Постанова від 15.12.2020 по справі 918/390/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 918/390/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - фізичної особи - підприємця Веремеєнка Сергія Анатолійовича -не з'явився,

відповідача - Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Чернюшок М.І. (в порядку самопредставництва),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичної особи - підприємця Василець Тетяни Іванівни - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги фізичної особи - підприємця Веремеєнка Сергія Анатолійовича

на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 (головуючий суддя: Юрчук М.І., судді: Демидюк О.О., Тимошенко О.М.), ухвалену за результатом апеляційного перегляду рішення господарського суду Рівненської області від 17.08.2020,

та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 (головуючий суддя: Юрчук М.І., судді: Демидюк О.О., Тимошенко О.М.), ухвалену за результатом апеляційного перегляду додаткового рішення господарського суду Рівненської області від 31.08.2020

у справі № 918/390/20

за позовом фізичної особи - підприємця Веремеєнка Сергія Анатолійовича (далі - ФОП Веремеєнко С.А.)

до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізична особа - підприємець Василець Тетяна Іванівна (далі - ФОП Василець Т.І.),

про визнання незаконним та скасування рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ФОП Веремеєнко С.А. звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення від 03.03.2020 № 67/2-р/к у справі № 67-01/15/10-19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 зі справи № 918/390/20 позов задоволено, з посиланням на: неповне з'ясуванням Відділенням обставин, що мають значення для справи, недоведеність наявності підстав для визнання дій позивача та третьої особи узгодженими.

Згідно з додатковим рішенням господарського суду Рівненської області від 31.08.2020 стягнуто з Відділення на користь ФОП Веремеєнка С.А. 16 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Згідно з постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 рішення місцевого господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з ФОП Веремеєнка С.А. на користь Відділення 3 153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 додаткове рішення зі справи скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про ухвалення рішення про судові витрати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційних скаргах ФОП Веремеєнко С.А. просить скасувати постанови суду апеляційної інстанції зі справи, залишивши в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

В обґрунтування доводів касаційних скарг ФОП Веремеєнко С.А. зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, де до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме за вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час процедури закупівлі притягнуто особу, що була єдиним учасником процедури закупівлі.

Притягнення особи до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій можливе лише за наявності двох і більше учасників процедури закупівлі. Притягнення до відповідальності за вчинення таких дій особи, яка була єдиним учасником процедури закупівлі або не була таким учасником взагалі, не передбачено жодним чинним законодавством.

В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, згідно з якою додаткове рішення зі справи скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про ухвалення рішення про судові витрати, скаржник зазначає про те, що у випадку скасування постанови суду апеляційної інстанції по суті спору підлягає також і скасуванню названа постанова, яка стосувалася розподілу судових витрат, а судові акти місцевого господарського суду зі справи підлягають залишенню в силі.

Доводи інших учасників справи

Відділення у відзивах на касаційні скарги просило залишити постанови суду апеляційної інстанції без змін, а касаційні скарги - без задоволення, посилаючись, зокрема, на законність та обґрунтованість оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням АМК:

- встановлено, що ФОП Веремеєнко С.А. і ФОП Василець Т.І. вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів із закупівлі Територіальним центром соціального обслуговування (м. Рівне) «ДК 021:2015: 55510000-8 - послуги їдалень, щодо організації безкоштовного харчування малозабезпечених одиноких громадян та інших верств населення, які отримують соціальні послуги в Територіальному центрі соціального обслуговування м. Рівного» відповідно до оголошень, які були розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі «ProZorro» за № UA-2018-12-14-000520-c, № UA-2018-10-03-000606-с та № UA-2017-02-21-000272-с (пункти 1, 4, 7);

- за вчинені порушення, зокрема, на ФОП Веремеєнко С.А. накладено штраф у загальному розмірі 110 000,00 грн.

Рішенням АМК встановлено, зокрема, що:

- Територіальним центром соціального обслуговування (м. Рівне) була проведена процедура закупівлі «ДК 021:2015: 55510000-8 - послуги їдалень, щодо організації безкоштовного харчування малозабезпечених одиноких громадян та інших верств населення, які отримують соціальні послуги в Територіальному центрі соціального обслуговування м. Рівного» відповідно до оголошень, які були розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі «Prozorro» за № UA-2018-12-14-000520-c, № UA-2018-10-03-000606-с та № UA-2017-02-21-000272-с;

- на торги за номерами пропозиції конкурсних торгів № UA-2018-12-14-000520-c та № UA-2018-10-03-000606-с подали заявки два учасники: ФОП Веремеєнко С.А. і ФОП Василець Т.І.;

- на торги за № UA-2017-02-21-000272-с подали заявки три учасники: ФОП Веремеєнко С.А., ФОП Василець Т.І. та ФОП Возний С.В.;

- за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів № UA-2018-12-14-000520-c, № UA-2018-10-03-000606-с та № UA-2017-02-21-000272-с замовником акцептовані пропозиції ФОП Веремеєнка С.А., з яким укладені відповідні договори про закупівлю послуг за державні кошти;

- аналіз матеріалів антимонопольної справи засвідчив, що ФОП Веремеєнко С.А. і ФОП Василець Т.І. узгодили між собою умови участі у процедурі закупівель, що підтверджується наступним:

в оприлюдненій ФОП Веремеєнком С.А. на вебсайті електронних закупівель «ProZorro» тендерній пропозиції від 24.12.2018 зазначена фактична адреса суб'єкта господарювання: м. Рівне, вул. Дубенська, БОС 1/329;

аналогічна фактична адреса (м. Рівне, вул. Дубенська, БОС 1/329) зазначена також у тендерній пропозиції іншого учасника - ФОП Василець Т.І., розміщеній на вебсайті 27.12.2018 (файл Microsoft Word «Пропозиція 2019.doc»);

відповідно до додатку 1 до тендерної документації ФОП Веремеєнком С.А. у публічних документах тендерної пропозиції надано договір від 27.02.2017 № 1 суборенди нежитлового приміщення, згідно з яким ФОП Василець Т.І. передано ФОП Веремеєнку С.А. у тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 54 кв.м за адресою: м. Рівне, вул. Дубенська, БОС 1/329, належне суборендодавцю на підставі договору від 22.02.2017 № 546/17 оренди нежитлового приміщення;

аналогічні ознаки узгодженої поведінки також виявлені під час участі ФОП Василець Т.І. та ФОП Веремеєнка С.А. у процедурах закупівель за № UA-2018-10-03-000606-C та № UA-2017-02-21-000272-с;

зазначені обставини створювали умови для обміну інформацією між відповідачами в антимонопольній справі та погодженої поведінки під час участі у процедурі закупівлі;

за інформацією Головного управління ДПС у Рівненській області ФОП Веремеенко С.А. та ФОП Василець Т.І. перебувають на третій групі спрощеної системи оподаткування зі ставкою 5% до доходу, з основним видом діяльності (96.01) «Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів». ФОП Веремеєнко С.А. зареєстрований 19.12.2012, ФОП Василець Т.І. - 21.12.2012;

ФОП Веремеенко С.А. та ФОП Василець Т.І. мають відкриті рахунки в Рівненській філії АТ КБ «Приватбанк» та Рівненській філії ТОВ «Укрпромбанк»;

згідно з відомостями з Інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» обидва відповідачі у реєстраційних даних платника податків вказали однакові адреси електронної пошти, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 У витязі з ЄДР ФОП Василець Т.І. зазначено контактний телефон НОМЕР_1 ;

ФОП Веремеєнко СЛ. та ФОП Василець Т.І. згідно з відомостями стосовно IP-адрес, що фігурували в процесі обробки податкової звітності використовували однакові IP-адреси, зокрема: 188.163.216.37, 188.163.26.142, 188.163.216.39, 194.44.166.174, 46.211.57.128;

- отже, ще до участі у процедурі закупівель, так і після неї, між відповідачами в антимонопольній справі існували тісні господарські відносини;

- ФОП Веремеєнко С.А. та ФОП Василець Т.І. свої пропозиції для участі у торгах подавали з одного електронного майданчика ТОВ «Закупівлі.Пром.УА»;

- з наданої ТОВ «Закупівлі.Пром.УА» інформації встановлено, що учасники при вході до кабінету та інших діях, пов'язаних з подачею заявки на участь у процедурі закупівель використовували одній й ті ж самі IP - адреси, а саме: 195.114.144.83, 195.114.136.14;

- отже, учасники використовували з метою подання тендерних пропозицій для участі у відкритих торгах № UA-2018-12-14-000520-с одне обладнання (комп'ютера чи пристрої у мережах);

- погоджену поведінку відповідачів у торгах також підтверджує синхронність дій, яка, зважаючи на її системність, не може вважатись випадковим збігом обставин та свідчить про обмін інформацією між зазначеними відповідачами, та спільну підготовку до участі у процедурі закупівель;

- вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій конкурсних торгів для участі у процедурі закупівлі відповідачі в антимонопольній справі були обізнані щодо участі кожного з них у процедурі закупівель;

- наведені вище обставини наявності між відповідачами сталих взаємозв'язків та поведінка останніх під час підготовки та проведення процедури закупівель свідчать про те, що відповідачі мали можливість узгодити та узгодили свою поведінку під час проведення процедури закупівлі, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки;

- така координація економічної поведінки відповідачів в антимонопольній справі призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення процедури закупівлі;

- 26.12.2019 на засіданні адміністративної колегії Відділення щодо прийняття рішення по справі, на яку були запрошені відповідачі, ФОП Василець Т.І. повідомила, що з 2012 року відповідачі вели підприємницьку діяльність разом, але з 2017 року між ними виникли суперечки і підприємницьку діяльність було вирішено вести окремо. ФОП Василець Т.І. вирішила взяти участь у торгах, що досліджувались, підготувала документи, проте, у зв'язку з технічною необізнаністю, документи на торги не подала;

- ФОП Веремеєнко С.А. за інформацією ФОП Василець Т.І., скориставшись підготовленим пакетом тендерної пропозиції самостійно, без її відома, подавав документи для участі у торгах;

- за висновком Відділення, ФОП Василець Т.І. не надано доказів, які б підтверджували факт самовільного використання ФОП Веремеєнком С.А. її тендерних пропозицій для участі у торгах, без її відома;

- доказами, зібраними у справі доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об'єктивно могли вплинути на поведінку відповідачів не спростовується висновок адміністративної колегії Відділення про те, що дії відповідачів в антимонопольній справі, які полягали у: наявності сталих господарських відносин між відповідачами, поданні пропозицій відповідачів з однієї IP -адреси, синхронності дій відповідачів у часі, - є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів процедури закупівлі.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Як вбачається із з'ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК, згідно з останнім дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210). З цього, зокрема, виходить суд касаційної інстанції у розгляді даної справи.

Відповідно до приписів Закону № 2210:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону № 2210.

Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

За приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Водночас згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210 змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі, в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, і підстави для відступу від неї відсутні.

Обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції (яка ухвалена по суті спору) скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, де до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, а саме, за вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час процедури закупівлі притягнуто особу, що була єдиним учасником процедури закупівлі.

Так, скаржник вказує на те, що притягнення особи до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій можливе лише за наявності двох і більше учасників процедури закупівлі. Притягнення до відповідальності за вчинення таких дій особи, яка була єдиним учасником процедури закупівлі або не була таким учасником взагалі, не передбачено жодним чинним законодавством.

Стосовно наведеного доводу Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Що до посилання скаржника на те, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду стосовно питання застосування норми права у правовідносинах, де до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, а саме, за вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час процедури закупівлі притягнуто особу, що була єдиним учасником процедури закупівлі, то Суд зазначає, що відсутні підстави для формування такого висновку у даній справі, оскільки:

як встановлено у Рішенні АМК та судом апеляційної інстанції, на торги за номерами пропозиції конкурсних торгів № UA-2018-12-14-000520-c та № UA-2018-10-03-000606-с заявки подали два учасники: ФОП Веремеєнко С.А. і ФОП Василець Т.І.; на торги за номером UA-2017-02-21-000272-с подали заявки три учасники: ФОП Веремеєнко С.А., ФОП Василець Т.І. та Возний С.В.;

згідно з Рішенням АМК, у його прийнятті Відділення виходило з того, що ФОП Василець Т.І. не надано доказів, які б підтверджували факт самовільного використання ФОП Веремеєнком С.А. її тендерних пропозицій для участі у торгах, без її відома;

стосовно наведеного доводу судом апеляційної інстанції зазначено:

- по - перше, оскільки позивачем під час розгляду Відділенням справи № 67-01/15/10-19 не було надано заперечень на попередні висновки Відділення, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги додаткові пояснення та докази позивача, які стосуються кваліфікації встановленого органом АМК порушення конкурентного законодавства, оскільки такі не надавались позивачем у межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства. Водночас судом не можуть досліджуватись та оцінюватись додаткові пояснення сторін, які стосуються кваліфікації встановленого органом АМК порушення конкурентного законодавства, які не надавались у межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства;

- по - друге, посилання представника ФОП Веремеєнка С.А. на те, що його довіритель, скориставшись документами ФОП Василець Т.І., без її відома відправив копії документів на електронний майданчик «ProZorro» для участі у відповідних торгах, а, відтак, в його діях відсутня антиконкурентна узгоджена поведінка з ФОП Василець Т.І., судом апеляційної інстанції оцінено критично.

Отже, доводи касаційної скарги у цій частині (зокрема, стосовно необхідності надання висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, де до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, а саме за вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час процедури закупівлі притягнуто особу, що була єдиним учасником процедури закупівлі) фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судом апеляційної інстанції, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції.

Скаржником не доведено наявності визначених ГПК України підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції, згідно з якою рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, згідно з якою додаткове рішення зі справи скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про ухвалення рішення про судові витрати, скаржник зазначає про те, що у випадку скасування постанови суду апеляційної інстанції по суті спору підлягає також і скасуванню названа постанова, яка стосувалася розподілу судових витрат, а судові акти місцевого господарського суду зі справи підлягають залишенню в силі.

Проте, оскільки підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, яка ухвалена по суті спору, - відсутні, Верховний Суд також не вбачає й підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, згідно з якою додаткове рішення зі справи скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про ухвалення рішення про судові витрати (судові витрати покладено на позивача, у зв'язку з відмовою в позові).

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційні скарги ФОП Веремеєнка С.А. підлягають залишенню без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції від 30.09.2020 - без змін, оскільки доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ФОП Веремеєнка С.А., оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі № 918/390/20 залишити без змін, а касаційні скарги фізичної особи - підприємця Веремеєнка Сергія Анатолійовича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов