Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 16 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8816/19
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Булгакової І.В. - головуючого, Баранця О.М., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Селіваненка В.П., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс",
представник позивача - не з'явився,
відповідач - Антимонопольний комітет України,
представник відповідача - Данилов К.О. (наказ від 22.01.2020 № 3-ОД) ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс",
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Сєтов М.О., адвокат (довіреність від 03.07.2020 №б/н),
розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, [колегія суддів: Зубець Л.П. (головуючий), судді Мартюк А.І. і Алданова С.О.] прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 13.03.2020
зі справи № 910/8816/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" (далі - Товариство)
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
про визнання недійсним та скасування рішення,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс".
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.05.2019 № 27-р/тк у справі № 122/60/65-рп/к.18 (далі - Рішення АМК).
Позовна заява мотивована посиланням на незаконність та необґрунтованість висновків Комітету стосовно наявності у Товариства порушень норм законодавства про захист економічної конкуренції.
Короткий зміст судових рішень
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.03.2020 позов Товариства до Комітету про визнання недійсним та скасування Рішення АМК залишив без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не було забезпечено явку його уповноваженого представника у судові засідання 31.01.2020 та 13.03.2020 та не повідомлено про причини такої неявки, а тому суд дійшов висновку про наявність обставин, які є достатніми для залишення позову без розгляду на підставі положень статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2020: апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" задовольнив частково; ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № 910/8816/19 скасував; справу № 910/8816/19 передав на розгляд до господарського суду міста Києва.
В обґрунтування постанови апеляційний господарський суд посилався на те, що суд першої інстанції не визнавав явку учасників справи обов'язковою, а, отже, нез'явлення повноважного представника Товариства у судове засідання не могло бути підставою для залишення позову без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що в ухвалі суду про залишення позову без розгляду не зазначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду перешкоджала вирішенню спору по суті та про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог за наявними у справі матеріалами. При цьому суд посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.10.2019 у справі № 10/29473/15 та від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Комітет, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 зі справи № 910/8816/19 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2020 залишити без змін.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Згідно з доводами Комітету:
- судом апеляційної інстанції неправильно застосовано приписи статті 226 ГПК України, оскільки положення цієї статті допускають можливість залишення позовної заяви без розгляду внаслідок другої неявки позивача незалежно від причин неявки, а можливість вирішення спору за наявними матеріалами не має правового значення, оскільки стосується можливості розгляду справи без участі позивача за наявності відповідної заяви;
- якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи;
- оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності; зазначена позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15;
- посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду мали декларативний характер, без з'ясування дійсного правового висновку та обставин справи для визначення подібності правовідносин, які в дійсності відрізняються від даної справи, оскільки підстави для залишення позову без розгляду різні- неподання витребуваних доказів та неявка позивача у судове засідання;
- у судовому засіданні 13.03.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" подало клопотання про залишення позову без розгляду, і саме від товариства надійшла апеляційна скарга з вимогою переглянути ухвалу господарського суду міста Києва про залишення позову без розгляду, що, в свою чергу, свідчить про суперечність у процесуальній поведінці учасника справи та призводить до невиправданого затягування справи і порушує визначеність правовідносин, оскільки Комітет обґрунтовано розраховував на завершення судового процесу.
Доводи інших учасників справи
Від товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначає, що апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції та просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги Комітету та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін. Водночас товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" наголошує на тому, що суд не може залишити позов без розгляду у зв'язку з неявкою позивача якщо таке нез'явлення у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.
Від Товариства відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Надходження касаційної скарги на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Ухвалою Касаційного господарського суду від 01.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8816/19 за касаційною скаргою Комітету та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.07.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 21.07.2020 розгляд касаційної скарги Комітету відкладено на 18.08.2020.
Верховний Суд у складі колегії суддів Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П. ухвалою від 18.08.2020 справу № 910/8816/19 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Зазначена ухвала мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у складі колегії суддів іншої судової палати у справі № 10/2456 при визначенні питання того, чи має суд з'ясовувати окрім поважності причин неявки позивача у судове засідання також те, яким чином неявка позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності позивача.
У зв'язку з наведеним колегія суддів у зазначеній ухвалі вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 22.01.2020 у справі №10/2454, оскільки частина четверта статті 202 та пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають чіткої та прямої вказівки, що для залишення позову без розгляду суд, окрім поважності причин неявки позивача у судове засідання, має з'ясовувати, яким чином неявка представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020 справу № 910/8816/19 прийнято до розгляду.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
За приписами частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Частиною третьою статті 304 ГПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Положеннями статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Водночас частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Приписами статті 181 ГПК України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Суд першої інстанції встановив, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника двічі, у судові засідання 31.01.2020 та 13.03.2020. Про причини неявки позивач суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Водночас Суд зауважує, що апеляційний господарський суд дійшов хибного висновку, що суд має право залишити позов без розгляду у зв'язку з невиконанням вимог суду позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність та зазначити про це в судовому рішенні, тоді як у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов'язковою. Аналогічних правових висновків дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15, на яку, зокрема, у своєму рішенні посилався апеляційний господарський суд.
Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи викладене, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 10/2456 оскільки у цій справі позивач мав намір взяти участь у судовому засіданні та повідомив суд про причини неявки, проте суд першої інстанції визнав таку неявку неповажною, з чим, у свою чергу, не погодився суд апеляційної інстанції. Таким чином суди у справі № 10/2456 досліджували наявність або відсутність інших підстав для залишення позову без розгляду та, відповідно, дійшли співвідносних правових висновків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Разом з тим об'єднаною палатою Касаційного господарського суду не беруться до уваги відповідні доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі що не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права та встановленими обставинами справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Отже, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме статті 202 та 226 ГПК України, що згідно із статтею 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Водночас скасування ухвали місцевого господарського суду з даної справи судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 277 ГПК України, що свідчить про порушення апеляційною інстанцією й зазначеної норми процесуального права. Натомість ухвала суду першої інстанції від 13.03.2020 є обґрунтованою і такою, що відповідає засаді верховенства права, закріпленій у статтях 2, 11 ГПК України, тому зазначену ухвалу відповідно до статті 312 ГПК слід залишити в силі, задовольнивши, таким чином, касаційну скаргу.
Згідно зі статтею 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Приписами статті 312 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 грн (за приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з Товариства на користь Комітету.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 зі справи № 910/8816/19 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2020 зі справи № 910/8816/19 залишити в силі.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" на користь Антимонопольного комітету України 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Судді О. Баранець
Т. Дроботова
Л. Катеринчук
Б. Львов
К. Пільков
В. Селіваненко
І. Ткач
Н. Ткаченко