Ухвала від 26.08.2020 по справі 920/856/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

26.08.2020 Справа № 920/856/20

м. Суми

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. розглянувши матеріали справи № 920/856/20 в порядку загального позовного провадження та заяву позивача - Приватного підприємства «Будстар-плюс» 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд 86,оф 7, ідентифікаційний код 32602607) (вх. № 2579к від 20.08.2020) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/856/20.

за позовом: Приватного підприємства «Будстар-плюс» 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд 86,оф 7, ідентифікаційний код 32602607),

до відповідача: Відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Микоївської селищної ради (41854, Сумська область, Білопільський р-н, смт. Миколаївка, бульвар Свободи, буд. 24, ідентифікаційний код 41104548);

про стягнення 1 552 023 грн 33 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач із позовною заявою до Відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Микоївської селищної ради, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по Договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 68 від 09.09.2019 у сумі 1 521 835 грн 26 коп., 10 603 грн 80 коп. - інфляційні втрати, 19 584 грн 27 коп. - 3 % річних, а також стягнути з відповідача судові витрати у сумі 23 280 грн 35 коп.

Ухвалою від 25.08.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/856/20 у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначити підготовче засідання на 13.10.2020, 11:00.

20.08.2020 позивачем подано до суду заяву від 19.08.2020 № б/н (вх. № 2579к від 20.08.2020) про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд прийняти зазначену заяву до розгляду, вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача - Відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Микоївської селищної ради.

В обгрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що на виконання умов договору, він своєчасно приступив до виконання робіт і виконав весь обсяг, запланований на 2019 рік, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт на загальну суму 5 163 521,15 грн та оплатою за виконані роботи у загальній сумі 3 641 685,89 грн. При цьому, жодних зауважень щодо якості або повноти виконаних робіт з боку Замовника не надходило.

На думку заявника, у порушення пунктів 1.1, 6.1.1 Договору, Відповідач оплату за виконані роботи здійснив не у повному обсязі. Станом на 17.08.2020 Замовник не сплатив за виконані роботи на підставі підписаних сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року (форма КБ-2в) на загальну суму 1521835,26 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2020 (форма КБ-3). У відповідь на пред'явлену Позивачем вимогу про сплату від 04.03.2020 № 03/20 Відповідач повідомив, що кошти на зазначені потреби на рахунки не надходили.

При цьому, як зазначає заявник, у відповідності інформації, одержаної з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів , відповідач у 2020 році взяв на себе зобов'язання шляхом укладення господарських договорів на загальну суму 948092 грн, а за період з 19.05.2020 по 17.08.2020 здійснив розрахунки з контрагентами на загальну суму 161070 грн.

Позивач зазначає, що, враховуючи предмет заявленого позову, невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до ускладнень та фактично нівелювання обраного ним способу захисту прав та законних інтересів, що вказує на наявність підстав для застосування таких заходів забезпечення позову у даній справі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 920/856/20 суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (частина перша статті 139 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Проте заявником не надано суду доказів на підтвердження вчинення відповідачем умисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, а зазначене про ймовірне порушення відповідачем прав позивача.

Зокрема, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що у відповідь на пред'явлену позивачем вимогу про сплату від 04.03.2020 № 03/20 відповідач повідомив, що кошти на зазначені потреби на рахунки не надходили, тобто про об'єктивні причини несплати заборгованості, а не небажання виконувати чи ухилення від виконання зобов'язань.

Посилання заявника на укладення інших договорів та виконання відповідачем зобов'язань щодо інших контрагентів також не доводять небажання останнім виконувати зобов'язання за договором, укладеним з заявником, навпаки, свідчать про спроможність в цілому здійснення господарської діяльності.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою - другою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без достатнього обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на конкретні докази не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, судом встановлено, що предметом позовних вимог є вимоги щодо стягнення заборгованості за договором у сумі 1 552 023 грн 33 коп.

Проте заявником не доведено суду співмірність вказаної позовної вимоги із обраним заходом забезпечення позову.

Також суд звертає увагу, що у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно частини другої статті 141 Господарського процесуального кодексу України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом унесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі, визначеному судом. Ці гроші повинні гарантувати сумлінність позивача й забезпечити компенсацію збитків, яких може зазнати відповідач у випадку, якщо за підсумками розгляду справи в задоволенні позову буде відмовлено та встановлено, що вжитими заходами забезпечення позову відповідачеві були заподіяні збитки.

Крім депозиту, зустрічне забезпечення може здійснюватися шляхом надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення від іншої особи, що не є заявником. Також суд може в порядку зустрічного забезпечення зобов'язати позивача вчинити певні дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі статті 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника Приватного підприємства «Будстар-плюс» 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд 86,оф 7, ідентифікаційний код 32602607).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства «Будстар-плюс» (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд 86,оф 7, ідентифікаційний код 32602607) вх. № 2579к від 20.08.2020 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/856/20 - відмовити.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею - 26.08.2020.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Джепа