Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
13 травня 2021 року м.Харків Справа № 913/70/21
Провадження №15/913/70/21
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Є.Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (вул.Пантелеймонівська, буд.19, м.Одеса, 65012)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарбо» (вул.Московська, буд.302, м.Лисичанськ Луганської області, 93113)
про стягнення 305 610 грн 71 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Славич В.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: Лісецька Н.В. - адвокат на підставі довіреності від 25.09.2020 №1238 (у режимі відеоконференції);
від відповідача: Межирицький А.О. - адвокат на підставі ордеру від 22.03.2021 серія АХ№1044497.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» 04.02.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарбо» (далі - ТОВ «Укркарбо») про стягнення пені за період з 30.12.2020 по 29.01.2021 у сумі 64 755 грн 90 коп. та штрафу в сумі 240 854 грн 81 коп. за договором поставки вугілля.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, між сторонами 01.12.2020 укладений договір поставки №ОД/Т-20-659-НЮ, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) у кількості 900 тон.
Відповідачем було поставлено позивачу вугілля кам'яне в кількості 203,86 т, проте з огляду на його неналежну якість воно було повернуто позивачем.
На підставі п.п.8.7, 8.8 зазначеного договору АТ «Укрзалізниця» нарахувало відповідачеві штраф за поставку товару неналежної якості в розмірі 20% вартості неякісного вугілля в сумі 94 631 грн 81 коп., а також пеню за період з 30.12.2020 по 29.01.2021 у сумі 64 755 грн 90 коп. та штраф у розмірі 7% у сумі 146 223 грн 00 коп. за порушення строків поставки вугілля.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою господарського суду від 12.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 10.03.2021.
Ухвалою суду від 10.03.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 25.03.2021.
Ухвалою суду від 25.03.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 13.05.2021 (включно); відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 22.04.2021.
Відповідач відзивом від 02.04.2021 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що ніяких рознарядок (заявок) на поставку продукції від позивача на виконання умов договору від 01.12.2020 №ОД/Т-20-659-НЮ не отримував ані в електронному, ані у письмовому вигляді.
Зазначив, що не дивлячись на наявність у п.4.3 договору допису щодо здійснення комунікації засобами електронної пошти, його приписи фактично є нікчемними, оскільки в п.15.6 договору сторони передбачили певний порядок здійснення такого листування, тобто виключно за адресами передбаченими у п.17 «Місцезнаходження та реквізити Сторін», проте вказаний пункт містить лише поштові та банківські реквізити сторін, а жодної інформації про офіційні телефонні номери та адреси електронної пошти, за якими може здійснюватись комунікація, у ньому не зазначено. Адреси електронної пошти odessa.top5@ukr.net та ukrkarbo.buh@gmail.com не є офіційними адресами ані регіональної філії «Одеська залізниця», ані ТОВ «Укркарбо».
Указав, що роздруківка електронної переписки, при здійсненні якої не накладався цифровий підпис, не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Рішення про направлення позивачеві товару у кількості 203 860 кг прийнято самостійно відповідачем на виконання умов договору поставки та з метою отримання прибутку.
У відповідності до умов п.2.2 договору разом з поставкою товару відповідачем надано сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик, виданий ВП «УкрНДІВуглезабезпечення» ДП «НТЦ» «Вуглеінновація» №114, чинний до липня 2022 року та посвідчення якості на вугілля кам'яне марки ДГ клас 13-100 від 12.12.2020 №9/4. Надане позивачем до позовної заяви посвідчення якості від 15.12.2020 №9/5 не має відношення до спірної поставки та укладеного договору.
Графа 52 залізничної накладної №52144656, за якою перевозився товар у залізничних вагонах №66066648, №65283566, №61538872 містить інформацію, відповідно до якої вагони з товаром були видані отримувачу - локомотивному депо Помічна (ТЧ-4) регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» лише 24.12.2020, тобто на 5 днів пізніше дати, коли була сформована та підписана довідка результату аналізу твердого палива №ТЧ-4-10/2535.
Відтак позивач, точніше його структурний підрозділ - локомотивне депо Помічна, не міг належним та законним способом отримати зразки поставленого товару з указаних вагонів до дати їх фактичного отримання від органу транспорту, зафіксованої в залізничній накладній - 24.12.2020.
Позивачем на звернення відповідача надано лист від 09.03.2021 №НЗ-806/17, до якого додане посвідчення про технічну компетентність хіміко-технічної лабораторії локомотивного депо Помічна, яке видане Дорожнім центром стандартизації та метрології регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 28.11.2019 та яке чинне до 28.11.2022. Додатком до вказаного посвідчення є документ з назвою «Галузь технічної компетенції хіміко-технічної лабораторії виробничого підрозділу «Локомотивне депо Помічна» Одеської залізниці», яким передбачено діапазони вимірювання певних показників рідкого та твердого палив. Відповідно до цього документу хіміко-технічна лабораторія має право та технічну можливість проводити дослідження показників зольності вугілля кам'яного в залежності від марки вугілля у діапазоні виключно від 10% до 19% (п.38), а тому показник на рівні 34,5-43,2% визначений вказаною лабораторією та зафіксований у довідці результату аналізу твердого палива від 19.12.2020 знаходиться за межами діапазону вимірювання дослідної установи позивача.
Крім того, вказана лабораторія не має технічної можливості проводити дослідження такого показника як «загальна волога», оскільки він відсутній у переліку. Замість цього дослідна установа має право визначати тільки «масову частку загальної вологи в робочому стані палива», що не є ідентичним показнику, передбаченому договором та ДСТУ.
Відповідно до п.6 Інструкції П-7 Акт про фактичну якість і комплексність продукції відповідно до його змісту складений і підписаний комісією у м.Одеса, що знаходиться на відстані близько 270 км від м.Помічна, у якому розташовано склад отримувача.
За змістом акту про фактичну якість і комплектність продукції вугілля кам'яне марки ДГ фракції 13-100 мм поставлене ТОВ «Укркарбо» у вагонах №66066648, №65283566, №61538872, приймалось комісією у складі наступних осіб: начальника бази палива локомотивного депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_6, комірника локомотивного депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_1 , бухгалтера ОСОБА_3, лаборанта хіміко-технічної лабораторії локомотивного депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_2 , інженера служби локомотивного депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_4, представника ТОВ «Укркарбо» ОСОБА_5 Проте не надано доказів яким розпорядчим документом визначено персональний склад комісії, що здійснила приймання вантажу.
Зазначив, що у відборі зразків брали участь лише двоє з шести перелічених членів комісії - ОСОБА_6 та ОСОБА_1, інші особи участі не брали, у правильності такої процедури переконатись не могли, а відтак і не мали права засвідчувати такий факт у акті приймання. Відбір проб поставленої продукції, її аналіз лабораторною установою та формування висновку взагалі відбувся поза межами часу здійснення приймання продукції, зазначеному в акті, що взагалі ставить під сумнів достовірність даних, зазначених у акті приймання.
Указав, що позивач порушив терміни складання виклику представника відповідача на 3 доби.
Крім того, послався на те, що після безпідставної односторонньої відмови позивача від отримання вугілля відповідач прийняв рішення про передачу його іншому покупцеві - ТОВ «Макреалгруп» і звернувся до позивача з відповідною заявкою про переадресацію вагонів.
У свою чергу ТОВ «Макреалгруп» прийняло вказане вугілля без заперечень щодо якості.
Також відповідачем зазначено, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат відповідача, пов'язаний з розглядом справи складається із витрат на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару в розмірі 25 000 грн 00 коп.
Позивач у відповіді на відзив від 14.04.2021 №НЮ-14/932 зазначив, що заявка АТ «Укрзалізниця» на відвантаження вугілля відправлена на адресу електронної пошти ТОВ «Укркарбо» ukrkarbo.buh@gmail.com, яка зазначена на бланку всіх листів ТОВ «Укркарбо», та отримана відповідачем 10.12.2020, що підтверджується роздруківкою скріншоту повідомлення.
Крім того, указана адреса електронної пошти відповідача зазначена ним на сайті електронної системи публічних закупівель України «ProZorro».
Вважає, що саме направлення на адресу позивача 203,86 т вугілля є підтвердженням факту отримання відповідачем указаної заявки.
Акт від 23.12.2020 про фактичну якість і комплектність продукції підписаний представником ТОВ «Укркарбо» без зауважень щодо його змісту і в подальшому відповідач звернувся до позивача з листами від 24.12.2020 №24/12-1 та від 25.12.2020 №25/12-2 щодо повернення вагонів №66066648, №65283566, №61538872 і вугілля у кількості 203,86 т.
Із змісту листа від 24.12.2020 №24/12-1 вбачається, що на підставі лабораторних досліджень локомотивного депо Помічна, відповідач просить повернути вугілля за посвідченням від 12.12.2020 №9/4 - платник ТОВ «Укркарбо».
Відповідач не скористався своїм правом на проведення незалежної експертизи якості товару.
Указане свідчить про згоду відповідача з фактом поставки товару неналежної якості.
Зазначив, що вимірювальна (хіміко-технічна) лабораторія ВП «Локомотивне депо Помічна» відповідно до посвідчення про технічну компетентність, яке видано Дорожнім центром стандартизації та метрології регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» 28.11.2019 є технічно компетентною і має право на виконання вимірювань відповідно до галузі, що наведена у додатку до цього посвідчення.
Згідно додатку до посвідчення про технічну компетентність від 28.11.2019 №100 «Галузь технічної компетентності хіміко-технічної лабораторії виробничого підрозділу «локомотивне депо Помічна», Хіміко-технічна лабораторія виробничого підрозділу «Локомотивне депо «Помічна» має право та технічну можливість проводити дослідження показника зольності «вугілля кам'яне Донецького басейну для побутових потреб населення». У цьому ж додатку до посвідчення в графі «діапазон вимірювання» зазначено «в залежності від марки вугілля за ГОСТ 8188-87 від 10% до 19%», тобто згідно ГОСТ 8188-87 п.21 в залежності від марок вугілля показник якості, а саме зольність повинен відповідати від 10% до 19%. Якщо вугілля певної марки не входить в діапазон показника якості, тверде вугілля не відповідає ГОСТ 8188-87 та визначається непридатним.
Зазначив, що показники якості вугілля «масова частка загальної вологи в робочому стані палива» (встановлений ГОСТ 8188-87) та показник «загальна волога на робочий стан палива W rt% (встановлений ДСТУ 7146-2010) є ідентичними.
Указав, що Акт від 23.12.2020 про фактичну якість і комплектність продукції складений у м.Помічна, а зазначення на 1 аркуші «м.Одеса» є технічною помилкою.
У запереченнях на відповідь на відзив від 22.04.2021 відповідач зазначив, що позивач вільно інтерпретує положення умов договору від 01.12.2020.
Роздруківка скріншотів листування між адресантом odessa.top5@ukr.net та адресатом ukrkarbo.buh@gmail.com не є належним доказом направлення рознарядки (заявки), оскільки не містить електронного цифрового підпису.
За змістом листа від 24.12.2020 №24/12-1 ТОВ «Укркарбо» зверталось до регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з проханням переадресації вагонів на залізничну станцію Велико-Анадоль на адресу ТОВ «Маркреалгруп». Така заявка була задоволена перевізником та на підставі наказу начальника Знам'янської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 25.12.2020 №11 вагони №66066648, №65283566, №61538872 з вантажем вугілля марки ДГ (13-100) за накладною №52144656 були переадресовані на адресу ТОВ «Макреалгруп» на станцію Велико-Анадоль, де й були прийняті останнім без жодних зауважень до якості.
Зазначив про розбіжності в даті отримання вагонів позивачем, зазначеній в накладній (24.12.2020) та вказаній АТ «Укрзалізниця» (18.12.2020).
Указав, що вимірювальна (хіміко-технічна) лабораторія локомотивного депо Помічна згідно п.38 додатку до посвідчення про технічну компетентність взагалі не могла проводити дослідження якісних показників такої марки вугілля кам'яного, як ДГ (13-100), так як діапазон вимірювальна на рівні 10-19% встановлений лише для марок А, Г, Т, Д і ГЖ передбачених ГОСТ8188-87.
Також зазначив, що при підписанні відповіді на відзив представником Лісецькою Н.В. не дотримано правило двох підписів, а тому її слід залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 22.04.2021 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2021.
Позивач у поясненнях від 30.04.2021 №НЮ-14/1096 зазначив, що відповідач помилково ототожнює поняття електронного документу та надсилання електронної копії письмового документу засобами електронного зв'язку. Заявка від 09.12.2020 створена позивачем шляхом складання паперового письмового документа, а не у вигляді електронних даних.
Також зазначив, що до відповіді на відзив ним додано ордер на підтвердження повноважень представника, що зазначено у додатках до відповіді на відзив. Указав, що підписання та/або подання позовної заяви, відповіді на відзив є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва, а тому правило двох підписів на представництво не розповсюджується.
Позивач клопотанням від 30.04.2021 №НЮ-14/1097 просив у разі відмови у задоволенні позовних вимог зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, з огляду на їх завищений розмір.
У судове засідання 13.05.2021 прибув представник відповідача, представник позивача брав участь у режимі відеоконференції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
01.12.2020 між АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» як замовником та ТОВ «Укркарбо» як постачальником укладений договір поставки товару №ОД/Т-20-659НЮ.
Відповідно до п.1 договору цей договір укладений за результатами процедури закупівлі в електронній системі закупівель ProZorro за унікальним номером №7489984 UA-2020-10-02-007268-а.
Постачальник зобов'язується поставити замовнику у власність товар, найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна вартість якого визначаються згідно специфікації, яка є Додатком №1 до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти належним чином поставлений товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору (п.1.2 договору).
Згідно з п.2.1 договору якість товару повинна відповідати умовам договору та державному стандарту ДСТУ 3472-2015. За якісними, технологічними та фізико-механічними показниками вугілля повинна відповідати вимогам ДСТУ 7146:2010 та в будь-якому випадку не перевищувати наступні показники: вугілля кам'яне марки ДГ фракція 13-100 мм, зольність (Аd) не більше ніж - 14%, загальна волога (Wrt) не більше 14%; масова частка кусків менше нижчої границі не більше ніж - 17%, нижча теплота згорання на робочий стан палива Q rt МДЖ/кг (ккал/кг), не менш ніж 23,027 (5500).
У п.2.2 сторони передбачили, що підтвердженням якості з боку постачальника є копії посвідчення якості та копії сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик.
Відповідно до п.2.4 договору, якщо якість товару не відповідає умовам договору, замовник має право відмовитись від прийняття і оплати товару (повернути постачальнику неякісний товар) та розірвати цей договір в односторонньому порядку, а також вимагати заміну товару.
Вхідний контроль товару проводиться кінцевим одержувачем - структурним/виробничим підрозділом філії згідно із вимогами діючих нормативних документів (п.2.5 договору).
Якість поставленого товару перевіряється атестованою хіміко-технічною лабораторією замовника (п.2.6 договору).
Згідно з п.2.7 договору прийом кожної партії товару здійснюється замовником при наявності товаросупроводжувальних документів: товарно-транспортної накладної; документів, що підтверджують якість товару (посвідчення якості, та копії сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик).
Поставка товару або партії товару проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару/його партії (п.4.1 договору).
У п.4.3 договору сторони визначили, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) у кількості, визначеній у рознарядці (заявці), упродовж 15-ти робочих днів з моменту отримання такої рознарядки (заявки) будь-яким способом, тобто: факсом, електронною поштою, листом за адресою.
Згідно з п.4.6 договору товар постачається залізничним транспортом на умовах: DDP до місця призначення, з урахуванням усіх транспортних витрат за рахунок постачальника відповідно до Міжнародних правил тлумачення «Інкотермс» (2010).
Товар транспортується до станції передачі товару на склад замовника за реквізитами: ст.Помічна регіональної філії «Одеська залізниця», АТ «Укрзалізниця», код станції 41901, одержувач база палива ТНТС, код 9758. Поштова адреса: 27030, Кіровоградська область, м.Помічна, вул.Вокзальна, 24 (п.4.8 договору).
У відповідності до п.4.11 договору днем отримання товару вважається дата підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі партії товару та видаткової накладної. Під партією товару розуміється товар, відвантажений за одним посвідченням про якість.
Згідно з п.4.13 договору акт приймання-передачі товару підписується замовником за умови його оформлення належним чином та відсутності претензії з приводу кількості та якості отриманого товару.
Загальна сума договору складає 2 088 900 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 00 грн 00 коп. (п.5.3 договору).
Відповідно до п.5.6 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на 46 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування операцій з поставки товару, які підлягають оплаті в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки.
У разі якщо виконавець не є платником ПДВ (та/або у разі застосування пільги, передбаченої п.45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України), термін сплати за поставлений товар здійснюється на 46-й банківський день з дати поставки товару (п.5.7 договору).
У відповідності до п.6.1 договору приймання товару за кількістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6, за якістю - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7, ДСТУ 7493:2013 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству»; «Правил перевезень вантажів, які змерзаються», що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробовування»; ДСТУ 7146:2010 «Вугілля кам'яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови».
Прийом кожної партії товару здійснюється замовником при наявності товаросупроводжувальних документів: товарно-транспортної накладної; документів, що підтверджують якість товару (копії посвідчення якості, та копії сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик) (п.6.2 договору).
Відповідно до п.6.8 договору замовник при отриманні товару на станції передачі товару (зазначеного у п.4.8 цього договору) проводить лабораторні дослідження на відповідність показників зольності (Аd), загальної вологи (Wrt) товару вказаним в посвідченні або сертифікаті якості. При невідповідності показників якості, товар не розвантажується. Замовник викликає представника постачальника (вантажовідправника) для проведення спільного приймання товару. Постачальник (вантажовідправник) зобов'язаний не пізніше наступного дня з дати отримання (листом, факсом, електронною поштою, тощо) виклику замовника, письмово сповістити замовника, чи буде направлений уповноважений представник для участі в спільному прийманні товару по якості. В разі незгоди постачальника з результатами лабораторного дослідження замовника, постачальником проводиться незалежна експертиза якості товару за рахунок постачальника.
У випадку поставки товару, що не відповідає вимогам п.2.1 цього договору або неприбуття представника постачальника за викликом, на вимогу замовника, постачальник повертає цей товар на станцію відвантаження товару за власний рахунок. Також, усі прямі і непрямі витрати, які пов'язані з поставкою і поверненням товару, використанням вагонів, зборів за зберігання вантажу та вартість незалежної експертизи якості товару здійснюється за рахунок постачальника (п.6.9 договору).
У п.8.7 договору сторони передбачили, що за постачання товару неналежної якості, постачальник виплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості, у тому числі і у випадку заміни товару.
Згідно з п.8.8 договору в разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, що визначені цим договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Договір набирає чинності з моменту його укладення, тобто з дня його підписання сторонами, і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЕРПН за операціями із цього договору (п.11.1 договору).
На виконання умов указаного договору позивачем 10.12.2020 було здійснено заявку на відвантаження вугілля у кількості 900 т.
17.12.2020 відповідачем на станцію Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» поставлено згідно залізничної накладної №52144656 вугілля у кількості 203,86 т.
При прийманні вугілля за результатами лабораторного дослідження позивачем було виявлено невідповідність показників зольності та загальної вологи вказаним в посвідченні та сертифікаті якості.
У відповідності до умов п.6.8 договору позивачем викликаний постачальник для складання акту про фактичну якість та комплектність продукції.
Відповідно до акту від 23.12.2020 про фактичну якість і комплектність продукції вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) загальною масою 203,86 т підлягає поверненню постачальнику для проведення заміни у двадцятиденний термін відповідно до п.п.6.9, 6.10 договору з причини невідповідності нормам, установленим ДСТУ 7146:2010.
Згідно листа відповідача від 25.12.2020 №25/12-2 вугілля у кількості 203,86 т повернуто відправнику.
Як зазначив позивач, станом на 29.01.2021 вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) загальною масою 203,86 т, яке було повернуто відповідачу, не замінено на товар належної якості, а отже є непоставленим.
Залишок вугілля загальною масою 696,14 т взагалі не було відвантажено позивачу.
Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 01.12.2020 №ОД/Т-20-659-НЮ є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Поставка товару або партії товару проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару/його партії (п.4.1 договору).
У п.4.3 договору сторони визначили, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) у кількості, визначеній у рознарядці (заявці), упродовж 15-ти робочих днів з моменту отримання такої рознарядки (заявки) будь-яким способом, тобто: факсом, електронною поштою, листом за адресою.
Відповідно до п.4.3 договору позивач 10.12.2020 направив на адресу електронної пошти відповідача: ukrkarbo.buh@gmail.com , скановану копію паперової заявки на відвантаження від 09.12.2020 №НГ-02/194 (а.с.19).
З указаної адреси електронної пошти надійшов лист (а.с.20), у якому повідомлялось про те, що заявка отримана та прийнята в роботу.
Відносно доводів відповідача про те, що ним не отримувалась будь-яка рознарядка (заявка) на поставку продукції від позивача суд зазначає наступне.
Сторони в п.4.3 договору передбачили можливість поставки товару на підставі письмових рознарядок (заявок), зокрема, з використанням електронної пошти.
Відповідно до п.15.6 договору сторони домовились, що листування між ними здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (кореспонденції) іншій стороні на її адресу, що визначена у розділі договору «Місцезнаходження та реквізити Сторін». Підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення. Листування між сторонами цього договору також може здійснюватися засобами електронної пошти, яка зазначена у розділі договору «Місцезнаходження та реквізити Сторін». При цьому сторони керуються вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто сторона - адресат повідомлення має в обов'язковому порядку надати підтвердження факту одержання нею такого повідомлення. Таке підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа, вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
У розділі 17 договору «Місцезнаходження та реквізити Сторін» указані поштові адреси та банківський реквізити замовника - АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця», та постачальника - ТОВ «Укркарбо».
Таким чином, наявні адреси електронної пошти сторін у вказаному розділі договору не вказані, проте суд враховує наступне.
У п.4.9 договору поставки сторони передбачили, що постачальник протягом одного календарного дня з моменту відвантаження партії товару надає замовнику по тел.(048) 727-45-39 та тел/факс (048) 727-41-37, електронну адресу - odessa.top5@ukr.net наступну інформацію: станцію і дату відвантаження товару, номера вагонів та залізничних накладних, копії посвідчення якості виробника товару, кількість товару у кожному вагоні.
У листах від 24.12.2020 №24/12-1 (а.с.30), від 25.12.2020 №25/12-2 (а.с.31), відправником яких є ТОВ «Укркарбо» указані наступні адреси електронної пошти підприємства: ukrkarbo.buh@gmail.com info@ukrkarbo.com.ua та вказані номери телефонів, зокрема, НОМЕР_1 .
Відносно доводів відповідача про те, що роздруківка електронного листування не може вважатися електронним документом, а надані позивачем скріншоти листування не можуть бути доказами у справі, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст.96 ГПК України встановлено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
У даному випадку електронним доказом є інформація в електронній формі, розміщена на сторінці електронної пошти позивача odessa.top5@ukr.net у мережі Інтернет, про направлення 10.12.2020 АТ «Українська залізниця» листа від 09.12.2020 №НГ-02/194 на адресу електронної пошти ТОВ «Укркарбо» ukrkarbo.buh@gmail.com.
Частиною 3 ст.96 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Позивачем до матеріалів справу надано роздруківку інтернет-сторінки про направлення відповідачеві 10.12.2020 електронною поштою заявки на відвантаження, яка посвідчена належним чином. Підстави вважати, що позивачем направлялась відповідачеві інша заявка, що не стосується договору ОД/Т-20-659НЮ у суду відсутні і відповідачем указана обставина не заперечується.
Суд зауважує, що лист позивача від 09.12.2020 №НГ-02/194 складений у письмовому вигляді, відповідає усім вимогам до письмових документів, зокрема містить підписи відповідальних осіб, та є письмовим доказом звернення до ТОВ «Укркарбо» з дозволом на здійснення поставки вугілля на адресу філії в кількості 900 т.
Відтак, за оцінкою суду, надані позивачем роздруківки електронного листування між сторонами, що підтверджують факт направлення указаного листа ТОВ «Укркарбо» та отримання від нього підтвердження про поставку є паперовими копіями електронних доказів, які є інформацією в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, та не є електронними документами, з огляду на що приписи ст.ст.5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» щодо обов'язкових реквізитів електронного документа до них не застосовуються.
Також суд бере до уваги, що у п.4.3 договору поставки сторони передбачили можливість направлення письмових рознарядок (заявок) за допомогою факсу, а вказаний спосіб передачі документів та інформації взагалі виключає можливість накладення кваліфікованого електронного підпису.
Крім того, указана адреса електронної пошти ukrkarbo.buh@gmail.com використовувалась і зазначалась ТОВ «Укркарбо» під час його реєстрації як учасника закупівлі на сайті електронної системи публічних закупівель України «ProZorro» та під час виконання договору поставки, що підтверджується відповідними роздруківками з відповідних інтернет-сторінок (а.с.170-174) та копією листа від 28.01.2021 №5-1 (а.с.176).
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем надані більш вірогідні докази того, що адреса електронної пошти ukrkarbo.buh@gmail.com належить саме ТОВ «Укркарбо» і що саме на неї 10.12.2020 надіслано та отримано відповідачем відповідну рознарядку (заявку) на відвантаження вугілля у кількості 900 т.
Крім того умовами п.4.1 договору сторони визначили, що поставка товару або партії товару проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару/його партії.
За таких обставин версію відповідача про здійснення ним поставки вугілля з власної ініціативи і за відсутності відповідної рознарядки суд знаходить непереконливою.
Отже, суд приходить до висновку про відхилення вказаних доводів відповідача та вважає встановленою обставину направлення 10.12.2020 відповідачеві листа (заявки) від 09.12.2020 №НГ-02/194 на здійснення поставки вугілля у кількості 900 т, з огляду на що доводи ТОВ «Укркарбо» про самостійне (без одержання від позивача офіційних рознарядок) здійснення поставки вугілля на виконання умов договору поставки судом відхиляються.
Відповідно до залізничної накладної №52144656 (а.с.22) ТОВ «Укркарбо» 12.12.2020 зі станції Кремінна відправлено вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) у кількості 203 860 кг.
Указаний вантаж прибув на станцію призначення Помічна 17.12.2020.
Відповідно до п.2.5 договору вхідний контроль товару проводиться кінцевим одержувачем-структурним/виробничим підрозділом філії згідно із вимогами діючих нормативних документів.
Згідно з п.2.6 договору якість поставленого товару перевіряється атестованою хіміко-технічною лабораторією замовника.
Відповідно до п.6.8 договору замовник при отриманні товару на станції передачі товару (зазначеного у п.4.8 цього договору) проводить лабораторні дослідження на відповідність показників зольності (Аd), загальної вологи (Wrt) товару вказаним в посвідченні або сертифікаті якості. При невідповідності показників якості, товар не розвантажується. Замовник викликає представника постачальника (вантажовідправника) для проведення спільного приймання товару. Постачальник (вантажовідправник) зобов'язаний не пізніше наступного дня з дати отримання (листом, факсом, електронною поштою, тощо) виклику замовника, письмово сповістити замовника, чи буде направлений уповноважений представник для участі в спільному прийманні товару по якості. В разі незгоди постачальника з результатами лабораторного дослідження замовника, постачальником проводиться незалежна експертиза якості товару за рахунок постачальника.
18.12.2020 виробничим підрозділом служби локомотивного господарства «Локомотивне депо Помічна» база палива і нафтопродуктів Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» відібрані проби вугілля з вагонів №66066648, №65283566, №61538872 для проведення лабораторних досліджень, про що складено відповідний акт відбору проб (зразків) при вхідному контролі продукції від 18.12.2020 №4 (а.с.137).
За результатами лабораторного дослідження від 19.12.2020 виявлено, що вугілля марки ДГ (13-100) у вагонах не відповідає вимогам ДСТУ 7146-2010 по зольності та вологості, про що складено відповідну довідку №ТЧ-4-10/2535 (а.с.25).
У відповідності до п.6.8 позивачем викликано представника відповідача для спільного приймання товару (а.с.173, 175).
23.12.2020 складений акт про фактичну якість і комплектність продукції (а.с.26-29).
Відповідно до вказаного акту комісією виробничого підрозділу Локомотивне депо Помічна відібрано проби вугілля з вагонів №66066648, №65283566, №61538872 для проведення хіміко-технічного аналізу. Відповідно до результатів хіміко-технічного аналізу проб вугілля (довідка від 19.12.2020 №ТЧ-4-10/2535), зольність на сухий стан палива складає: вагон №66066648 - 34,5%, вагон №65283566 - 43,2%, вагон №61538872 - 39,6%; загальна волога на робочий стан палива складає: вагон №66066648 - 15,5%, вагон №65283566 - 15,5%, вагон №61538872 - 15,5%, що не відповідає нормам, встановленим ДСТУ 7146:2010.
За висновком комісії вугілля кам'яне марки ДГ (13-100), що надійшло у вагонах №66066648, №65283566, №61538872 загальною масою 203,86 т, підлягає поверненню постачальнику відповідно до п.6.9, п.6.10 договору поставки від 01.12.2020 №ОД/Т-20-659 для проведення заміни у двадцятиденний термін.
Указаний акт підписаний заступником директора ТОВ «Укркарбо» ОСОБА_5, який у акті зробив допис, що при відборі проб і проведенні аналізів він не був присутній.
Суд бере до уваги, що представник ТОВ «Укркарбо» своєї незгоди як постачальника з результатами лабораторного дослідження замовника не висловив, проведення незалежної експертизи якості вугілля у відповідності до умов п.6.8 договору поставки не заявляв.
Відносно доводів відповідача про складання акту про фактичну якість і комплектність продукції від 23.12.2020 у м.Одеса суд зазначає наступне.
У вказаному акті від 23.12.2020 (а.с.26) у реквізиті «місце складання документа вказано «м.Одеса», у той же час, як пояснив позивач, фактичним місцем складання акта від 23.12.2020 є м.Помічна Кіровоградської області.
Указане підтверджується тим, що телеграмою про виклик представника ТОВ «Укркарбо» для участі у проведенні спільного приймання товару вказано адресу: вул.Вокзальна, 24, м.Помічна Кіровоградської області.
Відповідачем доказів того, що його представник брав участь 23.12.2020 у прийманні товару у м.Одеса суду не надано.
Крім того, у п.18 указаного акту зазначено, що продукцію пред'явлено насипом у залізничних вагонах, які прибули і знаходились на базі палива ТНТС (локомотивне депо Помічна).
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем надані більш вірогідні докази того, що акт про фактичну якість і комплектність продукції від 23.12.2020 складений саме у м.Помічна, а зазначення місцем складання м.Одеса є технічною помилкою, з огляду на що доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.
Відносно доводів відповідача щодо порушення позивачем строків виклику представника для проведення спільного приймання товару суд зазначає наступне.
Як уже зазначалось, 18.12.2020 виробничим підрозділом служби локомотивного господарства «Локомотивне депо Помічна» база палива і нафтопродуктів Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» відібрані проби вугілля з вагонів №66066648, №65283566, №61538872 для проведення лабораторних досліджень, а 19.12.2020 за результатами лабораторного дослідження виявлено невідповідність вугілля по зольності та вологості вимогам ДСТУ 7146-2010, про що складено відповідну довідку №ТЧ-4-10/2535.
Згідно з п.18 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996 №П-7 (далі - Інструкція П-7) повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості продукції встановленим вимогам.
Позивач телеграмою від 20.12.2020 (а.с.175), яка також направлена на адресу електронної пошти відповідача ukrkarbo.buh@gmail.com (а.с.173) 20.12.2020 та отримана останнім, про що свідчить відповідна роздруківка (а.с.174), повідомив ТОВ «Укркарбо» про необхідність прибути для участі у проведенні спільного приймання товару.
Отже, повідомлення ТОВ «Укркарбо» здійснено позивачем з дотриманням приписів п.18 Інструкції П-7.
З огляду на викладене вказані доводи відповідача судом відхиляються.
Відносно посилань відповідач на приписи п.13 Інструкції П-7 суд зазначає наступне.
Згідно з п.13 Інструкції П-7 приймання продукції здійснюється уповноваженими на те керівником підприємства-отримувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.
Відповідно до акту про фактичну якість і комплектність продукції від 23.12.2020 при прийманні продукції брали участь від АТ «Укрзалізниця» комісія у складі: ОСОБА_6 - начальник бази палива виробничого підрозділу служби локомотивного господарства Локомотивне депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», ОСОБА_1 - комірник виробничого підрозділу служби локомотивного господарства Локомотивне депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», ОСОБА_3 - бухгалтер виробничого підрозділу служби локомотивного господарства Локомотивне депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», ОСОБА_2 - лаборант хіміко-технічної лабораторії виробничого підрозділу служби локомотивного господарства Локомотивне депо Помічна регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», ОСОБА_4 - інженер структурного підрозділу Служби локомотивного господарства регіональної філії Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», а від ТОВ «Укркарбо» - ОСОБА_5 - заступник директора.
Позивачем не оспорюється ані персональний склад вказаної комісії, ані повноваження її членів. Указані особи є працівниками підприємства позивача.
Відповідачем у порушення приписів ст.ст.74, 77 ГПК України доказів того, що хтось із членів комісії не мав повноважень брати участь у прийманні продукції та підписанні відповідного акта суду не надано. Клопотань про витребування відповідних доказів відповідачем не заявлялось. Більш того, указаний акт підписаний представником відповідача без зауважень щодо повноважень інших членів комісії.
Суд зауважує, що підписавши указаний акт від 23.12.2020 члени комісії засвідчили факт невідповідності якості поставленого вугілля вимогам ДСТУ 7146:2010, який встановлений за результатами проведення відповідного хіміко-технічного аналізу.
З огляду на викладене суд вважає, що вказані доводи відповідача мають характер припущень та відхиляє їх.
Відносно доводів відповідача про те, що якість вугілля підтверджується незалежною лабораторією ВХЛ ВП ш. «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» та посвідченням від 12.12.2020 №9/4 суд зазначає наступне.
Згідно з п.2.1 договору якість товару повинна відповідати умовам договору та державному стандарту ДСТУ 3472-2015. За якісними, технологічними та фізико-механічними показниками вугілля повинна відповідати вимогам ДСТУ 7146:2010 та в будь-якому випадку не перевищувати наступні показники: вугілля кам'яне марки ДГ фракція 13-100 мм, зольність (Аd) не більше ніж - 14%, загальна волога (W rt) не більше 14%; масова частка кусків менше нижчої границі не більше ніж - 17%, нижча теплота згорання на робочий стан палива Q rt МДЖ/кг (ккал/кг), не менш ніж 23,027 (5500).
У п.2.2 сторони передбачили, що підтвердженням якості з боку постачальника є копії посвідчення якості та копії сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик.
На виконання вказаних умов договору поставки ТОВ «Укркарбо» надані позивачеві разом з поставкою сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик, виданий ВП «УкрНДІВуглезабезпечення» ДП «НТЦ «Вуглеінновація» №114, який виданий у липні 2018 року (а.с.127), та чинний до липня 2022 року.
За результатами аналізу №977 (а.с.128), проведеного лабораторією ВХЛ ВП ш. «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» встановлено наступні показники вугілля у вагонах №66066648, №65283566, №61538872, зокрема волога (Wrt) -12%, зольність (Аd) - 13,7, та видано відповідне посвідчення від 12.12.2020 №9/4.
Суд зауважує, що надання відповідачем до партії вугілля вказаних документів, свідчить про виконання ним умов договору щодо підтвердження якості вугілля умовам договору.
У той же час, у п.6.6 договору сторони визначили порядок приймання товару за якістю, а в п.6.8 договору, що замовник проводить лабораторні дослідження на відповідність показників зольності та загальної вологи.
Отже, надання відповідачем разом з поставкою вказаного сертифікату та посвідчення якості не є беззаперечним доказом того, що вугілля, яке поставлено ТОВ «Укркарбо» у вагонах №66066648, №65283566, №61538872, відповідає вимогам ДСТУ 7146:2010 та умовам договору.
Суд наголошує, що відповідач при складенні акту від 23.12.2020 про фактичну якість і комплектність продукції не заперечив факту невідповідності поставленого вугілля щодо якості вимогам ДСТУ 7146:2010 та умовам договору.
З огляду на викладене вказані доводи відповідача судом відхиляються.
Відносно доводів відповідача щодо результатів лабораторних досліджень вугілля від 19.12.2020 суд зазначає наступне.
Відповідно до посвідчення про технічну компетентність від 28.11.2019 №100 (а.с.129), видане Дорожнім центром стандартизації та метрології Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» та чинне до 28.11.2022, засвідчує, що вимірювальна (хіміко-технічна) лабораторія ВП «Локомотивне депо Помічна», що знаходиться за адресою: вул.Вокзальна, 24, м.Помічна, 27030, є технічно компетентною і має право на виконання вимірювань відповідно до галузі, що наведена у додатку до цього посвідчення і є його невід'ємною складовою частиною.
Згідно додатку до вказаного посвідчення «Галузь технічної компетентності хіміко-технічної лабораторії виробничого підрозділу «Локомотивне депо Помічна» Одеської залізниці» (а.с.130-136) передбачені діапазони вимірювань указаної лабораторії, зокрема за показником масової частки загальної вологи в робочому стані палива у % щодо вугілля кам'яного Донецького басейну для побутових потреб населення в залежності від марки вугілля за ГОСТ 8188-87 у діапазоні від 5,5% до 17,5%, за показником зольність щодо вугілля кам'яного Донецького басейну для побутових потреб населення в залежності від марки вугілля за ГОСТ 8188-87 у діапазоні від 10% до 19%.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що наведений у додатку до посвідчення параметр «діапазон вимірювання» визначає саме діапазон якості вугілля на відповідність ГОСТ 8188-87, а не свідчить про технічну спроможність відповідної лабораторії проводити відповідні дослідження у межах вказаних діапазонів.
Суд зауважує, що показники якості вугілля «масова частка загальної вологи в робочому стані палива» (встановлений ГОСТ 8188-87) та показник «загальна волога на робочий стан палива Wrt% (встановлений ДСТУ 7146:2010) є ідентичними.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що вимірювальна (хіміко-технічна) лабораторія ВП «Локомотивне депо Помічна» мала право та технічну можливість проводити лабораторні дослідження якості вугілля на такі показники як зольність та загальна волога, з огляду на що результати лабораторних досліджень вважаються правильними та не ставляться під сумнів.
З огляду на викладене доводи відповідача у вказаній частині судом відхиляються.
Листом від 24.12.2020 №25/12-1 ТОВ «Укркарбо» просило позивача повернути вугілля за посвідченням від 12.12.2020 №9/4 та здійснити переадресування вагонів №66066648, №65283566, №61538872 на станцію Велико-Анадоль одержувачу ТОВ «Макреалгруп».
Листом від 25.12.2020 №25/12-2 ТОВ «Укркарбо» просило АТ «Українська залізниця» повернути розкредитовані вагони №66066648, №65283566, №61538872 з ТНТС Помічна, без проведення зважування, по вазі вказаній в провізних документах.
На підставі вказаного листа ТОВ «Укркарбо» вугілля у кількості 203 860 кг АТ «Українська залізниця» на підставі наказу від 25.12.2020 №11ДН-3 переадресовано новому одержувачу, що підтверджується залізничною накладною (а.с.33).
Доводи відповідача про те, що у подальшому при переадресації вагонів вказане вугілля було прийнято ТОВ «Макреалгруп» без зауважень щодо якості, не свідчить і не доводить того факту, що якість вугілля відповідала умовам договору поставки від 01.12.2020 №ОД/Т-20-659НЮ та ДСТУ 7146:2010, з огляду на що вказані доводи судом відхиляються.
Крім того, у листі від 24.12.2020 №24/12-1 (а.с.30) ТОВ «Укркарбо» зазначило, що на підставі лабораторних досліджень локомотивного депо Помічна просить повернути поставлене вугілля та здійснити переадресування за новими реквізитами.
Такі дії відповідача ще раз доводять факт поставки ТОВ «Укркарбо» вугілля неналежної якості та визнання його відповідачем.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем належними доказами не спростовано, що поставлене ТОВ «Укркарбо» за залізничною накладною №52144656 вугілля у кількості 203 860 кг не відповідало умовам договору (п.2.1, п.6.6) та вимогам ДСТУ 7146:2010 щодо якості.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Таким чином, відповідачем допущено порушення умов договору поставки щодо якості вугілля по зольності та загальній вологості.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.8.7 договору за постачання товару неналежної якості постачальник виплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості, у тому числі і у випадку заміни товару.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості (на суму 473 159 грн 06 коп.) у сумі 94 631 грн 81 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 30.12.2020 по 29.01.2021 у сумі 64 755 грн 90 коп. та штрафу в розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару в сумі 146 223 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.4.3 договору товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) у кількості, визначеній у рознарядці (заявці), упродовж 15-ти робочих днів з моменту отримання такої рознарядки (заявки) будь-яким способом, тобто: факсом, електронною поштою, листом за адресою.
Суд зауважує, що в специфікації №1 до договору сторони в графі «Термін поставки товару» визначили термін поставки до 31.12.2020 (згідно рознарядки (заявки) від замовника).
У той же час п.1.2 договору сторони передбачили, що у специфікації визначаються: найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна вартість товару, тобто строки поставки у специфікації не визначаються.
У судовому засіданні 13.05.2021 представник позивача повідомила про те, що здійснюючі заявку на відвантаження вугілля від 09.12.2020 АТ «Українська залізниця» керувалось п.4.3 договору поставки, тобто товар мав бути поставлений постачальником упродовж 15-ти робочих днів.
З огляду на що при визначенні строків поставки товару слід керуватися умовами п.4.3 договору.
Ураховуючи, що заявка позивача на відвантаження товару - вугілля у кількості 900 т, отримана відповідачем 10.12.2020 (а.с.20), ТОВ «Укркарбо» відповідно до п.4.3 договору повинно було поставити вугілля у строк до 04.01.2021 (включно) (оскільки 12, 13, 25 - 27 грудня 2020 року та 1 - 3 січня 2021 року були вихідними і святковими днями).
Відповідач у вказаний строк свій обов'язок з поставки вугілля не виконав, унаслідок чого має місце неналежне виконання зобов'язань за договором ТОВ «Укркарбо».
Як уже зазначалось, згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.8.8 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, що визначені цим договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Суд бере до уваги, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 12.12.2019 у справі №910/10939/18, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві (а.с.4) розрахунок пені, нарахованої за непоставку товару, суд вважає його неправильним, оскільки позивачем з огляду на встановлені строки виконання ТОВ «Укркарбо» обов'язку щодо поставки товару - до 04.01.2021 (включно), невірно визначено початок періоду для нарахування пені - 30.12.2020, у той час як правильним є - 05.01.2021.
Суд наводить розрахунок пені, зроблений в межах заявленого позивачем періоду: 2 088 900 (вартість непоставленого товару) х 0,1% (розмір пені) х 25 (кількість днів прострочення за період з 05.01.2021 по 29.01.2021)=52 222 грн 50 коп.
Отже, суд приходить до висновку, що обґрунтованою і такою що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з 05.01.2021 по 29.01.2021 у сумі 52 222 грн 50 коп.
Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7% від вартості непоставленого товару (2 088 900 грн 00 коп.) у сумі 146 223 грн 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки на 31 календарний день прострочення поставки товару відповідачем (04.01.2021) він так і не був поставлений.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відносно доводів відповідача про необхідність залишення відповіді на відзив АТ «Укрзалізниця» без розгляду суд зазначає наступне.
В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ «Укркарбо» зазначило, що повноваження делеговані довіреністю від 25.09.2020 №1238 Регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» адвокату Лісецькій Н.В. мають певні обмеження, а саме вихідні документи вважаються належним чином укладеними та мають юридичну силу для філії, товариства та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів.
Частиною 1 ст.56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.1 ст.58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст.60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На підтвердження повноважень адвоката Лісецької Наталії В'ячеславівни на представництво інтересів АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» у суді надано копію довіреності від 25.09.2020, зареєстровану в реєстрі за №1238 (а.с.38).
Зазначеною довіреністю уповноважено вказаних у ній представників, зокрема, адвоката Лісецьку Наталю В'ячеславівну представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій з усіма правами, що надані позивачу, у тому числі підписувати та подавати відзиви, заперечення, відповіді (пп.2.1 п.2 довіреності).
Указаний пункт довіреності не містить застережень щодо необхідності дотримання правила двох підписів при підписання відповіді на відзив.
Застереження щодо необхідності дотримання правила двох підписів застосовується виключно у випадках: укладання договорів, довіреностей, підписанні банківських та інших фінансових документів, пов'язаних з діяльністю самого товариства. Тоді як відповідь на відзив подається у відповідності до вимог процесуального законодавства і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частинами 2, 4 ст.170 ГПК України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином відповідь на відзив підписана уповноваженою позивачем особою, підстав для її повернення без розгляду немає, з огляду на що вказані доводи судом відхиляються.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При зверненні з позовом до суду позивачем за платіжним дорученням від 03.02.2021 №3425678 сплачений судовий збір у сумі 4 584 грн 20 коп., у той час як виходячи із розміру заявлених позовних вимог (305 610 грн 71 коп.) сплаті підлягав судовий збір у сумі 4 584 грн 16 коп. Таким чином, переплата судового збору складає 00 грн 04 коп., який у відповідності до приписів Закону України «Про судовий збір» може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат ТОВ «Укркарбо» складається із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн 00 коп. Також указав, що цей розмір може збільшуватись протягом розгляду справи в залежності від часу витраченого адвокатом на її супроводження.
До відзиву додані копія договору про надання правової допомоги від 26.02.2021 та додаткової годи від 26.02.2021 №1.
У судовому засіданні 13.05.2021 у судових дебатах представник відповідача повідомив, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
З огляду на викладене, питання про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу буде вирішено судом за наслідками надання ТОВ «Укркарбо» доказів їх понесення.
Суд бере до уваги, що відповідно до ч.11 ст.129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З огляду на викладене, та у зв'язку з тим, що позовні вимоги АТ «Укрзалізниця» підлягають частковому задоволенню, а також невирішенням питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, питання про розподіл судових витрат, у т.ч. судового збору в сумі 4 584 грн 16 коп., буде вирішено судом у додатковому рішенні.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарбо» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарбо», вул.Московська, буд.302, м.Лисичанськ Луганської області, 93113, ідентифікаційний код 37294061, на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», вул.Є.Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815, в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», вул.Пантелеймонівська, буд.19, м.Одеса, 65012, ідентифікаційний код ВП 40081200, штраф за поставку товару неналежної якості в сумі 94 631 грн 81 коп., пеню за прострочення поставки товару в сумі 52 222 грн 50 коп., штраф за прострочення поставки товару в сумі 146 223 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову відмовити.
4. Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (вул.Є.Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815), в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (вул.Пантелеймонівська, буд.19, м.Одеса, 65012, ідентифікаційний код ВП 40081200).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарбо» (вул.Московська, буд.302, м.Лисичанськ Луганської області, 93113, ідентифікаційний код 37294061).
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.05.2021.
Суддя С. Смола