Ухвала від 14.01.2020 по справі 910/7972/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"14" січня 2020 р. Справа№ 910/7972/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"

про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Євсікова О.О., Агрикової О.В. від участі у розгляді справи №910/7972/19

подану в процесі розгляду матеріалів апеляційної скарги Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року (повний текст складено 28.10.2019 р.)

у справі №910/7972/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Євсікова О.О., Агрикової О.В.) знаходиться справа №910/7972/19.

08.01.2020 через канцелярію суду від ТОВ "Спецбуд-Плюс" за підписом директора Єфімчука О.В. надійшла заява про відвід суддів Чорногуза М.Г. (головуючий), судді Євсікова О.О., Агрикової О.В. від участі у розгляді справи №910/7972/19, яка мотивована наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. Заявник вказує на те, що: "Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/7972/19 якою залишено в силі ухвалу про забезпечення позову від 23.09.2019. За результатами розгляду наведеної апеляційної скарги Колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Чорногуз М.Г. (головуючий) Євсіков О.О.. Агрикова О.В., Постановою від 10.12.2019 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України було задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/7972/19 та скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" вважає, що наведені обставини, свідчать, що у колегії суддів Чорногуз М.Г. (головуючий) Євсіков О.О., Агрикова О.В., може існувати заздалегідь сформована думка щодо позицій сторін у цій справі та результатів її вирішення, що в свою чергу може позначитись на неупередженості при розгляді справи. Наведене може бути підставами для виникнення сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів Чорногуз М.Г. (головуючий) Євсіков О.О., Агрикова О.В., при розгляді справи.".

Колегія суддів у складі: головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Євсіков О.О., Агрикова О.В. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу в зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 зупинено провадження у справі №910/7972/19, матеріали справи передано для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" про відвід суддів Чорногуза М.Г. (головуючий), Євсікова О.О., Агрикової О.В. у справі №910/7972/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів: Яковлєва М.Л., Куксова В.В.

Згідно пунктів 7 та 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" про відвід суддів Чорногуза М.Г. (головуючий), Євсікова О.О., Агрикової О.В. у справі №910/7972/19, дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" про відвід суддів Чорногуза М.Г. (головуючий), Євсікова О.О., Агрикової О.В. у справі №910/7972/19, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу суддів.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" про відвід суддів Чорногуза М.Г. (головуючий), судді Євсікова О.О., Агрикової О.В. у справі №910/7972/19 відмовити.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов