Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" травня 2020 р. Справа№ 910/8816/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Алданової С.О.
секретар судового засідання: Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 26.05.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 13.03.2020 (повний текст складено - 18.03.2020)
про залишення позову без розгляду
у справі №910/8816/19 (суддя - Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс"
про визнання недійсним та скасування пунктів рішення
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" (надалі - позивач, ТОВ "Спецбуд-Плюс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач, АМКУ) про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №27-р/тк від 07.05.2019 по справі №122/60/65-рп/к.18.
При підготовці справи до розгляду, судом першої інстанції залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/8816/19 позов залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, враховуючи імперативні приписи п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України дійшов такого висновку, про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що нез'явлення повноважних представників позивача в судове засідання без повідомлення про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за відсутності його представника, перешкоджають суду встановити обставини, з'ясування яких необхідне для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, що не призвело б до порушення прав та інтересів сторін.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/8816/19.
В обґрунтування апеляційної скарги третя особа посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи №910/8816/19 містять достатньо доказів та пояснень сторін, які надають можливість суду вирішити спір без участі представника позивача.
При цьому скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевий господарський суд з метою з'ясування і встановлення всіх обставин у справі був зобов'язаний в порядку приписів ст. 227 ГПК Україи зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7972/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя - доповідач) Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8816/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.05.2020.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Відповідач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу третьої особи без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
Зокрема, у своєму відзиві, відповідач зазначає, що неявка позивача (його представника) в судове засідання, яке відбулось 13.03.2020 є повторною, тому залишення позовної заяви судом першої інстанції без розгляду відповідає приписам статті 226 ГПК України та прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
08.05.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №910/8816/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 відкладено на 26.05.2020.
22.05.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із запровадженням в місті Києві та області карантинних обмежень, а саме обмеження в пересуванні, відсутність роботи міського та приміського транспорту, а отже й можливість дістатись до приміщення суду.
З огляду на викладене, третя особа просить суд продовжити процесуальні строки вирішення спору та відкласти судове засідання на іншу дату.
У судове засідання 26.05.2020 з'явилися представники відповідача, третьої особи.
Позивач повноважних представників у судове засідання 26.05.2020 не направив, інших заяв чи клопотань не подавав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
У судовому засіданні 26.05.2020 представник третьої особи підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржувану ухвалу залишити в силі, як таку, що прийнята з урахуванням всіх обставин справи.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 26.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
При цьому, ч. 1 ст. 8 названого Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи.
В залежності від конкретних обставин справи суд може або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, правовою підставою залишення позову у даній справі без розгляду, став пункт 4 частини 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" звернулося до місцевого господарського суду з позовною вимогою про визнання недійсним та скасування пунктів 1, 3, 4, 6 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 27-р/тк від 07.05.2019 по справі №122/60/65-рп/к.18.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №27-р/тк від 07.05.2019 по справі №122/60/65-рп/к.18 є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з'ясування та доведення обставин, які мають значення для справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8816/19. Підготовче засідання призначено на 09.08.2019.
Судове засідання, призначене на 09.08.2019 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
06.08.2019 через канцелярію суду першої інстанції позивач подав заяву про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 справу прийнято до провадження новим складом суду та призначено підготовче судове засідання на 01.11.2019.
Позивачем 01.11.2019 через канцелярію суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, у звязку з перебуванням повноважного представника на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 11.12.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 відкладено підготовче судове засідання на 31.01.2020. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2020. Також вказаною ухвалою судом першої інстанції прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог.
18.02.2020 третя особа звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі №910/8816/19, на яке відповідачем 12.03.2020 подано заперечення.
19.02.2020 місцевий господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні та призначив розгляд справи на 13.03.2020.
У судовому засіданні 13.03.2020 представник третьої особи подав клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/8816/19 позов залишено без розгляду. При цьому в мотивувальній частині зазначеної ухвали судом залишено без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що заявником не обгрунтовано поважності причин звернення із клопотанням про зупинення провадження у справі лише після закриття підготовчого провадження.
Залишаючи позов ТОВ "Спецбуд-Плюс" без розгляду, місцевий господарський суд виходив з того, що у судові засідання 31.01.2020 та 13.03.2020 представник позивача не з'явився, про місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Перш за все слід зазначити, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Залишення позову без розгляду пов'язане з обставинами, які виключають розгляд справи у господарському суді до їх усунення.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 4 частини першої ст. 226 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі судового засідання;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.
Неявка представника позивача є підставою для залишення позову без розгляду за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору.
При цьому, обґрунтовуючи залишення позову без розгляду через неявку представника позивача, господарський суд має визначити, яким чином неявка представника позивача перешкоджала вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду не надав належної оцінки тим доказам, що містяться в матеріалах справи щодо належності та достатності їх для вирішення спору. В даному випадку судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було обґрунтовано неможливість розгляду справи по суті через неявку представника позивача в судове засідання.
Також слід зазначити, що згідно з ч. 1, 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду. Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.
Згідно з ст. 223 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: рік, місяць, число і місце судового засідання; найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії; ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2020 судом першої інстанції закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2020. Також попереджено учасників судового процесу про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст.ст. 202-203 ГПК України. Тобто судом не визнавалась явка повноважних представників в судове засідання обов'язковою та не витребовувались від позивача додаткові документи.
Слід зазначити, що 19.02.2020 судом протокольно оголошено перерву в судовому засіданні на 13.03.2020.
Дослідивши протокол судового засідання від 19.02.2020, судом апеляційної інстанції встановлено, що в данному судовому засіданні також не визнавалась явка повноважних представників обов'язковою та не витребовувались від позивача додаткові документи.
Отже суд першої інстанції не визнавав явку учасників справи обов'язковою, а отже нез'явлення повноважного представника позивача, не може слугувати підставою для залишення позову без розгляду у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції не зазначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, не вказано про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.10.2019 у справі №910/29473/15 та від 12.02.2020 по справі №904/11194/15.
Крім того, частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ч. 1 ст. 194 ГПК України).
Як вже було зазначено вище, 31.01.2020 судом першої інстанції закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, тобто колегія суддів проаналізувавши зазначені вище норми приходить до висновку, що місцевим господарським судом зібрано у підготовчому провадженні достатньо матеріалів для розгляду справи №910/8816/19 по суті спору.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що залишаючи позов без розгляду, господарський суд першої інстанції фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого, відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Слід врахувати також те, що згідно Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.
Водночас, Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (заява Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів від 11.03.2020).
Крім того, Рада суддів України рекомендувала встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
З огляду на викладене, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема представників учасників справи та працівників суду, суд першої інстанції мав можливість відкласти розгляд справи, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".
Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для залишення судом позовної заяви ТОВ "Спецбуд-Плюс" без розгляду.
Щодо залишення без розгляду клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс". Запропоновано третій особі надати письмові пояснення щодо предмету спору у строк до 20.01.2020. Отже, станом на 20.01.2020 процесуальний строк закінчився, що унеможливлює його продовження.
18.02.2020 через канцелярію суду третя особа подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/7972/18. Щодо поновлення пропущеного процесуального строку третьою особою ані в мотивувальній частині ані в прохальній частині свого клопотання не заявлялось.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, частинами першою, другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Продовження пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду продовжити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його продовження, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Фактично норма про можливість продовження процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення судом кожного з процесуальних строків.
У зв'язку з наведеним вище, на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску встановленого процесуального строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяли учасники справи з метою реалізації свого права на подання відповідного клопотання, та, відповідно, чи є у їх діях ознаки зловживання правом на подання такого клопотання, та мотивувати підстави поновлення цього строку.
За таких обставин, колегія суддів вважає скаргу третьої особи на ухвалу місцевого господарсьокого суду від 13.03.2020 в частині залишення клопотання про зупинення провадження без розгляду необґрунтованою та такою, що не підлягає в цій частині задоволенню.
Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Це означає, що суд не повинен підходити занадто формально до процесу та при першій ліпшій нагоді відмовлятися від розгляду спору, та таким чином фактично обмежувати право позивача на доступ до суду та розгляд його справи.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року суд вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи здійснено занадто формальне ставлення та суворе тлумачення норм п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, що обмежило право позивача на доступ до правосуддя, яке є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав нез'явлення представника позивача до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За результатами апеляційного провадження, Північним апеляційним господарським судом встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. ст. 271, 280 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/8816/19 та передання справи на розгляд до місцевого господарського суду.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 255, 267-271, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/8816/19 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/8816/19 скасувати.
3. Справу №910/8816/19 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Матеріали справи №910/8816/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 27.05.2020.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
С.О. Алданова