Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 червня 2022 року Справа № 925/148/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від Черкаської окружної прокуратури - Бутар В.С. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,
від першого позивача - Милокостенко К.В. - представник за довіреністю,
від другого позивача - представник не з'явився,
від відповідача - Бобер Д.О. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури,
м. Черкаси в інтересах держави в особі
1. Черкаської міської ради, м. Черкаси;
2. Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської
ради, м. Черкаси;
до товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс”,
м. Черкаси
про стягнення 919 137 грн. 58 коп.,
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” про стягнення з відповідача 919 137 грн. 58 коп. надміру сплачених бюджетних коштів за нікчемними додатковими угодами №2, 3, 4 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 березня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 березня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 12 травня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 12 травня 2021 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 27 травня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 травня 2021 року провадження у справі №925/148/21 зупинено до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/491/19.
Ухвалою суду від 20 липня 2021 року провадження у справі №925/148/21 поновлено. Підготовче засідання суду призначено на 11 год. 00 хв. 05 серпня 2021 року.
05 серпня 2021 року від прокурора надійшло письмове пояснення в якому останній уточнив свої позовні вимоги, щодо підстав заявленого позову з урахуванням правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у справі №927/491/19.
Також прокурором було вказано, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України “Про прокуратуру” (у редакції, діючій від 01 січня 2021 року №1052-ІХ) систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
З урахуванням вищенаведеного, судом розглядається позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” про стягнення з відповідача 919 137 грн. 58 коп.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 29 вересня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 29 вересня 2021 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 29 жовтня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 29 вересня 2021 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 29 жовтня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 29 жовтня 2021 року суд відклав розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 24 листопада 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 24 листопада 2021 року, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15 год. 30 хв. 12 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 12 січня 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 14 год. 30 хв. 27 січня 2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 27 січня 2022 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 11 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 11 лютого 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 02 березня 2022 року.
Проте, судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 02 березня 2022 року не відбулося, у зв'язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 03 березня 2022 року відкладено вирішення питання про призначення судового засідання з розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 14 квітня 2022 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 18 травня 2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 18 травня 2022 року суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 06 червня 2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 06 червня 2022 року суд перед судовими дебатами оголосив перерву до 12 год. 00 хв. 15 червня 2022 року.
Прокурор та представник першого позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.
Другий позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.
Зокрема, відповідач з посиланням на роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, які наведено в листі від 27 жовтня 2016 року №3302-06/34307-06 вважає, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Чинним законодавством України не передбачено, якими саме документами має бути підтверджене коливання на ринку цін на товари.
Спірні додаткові угоди до договору поставки було укладено між сторонами у відповідності до чинного законодавства України.
Доводи прокурора про відсутність коливань на ринку виходячи з найвищої ринкової ціни товару являється помилковими.
Прокурором не надано доказів оплати товару, у зв'язку з чим відсутні підстави для повернення надмірно сплачених грошових коштів.
Також відповідач зазначав, що розрахунок надміру сплачених коштів прокурором зроблено в тому числі на підставі первинних бухгалтерських документів, які жодного відношення не мають до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року (в документах вказаний інший товар ніж той, що був предметом договору).
Прокурором не враховано той факт, що незважаючи на зміну ціни в договорі після укладання додаткових угод №№ 2-4, фактично товар постачався за нижчими цінами.
В зв'язку з чим відповідач вважає, що наданий прокурором розрахунок є невірним та не може братися судом до уваги.
З урахуванням вищенаведеного, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив прокурор не погоджується з доводами відповідача наведеними ним у відзиві та вказує, що збільшення ринкової ціни на товар, станом на дату укладення додаткових угод, документально підтверджено не було.
Також прокурор зазначає, що наданий суду розрахунок є вірним, а при обрахунку надмірно сплачених бюджетних коштів за додатковими угодами №2-4 бралися до уваги лише накладні, що стосуються договору поставки №17 від 08 квітня 2019 року.
Крім того, прокурор в своїх письмових поясненнях (т.15 а.с. 2-9) зазначає, що Єдиний веб-портал використання публічних коштів (spending.gov.ua) - це офіційний інформаційний ресурс з відкритими даними про використання бюджетних коштів в Україні та найбільша база даних з публічних фінансів України.
Веб-портал надає доступ громадянам України до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб'єктами господарювання державної і комунальної форм власності, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. На порталі представлено трансакції, звіти, інформацію про договори та їх виконання розпорядниками та одержувачами коштів.
Веб-портал сприяє підвищенню прозорості бюджетних витрат, збільшенню відповідальності перед суспільством розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на державному та місцевих рівнях. Трансакції, які оприлюднені на порталі, також є джерелом інформації для органів державного контролю: Рахункової палати України та Державної аудиторської служби України.
Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є вільним та безоплатним, що надає можливість задоволення публічного інтересу щодо процесів контролю, утворення, розподілу та використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, органами Пенсійного фонду, підприємствами, а також фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В зв'язку з чим, прокурор вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Другий позивач у своїх письмових поясненнях (т.15 а.с. 124-125) вказує, що відповідно до відомостей, які розміщені на онлайн-платформах “Державні закупівлі онлайн” та “Е-Tender” процедура закупівлі: UA-2019-01-15-001677-b “Сирні продукти” завершена.
У своїх письмових поясненнях від 28 вересня 2021 року відповідач зазначав, що укладання додаткових угод №2-4 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року відбулося у порядку передбаченому у самому договорі та у спосіб, що не заборонений чинним законодавством України, в тому числі з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (з урахуванням умов додаткової угоди №1/2).
Додаткова угода №2 до договору укладена за наявності підтверджуючої інформації про збільшення договірної вартості товару, отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” (виробника товару), що в подальшому поставлявся товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради за договором. Таким чином, ціна за одиницю товару була збільшена пропорційно збільшенню вартості за одиницю товару, що зазначена у листі товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” - на 10%.
Також відповідач вказував, що додаткова угода №3 до договору укладена за наявності підтверджуючої інформації про коливання ціни товару на ринку на підставі експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати, для визначення (обрахунку) коливань ціни товару на ринку для порівняльного аналізу (підтвердження наявності коливань, обрахунку коливань) застосована ціна за одиницю товару станом на дату укладання додаткової угоди №2 до договору та станом на дату видачі Черкаською торгово-промисловою палатою експертного висновку.
Додаткова угода №4 до договору укладена за наявності підтверджуючої інформації про коливання ціни товару на ринку від виробника.
Отже, на думку відповідача, підстав вважати додаткові угоди №№2-4 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року нікчемними немає.
Зміни до договору відбувалися винятково у порядку погодженому сторонами у договорі та у спосіб, що не заборонений нормами чинного законодавства України, в тому числі Законом України “Про публічні закупівлі”.
При кожному внесенні змін до договору, щодо зміни ціни товару, сторони встановлювали та розраховували кількість товару, який був поставлений за відповідний попередній період до дати внесення таких змін.
Відповідно до первісної редакції п. 10.2 договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року, сторонами було погоджено, що договір діє до 08 квітня 2020 року.
Натомість, 09 квітня 2020 року між Департаментом та відповідачем було укладено додаткову угоду №8 до договору, відповідно до змісту якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2020 року.
Відповідач з посиланням на приписи п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі“ вказує, що додаткова угода №8 до договору є нікчемною, а тому видаткові накладні на поставку товару після 08 квітня 2020 року не можуть братися судом до уваги для визначення суми надмірно сплачених грошових коштів за договором.
Крім того, 07 вересня 2020 року між Департаментом та відповідачем було укладено договір поставки товару №26, предметом поставки якого являється аналогічний, як за договором поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року товар - сир твердий та сир кисломолочний не менше 9% жирності.
При цьому, в матеріалах справи наявні накладні на поставку товару за період вересень - жовтень 2020 року, які не містять інформацію про підставу для їх складання.
Отже, доводи прокурора на думку відповідача є помилковими.
В судовому засіданні, яке відбулося 15 червня 2022 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/148/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників першого позивача та відповідача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що додаткові угоди №2 від 02 травня 2019 року, №3 від 05 червня 2019 року, №4 від 31 липня 2019 року до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року суперечить вимогам п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому є нікчемними в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 37 зазначеного Закону.
Таким чином грошові кошти в сумі 919 137 грн. 58 коп. підлягають стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України (з урахуванням письмових пояснень щодо підстав позову).
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради було проведено відкриті торги №UA-2019-01-15-001677-b на закупівлю 86 588 кг сирних продуктів (ДК 021:2015:15540000-5, з очікуваною вартістю предмету закупівлі 7 395 678 грн. 00 коп.
За результатами проведення електронного аукціону переможцем торгів було визнано товариство з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” з ціновою пропозицією 4 173 695 грн. 75 коп.
В подальшому 08 квітня 2019 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” (постачальник) було укладено договір поставки товару №17.
Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити, а замовник - прийняти та оплатити постачальнику сирні продукти за ДК 021:2015-15540000-5 за асортиментом та цінами, зазначеними у Специфікації товару, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Ціна цього договору становить 4 173 695 грн. 75 коп. з ПДВ (п. 3.2. договору).
Відповідно до додатку до договору “Специфікація товару” поставці підлягає: сир твердий в обсязі 6 707 кг в 2019 році та 1 681 кг в 2020 році за ціною 87,3743145 грн./кг та сир кисломолочний не менше 9% жирності в обсязі 62 497 кг в 2019 році та 15 703 кг в 2020 році за ціною 44 грн./кг.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Дія договору припиняється у разі закінчення терміну дії - 08 квітня 2020 року, за згодою сторін та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п.п. 10.1, 10.2 договору).
Згідно розділу 11 договору “Внесення змін до договору” підставами зміни договору, у тому числі, є:
зміни умов та порядку оплати у разі прийняття після укладення договору нормативно-правових актів, які регулюють питання оплати за рахунок державних коштів, відповідно до правил, установлених такими актами;
зміни ціни товару у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно змінам таких ставок;
зміни ціни товару у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін.
Також 08 квітня 2019 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року, згідно якої пункт 3.2. договору викладено у наступній редакції: “Ціна договору становить: 4 173 659,56 грн. з ПДВ. При цьому:
фінансування 2019 року - 3 335 858,59 грн.;
фінансування 2020 року - 837 800,97 грн”.
Водночас, вказаною додатковою угодою внесено зміни до Специфікації товару, наведеної в додатку до договору, та викладено в наступній редакції: поставці підлягають сир твердий в обсязі 6 707 кг в 2019 році та 1 681 кг в 2020 році за ціною 87,37 грн./кг та сир кисломолочний не менше 9 % жирності в обсязі 62 497 кг в 2019 році та 15 703 кг в 2020 році за ціною 44 грн./кг.
Тобто, додатковою угодою №1 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року ціну товару змінено не було.
Крім того, 08 квітня 2019 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” було укладено додаткову угоду №1/2 (т. 14 а.с. 51).
Згідно п. 1 вищевказаної угоди на виконання вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, сторони погодили, що належними документами, які підтверджують коливання ціни на товар на ринку є експертні висновки видані Торгово-промисловою палатою України та її структурними підрозділами (регіональними відділеннями) та/або листи товаровиробників, які здійснюють поставку товару постачальнику, з інформацією про відсоткове значення збільшення вартості товару.
Сторони погодили, що для визначення (обрахунку) коливань ціни товару на ринку для порівняльного аналізу (підтвердження наявності коливань) застосовується ціна за одиницю товару на дату укладання договору, або станом на дату останнього внесення змін до договору про зміну ціни товару, та станом на дату видачі торгово-промисловою палатою України або її структурними підрозділами (регіональними відділеннями) експертного висновку (п. 2 додаткової угоди)
Пункт 2 цієї додаткової угоди не застосовується, у випадку підтвердження наявності коливань ціни товару на ринку на підставі листа товаровиробника, який здійснює поставку товару постачальнику, в цьому разі ціна за одиницю товару підлягає збільшенню пропорційно збільшенню вартості за одиницю товару, що зазначена у листі (п. 3 додаткової угоди).
Додаткова угода 1/2 до договору на момент розгляду справи в суді є чинною і в установленому законом порядку не визнавалася недійсною.
В подальшому, 02 травня 2019 року до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради надійшло звернення від відповідача за №99 від 02 травня 2019 року про погодження збільшення ціни одиниці товару (сирні продукти) на 10% з урахуванням листа виробника (товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром”) №22/04 від 22 квітня 2019 року.
За результатами розгляду звернення, 02 травня 2019 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” укладено додаткову угоду №2 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року, згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору до 4 173 658,21 грн. з ПДВ. При цьому:
фінансування 2019 року - 3 335 857,86 грн.;
фінансування 2020 року 837 800,35 грн.
та Специфікацію товару, наведеної в додатку до договору викладено в наступній редакції: поставці з 02 травня 2019 року підлягають сир твердий в обсязі 5 914,99 кг в 2019 році та 1 528,13 кг в 2020 році за ціною 96,11 грн./кг та сир кисломолочний не менше 9% жирності в обсязі 52 984,09 кг в 2019 році та 14 275,45 кг в 2020 році за ціною 48,40 грн./кг.
05 червня 2019 року до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради надійшло звернення відповідача №122 від 05 червня 2019 року про погодження збільшення ціни одиниці товару (сирні продукти) також на 10% з урахуванням експертного висновку Торгово-промислової палати № О-454 від 03 червня 2019 року.
За результатами розгляду звернення, 05 червня 2019 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” укладено додаткову угоду №3 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року, згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору до 4 173 657,65 грн. з ПДВ. При цьому:
фінансування 2019 року - 3 335 857,63 грн.;
фінансування 2020 року - 837 800,02 грн. та Специфікацію товару, наведеної в додатку до договору викладено в наступній редакції: поставці з 05 червня 2019 року підлягають сир твердий в обсязі 5 124,02 кг в 2019 році та 1 389,22 кг в 2020 році за ціною 105,72 грн./кг та сир кисломолочний не менше 9% жирності в обсязі 43 371,08 кг в 2019 році та 12 977,68 кг в 2020 році за ціною 53,24 грн./кг.
Також, 30 липня 2019 року до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради надійшло звернення відповідача №141 від 30 липня 2019 року про погодження збільшення ціни одиниці товару (сирні продукти) на 10% з урахуванням листа виробника (товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром”).
За результатами розгляду звернення, 31 липня 2019 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” укладено додаткову угоду №4 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року, згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору до 4 173 655,64 грн. з ПДВ. При цьому:
фінансування 2019 року - 3 335 857,06 грн.;
фінансування 2020 року - 837 798,58 грн. та Специфікацію товару, наведеної в додатку до договору викладено в наступній редакції: поставці з 31 липня 2019 року підлягають сир твердий в обсязі 4 378,11 кг в 2019 році та 1 262,94 кг в 2020 році за ціною 116,29 грн./кг та сир кисломолочний не менше 9% жирності в обсязі 35 074,28 кг в 2019 році та 11 798,69 кг в 2020 році за ціною 58,56 грн./кг.
Крім того, між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” 10 листопада 2019 року укладено додаткову угоду №5 до договору поставки товару.
13 січня 2020 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” укладено додаткову угоду №6, а 27 січня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору поставки.
Даними додатковими угодами ціна товару не змінювалася. Сторони лише змінили об'єми (кількість) постачання вказаних продуктів на 2019 та 2020 роки та відповідно розмір бюджетного фінансування по рокам.
09 квітня 2020 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” укладено додаткову угоду №8 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року, згідно якої на підставі п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” сторони виклали пункт 10.2. договору у наступній редакції: Дія договору припиняється при настанні однієї з умов: а. закінчення терміну дії договору - 31 грудня 2020 року; б. за згодою сторін; в. з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
17 серпня 2020 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” укладено додаткову угоду №9 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року, згідно якої було внесено зміни щодо банківських реквізитів постачальника.
Прокурор в позові стверджує, що додаткові угоди №№ 2, 3, 4 до договору поставки є нікчемними.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон застосовується:
до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Принципи здійснення публічних закупівель наведено в ст. 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, якою визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.
Частиною першою статті 12 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Вартість предмета закупівлі становить 4 173 695 грн. 75 коп.
Оскільки вартість предмета закупівлі (товару) перевищує 200 тисяч гривень, то до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. ч. 1, 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону чинного станом на момент укладення додаткових угод №№2-4) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 37 вищевказаного Закону (в редакції Закону чинного станом на момент укладення додаткових угод №№2-4) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.
Отже, договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону “Про публічні закупівлі”, є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
З аналізу зазначених положень Закону України “Про публічні закупівлі” слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладення договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім визначеного переліку, то внесення змін до такого договору всупереч положенням частини 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону.
В даному випадку, сторони, укладаючи додаткові угоди №№2-4 керувалися положенням п.2 ч.4 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі”, яка допускає зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Підставою для укладення додаткової угоди №2 від 02 травня 2019 року до договору №17 від 08 квітня 2019 року став лист постачальника №99 від 02 травня 2019 року з пропозицією щодо підвищення ціни на сирні продукти на 10%, до якого було долучено лист виробника товару - товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” №22/04 від 22 квітня 2019 року, згідно якого вказане підприємство повідомляє відповідача про збільшення ціни товару з 22 квітня 2019 року на продукцію, яка поставляється відповідачу на 10%, у зв'язку із підвищенням ціни на сировину, енергоносії та витрат на логістичні послуги.
В матеріалах справи знаходиться договір поставки товару №01/04 від 01 квітня 2019 року (т. 13 а.с. 209-213) укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” (виробником молочної продукції, в тому числі сиру твердого та сиру кисломолочного 9% жирності) та листи товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” (т. 1 а.с. 52, 56) адресовані відповідачу про збільшення вартості товару у відсотковому значенні.
Предметом договору поставки №01/04 від 01 квітня 2019 року є молочні вироби в асортименті.
В договорі поставки товару №01/04 від 01 квітня 2019 року сторони встановили, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях з урахуванням ПДВ та зазначається у видаткових накладних, рахунках - фактурах (п.5.2), а оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати (п. 5.7. договору).
Судом враховано, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Як вже зазначалося вище додаткова угода №1/2 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року є чинною та у встановленому законом порядку не визнавалася недійсною.
Саме даною додатковою угодою сторони в договорі визначили, що належними документами, які підтверджують коливання ціни на товар на ринку, зокрема є листи товаровиробників, які здійснюють поставку товару постачальнику, з інформацією про відсоткове значення збільшення вартості товару.
Додатковою угодою №2 до договору сторони підвищили ціну товару на 10%.
При цьому суд вважає, що підвищення ціни товару його виробником по договору №01/04 від 01 квітня 2019 року без внесення змін до договору №17 від 08 квітня 2019 року робить його виконання невигідним для відповідача, що в подальшому могло призвести до розірвання договору поставки або відмови відповідача від закупівлі товару у даного товаровиробника.
Отже, суд дійшов висновку, що додаткова угода №2 до договору поставки укладена між сторонами за наявності документально підтверджуючої інформації про коливання ціни товару на ринку.
Тобто, укладання додаткової угоди №2 до договору поставки товару №17 від 08 квітня 2019 року відбулося з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
В зв'язку з чим, суд не погоджується з доводами прокурора, щодо нікчемності додаткової угоди №2 від 02 травня 2019 року.
Разом з тим, після укладення додаткової угоди №2 від 02 травня 2019 року між сторонами протягом червня-липня 2019 року укладено ще 2 додаткові угоди про збільшення ціни на сир твердий та сир кисломолочний, а саме: додаткова угода №3 від 05 червня 2019 року (сир твердий до 105 грн. 72 коп. з ПДВ за кг, сир кисломолочний до 53 грн. 24 коп. з ПДВ за кг) та № 4 від 31 липня 2019 року (сир твердий до 116 грн. 29 коп. з ПДВ за кг, сир кисломолочний до 58 грн. 56 коп. з ПДВ за кг).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 червня 2021 року зі справи №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону “Про публічні закупівлі”, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону “Про державні закупівлі” нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Верховний Суд вказує, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Відповідно до ст. 5 Закону “Про публічні закупівлі”, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю.
При цьому суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% шляхом так званого “каскадного” укладення додаткових угод до договору є недобросовісною діловою практикою зі сторони продавця.
Отже, суд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що додаткові угоди №3 від 05 червня 2019 року та № 4 від 31 липня 2019 року є недійсними в силу Закону, а отже, вони не породжують жодних правових наслідків для сторін.
При цьому суд вважає, що сторонами, всупереч інтересам держави та в порушення норм Закону було укладено додаткові угоди №3 та №4, якими збільшено ціну за одиницю товару, що закуповується в сукупності більше ніж на 10 % від початкової ціни.
Вказані додаткові угоди порушують основні принципи, що передбачені ст. 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У ч. 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК “Купівля-продаж” і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 ЦК України.
Також судом враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Отже, нікчемність додаткових угод №№3-4 означає, що зобов'язання сторін регулюються договором з урахуванням змін, внесених попередніми додатковими угодами, а тому поставка товару з 02 травня 2019 року і до повного його виконання мала бути здійснена за ціною визначеною додатковою угодою №2 від 02 травня 2019 року - 96 грн. 11 коп. з ПДВ за кг сиру твердого та сиру кисломолочного не менше 9% жирності вартістю 48 грн. 40 коп. з ПДВ за кг.
Прокурор в позовній заяві вказує, що:
- з урахуванням умов додаткової угоди №2 від 02 травня 2019 року всього поставлено 218,8 кг сиру твердого за ціною 96 грн. 11 коп. за 1 кг на загальну
суму 21 028,9 грн., та 5 913,7 кг сиру кисломолочного за ціною 48 грн. 40 коп. за 1 кг на загальну суму 286 223 грн.;
- за додатковою угодою №3 від 05 червня 2019 року всього поставлено 279,49 кг сиру твердого за ціною 105 грн. 72 коп. за 1 кг на загальну суму 29 547,64 грн., та 4 231,6 кг сиру кисломолочного за ціною 53 грн. 24 коп. за 1 кг на загальну суму 225 290,8 грн.;
- за додатковою угодою № 4 від 31 липня 2019 року всього поставлено 4 817,37 кг сиру твердого за ціною 116 гри. 29 коп. за 1 кг на загальну суму 560 142,21 грн., та 48 607,49 кг сиру кисломолочного за ціною 58 грн. 56 коп. за 1 кг на загальну суму 2 846 457 грн.
Також прокурор зазначає, що з урахуванням дійсної ціни - 87 грн. 37 коп. за 1 кг сиру твердого, що визначена при укладанні договору, за додатковою угодою №2 підлягало сплаті лише 19 116 грн. 55 коп. (87,37*218,8 кг), а тому надміру сплачено бюджетних коштів в розмірі 1 912 грн. 35 коп. За додатковою угодою №3 підлягало сплаті - 24 419 грн. 04 коп. (87,37*279,49 кг), надміру сплачено за поставлений сир твердий 5 128 грн. 60 коп. За додатковою угодою №4 підлягало сплаті 420 893 грн. 62 коп. (87,37*4 817,37 кг), надміру сплачено за сир твердий - 139 248 грн. 54 коп.
З урахуванням дійсної ціни - 44 грн./кг сиру кисломолочного за додатковою угодою № 2 підлягало сплаті лише 260 202 грн. 80 коп. (44*5 913,7 кг), а тому надміру сплачено було за сир кисломолочний 26 020 грн. 20 коп. За додатковою угодою №3 підлягало сплаті - 186 190 грн. 40 коп. (44*4 231,6 кг). надміру сплачено 39 100 грн. 40 коп. за сир кисломолочний. За додатковою угодою №4 підлягало сплаті 2 138 729 грн. 56 коп. (44*48 607,49 кг), надміру сплачено 707 727 грн. 44 коп. за сир кисломолочний.
З урахуванням наведеного прокурор просить суд стягнути з відповідача 919 137 грн. 58 коп., а саме: за додатковою угодою №2 - 1 912,35 грн. (сир твердий) та 26 020,20 грн. (сир кисломолочний); за додатковою угодою №3 - 5 128,60 коп. (сир твердий) та 39 100,40 коп. (сир кисломолочний); за додатковою угодою №4 - 139 248,59 коп. (сир твердий) та 707 727,44 грн. (сир кисломолочний) (т. 1 а.с. 15).
Водночас судом під час дослідження оригіналів первинних бухгалтерських документів було встановлено наступне:
За додатковою угодою №2 від 02 травня 2019 року всього було поставлено 5 915,4 кг сиру кисломолочного за ціною 48 грн. 40 коп. за 1 кг на загальну суму 286 305 грн. 36 коп.
За додатковою угодою №3 від 05 червня 2019 року всього було поставлено 4 191,1 кг сиру кисломолочного за ціною 53 грн. 24 коп. за 1 кг на загальну суму 223 134 грн. 16 коп.
Однак, з урахуванням чинної ціни визначеної додатковою угодою №2 від 02 травня 2019 року в розмірі 48 грн. 40 коп. за 1 кг сиру кисломолочного вартість цього поставленого товару за додатковою угодою №3 становить 186 084 грн. 84 коп., а різниця складає 37 049 грн. 32 коп. (223 134 грн. 16 коп. - 186 084 грн. 84 коп.).
За додатковою угодою №4 від 31 липня 2019 року всього поставлено у 2019 році 22 954,7 кг сиру кисломолочного за ціною 58 грн. 56 коп. за 1 кг на загальну суму 1 344 227 грн. 23 коп.
Однак з урахуванням ціни визначеної додатковою угодою № 2 від 02 травня 2019 року в розмірі 48 грн. 40 коп. за 1 кг сиру кисломолочного вартість цього поставленого товару у 2019 становить 1 111 007 грн. 48 коп., а різниця складає 233 219 грн. 75 коп.
У 2020 році всього поставлено 25 437,9 кг сиру кисломолочного за ціною 58 грн. 56 коп. за 1 кг на загальну суму 1 489 643 грн. 42 коп.
Однак з урахуванням ціни визначеної додатковою угодою № 2 від 02 травня 2019 року в розмірі 48 грн. 40 коп. за 1 кг сиру кисломолочного вартість поставленого у цей рік товару становить 1 231 194 грн. 36 коп., різниця складає 258 449 грн. 06 коп.
Всього у 2019 та 2020 роках по ціні 58 грн. 56 коп. за 1 кг було поставлено 48 392,6 кг сиру кисломолочного. Різниця становить 491 668 грн. 81 коп.
Разом з тим, судом встановлено, що протягом 2019 та 2020 року також відбувалася поставка сиру кисломолочного за ціною 47 грн. 00 коп.
По 47 грн. 00 коп. всього було поставлено 2 200,10 кг сиру кисломолочного на загальну суму 103 404 грн. 70 коп.
Тобто, частину цього товару було поставлено за меншою ціною ніж встановлено додатковою угодою №2 від 02 травня 2019 року.
Щодо поставки сиру твердого судом встановлено наступні обставини:
За додатковою угодою №2 від 02 травня 2019 року всього поставлено 217,23 кг сиру твердого за ціною 96 грн. 11 коп. за 1 кг на загальну суму 20 877 грн. 97 коп.
За додатковою угодою №3 від 05 червня 2019 року всього поставлено 296,59 кг сиру твердого за ціною 105 грн. 72 коп. за 1 кг на загальну суму 31 355 грн. 49 коп.
Однак з урахуванням ціни визначеної додатковою угодою № 2 від 02 травня 2019 року в розмірі 96 грн. 11 коп. за 1 кг сиру твердого вартість товару становить 28 505 грн. 26 коп., різниця складає 2 850 грн. 23 коп.
За додатковою угодою №4 від 31 липня 2019 року всього у 2019 році поставлено 2 002,786 кг сиру твердого за ціною 116 грн. 29 коп. за 1 кг на загальну суму 232 904 грн. 00 коп.
Однак з урахуванням ціни визначеної додатковою угодою № 2 від 02 травня 2019 року в розмірі 96 грн. 11 коп. за 1 кг сиру твердого вартість товару становить 192 487 грн. 76 коп., різниця складає 40 416 грн. 24 коп.
У 2020 році всього поставлено 2 866,919 кг сиру твердого за ціною 116 грн. 29 коп. за 1 кг на загальну суму 333 394 грн. 01 коп.
Однак з урахуванням ціни визначеної додатковою угодою № 2 від 02 травня 2019 року в розмірі 96 грн. 11 коп. за 1 кг сиру твердого вартість товару становить 275 539 грн. 59 коп., різниця складає 57 854 грн. 42 коп.
Разом за 2019 та 2020 роки сиру твердого за ціною 116 грн. 29 коп. за 1 кілограм було поставлено 4 869,705 кг. Різниця в ціні 98 270 грн. 66 коп..
Крім того, у 2020 році поставлявся товар (сир твердий) за ціною 100 грн. 00 коп. за 1 кг. Зокрема, було поставлено 88, 245 кг сиру твердого за ціною 100 грн. 00 коп. за 1 кг на загальну суму 8 824 грн. 50 коп.
Однак з урахуванням ціни визначеної додатковою угодою № 2 від 02 травня 2019 року в розмірі 96 грн. 11 коп. за 1 кг сиру твердого вартість товару становить 8 481 грн. 23 коп. Різниця складає 343 грн. 27 коп.
Прокурор та представник відповідача встановлені судом обставини щодо кількості поставленого товару, а також ціни по якій товар поставлявся на підставі тієї чи іншої додаткової угоди визнали.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням інформації, що наведена в листі Департаменту освіти Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради №106-12-4 від 04 березня 2020 року, а також інформації, що розміщена на веб-порталі використання публічних коштів (spending.gov.ua), та онлайн-платформах “Державні закупівлі онлайн” та “Е-Tender” процедура закупівлі: UA-2019-01-15-001677-b “Сирні продукти” суд дійшов висновку, що поставлений відповідачем товар за договором повністю оплачений, а сама процедура закупівлі завершена.
Спору між сторонами договору з приводу оплати поставленого товару не існує.
Водночас, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що наданий прокурором суду розрахунок є помилковим з наведених вище підстав.
Доводи відповідача стосовно того, що після 08 квітня 2020 року поставка товару відбувалася не на підставі договору №17 суд відхиляє з наведених вище підстав.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 630 182 грн. 29 коп. коштів (37 049 грн. 32 коп. + 233 219 грн. 75 коп. + 258 449 грн. 06 коп. + 2 850 грн. 23 коп. + 40 416 грн. 24 коп. + 57 854 грн. 42 коп. + 343 грн. 27 коп.).
В решті вимог про стягнення 288 955 грн. 29 коп. слід відмовити.
Щодо питання представництва прокурором інтересів держави в суді слід зазначити, що стаття 23 Закону України “Про прокуратуру” визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що Черкаською місцевою прокуратурою проінформовано уповноважені органи - Черкаську міську раду та Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування, з метою їх усунення, що підтверджено листами Черкаської місцевої прокуратури від 29 січня 2021 року за № 161-713 вих21 та № 161-712 вих21 (а.с.72-74, 76-771, т. 1).
Однак, незважаючи на виявлені прокуратурою порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, які призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів, Черкаська міська рада з відповідним позовом не зверталася, оскільки стороною договору виступав Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, що підтверджено листом від 02 лютого 2021 року №1782-01-21, який долучено до даного позову у якості доказу нездійснення уповноваженим органом державної влади захисту порушених інтересів держави.
Водночас Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради також не звертався з даним позовом та не вбачає підстав для його пред'явлення, що підтверджено листом від 02 лютого 2021 року №33-12-4, який долучено до даного позову у якості доказу нездійснення уповноваженим органом державної влади захисту порушених інтересів держави.
Отже, враховуючи нездійснення Черкаською міською радою та Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів громади, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс”, вул. Благовісна, 174, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30955757 на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, вул. Гоголя, 251, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36299692 - 630 182 грн. 29 коп. коштів.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-Плюс”, вул. Благовісна, 174, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30955757 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119 - 9 452 грн. 41 коп. судового збору.
4. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідні накази після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 27 червня 2022 року.
Суддя А.В.Васянович