Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" липня 2021 р. Справа № 910/16728/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Транс Лоджістікс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 (повний текст складено 26.04.2021)
у справі №910/16728/19 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ППЛ 33-35"
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Транс Лоджістікс"
про визнання недійсним рішення
за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Федотова О.С., адв., св.. №143 від 21.12.2006;
Бондар О.М., адв., посв. №003130 від 17.01.2018;
- відповідача Кондрашова А.О., представник за витягом з ЄДРПОУ;
- третьої особи Пеньсковський В.Б., авд., св. № 003150 від 17.01.2018;
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (далі - ТОВ «ППЛ 33-35») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення АМК від 12.09.2019 №625-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позовні вимоги ТОВ «ППЛ 33-35» задоволено повністю, визнано недійсним рішення АМК від 12.09.2019 № 625-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, стягнуто з АМК на користь ТОВ «ППЛ 33-35» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
07.04.2021 під час нового розгляду справи у Господарському суду міста Києва ТОВ «ППЛ 33-35» звернулось з клопотанням про призначення у справі товарознавчої експертизи, у якому просило призначити товарознавчу експертизу та поставити експерту наступні запитання:
1. Чи відповідає визначення послуга «з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» у проформі договору із Замовником визначенню послуги «забезпечення доступу до ІСПС» у проформах договорів з Користувачами?
2. Чи передбачено безпосередньо за умовами проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС безоплатне надання послуг та в якій саме частині?
3. Чи існують відмінності між характером та змістом терміну «послуга з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» та «інформаційна послуга при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі)» за умовами проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС?
В обґрунтування поданого клопотання ТОВ «ППЛ 33-35» посилається на те, що Верховний Суд у постанові від 04.02.2021 вказав в т.ч. на те, що судами не досліджені деякі обставини щодо характеру послуг, які надаються за Договором та що є товаром у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції; не з'ясовано чи передбачено безпосередньо за умовами Договору безоплатне надання послуг та в якій саме частині, та не спростовано доводи щодо відсутності відмінності між характером та змістом терміну «послуга з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» та «інформаційна послуга при здійсненні оформлення товарів у контейнерах».
На думку ТОВ «ППЛ» для того, щоб з'ясувати це, необхідно надати відповідь на питання, які визначені ТОВ «ППЛ 33-35» у прохальній частині заявленого клопотання.
Також 07.04.2021 ТОВ «ППЛ 33-35» звернулось з клопотанням про призначення економічної судової експертизи, у якому просив призначити економічну експертизу та поставити експерту наступні питання:
1. Чому дорівнює частка витрат Позивача на забезпечення функціонуванні складі загальногосподарських витрат Позивача за 2014 рік?
2. Чому дорівнює планова вартість одиниці інформаційної послуги при оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), яка наведена у Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах від 27.12.2013 (без рентабельності та ПДВ)? Чи можна стверджувати, що Позивач завищив планову вартість одиниці інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі)?
3. Чи можна стверджувати, що Позивач завищив суму планових загальногосподарських витрат у Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійснені оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), затвердженої наказом від 12.08.2015 № 4-гд?
4. Чи можна стверджувати, що Позивач занизив в Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійснені оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), затвердженої наказом від 12.08.2015 № 4-гд, планову кількість контейнерів на 880 штук та завищив планову вартість одиниці інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі на 8,53 грн. (без ПДВ)?
5. Чи відповідають розрахунки планової вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), наведені у Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійсненні товарів у контейнерах (в електронній формі) від 27.12.2013 та Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійснені оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), затвердженої наказом від 12.08.2015 № 4-гд, вимогам встановлених до здійснення такого розрахунку у чинному заков локальних актах Позивача? Якщо не відповідають, то в якій частині?
6. Чи мають враховуватись при формуванні ціни на інформаційну послугу при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі) неекономічні чинники? Якщо так, то які та як вони мають вплинути на вартість такої послуги?
7. Чи відповідає ціна інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), що встановлена у Договорі про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, ринковій (звичайній) ціні?
В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ «ППЛ 33-35» посилається на те, що Верховним Судом було вказано про нез'ясування ряду обставин, які стосуються ціноутворення, які, на думку ТОВ «ППЛ 33-35» можуть бути встановлені шляхом проведення економічної експертизи, на вирішення якої мають бути поставлені вказані вище питання.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 призначено у справі №910/16728/19 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено такі питання:
- чи відповідає визначення послуга «з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» у проформі договору із замовником визначенню послузі «забезпечення доступу до ІСПС» у проформах договорів з користувачами?
- чи передбачено безпосередньо за умовами проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС безоплатне надання послуг та в якій саме частині?
- чи існують відмінності між характером та змістом терміну «послуга з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» та «інформаційна послуга при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі)» за умовами проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС»?
Призначено у справі №910/16728/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставити такі питання:
- чому дорівнює частка витрат позивача на забезпечення функціонування ІСПС у складі загальногосподарських витрат позивача за 2014 рік?
- чому дорівнює планова вартість одиниці інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), як наведена у Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах від 27.12.2013 (без рентабельності та ПДВ)? Чи можна стверджувати, що позивач завищив планову вартість одиниці інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі)?
- чи можна стверджувати, що позивач завищив суму планових загальногосподарських витрат у плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), затвердженої наказом від 12.08.2015 №4-гд?
- чи можна стверджувати, що позивач занизив в плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), затвердженої наказом від 12.08.2015 №4-гд, планову кількість контейнерів на 880 штук та завищив планову вартість одиниці інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі) на 8,53 грн. (без ПДВ)?
- чи відповідають розрахунки планової вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), наведені у Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі) від 27.12.2013 та Плановій калькуляції вартості інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), затвердженої наказом від 12.08.2015 №4-гд, вимогам, встановленим до здійснення такого розрахунку у чинному законодавстві та локальних актах позивача? Якщо не відповідають, то в якій частині?
- чи мають враховуватись при формуванні ціни на інформаційну послугу при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі) неекономічні чинники? Якщо так, то які та як вони мають вплинути на вартість такої послуги?
- чи відповідає ціна інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі), що встановлена у Договорі про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, ринковій (звичайній ціні)?
Призначаючи у справі судову товарознавчу експертизу господарський суд першої інстанції вказав про необхідність встановлення того, чи передбачено безпосередньо за умовами проформи договору безоплатне надання послуг та в якій саме частині, а також наявності відмінності між характером та змістом терміну «послуга з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» та «інформаційна послуга при здійсненні оформлення товарів у контейнерах.
Призначаючи у справі судову економічну експертизу місцевий господарський суд вказав про необхідність встановлення обставин формування вартості (ціни) послуг, які надаються позивачем при використанні ІСПС за іншими договорами, у тому числі й безоплатними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021, АМК звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить вказану ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги АМК посилається на порушення господарським судом першої інстанції під час призначення судової товарознавчої та судової економічної експертиз норм процесуального права, зокрема частини 1 статті 99 ГПК України.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021, ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «Інтер Транс Логістик» вказує, що оскаржувану ухвалу в частині призначення товарознавчої експертизи прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема ТОВ «Інтер Транс Логістик» вважає, що місцевим господарським судом в порушення статей 86, 98, 99 ГПК України поставлено судовому експерту питання правового характеру правової оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та повинні оцінюватись самим судом. Також в порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень призначено експертизу щодо послуг, які не є об'єктом товарознавчої екпертизи, а коло поставлених запитань не відповідає її завданню.
Крім того ТОВ «Інтер Транс Логістик» зазначає, що господарським судом першої інстанції в порушення статей 86, 99 ГПК України за наявністю в матеріалах справи достатніх доказів для встановлення обставин у справі призначено економічну експертизу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 19.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19, розгляд справи призначено на 09.06.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Транс Лоджістікс" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19; вирішено здійснювати розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Транс Лоджістікс" та Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19 в одному апеляційному провадженні; розгляд справи призначено на 09.06.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 клопотання ТОВ «Інтер Транс Логістик» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено.
У судовому засіданні 09.06.2021 оголошено перерву у розгляді справи в режимі відеоконференції до 12.07.2021.
Позиції учасників справи.
ТОВ «ППЛ 33-35» надало відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Інтер Транс Логістик», у якому проти вказаної апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 - без змін, як законну та обґрунтовану.
Також ТОВ «ППЛ 33-35» надало відзив на апеляційну скаргу АМК, у якому заперечує проти доводів апеляційної скарги АМК, просить залишити її без задоволення, вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права та просить залишити її без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (далі - ТОВ «ППЛ 33-35») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення АМК від 12.09.2019 №625-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «ППЛ 33-35» вказує, що рішення АМК від 12.09.2019 №625-р прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; за невідповідності висновків, викладених у рішенні АМК, обставинам справи; з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Оскаржуваним у цій справі рішенням АМК №625-р визнано, що:
протягом 2014 - 5 місяців 2019 ТОВ «ППЛ 33-35» займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС;
визнано дії ТОВ «ППЛ 33-35», які полягають у встановленні в період з 01.01.2014 по 31.08.2015 таких цін реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; на підставі частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене в п. 2 резолютивної частини рішення №625-р, накладено штраф на ТОВ «ППЛ 33-35» у сумі 550 000 грн.;
визнано дії ТОВ «ППЛ 33-35», які полягають у встановленні з 01.09.2015 по 30.09.2018 таких цін реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
на підставі частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене в п. 4 резолютивної частини рішення №625-р, накласти штраф на ТОВ «ППЛ 33-35» у сумі 1 050 000 грн (п. 5 рішення №625-р); зобов'язано ТОВ «ППЛ 33-35» припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення №625-р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позовні вимоги ТОВ «ППЛ 33-35» задоволено повністю, визнано недійсним рішення АМК від 12.09.2019 №625-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, стягнуто з АМК на користь ТОВ «ППЛ 33-35» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов про визнання недійсним Рішення АМК, виходили, зокрема з того, що операційна діяльність з виконання вимог законодавства у сфері функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем та електронного документообігу (діяльності провайдера [оператора] системи), що не є предметом господарського обороту, не має окремої споживчої цінності, не передбачає проведення будь-яких господарських операцій з купівлі-продажу (надання) та проведення оплати, хибно визначена АМК як окрема унікальна платна послуга з господарського обороту; технічна підтримка та обслуговування здійснюється відносно всіх учасників портового співтовариства, а не виключно для замовника; відсутність іншого суб'єкта господарювання, який би мав можливість забезпечити розробку і функціонування на всій території України відповідної системи, яка була б альтернативою системі, розробленій позивачем, не може вважатися бар'єром для вступу на ринок, а тому, АМК під час розгляду антимонопольної справи дійшов неправильних висновків, у зв'язку з чим прийняв неправомірне рішення щодо позивача.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, та направляючи справу №910/16728/19 на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» товар - це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери); ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.
При цьому, норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. У кожному випадку АМК, здійснюючи контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, проводить дослідження ринку та визначає межі товарного ринку. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного суду від 14.05.2020 зі справи № 910/14493/18, від 01.10.2020 зі справи №908/540/19.
Судами залишено поза увагою те, що у визначенні товарного ринку/товару в антимонопольній справі, АМК виходив, зокрема, з умов проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, предметом якого є надання послуг з боку ЦОД (ТОВ «ППЛ 33-35») замовнику з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. При цьому, під технічною підтримкою та обслуговуванням ІСПС розуміється:
- забезпечення ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) надання пароля доступу замовнику до ІСПС;
- забезпечення видання та надання необхідної кількості примірників програмного забезпечення ІСПС для користувача - замовника;
- надання супровідної документації (інструкцій), що передбачена цим договором, а також вимогами ІСПС;
- забезпечення безперешкодної можливості замовнику створювати електронні документи в ІСПС, передавати з використанням ІСПС електронні документи та документи в електронній формі та отримувати з використанням ІСПС інформацію за результатами розгляду та/або оформлення зазначених документів із застосуванням наданого ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) програмного забезпечення, за умови виконання інструкцій замовником;
- забезпечення доступу до інформації в ІСПС замовником згідно з наданими правами доступу, чинними технологічними схемами (порядками) ДП «Адміністрація морських портів України», в яких використовується ІСПС, та відповідно до вимог чинного законодавства України;
- забезпечення надання необхідних консультацій замовнику;
- узагальнення зауважень та пропозицій замовника для вдосконалення роботи ІСПС;
- у випадку потреби, впровадження змін (доповнень) до елементів ІСПС з метою забезпечення більш ефективної роботи ІСПС;
Верховний Суд відзначив, що відповідно до умов проформи договору, перелічені послуги є платними, а тарифи на них наведені в додатку № 5 до договору - інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі). Судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано, чи передбачено безпосередньо за умовами проформи договору безоплатне надання послуг та в якій саме частині.
Також Верховний Суд вказав, що суди також залишили поза увагою доводи АМК та третьої особи у справі про те, що Рішення АМК містить інформацію щодо калькуляцій ТОВ «ППЛ 33-35», якими затверджувалася вартість відповідних послуг (товару), наказів, якими затверджувалися такі калькуляції, розрахунки витрат, а також те, що Товариство фактично намагається підмінити поняття товару, визначеного у Рішенні АМК з метою уникнення від відповідальності (тобто, послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС підмінити поняттям інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах [в електронній формі]), у той час як ніде в договорі не зазначається будь - яких відмінностей між характером та змістом цих термінів (за твердженням третьої особи, яке не спростовано судами попередніх інстанцій, послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС та інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах [в електронній формі] є різною назвою однієї і тієї ж послуги згідно з умовами договору).
Оформлення контейнеру може бути кінцевою метою споживача від надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, проте, зазначене, саме по собі, не робить послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС такими, що не є предметом договору, відповідно, такими, за які не стягується плата згідно з умовами договору.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що здійснюючи розгляд антимонопольної справи АМК чітко визначив об'єкти аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища: суб'єкт господарювання - ТОВ «ППЛ 33-35», конкретний товар - послуги названого Товариства з технічної підтримки та обслуговування ІСПС та вказав, що названі послуги по своїй суті є унікальними.
Водночас судам належало дослідити покладені в основу Рішення АМК висновки про: унікальність визначеного АМК ринку послугу з технічної підтримки та обслуговування ІСПС; відсутність подібного (аналогічного) товару (товарної групи), у тому числі, у вигляді безкоштовних послуг, які надаються ДП «Адміністрація морських портів України» заявникам щодо внесення поданих останніми паперових документів та інформації до ІСПС.
Вказуючи про те, що технічна підтримка та обслуговування здійснюється відносно всіх учасників портового співтовариства, а не виключно для замовника, суди попередніх інстанцій не спростували довід АМК, згідно з яким послуги для замовника не є взаємозамінними з послугами для інших категорій споживачів, зокрема, з огляду на встановлені АМК обставини надання замовникам платних послуг, розмір оплати яких встановлюється договором, а також з огляду на встановлені обставини, згідно з якими ефективне (швидке) оформлення вантажів без використання ІСПС не вбачається за можливе, у зв'язку з чим суб'єкти господарювання, що не обрали статусу замовника, з метою отримання рівних умов, зокрема, щодо строків зі здійснення зазначеного оформлення порівняно з тими, що мають договірні відносини з ТОВ «ППЛ 33-35», все ж мають укладати договори з останнім та сплачувати названому Товариству за надані послуги щодо технічної підтримки та обслуговування ІСПС.
Аналізуючи питання ціноутворення (вартості послуг), судам, зокрема, слід надати оцінку Рішенню АМК у частині, що стосується оцінки АМК формування вартості (ціни) послуг, які надаються Товариством, зокрема, впливу на неї (ціну) інших послуг, що надаються Товариством при використанні ІСПС за іншими договорами, у тому числі, й безоплатними.
07.04.2021 під час нового розгляду справи у Господарському суду міста Києва ТОВ «ППЛ 33-35» звернулось з клопотаннями про призначення у справі товарознавчої та економічної судової експертизи, на вирішення яких просило поставити питання, перелік та обґрунтування яких наведено вище.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 1 статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про призначення експертизи (пункт 11), про зупинення провадження у справі (пункт 12).
Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Частинами 1, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина 2 статті 99 ГПК України).
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина 3 статті 99 ГПК України).
Згідно з частинами 4, 5 статті 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (частина 6 статті 99 ГПК України).
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (частина 7 статті 99 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За визначенням статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
У відповідності до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» вказує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, та питання її призначення повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про судову експертизу» та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, основними видами (підвидами) експертизи є в т.ч. економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій; товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння. Під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
Розділ IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначає товарознавчу експертизу.
Зокрема, відповідно до п. 1 Експертиза машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до числа об'єктів товарознавчої експертизи належать: товари народного споживання, обладнання та сировина. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари. Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза), об'єктами якої є колісні транспортні засоби і їх комплектуючі. Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань: Яка вартість об'єктів дослідження як на території України, так і за її межами? Яке найменування та призначення товарів? Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару? Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками? Які дефекти має конкретний товар? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів? Які умови приймання, зберігання та відпуску товару? Чи правильно виконані маркування та пакування товару? Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам? Яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)? Яким характеристикам відповідає товар згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності? Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо)? Яка ринкова вартість зерна (зернобобових культур) станом на дату укладення контракту (на поточну дату) з урахуванням його якісних показників?
Відповідно до п. 2 Автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього. Перед автотоварознавчою та транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов'язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань: Яка ринкова вартість КТЗ (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний номер) на дату оцінки (зазначається дата, на яку визначається його вартість)? Яка вартість КТЗ (зазначаються марка, модель КТЗ, ідентифікаційний номер), його складових, що ввозяться на митну територію України, на дату оцінки (зазначається дата, на яку визначається його вартість)? Яка ринкова вартість сільськогосподарської та будівельної техніки? Примітка: визначається вартість техніки, обладнаної силовим агрегатом та самохідним шасі, зокрема тракторів, комбайнів тощо. Яке значення становить величина втрати товарної вартості КТЗ на дату оцінки (зазначається дата, на яку оцінюється його вартість)? Яка утилізаційна вартість КТЗ (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (зазначається дата, на яку оцінюється його вартість)? Яка скрапова вартість КТЗ (зазначаються марка, модель і державний реєстраційний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (зазначається дата, на яку оцінюється його вартість)? Яка ліквідаційна вартість КТЗ (зазначаються його марка, модель і державний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (зазначається дата, на яку оцінюється його вартість)? Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого(ї) власнику КТЗ (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові власника, марка, модель КТЗ, його державний реєстраційний номер) унаслідок (зазначається подія, що призвела до матеріальної шкоди) на дату оцінки (зазначається дата, на яку оцінюється вартість)? Чи укомплектовано КТЗ відповідно до нормативно-технічної документації підприємства-виробника? Якщо ні, то в чому саме полягає неукомплектованість? Яка дата виготовлення даного КТЗ (його складової)? До якого типу належить даний двигун, які його основні характеристики? Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого КТЗ (його складових)? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на дату оцінки (зазначається дата, на яку проводиться оцінка майна)? Яке значення становить коефіцієнт фізичного зносу складових зазначеного КТЗ? Яке значення становить процентний показник ринкової вартості КТЗ? Чи відповідають виконані ремонтно-відновлювальні роботи нормативним вимогам? Яким характеристикам (у тому числі типу) відповідає КТЗ згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?
Відповідно до п. 3 Товарознавча експертиза військового майна, техніки та озброєння розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до об'єктів товарознавчої експертизи військового майна, техніки та озброєння належать: військове майно, військова техніка та озброєння. Завдання, що ставляться перед товарознавчою експертизою військового майна, техніки та озброєння: визначення вартості наданих на дослідження об'єктів, які використовуються як військове майно; визначення типу та призначення наданих на дослідження об'єктів; визначення характеристик та властивостей наданих на дослідження об'єктів відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності; визначення виробника, країни походження, року виготовлення (комплексно з трасологічним дослідженням) наданих на дослідження об'єктів; визначення змін показників якості наданих на дослідження об'єктів (комплексно з відповідними фахівцями з експлуатації подібного майна).
Орієнтовний перелік питань, що вирішуються: Яке найменування та призначення наданого на дослідження об'єкта? Яким підприємством і коли виготовлений наданий на дослідження об'єкт (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)? Який рік виготовлення наданого на дослідження об'єкта? (Вирішується комплексно з трасологічним дослідженням за умови наявності маркувальної інформації). Яким характеристикам та властивостям відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності відповідає наданий на дослідження об'єкт? Чи укомплектовано наданий на дослідження об'єкт відповідно до нормативно-технічної документації, якщо ні, то в чому саме полягає неукомплектованість або невідповідність? Чи відповідає якісний стан об'єкта вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам? Якщо ні, то в чому полягає така невідповідність? (Вирішується комплексно з відповідними фахівцями з ремонту та експлуатації подібного майна). Які дефекти, ушкодження має наданий на дослідження об'єкт? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива експлуатація об'єкта за призначенням при наявності виявлених дефектів? (Вирішується комплексно з відповідними фахівцями з ремонту та експлуатації подібного майна). Чи можуть бути усунуті виявлені у наданого на дослідження об'єкта дефекти та ушкодження, якщо так, то в який спосіб? (Вирішується комплексно з відповідними фахівцями з ремонту та експлуатації подібного майна). Який ступінь зносу наданого на дослідження об'єкта? Яка залишкова вартість об'єкта станом на визначену дату? Яка ринкова вартість об'єкта станом на визначену дату (з урахуванням наданої експерту інформації щодо укладених угод купівлі-продажу аналогічних об'єктів на міжнародному ринку)? Яка вартість ліквідації об'єкта станом на визначену дату? Який розмір матеріального збитку, завданий у результаті пошкодження об'єкта, в тому числі з урахуванням наданої у розпорядження експерта калькуляції відновлювального ремонту? Який розмір матеріального збитку, завданий в разі повного знищення об'єкта, в тому числі в результаті бойових дій?
Наведеним вище положенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень об'єкт, завдання та поставлені питання, визначені оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду в частині призначення товарознавчої експертизи, не відповідають.
Інших видів товарознавчої експертизи Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень не передбачено.
Наведене не взято до уваги місцевим господарським судом під час призначення судової товарознавчої експертизи, на вирішення експерта в порушення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень поставлено такі питання:
- чи відповідає визначення послуга «з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» у проформі договору із замовником визначенню послузі «забезпечення доступу до ІСПС» у проформах договорів з користувачами?
- чи передбачено безпосередньо за умовами проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС безоплатне надання послуг та в якій саме частині?
- чи існують відмінності між характером та змістом терміну «послуга з технічної підтримки та обслуговування ІСПС» та «інформаційна послуга при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі)» за умовами проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС»?
Такі питання не є завданням товарознавчої експертизи оскільки не відповідають вказаним вище Науково-методичним рекомендаціям та мають правовий характер, про що доцільно вказують скаржники у поданих апеляційних скаргах.
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що без з'ясування обставин, щодо яких призначено економічну експертизу, неможливо ухвалити у даній справі об'єктивне, законне та справедливе рішення, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Враховуючи наведене та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування при вирішенні питання про призначення економічної експертизи, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи та на виконання наданих Верховним Судом вказівок (згідно з частиною 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи), необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.
Наведеним також спростовуються доводи, покладені АМК та ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» в обґрунтування поданих ними апеляційних скарг в частині призначеної місцевим господарським судом економічної експертизи.
Враховуючи, що дослідження та встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, потребують наявних у експерта спеціальних знань, суд першої інстанції на задоволення клопотання ТОВ «ППЛ 33-35» обґрунтовано призначив у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставив питання, наведені в п. 4 резолютивної частини оскаржуваної ухвали.
Відповідно до частини 1 статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 228 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з пунктом 2) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 277 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19 має бути скасована частково (в частині призначення товарознавчої експертизи (п. 1), поставлених на вирішення експерта питань (п. 2) з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у призначенні товарознавчої експертизи, п.п. 3 - 9 вказаної ухвали вважати п.п. 1 - 7 відповідно; а відтак, апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати.
Витрати за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Транс Лоджістікс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19 задовольнити частково.
Пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19 скасувати.
Пункти 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19 вважати пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 відповідно.
В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/16728/19 залишити без змін.
Справу №910/16728/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 15.07.2021.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков