Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 16 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/657/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників
скаржника (ТОВ "Каштан-Плюс"): Лози Г. П.
Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради: Черниш О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021
у складі колегії суддів: Гаврилюка О. М. (головуючого), Майданевича А. Г., Коротун О. М.
та на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020
у складі судді Скиби Г. М.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс"
до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
про визнання дій незаконними та стягнення 826 274,30 грн
Короткий зміст та підстави заявлених вимог
1. У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс"
(далі - ТОВ "Каштан-Плюс") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення 826 274,30 грн збитків, в якому просить суд: визнати незаконними дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо відміни торгів по предмету закупівлі "ДК 021:2015:15110000-2-М'ясо" за результатами публічної закупівлі, оголошення UA-2020-01-02-000369-b; стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 826 274,30 грн збитків (у вигляді упущеної вигоди); відшкодувати судові витрати.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 15.04.2020 проведено електронний аукціон, під час якого позивачем як учасником цього аукціону запропоновано найменшу ціну на предмет закупівлі. Однак 17.04.2020 у електронній системі закупівель відповідач опублікував витяг з протокольного рішення уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про відміну торгів по закупівлі код "ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо" оголошення № UA-2020-01-02-000369-b у зв'язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
3. Позивач вказував, що дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо відміни торгів суперечать вимогам законодавства у сфері публічних закупівель. Крім того, внаслідок таких протиправних дій відповідача, ТОВ "Каштан-Плюс" були завдані збитки у формі упущеної вигоди на загальну суму 826 274,30 грн (з ПДВ). Водночас чистий сукупний прибуток у розмірі 733 246,16 грн позивач розрахував як різницю між вартістю реалізації м'ясної продукції, відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції позивача, та її собівартістю.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
4. 02.01.2020 Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (замовник) в порядку передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі" оголошено про проведення процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-02-000369-b, предмет закупівлі: "Код ДК 021:2015-15110000-2 М'ясо CPV: 15110000-2 meat", вид процедури - відкриті торги з публікацією англійською мовою.
5. Закупівля відбувалась згідно з тендерною документацією, затвердженою рішенням тендерного комітету замовника, оформленим протоколом від 02.01.2020.
6. 28.02.2020 ТОВ "Каштан Плюс" через електронну систему закупівель подано пропозицію щодо участі в торгах.
7. 09.04.2020 відповідачем прийнято рішення про допущення ТОВ "Каштан-Плюс" до аукціону.
8. 15.04.2020 проведено електронний аукціон, за результатами якого позивачем запропоновано найменшу ціну на товар, що складає предмет закупівлі.
9. 17.04.2020 через електронну систему закупівель відповідач опублікував витяг з протокольного рішення № 3 від 17.04.2020 уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про відміну торгів по закупівлі код "ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо" оголошення № UA-2020-01-02-000369-b у зв'язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
10. Відтак, відповідач прийняв рішення про відміну процедури закупівлі, чим ухилився від укладення договору.
11. Позивач просив врахувати при розгляді справи успішне неодноразове виконання договорів поставки продуктів, укладених між позивачем та відповідачем в 2019 - 2020 роках, у зв'язку з чим ТОВ "Каштан-Плюс" розраховувало укласти з відповідачем договір постачання продуктів харчування та отримати прибуток за надання своїх послуг.
12. На підставі зазначеного, позивач надав розрахунок собівартості продукції по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-02-000369-b (продуктів харчування за кодом "ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо") на суму 7 530 521,84 грн (з ПДВ) (ціна закупівлі в постачальників). Загальна вартість закупівлі мала складати 8 263 768,00 грн (з ПДВ). Чистий сукупний прибуток позивача був розрахований як різниця між вартістю реалізації м'ясної продукції, відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції позивача з собівартістю - 733 246,16 грн.
13. 01.06.2020 представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації щодо рішення про відмову процедури закупівель № 3 від 17.04.2020. Відповідач інформації не надав.
14. Відповідач вимоги позивача не спростував. Доказів належного виконання ним зобов'язання не надано.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
15. 21.12.2020 Господарським судом Черкаської області винесено рішення, яким позов ТОВ "Каштан Плюс" задоволено частково, визнано незаконними дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо відміни торгів по предмету закупівлі "ДК 021:2015:15110000-2 - М'ясо", за результатами публічної закупівлі оголошення UA-2020-01-02-000369-b, стягнуто з відповідача: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь позивача ТОВ "Каштан-Плюс", 2 102,00 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на правову допомогу, в решті вимог відмовлено.
16. Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач не відмовлявся від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не вчиняв інших дій, які б свідчили про неукладення договору про закупівлю з вини позивача та крім того, позивачем здійснені всі дії, що вимагалися положеннями тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі" для укладення договору про закупівлю.
17. Відтак, суд першої інстанцій дійшов висновку, що дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо відміни спірних торгів є такими, що суперечать вимогам законодавства про публічні закупівлі. При цьому судом враховано, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій щодо скасування тендерних закупівель.
18. Водночас, рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди мотивоване тим, що відповідачем не було оголошено переможця торгів та не запропоновано позивачу проект договору на постачання продукції, крім того, жодні договори з позивачем за результатами даного тендеру відповідачем не укладено (не підписано), а відтак скасований тендер не породжує для позивача правових наслідків. Вимога ж позивача в частині стягнення збитків ґрунтується виключно на припущеннях та математичному розрахунку упущеної вигоди. Позивачем не надано доказів підписання, укладання договорів на постачання, придбання м'яса, м'ясопродуктів з продавцями м'яса (третіми особами) після 01.04.2020, перерахування коштів за м'ясо (тварин, птиці), підписання товарних накладних на отримання м'яса (тварин, птиці), його зберігання, відвантаження тощо, тому суд вважає недоведеним право позивача на стягнення з відповідача 826 274,30 грн збитків.
19. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТОВ "Каштан-Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю:
- стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь ТОВ "Каштан-Плюс" збитки у розмірі 733 246,16 грн;
- стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь ТОВ "Каштан-Плюс" 12 394,12 грн витрат по сплаті судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь ТОВ "Каштан-Плюс" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 21 744,19 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
20. Також, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити рішення у цій частині, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Каштан-Плюс" відмовити повністю.
21. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради вказує, що оскільки було виявлено, що форма річного плану закупівлі, що була оприлюднена 02.01.2020, і на підставі якої здійснювалась закупівля, не містила відомостей про код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ), що неможливо було усунути, тому відповідачем було правомірно прийнято рішення про відміну торгів по закупівлі Код ДК 021:2015-15110000-2 М'ясо № UA-2020-01-02-000369-b на підставі абзацу другого частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", а у випадку не відміни торгів і укладання договору про закупівлю, такі дії могли бути кваліфіковані, які нецільове використання бюджетних коштів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
22. 12.05.2021 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою апеляційні скарги ТОВ "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 залишено без змін.
23. Апеляційний суд, погодився з висновком господарського суду першої інстанції про невідповідність дій відповідача щодо відміни спірних торгів вимогам законодавства про публічні закупівлі.
24. Відхиляючи доводи ТОВ "Каштан-Плюс" щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків, суд апеляційної вказав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наявності збитків та причинно-наслідкового зв'язку між скасуванням відповідачем тендеру та вимогами позивача про стягнення збитків, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 826 274,30 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25. Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанції, ТОВ "Каштан-Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 повністю та рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 частково, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю в частині суми заявлених збитків.
Рух касаційної скарги
26. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/657/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банасько О. О. (головуючий), Пєсков В. Г., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.07.2021.
27. Ухвалою від 09.07.2021 Верховний Суд задовольнив клопотання ТОВ "Каштан-Плюс" та поновив скаржнику пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 925/657/20 за касаційною скаргою ТОВ "Каштан-Плюс"; призначив розгляд скарги на 22.07.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.07.2021.
28. У зв'язку з перебуванням судді Пєскова В. Г. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/657/20 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2021.
29. Ухвалою від 21.07.2021 Верховний Суд прийняв справу № 925/657/20 за касаційною скаргою ТОВ "Каштан-Плюс" до провадження та постановив здійснити розгляд касаційної скарги у раніше визначену судом дату - 22.07.2021.
30. 22.07.2021 на електронну адресу Верховного Суду від ТОВ "Каштан-Плюс" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату.
31. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2021 відкладено розгляд справи № 925/657/20 за касаційною скаргою ТОВ "Каштан-Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 до 29.07.2021.
32. У зв'язку з запланованою відпусткою судді Погребняка В. Я., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/657/20 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2021.
33. Ухвалою від 28.07.2021 Верховний Суд прийняв справу № 925/657/20 за касаційною скаргою ТОВ "Каштан-Плюс" до провадження та постановив здійснити розгляд касаційної скарги у раніше визначену судом дату - 29.07.2021.
34. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 справу № 925/657/20 за позовом ТОВ "Каштан-Плюс" до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення 826 274,30 грн передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
35. Ухвалою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2021 справу № 925/657/20 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
36. Ухвалою від 07.09.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийняв справу № 925/657/20 до провадження та призначив розгляд касаційної скарги на 16.09.2021.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав
37. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
38. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
39. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
40. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
41. Отже, учасник справи, який не є касатором, має право, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).
42. Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
43. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2021, якою відкрито касаційне провадження у справі № 925/657/20 за касаційною скаргою ТОВ "Каштан-Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020, в тому числі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.07.2021.
44. До Верховного Суду від учасників справи відзиви, заперечення на касаційну скаргу не надходили.
45. У судове засідання з'явились представники скаржника (ТОВ "Каштан-Плюс") та відповідача (Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради).
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
46. В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Каштан-Плюс" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання завдання учаснику процедури закупівлі збитків (упущеної вигоди) внаслідок протиправної відміни замовником закупівлі торгів після проведення аукціону та встановлення відповідності тендерної документації замовника закупівлі, з урахуванням того, що в силу норм Закону України "Про публічні закупівлі" замовник на даній стадії торгів не має права здійснити будь-які інші дії, окрім як оголосити учасника закупівлі, який запропонував найнижчу ціну за результатами аукціону, переможцем закупівлі, опублікувати протокольне рішення про намір укласти договір за результатами торгів з таким учасником.
47. Водночас, у касаційній скарзі ТОВ "Каштан-Плюс" посилається на те, що Верховним Судом при розгляді справ № 925/1525/19 (постанова Верховного Суду від 13.01.2021) та № 909/190/18 (постанова Верховного Суду від 23.10.2019) зроблені правові висновки щодо переліку обставин та документів, які свідчать про реальність намірів позивачів на укладання договорів по відміненим процедурам закупівлі на підтвердження фактів реальності, а не абстрактності завданих збитків (упущеної вигоди), які не були враховані судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи.
48. Також, у касаційній скарзі, з поміж іншого, містяться посилання на висновки Верховного Суду, які знову ж таки не були враховані судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи згідно яких підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував, які містяться у постановах від 25.06.2019 у справі № 910/422/18, від 15.10.2019 у справі № 910/422/18, від 15.10.2019 у справі № 910/5073/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
49. Крім того, у касаційній скарзі ТОВ "Каштан-Плюс" не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що скасований тендер не породжує правових наслідків для нього як учасника торгів, який запропонував найнижчу ціну на предмет закупівлі, а також вважає необґрунтованими висновки судів щодо недоведеності завдання позивачу збитків (упущеної вигоді) у заявленому розмірі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
50. До Верховного Суду від учасників справи не надходили заперечення та відзиви на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
51. Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
52. Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
53. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
54. Колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
55. Зміст доводів касаційної скарги переконливо свідчить про те, що фактично підставою касаційного оскарження позивачем визначено пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
56. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
57. Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
58. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
59. Отже з'ясування наявності права в скаржника на касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктів 1 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог та встановлених судами фактичних обставин, а також наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
60. Визначальна відмінність предмета розгляду (предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог) у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
61. У касаційній скарзі ТОВ "Каштан-Плюс" посилається на те, що Верховним Судом при розгляді справ № 925/1525/19 (постанова Верховного Суду від 13.01.2021) та № 909/190/18 (постанова Верховного Суду від 23.10.2019) зроблені правові висновки, щодо переліку обставин та документів, які свідчать про реальність намірів позивачів на укладання договорів по відміненим процедурам закупівлі на підтвердження фактів реальності, а не абстрактності завданих збитків (упущеної вигоди).
62. Також, у касаційній скарзі, з поміж іншого, містяться посилання на висновки Верховного Суду згідно яких підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував, які містяться у постановах від 25.06.2019 у справі № 910/422/18, від 15.10.2019 у справі № 910/422/18, від 15.10.2019 у справі № 910/5073/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
63. Надаючи оцінку наведеним скаржником підставам касаційного оскарження судового рішення (обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України) суд касаційної інстанції враховує таке.
Щодо подібності предмета та підстав заявлених вимог
64. Як убачається із матеріалів справи № 925/657/20 яка розглядається, позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незаконних дій відповідача щодо відміни торгів, позивачу були завдані збитки у формі упущеної вигоди на загальну суму 826 274,30 грн (з ПДВ). Водночас чистий сукупний прибуток у розмірі 733 246,16 грн позивач розрахував як різницю між вартістю реалізації товару, що був предметом закупівлі, відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції позивача, та її собівартістю.
65. Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у справі № 925/657/20, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не було оголошено переможця торгів та не запропоновано позивачу проект договору на постачання продукції, вимога ж позивача в частині стягнення збитків ґрунтується виключно на припущеннях та математичному розрахунку упущеної вигоди. Позивачем не надано доказів підписання, укладання договорів на постачання, придбання м'яса, м'ясопродуктів з продавцями м'яса (третіми особами) після 01.04.2020, перерахування коштів за м'ясо (тварин, птиці), підписання товарних накладних на отримання м'яса (тварин, птиці), його зберігання, відвантаження тощо.
66. Водночас, предметом спору у справі № 909/190/18 були вимоги ТОВ "Агенція інвестиційного менеджменту" до ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про визнання незаконними дій відповідача щодо визнання торгів, такими що не відбулися, та стягнення з відповідача на користь позивача збитків (упущеної вигоди). Так, у справі № 909/190/18 судами було встановлено, що за результатами проведення електронного аукціону на закупівлю електричної енергії ТОВ "Агенція інвестиційного менеджменту" було визнано переможцем, у зв'язку з чим ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" було оприлюднено оголошення про намір укласти із переможцем закупівлі відповідний договір. Позивач підписав та надіслав відповідачу, зокрема два примірники договору на закупівлю електричної енергії, однак відповідач договору не підписав та не повернув позивачу, а згодом оприлюднив у електронній системі закупівлі протокол тендерного комітету про визнання торгів, такими що не відбулися у зв'язку із скороченням видатків на предмет закупівлі.
67. Приймаючи постанову від 23.10.2019 Касаційний господарський у складі Верховного Суду у постанові погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі № 909/190/18, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, не повернення ним підписаних договорів та надалі, незаконного визнання торгів такими, що не відбулися, договір закупівлі електроенергії, на укладення якого розраховував позивач, не був укладений, у зв'язку з чим позивач як переможець торгів, був протиправно позбавлений того, на що він правомірно розраховував у разі укладення договору, а саме - отримання прибутку за надання послуг з постачання відповідачу електроенергії.
68. Аналогічно, предметом спору у справі № 925/1525/19 були вимоги ТОВ "Агенція інвестиційного менеджменту" до ПАТ "Укртрансгаз" про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання обов'язків за результатами відкритих торгів та стягнення суми збитків у вигляді неодержаного прибутку. Так, у справі № 925/1525/19 судами було встановлено, що за результатами проведення електронного аукціону на закупівлю електричної енергії ТОВ "Агенція інвестиційного менеджменту" було визнано переможцем, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято рішення вчинити правочин з переможцем, на підставі чого відповідач направив позивачу договір, який було опубліковано на сайті публічних закупівель. Разом з тим, через місяць з дати укладання договору, відповідач повідомив позивача, що особа, яка підписала договір зі сторони замовника не мала належних повноважень на вчинення такого правочину. Так, суди у справі № 925/1525/19 прийшли до висновку, що, незважаючи на те, що торги відбулися із визначенням переможця (позивача), що не заперечується відповідачем, останній такими діями підтвердив свою односторонню відмову від укладеного договору, що спричинило наслідки передбачені статтею 214 ЦК України, а саме його неукладеність.
69. Відтак, предметом спору у справі № 925/1525/19 є стягнення суми збитків у вигляді неодержаного прибутку у зв'язку з неналежним укладенням договору про закупівлю з переможцем торгів - ТОВ "Агенція інвестиційного менеджменту" відповідно до положень статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі".
70. Таким чином, у справах № 925/1525/19 та № 909/190/18 неправомірні дії відповідача з ухилення від належного виконання покладених на нього обов'язків за умовами проведених торгів на стадії - укладення договору з переможцем торгів, які закріплені в статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі", слугували підставою для звернення позивача з відповідними позовними вимогами про стягнення суми збитків у вигляді неодержаного прибутку.
71. Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду згідно яких підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував, які містяться у постановах від 25.06.2019 у справі № 910/422/18, від 15.10.2019 у справі № 910/422/18, від 15.10.2019 у справі № 910/5073/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, колегія суддів зазначає наступне.
72. З аналізу постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/422/18 встановлено, що предметом спору у вказаній справі є стягнення грошових коштів за Договором купівлі-продажу у розмірі 5 950 000,00 грн, оскільки відповідач не здійснив сплату грошових коштів на виконання договору. Вказану суму позивачем визначено як збитки у вигляді упущеної вигоди, котру він міг би отримати в разі дотримання відповідачем умов згаданого договору.
73. У справі № 908/2490/18 предметом спору є стягнення шкоди у вигляді упущеної вигоди з огляду на те, що внаслідок прийняття незаконних рішень ВК Мелітопольської міськради № 29/4 від 19.02.2015, № 13/2 від 22.01.2015, на підставі яких укладено договір про надання послуг з управління будинками та спорудами, яким передано управління житловим фондом підконтрольному та підзвітному раді Комунальному підприємству "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, у зв'язку з чим, позивача було усунуто від виконання обов'язків за договорами укладеними між ним та ВК Мелітопольською міськрадою та скасовано тарифи для ТОВ "Житломасив", вказаними діями останньому завдано шкоду у вигляді упущеної вигоди; її розмір визначається сумою доходів (прибутку), які ТОВ "Житломасив" могло б одержати за звичайних обставин від надання послуг за кожним будинком окремо за період з 13.11.2015 по 18.02.2016.
74. Зі змісту постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/5073/19 предметом спору є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у зв'язку із незабезпеченням збереженості належного позивачу майна (вагонів) та зволіканням у проведенні ремонтних робіт.
75. У справі № 910/353/19 предметом спору є визнання незаконними та скасування рішення тендерного комітету про відхилення пропозиції учасника допорогової закупівлі, про вибір переможця допорогової закупівлі, а також зобов'язання тендерного комітету прийняти пропозицію учасника, визначити його переможцем допорогової закупівлі, укласти договір про надання послуг, визначених тендерною пропозицією. Позов у даній справі не містить вимог щодо стягнення шкоди у вигляді упущеної вигоди.
76. Тобто, у кожній із зазначених справ на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин.
77. Висновок щодо неподібності правовідносин цієї справи та зокрема справи № 909/190/18 зроблено також і в ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2021, якою справу № 925/657/20 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
78. Таким чином правовідносини у цій справі, та у справах, на які посилається скаржник в обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень не є подібними, оскільки у цих справах є різними підстави заявлених вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, що сформували зміст спірних правовідносин.
79. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
80. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
81. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
82. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
83. У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
84. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
85. Суд нагадує, що вирази "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним.
86. Крім того, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
87. Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
88. У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden").
89. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція викладена в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
90. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Каштан-Плюс" у справі № 925/657/20 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки правовідносини у справі, що розглядається та справах наведених скаржником в якості підстав касаційного оскарження судових рішень не є подібними.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 296, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді О. В. Васьковський
В. Г. Пєсков