18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 травня 2021 року Справа № 925/148/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від прокуратури - представник не з'явився,
від першого позивача - представник не з'явився,
від другого позивача - представник не з'явився,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури,
м. Черкаси в інтересах держави в особі
1. Черкаської міської ради, м. Черкаси;
2. Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської
міської ради, м. Черкаси;
до товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс”,
м. Черкаси;
про стягнення 919 137 грн. 58 коп.,
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” про стягнення з відповідача 919 137 грн. 58 коп. надміру сплачених бюджетних коштів за нікчемними додатковими угодами №2, 3, 4 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 березня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 березня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 12 травня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 12 травня 2021 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 27 травня 2021 року.
В судове засідання сторони не з'явилися.
16 березня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду справи №927/491/19 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
У справі №925/148/21 предметом позову є вимоги заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, заявлені в інтересах держави в особі територіальної громади, інтереси якої представляє Черкаська міська рада та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” про стягнення з відповідача 919 137 грн. 58 коп. надміру сплачених бюджетних коштів за нікчемними додатковими угодами №2, 3, 4 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року.
Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 203, 215, 216, 236, 1212 Цивільного кодексу України, статті 3, частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, обґрунтовані тим, що внаслідок укладення додаткових угод збільшилась ціна на товар для позивача; спірні додаткові угоди укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання та підвищення ціни на товар, чим порушено положення частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”; оскільки позивач сплачував кошти за поставлений товар відповідно до цін, визначених у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеними цінами, надмірно сплачені другим позивачем кошти у сумі 919 137 грн. 58 коп. підлягають стягненню із відповідача як безпідставно набуті ним.
Водночас Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 лютого 2021 року справу №927/491/19 разом із касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “АС” на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2020 року і рішення Господарського суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Передаючи зазначену справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 12 лютого 2020 року у справі №913/166/19, а також для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Колегія суддів, зважаючи на положення статей 37, 43 Закону України “Про публічні закупівлі”, статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, зазначала, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Здійснивши системний аналіз положень статей 11, 1212 Цивільного кодексу України, колегія суддів також зауважила, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою виникнення у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, можливість застосовувати статтю 1212 Цивільного кодексу України виникає тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Визнаючи недійсними спірні додаткові угоди та вказуючи на безпідставність перерахування коштів, суди мають досліджувати можливість при визнанні їх недійсними стягувати спірні кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, яка застосовується у випадку відсутності спеціальної норми.
Натомість у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 913/166/19 з урахуванням положень частин 1- 3, 5 та 6 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України зазначено про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо задоволення вимог прокурора про визнання недійсними додаткових угод від 20 лютого 2019 року № 1, від 22 лютого 2019 року № 2 до договору від 05 лютого 2019 року №19-476, як таких що укладені всупереч вимогам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”. Крім того, у цій постанові зазначено, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 12 987 грн. 15 коп. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 березня 2021 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “АС” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2020 року у справі №927/491/19 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19 березня 2021 року.
Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 березня 2021 року розгляд справи відкладено на 16 квітня 2021 року, а у судовому засіданні 16 квітня 2021 року згідно з ухвалою від цієї ж дати оголошено перерву до 18 червня 2021 року.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №925/148/21 до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/491/19.
Разом з цим суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №926/1392/20 також дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/491/19.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись п.7 ч. 1 ст. 228, ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд
1. Провадження у справі №925/148/21 зупинити до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/491/19.
2. Копію ухвали надіслати прокурору та сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович