Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 29 березня 2017 року Справа № 5016/267/2011(18/2)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.,
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області
на ухвалу від 12.07.2016 Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 5016/267/2011(18/2) господарського суду Миколаївської області
про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Гольфстрім", м. Миколаїв
керуючий санацією розпорядник майна Єсін Д.В., м. Миколаїв Козлов ВО., м. Миколаїв
в судове засідання представники сторін не з'явилися
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.02.2011 порушено провадження у справі № 5016/267/2011(18/2) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Гольфстрім" (далі - ТОВ "ЛК Гольфстрім", боржник) в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відкрито процедуру санації боржника.
Ухвалою від 31.05.2016 за наслідками проведення попереднього засідання суду затверджено реєстр вимог кредиторів боржника у складі семи кредиторів.
У липні 2016 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Миколаївській області, скаржник) звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просила ухвалу від 31.05.2016 скасувати та внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ЛК Гольфстрім" вимоги ДПІ у Миколаївській області. Разом з апеляційною скаргою скаржником було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 (судді: Лавриненко Л.В. - головуючий, Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.) у справі № 5016/267/2011(18/2) відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду ухвали від 31.05.2016, посилаючись на незаконне позбавлення його права на правосуддя.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, далі - Закон) ставка судового збору з апеляційної скарги на судове рішення, винесене у справі про банкрутство за наслідками розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами, складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні такої заяви.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 11.07.2016 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ДПІ у Миколаївській області на ухвалу від 31.05.2016 про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "ЛК Гольфстрім" з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.
У той же час за нормою статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, звільнити її від сплати судового збору.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Між тим відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У даному випадку орган доходів і зборів з 01.09.2015 Законом позбавлений пільг щодо сплати судового збору. У зв'язку з чим, з огляду на приписи ст. 58 Конституції України, при зверненні до суду після зазначеної дати скаржник повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У зв'язку з чим, судом апеляційної інстанції законно та обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу ДПІ у Миколаївській області на ухвалу від 31.05.2016 на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України.
З урахуванням вищезазначеного та керуючись ст. ст. 58, 129 Конституції України, ст.ст. 41, 97, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі № 5016/267/2011(18/2) залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич