Ухвала від 31.01.2023 по справі 922/5043/21

УХВАЛА

31 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5043/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронської Г.О.

розглянувши заяву Приватної фірми "Банзай"

про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

від розгляду касаційної Приватної фірми "Банзай"

на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022

за позовом Приватної фірми "Банзай"

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М., Селіваненко В.П., від 17.01.2023 касаційну скаргу Приватної фірми "Банзай" на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 зі справи № 922/5043/21 залишено без руху.

27 січня 2023 до Верховного Суду від Приватної фірми "Банзай" надійшла заява про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.

Заяву про відвід мотивовано тим, що Позивач зазначає про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості та викликають, на його думку, обґрунтовану недовіру до кожного зі складу колегії. Так Приватна фірма "Банзай" стверджує, що ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 про залишення касаційної скарги без руху, судом касаційної інстанції зобов'язано Скаржника усунути недоліки касаційної скарги, шляхом зазначення вимоги про переоцінку доказів. Вказане, на думку Скаржника, демонструє судову упередженість та марність касаційного оскарження, метою якого має бути забезпечення виправлення судових помилок.

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 визнано доводи, викладені у заяві Приватної фірми "Банзай" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. у справі № 922/5043/21, необґрунтованими.

Колегія суддів зазначила, що доводи викладені у заяві про відвід стосовно упередженого ставлення складу суду, тобто колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М. Селіваненка В.П. до Приватної фірми "Банзай", шляхом зобов'язання Скаржника усунути недоліки касаційної скарги, саме по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду цієї справи у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

30 січня 2023 на розгляд судді Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Вронської Г.О. передано заяву Приватної фірми "Банзай" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М. Селіваненка В.П. у справі № 922/5043/21.

Верховний Суд розглянув заяву про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. та не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії', від 24.02.1993, Series А N 255, пп. 28 та ЗО, та "Веттштайн про ти Швейцарії', заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Відповідно до суб'єктивного критерію "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006, пункти 49, 50).

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28, ЗО; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії' (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). Крім того, відповідно до об'єктивного критерію має бути визна чено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо від сутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспіль стві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі "Бочан проти України", N 7577/02, від 03.05.2007, п. 64). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Ко ролівства" (Pullarv. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).

У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.

Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об' єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швей царії', п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії', від 07.08.1996, п. 58).

Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб' єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову га рантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у гро мадськість (див. рішення від 26.101984 у справі "Де Куббер проти Бельгії', Series А, N 86).

У цій справі Заявник посилається на те, що колегія суддів Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М., Селіваненко В.П., може бути неупередженою та викликають, на думку заявника, обґрунтовану недовіру до кожного зі складу колегії, оскільки ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 про залишення касаційної скарги без руху, судом касаційної інстанції зобов'язано Скаржника усунути недоліки касаційної скарги, шляхом зазначення вимоги про переоцінку доказів. Вказане, на думку скаржника, демонструє судову упередженість та марність касаційного оскарження, метою якого має бути забезпечення виправлення судових помилок.

Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано дока зів протилежного", а Заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що колегія суддів Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М., Селіваненко В.П. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи. Викладені у заяві доводи ґрунтуються виключно на припущеннях. Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід суддів. Обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання колегією суддів Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М., Селіваненко В.П. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду справи № 922/5043/21 Заявник не навів, а Верховний Суд не установив.

З огляду на викладене, заява Приватної фірми "Банзай" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. у розгляді справи №922/5043/21 не містить обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством як підстави для відводу судді чи викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, а тому у задоволенні заявленого відводу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи, викладені у заяві Приватної фірми "Банзай" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. у справі № 922/5043/21, необґрунтованими.

2. У задоволенні заяви Приватної фірми "Банзай" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. у розгляді справи №922/5043/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Г. Вронська