Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" лютого 2020 р. Справа№ 910/9842/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Корсака В.А.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Галя Є.С.
від відповідача: Кривошея Д.А.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України
на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2019 (повний текст складено 05.11.2019)
у справі № 910/9842/19 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000"
до Міністерства оборони України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Айбокс банк"
про внесення змін до договору
Короткий зміст позовних вимог.
В липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі за текстом - відповідач) про внесення змін до договору №286/3/19/102 від 28.03.2019 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "ТЕМП-3000", шляхом викладення п.1.2 договору у редакції запропонованій позивачем.
Позов мотивований існуванням документально підтверджених обставин, які відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для продовження строку виконання зобов'язань з поставки товару та внесення відповідних змін до договору.
01.10.2019 позивачем подана до суду заява про зміну предмета позову від 01.10.2019, яка прийнята та розглянута судом першої інстанції (196-201).
У відзиві на позов відповідач заперечив проти заявлених вимог посилаючись на те, що у позивача було достатньо часу для повного та своєчасного виконання зобов'язань з поставки товару, підписуючи договір позивач погодив всі його істотні умови, у тому числі кінцеву дату постачання товару.
Короткий зміст судового рішення у справі та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №910/9842/19 внесено зміни у договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/19/102 від 29 березня 2019 року в частині продовження строків поставки товару шляхом викладення 2.1 та 2.2 цього договору в редакції запропонованій позивачем.
Судове рішення мотивоване наявністю об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань з передання товару та можливістю внесення відповідних змін до договору, які не суперечать вимогам чинного законодавства.
Судове рішення обґрунтоване нормами ст. 15, 16, 204, 526, 617, 626, 627, 628, 629, 631, 638, 651, 652, 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст.ст. 180, 188, 193, 218 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст.ст. 1, 2, п.4. ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 1, 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», ст.ст.11, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
На думку скаржника, суд першої інстанції задовольняючи позов про зміну кінцевих строків постачання товару до 24.08.2019 у кількості 10 000 штук та до 03.11.2019 у кількості 10 000 штук, що являється фактичною спробою уникнути сплати штрафних санкцій (пеня, штраф) за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, а також недопущення повернення суми банківської гарантії, що видана в якості забезпечення своєчасного, не зазначив (не дослідив) той факт, що товар у повному обсязі оборонному відомству не поставлено.
Сертифікат про настання та існування форс-мажорних обставин які мали б триваючий та систематичних характер починаючи з березня 2019 (момент укладення договору) відсутній, відповідачу та суду не надавався.
Скаржник зазначає, що підписуючи спірний договір позивачу було відомо про те, що кінцевою датою постачання товару є 05.07.2019 та до 03.10.2019 у кількості 10 000 штук, та сторони за взаємною згодою погодили основні (істотні) умови договору керуючись ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Отже, судом першої інстанції в повній мірі не досліджено сам договір, умови його виконання, а також підстави для внесення змін до нього, що на думку скаржника, є підставою для скасування ухваленого судового рішення.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на апеляційну скаргу).
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника з огляду на таке.
У звіті про причину виникнення пожежі, складеному Ірпінським міським відділом ГУ ДСНС України у Київській області 31.03.2019, зазначено, що пожежею знищено виробничо-складські, адміністративні та допоміжні приміщення на площі близько 1500 м2, товарно-матеріальні цінності та виробниче обладнання, розташоване у виробничих приміщеннях, найбільш вірогідна причина виникнення пожежі - занесення стороннього джерела запалення.
Судом першої інстанції вірно з'ясовано те що зазначені непередбачувані обставини вплинули на те, що підприємство позивача не було в змозі своєчасно приступити до виконання умов договору. Підприємство було вимушене орендувати інше приміщення за іншою адресою для розміщення швейного цеху, здійснити його ремонт, у квітні-травні 2019 року закупити нове швейне обладнання та устаткування, організувати робочі місця та налагодити роботу такого обладнання. Згідно актів введення в експлуатацію вирішення даних організаційних питань було завершено 31.05.2019 і лише з цього часу швейний цех зміг належним чином запрацювати.
Враховуючи викладене, позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення у даній справі залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 справу №910/9842/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 в зазначеному складі колегії суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/9842/19 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2020.
В судовому засіданні 29.01.2020 оголошена перерва до 12.02.2020.
В судових засіданнях 29.01.2020 та 12.02.2020 представник скаржника підтримав апеляційну скаргу і просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
В судових засіданнях 29.01.2020 та 12.02.2020 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду.
Представник третьої особи у справі - Акціонерного товариства "Айбокс банк" в судові засідання 29.01.2020 та 12.02.2020 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Будь-яких заяв або клопотань від третьої особи до суду не надходило.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанцій, визначення відповідно до них правовідносин.
28.03.2019 між позивачем, постачальником, та відповідачем, як замовником, укладено договір № 286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (а.с.21-30).
За умовами цього договору:
- постачальник зобов'язується у 2019 році поставити замовнику індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) вказані у цьому договору (п. 1.1 договору);
- номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією. Ціна товару без ПДВ складає: 21 000 000,00 грн. (п. 1.2. договору);
- постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби (далі - матеріали) для виготовлення товару (п.1.3 договору);
- товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами цього договору. При формуванні кожної партії товару має бути витримана пропорційність за розмірами, яка встановлена ростовкою Міністерства оборони України (п.1.6 договору);
- товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікації договору (п.5.1 договору);
- постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника замовника, про дату коли товар буде наданий для приймання по якості (п. 6.3.3. договору);
- постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити одержувача замовника, про дату коли товар буде відвантажений на його адресу (п. 6.3.4. договору);
- постачальник зобов'язаний нести всі витрати щодо перевірки якості та кількості товару, крім витрат представників замовника на відрядження (п. 6.3.7. договору);
- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (п.8.1 договору);
- сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п.8.2 договору);
- доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ-сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними Торгово-промисловими палатами (п.8.3 договору);
- сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за договором, якщо доведуть, що воно було викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулася поза контролем сторін і виникло після укладення договору (п.8.4 договору);
- договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписання обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. договору);
- постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 5% від суми договору банківською гарантією № 1444-2319/ТМР5.1v від 27.03.2019, виданої Акціонерним товариством "Айбокс банк" на суму 1 050 000, 00 грн. (п.11.1 договору);
Виробництво товару за договором позивач здійснює у виробничо-складському приміщенні за адресою: Київська область, селище Ворзель, вулиця Курортна, 15-А, відповідно до договору оренди нежитлових приміщень №11/03 від 11.03.2019, копія якого залучена до матеріалів справи (а.с.36-42).
29.03.2019 о 19:40 на об'єкті орендованого позивачем виробничого комплексу сталася пожежа, яка ліквідована 30.03.2019 о 06:45, що підтверджується актом про пожежу від 30.03.2019, копія якого залучена до матеріалів справи (а.с.43).
Відповідно до звіту Ірпінського міського відділу ГУ ДСНС України у Київській області від 31.03.2019, копію якого залучено до матеріалів справи (45-46), внаслідок пожежі вогнем було знищено виробничо-складські, адміністративні та допоміжні приміщення на площі близько 1500 м2, товарно-матеріальні цінності та виробниче обладнання. Найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі в приміщеннях виробничо-складського комплексу, розташованого за адресою: Київська область, селище Ворзель, вулиця Курортна, 15-А - занесення стороннього джерела запалення.
Позивач 04.07.2019 звернувся до Торгово-промислової палати України з проханням надати відповідний висновок про підтвердження об'єктивних і непередбачуваних обставин, які вплинули на те, що підприємство позивача не було в змозі приступити до виконання умов договору поставки № 286/3/19/102 від 28.03.2019 (а.с.104-106).
До матеріалів справи залучено копію Науково-практичного висновку щодо суттєвого ускладнення виконання зобов'язань за договором №286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 28.03.2019, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, зареєстрованого в Торгово-промисловій палаті України за №1718/21-10.4 від 09.07.2019. Відповідно до цього висновку, суттєве ускладнення виконання зобов'язань з постачання товару за договором №286/3/19/102 від 28.03.2019 зумовлене істотною зміною обставин, які сторони не могли передбачити при його укладанні, зокрема: тривалістю (до 28 календарних днів, з 24.06.2019 по 22.07.2019) лабораторного випробування контрольних зразків товару за якістю та тривалістю (до 8 календарних днів, з 23.07.2019 по 31.07.2019) необхідного часу для здачі товару замовнику. Така істотна зміна обставин за законодавством України (ч.1 ст.652 ЦК України) є підставою для збалансування майнових інтересів сторін, порушеного її виникненням, враховуючи принцип свободи договору і наявність диспозитивного методу правового регулювання договірних зобов'язань шляхом перегляду сторонами та внесення змін у зазначені в цьому висновку договірні відносини, зокрема, надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" ініціювати (вимагати) внесення змін договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) в частині встановлення строку часткової поставки товару (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 31 липня 2019 року (а.с.107-120).
Посилаючись на зазначений висновок Торгово-промислової палати України позивач звернувся до відповідача з листом № 472 від 17.07.2019 про продовження строків поставки товару шляхом внесення відповідних змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 (а.с.122-124).
Листом № 286/6/4787 від 19.07.2019 відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 посилаючись на те, що науково-практичний висновок Торгово-промислової палати України №1718/21-10.4 від 09.07.2019 не відповідає вимогам п.п. 8.2., 8.3. договору та ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" (а.с.125).
До матеріалів справи залучено копію Науково-практичного висновку №2377/21-10.4 від 26.09.2019 Торгово-промислової палати України щодо суттєвого ускладнення виконання зобов'язань за договором № 286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 28.03.2019, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, в якому зазначено, що суттєве ускладнення виконання зобов'язань, передбачених умовами договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 щодо поставки товару ("Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7)") (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 05 липня 2019 року включно і (друга партія) в кількості 10 000 штук у термін до 03 жовтня 2019 року включно, зумовлене істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, зокрема: тривалістю (до 28 календарних днів, з 24.06.2019 р. по 22.07.2019 р.) лабораторного випробування контрольних зразків товару за якістю та тривалістю (до 8 календарних днів, з 23.07.2019 р. по 31.07.2019 р.) необхідного часу для здачі товару замовнику (доведеного в науково-практичному висновку №1718/21-10.4 від 09.07.2018 р.) та тривалістю (24 календарних днів, з 26.06.2019 р. по 19.07.2019 р.) нездійснення замовником затвердження контрольних зразків та видачі висновків перевірки предмета речового майна (товару) через вилучення його зразка-еталону під час обшуку 26-27 червня 2019 року, проведеного в межах кримінального провадження № 62019100000000457, та затвердження внаслідок цього дублікату зразка-еталона предмета речового майна (товару) лише 19 липня 2019 року (доведеного в цьому висновку). Ця істотна зміна обставин характеризується ознаками: непередбачуваності виникнення таких обставин у момент укладання договірних відносин, тривалості обумовлених обставин, невідворотності і відсутності вини сторін в и виникненні в договірних відносинах, бо знаходиться поза межами їх волі, бажань і дій сторін, звільняючи цим їх від відповідальності, тому нею об'єктивно суттєво ускладнено виконання зобов'язань ТОВ "НВП "ТЕМП-3000" за договором №286/3/19/102 від 28.03.2019, порушуючи баланс майнових інтересів сторін і позбавляючи того, на що вони розраховували при його укладанні за результатами процедури публічної закупівлі (UА-2019-02-20-001209-b), а саме: ("Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7)") (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 05 липня 2019 року включно і (друга партія) в кількості 10 000 штук - до 03 жовтня 2019 року включно, бо через це можливий строк поставки товару (першої партії) в кількості 10 000 комплектів у термін до 24 серпня 2019 року включно та (другої партії) в кількості 10 000 комплектів - до 27 жовтня 2019 року включно. Така істотна зміна обставин за законодавством України (ч. 1 ст.652 ЦК України) є підставою для збалансування майнових інтересів сторін, порушеного її виникненням, враховуючи принцип свободи договору і наявність диспозитивного методу правового регулювання договірних зобов'язань шляхом перегляду сторонами та внесення змін у зазначені в цьому висновку договірні відносини, зокрема, надає право ТОВ "НВП "ТЕМП-3000" ініціювати (вимагати) внесення змін до договору №286/3/19/102 від 28.03.2019 в частині встановлення строку поставки товару (а.с.202-217).
Посилаючись на зазначений висновок Торгово-промислової палати України позивач повторно звертався до відповідача з листом вих. № 591 від 26.09.2019 про продовження строків поставки товару шляхом внесення відповідних змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 (а.с.219-220). Однак ця пропозиція відповідачем погоджена не була з підстав ненадання документів, які відповідають умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства (лист № 286/6/6145 від 30.09.2019; а.с.222).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом позову у справі, яка розглядається є матеріально-правова вимога про внесення змін до договору № 286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 28.03.2019 в частині зміни строків поставки продукції у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, яка обґрунтована посиланням, зокрема, на положення ст.652 ЦК України, ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 188 ГК України.
Пунктами 5, 20 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст.ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач направляв відповідачу листи № 472 від 17.07.2019, № 591 від 26.09.2019, в яких висловив пропозицію внести зміни до умов договору в частині строків поставки товару. Оскільки пропозиції були відхилені відповідачем, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.
Можливість внесення змін до договору відповідно до положень ст. 652 ЦК України пов'язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю при цьому усіх чотирьох умов, визначених ч. 2 цієї норми.
Спеціальними нормами, які закріплено у ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Отже, наведеною нормою передбачено можливість внесення змін до умов договору про закупівлю в частині, зокрема, строку виконання зобов'язання щодо передання товару.
Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; Торгово-промислова палата України та торгово-промислові палати України залучаються до надання експертних висновків про походження товарів в тих випадках, коли відповідно до міжнародних договорів України повноваження видачі сертифікатів походження товарів надані митному органу, якщо інше не визначено такими міжнародними договорами. Порядок надання експертних висновків встановлюється Кабінетом Міністрів України; виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
З метою підтвердження існування документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження виконання зобов'язань щодо передання товару позивач звернувся до Торгово-промислової палати України.
Так, Торгово-промислова палата України у своєму Науково-практичному висновку №2377/21-10.4 від 26.09.2019 щодо суттєвого ускладнення виконання зобов'язань за договором № 286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 28.03.2019, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, зазначила, що суттєве ускладнення виконання зобов'язань, передбачених умовами договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року щодо поставки товару ("Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7)") (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 05 липня 2019 року включно і (друга партія) в кількості 10 000 штук у термін до 03 жовтня 2019 року включно, зумовлене істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, зокрема: тривалістю (до 28 календарних днів, з 24.06.2019 р. по 22.07.2019 р.) лабораторного випробування контрольних зразків товару за якістю та тривалістю (до 8 календарних днів, з 23.07.2019 р. по 31.07.2019 р.) необхідного часу для здачі товару замовнику (доведеного в науково-практичному висновку №1718/21-10.4 від 09.07.2018 р.) та тривалістю (24 календарних днів, з 26.06.2019 р. по 19.07.2019 р.) нездійснення замовником затвердження контрольних зразків та видачі висновків перевірки предмета речового майна (товару) через вилучення його зразка-еталону під час обшуку 26-27 червня 2019 року, проведеного в межах кримінального провадження №62019100000000457, та затвердження внаслідок цього дублікату зразка-еталона предмета речового майна (товару) лише 19 липня 2019 року (доведеного в цьому висновку). Ця істотна зміна обставин характеризується ознаками: непередбачуваності виникнення таких обставин у момент укладання договірних відносин, тривалості обумовлених обставин, невідворотності і відсутності вини сторін в и виникненні в договірних відносинах, бо знаходиться поза межами їх волі, бажань і дій сторін, звільняючи цим їх від відповідальності, тому нею об'єктивно суттєво ускладнено виконання зобов'язань ТОВ "НВП "ТЕМП-3000" за договором № 286/3/19/102 від 28.03.2019, порушуючи баланс майнових інтересів сторін і позбавляючи того, на що вони розраховували при його укладанні за результатами процедури публічної закупівлі (UА-2019-02-20-001209-b), а саме: ("Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7)") (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 05 липня 2019 року включно і (друга партія) в кількості 10 000 штук - до 03 жовтня 2019 року включно, бо через це можливий строк поставки товару (першої партії) в кількості 10 000 комплектів у термін до 24 серпня 2019 року включно та (другої партії) в кількості 10 000 комплектів - до 27 жовтня 2019 року включно. Така істотна зміна обставин за законодавством України (ч. 1 ст. 652 ЦК України) є підставою для збалансування майнових інтересів сторін, порушеного її виникненням, враховуючи принцип свободи договору і наявність диспозитивного методу правового регулювання договірних зобов'язань шляхом перегляду сторонами та внесення змін у зазначені в цьому висновку договірні відносини, зокрема, надає право ТОВ "НВП "ТЕМП-3000" ініціювати (вимагати) внесення змін до договору №286/3/19/102 від 28.03.2019 в частині встановлення строків поставки товару.
Також, на підтвердження об'єктивних обставин, що впливають на строк виконання зобов'язання з поставки товару позивачем наданий акт про пожежу від 30.03.2019, а також звіт Ірпінського міського відділу ГУ ДСНС України у Київській області від 31.03.2019, з якого вбачається, що внаслідок пожежі вогнем було знищено виробничо-складські, адміністративні та допоміжні приміщення на площі близько 1500 м2, товарно-матеріальні цінності та виробниче обладнання. Найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі в приміщеннях виробничо-складського комплексу, розташованого за адресою: Київська область, селище Ворзель, вулиця Курортна 15-а є занесення стороннього джерела запалення.
В обґрунтування неможливості своєчасно приступити до виконання зобов'язань з виготовлення товару позивач посилається на те, що він був вимушений орендувати інше приміщення для розміщення швейного цеху для виготовлення продукції, здійснити його ремонт та закупити нове обладнання, що підтверджується залученими до матеріалів справи доказами, а саме: копією договору оренди № 01/04 від 01.04.2019 (а.с.47-53), актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та видатковими накладними (а.с. 54-93).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши на підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів наявність документально підтверджених об'єктивних обставин, які унеможливили належне (своєчасне) виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що запропоновані позивачем зміни до договору в частині строків поставки товару є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства і такі зміни не призводять до збільшення суми, визначеної в договорі.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не відображено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення всіх доводів відповідача та підстав їх відхилення є неспроможним, оскільки аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за підсумками розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог зазначеної статті.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі № 910/9842/19 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №910/9842/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/9842/19 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 17.02.2020.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
В.А. Корсак