ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАЛЦЕМ"

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб): 187; Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 3; Чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб): 0; Фонд оплати працi: 2020 рік - 23168 тис.грн., 2019 рік - 35040 тис. грн.; Факти змiни розмiру фонду оплати працi, його збiльшення або зменшення вiдносно попереднього року: по вiдношенню до 2019 року зменшення на 11872 тис. грн.; Кадрова програма емiтента, спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв операцiйним потребам емiтента: Кадрова програма Товариства спрямована на пiдвищеня рiвня квалiфiкацiї її працівників.

Товариство входить до асоціації "Асоціація виробників цементу України "Укрцемент". Місцезнаходження об'єднання: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 33 А. Асоціація виробників цементу України "Укрцемент" є господарською асоціацією, що створена в формі добровільного неприбуткового об'єднання шляхом перетворення Українського концерну підприємств та організацій цементної і азбестоцементної промисловості "Укрцемент", код ЄДРПОУ 00030937, свідоцтво про державну реєстрацію від 14 вересня 1990р. № 01860, видане Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва. Асоціація сприяє зміцненню становища цементної промисловості в економіці України шляхом популяризації виробів з цементу їх якості, та ролі цементної галузі у розбудові української держави. Місією Асоціації є активний захист інтересів виробників клінкеру та цементу України. Авторитетне відображення поглядів членів асоціації у питаннях, що стосуються галузі. Позиціювання галузі, як провідної сили у сталому розвитку України. Цілями Асоціації є: - просування філософії якісного цементу, підтримка гармонізації стандартів якості у вітчизняному будівництві та Європейських норм і будівельних практик; - просування більш активного використання цементу, як базового матеріалу у будівельній галузі та в усіх напрямках життєдіяльності; - збільшення ваги цементної галузі, як вирішального чинника у розвитку економіки України; - просування найкращого галузевого досвіду виробництва цементу з акцентом на відповідальному ставленні галузі до питань екології та ефективності виробничих процесів; - актуалізації ролі галузі, як природного користувача альтернативних видів палива та сировини; - виведення галузі у коло лідерів української економіки у питаннях безпеки праці та охорони навколишнього середовища. Метою (предметом) діяльності Асоціації є лише координація господарської діяльності учасників без права втручання в їх виробничу й комерційну діяльність, прийняття управлінських рішень. Крім Товариства, учасниками Асоціації є 6 підприємств цементної промисловості України. Термін участі Товариства у Асоціації необмежений. Товариство сплачує членські внески, має право вийти зі складу через місяць з дня письмового повідомлення голові Асоціації про вихід з неї. Інформація про спільну діяльність, яку емітент проводить з іншими організаціями, підприємствами, установами Товариство не проводило протягом звітного періоду спільної діяльності з іншими організаціями, підприємствами, установами.

Товариство не проводило протягом звітного періоду спільної діяльності з іншими організаціями, підприємствами, установами.

В структурі Товариства створено дочiрнi пiдприємства: 1. ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАЛЦЕМ" "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДОБРОБУТ", адреса: 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3, Код ЄДРПОУ: 23919125. Змін в організаційній структурі ПрАТ "БАЛЦЕМ" відповідно до попередніх звітних періодів не було.

Пропозицій щодо реорганізаціїї Товариства з боку третіх осіб протягом звітного періоду не надходило.

Принципи облікової політики, викладені далі, послідовно застосовувалися у всіх звітних періодах, представлених у цій фінансовій звітності. (а) Іноземна валюта (і) Операції в іноземних валютах Операції в іноземних валютах перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, що діють на дати здійснення операцій. Монетарні активи та зобов'язання, деноміновані в іноземних валютах на дату звітності, перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, встановленими на цю дату. Прибуток або збиток від курсових різниць по монетарних статтях - це різниця між амортизованою вартістю у функціональній валюті на початок періоду, скоригованою на ефективну процентну ставку і платежі протягом періоду, та амортизованою вартістю в іноземній валюті, перерахованою за курсом обміну на кінець звітного періоду. Немонетарні активи та зобов'язання, деноміновані в іноземних валютах, які оцінюються за справедливою вартістю, перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, що діяли на дату визначення справедливої вартості. Немонетарні статті в іноземній валюті, які оцінюються за первісною вартістю, перераховуються за курсами обміну, встановленими на дату операції. Курсові різниці, що виникають при перерахуванні, визнаються у прибутку або збитку. Управлінський персонал вважає, що офіційні курси НБУ забезпечують найкраще наближення до ставок, що діють на звітну дату. Таким чином, у підготовці цієї фінансової звітності застосовуються офіційні курси НБУ, отримані з офіційно опублікованих джерел, для переведення операцій і залишків в іноземній валюті. (б) Фінансові інструменти Непохідні фінансові активи включають довгострокову дебіторську заборгованість, дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, дебіторську заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків та іншу поточну дебіторську заборгованість, гроші та їх еквіваленти. (i) Непохідні фінансові активи та зобов'язання - визнання та припинення визнання Компанія здійснює початкове визнання дебіторської заборгованості на дату її виникнення. Початкове визнання всіх інших фінансових активів та фінансових зобов'язань здійснюється на дату операції, в результаті якої Компанія стає стороною договору про придбання фінансового інструмента. Припинення визнання фінансових активів Компанією відбувається в тому випадку, якщо закінчується строк дії права Компанії відповідно до договору на отримання грошових коштів від фінансових активів або якщо вона передає фінансовий актив іншій стороні без збереження контролю або практично всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом володіння фінансовим активом. Припинення визнання фінансових зобов'язань відбувається тоді, коли зазначені у договорі зобов'язання Компанії здійснені, анульовані, або коли строк їх дії закінчився. Фінансові активи та фінансові зобов'язання взаємозараховуються, і відповідна чиста сума відображається у звіті про фінансовий стан тоді і тільки тоді, коли Компанія має юридично забезпечене право на їх взаємозарахування та намір або здійснити розрахунок по них на нетто-основі, або одночасно реалізувати актив та погасити зобов'язання. (ii) Непохідні фінансові активи - оцінка Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість - це категорія фінансових активів з фіксованими платежами чи платежами, що можуть бути визначені, які не мають котирування ціни на активному ринку. Такі активи спочатку визнаються за справедливою вартістю, яка збільшується на суму затрат, що безпосередньо відносяться до здійснення операції. Після початкового визнання дебіторська заборгованість оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від зменшення корисності. Дебіторська заборгованість включає такі класи активів: довгострокова дебіторська заборгованість, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги та інша поточна дебіторська заборгованість. Гроші та їх еквіваленти Гроші та їх еквіваленти включають залишки коштів у касі, депозити на вимогу та високоліквідні інвестиції з початковим строком погашення до трьох місяців з дати придбання і з несуттєвим ризиком змін справедливої вартості. (iii) Непохідні фінансові зобов'язання - оцінка Компанія відносить непохідні фінансові зобов'язання в категорію інших фінансових зобов'язань. Інші фінансові зобов'язання включають поточну кредиторську заборгованість за товари, роботи та послуги. (в) Власний капітал Зареєстрований капітал Зареєстрований капітал включає випущені прості акції. Додаткові затрати, що безпосередньо відносяться до емісії простих акцій та опціонів на акції, визнаються як зменшення власного капіталу за вирахуванням будь-яких податкових ефектів. Компанія не має та не випускає привілейованих акцій. Резервний капітал Резервний капітал Компанії формується з метою покриття можливих в майбутньому непередбачуваних збитків та включає суму щорічних відрахувань у розмірі 5 відсотків суми чистого прибутку. Нерозподілений прибуток(непокритий збиток) Нерозподілений прибуток включає накопичену суму прибутків та збитків Компанії. (г) Основні засоби (i) Визнання та оцінка Основні засоби оцінюються за вартістю придбання за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Вартість придбання об'єктів основних засобів станом на 1 січня 2011 р., тобто на дату переходу на МСФЗ, було визначено на основі їхньої справедливої вартості на цю дату, визначеною незалежним оцінювачем. Собівартість активів включає витрати, які безпосередньо відносяться до придбання активу. Вартість активів, що були створені за рахунок власних коштів, включає вартість матеріалів, заробітну плату основних робітників та будь-які інші витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням активу до робочого стану для його використання за призначенням, та капіталізовані витрати на позики, для яких дата початку капіталізації припадає на або після 1 січня 2011 р., тобто на дату переходу на МСФЗ. Вартість придбаного програмного забезпечення, що є невід'ємною частиною відповідного обладнання, капіталізується у складі вартості такого обладнання. Якщо одиниці основних засобів мають різні строки корисного використання, вони обліковуються як окремі одиниці(суттєві компоненти) основних засобів. Будь-які прибутки або збитки від вибуття одиниці основних засобів визначаються шляхом порівняння надходжень від її вибуття з балансовою вартістю основних засобів і визнаються за чистою вартістю за рядками "Інші доходи" або "Інші витрати" у складі прибутку чи збитку. (ii) Подальші витрати Витрати, пов'язані із заміною компонента одиниці основних засобів, збільшують балансову вартість цієї одиниці у випадку, якщо існує ймовірність того, що Компанія отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані із зазначеним компонентом, а її вартість можна оцінити достовірно. Балансова вартість заміненого компонента списується. Витрати на поточне обслуговування основних засобів визнаються у складі прибутку або збитку у момент виникнення. (iii) Знос Знос основних засобів нараховується з дати їх встановлення та готовності до використання або, якщо це стосується активів, створених за рахунок власних коштів, з дати, коли створення активу було завершено і він став готовим до використання. Знос нараховується на вартість, що амортизується, яка є вартістю придбання активу, або на іншу вартість, що використовується замість вартості придбання, за вирахуванням ліквідаційної вартості. Компанія проводить оцінку значних компонентів окремих активів, і, якщо будь-який компонент має строк корисного використання відмінний від строків використання решти компонентів такого активу, такий компонент амортизується окремо. Знос визнається у прибутку або збитку за прямолінійним методом протягом оцінених строків корисного використання кожного компонента одиниці основних засобів, оскільки така практика найбільш точно відображає очікуване використання майбутніх економічних вигод, притаманних цьому активу. Знос на землю не нараховується. Оцінені строки корисного використання для поточного та порівняльного періодів такі: Будівлі та споруди 10 - 60 років Машини та обладнання 3 - 25 років Транспортні засоби 5 - 12 років Інші основні засоби 1 - 5 років Методи нарахування зносу, строки корисного використання і ліквідаційна вартість переглядаються в кінці кожного фінансового року і, якщо це необхідно, коригуються. (д) Запаси Запаси відображаються за меншою з двох вартостей: за собівартістю або за чистою вартістю реалізації. Собівартість запасів оцінюється за методом "перше надходження - перше вибуття" та включає витрати на придбання запасів, витрати на виробництво або переробку, а також інші витрати на їх доставку до теперішнього місцезнаходження і приведення їх у стан, придатний для використання. Собівартість виготовлених запасів та незавершеного виробництва включає відповідну частину виробничих накладних витрат, розраховану виходячи з обсягів виробництва та стандартної виробничої потужності. Чистою вартістю реалізації є розрахункова вартість продажу в ході звичайної діяльності, за вирахуванням розрахункових витрат на завершення виробництва та реалізацію. Управлінський персонал оцінює необхідність списання запасів до їх чистої вартості реалізації, виходячи з ціни, за якою запаси можуть бути реалізовані на дату складання фінансової звітності та цілей, для яких утримуються такі запаси. (е) Орендовані активи Оренда, за умовами якої Компанія бере на себе практично всі ризики й отримує практично всі вигоди, пов'язані з володінням активами, класифікується як фінансова оренда. При початковому визнанні орендований актив визнається за сумою, що дорівнює меншій з двох вартостей: справедливій вартості або теперішній вартості мінімальних орендних платежів. Після початкового визнання актив обліковується згідно з обліковою політикою, що застосовується до цього активу. Інші договори оренди є договорами операційної оренди, і орендовані за ними активи не визнаються у звіті про фінансовий стан Компанії. (є) Нематеріальні активи Нематеріальні активи, придбані Компанією, що мають визначені строки корисного використання, оцінюються за вартістю придбання за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. (ж) Зменшення корисності (i) Непохідні фінансові активи Товариство використовує модель "очікуваних кредитних збитків" ("ECL" або "ОКЗ"). Ця модель зменшення корисності застосовується до фінансових інструментів, які оцінюються за амортизованої вартістю, та контрактних активів, але не застосовується до інвестицій в інструменти капіталу. Сума резерву на покриття збитків оцінюється на основі однієї з підстав: очікуваних кредитних збитків за 12 місяців, що виникають внаслідок подій дефолту, можливих протягом 12 місяців після звітної дати; очікуваних кредитних збитків, що виникають внаслідок усіх можливих випадків дефолту протягом усього очікуваного строку дії фінансового інструмента. Резерви на покриття збитків за торговою та іншою дебіторською заборгованістю завжди оцінюються сумою, що дорівнює сумі ОКЗ на весь строк дії фінансового інструменту. Для залишків грошових коштів та їх еквівалентів у банках Товариство оцінює ОКЗ за 12 місяців, якщо не відбулося значного підвищення кредитного ризику з моменту первісного визнання. Товариство вважає, що значне підвищення кредитного ризику має місце, якщо кількість днів простроченої заборгованості за фінансовим активом перевищує 30 днів. Фінансовий актив відноситься Товариством до фінансових активів, за якими настала подія дефолту у таких випадках: якщо малоймовірно, що кредитні зобов'язання позичальника перед Товариством будуть погашені в повному обсязі без застосування Товариством таких дій, як реалізація забезпечення (за його наявності); або якщо кількість днів простроченої заборгованості за фінансовим активом перевищує 90 днів. Максимальним періодом при оцінці ОКЗ є максимальний період за договором, протягом якого Товариство наражається на кредитний ризик. Оцінка очікуваних кредитних збитків Очікувані кредитні збитки являють собою розрахункову оцінку, зважену з урахуванням ймовірності кредитних збитків. Кредитні збитки оцінюються як теперішня вартість усіх очікуваних недоотримань грошових коштів (тобто різниця між грошовими потоками, що належать Товариству відповідно до договору, і грошовими потоками, які Товариство очікує отримати). Очікувані кредитні збитки дисконтуються за ефективною процентною ставкою фінансового активу. Кредитно- знецінені фінансові активи На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є кредитно-знеціненими фінансові активи, що обліковуються за амортизованою вартістю. Вважається, що фінансовий актив є кредитно- знеціненим, коли має місце одна чи більше подій, що мають значний негативний вплив на очікувані майбутні грошові потоки від фінансового активу. Подання зменшення корисності Суми резерву під збитки від фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю, вираховуються з валової балансової вартості активів. Втрати від зменшення корисності дебіторської заборгованості і грошових коштів та їх еквівалентів відображаються у складі інших витрат (а доходи від сторнування таких витрат- у складі інших доходів) та не показуються окремо у звіті про фінансові результати через міркування суттєвості. (ii) Нефінансові активи Балансова вартість нефінансових активів Компанії, за винятком запасів та відстрочених податкових активів, перевіряється на кожну дату звітності з метою виявлення будь-яких ознак зменшення їх корисності. Якщо такі ознаки існують, проводиться оцінка сум очікуваного відшкодування активів. Збиток від зменшення корисності визнається тоді, коли балансова вартість активу або його одиниці, що генерує грошові кошти(ОГГК), перевищує суму очікуваного відшкодування. Сумою очікуваного відшкодування активу чи ОГГК є більша з двох вартостей: вартість у використанні чи справедлива вартість за вирахуванням витрат на збут. При оцінці вартості у використанні очікувані в майбутньому грошові потоки дисконтуються до їх теперішньої вартості з використанням ставки дисконту без урахування ставки оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошових коштів у часі та ризики, притаманні відповідному активу або ОГГК. Для цілей тестування на предмет зменшення корисності активи, які не можуть бути перевірені індивідуально, об'єднуються у найменшу групу активів, що генерує приток грошових коштів від безперервного використання відповідного активу, що практично не залежить від притоку грошових коштів від інших активів чи ОГГК. Корпоративні активи Компанії не генерують окремого притоку грошових коштів, і ними користується більше однієї ОГГК. Корпоративні активи розподіляються на ОГГК на обґрунтованій та послідовній основі і перевіряються на предмет зменшення корисності у рамках ОГГК, на яку розподіляється корпоративний актив. Збитки від зменшення корисності визнаються у прибутку або збитку. Збитки від зменшення корисності, визнані стосовно одиниць, що генерують грошові кошти, спочатку розподіляються для зменшення балансової вартості будь-якого гудвілу, віднесеного на ОГГК(групи ОГГК), а потім для зменшення балансової вартості інших активів у одиниці(групі ОГГК) на пропорційній основі. Збитки від зменшення корисності гудвілу не сторнуються. Збитки від зменшення корисності нефінансових активів, визнані у попередніх періодах, оцінюються на кожну звітну дату на предмет будь-яких ознак того, що збиток зменшився або більше не існує. Збиток від зменшення корисності сторнується, якщо відбулася зміна оцінок, що використовуються для визначення суми відшкодування. Збиток від зменшення корисності сторнується тільки у випадку, якщо балансова вартість активу не перевищує балансову вартість, що була б визначена, за вирахуванням амортизації, якби збиток від зменшення корисності не був визнаний взагалі. (з) Виплати працівникам (i) Державні пенсійні програми з визначеними внесками Програмою з визначеними внесками є програма виплат працівникам після закінчення трудових відносин з ними, за умовами якої суб'єкт господарювання здійснює фіксовані внески в окремий фонд і при цьому не несе жодних юридичних чи конструктивних зобов'язань щодо виплати додаткових сум. Компанія здійснює відрахування до Державного пенсійного фонду України та інших державних фондів соціального страхування у сумі, яка розраховується на основі заробітної плати кожного працівника. Такі суми відображаються як витрати у тому періоді, коли працівникові нараховується відповідна компенсація. (ii) Короткострокові виплати працівникам Зобов'язання з короткострокових виплат працівникам не дисконтуються і відносяться на витрати по мірі надання відповідних послуг. Зобов'язання визнаються в сумі, яка, як очікується, буде виплачена в рамках короткострокових планів виплати грошових премій чи планів участі у прибутках, якщо Компанія має поточне юридичне чи конструктивне зобов'язання виплатити цю суму в результаті послуги, наданої раніше працівником, і таке зобов'язання може бути оцінене достовірно. (и) Забезпечення Забезпечення(резерв) визнається, коли в результаті події, що сталася у минулому, Компанія має поточне юридичне або конструктивне зобов'язання, що може бути оцінене достовірно, і коли існує ймовірність того, що погашення цього зобов'язання призведе до зменшення економічної вигоди. Сума забезпечення визначається шляхом дисконтування очікуваних у майбутньому грошових потоків з використанням ставки без урахування оподаткування, що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошових коштів у часі і, коли це доречно, ризики, властиві конкретному зобов'язанню. Вивільнення дисконту визнається як фінансові витрати. (і) Резерв на поліпшення земель Відповідно до політики Компанії щодо охорони навколишнього середовища і вимог застосовного законодавства, резерв на поліпшення земель та відповідні капітальні витрати визнаються, як тільки земля була піддана розробці. (і) Дохід від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) (i) Реалізація товарів Дохід від реалізації товарів у ході звичайної діяльності оцінюється за справедливою вартістю отриманих коштів або коштів до отримання, за вирахуванням вартості поверненої продукції, торгових та оптових знижок. Дохід визнається, коли існує переконливий доказ, зазвичай у формі укладеного договору купівлі-продажу, того, що суттєві ризики та вигоди, пов'язані з володінням, були передані покупцеві, отримання оплати є ймовірним, відповідні витрати та потенційні повернення продукції можуть бути оцінені достовірно, припинено участь в управлінні проданою продукцією, і при цьому може бути достовірно оцінена сума доходів. Якщо існує ймовірність надання знижок, і їх сума може бути достовірно оцінена, тоді знижка визнається як зменшення доходу при визнанні реалізації продукції. Момент передачі ризиків та вигод залежить від конкретних умов договорів купівлі-продажу. (ii) Послуги Доходи від наданих послуг визнаються у прибутку або збитку пропорційно стадії завершення операції на дату звітності. (ї) Витрати (i) Орендні платежі Платежі за договорами операційної оренди визнаються у прибутку або збитку за прямолінійним методом протягом строку оренди. Знижки, надані орендодавцями, визнаються у складі загальної суми витрат на оренду протягом строку оренди. Визначення того, чи містить договір умови оренди На момент початку дії будь-якого договору Компанія проводить оцінку такого договору на предмет наявності ознак оренди. Ознаки оренди існують, якщо виконання договору залежить від використання конкретного активу. Договір дає право на використання активу, якщо згідно з ним Компанії надається право контролю за використанням відповідного активу. На момент початку дії чи перегляду умов договору Компанія розділяє платежі та інші суми, виплата яких передбачена таким договором, на суми оплати оренди та суми, пов'язані з іншими елементами, виходячи з їх відносної справедливої вартості. (ii) Витрати на соціальну сферу Якщо відрахування Компанії на соціальні програми приносять суспільну користь у широкому сенсі і не обмежуються тільки її працівниками, вони визнаються у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони понесені. (й) Фінансові доходи та фінансові витрати Фінансові доходи включають процентний дохід по інвестованих коштах та прибуток від курсових різниць. Процентний дохід визнається по мірі нарахування у прибутку або збитку з використанням методу ефективного відсотка. Фінансові витрати включають витрати на виплату відсотків по позиках і збитки від зменшення корисності, визнані по відношенню до фінансових активів(крім дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги). Витрати на позики, які не відносяться безпосередньо до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, визнаються у прибутку або збитку з використанням методу ефективного відсотка. Прибутки та збитки від курсових різниць відображаються на нетто-основі як фінансові доходи або фінансові витрати, залежно від динаміки курсів обміну, що призводить до отримання чистого прибутку чи понесення чистого збитку. (к) Витрати(дохід) з податку на прибуток Витрати з податку на прибуток складаються з поточного і відстроченого податків. Поточний і відстрочений податки визнаються у прибутку або збитку, виключаючи статті, пов'язані з об'єднанням бізнесу, або ті, що визнаються безпосередньо у власному капіталі чи іншому сукупному доході. Поточний податок на прибуток складається з очікуваного податку до сплати чи відшкодування, розрахованого на основі прибутку чи збитку за рік, що підлягає оподаткуванню, з використанням ставок оподаткування, що діють або превалюють на звітну дату, та будь-яких коригувань податку, що підлягає сплаті за попередні роки. Відстрочений податок визнається по тимчасових різницях між балансовими сумами активів і зобов'язань, що використовуються для цілей фінансової звітності, і сумами, що використовуються для цілей оподаткування. Відстрочений податок не визнається за тимчасовими різницями, які виникають: при початковому визнанні активів або зобов'язань в операції, що не є об'єднанням бізнесу, яке не впливає ані на обліковий, ані на оподатковуваний прибуток або збиток; за різницями, що виникають в результаті інвестицій у дочірні підприємства та спільно контрольовані суб'єкти господарювання, якщо існує ймовірність того, що вони не будуть сторновані у близькому майбутньому. Відстрочений податок оцінюється на основі податкових ставок, які, як очікується, будуть застосовуватися до тимчасових різниць на момент їх сторнування згідно із законами, чинними або по суті введеними у дію на звітну дату. При визначенні суми поточного та відстроченого податку Компанія бере до уваги вплив невизначеності податкових позицій, а також ймовірність необхідності сплати додаткових податків, штрафів і пені за прострочені платежі. Компанія вважає, що нараховані нею податкові зобов'язання є адекватними за всі податкові роки, що залишаються відкритими для перевірок, виходячи з аналізу багатьох факторів, включаючи інтерпретації податкового законодавства та попередній досвід. Цей аналіз ґрунтується на оцінках і припущеннях і може передбачати формування певних суджень щодо майбутніх подій. Може з'явитися нова інформація, у зв'язку з якою Компанія буде змушена змінити свою думку щодо адекватності існуючих податкових зобов'язань; подібні зміни податкових зобов'язань вплинуть на витрати по податках за період, в якому відбулися зміни. Відстрочені податкові активи та зобов'язання згортаються, якщо існує законне право на взаємозарахування поточних податкових активів та зобов'язань, якщо вони відносяться до податку на прибуток, що стягується одним і тим самим податковим органом з одного й того самого оподатковуваного суб'єкта господарювання, або з різних суб'єктів господарювання, але ці суб'єкти господарювання мають намір провести розрахунки за поточними податковими зобов'язаннями та активами на нетто-основі або їх податкові активи будуть реалізовані одночасно з погашенням їх податкових зобов'язань. Відстрочений податковий актив визнається по невикористаних податкових збитках, податкових кредитах та тимчасових різницях, що відносяться на валові витрати, якщо існує ймовірність отримання у майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого вони можуть бути використані. Відстрочені податкові активи аналізуються на кожну звітну дату і зменшуються, якщо реалізація відповідної податкової вигоди більше не є ймовірною. (л) Прибуток на акцію Компанія представляє дані щодо чистого та скоригованого чистого прибутку на одну акцію по своїх простих акціях. Чистий прибуток на акцію розраховується шляхом ділення прибутку або збитку, що відноситься до власників простих акцій Компанії, на середньозважену кількість простих акцій, що перебувають в обігу протягом періоду, з урахуванням утримуваних власних акцій. Скоригований чистий прибуток на акцію розраховується шляхом коригування прибутку або збитку, що відноситься до власників простих акцій, і середньозваженої кількості простих акцій в обігу, з урахуванням утримуваних власних акцій, на вплив усіх потенційних простих акцій з розбавляючим ефектом, до яких відносяться боргові зобов'язання, що можуть бути конвертовані в акції, та опціони на акції, надані працівникам. (м) Витрати на розкривні роботи на етапі експлуатації родовища, що розробляється відкритим способом Витрати на розкривні роботи, що поліпшують доступ до руди, яка в майбутньому буде добуватися, капіталізуються у складі довгострокових активів у разі, якщо Компанія може визначити компонент родовища руди, доступ до якого був поліпшений, і при цьому існує ймовірність того, що в майбутньому від такого доступу будуть отримані економічні вигоди, а витрати, що відносяться до розкривних робіт, пов'язаних з даним компонентом, можуть бути достовірно оцінені. Актив розкривної діяльності попередніх періодів до дати застосування тлумачення КТМФЗ 20 "Витрати на розкривні роботи на етапі експлуатації родовища, що розробляється відкритим способом", не ідентифікований з компонентами рудного тіла, було визнано в нерозподіленому прибутку на дату першого застосування МСФЗ( 1 січня 2011 р.). (н) Порівняльна інформація Протягом 2020 року Компанія змінила подання деяких показників у фінансовій звітності. Відповідні зміни були зроблені в порівняльній фінансовій інформації станом на та за рік, що закінчився 31 грудня 2019 року. (о) Нові стандарти та тлумачення, які ще не були прийняті Компанія прийняла до застосування такі нові і переглянуті стандарти і тлумачення, а також поправки до них, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені Міністерством фінансів України та набули обов'язкової чинності для облікових періодів, які починають діяти на або після 1 січня 2020 року. Наступні змінені стандарти набули чинності з 1 січня 2020 року, але не мали суттєвого впливу на Компанію: Зміни Концептуальної основи фінансової звітності (опубліковані 29 березня 2018 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Визначення бізнесу - зміни МСФЗ 3 (опубліковані 22 жовтня 2018 року і вступають у силу для угод придбання з початку річного звітного періоду, який починається з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Визначення суттєвості - зміни МСБО 1 та МСБО 8 (опубліковані 31 жовтня 2018 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Реформа базової процентної ставки - зміни МСФЗ 9, МСБО 39 та МСФЗ 7 (опубліковані 26 вересня 2019 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Зміна МСФЗ 16 "Пільгові умови оренди у зв'язку з COVID-19" (опублікована 28 травня 2020 року і вступає у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Нові і переглянуті МСФЗ випущені, але які ще не набули чинності. Були опубліковані окремі нові стандарти та інтерпретації, що будуть обов'язковими для застосування Компанія у річних періодах, починаючи з 1 січня 2021 року та пізніших періодах. Компанія не застосовувала ці стандарти та інтерпретації до початку їх обов'язкового застосування. Продаж чи внесок активів в асоційовану компанію або спільне підприємство інвестором - зміни МСФЗ 10 та МСБО 28 (опубліковані 11 вересня 2014 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з дати, яка буде встановлена РМСБО, або після цієї дати). Ці зміни усувають невідповідність між вимогами МСФЗ 10 і МСБО 28, що стосуються продажу чи внеску активів в асоційовану компанію або спільне підприємство інвестором. Основний наслідок застосування змін полягає у тому, що прибуток чи збиток визнається у повному обсязі у тому випадку, якщо угода стосується бізнесу. Якщо активи не являють собою бізнес, навіть якщо цими активами володіє дочірнє підприємство, визнається лише частина прибутку чи збитку. МСФЗ 17 "Договори страхування" (опублікований 18 травня 2017 року і вступає в силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2021 року або після цієї дати). МСФЗ 17 замінює МСФЗ 4, який дозволяв компаніям застосовувати існуючу практику обліку договорів страхування. Отже, інвесторам було складно порівнювати і зіставляти фінансові результати в інших відносинах аналогічних страхових компаній. МСФЗ 17 є єдиним, основаним на принципах стандартом обліку всіх видів договорів страхування, включаючи договори перестрахування, наявні у страховика. Відповідно до цього стандарту, визнання і оцінка груп договорів страхування повинні виконуватися за: (i) приведеною вартістю майбутніх грошових потоків (грошові потоки після виконання договорів), скоригованою з урахуванням ризику, в якій врахована вся наявна інформація про грошові потоки після виконання договорів, яка відповідає спостережуваній ринковій інформації, плюс (якщо вартість є зобов'язанням) чи мінус (якщо вартість є активом) (ii) сумою, яка являє собою незароблений прибуток по групі договорів (сервісна маржа за договорами). Страховики відображатимуть прибуток від групи договорів страхування за період, протягом якого вони надають страхове покриття, і в міру того, як вони звільняються від ризику. Якщо група договорів є чи стає збитковою, організація негайно відображатиме збиток. Класифікація зобов'язань як поточні або довгострокові - зміни МСБО 1 (видані 23 січня 2020 року і діють на річні періоди, що починаються з 1 січня 2022 року або пізніше). Ці зміни обмеженої сфери застосування уточнюють, що зобов'язання класифікуються у короткострокові або довгострокові залежно від прав, існуючих на кінець звітного періоду. Зобов'язання є довгостроковим, якщо організація має на кінець звітного періоду суттєве право відкласти їх погашення, як мінімум, на 12 місяців. Керівництво більше не містить вимогу про те, що таке право має бути безумовним. Очікування керівництва щодо того, чи буде воно у подальшому використовувати своє право відкласти погашення, не впливають на класифікацію зобов'язань. Право відкласти погашення виникає тільки у випадку, якщо організація виконує усі застосовні умови на кінець звітного періоду. Зобов'язання класифікується як короткострокове, якщо умову порушено на звітну дату чи до неї, навіть у випадку, коли після закінчення звітного періоду від кредитора отримано звільнення від обов'язку виконати умову. Водночас кредит класифікується як довгостроковий, якщо умову кредитного договору порушено тільки після звітної дати. Крім того, зміни уточнюють вимоги до класифікації боргу, який організація може погасити за рахунок його конвертації у власний капітал. "Погашення" визначається як припинення зобов'язання за рахунок його врегулювання у формі грошових коштів, інших ресурсів, які містять економічні вигоди, чи власних дольових інструментів організації. Передбачено виключення для конвертованих інструментів, які можуть бути конвертовані у власний капітал, але тільки для тих інструментів, де опціон на конвертацію класифікується як дольовий інструмент в якості окремого компонента комбінованого фінансового інструмента. Класифікація зобов'язань у короткострокові або довгострокові - перенесення дати набуття чинності - зміни МСБО 1 (опубліковані 15 липня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміни МСБО 1 щодо класифікації зобов'язань у короткострокові або довгострокові були випущені у січні 2020 року з початковою датою набуття чинності з 1 січня 2022 року. Проте у зв'язку з пандемією COVID-19 дату набуття чинності було перенесено на один рік, щоб надати організаціям більше часу для запровадження змін, пов'язаних із класифікацією, у результаті внесення змін. Виручка, отримана до початку запланованого використання активу, Обтяжливі договори - вартість виконання договору, Посилання на Концептуальну основу - зміни обмеженої сфери застосування до МСБО 16, МСБО 37 та МСФЗ 3, і Щорічні удосконалення МСФЗ 2018-2020 років - зміни МСФЗ 1, МСФЗ 9, МСФЗ 16 та МСБО 41 (опубліковані 14 травня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2022 року або після цієї дати). Зміна МСБО 16 забороняє організаціям вираховувати з вартості об'єкта основних засобів будь-яку виручку, отриману від продажу готової продукції, виготовленої протягом періоду підготовки організацією цього активу до запланованого використання. Виручка від продажу такої готової продукції разом із витратами на її виробництво наразі визнається у складі прибутку чи збитку. Організація повинна застосовувати МСБО 2 для оцінки вартості такої готової продукції. Вартість не включатиме амортизацію такого активу, що тестується, оскільки він ще не готовий до запланованого використання. Зміна МСБО 16 також роз'яснює, що організація "перевіряє належне функціонування активу" шляхом оцінки технічних і фізичних характеристик цього активу. Фінансові показники такого активу не мають значення для цієї оцінки. Отже, актив може функціонувати відповідно до намірів керівництва та підлягати амортизації до того, як він досягне очікуваного керівництвом рівня операційної діяльності. Зміна МСБО 37 роз'яснює значення "витрати на виконання договору". Зміна пояснює, що прямі витрати на виконання договору включають додаткові витрати на виконання такого договору, та розподіл інших витрат, які безпосередньо пов'язані з виконанням договору. Зміна також роз'яснює, що до створення окремого резерву під обтяжливий договір організація визнає весь збиток від знецінення активів, використаних у ході виконання договору, а не активів, призначених для виконання договору. МСФЗ 3 було змінено шляхом включення до нього посилання на Концептуальну основу фінансової звітності 2018 року, яка дозволяє визначити, що являє собою актив або зобов'язання при об'єднанні бізнесу. До цієї зміни МСФЗ 3 включав посилання на Концептуальну основу фінансової звітності 2001 року. Крім того, в МСФЗ 3 додано нове виключення щодо зобов'язань та умовних зобов'язань. Це виключення передбачає, що відносно певних категорій зобов'язань та умовних зобов'язань організація, яка застосовує МСФЗ 3, повинна посилатися на МСБО 37 або на Роз'яснення КІМФЗ 21, а не на Концептуальну основу фінансової звітності 2018 року. Без цього нового виключення організації довелося б визнавати певні зобов'язання при об'єднанні бізнесу, які вона не визнавала б відповідно до МСБО 37. Отже, одразу після придбання організація повинна була б припинити визнання таких зобов'язань і визнати дохід, який не відображає економічну вигоду. Також було роз'яснено, що організація-покупець не зобов'язана визнавати умовні активи відповідно до визначення МСБО 37 на дату придбання. Зміна МСФЗ 9 розглядає питання про те, які платежі слід включати до "10%-го тестування" для припинення визнання фінансових зобов'язань. Витрати чи платежі можуть здійснюватися на користь третіх сторін або кредитора. Відповідно до цієї зміни витрати чи платежі на користь третіх сторін не включатимуться до "10%-го тестування". Внесено зміни до ілюстративного прикладу 13 до МСФЗ 16: виключено приклад платежів орендодавця, які стосуються удосконалень орендованого майна. Ця зміну внесена для того, щоб уникнути потенційної невизначеності щодо методу обліку пільгових умов за орендою. МСФЗ 1 дозволяє застосовувати звільнення, якщо дочірня компанія починає застосовувати МСФЗ з пізнішої дати, ніж її материнська компанія. Дочірня компанія може оцінювати свої активи та зобов'язання за балансовою вартістю, за якою вони були б включені до консолідованої фінансової звітності материнської компанії, виходячи з дати переходу материнської компанії на облік за МСФЗ, якби не було зроблено жодних коригувань для цілей консолідації та відображення результату об'єднання бізнесу, в межах якого материнська компанія придбала вказану дочірню компанію. Зміна МСФЗ 1 дозволяє організаціям, які застосували це звільнення за МСФЗ 1, також оцінювати накопичені курсові різниці із використанням числових значень показників, відображених материнською компанією, на основі дати переходу материнської компанії на облік за МСФЗ. Ця зміна МСФЗ 1 поширює дію цього звільнення на накопичені курсові різниці, щоб скоротити витрати організацій, які застосовують МСФЗ вперше. Ця зміна також застосовуватиметься до асоційованих компаній і спільних підприємств, які скористалися цим самим звільненням, передбаченим МСФЗ 1. Скасовано вимогу, відповідно до якої організації повинні були виключити грошові потоки для цілей оподаткування у процесі оцінки справедливої вартості згідно з МСБО 41. Ця зміна має забезпечити відповідність вимозі, яка міститься у стандарті, щодо дисконтування грошових потоків після оподаткування. Зміни МСФЗ 17 та зміна МСФЗ 4 (опубліковані 25 червня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміни включають роз'яснення для полегшення запровадження МСФЗ 17 і спрощення окремих вимог стандарту та перехідних положень. Ці зміни стосуються восьми областей МСФЗ 17 і не передбачають зміни основоположних принципів стандарту. До МСФЗ 17 були внесені такі зміни: Дата набуття чинності: Дату набуття чинності МСФЗ 17 (зі змінами) відкладено на два роки. Стандарт має застосовуватися до річних звітних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати. Встановлений у МСФЗ 4 строк дії тимчасового звільнення від застосування МСФЗ 9 також перенесено на річні звітні періоди, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати. Очікуване відшкодування страхових аквізиційних грошових потоків: Організації повинні відносити частину своїх аквізиційних витрат на відповідні договори, які очікується подовжити, та визнавати такі витрати як активи до моменту визнання організацією подовження договору. Організації повинні оцінювати ймовірність відшкодування активу на кожну звітну дату і надавати інформацію про конкретний актив у примітках до фінансової звітності. Маржа за передбачені договором послуги, що відноситься на інвестиційні послуги: Слід ідентифікувати одиниці покриття з урахуванням обсягу вигод і очікуваного періоду страхового покриття та інвестиційних послуг за договорами зі змінними платежами та іншими договорами з послугами по отриманню інвестиційного доходу відповідно до загальної моделі. Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, слід включати як грошові потоки у межі договору страхування у тих випадках, в яких організація здійснює таку діяльність для збільшення вигод від страхового покриття для власника страхового полісу. Утримувані договори перестрахування - відшкодування збитків: Коли організація визнає збиток при первісному визнанні обтяжливої групи базових договорів страхування чи при додаванні обтяжливих базових договорів страхування до групи, організація повинна скоригувати маржу за передбачені договором послуги відповідної групи утримуваних договорів перестрахування і визнати прибуток за такими договорами перестрахування. Сума збитку, відшкодованого за утримуваним договором перестрахування, визначається множенням збитку, визнаного за базовими договорами страхування, на процент вимог за базовими договорами страхування, який організація очікує відшкодувати за утримуваним договором перестрахування. Ця вимога застосовуватиметься тільки у тому випадку, коли утримуваний договір перестрахування визнається до визнання збитку від базового договору страхування або одночасно з таким визнанням. Інші зміни: Інші зміни включають виключення зі сфери застосування для певних договорів кредитних карт (або аналогічних договорів) і для певних кредитних договорів; представлення активів і зобов'язань за договорами страхування у звіті про фінансовий стан у портфелях, а не в групах; застосовність варіанту зниження ризику при зниженні фінансових ризиків за допомогою утримуваних договорів перестрахування та непохідних фінансових інструментів за справедливою вартістю через прибуток чи збиток; вибір облікової політики для зміни оцінок, зроблених у попередній проміжній фінансовій звітності, при застосуванні МСФЗ 17; включення платежів і надходжень з податку на прибуток, що відносяться на конкретного власника страхового полісу, за умовами договору страхування до грошових потоків; і вибіркове звільнення від вимог протягом перехідного періоду та інші незначні зміни. Реформа базової процентної ставки (IBOR) - зміни МСФЗ 9, МСБО 39, МСФЗ 7, МСФЗ 4 та МСФЗ 16 - Етап 2 (опубліковані 27 серпня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2021 року або після цієї дати). Зміни Етапу 2 спрямовані на вирішення питань, що виникають у результаті впровадження реформ, у тому числі щодо заміни одної базової процентної ставки альтернативною. Зміни охоплюють наступні області: Порядок обліку змін у базисі для визначення договірних грошових потоків у результаті реформи IBOR: Відповідно до змін щодо інструментів, до яких застосовується оцінка за амортизованою вартістю, в якості спрощення практичного характеру організації повинні обліковувати зміну в базисі для визначення договірних грошових потоків у результаті реформи IBOR шляхом актуалізації ефективної процентної ставки відповідно до керівництва, що міститься у пункті B5.4.5 МСФЗ 9. Отже, на відповідний момент не визнається прибуток або збиток. Зазначене спрощення практичного характеру застосовується тільки до такої зміни і тією мірою, якою вона необхідна як безпосередній наслідок реформи IBOR, а новий базис економічно еквівалентний попередньому базису. Страхові компанії, які застосовують тимчасове звільнення від застосування МСФЗ 9, також повинні застосовувати таке ж спрощення практичного характеру. В МСФЗ 16 також було внесено зміну, відповідно до якої орендарі зобов'язані використовувати аналогічне спрощення практичного характеру для обліку модифікацій договорів оренди, які змінюють базис для визначення майбутніх орендних платежів у результаті реформи IBOR. Дата закінчення звільнення за Етапом 1 для не визначених у договорі компонентів ризику у відносинах хеджування: Відповідно до змін Етапу 2 організаціям необхідно перспективно припинити застосовувати звільнення Етапу 1 щодо не визначених у договорі компонентів ризику на більш ранню з двох дат: на дату внесення змін до не визначеного у договорі компоненту ризику чи на дату припинення відносин хеджування. У змінах Етапу 1 не визначена дата закінчення щодо компонентів ризику. Додаткові тимчасові виключення із застосування конкретних вимог до обліку хеджування: Зміни Етапу 2 передбачають додаткові тимчасові звільнення від застосування спеціальних вимог до обліку хеджування, передбачених МСБО 39 і МСФЗ 9, щодо відносин хеджування, на які реформа IBOR має безпосередній вплив. Передбачені МСФЗ 7 додаткові розкриття інформації, що стосуються реформи IBOR: Зміни вимагають розкриття наступної інформації: (i) як організація управляє процесом переходу на альтернативні базові ставки; її прогрес і ризики, що виникають у результаті цього переходу; (ii) кількісна інформація про похідні та непохідні фінансові інструменти, які заплановані до переходу, з розбивкою за суттєвими базовими процентними ставками; та (iii) опис усіх змін у стратегії управління ризиками в результаті реформи IBOR. Якщо інше не зазначено вище, не очікується суттєвого впливу цих нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства. Управлінський персонал очікує, що застосування нових стандартів та тлумачень не матиме суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства у майбутніх періодах.

ПрАТ "БАЛЦЕМ" випускає: цемент різних видів та марок. Продукція ПрАТ "БАЛЦЕМ" випускається відповідно до міжнародного стандарту якості ISO 9001: 2015. Збут продукції залежав від випуску продукції і сезонних змін, а також Постанови Кабінету Міністрів України № 670 від 29 серпня 2019 року, внесені зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, який доповнений позицією: "2523 10 00 00 Клінкери цементні", а Постановою Кабінету Міністрів України № 1089 від 18 грудня 2019 року дію цієї заборони продовжено до 31 грудня 2019 року. В результаті постачання основної сировини для виробництва цементу на Приватне акціонерне товариство "БАЛЦЕМ" було припинено, що в свою чергу призвело до зупинки основних виробничих підрозділів підприємства в місті Балаклія до кінця 2020 року. У осінньо-зимовий період будівництва України, попит на будматеріали обмежений, і як наслідок - випуск і відвантаження цементу значно нижче за можливе. Цей чинник значно впливає на результати роботи підприємства в цілому за рік. Споживавання цементу має яскраво виражену сезонність, коли більше 70% річного споживання приходиться на літні місяці. Спад виробництва в зимовий період загострює конкурентну боротьбу за споживачів, що приводить до виникнення проблеми неплатежів за продукцію, що поставляється. Цементна галузь не відноситься до категорії високорентабельних виробництв. Важке фінансове положення цементних підприємств посилюється постійним випередженням зростання цін природних монополій в порівнянні з цінами на цемент. По своїй якості цемент ПрАТ "БАЛЦЕМ" є одним з кращих, що виробляються заводами України. Цьому сприяло отримання клінкеру найкращої якості з російських заводів, а також порівняно з іншими заводами, нове устаткування. Широкий асортимент продукції, що випускається, дозволяє ПрАТ "БАЛЦЕМ" працювати практично зі всіма підприємствами будівельного комплексу України. З 2019 року ПрАТ "БАЛЦЕМ" розширило асортимент та почало випуск нових марок цементу ПЦ ІІ/А-Ш-500Р-Н, ССШПЦ 400 Д60 та ЦБР 300, а також випуск нової продукції "шлак мелений" марок МШ-3-Д0 та МШ-3-Д10. У 2019 році продукція ПрАТ "БАЛЦЕМ" мала великий попит в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Сумській, Чернігівській і Полтавській областях. Цемент, упакований у плівку користувався великим попитом на ринку (наприклад, торгівельна мережа будівельних супермаркетів "Епіцентр"). На експорт продукція у 2020 році не відвантажувалася. Протягом 2020 року пічний парк ПрАТ "БАЛЦЕМ" знаходився в простої. В кінці 2020 року Компанія отримала позику, для фінансування відновлення власного повного циклу виробництва та його запуску, та розпочала роботи по відновленню власного повного циклу виробництва, що допоможе повернути традиційні ринки збуту, ПрАТ "БАЛЦЕМ" повернути свою позицію в домашньому регіоні, збільшить частку своєї присутності на цементом ринку України. У 2020 році ПрАТ "БАЛЦЕМ" не виробляв цементну продукцію на власному виробничому обладнанні, а лише реалізовував залишки цементної продукції.

По помольному парку в 2019 роцi власними силами ремонтного персоналу ПрАТ "БАЛЦЕМ" та висококваліфікованих підрядних організацій виконувалися поточнi ремонти устаткування з використанням запасних частин придбаних з отриманням всіх необхідних сертифікатів щодо якості матеріалів та запчастин. По інвестиційних проектах в 2019 роцi проводилася робота по:1. Роботи з реконструкції сушильного агрегату з заміною електрофільтру та газового пальнику на ефективні пристрої, що відповідають Європейським стандартам. 2.Будівництво транспортера від складу залізовмісних домішок в відділення помелу цементу для подачі клінкеру в Відділення помелу цементу, що дозволило скоротити витрати на транспортування сировини. 3. Поліпшення водовідведення з покрівлі будівлі "Нового помелу". Заміна покрівлі. Для поліпшення водовідведення з покрівлі будівлі і забезпечення його схоронності і безпечного проведення робіт всередині будівлі. 4. Закупівля ліцензійного програмного забезпечення Microsoft та обладнання для сучасних робочих місць (комп'ютери, принтери, сканери і т.д.). ПрАТ "БАЛЦЕМ" за 2019рік вклало у модернізацію, оновлення та реконструкцію обладнання більш 90 млн. грн. не зважаючи на відсутність можливостi кредитування.

Власні основні засоби знаходяться за місцезнаходженням емітента. Орендованих основних засобів немає. У 2020 роцi виробничi потужностi основного технологiчного обладнання використовувались залежно вiд збуту продукцiї та технiчної пiдготовленостi до роботи. Були зробленi вiдповiднi ремонтні роботи основного i допомiжного технологiчного обладнання. Первiсна вартiсть основних засобiв на кiнець 2020 року складала - 1 632 939тис. грн., знос 1 404 278тис. грн., залишкова вартiсть 228 661тис. грн. Ступiнь зносу основних засобiв у 2020 роцi - 85,9 %, в минулому роцi - 83,2%. Обмежень на використання майна (арешт, застава) не має.

Поряд з позитивними показниками має мiсце цiлий ряд невирiшених проблем. Основнi фактори, що впливають на дiяльнiсть Товариства, це фiнансово-економiчнi: надто високi тарифи природних монополiй (цiна на газ та ПММ), високi цiни на запаснi частини, зношенiсть основних засобiв виробництва. Iстотно впливає на дiяльнiсть Товариства податковий тиск. Також iстотними проблемами, що впливають на дiяльнiсть емiтента, є частi змiни в податковому законодавствi. Ступiнь залежностi вiд законодавчих або економiчних обмежень Товариством - значна. Також, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 670 від 29.08.2018 внесені зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, які походять з Російської Федерації", який доповнений позицією: "2523 10 00 00 Клінкери цементні". В кінці 2020 року Компанія отримала позику, для фінансування відновлення власного повного циклу виробництва та його запуску, та розпочала роботи по відновленню власного повного циклу виробництва, що допоможе повернути традиційні ринки збуту, ПрАТ "БАЛЦЕМ" повернути свою позицію в домашньому регіоні, збільшить частку своєї присутності на цементом ринку України

ПрАТ "БАЛЦЕМ" обрана полiтика фiнансування своєї дiяльностi за рахунок власних активiв, без залучення кредитних та позичкових ресурсiв. Враховуючи фiнансовую спроможнiсть, Товариство частину своїх грошових ресурсiв розмiщує на депозитних рахунках обслуговуючих банкiв.

Товариство протягом звiтного перiоду дотримувалося договiрної дисциплiнини та станом на 31.12.2020 р. не має укладених, але не виконаних договорiв (контрактiв).

У 2021 роцi Товариство планує продовжити свою дiяльнiсть на ринку цементу України шляхом продовження реалізації на ринку України імпортованого цементу та здійснення його пакування, а також надання послуг з автодоставки навального цементу автоцементовозами. Розширення, значних реконструкцiй у планах Товариства немає. Незначнi кошти будуть направленi на ремонт основного та допомiжного обладнання. Плани пiдприємство пов'язує зi зменшенням податкового тиску, вдосконаленням законодавства по виконанню договiрних умов, стабiльними цiнами на енергоносiї, пальне, сировину та обладнання.

Полiтика емiтента щодо дослiджень та розробок не проводилась. Витрат на дослiдження та розробку за звiтний 2020 рiк не було. Витрати на розкривні роботи, що поліпшують доступ до руди, яка в майбутньому буде добуватися, капіталізуються у складі довгострокових активів у разі, якщо Товариство може визначити компонент родовища руди, доступ до якого був поліпшений, і при цьому існує ймовірність того, що в майбутньому від такого доступу будуть отримані економічні вигоди, а витрати, що відносяться до розкривних робіт, пов'язаних з даним компонентом, можуть бути достовірно оцінені. Актив розкривної діяльності попередніх періодів до дати застосування тлумачення КТМФЗ 20 "Витрати на розкривні роботи на етапі експлуатації родовища, що розробляється відкритим способом", не ідентифікований з компонентами рудного тіла, було визнано в нерозподіленому прибутку на дату першого застосування МСФЗ (1 січня 2011 р.).

Iнша iнформацiя, яка може бути iстотною для оцiнки iнвестором фiнансового стану та результатiв дiяльностi ПрАТ "БАЛЦЕМ", відсутня.