Ухвала від 30.01.2023 по справі 922/5043/21

УХВАЛА

30 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5043/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву приватної фірми "Банзай"

про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за касаційною скаргою касаційної скарги приватної фірми "Банзай"

на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022

за позовом приватної фірми "Банзай"

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Банзай" (далі - ПФ "Банзай", позивач) звернулася 26.12.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила: скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 (повний текст постанови виготовлено 06.12.2022) зі справи № 922/5043/21; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. передано справу № 922/5043/21.

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 касаційну скаргу позивача на спірні судові акт залишено без руху, оскільки у порушення вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржником взагалі не наведено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.

ПФ "Банзай" звернулося 27.01.2023 через систему "Електронний Суд" із додатковими поясненнями по справі № 922/5043/21, які фактично є заявою про усунення недоліків. Крім того, прохальна частина додаткових пояснень містить пункт про заявлення відводу складу суду.

В обґрунтування вимог заяви про відвід позивач зазначає про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості та викликають, на думку заявника, обґрунтовану недовіру до кожного зі складу колегії. Так ПФ "Банзай" стверджує, що ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 про залишення касаційної скарги без руху, судом касаційної інстанції зобов'язано скаржника усунути недоліки касаційної скарги, шляхом зазначення вимоги про переоцінку доказів. Вказане, на думку скаржника, демонструє судову упередженість та марність касаційного оскарження, метою якого має бути забезпечення виправлення судових помилок.

Колегія суддів вважає зазначені доводи заяви про відвід колегії суддів помилковими та необґрунтованими, зважаючи на таке.

Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.

Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції (далі - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.

Наявність безсторонності для цілей передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України. В розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб'єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об'єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Проте, посилання у заяві про відвід на існування обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності складу суду, а фактично підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, слід визнати необґрунтованими. Доводи викладені у заяві про відвід стосовно упередженого ставлення складу суду, тобто колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М. Селіваненка В.П. до ПФ "Банзай", шляхом зобов'язання скаржника усунути недоліки касаційної скарги, саме по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду цієї справи у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

З приводу доводів та висновків скаржника про вигадане судом касаційної інстанції зобов'язання скаржника усунути недоліки касаційної скарги від 26.12.2022 у справі № 922/5043/21, шляхом зазначення вимоги про переоцінку доказів, то такі є помилковим і не відповідають дійсності.

Так ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 922/5043/21 скаржнику зазначено, що доводи касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 зводяться до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Між тим касаційна скарга ПФ "Банзай" не містить взагалі детального опису правовідносин у контексті обґрунтування мотивів та підстав звернення з касаційною скаргою з чітким посиланням на норму права - відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України, що суперечить вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України, з наданням скаржнику строку для усунення недоліків.

Окрім того Касаційний господарський суд зазначає, що заява про відвід не містить належного обґрунтування та доказів на підтвердження того, що колегія суддів Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М. Селіваненко В.П. має приватний інтерес, що пов'язаний з результатами вирішення цієї справи. При цьому, заявником не надано доказів, які б свідчили та/або могли свідчити про наявність можливого сумніву в заінтересованості результату розгляду справи № 922/5043/21 за участі ПФ "Банзай" та які б свідчили про упередженість колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П, у зв'язку з чим Верховний Суд визнає заяву про відвід необґрунтованою.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи, викладені у заяві приватної фірми "Банзай" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. у справі № 922/5043/21, необґрунтованими.

2. Передати касаційну скаргу приватної фірми "Банзай" у справі № 922/5043/21 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко