Ухвала від 26.07.2021 по справі 920/856/20

УХВАЛА

26 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/856/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Будстар-Плюс" (далі - ПП "Будстар-Плюс")

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021

за позовом ПП "Будстар-Плюс"

до відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Миколаївської селищної ради

про стягнення 1 552 023,33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ПП "Будстар-Плюс" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №920/856/20, а рішення господарського суду Сумської області від 05.01.2021 залишити в силі. Крім того, скаржник просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1-4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №923/1292/16, від 23.03.2018 у справі №904/6252/17, від 28.01.2019 у справі №917/611/18, від 11.09.2018 у справі №905/1926/18, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18. Також скаржник вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Однак касаційна скарга не містить ні висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого скаржник просить відступити, ні належного обґрунтування необхідності відступлення від нього. Саме по собі посилання на необхідність відступлення від висновку, застосованого апеляційним судом без зазначення вказаних вище обставин не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

З матеріалів справи та касаційної скарги вбачається, що позов у справі № 920/856/20 подано про стягнення 1 552 023,33 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.01.2021 у справі №920/856/20: позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Миколаївської селищної ради на користь ПП "Будстар-Плюс" 1 521 835,26 грн. основного боргу та 22 827,53 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №920/856/20: рішення господарського суду Сумської області від 05.01.2021 скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ПП "Будстар-Плюс" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №920/856/20, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 45 655,06 грн.[(1 521 835,26 грн. х 1,5 %) х 200%].

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Водночас ПП "Будстар-Плюс" у касаційній скарзі, посилаючись на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до винесення постанови касаційним судом. Клопотання мотивоване тим, що скаржник знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не має можливості станом на дату звернення з касаційною скаргою сплатити судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Отже, посилання ПП "Будстар-Плюс" на тяжкий майновий стан не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ПП "Будстар-Плюс" необхідно: навести висновок Верховного Суду, від якого необхідно відступити, та обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме у сумі - 45 655,06 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ПП "Будстар-Плюс" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга ПП "Будстар-Плюс" підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, Суд зазначає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення будуть розглянуті Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання приватного підприємства "Будстар-Плюс" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі № 920/856/20 відхилити.

2. Касаційну скаргу приватного підприємства "Будстар-Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №920/856/20 залишити без руху.

3. Надати приватному підприємству "Будстар-Плюс" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз'яснити приватному підприємству "Будстар-Плюс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко