04 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16728/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» - Бондар О.М., адвокат (дов. 28.12.2020),
відповідача - Антимонопольного комітету України - Данилов К.О., в порядку самопредставництва,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» - Бєлогуб М.В., адвокат (ордер від 08.01.2021),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2020 (суддя Підченко Ю.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 (головуючий суддя: Шаптала Є.Ю., судді: Кравчук Г.А., Яковлєв М.Л.)
у справі № 910/16728/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ППЛ 33-35» (далі - ТОВ «ППЛ 33-35»)
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» (далі - ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс»),
про визнання рішення недійсним.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «ППЛ 33-35» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення від 12.09.2019 № 625-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).
Позовна заява ТОВ «ППЛ 33-35» мотивована тим, що Рішення АМК прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; за невідповідності висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи; з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2020 зі справи № 910/16728/19, зокрема, залучено до участі у справі ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2020 у справі № 910/16728/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АМК, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, подало касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), в якій просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник зазначає про те, що підставами для подання касаційної скарги є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме, неправильне застосування судами норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні статті 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», неправильному застосуванні статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Судами попередніх інстанцій здійснено невірне тлумачення приписів статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки обставини, встановлені АМК, прямо вказують, що послуги ТОВ «ППЛ 33-35» з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства підпадають під законодавче визначення товару.
Суди попередніх інстанцій проігнорували те, що, приймаючи Рішення, АМК доведено факт вчинення ТОВ «ППЛ 33-35» порушення приписів статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Суди перебрали на себе повноваження АМК з визначення товарних меж ринку, що й стало підставою для задоволення позову. Водночас здійснення іншими органами державної влади повноважень АМК, передбачених пунктами 1-4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11-13, 15 і 16 частини третьої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», не допускається.
Скаржник також зазначав про те, що судові рішення попередніх інстанцій ухвалені без урахування позиції Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 зі справи № 910/6999/17, від 19.06.2018 зі справи № 910/3047/17, від 05.03.2020 зі справи № 910/2921/19, відповідно до якої господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК.
Доводи інших учасників справи
ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» у письмових поясненнях на касаційну скаргу зазначило про необхідність задоволення касаційної скарги АМК, з огляду на обґрунтованість її доводів.
ТОВ «ППЛ 33-35» у відзиві на касаційну скаргу просило залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, посилаючись, зокрема, на їх законність та обґрунтованість.
14.01.2021 від ТОВ «ППЛ 33-35» надійшли письмові заперечення до пояснень третьої особи у справі, які назване Товариство просить врахувати у розгляді касаційної скарги.
У судовому засіданні 19.01.2021 оголошувалася перерва до 04.02.2021.
ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» приймало участь у судових засіданнях зі справи в суді касаційної інстанції в режимі відеоконференції згідно з ухвалами Верховного Суду від 13.01.2021 та від 21.01.2021.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з Рішенням АМК:
- визнано, що протягом 2014 - 5 місяців 2019 року ТОВ «ППЛ 33-35» займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства (пункт 1);
- визнано дії ТОВ «ППЛ 33-35», які полягають у встановленні в період з 01.01.2014 по 31.08.2015 таких цін реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);
- на підставі частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення на ТОВ «ППЛ 33-35» накладено штраф у розмірі 550 000 грн. (пункт 3);
- визнано дії ТОВ «ППЛ 33-35», які полягають у встановленні з 01.09.2015 по 30.09.2018 таких цін реалізації послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 4);
- на підставі частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини рішення на ТОВ «ППЛ 33-35» накладено штраф у розмірі 1 050 000 грн. (пункт 5);
- зобов'язано ТОВ «ППЛ 33-35» припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання Рішення АМК (пункт 6).
Рішенням АМК встановлено, зокрема, що:
- на основі проекту «Єдине вікно - локальне рішення» та концепції спрощення, гармонізації, стандартизації та комп'ютеризації процедур міжнародної торгівлі та напрацювань Європейської економічної комісії Організації об'єднаних націй в Україні була запроваджена інформаційна система портового співтовариства (далі - ІСПС);
- відповідно до Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, ІСПС - організаційно - технічна система, що дає можливість портовому співтовариству за допомогою технічних і програмних засобів накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати, обмінюватися та передавати в електронній формі інформацію і документи, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю та оформлення осіб, товарів, у тому числі, вантажу і багажу, і транспортних засобів, відповідає законодавству про електронний документообіг та враховує принцип «єдиного вікна» міжнародної практики, рекомендації міжнародних організацій;
- за ініціативою Українського національного комітету Міжнародної торгової палати була створена Міжвідомча робоча та експертна групи з питання впровадження пілотного проекту «Єдине вікно - локальне рішення» у зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області, які розпочали свою діяльність у грудні 2011 року;
- за результатами оголошення, розміщеного на сайті ДП «Одеський морський торговельний порт» від 16.04.2012 щодо реалізації проекту «Єдине інформаційне портове співтовариство», лише один суб'єкт господарювання - ПАТ «Пласке» виявив бажання реалізувати зазначений проект та взяв на себе витрати зі створення такої системи. Внаслідок цього, 11.05.2012 ПАТ «Пласке» та ДП «Одеський морський торговельний порт» підписаний Меморандум про співробітництво № КД-17182, пунктом 1.5 якого передбачено, що з метою виконання умов цього Меморандуму та розробки програмного продукту, ПАТ «Пласке» має право вільно та без обмеження залучати інших осіб та фахівців;
- відповідно до пункту 4.2 зазначеного Меморандуму, сторони визнають, що програмний продукт, який має бути розроблений, є інтелектуальною власністю розробника, права на яку охороняються відповідно до вимог чинного законодавства України;
- впровадження пілотного проекту «Єдине інформаційне портове співтовариство» відбулося шляхом заснування ПАТ «Пласке» спеціалізованого підприємства - ТОВ «ППЛ 33-35» для створення програмно - апаратного комплексу, завданням якого було проводити дослідження та проектування планування портової логістики відповідно до рекомендації Європейської економічної комісії Організації об'єднаних націй в Україні №№ 33-35;
- згідно з договором про співробітництво між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «ППЛ 33-35» від 29.11.2013 № 50-П-АМПУ-13 розробку, впровадження та адаптацію ІСПС до реальних умов здійснює центр обробки даних (далі - ЦОД) за власні кошти;
- відповідно до умов договору № 39-В-АМПУ-13 про надання послуг, який укладений 18.07.2013 ДП «Адміністрація морських портів України», як замовником та ТОВ «ППЛ 33-35», як виконавцем, останній бере на себе обов'язки з надання послуг комплексного супроводу програмно - апаратного комплексу відповідно до вимог замовника, послуг щодо керування комп'ютерними засобами та послуг з розробки програмно - апаратного комплексу;
- доступ до ІСПС здійснюється шляхом укладання публічної Угоди про інформаційне співробітництво, Договору приєднання, який є невід'ємною частиною Угоди, та Договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС з ЦОД, тобто, з ТОВ «ППЛ 33-35»;
- на виконання пункту 7 Типової технологічної схеми пропуску, ДП «Адміністрація морських портів України» розроблено та підписано публічну Угоду про інформаційне співробітництво від 29.11.2013 № 51-П-АМПУ-13 (далі - Угода), в якій детально викладено умови та порядок застосування ІСПС. Угода з додатками опублікована на офіційному сайті ДП «Адміністрація морських портів України»;
- Угодою встановлено, що шляхом укладення відповідного Договору приєднання сторонами Угоди можуть бути: користувачі, замовники, заявники;
- користувачі - державні органи та будь - які інші суб'єкти господарювання, які виконують технологічні процеси, здійснення яких необхідне для забезпечення та організації перевезення вантажу, та використовують на договірних засадах інформаційну систему портового співтовариства шляхом укладення Угоди з ДП «Адміністрація морських портів України», Договору про надання доступу до ІСПС, укладеного з ЦОД;
- заявники - вантажовласники та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно - експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника у морському порту, заявляють за встановленою формою (наряд, доручення, тощо) про намір відвантаження товарів з морського порту, уклали Угоду з ДП «Адміністрація морських портів України» та не мають доступу до ІСПС;
- замовники - вантажовласники та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно - експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника в морському порту, заявляють за встановленою формою (наряд, доручення, тощо) про намір відвантаження товарів з морського порту, уклали угоду з ДП «Адміністрація морських портів України» та Договір про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС з ЦОД;
- відповідно до інформації, наданої ТОВ «ППЛ 33-35» згідно з листом від 16.01.2017 № ППЛ-В/12.2-160117-1, учасники ІСПС, які приєдналися до публічної Угоди та обрали для себе статус замовника, у встановленому чинним законодавством порядку укладають з ЦОД господарський договір про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Укладання договору передбачає надання замовникам платних послуг. Розмір оплати таких послуго встановлюється договором;
- відповідно до інформації, наданої ДП «Адміністрація морських портів України» листом від 10.01.2017 № 148, якщо суб'єкт господарювання обрав статус заявника, то він має можливість без укладення договору з ЦОД подати Адміністрації порту документи у паперовій формі. Цю інформацію Адміністрація порту вносить в ІСПС безкоштовно, ІСПС побудована за принципом добровільності обрання виду послуг ЦОД;
- суб'єкти господарювання, які не мають доступу до ІСПС (заявники) можуть здійснювати всі операції, які здійснюють суб'єкти господарювання з доступом до ІСПС (замовники) з тією різницею, що заявники подають документи Адміністрації порту у паперовій формі, а замовники подають інформацію до ІСПС самостійно в електронній формі;
- суб'єктом господарювання, який становить об'єкт аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища в антимонопольній справі, є ТОВ «ППЛ 33-35»;
- послуги названого Товариства з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є товаром у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
- відповідно до наданої ТОВ «ППЛ 33-35» у додатку до листа від 16.01.2017 № ППЛ-В/12.2-160117-1 копії проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, предметом цього договору є надання послуг з боку ЦОД замовнику з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Під технічною підтримкою та обслуговуванням ІСПС розуміється:
забезпечення ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) надання пароля доступу замовнику до ІСПС;
- забезпечення видання та надання необхідної кількості примірників програмного забезпечення ІСПС для користувача - замовника;
- надання супровідної документації (інструкцій), що передбачена цим договором, а також вимогами ІСПС;
- забезпечення безперешкодної можливості замовнику створювати електронні документи в ІСПС, передавати з використанням ІСПС електронні документи та документи в електронній формі та отримувати з використанням ІСПС інформацію за результатами розгляду та/або оформлення зазначених документів із застосуванням наданого ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) програмного забезпечення, за умови виконання інструкцій замовником;
- забезпечення доступу до інформації в ІСПС замовником згідно з наданими правами доступу, чинними технологічними схемами (порядками) ДП «Адміністрація морських портів України», в яких використовується ІСПС, та відповідно до вимог чинного законодавства України;
- забезпечення надання необхідних консультацій замовнику;
- узагальнення зауважень та пропозицій замовника для вдосконалення роботи ІСПС;
- у випадку потреби, впровадження змін (доповнень) до елементів ІСПС з метою забезпечення більш ефективної роботи ІСПС;
- перелічені послуги відповідно до умов проформи договору, є платними, а тарифи на них наведені в додатку № 5 до договору - інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі);
- споживачами послуг ТОВ «ППЛ 33-35» з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, у розумінні Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика), є будь - які особи, які є вантажовласниками (особисто чи уповноважені ними особи) та/або суб'єкти господарювання, що здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно - експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника в морському порту, що заявили за встановленою формою (наряд, доручення, тощо) про намір відвантаження товарів з морського порту;
- як зазначено в Інформаційному бюлетені від 18.12.2013 № 1, розміщеному на вебпорталі ТОВ «ППЛ 33-35», ІСПС не має аналогів в Україні стосовно своєї технічної організації, архітектури та функцій, які захищені відповідно до атестата відповідності;
- за умови неукладення договору з ТОВ «ППЛ 33-35» щодо надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, суб'єкти господарювання не будуть мати безпосереднього доступу до ІСПС, можливості безпосередньо користуватися ІСПС, у тому числі, створювати електронні документи в ІСПС, передавати з використанням ІСПС електронні документи та документи в електронній формі, отримувати з використанням ІСПС інформацію за результатами розгляду та/або оформлення зазначених документів із застосуванням наданого ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) програмного забезпечення;
- ті суб'єкти господарювання, що мають безпосередній доступ до ІСПС, витрачають менше часу на реєстрацію (подання) наряду в ІСПС ніж ті, що не мають безпосереднього доступу та, для вчинення зазначених дій, повинні передати (направити/надіслати/подати) документи в паперовій формі в ДП «Адміністрація морських портів України», співробітник якого вже від свого імені вчиняє відповідні дії в ІСПС;
- не вбачається за можливе ефективне (швидке) оформлення вантажів без використання ІСПС, відтак суб'єкти господарювання, що не обрали статусу замовника, з метою отримання рівних умов, зокрема, щодо строків зі здійснення зазначеного оформлення порівняно з тими, що мають договірні відносини з ТОВ «ППЛ 33-35», все ж мають укладати договори з останнім та сплачувати названому Товариству за надані послуги щодо технічної підтримки та обслуговування ІСПС;
- товарними межами ринку є ринок послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, які по своїй суті є унікальними. Безкоштовні послуги, що за наявною інформацією, надаються ДП «Адміністрація морських портів України» заявникам щодо внесення поданих останніми паперових документів та інформації до ІСПС, не мають ознак одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи) за такими показниками взаємозамінності, як: споживчі властивості, умови використання, подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників, тощо. Зокрема, з огляду на територіальні та часові межі, в яких може бути отримана така послуга, оскільки платні послуги ТОВ «ППЛ 33-35» з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є менш часовитратними порівняно з безкоштовними послугами ДП «Адміністрація морських портів України»;
- враховуючи той факт, що надання ТОВ «ППЛ 33-35» послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС відбувається в електронній формі та, що споживачі таких послуг мають можливість самостійно та цілодобово направляти до ІСПС електронні документи (наряди і документи в електронній формі [коносаменти, інвойси, тощо]) безпосередньо зі свого офісу (будь - якого робочого місця, яке має доступ до ІСПС), територіальними (географічними) межами ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС є територія України (ринок є загальнодержавним);
- відповідно до інформації, зазначеної в Інформаційному бюлетені від 18.12.2013 № 1, розміщеному на вебпорталі ТОВ «ППЛ 33-35», з 2014 року розпочато промислову експлуатацію ІСПС. Отже, часовими межами досліджуваного ринку визначено 2014 рік - 5 місяців 2019 року;
- наявні суттєві бар'єри вступу на ринок надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС (насамперед, через вимоги до потенційних партнерів для реалізації проекту «Єдине інформаційне портове співтовариство»), можливість подолання яких є сумнівною;
- з огляду на викладене, беручи до уваги відсутність у Товариства конкурентів на визначеному ринку, ТОВ «ППЛ 33-35» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС;
- учасники ІСПС, які приєдналися до публічної Угоди та обрали для себе статус замовника у встановленому чинним законодавством порядку, укладають з ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) господарський договір про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Укладання договору передбачає надання замовникам платних послуг. Розмір оплати таких послуг встановлюється договором. Держава, у тому числі, в особі ДП «Адміністрація морських портів України», не бере участі в регулюванні плати за надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС;
- Товариство не надало належного обґрунтування щодо встановлення плати за використання ІСПС із розрахунку - за контейнер;
- відповідно до наданої Товариством інформації, вартість послуг технічної підтримки та обслуговування ІСПС встановлюється відповідно до планових калькуляцій із врахуванням операційних витрат, що необхідно для забезпечення функціонування програмно - апаратного комплексу, базується на самоокупності, достатньої для його сталого розвитку;
- на конкурентному ринку суб'єкти господарювання намагатимуться мінімізувати всі свої витрати з метою боротьби за споживача, зокрема, за рахунок зменшення ціни;
- натомість, ТОВ «ППЛ 33-35», скориставшись своїм монопольним становищем на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, завищивши свої планові витрати за плановою калькуляцією (далі - Калькуляція № 1) вартості інформаційних послуг при здійсненні оформлення товарів у контейнерах, яка діяла у період з 01.01.2014 по 31.08.2015 (планові витрати Товариство визначило у розмірі 3 959 849,00 грн. і такі витрати є на 850 409,00 грн. більше фактичних), та занизивши обсяг обслуговування контейнерів, на який зазначені витрати мали б бути розподілені (згідно з розрахунком очікуваних витрат і доходів у 2014 році прогнозована кількість обслуговування - 130 000 контейнерів протягом 2014 року, тобто, приблизно 10 833 контейнери у місяць, тоді як згідно з Калькуляцією № 1 передбачено обслуговування 10 302 контейнери у місяць, що на 531 контейнери менше, ніж зазначено у розрахунку очікуваних витрат і доходів), вчинило такі дії, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
- згідно з плановою калькуляцією вартості послуг Товариства (введена в дію з 01.09.2015, далі - Калькуляція № 2), при визначенні вартості послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС на відповідний проект були покладені всі витрати Товариства на оренду офісу, заробітну плату персоналу, матеріальні, накладні та телекомунікаційні витрати, і лише адміністративно - господарські витрати та амортизація враховують здійснення Товариством й іншої господарської діяльності;
- однак, за умов існування значної конкуренції на ринку, суб'єкт господарювання намагається запропонувати конкурентну ціну, мінімізуючи свої витрати та не перекладаючи витрати, яких він зазнає від здійснення всієї господарської діяльності, на один вид діяльності, у цьому випадку - на послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Перекладання витрат, понесених від інших видів діяльності, є можливим у випадку наявності монопольного (домінуючого) становища та зловживання ним;
- Товариство завищило свої планові витрати на 2015 рік на 7,5%, що, як результат, призвело до підвищення вартості надаваної ТОВ «ППЛ 33-35» послуги;
- порівняно з попередньою Калькуляцією № 1, Товариством у Калькуляції № 2 було суттєво зменшено кількість контейнерів, інформація щодо яких вноситься замовниками до ІСПС (зменшено на 2 367 контейнерів);
- такі дії Товариства зумовили збільшення вартості послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС;
- оновлення калькуляції вартості послуг за період з 2016 року по перше півріччя 2019 року, з метою встановлення обґрунтованої вартості послуги, проведено не було;
- так, ні щорічне збільшення загальногосподарських витрат Товариства, ні суттєве збільшення кількості контейнерів, інформація щодо яких вноситься замовниками до ІСПС, не спонукало ТОВ «ППЛ 33-35» переглянути Калькуляцію № 2, і вартість послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС по перше півріччя 2019 року залишалася такою, яка вказана у Калькуляції № 2 - 75,53 грн. (без ПДВ);
- отже, ТОВ «ППЛ 33-35», скориставшись своїм монопольним становищем на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, завищивши свої планові витрати, а також занизивши кількість контейнерів, інформація щодо яких вноситься замовниками до ІСПС за Калькуляцією № 2, вчинило такі дії, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
- враховуючи викладене, дії ТОВ «ППЛ 33-35» щодо встановлення вантажовласникам (безпосередньо чи уповноваженим ними особам) та/або суб'єктам господарювання, що здійснюють у встановленому законодавством порядку транспортно - експедиторську діяльність та діють за дорученням клієнта - вантажовласника в морському порту, необґрунтованих цін на послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 названого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він (суб'єкт господарювання) не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.
Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/6999/17, від 19.06.2018 у справі № 910/3047/17, від 05.03.2020 у справі № 910/2921/19.
Відповідно до пункту 1.3 Методики монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання - становище суб'єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку завдяки тому, що суб'єкт господарювання:
не має на ринку товару жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;
є одним із двох чи більше суб'єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті), не мають на ринку товару жодного конкурента або не зазнають значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Зокрема, якщо суб'єкт господарювання є одним із таких суб'єктів господарювання, і при цьому зазначеним суб'єктам господарювання у складі не більше трьох належать найбільші частки на ринку, які у сукупності перевищують 50 відсотків; п'яти - 70 відсотків;
територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами;
товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери);
товарні межі ринку - товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання іншого;
часові межі ринку - час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються;
бар'єри вступу на ринок - обставини, що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб'єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку.
Як унормовано пунктами 2.1, 2.2 Методики, визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:
встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.
Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи.
Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).
Визначення товарних меж ринку.
Визначення територіальних (географічних) меж ринку.
Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.
Визначення обсягів товару, який обертається на ринку.
Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку.
Складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
Визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.
Етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 13 названого Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Частиною третьою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» унормовано, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
За приписом частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов про визнання недійсним Рішення АМК, виходили, зокрема з того, що операційна діяльність з виконання вимог законодавства у сфері функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем та електронного документообігу (діяльності провайдера [оператора] системи), що не є предметом господарського обороту, не має окремої споживчої цінності, не передбачає проведення будь-яких господарських операцій з купівлі-продажу (надання) та проведення оплати, хибно визначена АМК як окрема унікальна платна послуга з господарського обороту; технічна підтримка та обслуговування здійснюється відносно всіх учасників портового співтовариства, а не виключно для замовника; відсутність іншого суб'єкта господарювання, який би мав можливість забезпечити розробку і функціонування на всій території України відповідної системи, яка була б альтернативою системі, розробленій позивачем, не може вважатися бар'єром для вступу на ринок, а тому, АМК під час розгляду антимонопольної справи дійшов неправильних висновків, у зв'язку з чим прийняв неправомірне рішення щодо позивача.
Проте, судами не враховано те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» товар - це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери); ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.
При цьому, норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. У кожному випадку АМК, здійснюючи контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, проводить дослідження ринку та визначає межі товарного ринку. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного суду від 14.05.2020 зі справи № 910/14493/18, від 01.10.2020 зі справи № 908/540/19.
Судами залишено поза увагою те, що у визначенні товарного ринку/товару в антимонопольній справі, АМК виходив, зокрема, з умов проформи договору про надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, предметом якого є надання послуг з боку ЦОД (ТОВ «ППЛ 33-35») замовнику з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. При цьому, під технічною підтримкою та обслуговуванням ІСПС розуміється:
забезпечення ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) надання пароля доступу замовнику до ІСПС;
- забезпечення видання та надання необхідної кількості примірників програмного забезпечення ІСПС для користувача - замовника;
- надання супровідної документації (інструкцій), що передбачена цим договором, а також вимогами ІСПС;
- забезпечення безперешкодної можливості замовнику створювати електронні документи в ІСПС, передавати з використанням ІСПС електронні документи та документи в електронній формі та отримувати з використанням ІСПС інформацію за результатами розгляду та/або оформлення зазначених документів із застосуванням наданого ТОВ «ППЛ 33-35» (ЦОД) програмного забезпечення, за умови виконання інструкцій замовником;
- забезпечення доступу до інформації в ІСПС замовником згідно з наданими правами доступу, чинними технологічними схемами (порядками) ДП «Адміністрація морських портів України», в яких використовується ІСПС, та відповідно до вимог чинного законодавства України;
- забезпечення надання необхідних консультацій замовнику;
- узагальнення зауважень та пропозицій замовника для вдосконалення роботи ІСПС;
- у випадку потреби, впровадження змін (доповнень) до елементів ІСПС з метою забезпечення більш ефективної роботи ІСПС;
Зміст статті 901 Цивільного кодексу України, яка визначає предмет договору про надання послуг, в контексті даних правовідносин слід розуміти як такий, що передбачає зобов'язання замовника з оплати виконавцеві послуг, за виключенням лише тих випадків безоплатного надання послуг, що були прямо встановлені договором.
Водночас, відповідно до умов проформи договору, перелічені послуги є платними, а тарифи на них наведені в додатку № 5 до договору - інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах (в електронній формі). Судами не з'ясовано, чи передбачено безпосередньо за умовами проформи договору безоплатне надання послуг та в якій саме частині.
Згідно з приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів статті 627 названого Кодексу відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суди також залишили поза увагою доводи АМК та третьої особи у справі про те, що Рішення АМК містить інформацію щодо калькуляцій ТОВ «ППЛ 33-35», якими затверджувалася вартість відповідних послуг (товару), наказів, якими затверджувалися такі калькуляції, розрахунки витрат, а також те, що Товариство фактично намагається підмінити поняття товару, визначеного у Рішенні АМК з метою уникнення від відповідальності (тобто, послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС підмінити поняттям інформаційної послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах [в електронній формі]), у той час як ніде в договорі не зазначається будь - яких відмінностей між характером та змістом цих термінів (за твердженням третьої особи, яке не спростовано судами попередніх інстанцій, послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС та інформаційні послуги при здійсненні оформлення товарів у контейнерах [в електронній формі] є різною назвою однієї і тієї ж послуги згідно з умовами договору).
Оформлення контейнеру може бути кінцевою метою споживача від надання послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС, проте, зазначене, саме по собі, не робить послуги з технічної підтримки та обслуговування ІСПС такими, що не є предметом договору, відповідно, такими, за які не стягується плата згідно з умовами договору.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що здійснюючи розгляд антимонопольної справи АМК чітко визначив об'єкти аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища: суб'єкт господарювання - ТОВ «ППЛ 33-35», конкретний товар - послуги названого Товариства з технічної підтримки та обслуговування ІСПС та вказав, що названі послуги по своїй суті є унікальними.
Верховний Суд звертає увагу на те, що господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку. При цьому, господарські суди під час розгляду справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики.
У зазначеному контексті обґрунтованим є довід скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 зі справи № 910/6999/17, від 19.06.2018 зі справи № 910/3047/17, від 05.03.2020 зі справи № 910/2921/19, відповідно до якої господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК.
Водночас судам належало дослідити покладені в основу Рішення АМК висновки про: унікальність визначеного АМК ринку послугу з технічної підтримки та обслуговування ІСПС; відсутність подібного (аналогічного) товару (товарної групи), у тому числі, у вигляді безкоштовних послуг, які надаються ДП «Адміністрація морських портів України» заявникам щодо внесення поданих останніми паперових документів та інформації до ІСПС.
Вказуючи про те, що технічна підтримка та обслуговування здійснюється відносно всіх учасників портового співтовариства, а не виключно для замовника, суди попередніх інстанцій не спростували довід АМК, згідно з яким послуги для замовника не є взаємозамінними з послугами для інших категорій споживачів, зокрема, з огляду на встановлені АМК обставини надання замовникам платних послуг, розмір оплати яких встановлюється договором, а також з огляду на встановлені обставини, згідно з якими ефективне (швидке) оформлення вантажів без використання ІСПС не вбачається за можливе, у зв'язку з чим суб'єкти господарювання, що не обрали статусу замовника, з метою отримання рівних умов, зокрема, щодо строків зі здійснення зазначеного оформлення порівняно з тими, що мають договірні відносини з ТОВ «ППЛ 33-35», все ж мають укладати договори з останнім та сплачувати названому Товариству за надані послуги щодо технічної підтримки та обслуговування ІСПС.
Також суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили, зокрема, з того, що відсутність іншого суб'єкта господарювання, який би мав можливість забезпечити розробку і функціонування на всій території України відповідної системи, яка була б альтернативою системі, розробленій позивачем, не може вважатися бар'єром для вступу на ринок.
Водночас судами залишено поза увагою як доводи АМК, покладені ним в основу Рішення АМК у розгляді питання щодо наявності/відсутності бар'єрів вступу на відповідний ринок, так і зміст статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента. При цьому, за змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.
Під час вирішення спорів про скасування рішень АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтями 12 та 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем.
Вказаного судами попередніх інстанцій здійснено не було.
Так, аналізуючи питання ціноутворення (вартості послуг), судам, зокрема, слід надати оцінку Рішенню АМК у частині, що стосується оцінки АМК формування вартості (ціни) послуг, які надаються Товариством, зокрема, впливу на неї (ціну) інших послуг, що надаються Товариством при використанні ІСПС за іншими договорами, у тому числі, й безоплатними.
Суд касаційної інстанції також вважає прийнятними доводи АМК викладені у касаційній скарзі, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не надана оцінка всіх суттєвих доводів АМК.
За таких обставин, Верховним Судом встановлено порушення балансу прийняття доводів та заперечень сторін судом.
Водночас згідно з частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи ТОВ «ППЛ 33-35», викладені у відзиві на касаційну скаргу, про обґрунтованість та законність оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій спростовуються викладеним вище.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийняті зі справи судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, і залежно від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
Судові витрати
Оскільки справа направляється на новий розгляд, то за результатами такого розгляду підлягають розподілу судові витрати зі справи, у тому числі, пов'язані з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 910/16728/19 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов