Ухвала від 16.10.2019 по справі 200/4958/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 жовтня 2019 року справа №200/4958/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 200/4958/19-а (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про арешт коштів боржника від 06.12.2018 року та від 10.01.2019 року за зведеним виконавчим провадженням №57871438 та постанови про перевірку виконавчого провадження від 06.12.2018 за виконавчим провадженням №56223709,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 200/4958/19-а апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 200/4958/19-а була залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами в їх підтвердження.

Копію зазначеної ухвали апелянт отримав 19.09.2019 року, що підтверджено матеріалами справи.

01 жовтня 2019 року від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначив, що порушення строку відбулось у зв'язку із не сплатою судового збору обумовленою відсутністю достатнього фінансування для сплати судового збору.

Зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору. Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 07.02.2018 року у справі №804/3801/16 (К/9901/2670/17), від 15.05.2018 року у справі № №820/4485/16.

Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, однак вказане не було виконано відповідачем у встановлений судом строк.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа “Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини” ).

Також, суд зазначає, що наведенні в клопотанні доводи поважності пропуску строку апеляційного оскарження вже були визнанні судом неповажними.

Отже, станом на 16 жовтня 2019 року недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.

Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно частини 3 зазначеної статті, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з тим, що зазначені у заяві про поновлення строку підстави судом визнано неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 298, 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 200/4958/19-а - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Повний текст ухвали складений та підписаний «16» жовтня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Г.М. Міронова