Постанова від 08.06.2023 по справі 925/148/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. Справа№ 925/148/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Ніконенко Є.С.

за участю 08.06.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Черкаської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023

у справі № 925/148/21(суддя - Васянович А.В.)

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Черкаської міської ради

2. Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс»

про затвердження мирової угоди в процесі виконання,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/148/21 заяву приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі № 925/148/21 - задоволено. Затверджено мирову угоду, укладену 28 березня 2023 року між стягувачем - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан плюс» у процесі виконання рішення у справі № 925/148/21.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що умови мирової угоди не суперечать закону, вони є виконуваними, а дії представників сторін мирової угоди відповідають інтересам осіб, яких вони представляють.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Черкаська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/148/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі № 925/148/21 та відмовити у затверджені мирової угоди, укладеної між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ТОВ "Каштан-Плюс" у процесі виконання рішення у справі № 925/148/21. Стягнути з ТОВ "Каштан-Плюс" на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 684,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає про достатній майновий стан суб'єкта господарювання для виконання рішення суду в значно коротші строки. Також скаржник зазначає, що мирова угода суперечить інтересам територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та клопотання

15.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній зазначає, що укладаючи мирову угоду на відповідних умовах сторони дійшли певного компромісу, оскільки на банківських рахунках боржника наразі недостатньо грошових коштів для одночасного виконання всіх судових рішень.

Також боржник зазначає, що грошові кошти, що надходять на рахунки з місцевого бюджету не є чистим прибутком підприємства та використовуються боржником на закупівлю товару, зокрема і для виконання зобов'язань перед стягувачем по іншим договорам. Водночас накладення арешту на грошові кошти для забезпечення виконання судових рішень у межах виконавчих проваджень може призвести до унеможливлення належного виконання чинних договорів укладених між тими ж самими сторонами.

02.06.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Черкаської міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання поза межами суду в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Черкаської області (18005, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307.)

06.08.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі №925/148/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 витребувано справу № 925/148/21.

04.05.2023 справа надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі №925/148/21 залишено без руху.

02.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Черкаської обласної прокуратури надійшла платіжна інструкція № 60 від 12.04.2023, згідно якої сплачено судовий збір у сумі 2 684, 00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/148/21. Розгляд справи № 925/148/21 призначено на 08.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №925/148/21 задоволено клопотання Черкаської міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання призначене на 08.06.2023 з'явився прокурор та представник позивача-1, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав.

У судове засідання призначене на 08.06.2023 з'явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Позивач-2 у судове засідання 08.06.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлявся належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим неявка представників позивача-2 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.06.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 630 182 грн. 29 коп. коштів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на користь Черкаської обласної прокуратури 9 452 грн. 41 коп. судового збору.

У решті вимог у позові відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 вищевказане рішення залишено без змін.

19.01.2023 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.06.2022 у справі №925/148/21 судом видано відповідні накази.

29.03.2023 від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни надійшла заява про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення.

10.04.2023 до суду першої інстанції від Черкаської обласної прокуратури надійшли заперечення щодо заяви приватного виконавця про затвердження судом мирової угоди.

У своїх запереченнях прокурор, зокрема вказує, що мирова угода суперечить інтересам територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради.

Виконання рішення суду щодо стягнення коштів протягом тривалого періоду часу завдаватиме негативних наслідків для формування місцевого бюджету та подальшого їх використання Черкаською міською радою.

Крім того, ТОВ «Каштан-Плюс» не надано доказів, що свідчили б про неможливість виконання рішення суду у значно коротші строки.

Натомість прокурор вказує про достатній майновий стан суб'єкта господарювання для виконання рішення суду в значно коротші строки.

З посиланням на положення Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України» прокурор зазначає, що Департамент не може розпорядитись стягнутими грошовими коштами на власний розсуд і вони підлягають автоматичному перерахуванню органами Державної казначейської служби України до місцевого бюджету та подальший їх розподіл буде здійснювати саме Черкаська міська рада.

У зв'язку з чим прокурор просив відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ТОВ «Каштан-Плюс» у процесі виконання рішення у справі № 925/148/21.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 330 ГПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 ГПК України, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 ГПК України.

Стаття 192 ГПК України передбачає, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради з метою організації примусового виконання рішення суду по даній справі звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В.

Приватним виконавцем 24 березня 2023 року відкрито виконавче провадження № 71395158 з примусового виконання наказу суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 630 182 грн. 29 коп. боргу.

У ході примусового виконання рішення суду по даній справі сторонами виконавчого провадження було укладено мирову угоду та подано її приватному виконавцю.

Мирову угоду укладено 28 березня 2023 року між стягувачем за наказом - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради в особі директора Бєлова Богдана Олександровича, який діє на підставі Положення та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан-плюс» в особі директора Запорожця Івана Віталійовича.

Згідно умов мирової угоди боржник підтверджує заборгованість загальною сумою 630 182 грн. 29 коп. та зобов'язується сплатити її протягом березня 2023 року - лютого 2028 року шляхом перерахування на рахунок стягувача щомісячних платежів рівними частинами згідно з графіком.

Сторони підтверджують, що перший платіж у сумі 10 505,29 грн. сплачено боржником до моменту підписання мирової угоди на підтвердження свого волевиявлення щодо реального виконання умов даної угоди.

Також сторони домовилися, що крім суми заборгованості за судовим рішенням боржник зобов'язується на протязі 10 робочих днів з дня набрання законної сили ухвали про затвердження мирової угоди сплатити винагороду приватного виконавця Матвійчук Юлії Володимирівни в межах виконавчого провадження № 71395158 в розмірі 63 018 грн. 23 коп., що складає 10 % від суми яка підлягала до стягнення за виконавчим документом.

Тобто, мирова угода спрямована на розстрочку виконання рішення місцевого господарського суду по даній справі.

Як зазначалось колегією суддів, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що умови мирової угоди не суперечать закону, вони є виконуваними, а дії представників сторін мирової угоди відповідають інтересам осіб, яких вони представляють.

Проте, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, відповідно до умов мирової угоди ТОВ «Каштан-Плюс» буде сплачувати протягом 5 років по 10 503,00 грн. щомісячно, а у цілому погасить заборгованість у розмірі 619 677,00 грн.

За даними НБУ за підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26.6%. При цьому, ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, у тому числі руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними. Інфляція поступово знижуватиметься та залишатиметься керованою завдяки заходам НБУ та уряду, а також підтримці міжнародних партнерів, НБУ прогнозує сповільнення інфляції до 18.7% у 2023 році. НБУ очікує, що вона зменшиться до 10.4% у 2024 році та 6.7% у 2025 році. Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративний компонент через потребу приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів.

Офіційний курс гривні за 2022 рік знизився на 34%, готівковий - на 48%. При цьому, за прогнозами НБУ девальвація гривні буде продовжуватись, хоч і в менш стрімких темпах.

Відповідно виконання рішення суду щодо стягнення коштів протягом такого тривалого періоду часу завдаватиме негативних наслідків для формування місцевого бюджету та подальшого їх використання Черкаською міською радою.

Крім того, колегія суддів погоджується зі скаржником, що ТОВ «Каштан-Плюс» не надано жодних доказів, що свідчили б про неможливість виконання рішення суду у значно коротші строки.

Стосовно порушення охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено рішеннями судів у вказаній справі, підставою для стягнення коштів з ТОВ «Каштан-Плюс» за недопоставлений товар є нікчемність додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товар до Договору № 17 від 08.04.2019, укладеного між Боржником та Стягувачем.

У свою чергу, фінансування за вказаним Договором здійснювалось за кошти, виділені рішенням Черкаської міської ради від 24.01.2019 № 2-3735 «Про міський бюджет на 2019 рік» (додаток 3 вказаного рішення) на організацію харчування дітей в дошкільних навчальних закладах міста Черкаси 26 124,5 тис грн. з загального фонду місцевого бюджету та 30 492,5 тис грн. зі спеціального фонду місцевого бюджету.

Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (ч.ч. 1,2 ст. 23 Бюджетного кодексу України).

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 ч.1 ст.2 БК України).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п.6 ч.1 ст.2 БК України).

Згідно з пунктами 7, 9 частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Отже, враховуючи, що вказані кошти повертаються ТОВ «Каштан-Плюс» як за умовами Договору № 17 від 08.04.2019, а термін бюджетного призначення їх використання для Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради закінчився у 2020 році, Департамент не може ними розпорядитись на власний розсуд та вони підлягають автоматичному перерахуванню органами Державної казначейської служби України до місцевого бюджету та подальший їх розподіл буде здійснювати саме Черкаська міська рада, яка, в свою чергу, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заперечувала проти затвердження даної мирової угоди.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб'єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1,3,6-8, 53 Конституції України конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені питань щодо розпорядження бюджетними коштами, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права Українського народу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Наведені норми кореспондуються із положеннями статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно тощо, а також інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.

Враховуючи стрімку девальвацію гривні та росту споживчих цін за попередні періоди, економічну невизначеність в країні через воєнний стан, колегія суддів дійшла висновку, що умови мирової угоди щодо сплати 10 503,00 грн. у місяць протягом 5 (п'яти) років не сприятиме наповненню місцевого бюджету, як наслідок буде порушувати інтереси територіальної громади в особі Черкаської міської ради в економічній та освітній сфері в частині спрямування вказаних коштів на належну організацію освітнього процесу.

Водночас, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно враховані висновки Верховного Суду у постанові від 17.02.2020 у справі № 911/427/19, оскільки у вказаній справі мирову угоду укладав саме орган місцевого самоврядування, і за таких умов суд виходив, що інтереси органу не порушено, в той час як у даному випадку, вказані кошти повинні надійти до бюджету Черкаської міської ради, а мирову угоду укладено Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Також, як зазначалось скаржником та не спростовано боржником, за даними офіційного веб-порталу Е-дата лише протягом січня - березня 2023 року з місцевого бюджету на користь ТОВ «Каштан-Плюс» сплачено майже 5,5 млн. грн.., за період з 03.04.2023 по 19.04.2023 - 3,4 млн. грн.

Єдиний веб-портал використання публічних коштів є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація згідно з цим Законом. Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є вільним та безоплатним (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»), при цьому термін дії договорів за якими здійснювались оплати закінчується наприкінці 2023 року.

До прикладу чинним є Договір № 03 укладений 06.02.2023 між Департаментом та ТОВ «Каштан-Плюс» щодо постачання м'яса, ціна договору становить - 13 807 687,00 грн.; договір № 4 від 06.02.2023 щодо постачання овочів та фруктів, ціна договору становить 24 180 100,00 грн.; договір № 5 від 20.02.2023 щодо постачання риби, ціна договору - 3 602 864,00 грн.

Вказане, на переконання колегії суддів, повторно свідчить про достатній майновий стан суб'єкта господарювання для виконання рішення суду в значно коротші строки.

Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів констатує про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 192 ГПК України, про відмову у затвердженні мирової угоди, оскільки умови мирової угоди порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, в даному випадку Черкаської міської ради.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з прийняттям нового судового рішення з викладених вище підстав.

Розподіл судових витрат

Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/148/21 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/148/21 - скасувати.

3. У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі №925/148/21 - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» (18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, 174, код ЄДРПОУ 30955757) на користь Черкаської обласної прокуратури (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 02911119) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи №925/148/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено 19.06.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім