від 23 червня 2020 року № 1, від 18 травня 2020 року № 2, від 24 червня 2020 року № 2, від 25 червня 2020 року № 3, від 16 грудня 2019 року № 4, від 16 квітня 2020 року № 5, від 29 листопада 2019 року № 5.

Також на підтвердження реальності господарських відносин в межах описаних вище податкових накладних позивачем були надані виписки з банківських рахунків за 24 червня 2020 року, за 06 грудня 2019 року, за 07 травня 2020 року, за 09 грудня 2019 року, за 12 травня 2020 року, за 19 травня 2020 року, за 21 квітня 2020 року, за 21 травня 2020 року, за 22 травня 2020 року, за 23 червня 2020 року, за 24 січня 2020 року, за 24 квітня 2020 року, за 25 червня 2020 року, за 28 квітня 2020 року, за 29 січня 2020 року, за 30 січня 2020 року.

Щодо господарських операцій з ТОВ «СТОЛИЦЯ-ЦЕНТР ПЛЮС» вбачається, що між ТОВ «МТС-ГАРАНТ» (підрядник) та ТОВ «СТОЛИЦЯ-ЦЕНТР ПЛЮС» (замовник) укладено договір підряду від 07 липня 2020 року № 01/07 (надалі - Договір від 07 липня 2020 року № 01/07) предметом якого є виконання позивачем власними силами та засобами комплексу робіт по оздобленню фасаду готельного комплексу ціна за які визначається додатком 1 до договору (договірною ціною) який є невід ємною частиною договору.

В свою чергу пунктом 3.1. Договору від 07 липня 2020 року № 01/07 визначено, що джерелом фінансування робіт є власні кошти замовника, водночас пунктом 3.5 встановлено, що ТОВ «СТОЛИЦЯ-ЦЕНТР ПЛЮС» здійснює передоплату на початок робіт у розмірі 530 000,00 гривень.

Судом в свою чергу встановлено, що враховуючи умови пункту 3.5. Договору від 07 липня 2020 року № 01/07 ТОВ «СТОЛИЦЯ-ЦЕНТР ПЛЮС» перерахувало на рахунки ТОВ «МТС-ГАРАНТ» грошові кошти у сумі 530 000,00 гривень, що підтверджується випискою з рахунків позивача в АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК АВАЛЬ» за 14 липня 2020 року.

Внаслідок здійснення господарської операції з ТОВ «СТОЛИЦЯ-ЦЕНТР ПЛЮС» платником податків на виконання вимог чинного податкового законодавства у зв'язку з настанням «першої» події - отриманням попередньої оплати та відповідно виникненням податкових зобов'язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію спірну податкову накладну від 14 липня 2020 року № 1 реєстрація якої в ЄРПН була зупинена.

Також, з матеріалів та наданих позивачем документів судом було встановлено, що для належного виконання умов договорів, які відображаються у спірних податкових накладних ТОВ «МТС-ГАРАНТ» залучалися інші контрагенти-постачальники такі як, зокрема, але не вичерпно: ТОВ «СТЕКЛОСОЮЗ», яке приймало участь у виконані частини робіт з оздоблення на підставі договору від 30 квітня 2020 року № 1/04/20, реальність операцій в межах якого підтверджують акти переміщення матеріалів замовника без передання права власності від 30 квітня 2020 року № 01/1/04/20, від 29 травня 2020 року № 02/1/04/20, акти приймання виконаних будівельних робіт від 29 травня 2020 року № 1/1/04/20, від 29 травня 2020 року № 2/1/04/20, від 25 червня 2020 року № 3/1/04/20, від 25 червня 2020 року № 4/1/04/20 та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 29 травня 2020 року № 18, від 29 травня 2020 року № 32, від 19 червня 2020 року № 96, від 25 червня 2020 року № 110; ТОВ «АНКОРА ТРЕЙД», яке поставляло позивачу на підставі договору поставки від 07 червня 2019 року № 1978 будівельні кріплення та матеріали, комплектуючі, реальність операцій в межах якого підтверджують видаткові накладні від 18 вересня 2019 року № 7305, від 04 жовтня 2019 року № 8050, від 26 грудня 2019 року № 11060, від 11 липня 2020 року № 4747, від 26 грудня 2020 року № 11060 рахунок-фактура від 26 грудня 2020 року № 17139, товарно-транспортна накладна від 02 вересня 2019 року № АТ000001178, виписка по рахунку за 11 липня 2019 року, сертифікат відповідності з 01 липня 2019 року по 30 червня 2020 року № UA.PS.001238-19 та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 11 липня 2019 року № 379, від 23 серпня 2019 року № 810, від 10 вересня 2019 року № 318, від 26 грудня 2019 року № 806 (Додатки 113-124); ТОВ «ВОЖАН БУД», яке поставляло товариству будівельні матеріали на підставі укладеного договору від 10 січня 2020 року № б/н, реальність операцій в межах якого підтверджують видаткові накладні від 20 березня 2020 року № РН-0000027, від 20 березня 2020 року № РН-0000028, від 20 березня 2020 року № РН-0000102, рахунки-фактури від 20 березня 2020 року № СФ-0000026, від 20 березня 2020 року № СФ-0000027, від 15 липня 2020 року № СФ-0000098, платіжні доручення від 20 березня 2020 року № 21, від 20 березня 2020 року № 30, від 15 липня 2020 року № 138, сертифікати відповідності поставленого товару з 19 вересня 2019 року до 18 вересня 2020 року OC№ UA10135.0378-19, з 19 вересня 2019 року до 18 вересня 2020 року OC№ UA10135.0380-19 та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 20 березня 2020 року № 26, від 20 березня 2020 року № 27, від 15 липня 2020 року № 96; ТОВ «ТЕКС-КОЛОР», яке поставляло ТОВ «МТС-ГАРАНТ» будівельні суміші та матеріали на підставі укладеного договору від 11 лютого 2016 року № 84, на підтвердження реальності операцій було надано видаткові накладні від 06 серпня 2019 року № РН-0000058, від 28 серпня 2019 року № РН-0000070, від 28 серпня 2019 року № РН-0000071, від 15 листопада 2019 року № РН-0000102, від 27 травня 2020 року № РН-0000045, від 28 травня 2020 року № РН-0000046, від 23 червня 2020 року № РН-0000056, рахунки-фактури від 26 липня 2019 року № СФ-0000122, від 19 травня 2020 року № СФ-0000081, від 20 травня 2020 року № СФ-0000082, від 16 червня 2020 року № СФ-0000109, платіжні доручення від 29 травня 2020 року № 102, від 19 червня 2020 року № 118, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21 листопада 2014 року № 05.03.02-04/70662, від 25 квітня 2017 № 602-123-20/12362 та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 02 серпня 2019 року № 1, від 23 серпня 2019 року № 18, від 27 серпня 2019 року № 19, від 11 листопада 2019 року № 7, від 27 травня 2020 року № 9, від 28 травня 2020 року № 10, від 19 червня 2020 року № 9.

Керуючись викладеними вище обставинами, товариством з обмеженою відповідальність «МТС-ГАРАНТ» на виконання вимог чинного податкового законодавства України було складено податкові накладні від 23 червня 2020 року № 1 на суму 60 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 000,00 грн, від 24 червня 2020 року № 2 на суму 77 750,00 грн, в т.ч. ПДВ 12 958,33 грн, від 25 червня 2020 року № 3 на суму 221 028,16 грн, в т.ч. ПДВ 36 838,03 грн, отримувач (покупець) товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛЕДФАРМ ЛТД» та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій № 1 податкові накладні було прийнято, а реєстрацію - зупинено, оскільки «...Платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку...».

На виконання вимог податкового органу та вимог чинного законодавства платником податків було направлено на адресу Головного управління ДПС у місті Києві повідомлення від 25 серпня 2020 року № 1, від 26 серпня 2020 року № 2, від 26 серпня 2020 року № 3 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено та копії підтверджуючих фінансово-господарські операції документів.

Однак, рішеннями від 01 вересня 2020 року № 1887402/32848425, № 1887412/32848425 та № 1887413/32848425 комісією Головного управління ДПС в місті Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН у реєстрації податкових накладних було відмовлено.

Також, позивачем було складено податкові накладні від 14 липня 2020 № 1 на суму 530 000,00 грн, в т.н. ПДВ 88 333,33 грн, отримувач (покупець) товариство з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ-ЦЕНТР ПЛЮС» та направлено для реєстрації в ЄРПН.

Згідно отриманої квитанції № 1 податкову накладну було прийнято, а реєстрацію - зупинено, оскільки «...Платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку...».

На виконання вимог податкового органу платником податків було направлено на адресу Головного управління ДПС у місті Києві повідомлення від 27 серпня 2020 року № 4 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено та копії підтверджуючих фінансово-господарські операції документів (Додаток 11).

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 01 вересня 2020 року № 1887414/32848425 у реєстрації податкової накладної було відмовлено.

Надалі, позивача було включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі рішення комісії Головного управління ДПС в місті Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15 червня 2020 року № 72464.

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач направив останньому письмові пояснення з копіями документів щодо специфіки господарської діяльності, за результатами розгляду яких контролюючий орган прийняв рішення комісії Головного управління ДПС в місті Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07 серпня 2020 року № 96427.

Вказане вище стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

Згідно з пунктом 10 та пунктом 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Зі змісту Квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що «подані на реєстрацію позивачем податкові накладні відповідають пункту 8 Критерій ризиковості платника податку».

У Додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку.

Пунктом 8 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості платника податку - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданого розрахунку коригування до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.

Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, суд вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, суд зауважує, що з аналізу Квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної судом було встановлено, що в ній відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з переліком відповідних первинних документів щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення та додані до нього документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, було прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Крім того, суд зауважує, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних містить лише загальні твердження: «ненадання платником податку копій документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових та галузевої специфіки, накладних» проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, позиція та висновки Головного управління ДПС у місті Києві щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних, складених позивачем.

Крім того, оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх фактичного подання.

Щодо рішення комісії Головного управління ДПС в місті Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15 червня 2020 року № 72464 та від 07 серпня 2020 року № 96427, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пункту 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком № 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, пунктом 8 вказано, що «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Судом в свою чергу було встановлено, що за формою та змістом оскаржувані рішення контролюючого органу від 15 червня 2020 року № 72464 та від 07 серпня 2020 року № 96427 відповідають формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165.

Так, у рішенні податкового органу зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуване рішення від 15 червня 2020 року № 72464 вмотивовані тим, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «БІТСТАМ ПОСТАЧ» код ЄДРПОУ 43271801, ТОВ «ТРАССІР УА» код ЄДРПОУ 39768357.

А з остаточного рішення від 07 серпня 2020 року № 96427 податковим органом використовуючи бази даних ДПС України, та вже надані пояснення та копії документів проведено аналіз діяльності ТОВ «МТС-ГАРАНТ» (32848425), в процесі якого встановлено, що СГ формує ПК (ліміт) від СГ, яке здійснює ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СТЕКЛОСОЮЗ» (39856139), ТОВ «ФІЛТОН МАКС» (43232301), ТОВ «ТВІНД ЛТД» (43401235), ТОВ «АДОГА УНІВЕРС» (43275261).

При цьому, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

З урахуванням наведеного вище та наявних в матеріалах справи первинних документів, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань, суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та таким, що підлягають скасуванню.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, місті Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Вказане вище означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення від 15 червня 2020 року № 72464 та від 07 серпня 2020 року № 96427, протиправність яких була встановлена судом в ході розгляду цієї справи, а також подальше включення відповідачем позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі таких рішень тягне за собою виникнення негативних правових наслідків для позивача.

При цьому, суд зауважує, що наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов'язок щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України), що фактично позбавляє можливості товариство з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» належним чином проводити свою господарську діяльність.

При цьому, такі додаткові ускладнення у вигляді необхідності надання позивачем додаткових кожного наступного разу документів та пояснень задля здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування після зупинення їх реєстрації, ставлять позивача у нерівне становище відносно інших платників податку, не включених до переліку ризикових, податкові накладні/розрахунки коригування яких реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних безперешкодно та своєчасно.

Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14 жовтня 2011 року у справі «Щокін проти України» (заява №23759/03) та від 07 липня 2011 року у справі «Серков проти України» (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У контексті з наведеним вище суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача, який забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, є зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

При цьому, суд зауважує, що задоволення цієї вимоги на є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень, оскільки позовна вимога про зобов'язання комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальність «МТС-ГАРАНТ» з переліку ризикових платників податку, є належним способом захисту прав позивача та відповідає частинам 2 і 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає останньому абзацу пункту 6 Порядку № 1165.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 12 612,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 6 306,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 01 вересня 2020 року № 1887402/32848425, від 01 вересня 2020 року № 1887412/32848425, від 01 вересня 2020 року № 1887413/32848425, від 01 вересня 2020 року № 1887414/32848425, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві.

3. Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані постачальником товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» податкові накладні від 23 червня 2020 року № 1, від 24 червня 2020 року № 2, від 25 червня 2020 року № 3, від 14 липня 2020 року № 1 днем їх фактичного подання.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в місті Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15 червня 2020 року № 72464 та від 07 серпня 2020 року № 96427.

5. Зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» (адреса: 03022, місто Київ, вулиця Сумська, будинок 3, код ЄДРПОУ 32848425) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 306,00 грн (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок).

7. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-ГАРАНТ» (адреса: 03022, місто Київ, вулиця Сумська, будинок 3, код ЄДРПОУ 32848425) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 306,00 грн (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова