Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"31" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/390/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця Веремеєнко Сергія Анатолійовича
до відповідача Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Василець Тетяна Іванівна
про визнання незаконним та скасування рішення
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Фізична особа-підприємець Веремеєнко Сергій Анатолійович звернувся в господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Василець Тетяна Іванівна, про визнання незаконним та скасування рішення від 03.03.2020 р. адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 67-02/176 у справі № 67-01/15/10-19, яким за порушення позивачем та ФОП Василець Тетяною Іванівною п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 ЗУ Про захист економічної конкуренції на ФОП Веремеєнко С.А. накладено штраф у розмірі 110 000 грн., на ФОП Василець Т.І. накладено штраф у розмірі 3000 грн.
Рішенням від 17 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення від 03.03.2020 р. адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 67-02/176 у справі № 67-01/15/10-19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Стягнуто з Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Фізичної особи-підприємця Веремеєнко Сергія Анатолійовича - 2 102 грн. 00 коп. судового збору.
Під час розгляду справи позивач доказів понесення витрат на правову допомогу не подав. Проте звернувся до суду із заявою від 05.08.2020 р., що документальне підтвердження надання правової допомоги та її оплати буде надано позивачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення у цій справі.
19.08.2020 року на адресу суду надійшло клопотання про долучення відповідних доказів про сплату 16 500,00 грн. на правову допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Дане клопотання ухвалою призначено до розгляду у судовому засіданні на 31 серпня 2020 року на 11:30 год.
Представники учасників у справі 31.08.2020 р. до суду не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Явка у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Розглянувши клопотання представника Фізичної особи-підприємця Веремеєнко Сергія Анатолійовича, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд прийшов до висновку, що клопотання про ухвалення рішення про судові витрати слід задоволити повністю. При цьому суд керувався наступним.
Представником Фізичної особи-підприємця Веремеєнко Сергія Анатолійовича одночасно із позовом було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 17 500,00 грн. та подано відповідне клопотання про здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За умовами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, ФОП Веремеєнко Сергій Анатолійович звернувся до Адвокатського бюро "Скрипнюк та партнери", про що було укладено відповідний Договір про надання правничої допомоги №23 від 10.04.2020 р.
Згідно розділу 2 Договору, зокрема, адвокарське бюро представляє інтереси клієнта у спорі клієнта з Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України з приводу рішення №67-02/176 у справі №67-01/15/10-19. Представництво інтересів клієнта здійснюється в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та орисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі без самостійних вимог та з самостійними вимогами, підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, особі, що притягується до адміністративної відповідальності, положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС.
За умовами розділу 4 Договору, зокрема, вартість наданої правничої допомоги адвокатським бюро складає 17 500,00 грн. з розрахунку 750 грн. за одну годину витраченого АБ "Скрипнюк та партнери" робочого часу для виконання умов договору. Оплата здійснюється двома платежами. Перший платіж складає суму 13 500,00 грн., не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського бюро.
Перший платіж вважається оплатою послуг адвокатського бюро при вирішенні спору в першій інстанції.
Другий платіж складає 3 000,00 грн., який сплачується після вступу в законну силу рішення суду, якщо справа буде розглядатися в суді апеляційної інстанції, не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського бюро.
Представником позивача адвокатом Скрипнюк В.Р. було подано заяву, що опис робіт та докази понесення фактичних витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, будуть надані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення у справі.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, протягом п'яти днів після ухвалення рішення у даній справі, а саме 19.08.2020 р. представник позивача подав до суду докази понесення судових витрат на правову допомогу.
На підтвердження виконання робіт по наданню правової допомоги подано Акт виконаних робіт від 18.08.2020 р., підписаний Веремеєнком С.А. та Скрипнюком В.Р.
Згідно цього Акту Адвокатське бюро надало, а Клієнт отримав такі послуги:
- особиста зустріч з клієнтом для попереднього ознайомлення зі спірною ситуацією (1 год.). Правовий аналіз матеріалів справи в приміщенні Рівненського ТВ АМКУ (1 год.). Правовий аналіз матеріалів спору (3 год.). Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (2 год.). Написання та формування позовної заяви з додаткасми (6 год.).
- ознайомлення з відзивом. Написання відповіді на відзив (3 год.).
- особисті участі у судових засіданнях 01.07.2020 р., 05.08.2020 р., 17.08.2020 р. (3 год.).
- підготовка до судових дебатів. Написання тексту промови в судових дебатах (3 год.).
Всього по цьому акту за виконану роботу підлягає сплаті 16 500,00 грн.
Клієнту було виставлено рахунок-фактуру №10 від 18.08.2020 р. на загальну суму 16 500,00 грн.
До матеріалів справи зі сторони позивача надано квитанції про сплату клієнтом 4 000,00 грн. та 12 500,00 грн. 18.08.2020 р., всього 16 500,00 грн. для Адвокатського бюро "Скрипнюк та партнери", призначення платежу: за надання правової допомоги ФОП Веремеєнко С.А. згідно договору №23 від 10.04.2020 р.
Окрім цього, у матеріалах справи міститься ордер серія РН 889 №30 на надання правової допомоги від 13.04.2020 р. на ім'я Скрипнюка Віталія Радіоновича. У судовому засіданні було оглянуто посвідчення адвоката України №1597 від 22.03.2019 р. на імя Скрипнюка В.Р., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському обєднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Ла-вентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодову-ються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розу-мінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв'язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа №918/390/20 не має публічого інтересу, розглядалася за правилами загального позовного провадження. Наявні в матеріалах справи Договір про надання правничої допомоги №23 від 10.04.2020 р., Акт від 18.08.2020 р. наданої правової допомоги, квитанції від 18.08.2020 р. про сплату клієнтом ФОП Веремеєнком С.А. 16 500,00 грн. - є достатніми документами, що свідчать про понесення витрат на правничу допомогу адвокатського бюро.
На переконання суду, сума 16 500,00 грн. є розумним розміром витрат на юридичні послуги адвоката ураховуючи предмет спору, обраний спосіб захисту та категорію справи, який слід покласти до відшкодування за рахунок відповідача (у зв'язку із задоволенням позову).
За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із предметом позову, та відповідають категорії та складності справи.
Заявлена позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в розмірі 16 500,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.244 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд -
1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Веремеєнко Сергія Анатолійовича про ухвалення рішення про судові витрати задоволити.
2. Стягнути з Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (33028, Рівненська область, м.Рівне, вул. Пластова, 27, код ЄДРПОУ 22568652) на користь Фізичної особи-підприємця Веремеєнко Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати на правову допомогу Адвокатського бюро "Скрипнюк та партнери" у розмірі - 16 500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення підписано 01 вересня 2020 року.
Суддя Бережнюк В.В.