Постанова від 01.10.2020 по справі 910/11185/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11185/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - акціонерного товариства «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» - Сиротін Д.В., адвокат (дов. від 01.06.2020),

відповідача - Антимонопольного комітету України - Атаманюк Г.В. в порядку самопредставництва (наказ, витяг з положення, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - технічний центр «Привід» - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу акціонерного товариства «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»

на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 (суддя Марченко О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 (головуючий суддя: Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

у справі № 910/11185/19

за позовом акціонерного товариства «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» (далі - АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - технічний центр «Привід» (далі - ТОВ «Науково - технічний центр «Привід»),

про визнання рішення частково недійсним.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 12.06.2019 № 32-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК) в частині, яка стосується названого Товариства.

Позовна заява АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» мотивована тим, що Рішення АМК в оскаржуваній частині прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; за невідповідності висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2019, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11185/19; призначено підготовче засідання у справі; витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів № 03-22-02/17, які мають значення для справи.

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2019, зокрема, залучено до участі у справі ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11185/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на доведеність АМК у рішенні обставин узгодження учасниками торгів своїх дій, що спотворило результати торгів філій Залізниці при закупівлі послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу направити на новий розгляд.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

За твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судами встановлено обставини, що мають значення для справи, на підставі недопустимих доказів.

Так, скаржник зазначає, що надані АМК до суду першої інстанції копії письмових доказів взагалі не засвідчені, а подані скановані копії матеріалів справи № 03-22-02/17 на CD-R диску не засвідчені електронним цифровим підписом, у зв'язку з чим не можуть бути використані на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування, і є недопустимими.

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, не дав оцінку доводам АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод», викладеним в апеляційній скарзі щодо наведених процесуальних порушень.

У матеріалах справи відсутня довідка Смілянської об'єднаної ДПІ від 30.08.2017 № 3103/23-04-13-0114, на яку посилалося як АМК у своєму рішенні, так і суди попередніх інстанцій, зазначаючи про дослідження такого доказу у сукупності з іншими доказами.

Також у матеріалах справи відсутні документи (згідно з переліком, наведеним у касаційній скарзі), на які АМК посилалося у рішенні як на такі, що повинні мати довільну форму, і які подавалися учасниками торгів. Проте, суди вказували на такі докази як на досліджені та оцінені у їх сукупності.

За доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо врахування у даній категорії справ тесту (критеріїв) Енгеля (рішення ЕСПЛ від 08.06.1976 у справі «Енгель та інші проти Нідерландів», рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»), згідно з яким кваліфікація правопорушень у справах про захист економічної конкуренції, доведення обставин у них має розглядатися як для «кримінальних правопорушень» із застосуванням стандартів доказування кримінального процесу.

Суди попередніх інстанцій, застосувавши принцип дослідження доказів у сукупності всіх семи торгів, не перевірили доводи позивача та не надали оцінки законності Рішення АМК з точки зору застосування критеріїв Енгеля, зокрема, щодо торгів 3.

Доводи інших учасників справи

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень зі справи та просив рішення та постанову зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Рішенням АМК:

- визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Послуги з модернізації тягових електричних машин електровозів ДСЗ» (оголошення № UA-2016-05-24-000076-b) (далі - торги 1), проведених регіональною філією «Південно-Західна залізниця» (пункт 1 Рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК на позивача накладено штраф у розмірі 501 000 грн. (пункт 2 Рішення АМК);

- визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Послуги з ремонту електричних машин локомотивів» (оголошення № UA-2016-07-27-000340-b) (далі - торги 2), проведених регіональною філією «Південно-Західна залізниця» (пункт 4 Рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини Рішення АМК на позивача накладено штраф у розмірі 1 353 333 грн. (пункт 5 Рішення АМК);

- визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Ремонт електричних машин МВРС (3 лоти)» (оголошення № UA-2016-08-25-000258-a) (далі - торги 3), проведених регіональною філією «Львівська залізниця» (пункт 7 Рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини Рішення АМК на позивача накладено штраф у розмірі 496 660 грн. (пункт 8 Рішення АМК);

- визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Послуги з ремонту тягових електричних машин електровозів ДС3» (оголошення № UA-2016-07-25-000443-b) (далі - торги 4), проведених регіональною філією «Південно-Західна залізниця» (пункт 10 Рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 10 резолютивної частини Рішення АМК на позивача накладено штраф у розмірі 796 000 грн. (пункт 11 Рішення АМК);

- визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Послуги з ремонту лінійного обладнання локомотивів (Послуги з ремонту електричних машин НБ-418кб)» (оголошення № UA-2016-09-16-000956-с) (далі - торги 5), проведених регіональною філією «Одеська залізниця» (пункт 13 Рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 13 резолютивної частини Рішення АМК на позивача накладено штраф у розмірі 513 993 грн. (пункт 14 Рішення АМК);

- визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Послуги з ремонту електричних машин електровозів серії ДЕ1 та тепловозів серій ЧМЕЗ, 2ТЕ116 при проведенні поточного ремонту локомотивів» (оголошення № UA-2016-08-04-000153-с) (далі - торги 6), проведених регіональною філією «Придніпровська залізниця» (пункт 16 Рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 16 резолютивної частини Рішення АМК на позивача накладено штраф у сумі 514 477 грн. (пункт 17 Рішення АМК);

- визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Послуги з ремонту лінійного обладнання локомотивів (Послуги з ремонту електричних машин ТЕ-006, НБ-514, ДК-806) (3 лоти)» (оголошення № UA-2016-09-16-000492-b) (далі - торги 7), проведених регіональною філією «Одеська залізниця» (пункт 19 Рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 19 резолютивної частини Рішення АМК на позивача накладено штраф у сумі 477 317 грн. (пункт 20 Рішення АМК).

Рішенням АМК встановлено, зокрема, що:

- аналіз матеріалів торгів 1-7, а також інформації та матеріалів, отриманих під час розгляду антимонопольної справи № 03-22-02/17 засвідчив, що АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» та ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» узгодили між собою умови участі у торгах 1-7 з метою забезпечення перемоги одному з них;

- установлені АМК факти у своїй сукупності, а саме: використання АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» та ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» одних і тих же засобів зв'язку; спільне використання одного й того ж приміщення для здійснення господарської діяльності; наявність сталих ділових і господарських відносин; перебування фізичної особи ОСОБА_1 під час проведення торгів 1-7 у трудових відносинах з обома відповідачами антимонопольної справи; сплата АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» на користь ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» коштів за винахід за договором від 30.09.2015 № 10000-2.2/11, який не використовувався і не реалізовувався; використання ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» коштів, отриманих як плату за користування винаходом, для участі в торгах; відсутність у ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» працівників відповідної кваліфікації, необхідних для виконання договорів; відсутність у названого Товариства матеріально - технічної бази, необхідної для виконання договорів; відмова ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» від укладення договору із замовником торгів 3 на користь АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»; наявність у ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» документів та інформації АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»; схожість, тотожність в оформлення, структурі, змісті документів, які подавалися у тендерних пропозиціях відповідачів в антимонопольній справі під час участі у торгах 1-7, - не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об'єктивних чинників та свідчать про узгодження (координацію) відповідачами в антимонопольній справі своєї поведінки під час підготовки до участі та участі в торгах, зокрема, про обмін інформацією між ними;

- при цьому АМК встановлено, що за наявності конкуренції (інших учасників у торгах 3) АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» та ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» знижували свої цінові пропозиції. У той же час за відсутності інших учасників (торги 1-2, 4-7) названі товариства в аукціонах жодного разу не знижували свої цінові пропозиції та цінова пропозиція АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» була завжди нижчою за цінову пропозицію ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» (крім лотів 1, 3 торгів 3), що й призводило до перемоги АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод». Водночас за лотами 1, 3 торгів 3 у ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» були найнижчі цінові пропозиції, однак назване Товариство відмовилося від підписання договору про закупівлю послуг, внаслідок чого переможцем за лотами 1, 3 торгів 3 було визнано АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» з вищою ціновою пропозицією. Отже, ТОВ «Науково - технічний центр «Привід» брало участь у торгах 1-7, не маючи на меті здобуття перемоги в цих торгах, та забезпечувало перемогу в торгах 1-7 АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»;

- внаслідок узгодженості поведінки відповідачів в антимонопольній справі право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників - АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» одержано не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати цих торгів;

- узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, відповідачі в антимонопольній справі тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а, отже, спотворили результат проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а, відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним у частинах, які стосуються позивача.

Одним з доводів касаційної скарги є твердження скаржника про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судами встановлено обставини, що мають значення для справи, на підставі недопустимих доказів.

Так, за доводами скаржника, надані АМК до суду першої інстанції копії письмових доказів взагалі не засвідчені, а подані скановані копії матеріалів справи № 03-22-02/17 на CD-R диску не засвідчені електронним цифровим підписом, у зв'язку з чим не можуть бути використані на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування, і є недопустимими. Також скаржник зазначає про те, що у матеріалах справи взагалі відсутня частина документів (довідка Смілянської об'єднаної ДПІ від 30.08.2017 № 3103/23-04-13-0114 та документи, на які АМК посилалося у рішенні як на такі, що повинні мати довільну форму, і які подавалися учасниками торгів). Проте, суди попередніх інстанцій вказували на такі докази як на досліджені та оцінені у їх сукупності. При цьому суд апеляційної інстанції не дав оцінку доводам АТ «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод», викладеним в апеляційній скарзі щодо наведених процесуальних порушень.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

Відповідно до приписів статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною п'ятою статті 236 ГПК України унормовано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.

Близький за змістом висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18 та в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 923/330/19, від 28.05.2020 у справі № 910/7490/19.

Водночас судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

З огляду на доводи касаційної скарги в частині дотримання судами порядку оцінки доказів, які (доводи) знайшли своє підтвердження у її розгляді, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не оцінено, зокрема, належність, допустимість кожного наявного у справі доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору з даної справи, припустившись у зв'язку з цим порушення вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності.

Водночас згідно з частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згадане порушення норм процесуального права унеможливлювало також встановлення фактичних обставин, пов'язаних з обґрунтованістю/необґрунтованістю позовних вимог, що відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що ж до інших доводів касаційної скарги (зокрема, в частині надання висновку Верховного Суду щодо застосування критеріїв Енгеля при кваліфікації правопорушень у справах про захист економічної конкуренції), то з огляду на мотиви скасування судових актів попередніх інстанцій, Суд вважає їх розгляд передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин прийняті по суті справи судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

Оскільки справа направляється на новий розгляд, то за результатами такого розгляду підлягають розподілу судові витрати зі справи, у тому числі, пов'язані з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Науково - виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 зі справи № 910/11185/19 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова