Постанова від 12.05.2021 по справі 925/657/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2021 р. Справа№ 925/657/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 12.05.2021

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 (повне рішення складено 30.12.2020)

у справі № 925/657/20 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс"

до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

про визнання дій незаконними та стягнення 826 274,30 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-плюс" звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення 826274,30 грн збитків, в якому просить суд: визнати незаконними дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо відміни торгів по предмету закупівлі "ДК 021:2015:15110000-2-М'ясо" за результатами публічної закупівлі, оголошення UA-2020-01-02-000369-b; стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 826 274,30 грн збитків; відшкодувати судові витрати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 позов задоволено частково, визнано незаконними дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, щодо відміни торгів по предмету закупівлі "ДК 021:2015:15110000-2 - М'ясо", за результатами публічної закупівлі оголошення UA-2020-01-02-000369-b, стягнуто з відповідача: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс", 2 102,00 грн. судового збору, 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу, в решті вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що вимоги позивача ґрунтуються виключно на припущеннях та математичному розрахунку упущеної вигоди. Позивачем не надано доказів підписання, укладання договорів на постачання, придбання м'яса, м'ясопродуктів з продавцями м'яса (третіми особами) після 01.04.2020, перерахування коштів за м'ясо (тварин, птиці), підписання товарних накладних на отримання м'яса (тварин, птиці), його зберігання, відвантаження тощо, тому суд вважає недоведеним право позивача на стягнення з відповідача 826 274,30 грн. збитків. Одночасно, суд враховує обов'язок органу місцевого самоврядування доводити правомірність та обґрунтованість своїх дій по скасуванню тендерних закупівель, що відповідачем зроблено не було, тому суд вважає дії відповідача такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/967/20 скасувати частково, ухвалити нове рішення у відповідній резолютивній частині якого позов задовольнити повністю:

- стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" збитки у розмірі 733 246,16 грн.;

- стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" 12 394,12 грн. витрат по сплаті судового збору та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 21 744,19 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що окрім іншого, тендерна пропозиція позивача по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-02-000369-b, містить у собі лист-згоду адресовану відповідачу, щодо погодження з усіма істотними умовами договору та зобов'язання позивача укласти договір в редакції, запропонованій замовником торгів, а законом визначено зобов'язання замовника визначити переможця торгів та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір. Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника. При цьому позивач не відмовлявся від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не вчиняв інших дій, які б свідчили про неукладення договору про закупівлі з вини позивача.

Скаржник зазначає про те, що статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода, однак, суд першої інстанції у своєму рішенні дає спробу класифікувати збитки позивача, як реальні, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Також скаржник зазначає про те, що за результатами проведеного аукціону та тендерної пропозиції позивача загальна вартість закупівлі мала складати 8 263 768,00 грн., а чистий сукупний прибуток позивача був розрахований, як різниця між вартістю реалізації м'ясної продукції, відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції позивача, та її собівартістю та складає 733 246,16 грн.

На думку скаржника, всі зазначені вище обставини, в тому числі, підписані з постачальниками договірної продукції договори поставки (купівлі-продажу) та листи постачальників на підтвердження можливості здійснення поставки саме для закупівлі з ідентифікатором №UA-2020-01-02-000369-b, підтверджують те, що чистий дохід позивача у розмірі 733 246,16 грн., який би позивач отримав за результатами підписання договору по закупівлі продукції за кодом ДК 021:2015-15110000-2 М'ясо, не є абстрактним, та підтверджують реальну можливість отримання позивачем зазначеної грошової суми, якби зобов'язання було виконано відповідачем належним чином.

Скаржник вважає, що звільнення відповідача від відповідальності за протиправні дії призведе до несправедливого порушення існуючих прав позивача, щодо відшкодування втрат (прибутку, який останній розраховував отримати від своєї господарської діяльності).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду від 21.12.2020 у справі № 925/657/20, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20, відкрити апеляційне провадження у справі № 925/657/20, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2021 у справі № 925/657/20 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити рішення у цій частині, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради відмовити повністю, стягнути з позивача на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради судові витрати у справі, розглянути апеляційну скаргу за участю представника скаржника.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що оскільки було виявлено, що Форма річного плану закупівлі, що була оприлюднена 02.01.2020, і на підставі якої здійснювалась закупівля, не містила відомостей про код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ), що неможливо було усунути, тому відповідачем було правомірно прийнято рішення про відміну торгів по закупівлі Код ДК 021:2015-15110000-2 М'ясо №UA-2020-01-02-000369-b на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", а у випадку не відміни торгів і укладання договору про закупівлю, такі дії могли бути кваліфіковані, які нецільове використання бюджетних коштів.

Також скаржник вказує на те, що незалучення Черкаської міської ради до участі у справі, в силу п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, наданому апеляційному господарському суду 23.02.2021, зазначає про те, що невідповідність коду економічної класифікації видатків в подальшому унеможливило б приймання до виконання платіжних доручень органами Казначейства відповідно, що унормовано Бюджетним кодексом України, Положенням про державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 21 і Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938. Таким чином, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтованого початку проведення процедури закупівлі, очікуваної вартості тощо) є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.

Також відповідач зазначає про те, що на необхідності відміни вказаної закупівлі було відображено у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі згідно ст.ст. 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

15.03.2021 від позивача через відділ канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначається про те, що:

- будь-які обґрунтування відповідача щодо мотивів, причин, підстав, неможливості усунення порушень щодо відміни закупівлі з ідентифікатором №UA-2020-01-02-000369-b, зважаючи на відсутність таких причин/підстав у прийнятому відповідачем протокольному рішенні № 3 від 17.04.2020 (замовник відмінив торги у зв'язку із неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, без будь-якого опису цих причин та підстав) не були предметом розгляду (дослідження) в суді першої інстанції, зважаючи на ненаданням відповідачем відзиву на позов та будь-якої аргументації суду, щодо причин відміни закупівлі, опису виявлених порушень, доводів щодо неможливості усунення цих порушень. Будь-яких посилань щодо виду (переліку) порушень з питань публічних закупівель, які відповідач виявив саме 17.04.2020, в тому числі обґрунтувань неможливості їх усунень, Протокольне рішення № 3 від 17.04.2020 не містить, у зв'язку із чим посилання відповідача на причини відміни закупівлі (річний план, на підставі якого було оголошено закупівлю, не містив відомостей про код економічної класифікації видатків бюджету) являються необґрунтованими та документально не підтвердженими;

- тендерною документацією відповідача у спірній закупівлі не передбачено відміни закупівлі у зв'язку із тим, що річний план, на підставі якого було оголошено закупівлю, не містить відомостей про код економічної класифікації видатків бюджету;

- про відсутність коду економічної класифікації видатків бюджету в річному плані, на підставі якого було оголошено закупівлю, відповідач знав починаючи з дати оголошення закупівлі, враховуючи той факт, що відповідач самостійно, на сайті, при заповненні річного плану закупівлі в графі "Код згідно з КЕКВ" річного плану закупівлі зазначив, що КЕКВ у даній закупівлі "відсутні".

Узагальнені доводи процесуальних документів

15.03.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вказує на те, що протиправне рішення відповідача щодо без мотивованої відміни закупівлі, порушило право позивача на отримання того, на що позивач розраховував за наслідками проведення закупівлі - на отримання прибутку за результатами поставки м'ясної продукції.

Позивач зазначає про те, що єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника, при цьому позивач не відмовлявся від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не вчиняв інших дій, які б свідчили про неукладення договору про закупівлю з вини позивача.

Позивач також зазначає про те, що є укладені договори з постачальником продукції, яка складає предмет спірної закупівлі, які були чинними на момент проведення спірної закупівлі, в тому числі, в матеріалах справи наявні листи від постачальників м'ясної продукції, які підтвердили готовність поставки позивачу саме по спірній закупівлі за визначеними цінами, що вказує на фактичну можливість позивача щодо постачання продукції через налагоджені господарські відносини з виробниками та дистриб'юторами продуктів харчування.

У додаткових поясненнях, наданих суду 24.03.2021, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 23.10.2019 у справі № 909/190/18 та від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19.

13.04.2021 від позивача до суду надійшло заперечення на додаткові пояснення відповідача та клопотання про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, у якому позивач просить, на підставі ст.ст. 80, 269 ГПК України, виключити з переліку доказів у справі: висновок про результати моніторингу процедури закупівлі "Дидактичні матеріали для комплектування інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти (що не має жодного відношення до даної справи; відомості про відміну закупівлі "Дидактичні матеріали для комплектування інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти (що не має жодного відношення до даної справи); копію протокольного рішення уповноваженої особи № 3 від 17.04.2020 (повний текст, що наданий представником відповідача 09.04.2021).

Також позивачем зазначено про те, що витрачений адвокатом Лоза Г.П. (учасником/засновником Адвокатського об'єднання "Сидоров та Партнери") на надання професійної правничої допомоги позивачу в межах розгляду судом апеляційної інстанції даної справи є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг/виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, складністю справи, ціною позову та значенням даної справи для позивача.

13.04.2021 позивачем надано до суду письмові пояснення до судових дебатів, у яких додатково зазначає про те, що окрім виявлених порушень у сфері публічних закупівель, обов'язковою умовою має слугувати неможливість усунення цих порушень замовником, у даному випадку - відповідачем, а порушення у вигляді відсутності коду КЕКВ у річному плані закупівлі є порушенням, яке відповідач міг усунути шляхом прийняття відповідного рішення щодо виправлення помилки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 18.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 18.03.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/657/20 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 прийнято справу № 925/657/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 в одне провадження для спільного розгляду у справі № 925/657/20, оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/657/20 до 24.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 до 13.04.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням суддів Ткаченка Б.О. та Суліма В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/657/20 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 прийнято справу № 925/657/20 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

На підставі ст.ст. 216, 234, 281 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 925/657/20 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи № 925/657/20 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 на 12.05.2021.

Явка учасників у судове засідання

Представник позивача у судове засідання, призначене на 12.05.2021, не з'явився, натомість 12.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у зв'язку із хворобою представника позивача, та при розгляді справи (прийнятті рішення) просив суд взяти до уваги письмові пояснення до судових дебатів представника позивача від 13.05.2021.

Позиції учасників справи

Представники відповідача у судовому засіданні 12.05.2021 заперечили проти доводів апеляційної скарги ТОВ "Каштан-Плюс", з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Каштан-Плюс", просили скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2021 у справі № 925/657/20 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити рішення у цій частині, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради було оголошено про проведення відкритих торгів через електронну систему закупівель за №UA-2020-01-02-000369-b, з публікацією англійською мовою про закупівлі «ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо» (а.с. 19-20).

28.04.2020 ТОВ «Каштан-Плюс» через електронну систему закупівель подано пропозицію щодо участі в торгах.

09.04.2020 відповідачем прийнято рішення про допущення відповідача до аукціону (а.с. 21).

15.04.2020 проведено електронний аукціон, за результатами якого позивачем запропоновано найменшу ціну на товар, що складає предмет закупівлі.

17.04.2020 через електронну систему закупівель відповідач опублікував витяг з протокольного рішення №3 від 17.04.2020 року уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про відміну торгів по закупівлі код «ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо» оголошення №UA-2020-01-02-000369-b у зв'язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель (а.с. 23).

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду тендерних пропозицій учасників складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою на основі критеріїв і методики оцінки зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Відповідно до ч.6 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір.

Відповідач прийняв рішення про відміну процедури закупівлі, чим ухилився від укладення договору.

Позивач просить врахувати при розгляді справи судом успішне неодноразове виконання договорів поставки продуктів, укладених між позивачем та відповідачем в 2019 - 2020 роках.

Позивач розраховував укласти з відповідачем договір постачання продуктів харчування та отримати прибуток за надання своїх послуг.

Позивач надав розрахунок собівартості продукції по закупівлі з ідентифікатором UA -2020-01-02-000369-b (продуктів харчування за кодом «ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо») на суму 7 530 521,84 грн. (з ПДВ). Загальна вартість закупівлі мала складати 8 263 768 грн. (з ПДВ).

Чистий сукупний прибуток позивача був розрахований як різниця між вартістю реалізації м'ясної продукції, відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції позивача з собівартістю 733 246,16 грн. (а.с. 166).

01.06.2020 представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації щодо рішення про відмову процедури закупівель № 3 від 17.04.2020, однак, відповідач інформації не надав.

Також відповідачем не спростовано вимог позивача, доказів належного виконання зобов'язання останнім не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, за своєю правовою природою відносини між сторонами слід розцінювати як пропозицію укласти договір, регулюються положеннями ст.ст. 641,642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерної пропозиції має бути подано не менше двох пропозицій.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено вимоги до тендерної документації, яка по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представлення проекту договору.

Відповідно до п. 29 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Пунктом 5 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозиції за формою, установленою Уповноваженим органом.

При розкритті тендерних пропозицій від 15.04.2020 по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-02-000369-b було встановлено, що за результатами проведення аукціону позивачем запропонована найменша ціна з поміж учасників.

В подальшому, 17.04.2020 відповідач прийняв рішення про відміну торгів у зв'язку з неможливістю усунути порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Суть порушень не розкрита. Пропозиції по усуненню порушень учасникам торгів не направлені.

Так, відповідно до ч. 1. ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відміняє торги в разі:

- відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт, послуг;

- неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

- порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;

- допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками менше трьох пропозицій;

- відхилення від тендерної пропозиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або не укладення договору про закупівлі з вини учасника, ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких не минув.

Слід зазначити, що позивач не відмовлявся від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не вчиняв інших дій, які б свідчили про неукладення договору про закупівлю з вини позивача, крім того, позивачем здійснені всі дії, що вимагалися положеннями тендерної документації та Закону України «Про публічні закупівлі» для укладення договору про закупівлю.

Натомість, відповідачем не було оголошено переможця торгів та не запропоновано останнім позивачу проект договору на постачання продукції, крім того, жодні договори з позивачем за результатами даного тендеру відповідачем не укладено (не підписано).

Отже, скасований тендер не породжує для позивача правових наслідків.

Однак, прийняте відповідачем протокольне рішення № 3 від 17.04.2020 по безмотивному скасуванню процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-02-000369-b стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення коштів, які позивач розцінює як збитки у виді втраченої вигоди підприємства у зв'язку з відмовою відповідача від укладення договору поставки.

За викладених обставин, приймаючи до уваги зміст ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, наведених норм діючого законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідачів.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Відповідно до ст. 22 ЦК України визначено способи відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, у тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та осіб.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, в яких зазначено про те, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого внаслідок порушення належного йому майнового права та (або) ушкодженні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Так, при вирішенні питання про розмір збитків у формі упущеної вигоди позивач виходить з наступного:

- при підготовці до проведення спірної закупівлі позивач звернувся до своїх потенційних постачальників з метою визначення цін на м'ясопродукти, які складають предмет спірної закупівлі;

- ціни на постачання позивачу сирних продуктів визначені на підставі листа ТОВ "Златоміт", видаткових накладних, по яким здійснювалось постачання м'яса позивачу;

- ціни за одиницю товару визначена за даними постачальників помножена позивачем на кількість товару згідно з специфікацією, яка розміщена замовником на веб-порталі уповноваженого органу, таким чином, отримано загальну суму витрат на виконання спірного договору про закупівлю;

- сума доходу, який отримав би позивач обчислено як різницю між ціновою пропозицією позивача та витратами на закупівлі товару позивачем;

- до суми витрат не включено суму податку на доходи, оскільки вказане податкове зобов'язання виникне у позивача на підставі рішення суду, із сплатою відповідних платежів до державного бюджету.

Детальний розрахунок суми упущеної вигоди наведено позивачем у додатку до позовної заяви, сума упущеної вигоди за розрахунками позивача склала 826 274,30 грн.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимоги позивача ґрунтуються виключно на припущеннях та математичному розрахунку упущеної вигоди, натомість позивачем не надано доказів підписання, укладання договорів на постачання, придбання м'яса, м'ясопродуктів з продавцями м'яса (третіми особами) після 01.04.2020, перерахування коштів за м'ясо (тварин, птиці), підписання товарних накладних на отримання м'яса (тварин, птиці), його зберігання, відвантаження тощо, тобто, позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, наявності збитків та причинно-наслідкового зв'язку між скасуванням відповідачем тендеру та вимогами позивача про стягнення збитків, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 826 274,30 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про обов'язок органу місцевого самоврядування доводити правомірність та обґрунтованість своїх дій по скасуванню тендерних закупівель.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що поведінка відповідача щодо публікації оголошення про проведення спірної закупівлі, відповідно до якого не був зазначений код КЕКВ в річному плані закупівлі, проведення аукціону за результатами якого позивача було визнано переможцем, з подальшою відміною закупівлі з підстав відсутності коду КЕКВ в річному плані закупівлі, враховуючи також те, що законодавство у сфері публічних закупівель не встановлює для замовників заборони на виправлення помилок, допущений при заповненні електронних форм документів з публічних закупівель, є недобросовісною та такою, що суперечить його попередній поведінці.

Натомість посилання відповідача про неможливість усунення порушень у спірній закупівлі щодо відсутності коду КЕКВ у річному плані закупівлі, не підтверджено останнім належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, не виконано обов'язку доведення правомірності та обґрунтованості своїх дій по скасуванню тендерних закупівель та не доведено того, що його дії з відміни торгів по предмету закупівлі «ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо» за результатами публічної закупівлі оголошення UA-2020-01-02-000369-b ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку із чим, позовні вимоги в частині визнання дій Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо відміни вказаних торгів незаконними, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає рішення Господарського Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 про часткове задоволення позову законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу (адвокатські витрати) в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складають суму у розмірі 2 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Так, ч. 3 ст. 642 ЦК України дозволяє особі, яка прийняла пропозицію, відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особі, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Однак електронна система закупівель, миттєво передаючи повідомлення, робить неможливим відкликання акцепту в процедурі публічних закупівель. Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладають у результаті пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. А це означає, що з моменту одержання переможцем процедури закупівлі повідомлення про намір укласти договір у замовника виникає обов'язок підписати договір про закупівлю.

Разом з тим стаття 185 ГК України визначає особливості укладення господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах: до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовують загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, зважаючи на нормативно-правові акти, які регулюють діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів. Таким чином, правила про ЦК України щодо неможливості відкликання акцепту після його прийняття особою, що подала оферту (переможець торгів), мають бути застосовані, виходячи з положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Посилання позивача на те, що після акцепту пропозиції переможця відмінити тендер неможливо, є безпідставним, оскільки ця позиція сформульована Верховним Судом в іншій конкретній справі, а саме: в ситуації скорочення видатків замовника на закупівлю після акцепту пропозиції, натомість ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" називає шість підстав для відміни торгів, три з яких об'єктивно можуть виникнути після акцепту.

Посилання відповідача на причини відміни закупівлі (річний план, на підставі якого було оголошено закупівлю, не містив відомостей про код економічної класифікації видатків бюджету) являються необґрунтованими та документально не підтвердженими, враховуючи те, що будь-яких посилань щодо виду (переліку) порушень з питань публічних закупівель, які відповідач виявив саме 17.04.2020, в тому числі обґрунтувань неможливості їх усунень, Протокольне рішення № 3 від 17.04.2020 не містило.

Слід зазначити, що замовник може відмінити процедуру у будь-який момент до її завершення, але при цьому обов'язково повинен зазначити причини відміни закупівлі, чого відповідачем зроблено не було.

Послання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 23.10.2019 у справі № 909/190/18 та від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19, є безпідставним, оскільки обставини вказаних вище справи є відмінними від обставин справи № 925/657/20.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити про те, що укладені договори, на які посилається позивач, не є належними доказами упущеної вигоди, оскільки, насамперед, зазначені договори були укладені для виконання зобов'язань за іншими закупівлями.

З приводу решти доводів скаржників, викладених у відповідних скаргах, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позову, тому твердження скаржників про їх невмотивованість є безпідставними.

Скаржниками не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються у відповідних апеляційних скаргах. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав його зміни або скасування не вбачається.

Таким чином, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 задоволенню не підлягають. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційних скарг, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються, відповідно, на скаржників, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі № 925/657/20 залишити без змін.

4. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" та Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

5. Справу № 925/657/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2021.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун