Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 серпня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/11840/21
Суддя в суді І інстанції Корой С.М. Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, у справі за позовом Державного підприємства «Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту «Одеса» до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
Державне підприємство «Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту «Одеса» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби, а саме: визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-12-009521-с, в частині моніторингу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким залишити без задоволення позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про задоволення позовних вимог, так як позивачем під час здійснення публічної закупівлі порушено умови застосування переговорної процедури закупівлі та вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі».
В даному випадку, на переконання апелянта, проведення спірної закупівлі згідно вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» не може здійснюватися за переговорною процедурою та має здійснюватися за загальною конкурентною процедурою.
При цьому, апелянт наголошує на тому, що закупівля додаткових робіт чи послуг за процедурою переговорної процедури, не може здійснюється більше ніж через три роки після укладення основного договору про закупівлю.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин ним не порушено вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» при здійсненні публічної закупівлі, а суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «ОДЕСА» 12 лютого 2021 року на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі, предметом якої є роботи з реконструкції та будівництва аеродромного комплексу «Міжнародній аеропорт Одеса» (№ UA-2021-02-12-009521-с).
Також, ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «ОДЕСА» опубліковано обґрунтування застосування переговорної процедури.
За результатами проведеної переговорної процедури закупівлі, 10 березня 2021 року замовником укладено договір додаткової закупівлі № 27-ДЗ генерального підряду на виконання робіт по об'єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» з ТОВ «СПЕЦРЕМБУД» (код ЄДРПОУ 20741141), на загальну суму 1 020 847 797,84 грн (з урахуванням ПДВ 20 %), що не перевищує 50 відсотків ціни основного (первинного) договору про закупівлю (а.с. 15-21).
Між тим, відповідно до наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10 червня 2021 року № 255, виданого на підставі доповідної записки заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10 червня 2021 року, розпочато моніторинг процедури відповідної закупівлі.
При цьому, Північно-східним офісом Держаудитслужби 05 липня 2021 року складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-12-009521-c.
Не погоджуючись з правомірністю отриманого висновку, підприємство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з яким частково погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
При цьому, Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Частиною 6 вказаної статті встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною 7 вказаної статті встановлено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Частиною 10 вказаної статті встановлено, що уразі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Між тим, наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення.
Згідно п. 3 розділу І Порядку, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Згідно п. 5 розділу І Порядку, для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку, у пункті 1 констатуючої частини зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
Згідно п. 2 розділу ІІІ Порядку, пункті 2 констатуючої частини заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
Згідно п. 3 розділу ІІІ Порядку, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-12-009521-с, що складений Північно-східним офісом Держаудитслужби у відношенні до Державного підприємства «Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту «Одеса».
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та надаючи правову оцінку оскаржуваному висновку суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, спірний висновок суб'єкта владних повноважень є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України.
При цьому, за загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В свою чергу, перевіряючи обґрунтованість оскаржуваного висновку, колегія суддів зазначає, що згідно вищевикладених норм матеріального права, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
При цьому, як вбачається із аналізу затвердженої форми висновку і Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, Мінфіном визначено чіткий порядок заповнення висновків про результати моніторингу процедури закупівлі та їхню структуру.
Зокрема, Мінфіном визначено, що у пункті 2 констатуючої частини заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
При цьому, у пункті 3 констатуючої частини має міститись зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Між тим, аналізуючи зміст констатуючої частини складеного відповідачем висновку, колегія суддів зазначає, що всупереч встановленого Порядку, у пункті 2 констатуючої частини оскаржуваного висновку, суб'єктом владних повноважень не зроблено жодного висновку про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися, з посиланням на відповідні норми матеріального права.
Крім того, у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку, суб'єктом владних повноважень не встановлено жодного зобов'язання щодо усунення виявлених порушень.
Тобто, суб'єктом владних повноважень у спеціально передбачених частинах висновку не встановлено, які саме порушення вчинив позивач та які саме заходи має вжити позивач для усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
При цьому, на переконання колегії суддів, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
В свою чергу, спонукання позивача самостійно визначити обсяг заходів, які йому слід вжити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового порушення позивачем чинного законодавства про публічні закупівлі.
Вказані висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 10 грудня 2020 року (справа № 160/6501/19), в постанові від 12 серпня 2020 року (справа № 160/11304/19), в постанові від 26 листопада 2020 року (справа № 160/11367/19).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність оскаржуваного висновку, як акту індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а як наслідок колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
При цьому, колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції надано правову оцінку доводам суб'єкта владних повноважень, що зазначені у його відзиві на позовну заяву, зокрема, щодо порушення граничних строків застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, колегія суддів вважає хибним зазначений підхід суду першої інстанції, так як адміністративний суд при розгляді справи, в першу чергу, має перевіряти законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, а не надавати правову оцінку доводам відзиву на позовну заяву останнього, які не покладались в основу такого рішення.
Крім того, перевіряючи правомірність оскаржуваного висновку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вищеописаній дефектності оскаржуваного висновку, яка унеможливлює його належне виконання позивачем.
З іншого боку, перевіряючи правомірність наявних в оскаржуваному рішенні висновків суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як вбачається із тексту оскаржуваного висновку, а саме у п. 3 констатуючої частини висновку, яка має містити зобов'язання щодо усунення виявлених порушень, суб'єктом владних повноважень зазначено про порушення позивачем п. 5 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі».
В свою чергу, суб'єктом владних повноважень жодним чином не обґрунтовано відповідного висновку, враховуючи те, що п. 5 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» містить декілька умов, які унеможливлюють застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно вимог Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, суб'єкт владних повноважень мав викласти чіткий опис виявленого порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Крім того, як вбачається з п. 1 констатуючої частини оскаржуваного висновку, єдиним порушенням яке встановлено суб'єктом владних повноважень, є відсутність в електронній системі закупівель інформації про тендер за процедурою відкритих торгів, за результатами якого укладено основний договір, тобто договір генерального підряду на виконання робіт з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 26 грудня 2013 року.
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Одеської області від 19 вересня 2014 року, у справі № 916/2656/14, відмовлено в задоволені позову заступника прокурора Одеської області до Державного підприємства «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» та ТОВ «Спецрембуд» про визнання результатів конкурсних торгів та договору генерального підряду від 26 грудня 2013 року недійсними.
В даному випадку, рішенням суду, яке набрало законну силу, підтверджено правомірність проведення зазначеної закупівлі за чинним на відповідний період часу законодавством.
Тому, колегія суддів вважає, що зміст оскаржуваного висновку не містить належних висновків, якими підтверджується спірне порушення процедури проведення публічної закупівлі.
В свою чергу, щодо інших доводів суб'єкта владних повноважень, якими він обґрунтовує правомірність свого висновку, колегія суддів зазначає, що описана вище дефектність та необґрунтованість оскаржуваного висновку, унеможливлює перевірку його правомірності на підставі доводів суб'єкта владних повноважень, які відсутні у тексті оскаржуваного висновку.
При цьому, як зазначено колегією суддів вище, позивач не має обов'язку самостійно визначити зміст виявленого суб'єктом владних повноважень порушення, самостійно встановлювати порушенні ним норми законодавства про публічні закупівлі, а як наслідок встановлювати, які саме заходи йому слід вжити для усунення таких порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку.
При цьому, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року - змінити.
Викласти мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року - залишити без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Північно-східний офіс Держаудитслужби.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.