Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" березня 2021 р. Справа№ 920/1061/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.01.2021 (повний текст складено 25.01.2021) про зупинення провадження
у справі № 920/1061/20 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 9 507 075,87 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.01.2021 провадження у справі № 920/1061/20 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі № 922/3987/19 у подібних правовідносинах Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 04.02.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права.
Апелянт посилається на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки правовідносини у справі № 922/3987/19 та у даній справі не є подібними, так як різняться за предметом позову, підставами, правовим регулюванням спірних правовідносин, встановлені у справі № 922/3987/19 обставини не унеможливлюють розгляд даного позову, а обставини не вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у справі №920/1061/20, виходячи, зокрема, з безспірного факту безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу в січні 2020 без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та часткової оплати відповідачем заборгованості по добовим небалансу за січень 2020.
Апелянт вважає, що зупинення провадження у даній справі за відсутності, на його думку, підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, до вирішення справи №922/3987/19 порушує розумні строки тривалості судового провадження, що є порушенням права позивача на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, і, як наслідок, права ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на ефективний засіб юридичного захисту своїх порушених прав в національному органі.
Зауважує, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить жодного обґрунтування, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №922/3987/19, судом не надано жодної оцінки доводам позивача у справі щодо відсутності подібності правовідносин у даній справі та справі №922/3987/19 та не наведено аргументованих мотивів, у чому полягає подібність правовідносин, які встановлені судом фактичні обставини у даній справі є подібними обставинам, встановленим судами у справі №922/3987/19, а також в чому саме полягає однакове матеріально - правове регулювання встановлених судом спірних правовідносин, а саме: об'єкт та предмет правового регулювання, зокрема, час, місце, підстави виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу залишити без змін як таку, що прийнята у відповідності до положень процесуального закону.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2021 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 2 ст. 271 ГПК України).
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про стягнення з відповідача вартості поставленого неякісного товару у розмірі 8 211 769,45 грн. заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року, 956 968,54 грн. пені, 148 568,51 грн. 3% річних, 183 769,37 грн. інфляційних втрат.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 922/3987/19, оскільки правовідносини у зазначеній справі є подібними до правовідносин у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.01.2020 провадження у справі № 920/1061/20 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі № 922/3987/19 у подібних правовідносинах Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 920/1061/20, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, зважаючи на те, що у справі № 922/3987/19 будуть встановлюватись підстави для проведення розрахунку послуг з балансування на підставі одностороннього акта про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформленого оператором газотранспортної системи, що також підлягає дослідженню у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Предметом спору у справі №922/3987/19 є стягнення заборгованості у розмірі 222 820 105, 75 грн. за неналежне виконання зобов'язань за Договором транспортування природного газу №1512000744 від 17.12.2015, укладеним між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз".
Під час розгляду справи встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/3987/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення грошових коштів, мотивуючи свої позовні вимоги виявленням наявності небалансів за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу, на підставі чого було здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача. Однак зобов'язання з оплати цих рахунків останній не виконав, допустивши порушення умов пункту 2.6 Договору транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015 та пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортних систем.
Рішенням Господарського суду Харківської області рішенням від 12.02.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020, в задоволенні позову у справі № 922/3987/19 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами договором врегульовано вичерпний перелік послуг, які позивач може надавати, а відповідач отримувати та сплачувати встановлену договором вартість таких послуг; позивач не надав жодних первинних документів, які б свідчили про реальність надання послуги балансування, матеріали справи не містять доказів наявності небалансів в системі у заявлені позивачем періоди, а також вчинення останнім заходів, спрямованих на усунення загрози цілісності газотранспортної системи. Суди зазначили, що з аналізу умов укладеного сторонами договору та положень пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для наявності підстав оплати балансування необхідна послідовність таких дій: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, розрахунку вартості послуг балансування та рахунку фактури. Однак АТ "Укртрансгаз" не дотримано вчинення зазначених дій та їх послідовності. Суди вказали на ненадання АТ "Укртрансгаз" жодних первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій, а додані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації.
Згідно ухвали від 13.10.2020 у справі № 922/3987/19, підставою прийняття об'єднаною палатою Верховного Суду до провадження справи №922/3987/19 стало те, що суд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 916/2090/16, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ про банкрутство).
Предметом позову у справі №920/1061/20 є стягнення 8 211 769,45 грн. заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року, 956 968, 54 грн. пені, 148 568, 51 грн. 3 % річних та 183 769, 37 грн. інфляційних втрат за договором транспортування природного газу №2002000114 від 04.02.2020.
Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач зазначає, що позивачем не доведено наявності факту порушення своїх прав та інтересів, оскільки рахунку на оплату, акту врегулювання щодобового небалансу не надходило, а тому строк оплати за договором не настав. Також представник відповідача у своєму відзиві зазначає, що плата замовника послуг транспортування газу за допущені і неврегульовані небаланси за своєю правовою природою є збитками управленої особи, відповідальність за які може бути покладена на боржника за наявності вини, яка відсутня у даному випадку, що виключає відповідальність відповідача у формі внесення плати за небаланс.
Представником третьої особи подано письмові пояснення від 20.11.2020 № 2198/15-20, щодо яких у позовній заяві ТОВ "Оператор ГТС України" від 12.10.2020 №ТОВВИХ-20-11535 зазначено, що між ТОВ "Оператор ГТС України" та АТ "Сумигаз", укладено договір транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114, що відповідає умовам Типового договору. Таким чином, при визначенні вартості щодобових негативних небалансів та здійснення розрахунків за них Позивач та Відповідач мали керуватися зазначеними вимогами Кодексу ГТС та умовами договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114.
Представник позивача у відповіді на відзив від 03.12.2020 № ТОВВИХ-20-13518 зазначає, що відповідачем було визнано борг шляхом надсилання листа від 04.03.2020 з пропозицію укласти договір реструктуризації заборгованості за січень 2020 за договором від 04.02.2020 № 2002000114, шляхом сплати грошових коштів за графіком платежів. У подальшому, відповідачем були здійснені платежі на оплату добових небалансів за зазначеним договором, що, на думку позивача, свідчить про визнання відповідачем боргу з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020. А тому відсутні правові підстави вважати, що на адресу відповідача не надходило рахунку на оплату, акту врегулювання щодобового небалансу, оскільки відповідачем частково були здійснені платежі на оплату добових небалансів за договором від 04.02.2020 № 2002000114.
15.01.2021 від представника відповідача надійшли відповіді на запитання (вх. №335/21 від 15.01.2021) в порядку ст. 90 ГПК України, які були поставлені позивачем у позовній заяві.
20.01.2021 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 13.01.2021 № 400007.1-СЛ-21-0121, відповідно до яких останній зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено Договір транспортування природного газу №2002000114 від 04.02.2020, який відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 (Надалі - Договір). Відповідно до п.17.1 Договору договір набуває чинності з дня його укладання, поширює дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01 січня 2020 та діє до 31 грудня 2020. Предметом спору у даній справі є стягнення 9 507 075,57 грн., з яких 8 211 769,45 грн. заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень 2020 на підставі електронного акту врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000114 за газовий місяць січень 2020 від 31.01.2020, та в подальшому з нарахуванням 956 968,54 грн. пені, 148 568,51 грн. суму 3% річних, 183 769,37 грн. інфляційних втрат. Тобто, договір транспортування природного газу №2002000114 був укладений 04.02.2020, після одностороннього оформлення акту врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000114 за газовий місяць січень 2020 від 31.01.2020, тоді як позивач зазначає про наявність повноважень у представника ОСОБА_1 на підписання в паперовому вигляді акту врегулювання щодобових небалансів та рахунку на підставі Договору № 2002000114 від 04.02.2020, тобто Договору, якого на момент оформлення акту та рахунку не існувало. Крім того, позивач в якості доведення правильності рахунку на оплату за негативний небаланс в сумі основного боргу 12 892 579,17 грн., використовує лише свої односторонні розрахунки та визначені ним самостійно ціни на природний газ без жодного обґрунтування, з яких не вбачається, яким чином, яким методом та за якою формулою ТОВ "Оператор ГТС України" визначав вартість добових небалансів за січень 2020. Крім того, доводи Оператора ГТС щодо належної закупівлі ним послуг балансування згідно договорів купівлі-продажу природного газу у АТ "НАК "Нафтогаз України" за переговорною процедурою, є введенням суду та замовників послуг транспортування в оману, оскільки у січні 2020 Оператор ГТС не дотримався порядку та процедури вчинення балансуючих дій, відповідно до вимог Кодексу ГТС в ринковий та прозорий спосіб, а застосування переговорної процедури та укладення договорів купівлі-продажу природного газу з НАК "Нафтогаз України" у січні 2020, необхідно було для покриття власних ВТВ Оператора ГТС. В свою чергу, на підтвердження позовних вимог Позивач посилається на акти врегулювання щодобових небалансів (відсутні в матеріалах справи), довідки №1 та №3 про добові небаланси та реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи. Однак, всі ці документи є односторонніми та підписані самим позивачем, інших первинних документів на підтвердження даних, які зазначені в актах, немає. Жодних доказів для підтвердження дій Позивача (див. покрокову схему та додаток 2) Позивачем не надано. Також, враховуючи вищенаведені пояснення та аргументи, у зв'язку із тим, що позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних є похідними від основного боргу, вони також, на переконання АТ "Сумигаз", не підлягають задоволенню, оскільки розраховані з неправомірно заявлених, хибних розрахунків та безпідставно нарахованих сум основного боргу. Водночас, у разі прийняття судом рішення на користь позивача, відповідач вважає за необхідне заявити про зменшення розміру заявлених сум пені та інфляційних втрат до 1000,00 грн. та відмови у задоволенні 3% річних за їх необґрунтованості.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, передбаченому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Стаття 36 вказаного Закону передбачає, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги те, що правовідносини у даній справі №920/1061/20 та справі №922/3987/19 стосуються стягнення заборгованості з оплати наданих послуг балансування для врегулювання негативних місячних небалансів, враховуючи суб'єктний склад сторін (оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи), зміст правовідносин (послуги балансування), колегія суддів дійшла висновку про подібність правовідносин у цих справах.
З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, зважаючи на те, що у справі № 922/3987/19 будуть встановлюватись підстави для проведення розрахунку послуг з балансування на підставі одностороннього акта про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформленого оператором газотранспортної системи, що також підлягає дослідженню у даній справі №920/1061/20, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 920/1061/20 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19.
Правовідносини у даній справі та у справі №922/3987/19 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними. Висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3987/19 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.
Доводи апелянта про те, що правовідносини у справі №922/3987/19 та у даній справі не є подібними, оскільки різняться за предметом позову, підставами та правовим регулюванням спірних правовідносин, встановлені у справі № 922/3987/19 обставини не можуть унеможливити розгляд даного позову, а обставини не можуть вплинути на оцінку доказів, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та такі, що спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").
Оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки.
Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014, остаточне - 17.11.2014 зазначено: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява №42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про необхідність зупинення провадження у справі №920/1061/20, що розглядається Господарським судом Сумської області.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Оцінюючи в сукупності усі матеріали справи, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.01.2021 про зупинення провадження у справі №920/1061/20 та скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.01.2021 у справі №920/1061/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.01.2021 у справі №920/1061/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №920/1061/20 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська