Ухвала від 04.09.2020 по справі 910/9842/19

УХВАЛА

04 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9842/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянувши клопотання Міністерства оборони України

про повернення судового збору у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000"

до Міністерства оборони України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Айбокс банк",

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 910/9842/19, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 01.06.2020 касаційна скарга Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 910/9842/19 повернута скаржнику на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

31.08.2020 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання Міністерства оборони України про повернення судового збору у розмірі 3 842,00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення від 05.03.2020 № 286/3/33 за подання касаційної скарги у справі № 910/9842/19.

Подане клопотання підписано представником Міністерства оборони України Ніколовою Вітою Миколаївною, в підтвердження повноважень якої додано копію довіреності від 14.12.2019 № 220/652/д.

Відповідно до частини другої статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Законом України від 18.12.2019 N 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, зокрема до частини четвертої статті 56 ГПК України шляхом викладення в такій редакції:

"4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника".

Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.

Однак, до поданого клопотання про повернення судового збору заявником не додано документів, які б підтверджували повноваження Ніколової Віти Миколаївни представляти Міністерство оборони України (орган державної влади) відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади).

Якщо до поданої заяви не додано установчих документів, що підтверджують повноваження особи станом на момент подання заяви, і такі документи відсутні в матеріалах справи, то касаційний суд не позбавлений права перевірити відомості щодо осіб, які уповноважені діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр).

Відповідно до відомостей у Реєстрі щодо осіб, які мають повноваження представництва Міністерства оборони України, Ніколова Віта Миколаївна діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди.

Однак перевіривши вказані відомості, суд не встановив наявності у Ніколової Віти Миколаївни повноважень бути представником Міністерства оборони України в судах відповідно до вимог чинного законодавства, а також відповідні документи, що підтверджують такі повноваження, не додані до клопотання про повернення судового збору.

Доказів того, що представник Ніколова Віта Миколаївна у даній справі представляє Міністерство оборони України в якості адвоката, до клопотання також не додано.

При цьому підписання та/або подання клопотання/заяви про повернення судового збору є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Статтею 170 ГПК України визначені вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Однак подане клопотання Міністерства оборони України про повернення судового збору також не відповідає вказаним у пункті 1 частини першої вказаної статті вимогам, оскільки не містить визначених цією нормою відомостей про заявника.

Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, подане клопотання Міністерства оборони України про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у справі № 910/9842/19 підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 56, 58, 170, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства оборони України про повернення судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/9842/19 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ