Ухвала від 18.08.2020 по справі 910/8816/19

УХВАЛА

18 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8816/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс",

представник позивача - Джигурда А.Г., адвокат (довіреність від 06.08.2020 №б/н),

відповідач - Антимонопольний комітет України,

представник відповідача - Кондрашова А.О. (наказ від 22.01.2020 № 3-ОД),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс",

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Сєтов М.О., адвокат (довіреність від 03.07.2020 №б/н),

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 [колегія суддів: Зубець Л.П. (головуючий), судді Мартюк А.І. і Алданова С.О.], прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 13.03.2020,

зі справи № 910/8816/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" (далі - Товариство)

до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)

про визнання недійсним та скасування рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс",

ВСТАНОВИВ

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.05.2019 № 27-р/тк у справі № 122/60/65-рп/к.18 (далі - Рішення АМК).

Позовна заява мотивована посиланням на незаконність та необґрунтованість висновків Комітету стосовно наявності у Товариства порушень норм законодавства про захист економічної конкуренції.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.03.2020 позов Товариства до Комітету про визнання недійсним та скасування Рішення АМК залишив без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не було забезпечено явку його уповноваженого представника у судові засідання 31.01.2020 та 13.03.2020 та не повідомлено про причини такої неявки, а тому суд дійшов висновку про наявність обставин, які є достатніми для залишення позову без розгляду, на підставі положень статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2020: апеляційну скаргу Товариства задовольнив частково; ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № 910/8816/19 скасував; справу № 910/8816/19 передав на розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування постанови апеляційний господарський суд посилався на те, що суд першої інстанції не визнавав явку учасників справи обов'язковою, а, отже, нез'явлення повноважного представника Товариства у судове засідання не могло бути підставою для залишення позову без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що в ухвалі суду про залишення позову без розгляду не зазначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду перешкоджала вирішенню спору по суті та про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог за наявними у справі матеріалами. При цьому суд посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.10.2019 у справі № 10/29473/15 та від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15.

Комітет, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 зі справи № 910/8816/19 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2020 залишити без змін.

Згідно з доводами Комітету:

- судом апеляційної інстанції неправильно застосовано приписи статті 226 ГПК України, оскільки положення цієї статті допускають можливість залишення позовної заяви без розгляду внаслідок другої неявки позивача незалежно від причин неявки, а можливість вирішення спору за наявними матеріалами не має правового значення, оскільки стосується можливості розгляду справи без участі позивача за наявності відповідної заяви;

- якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи;

- оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності; зазначена позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15;

- посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду мали декларативний характер, без з'ясування дійсного правового висновку та обставин справи для визначення подібності правовідносин, які в дійсності відрізняються від наявних у даній справі, оскільки підстави для залишення позову без розгляду різні- неподання витребуваних доказів та неявка позивача у судове засідання;

- у судовому засіданні 13.03.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" подало клопотання про залишення позову без розгляду, і саме від товариства надійшла апеляційна скарга з вимогою переглянути ухвалу господарського суду міста Києва про залишення позову без розгляду, що, в свою чергу, свідчить про суперечність у процесуальній поведінці учасника справи та призводить до невиправданого затягування справи і порушує визначеність правовідносин, оскільки Комітет обґрунтовано розраховував на завершення судового процесу.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно зазначає, що апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції та просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги Комітету та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін. Водночас товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" наголошує на тому, що суд не може залишити позов без розгляду у зв'язку з неявкою позивача, якщо таке нез'явлення у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас від товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" надійшли пояснення та додаткові пояснення, в яких воно зазначає, що суд першої інстанції неправомірно закрив провадження у справі без дослідження того, чи мав він можливість вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Від Товариства відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 01.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8816/19 за касаційною скаргою Комітету та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.07.2020.

У зв'язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2020, який наявний в матеріалах справи.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 21.07.2020 розгляд касаційної скарги Комітету відкладено на 18.08.2020.

Перевіривши матеріали справи та касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.

У даній справі № 910/8816/19 суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, встановив, що в ухвалі господарського суду міста Києва від 13.03.2020 не зазначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду перешкоджала вирішенню спору по суті та про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог за наявними у справі матеріалами. Водночас суд апеляційної інстанції посилався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 10/29473/15 та від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Приписами статті 181 ГПК України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При вивченні матеріалів справи та касаційної скарги Судом з'ясовано, що об'єднана Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15, на яку, зокрема, у своєму рішенні посилався апеляційний господарський суд, у частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою. Разом з тим, об'єднана Палата Верховного Суду зазначила, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.

Разом з тим у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 10/2456 колегія суддів зазначила, що за положеннями частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, - з наведенням відповідних мотивів. Залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому господарський суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Наведене свідчить про неоднакове застосування Касаційним господарським судом частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України при визначенні питання про те, чи є неявка належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, достатньою підставою для залишення судом позову без розгляду, або господарський суд у такому разі має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

При цьому Суд відмічає, що відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто дослідження судами питання про те, чи перешкоджає розгляду справи неявка позивача, має вирішуватись у разі подання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною другою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Відповідно до частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, Суд вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 10/2456.

Керуючись статтями 234, 302, 303 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/8816/19 разом з касаційною скаргою Антимонопольного комітету України та доданими до неї документами передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко