ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2020Справа № 910/8519/19
За скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І.
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Укрспецтехніка"
про стягнення заборгованості у розмірі 15 535, 88 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
Від стягувача: не з'явився;
Від боржника (скаржника): не з'явився;
Від ДВС: не з'явився.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Укрспецтехніка" (далі - відповідач) про стягнення 15 535, 88 грн., з яких пеня у розмірі 4 738,28 грн та штраф у розмірі 10 797,60 грн.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул.Пантелеймонівська, будинок 19, ідентифікаційний код 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Укрспецтехніка" (01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, будинок 18/7, кімната 417, ідентифікаційний код 37001696) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 залишено без змін.
30.01.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 та Постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 видано наказ.
06.05.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від боржника надійшла скарга на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І., в якій скаржник просить суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про відкриття виконавчого провадження;
- скасувати постанову державного виконавця ГІечерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про відкриття виконавчого провадження;
- визнати неправомірними дії державного виконавця ГІечерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про стягнення виконавчого збору в розмірі 300,00 грн.;
- скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 300,00 грн.;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 376,00 грн.;
- скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 376.00 грн.;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про приєднання виконавчого провадження ВП № 61684876 до зведеного виконавчого провадження № 53314543;
- скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. у виконавчому провадженні ВП № 61684876 від 01.04.2020 про приєднання виконавчого провадження ВП № 61684876 до зведеного виконавчого провадження №53314543.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» строк подання скарги на дії державного виконавця, розгляд скарги призначено на 20.05.2020.
Представники скаржника, стягувача та Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) у судове засідання 20.05.2020 не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, однак про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105471727470, 0105471727462, 0105471727446.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник зазначає, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів з боржників та до переліку об'єктів права держаної власності, що не підлягають приватизації, включені дані щодо боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв'язку з чим, станом на 20.10.2019, усі виконавчі провадження, в тому числі ВП № 61684876, де боржником є АТ "Українська залізниця", підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 30.01.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 та Постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 видано наказ.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Пунктами 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" визначено, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.
Конституційний Суд України також неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/8519/19, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Так, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, 01.04.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61684876 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі № 910/8519/19 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТС Укрспецтехніка" 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, 01.04.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 300, 00 грн.
01.04.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Коваль Л.І. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 53314543, яке веде Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
За змістом пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження").
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.
20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", за приписами п. 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" якого, забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Згідно додатку 2 "Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено Акціонерне товариство "Українська залізниця".
З аналізу п. 3 розділу III Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", можна дійти висновку, що забороняється вчиняти виконавчі дії щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", за винятком:
- стягнення грошових коштів;
- стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Тобто, вказаним Законом передбачено можливість стягнення, по-перше, грошових коштів, по-друге, товарів переданих в заставу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/8519/19 присуджено до стягнення саме грошові кошти. Отже, заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", не поширюється на виконання рішення у справі № 910/8519/19 про стягнення грошових коштів.
Вищезазначене спростовує доводи скаржника про заборону на звернення стягнення на кошти боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчому провадженні № 61684876, а трактування ж скаржником вказаної норми, лише як можливості стягнення грошових коштів, що були передані в заставу за кредитними договорами, та товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, є помилковим.
До того ж боржником оскаржуються дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2020, постанови про стягнення виконавчого збору від 01.04.2020, постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 01.04.2020 у ВП № 61684876.
В той же час, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не призводить до безпосереднього стягнення з боржника будь-яких грошових коштів. Доказів вчинення державним виконавцем інших виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на майно або на відчуження майна боржника у виконавчому провадженні №61684876 матеріали справи не містять. Наявність постанови про відкриття виконавчого провадження не позбавляє державного виконавця можливості в подальшому виносити постанови про повернення виконавчого документу стягувачу або про закриття виконавчого провадження, в порядку та випадках, встановлених законом.
За таких обставин, суд прийшов висновку, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2020, постанови про стягнення виконавчого збору від 01.04.2020, постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 01.04.2020 у ВП № 61684876 державним виконавцем не було порушено приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а тому в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 340, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. відмовити повністю.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання повного тексту ухвали
Повний текст ухвали складено та підписано 28.05.2020 року.
Суддя Літвінова М.Є.