Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2019Справа № 910/9842/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000"
до Міністерства оборони України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Айбокс банк"
про внесення змін до договору
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи: не з'явилися.
24 липня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" (позивач) надійшла позовна заява № 21/поз від 23.07.2019 року до Міністерства оборони України (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку внести зміни в договір № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "ТЕМП-3000", шляхом викладення в редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про існування документально підтверджених обставин, які відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для продовження строку виконання зобов'язань по поставці товару та внесення відповідних змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/9842/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.08.2019 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Айбокс банк".
14.08.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що у позивача було достатньо часу для повного та своєчасного виконання зобов'язань по поставці товару, а підписуючи договір № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року позивач погодив всі його істотні умови та кінцеву дату постачання товару, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В підготовчому засіданні 27.08.2019 року судом оголошувалася перерва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 01.10.2019 року.
01.10.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" (позивач) надійшла заява № 21-2/поз від 01.10.2019 року, в якій позивач просить суд внести зміни в договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/19/102 від 29 березня 2019 року, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП «ТЕМП-3000», шляхом викладення в редакції, наведеній у прохальній частині заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Вказана заява, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог ст.ст. 46, 182 Господарського процесуального кодексу України, в підготовчому засіданні 08.10.2019 року прийнята судом до розгляду.
В підготовчому засіданні 01.10.2019 року судом оголошувалася перерва.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 08.10.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/9842/19 до судового розгляду по суті на 22.10.2019 року.
Представники учасників справи в судове засідання 22.10.2019 року не з'явилися.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" (надалі - позивач, постачальник) та Міністерством оборони України (надалі - відповідач, замовник) укладено договір № 286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується у 2019 році поставити замовнику індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) вказані у цьому договору.
Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією. Ціна товару без ПДВ складає: 21 000 000,00 грн. (п. 1.2. договору).
В п. 1.3. договору визначено, що постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби (далі - матеріали) для виготовлення товару.
За умовами п. 1.6. договору, товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами цього договору. При формуванні кожної партії товару має бути витримана пропорційність за розмірами, яка встановлена ростовкою Міністерства оборони України.
Відповідно до п. 5.1. договору, товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікації договору.
Положеннями розділу 6 договору передбачені, зобов'язання постачальника, а саме:
- постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника замовника, про дату коли товар буде наданий для приймання по якості (п. 6.3.3. договору);
- письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити одержувача замовника, про дату коли товар буде відвантажений на його адресу (п. 6.3.4. договору);
- нести всі витрати щодо перевірки якості та кількості товару, крім витрат представників замовника на відрядження (п. 6.3.7. договору).
Згідно з п. 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Пунктом 8.3. договору передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ-сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними Торгово-промисловими палатами.
За умовами п. 8.4. договору, сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за договором, якщо доведуть, що воно було викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулася поза контролем сторін і виникло після укладення договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписання обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. договору).
Відповідно до п. 11.1. договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 5% від суми договору банківською гарантією № 1444-2319/ТМР5.1v від 27.03.2019 року, виданої Акціонерним товариством «Айбокс банк».
Так, виконання зобов'язань за договором № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) забезпечене банківською гарантією № 1444-2319/ТМР5.1v від 27.03.2019 року, виданою Акціонерним товариством «Айбокс банк» на суму 1 050 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для внесення змін до укладеного між сторонами договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року в частині строку поставки товару, а саме: 10 000 шт. до 24.08.2019 року включно та 10 000 шт. до 03.11.2019 року включно, враховуючи істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а саме: пожежі у виробничо-складському приміщенні позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зі змісту положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вбачається, що завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є матеріально-правова вимога про внесення змін до пунктів 13.5 та 13.6 договору № 286/2/18/178 від 29.12.2018 року.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд звертає увагу, що сторони при укладенні договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, уклавши такий договір.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 203/2612/13-ц та від 19.06.2018 року у справі № 5023/3905/12.
Слід зауважити, що договір № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було.
Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року як підставу у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України для виникнення у позивача цивільних прав та обов'язків з поставки товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Пунктом 20 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі (далі - відбір) - процес визначення учасника переговорів шляхом проведення електронного аукціону.
Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю.
Отже, приписи вищезазначених законів встановлюють особливості, процедури, строки та інші умови, додержання яких є необхідністю для укладання договору за державним замовленням. Тобто, встановлюють всі обставини та дії, які передують укладанню зазначеного вище договору.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки.
Як встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, за відсутності згоди сторін, внесення змін до договору є можливим за умови наявності та доведеності позивачем обставин та підстав, визначених ст. 651 Цивільного кодексу України, або у інших випадках, прямо передбачених договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 927/764/17.
Виробництво товару за договором позивач здійснює у виробничо-складському приміщенні за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вулиця Курортна, 15-А, відповідно до договору оренди нежитлових приміщень № 11/03 від 11.03.2019 року.
Проте, під час виконання зобов'язання з виробництва товару за договором, 29.03.2019 року о 19:40 у вказаному вище виробничо-складському приміщенні позивача сталася пожежа, яка ліквідована 30.03.2019 року о 06:45, що підтверджується атом про пожежу від 30.03.2019 року.
Відповідно до звіту Ірпінського міського відділу ГУ ДСНС України у Київській області від 31.03.2019 року, внаслідок пожежі вогнем було знищено виробничо-складські, адміністративні та допоміжні приміщення на площі близько 1500 м2, товарно-матеріальні цінності та виробниче обладнання. Найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі в приміщеннях виробничо-складського комплексу, розташованого за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вулиця Курортна, 15-А - занесення стороннього джерела запалення.
Згідно Науково-практичного висновку щодо суттєвого ускладнення виконання зобов'язань за договором № 286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 28.03.2019 року, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, зареєстрованого в Торгово-промисловій палаті України за №1718/21-10.4 від 09.07.2019 року, процес постачання товару ускладнено обставинами, які знаходилися поза межами волі, бажань та дій постачальника, зокрема: тривалістю (до 28 календарних днів, з 24.06.2019 р. по 22.07.2019 р.) лабораторного випробування контрольних зразків товару за якістю та тривалістю (до 8 календарних днів, з 23.07.2019 р. по 31.07.2019 р.) необхідного часу для здачі товару замовнику, а цим, доведено право постачальника ініціювати (вимагати) внесення змін до договору в частині встановлення строку часткової поставки товару (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 31 липня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом № 472 від 17.07.2019 року про внесення змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року, шляхом викладення його в редакції, наведеній у даному листі.
Листом № 286/6/4787 від 19.07.2019 року відповідач відмовив у внесені змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року, з підстав того, що науково-практичний висновок Торгово-промислової палати України № 1718/21-10.4 від 09.07.2019 року не відповідає вимогам п.п. 8.2., 8.3. договору та ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в України».
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" торгово-промислові палати мають право: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Згідно визначення, наданого Торгово-промисловою палатою України в Рішенні "Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)" від 18.12.2014 року № 44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Перелік обставин непереборної сили (форс-мажору) міститься в п. 3.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зі змінами та доповненнями від 26.04.2016 року - далі ТПП.
Документом, що засвідчує форс-мажорні обставини є Сертифікат встановленої форми, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною Торгово-промисловою палатою, який повинен бути зареєстрований в Реєстрі сертифікатів про форс-мажорні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).
Тобто, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даним умов здійснення господарської відповідальності.
Таким чином, сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, що саме через настання цих обставин сторона об'єктивно була позбавлена можливості виконати договірне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п. 3.3 Регламенту).
З метою підтвердження існування документально підтверджених об'єктивних обставин позивач звернувся до Торгово-промислової палати України.
Торгово-промислова палата у своєму Науково-практичного висновку № 2377/21-10.4 від 26.09.2019 року щодо суттєвого ускладнення виконання зобов'язань за договором № 286/3/19/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 28.03.2019 року, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні зазначила, що суттєве ускладнення виконання зобов'язань, передбачених умовами договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року щодо поставки товару («Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7)») (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 05 липня 2019 року включно і (друга партія) в кількості 10 000 штук у термін до 03 жовтня 2019 року включно, зумовлене істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, зокрема: тривалістю (до 28 календарних днів, з 24.06.2019 р. по 22.07.2019 р.) лабораторного випробування контрольних зразків товару за якістю та тривалістю (до 8 календарних днів, з 23.07.2019 р. по 31.07.2019 р.) необхідного часу для здачі товару замовнику (доведеного в науково-практичному висновку №1718/21-10.4 від 09.07.2018 р.) та тривалістю (24 календарних днів, з 26.06.2019 р. по 19.07.2019 р.) нездійснення замовником затвердження контрольних зразків та видачі висновків перевірки предмета речового майна (товару) через вилучення його зразка-еталону під час обшуку 26-27 червня 2019 року, проведеного в межах кримінального провадження № 62019100000000457, та затвердження внаслідок цього дублікату зразка-еталона предмета речового майна (товару) лише 19 липня 2019 року (доведеного в цьому висновку). Ця істотна зміна обставин характеризується ознаками: непередбачуваності виникнення таких обставин у момент укладання договірних відносин, тривалості обумовлених обставин, невідворотності і відсутності вини сторін в и виникненні в договірних відносинах, бо знаходиться поза межами їх волі, бажань і дій сторін, звільняючи цим їх від відповідальності, тому нею об'єктивно суттєво ускладнено виконання зобов'язань ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» за договором № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року, порушуючи баланс майнових інтересів сторін і позбавляючи того, на що вони розраховували при його укладанні за результатами процедури публічної закупівлі (UА-2019-02-20-001209-b), а саме: («Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм літній польовий з тканими тип 3, клас 7) (лот. 1. Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7)») (перша партія) в кількості 10 000 штук у термін до 05 липня 2019 року включно і (друга партія) в кількості 10 000 штук - до 03 жовтня 2019 року включно, бо через це можливий строк поставки товару (першої партії) в кількості 10 000 комплектів у термін до 24 серпня 2019 року включно та (другої партії) в кількості 10 000 комплектів - до 27 жовтня 2019 року включно. Така істотна зміна обставин за законодавством України (частина перша статті 652 Цивільного кодексу України) є підставою для збалансування майнових інтересів сторін, порушеного її виникненням, враховуючи принцип свободи договору і наявність диспозитивного методу правового регулювання договірних зобов'язань шляхом перегляду сторонами та внесення змін у зазначені в цьому висновку договірні відносини, зокрема, надає право ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» ініціювати (вимагати) внесення змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року в частині встановлення строку поставки товару.
Приписами пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Отже, відповідно до вказаної норми чинне законодавство України не забороняє продовження строку виконання зобов'язання за договором.
Враховуючи визначені сторонами умови договору, оцінивши зазначений висновок, суд приймає його як належний та допустимий доказ, який документально підтверджує наявність об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань щодо передання товару.
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача з листом № 591 від 26.09.2019 року про внесення змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року, шляхом викладення його в редакції, наведеній у даному листі.
В свою чергу, відповідач листом № 286/6/6145 від 30.09.2019 року відмовив у внесені змін до договору № 286/3/19/102 від 28.03.2019 року, з підстав ненадання документів, які відповідають умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства.
Суд відмічає, що запропоновані позивачем зміни до договору, а саме збільшення строку постачання товару до 03.11.2019 року не суперечить чинному законодавству України та є доцільним та з урахуванням висновків Торгово-промислової палати України.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, відхиляються судом, з огляду на те, що, як зазначалось вище, п. 8.3. договору сторони погодили, що доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання свої обов'язків за договором є відповідний документ виданий Торгово-промисловою палатою України. Окрім того, відповідно до п 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
З матеріалів справи вбачається наявність обставин та умов, що обумовлюють можливість внесення змін до договору відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на встановлені судом обставини справи, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" про внесення змін до договору № 286/3/19/102 від 29.03.2019 року в частині продовження строків поставки товару.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Отже, рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Внести зміни в договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/19/102 від 29 березня 2019 року, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП «ТЕМП-3000»:
2.1. В пункт 1.2. договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/19/102 від 28 березня 2019 року внести зміни та викласти його в наступній редакції:
« 1.2. Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією:
№ з/пНайменування товаруПерелік нормативних документів (стандарти, технічні умови, технічні специфікації, технічні описи), що встановлюють основні вимоги до товаруСтроки (терміни) постачанняЗагальна кількість, яку необхідно постачити, (шт.)Ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант, робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ)Ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак) вант, робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ)
1Військова уніформа (35811300-5 (Костюм літній польовий з тканини тип 3, клас 7)ТУ У 14.1-00034022- 078:2015, повідомлення про зміни №3 та відповідність зразку- еталону150 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 24.08.2019 р. включно)10 000875,008 750 000,00
214 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 03.11.2019 р. включно)10 000875,008 750 000,00
Усього за рік20 000875,0017 500 000,00
Ціна товару без ПДВ17 500 000,00
крім того, ПДВ3 500 000,00
Ціна товару з ПДВ21 000 000,00
2.2. В рознарядці Міністерства оборони України за специфікацією (додаток 1 до договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/19/102 від 28 березня 2019 року) в частині визначення строків поставки: Графу таблиць «У тому числі:» викласти у наступній редакції:
« 150 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 24.08.2019 (включно) - 10 000 та 214 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 27.10.2019 (включно) - 10 000».
3. Стягнути з Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022, адреса: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕМП-3000» (ідентифікаційний код 31778043, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 45) судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.11.2019р.
Суддя О.В. Котков