Постанова від 13.01.2020 по справі 910/8519/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. Справа№ 910/8519/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019

у справі № 910/8519/19 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка»

про стягнення заборгованості в розмірі 15 535,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 4 738,28 грн. та штрафу в розмірі 10 797,60 грн. за порушення умов договору про надання послуг №ОД/П-18-368НЮ від 02.05.2018 в частині своєчасного та належного надання послуг з технічного обслуговування двигунів.

Під час розгляд справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 28 939,23 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19 у позові відмовлено повністю, до стягнення з позивача на користь відповідача присуджено 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №ОД/П-18-368НЮ від 02.05.2018, надання послуг здійснюється протягом всього терміну дії даного договору та проводиться на підставі листа-заявки замовника, термін для початку надання послуг - протягом трьох діб після отримання заявки;

- в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача, зокрема, на ту адресу, яка вказана у розділі 14 «Юридичні адреси, банківські реквізити сторін» спірного договору відповідних заявок про надання послуг, оскільки скріншот з адреси електронної пошти rsp-13_2011@ukr.net про направлення заявок на адресу електронної пошти j.gnatyshyna@gmail.com не є належним та допустимим доказом звернення на адресу виконавця із заявкою про надання послуг з технічного обслуговування двигунів на виконання умов укладеного між сторонами правочину;

- адреса електронної пошти j.gnatyshyna@gmail.com не вказана в укладеному між сторонами договорі як адреса для направлення відповідних заявок, а також не міститься у документації процедури закупівлі UA-2018-03-21-000452-b-b1, інформація про яку розміщена у вільному доступі в мережі Інтернет на сторінці https://www.dzo.com.ua/contracts/1572355, а отже, у суду відсутні підстави для ідентифікації вказаної адреси електронної пошти як адреси виконавця - відповідача, і, як наслідок, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору та відмову від надання послуг у вигляді штрафу та пені.

Частково задовольняючи заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції послався на те, що позивачем було подано заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, при розгляді яких судом встановлено, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу, заявлені до стягнення у цій справі, є неспівмірними із складністю цієї справи, ціною позову, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, оскільки:

- підготовка тексту договору про надання професійної правничої допомоги на суму 542,73 грн. не є витратами, пов'язаними безпосередньо зі справою, а стосується правовідносин адвокатського бюро з клієнтом, а отже, включення даної послуги до витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим;

- справа є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України, а відтак, вивчення судової практики у даній категорії спору не є необхідним;

- явно завищеним є розмір витрат на підготовку відзиву до позовної заяви та доданих до нього документів у паперових копіях для подання до суду та відправки позивачеві (розмір таких витрат визначений відповідачем у сумі 1 841,42 грн. - примітка суду), оскільки загальна вартість такої відправки засобами ПАТ «Укрпошта» склала 92,80 грн., що підтверджується відповідними фіскальними чеками відділення зв'язку.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» суми витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю та стягнути з позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 939,32 грн. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 700,50 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що рішення в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:

- судом першої інстанції не було досліджені подані апелянтом разом із запереченнями на відповідь на відзив у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу документи, які підтверджували понесення витрат, на загальну суму 6 784,17 грн. та з врахуванням яких загальний розмір таких витрат становив 28 939,32 грн.;

- не дивлячись на незначну для сторін ціну позову, рішення по цій справі вплине на репутацію відповідача, оскільки позивач в особі своїх різних відокремлених підрозділів є партнером відповідача у господарських відносинах, а тому, якби підхід відповідача та його адвоката у цій справі був поверхневим, не ґрунтовним, то вирогідність задоволення позовних вимог у цій справі була б більшою, що негативно вплинуло б на репутацію відповідача, а це, в свою чергу, відобразилося б на подальших господарських правовідносинах з позивачем, що є вкрай небажаним, оскільки відповідач і до сьогодні є контрагентом позивача, а також має бажання у подальшому брати участь у процедурах публічних закупівель, замовником яких останній є;

- якщо б відповідач у цій справі не відстояв би свої інтересі і не звернувся б за професійною правничою допомого ті, керуючись суто математичною логікою, безпідставно сплатив би позивачеві 15 535,88 грн. штрафних санкцій замість витрат у 28 939,32 грн. на правничу допомогу, то у позивача могло б скластися хибне уявлення про те, що відповідач визнає себе таким, що не виконав умови спірного договору, і буде надалі безпідставно намагатись стягувати штрафні санкції за подібних обставин, знаючи що відповідачу фінансово невигідно звертатися по адвокатську допомогу у подібних справах, а відтак рішення суду у цій справі має для сторін преюдиційне значення;

- кожен адвокат задля забезпечення професійного представництва інтересів клієнта в суді незалежно від юрисдикції суду, категорії та складності справи повинен обов'язково вивчати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, оскільки правозастосовна практика повинна бути єдиною на всі території України;

- вартістю відправки відзиву (92,80 грн.) відзиву до позовної заяви та доданих до нього документів у паперових копіях позивачеві засобами ПАТ «Укрпошта», про які зазначає суд, є вартість послуг ПАТ «Укрпошта» з пересилання документів, в той час як відповідач просив стягнути з позивача витрати за труд адвоката з підготовки та здійснення відправки вказаних документів;

- згідно даних реєстру великих платників податків за 2019 рік позивач є 19-тим найбільшим платником податків в Україна, а відтак, покладення на нього витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 939,32 грн. не може вважатися надмірним тягарем;

- позивачем до суду не надано жодних належних та допустимих доказів та відповідних розрахунків на підтвердження своїх заперечень щодо неспівмірності витрат, а в матеріалах справи відсутнє відповідне клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а в резолютивній (прохальній) частині відповіді на відзив відсутня конкретна вимоги щодо відмови відповідачу у вимозі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в конкретній його частині із вказівкою розміру грошових коштів, в стягнення яких потрібно відмовити (таке заперечення не є клопотанням сторони у розумінні норми ч. 5 ст. 126 ГПК України), суд, розподіляючи судові витрати, вийшов за межі вимог позивача, оскільки зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу судом з власної ініціативи процесуальним законом не передбачено.

В апеляційній скарзі скаржник просив розглядати апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2019, справа № 910/8519/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою від 18.11.2019 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Алданова С.О.:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19;

- відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 04.12.2019;

- роз'яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- роз'яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

09.12.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на те, що:

- в оспорюваному рішення судом першої інстанції не зменшено витрати на професійну правничу допомогу, а виключно здійснено їх розподіл згідно приписів ГПК України та практики Європейського суду з прав людини;

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дільність»);

- суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;

- суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Станом на 13.01.2020 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді справи № 910/8519/19 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 192 100 грн., і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19 відкрито 18.11.2019, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався, з урахуванням вихідних та святкових днів, з 04.12.2019, апеляційна скарга має бути розглянута по 17.01.2020 включно.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

У липні 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 738,28 грн. та штрафу в розмірі 10 797,60 грн. за порушення умов договору про надання послуг №ОД/П-18-368НЮ від 02.05.2018 в частині своєчасного та належного надання послуг з технічного обслуговування двигунів.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив відсутність правових для стягнення пені та штрафу, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору про надання послуг №ОД/П-18-368НЮ від 02.05.2018, надання послуг здійснюється на підставі листа-заявки замовника, термін для початку надання послуг - протягом трьох діб після отримання заявки, проте позивачем не надано належних доказів направлення відповідачеві таких заяв, а відтак, підстави для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору та відмову від надання послуг у вигляді штрафу та пені відсутні.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 28 939,23 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19 в позові відмовлено повністю, до стягнення з позивача на користь відповідача присуджено 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує з тексту апеляційної скарги у цій справі, рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині часткового задоволення вимог про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу, а відтак, враховуючи, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо вимог в частині, що переглядається судом апеляційної інстанції, слід зазначити таке.

Частково задовольняючи заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції послався на те, що позивачем було подано заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, при розгляді яких судом встановлено, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу, заявлені до стягнення у цій справі, є неспівмірними зі складністю цієї справи, ціною позову, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи слідує, що відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 65-73) просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 155,15 грн., а у запереченнях на відповідь на відзив збільшив суму витрат на професійну правничу допомогу до 28 939,32 грн.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідачем у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив зазначено про те, що надана правова допомога складається з:

- підготовки тексту договору про надання професійної правничої допомоги (28 хвилин), загальна вартість 542,73 грн.;

- отримання документів за справою від клієнта (позовна заява з додатками, договір) та обговорення справи з відповідальними співробітниками клієнта (30 хвилин), загальна вартість 581,50 грн.;

- вивчення матеріалів справи (позовна заява з додатками, договір) (1 година 40 хвилин), загальна вартість 1 938,33 грн.;

- вивчення судової практики (4 години 26 хвилин), загальна вартість 5 155,97 грн.;

- складання відзиву на позовну заяву, а також викладення в ній обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, перевірка відзиву на відсутність помилок (10 годин 24 хвилин), загальна вартість 12 095,20 грн.;

- підготовка відзиву до позовної заяви та доданих до нього документів на паперових копіях для подання до суду та відправки позивачеві (1 година 35 хвилин), загальна вартість 1 841,42 грн.;

- вивчення відповіді на відзив та доказів доданої до неї (20 хвилин), загальна вартість 387,67 грн.;

- складення заперечення на відповідь на відзив (5 годин 10 хвилин), загальна вартість 6 008,83 грн.;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив та доданих до нього документів на паперових копіях для подання до суду та відправки позивачеві (20 хвилин), загальна вартість 387,67 грн.

На підтвердження факту понесення таких витрат відповідачем до матеріалів справи додані копії укладеного відповідачем з Адвокатським бюро «Варшамяна» договором надання професійної правничої допомоги №12/08 від 12.08.2019, протоколу погодження гонорару до вказаного договору, акту прийому-передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги) №1 від 15.08.2019, ордеру серії КР №65607 від 15.08.2019, платіжного доручення № 3457 від 15.08.2019 на суму 22 155 ,15 грн., акту прийому-передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги) № 2 від 13.09.2019, платіжного доручення № 3538 від 13.09.2019 на суму 6 784,17 грн. (а.с. 92-100, 149-150).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про доведеність факту надання відповідачу Адвокатським бюро «Варшамяна» послуг.

Щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів зазначає таке.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповіді на відзив (а.с. 101-104) позивач зазначає про неспівмірність витрат відповідача на правову допомогу, що потребує від суду перевірки вказаних посилань та фактично є клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Щодо посилань відповідача на те, що, оскільки в резолютивній (прохальній) частині відповіді позивача на відзив відсутня конкретна вимога щодо відмови відповідачу у вимозі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в конкретній його частині із вказівкою розміру грошових коштів, в стягненні яких потрібно відмовити, таке заперечення не є клопотанням сторони у розумінні норми ч. 5 ст. 126 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що ч. 5 ст. 126 ГПК України не встановлює чітку форму, у якій відповідне клопотання має бути заявлено.

У обґрунтуванні своїх заперечень щодо розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу позивач послався на те, що:

- гонорар за надану праву допомогу перевищує ціну позову, що порушує вимогу щодо розумності гонорару;

- в акті прийму-передачі № 1 не зазначено, що послуги надані безпосередньо в судовій справі № 910/8519/19, що не дає можливості ідентифікувати їх саме як надані по даній судовій справі;

- під час визначення гонорару не враховано малозначність справи;

- до акту прийму-передачі № 1 включно витрати на підготовку тексту договору про надання професійної правничої допомоги, що не є різновидом правової допомоги в розуміння ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Щодо вказаних обставин слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як слідує з матеріалів справи:

- підготовка тексту договору про надання професійної правничої допомоги на суму 542,73 грн. не є витратами, пов'язаними безпосередньо зі справою, а стосується правовідносин адвокатського бюро з клієнтом, а отже, включення даної послуги до витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим;

- підготовка відзиву до позовної заяви та доданих до нього документів, а також заперечень на відповідь на відзив та доданих до нього документів на паперових копіях для подання до суду та відправка позивачеві, тобто, фактично, роздруківка вказаних документів та надсилання їх на адресу суду та позивачу не потребує наявності юридичних знань та може бути виконано будь-яким з співробітників юридичної особи, а відтак, включення даної послуги до витрат на професійну правничу допомогу також є необґрунтованим;

- справа сторін не є складною, оскільки стосується стягнення штрафних санкцій згідно п'яти заявок та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити, а відтак, при вивчення матеріалів справи, складанні відзиву на позовну заяву, вивченні відповіді на відзив та доказів, доданих до них, складенні заперечення на відповідь на відзив сумнівним є необхідність витрачення для вказаних дій більш, ніж 17 годин робочого часу;

- справа сторін є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України, а відтак, вивчення судової практики у даній категорії спору протягом майже 4,5 годин не є необхідним.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 3 000,00 грн.

Водночас суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення з позивача на користь відповідач таких витрат не врахував збільшення позивачем суми витрат до 28 939,32 грн., проте це не призвело до винесення неправомірного рішення з цього питання.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19 в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 15 700,50 грн. слід зазначити, що вказані витрати не можуть бути віднесені до витрат відповідача на професійну правничу допомогу, оскільки відповідач не оскаржує рішення, прийняте за наслідками розгляду заявлених позивачем позовних вимог по суті спору.

За таких обставин та враховуючи відмову судом у апеляційній скарзі, у задоволенні вимог про стягнення з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 15 700,50 грн. колегією суддів відмовляється.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/8519/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8519/19.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова