ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ"

Органiзацiйна структура АТ "КБ "СОЮЗ" забезпечує оптимальну органiзацiю роботи Банку та базується на наступних принципах побудови: - структура вiдображає цiлi та завдання Банку, забезпечує оптимальний розподiл обов'язкiв мiж органами управлiння i окремими працiвниками, що забезпечує творчий характер роботи та нормальне навантаження, а також необхiдний рiвень спецiалiзацiї, структура управлiння адекватна соцiально-культурному середовищу Банку. Органами управлiння Банку, вiдповiдно до Статуту Банку, є: Загальнi збори акцiонерiв, Спостережна рада, Правлiння; органами контролю: Ревiзiйна комiсiя та Служба внутрiшнього аудиту Банку. До структури Банку входить: 1. Головний банк, мiсцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4. 2. Вiддiлення на балансi Банку: Донецьке регiональне вiддiлення №1, мiсцезнаходження: 83003, м. Донецьк, проспект Iллiча, б.17б; Одеське вiддiлення №3, мiсцезнаходження: Україна, 65029, м. Одеса, вул. Князiвська, б.32; Дніпропертровське відділення №5, місцезнаходження:49101, м. Дніпропетровськ, вул.Виконкомівська, 26а. У органiзацiйнiй структурi Банку у порiвняннi з попереднiм перiодом змiн не вiдбулося. В подальшому Банк планує у зв'язку з розширенням дiяльностi, введенням нових операцiй i послуг, змiнювати структуру, розвивати регiональну мережу, вiдкриваючi новi вiдокремленi пiдроздiли Банку. Протягом 2018 року суттєвих змін в органах Банку, організаційній структурі, основних структурних підрозділах та їх функціональному призначенні не відбувалось. Станом на 31.12.2018 року в Банку діяла організаційна структура. Органiзацiйна структура Банку, сформована з наступних структурних підрозділів, які забезпечували його діяльність: - Департамент корпоративного бізнесу (відділ стратегії та розвитку корпоративного бізнесу та відділ обслуговування корпоративних клієнтів); - Управління кредитних операцій (відділ кредитування юридичних осіб та відділ кредитування фізичних осіб); - Департамент операцій казначейства (відділ дилінгових операцій та міжбанківських розрахунківта відділ валютного контролю); - Управління супроводження міжбанківських операцій та розрахунків (відділ по роботі з коррахунками, відділ супроводження операцій казначейства та відділ міжнародних розрахунків); - Управління валютних ризиків, ризиків ліквідності та економічних нормативів (відділ моніторингу економічних нормативів та відділ контролю ризиків ліквідності та валютних ризиків); - Управління нетрогових операцій та грошового обігу (відділ неторгових операцій та відділ грошового обігу); - Управління по роботі з цінними паперами (відділ торгівлі цінними паперами та відділ обслуговування обігу цінних паперів); - Управління міжнародних платіжних систем та карткового бізнесу (відділ депозитарних операцій, відділ маркетингу та реклами, відділ платежів та відділ по роботі з банківськими металами та відділ розвитку банківських продуктів на базі платіжних систем, та відділ клірингових розрахунків та відділ технічної підтримки); - Управління ризиків (відділ аналізу та оцінки галузевих ризиків та відділ контролю ризиків банківських операцій); - Управління аналізу, планування та бюджетування діяльності (відділ аналізу діяльності, відділ планування та бюджетування діяльності та відділ аналізу роботи регіональної мережі); - Управління консолідування управлінської звітності (відділ управлінської звітності та відділ моніторингу фінансових показників); - Управління фінансового моніторингу; - Управління по роботі з регіональною мережою (відділ розвитку регіональної мережі, відділ контролю ефективності роботи регіональної мережі та регіональна мережа); - Управління обслуговування приватних клієнтів та інкасації коштів (відділ по обслуговуванню індивідуальних сейфів та відділ інкасації коштів та перевезення валютних цінностей); - Відділ капітальних вкладень; - Господарський відділ; - Відділ статистичної звітності; - Відділ внутрішньобанківського та податкового обліку; - Відділ обліку банківських операцій; - Операційне управління (відділ обслуговування юридичних осіб та відділ обслуговування фізичних осіб); - Управління касових операцій (відділ касових операцій у національній валюті та відділ касових операцій у іноземній валюті); - Апарат Голови Правління; - Управління розвитку акціонерного капіталу (відділ корпоративних відносин та відділ ліцензування); - Управління методології (відділ нормативного забезпечення банківських операцій та відділ моніторингу законодавства); - Відділ організації документообігу та контролю виконавської дисципліни; - Секретаріат Голови Правління; - Юридичне управління (відділ правового захисту інтересів банку та відділ супроводження проектів та операцій на фінансових ринках); - Управління інформаційних технологій (відділ програмного та технічного забезпечення та відділ комунікацій та зв'язку); - Управління безпеки (відділ фізичної безпеки та відділ економічної безпеки); - Відділ по роботі з персоналом; - Служба охорони праці; - Служба внутрішнього аудиту. В Банку діють комітети. Органами управління Банку є: - Загальні збори акціонерів Банку (вищий орган Банку); - Спостережна рада Банку (орган, що здійснює захист прав акціонерів Банку і, в межах компетенції, визначеної законами України "Про банки і банківську діяльність" та "Про акціонерні товариства", Статутом Банку та Положенням про Спостережну раду Банку, контролює і регулює діяльність Правління Банку); - Правління Банку (здійснює управління поточною діяльністю Банку, формує фонди та забезпечує накопичення основних засобів, необхідних для статутної діяльності Банку, несе відповідальність за ефективність роботи Банку, згідно з принципами та порядком, встановленими Статутом Банку, Положенням про Правління Банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів Банку, рішеннями Спостережної ради Банку). Органами контролю Банку є: - Ревізійна комісія Банку (здійснює перевірку та контроль фінансово-господарської діяльності Банку); - Служба внутрішнього аудиту Банку (орган контролю Банку та орган оперативного контролю Спостережної ради Банку). Інформація про філії, представництва, інші відокремлені підрозділи. До структури Банку входитьп'ять відокремлених підрозділів: 1. Донецьке регiональне вiддiлення №1 ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ", мiсцезнаходження: 83003, м. Донецьк, проспект Iллiча, б.17б; Відділення створено за Рішенням Правлінням Банку про відкриття Відділення (протокол №15 від 30 грудня 2009р.); країна реєстрації - Україна; 2. Одеське вiддiлення №3 ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ", мiсцезнаходження: Україна, 65029, м. Одеса, вулицяКнязiвська, б.32; Рішення про відкриття Відділення прийнято Спостережною радою Банку (протокол №11 від 14 липня 2011р.);країна реєстрації - Україна; 3. Дніпропертровське відділення №5 ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ", місцезнаходження:49101, м. Дніпропетровськ, вулиця Виконкомівська, 26а; Рішення про відкриття Відділення прийнято Спостережною радою Банку (протокол №1 від 06 січня 2012р.);країна реєстрації - Україна. Метою створення відокремлених підрозділів Банку є розширення кола клієнтів Банку, поліпшення їх обслуговування та зростання обсягів активних і пасивних операцій Банку. Основними функціями відповідно до Положень про відокремлені підрозділи є: 1) Залучення у вклади (депозити) коштів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів; 3) Касові, розрахункові операції, переказ коштів; 4) Розміщення залучених коштів від імені Банку, на умовах та в порядку, визначених Банком, та на власний ризик Банку (крім міжбанківських операцій); 5) Обслуговування платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків; 6) Надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг; 7) Операції з валютними цінностями (на умовах, визначених Банком): " неторговельні операції з валютними цінностями; " операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти Банку; " ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; " залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (крім міжбанківських операцій, від імені Банку та на умовах, визначених Банком); 8) Зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 9) Надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; 10) Здійснення операцій з банківськими металами, зокрема: " відкриття та ведення металевих рахунків юридичних осіб-резидентів (крім відокремлених підрозділів), фізичних осіб; " продаж банківських металів за гривні; " конвертація одного банківського металу в інший; " залучення на вклади (депозити) клієнтів (крім банків); " відповідальне зберігання у власному сховищі.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) - 53 Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб) - 7 фонд оплати праці - 8 160 тис. грн. чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) - 5 (осіб) Чисельність працівників протягом звітного періоду скоротилася на 26%. Важливою складовою успішного розвитку Банку в умовах сучасного ринку є формування команди професіоналів, які об'єднані загальною метою та мають високий рівень мотивації щодо її досягнення. Банк реалізує основні завдання кадрової політики шляхом поєднання трьох складових: потужного менеджменту;ефективної організаційної структури;цільових кадрових програм. Корпоративна культура Банку визначає наявність загальних цінностей, переконань, норм та очікувань. Вона пов'язує працівників і Банк в єдину систему, дає працівникам можливість ототожнювати себе з Банком, виховувати почуття прихильності, відповідальності за все що відбувається, створює основу для стабільності, контролю і руху у єдиному напрямку. Кадрова політика Банку включає весь цикл роботи з персоналом - від прийняття на роботу і просування до звільнення працівників. Важливу роль відіграють критерії для заохочень і росту працівників на посаді. Демонстрація того, що Банк незмінно зв'язує заохочення такар'єрне зростання працівників з їх відповідальністю і ефективністю в роботі, має велике значення для формування поведінкипрацівників. За минулий рік відбулися якісні зміни в організаційній структурі та кадровому складі. Чисельність персоналу за рік зменшилася на 25%. 83% працівників Банку мають вищу освіту, майже 20 % з них мають декілька вищих освіт. Працівники Банку постійно підвищують рівень своєї кваліфікації шляхом відвідування семінарів, курсів, тренінгів та проходження відповідного навчання. Практичне навчання, можливість опановувати нові напрямки за фахом і розвиватися в професійному плані - це перспектива і гарні професійні обрії для кожного з працівників Банку. В Банку діють програми корпоративних та соціальних заходів для працівників. Працівникам Банку виплачується матеріальна допомога, що носить соціальний характер та пов'язана із певними обставинами в житті працівника, що потребує матеріальної підтримки (а саме допомога на поховання членів сім'ї; допомога при народженні дитини, матеріальна допомога на лікування працівника). Основними цінностями працівників Банку є повага, довіра, свобода, прозорість, справедливість у відносинах з колегами, інвесторами, контрагентами та клієнтами.

Протягом звітного періоду Банк не здійснював спільної діяльності з іншими підприємствами, установами, організаціями. Станом на 31.12.2018 року та протягом звітного періоду Банк не приймав участі у спільній діяльності. Протягом звітного періоду створення дочірніх підприємств Банку або набуття підприємством статусу залежного від Банку не відбувалось. Станом на кінець звітного періоду АТ "КБ "СОЮЗ" с членом: 1. Асоціації "Українські фондові торговці"; адреса: 49000,м. Днiпропетровськ, вул. Ленiна, буд. 30 Опис: Асоцiацiя є єдиною саморегульованою органiзацiєю для торговцiв цiнними паперами, учасником якої Банк, як торговець цiнними паперами, повинен бути. Функцiї Асоцiацiї: - створення та розвиток ефективного саморегулювання черезвстановлення i впровадження високих стандартiв професійної вiдповiдальностi для всiх Членiв Асоцiацiї, а також керiвникiв ЧленiвАсоцiацiї та працiвникiв, якi безпосередньо здiйснюють операцiї зцiнними паперами, уповноваженi представляти iнтереси ЧленаАсоцiацiї, вести переговори та робити заяви вiд iменi Члена Асоцiацiї; - представництво та захист iнтересiв Членiв Асоцiацiї та фахiвцiв Членiв Асоцiацiї в органах державної влади та управлiння, - надання iнформацiйної, методичної, правової, методологiчної, технiчної пiдтримки Членам Асоцiацiї, - впровадження ефективних механiзмiв розв'язання спорiв мiж Членами Асоцiацiї, Членами Асоцiацiї та їх Клiєнтами, - професiйна пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв Членiв Асоцiацiї, уповноважених здiйснювати операцiї з цiнними паперами, - розробка та контроль за дотриманням Правил Асоцiацiї Членами Асоцiацiї та фахiвцями Членiв Асоцiацiї, - iнформування Членiв Асоцiацiї стосовно законодавства про цiннiпапери та про всi змiни, що вносяться або планується внести до нього; - забезпечення високого професiйного рiвня дiяльностi професiйнихучасникiв ринку цiнних паперiв; - iнiцiювання вдосконалення законодавства України про цiннi папери тафондовий ринок; - розробка та впровадження заходiв щодо захисту правiнвесторiв на ринку цiнних паперiв. Банк, як член Асоціаціі "Українські фондові торговці" має право: - брати участь в упpавлінні Асоціацією; - на пільгових умовах брати участь у будь-якій діяльності, що здійснюється в межах Асоціації, а також переважного користування послугами, технічними засобами і системами Асоціації тощо; - отримувати інформацію про діяльність Асоціації; - у випадку ліквідації Асоціації, отримати майно, тимчасово передане останній на договірних засадах; - використовувати належність до Асоціації відповідно до стандартів етичної і професійної поведінки. Банк є членом Асоціації "Українські фондові торговці" і зобов'язаний: - виконувати вимоги чинного законодавства про цінні папери; - сприяти досягненню мети Асоціації, передбаченої Установчим договором та Статутом Асоціації; - своєчасно і в повному обсязі сплачувати членські внески; - не розголошувати надану йому інформацію, яка має конфіденційний характер стосовно Асоціації або будь-кого з її членів; - не допускати випадків зловживання належністю до Асоціації; - своєчасно та в повному обсязі надавати Асоціації звітність, документи та інформацію щодо своєї професійної діяльності на ринку цінних паперів, передбачені правилами та положеннями Асоціації; - забезпечувати відкритість інформації для перевірок, що проводяться Асоціацією, здійснення контролю Асоціації. Банк є членом Асоціації "Українські фондові торговці" з 04.05.2007р. Частки інших учасників Асоціації у статутному капіталі Банку немає. 2. Української фінансової асоціації; адреса: 01042, м. Київ, вул. Iвана Кудрi, буд 38. Опис: об'єднання банкiв (фiлiй банкiв) та iнших фiнансових установ України, учасником якої є Банк. Завданнями Асоцiацiї є: - захист прав та iнтересiв своїх членiв, забезпечення правових гарантiй їх дiяльностi; - представництво своїх членiв в органах державної влади та мiсцевого самоврядування, об'єднаннях українських банкiв, iнших неприбуткових органiзацiях, об'єднаннях громадян, мiжнародних фiнансових установах, а також мiжнародних урядових та неурядових органiзацiях; - сприяння створенню правової основи дiяльностi банкiвської, страхової системи та фiнансового ринку України шляхом прийняття участi у розробцi та експертизi законiв та iнших нормативно-правових актiв України, актiв мiсцевих органiв виконавчої влади та мiсцевого самоврядування; - вивчення та розповсюдження передового мiжнародного досвiду банкiвської, страхової дiяльностi, налагодження спiвробiтництва з мiжнародними банками, їх об'єднаннями та iншими фiнансовими установами; - ознайомлення громадськостi з дiяльнiстю банкiвських, страхових та iншими фiнансових установ, мiсцем i роллю їх в економiчному розвитку України; - сприяння пiдвищенню квалiфiкацiї та професiйного рiвня керiвникiв i спецiалiстiв установ банкiв та iнших фiнансових установ - членiв Асоцiацiї; - органiзацiйне, фiнансове та правове забезпечення спiльних програм та проектiв; - сприяння реалiзацiї положень конкурентно-антимонопольного, фондового та фiнансового законодавства України у дiяльностi банкiвських, страхових та iнших фiнансових установ; - утвердження взаємної довiри, надiйностi, порядностi та дiлового партнерства у взаємовiдносинах мiж банками, страховими та iншими фiнансовими установами та клiєнтами, пiдвищення їх дiлової репутацiї; - доведення до банкiв, страхових компанiй та iнших фiнансових установ і громадськостi про стан фiнансової системи щодо нововведення у нормативно-правових актах органiв державної влади та мiсцевого самоврядування, Нацiонального банку України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Вищого адмiнiстративного суду України, Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних та кримiнальних справ, якi регламентують дiяльнiсть банкiв, фiнансових установ та їх взаємовiдносини з клiєнтами; - розробка та впровадження у дiяльнiсть членiв Асоцiацiї єдиних норм, стандартiв i правил етичної та професiйної поведiнки українського фiнансиста, а також iнших правил i процедур, спрямованих на забезпечення надiйного розвитку фiнансового ринку України; - впровадження посередництва та комплексу заходiв щодо вирiшення спорiв i конфлiктiв, що можуть виникати чи виникли мiж членами Асоцiацiї або мiж її членами та третiми особами. 3. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; адреса: 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б Опис: Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Фонд заснований з метою захисту прав та законних інтересів вкладників банків. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд здійснює такі функції: 1) веде реєстр учасників Фонду; 2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; 3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України; 4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; 6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; 7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; 8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом введення тимчасової адміністрації та здійснення ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; 9) здійснює перевірки банків щодо дотримання законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб; 10) надає фінансову підтримку приймаючому банку; 11) здійснює прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам. 4. ПАТ "Київська міжнародна фондова біржа"; адреса:01033, Україна, м. Київ, вул. Короленкiвська, 3 Опис: ПАТ "Київська мiжнародна фондова бiржа" (далi - Бiржа) була зареєстрована Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України №341 вiд 15 травня 1995р. та Державною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку (далi - ДКЦПФР) вiд 3 липня 1997р. Засновниками Бiржi є 27 недержавних юридичних осiб, серед яких ряд провiдних комерцiйних банкiв та вiдомих операторiв фондового ринку України. Основними засадами функцiонування фондової бiржi є: - створення умов щодо конкурентного цiноутворення на цiннi папери та iншi фiнансовiiнструменти шляхом зосередження попиту та пропозицiй на їх купiвлю-продаж; - пiдтримання цiлiсностi та стабiльностi ринку цiнних паперiв шляхом запровадження справедливих та рiвних для всiх учасникiв бiржових торгiв правил поведiнки; - забезпечення прозоростi ринку цiнних паперiв через оприлюднення iнформацiї, що характеризує кон'юнктуру ринку; - забезпечення iнформування учасникiв бiржових торгiв та iнвесторiв щодо емiтентiв та їхнiх цiнних паперiв; - застосування ефективних технологiй укладання бiржових угод та виконання бiржових контрактiв, що вiдповiдають мiжнародним стандартам; - забезпечення функцiонування фондової бiржi на постiйно дiючiй основi; - забезпечення захисту учасникiв бiржових торгiв та iнвесторiв вiд зловживань шляхом установлення вимог щодо допуску до торгiвлi, застосування процедур нагляду, контролю та накладання санкцiй за порушення. До функцiй фондової бiржi належать: - встановлення правил проведення бiржових торгiв цiнними паперами та iншими фiнансовими iнструментами; - органiзацiя та проведення регулярних бiржових торгiв; - органiзацiйне, технологiчне та технiчне забезпечення проведення бiржових торгiв; - установлення процедур лiстингу та делiстингу, допуску до торгiвлi на фондовiй бiржi; - ведення перелiку учасникiв торгiв, фiксацiя поданих заявок, укладених бiржових угод та контроль за виконанням бiржових контрактiв; - ведення перелiку цiнних паперiв та iнших фiнансових iнструментiв, унесених до бiржового списку; - обмiн iнформацiєю з депозитарними та розрахунково-клiринговими установами для забезпечення виконання бiржових контрактiв; - зберiгання паперових та/або в електронному виглядi документiв щодо укладення бiржових угод i виконання бiржових контрактiв в депозитарнiй системi; - здiйснення дiяльностi з проведення клiрингу та розрахункiв за договорами щодо похiдних (деривативiв), якi укладаються на органiзаторi торгiвлi; - здiйснення контролю за дотриманням членами фондової бiржi та iншими особами, якi мають право брати участь у бiржових торгах згiдно iз законодавством, правил фондової бiржi; - вiдповiдне реагування на виявленi порушення законодавства про цiннi папери та правил фондової бiржi; - здiйснення фiнансового монiторингу згiдно з вимогами законодавства; - надання iнформацiйних послуг щодо органiзацiї торгiвлi цiнними паперами та iншими фiнансовими iнструментами; - оприлюднення iнформацiї та обмiн iнформацiєю вiдповiдно до законодавства України. Банк, як учасник Біржі, має право: - приймати участь у роботі Біржі та її органів, виступаючи як її повноправний член; - виступати з різноманітними пропозиціями та зауваженнями, що пов'язані з діяльністю Біржі, її органів та учасників; - використовувати причетність до Біржі в рекламних цілях згідно порядку встановленого Правлінням; - звертатися до керівних органів Біржі з різноманітними запитами, пов'язаними із виконаннямБіржею своїх цілей та завдань; - безкоштовно приймати участь у первинних торгах акціями приватизованих підприємств, що виставляються на продаж Фондом державного майна України (далі - ФДМУ); - звільнятися від виплати разового абонемента спостерігача на первинних торгах ФДМУ; - отримувати інформацію про цінні папери, які котируються на Біржі, про результати аукціонних торгів, яка надається тільки брокерським конторам Біржі та учасникам Біржі; - безкоштовно орендувати брокерське місце. Банк є учасником ПАТ "Київська міжнародна фондова біржа" з 26.02.2004р. Частки інших учасників Біржі у статутному капіталі Банку немає. 5. Асоціації Національна група членів та користувачів SWIFT "УкрСвіфт"; адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21-А Опис: Українська Нацiональна група Членiв та Користувачiв СВIФТ iснує з 1993 року. Реєстрацiя юридичної особи в формi Асоцiацiї УкрСвіфт вiдбулася в червнi 2004 року. Асоцiацiя об'єднує членiв та користувачiв мiжнародної системи обмiну платiжними повiдомленнями S.W.I.F.T. та є незалежною асоцiацiєю з неприбутковим статусом. Цiлi Асоцiацiї: - iнформування членiв та користувачiв СВIФТ про тенденцiї розвитку фiнансових технологiй та комунiкацiй; - формулювання та впровадження полiтики розвитку мiжнародних телекомунiкацiйних систем на Українi; - представлення iнтересiв українських фiнансових органiзацiй, що є членами та користувачами СВIФТ в органах державної влади та законодавчих органах; - координацiя фiнансових установ у вирiшеннi проблемних питань, пов'язаних з роботою у СВIФТ; - спiвробiтництво з Радою директорiв СВIФТ; - участь у розробцi нових фiнансових стандартiв; - iнформування фiнансових органiзацiй - членiв СВIФТ щодо рiшень державних органiв, якi стосуються передачi фiнансової iнформацiї; - органiзацiя навчання та проведення обмiну досвiдом роботи у СВIФТ; - органiзацiйне та юридичне забезпечення ефективної роботи нацiональних груп членiв та користувачiв СВIФТ в Українi; - органiзацiя процедур ввозу/вивозу, замiни та консультацiї щодо необхiдного обладнання. 6. Міжнародної ділингової системи REUTERS; адреса:Бiлдiнг, Сауд Колленейд, Канари Варф, Лондон, Е14 5ЕР, Англiя (CanaryWharfLondonE14 5EPUnitedKingdom) Опис:Iнформацiйна органiзацiя Рейтер є свiтовим лiдером у галузi надання новин, фiнансової iнформацiї та засобiв технiчного аналiзу. Її клiєнти можуть використовувати останнi досягнення електронiки для отримання i поширення iнформацiї, її аналiзу та використання в торгiвлi. Технологiя та досить значнi ресурси Рейтер повною мiрою використовуються банками, брокерськими конторами та iншими споживачами на фiнансових i дiлових ринках. У будь-який момент можна отримати новини та котировки цiн майже на 300000 термiналах Рейтер (Reuter Terminals), що об'єднанi за допомогою глобальної супутникової комунiкацiйної мережi. Iнший бiк дiяльностi агенцiї Рейтер - це надання новин засобам масової iнформацiї в усьому свiтi. Агенцiя Рейтер отримує iнформацiю з усiх куточкiв свiту за допомогою 128 бюро в 86 країнах з персоналом, що налiчує понад 1600 репортерiв, фотографiв та операторiв. Сьогоднi вже вiдкрито представництва агенцiї Рейтер в Москвi, Санкт-Петербурзi, Києвi та iнших мiстах країн СНД. Зараз Рейтер продовжує дотримуватись перспективних напрямкiв щодо нетрадицiйних технологiй, зберiгаючи за собою лiдерство практично в усiх сферах дiяльностi. Спектр продуктiв i послуг постiйно розширюється разом з активним використанням можливостей засобiв мультимедiа. Для забезпечення своїх послуг агенцiя Рейтер розробила досить поширенi в свiтi приватнi супутникову та кабельну комунiкацiйнi мережi. Агенцiя збирає iнформацiю про новини та цiни i надсилає її клiєнтам. 7. Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв; адреса:01133 Київ, вул. Щорса, 32б, примiщення 61 Опис:Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (далі - ПАРД) є добровiльною недержавною некомерцiйною органiзацiєю, заснованою на засадах рiвноправностi, вiльного волевиявлення i спiльностiiнтересiв своїх членiв. Основними її функцiями є: - розробка i впровадження єдиних технологiчних стандартiв, норм, вимог, правил i процедур, а також кодексiв i правил етичної i професiйної поведiнки на фондовому ринку; - iнформування членiв ПАРД та iнших учасникiв фондового ринку про чинне законодавство у галузi цiнних паперiв та про поточнi змiни в ньому; - пiдтримка постiйних зв'язкiв із засобами масової iнформацiї, поширення через них iнформацiї з питань фондового ринку, оприлюднення публiчних заяв i вплив на громадську думку; - збiр, узагальнення та аналiтична обробка статистичної iнформацiї про професiйну дiяльнiсть на фондовому ринку; - розробка рекомендованих стандартiв iнформацiйного обмiну мiж суб`єктами галузi, а також з iншими учасниками фондового ринку; - здiйснення пiдтримки нових технологiчних процесiв, якi впроваджуються на фондовому ринку України; - надання консультацiй членам ПАРД та iншим учасникам ринку цiнних паперiв, розробка i розповсюдження методичних матерiалiв i рекомендацiй з питань реєстраторської i депозитарної дiяльностi, iнформування про змiни в законодавствi України, консультацiї та експертиза стосовно використання обчислювальної технiки i програмного забезпечення; - проведення добровiльної сертифiкацiї програмного забезпечення операцiй на фондовому ринку; - розробка навчальних планiв та програм вiдповiдно до квалiфiкацiйних вимог Державної Комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, органiзацiя та координацiя пiдготовки фахiвцiв, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв, визначення квалiфiкацiї вказаних осiб; - поширення неконфiденцiйної iнформацiї про членiв ПАРД, в тому числi про те, якi технологiї ними використовуються; - спiвробiтництво i кооперування з iншими органiзацiями i об`єднаннями, якi здiйснюють свою дiяльнiсть на фондовому ринку, в тому числi з мiжнародними. 8. Асоціації "Кримський банківський союз"; адреса:95017, Україна, АР Крим, м. Сiмферополь, вул. Київська, 55/2 Опис:Основною цiлю дiяльностi Асоцiацiї "Кримський банківський союз" (далі - Асоціація) є допомога розвитку банкiвської системи Криму, захист та представництво iнтересiв своїх членiв в органах державної влади та управлiння, розвиток мiжрегiональних та мiжнародних зв'язкiв, допомога в розвитку правової бази банкiвської дiяльностi, забезпечення зв'язку зi суспiльством, утвердження взаємної довiри, дiлового партнерства мiж банками. Основними завданнями Асоцiацiї є: - захист прав та iнтересiв банкiв та iнших фiнансово-кредитних установ - членiв Асоцiацiї, забезпечення правових гарантiй їх дiяльностi; - допомога в розвитку правової бази банкiвської дiяльностi; - допомога щодо пiдвищення квалiфiкацiї та професiоналiзму керiвникiв, спецiалiстiв банку; - ознайомлення суспiльства з дiяльнiстю банкiв та їх роллю в економiчному життi держави; - допомога в реалiзацiї положень антимонопольного законодавства в сферi банкiвської дiяльностi; - утвердження взаємної довiри, надiйностi, порядностi та дiлового партнерства у взаємовiдносинах мiж членами Асоцiацiї; - залучення iнтелектуального, фiнансових, органiзацiйних та iнших ресурсiв членiв Асоцiацiї для кращої реалiзацiї професiйних iнтересiв; - представництво та захист iнтересiв своїх членiв в органах законодавчої та виконавчої влади з питань їх наукової, соцiальної, суспiльної та господарської дiяльностi за допомогою залучення юристiв, адвокатiв, консультантiв та iнших фахiвцiв у випадках i порядку, передбачених законодавством України; - органiзацiя iнформацiйної, консультативної та методичної допомоги для членiв Асоцiацiї; - створення баз даних та iнших iнформацiйних систем для забезпечення ефективностi дiяльностi членiв Асоцiацiї; - створення та фiнансування проектiв та програм, спрямованих на реалiзацiю статутної мети та завдань Acoцiaцiї; - органiзацiя семiнарiв, симпозiумiв, виставок, ярмаркiв, з метою обмiну та реалiзацiї досягнень членiв Асоцiацiї; - сприяння у кадровому забезпеченнi членiв Асоцiацiї. 9. Асоціації українських банків (скорочена назва - АУБ); адреса: м. Київ, вул. М. Раскової, 15, оф. 703 Опис:У своїй діяльності АУБ захищає права та інтереси банків - членів Асоціації, забезпечує правові гарантії їх діяльності; сприяє створенню правової бази банківської діяльності; сприяє підвищенню кваліфікації і професіоналізму керівників, спеціалістів банків; ознайомлює громадськість з діяльністю банків та їх роллю в економічному житті України; сприяє реалізації положень антимонопольного законодавства у сфері банківської діяльності; утверджує взаємну довіру надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між банками та клієнтами, забезпечує дотримання Кодексу честі українського банкіра; доводить до банків через Інформаційний бюлетень Асоціації та інші видання законодавчих та нормативних актів органів державної влади і управління, Національного банку України, Вищого арбітражного суду України з питань, що стосуються сфери банківської діяльності; не розголошує членами Ради Асоціації та працівниками виконавчого органу всього, що являє собою банківську та комерційну таємницю, навіть після завершення їхньої діяльності в Асоціації. Банк, як член Асоціації українських банків, може: - обирати керівні органи Асоціації та бути обраним до них; - подавати пропозиції до порядку денного З'їзду Асоціації; - брати участь у роботі над документами, що визначають головні напрями діяльності Асоціації, подавати до Ради Асоціації пропозиції, спрямовані на захист інтересів і вдосконалення діяльності Асоціації та банків; - користуватися інтелектуальними розробками та матеріально-технічними засобами, а також послугами, консультаціями та рекомендаціями, які надаються виконавчим органам Асоціації; - одержувати підтримку Асоціації під час розгляду спірних питань в органах державної влади та управління, а також в Національному банку України; - входити до складу регіональних об'єднань банків або обласних відділень Асоціації, добровільно виходити з Асоціації; - звертатися з позовом до суду у разі порушення Асоціацією комерційної таємниці. Банк є членом Асоціації українських банків (АУБ) з 30.10.1991р. Частки інших учасників Асоціації у статутному капіталі Банку немає. Асоціація не здійснює підприємницької діяльності і є неприбутковою. Протягом звітного періоду Банк не ставав учасником та не припимав участі в об'днаннях підприємств (асоціаціях, корпораціях, концернах, консорціумах, інших об'єднаннях) чи групі суб'єктів господарювання (фінансово-промисловій групі, холдинговій компанії тощо). Результати фінансово-господарської діяльності Банку не залежать від інших учасників об'єднання підприємств (групи суб'єктів господарювання).

Банк не має дочірніх підприємств, які разом із Банком становлять єдину групу суб'єктів господарювання, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності. Станом на 31.12.2018 року та протягом звітного періоду Банк не приймав участі у спільній діяльності.

Будь-які пропозиції щодо реорганізації з боку третіх осіб, не мали місце протягом звітного періоду.

Річна фінансова звітність Банку складена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ) з урахуванням нижчезазначених стандартів, а також принципів облікової політики Банку, які подані у Примітці 4. "Принципи облікової політики". Для представлення фінансових показників річної звітності Банком застосовувались зразки форм звітів та приміток (таблиці) у відповідності до Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 року № 373, та Методичних рекомендацій щодо порядку складання приміток до фінансової звітності банків України, схвалених постановою Правління Національного банку України від 29.12.2015 року № 965. Функціональною валютою, у якій ведеться бухгалтерський облік Банку і складається фінансова звітність є національна валюта України - гривня. Фінансова звітність подається у тисячах гривень (далі по тексту - тис.грн.). Фінансова звітність Банку за 2018 рік містить зіставну порівняльну інформацію за один рік (попередній 2017 рік). Обов'язковими до застосування в Банку, є Міжнародні стандарти фінансової звітності та Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, на яких ґрунтуються основні принципи бухгалтерського обліку, а також згідно яких формується фінансова звітність: МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" застосовується Банком до визнаних і невизнаних фінансових інструментів. Визнані фінансові інструменти складаються із фінансових активів і фінансових зобов'язань, на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Невизнанні фінансові інструменти складаються з деяких фінансових інструментів, які, хоча на них не поширюється сфера застосування МСФЗ 9, належать до сфери застосування цього МСФЗ (наприклад, деякі зобов'язання за позиками). А також, МСФЗ 7 застосовується до контрактів на придбання або продаж нефінансового об'єкта, на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9. У відповідності до цього стандарту Банк розкриває інформацію, яка дає змогу користувачам фінансової звітності оцінити значимість фінансових інструментів для його фінансового стану та результатів діяльності. МСФЗ 8 "Операційні сегменти" застосовується Банком так як його боргові інструменти та інструменти власного капіталу (цінні папери) обертаються на відкритому ринку. Інформація про операційний сегмент відображається в звітності в тому випадку, коли сегмент, відповідає будь-якому з таких кількісних порогів: ў його відображений у звітності дохід, включаючи як продажі зовнішнім клієнтам, так і міжсегментні продажі або трансфертні операції, становить 10% (або більше) сукупного (внутрішнього та зовнішнього доходу) всіх операційних сегментів; ў абсолютна величина відображеного в звітності прибутку або збитку становить 10% (або більше) більшої за абсолютною величиною суми: i) сукупного відображеного у звітності прибутку всіх операційних не збиткових сегментів, та ii) сукупного відображеного у звітності збитку всіх операційних збиткових сегментів; ў його активи становлять 10% (або більше) сукупних активів усіх операційних сегментів. Операційні сегменти, які не відповідають жодному з кількісних порогів, можуть також визнаватись Банком звітними та розкриватися окремо, якщо управлінський персонал вважає, що інформація про цей сегмент буде корисною користувачам фінансової звітності. Інформацію про інші види економічної діяльності та операційні сегменти, які не є звітними, об'єднуються та розкриваються у категорії "інші сегменти" та/або "інші операції" окремо від інших статей. Банк розкриває інформацію про операційні сегменти у відповідності до МСФЗ 8, щоб надати можливість користувачам його фінансової звітності оцінити характер і фінансовий вплив видів економічної діяльності, якими він займається, та економічні умови, за яких він здійснює свою діяльність. МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" застосовується до всіх статей, на які поширюється сфера застосування МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". МСФЗ 9 встановлює принципи фінансової звітності щодо фінансових активів та фінансових зобов'язань, які надають доречну та корисну інформацію користувачам фінансової звітності для: а) оцінки визнання фінансових інструментів (первісне визнання, подальше визнання, припинення визнання, подальша участь у переданих активах); б) класифікації фінансових інструментів (оцінка за справедливою вартістю, в тому числі через прибутки або збитки, оцінка за амортизованою собівартістю); в) перекласифікації фінансових інструментів. МСФЗ 12 "Розкриття інформації про частки участі в інших суб'єктах господарювання" застосовується Банком у разі, якщо він має частку участі у будь-якому з перелічених суб'єктів: дочірніх підприємствах, спільних угодах (тобто спільних господарських одиницях або спільних підприємствах), асоційованих підприємствах, неконсолідованих структурованих суб'єктах господарювання. Банк застосовує цей МСФЗ щоб оцінити: а) характер його часток участі (та пов'язані з ними ризики) в інших суб'єктах господарювання; б) впливи таких часток участі на його фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки. МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості". Цей МСФЗ визначає справедливу вартість, містить концептуальну основу оцінювання справедливої вартості та вимагає розкривати інформацію про оцінки справедливої вартості. Визначення справедливої вартості зосереджене на активах та зобов'язаннях, оскільки вони є головним предметом облікової оцінки. До того ж, цей МСФЗ слід застосовувати до власних інструментів капіталу Банка, оцінених за справедливою вартістю. Концептуальна основа оцінки справедливої вартості, викладена у цьому МСФЗ, застосовується як до первісної, так і для подальшої оцінки, якщо справедлива вартість вимагається або дозволяється іншими МСФЗ. МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів". Банк складає Звіт про рух грошових коштів згідно з вимогами цього стандарту та подає його як складову частину фінансової звітності за кожний звітний період подання фінансової звітності. Звіт про рух грошових коштів, якщо він використовується разом з іншими фінансовими звітами, містить інформацію, яка дає користувачам змогу оцінювати зміни в чистих активах Банка, його фінансовій структурі (у тому числі ліквідність та платоспроможність), а також здатність впливати на суми та строки грошових потоків з метою пристосування до змінюваних обставин та можливостей. Інформація про грошові потоки є корисною для оцінки здатності Банка генерувати грошові кошти та їх еквіваленти. МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" застосовується Банком при обранні та впровадженні облікових політик, обліку змін в облікових політиках, змін в облікових оцінках та виправленні помилок попереднього періоду. МСБО 10 "Події після звітного періоду" застосовується Банком для обліку подій після звітного періоду, а також для розкриття інформації про них. Події після звітного періоду - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску. Банк використовує цей стандарт для визначення: а) подій, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду, та вимагають коригування звітності; б) подій, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду, та не вимагають коригування звітності. Крім того, у відповідності до МСБО 10 Банк розкриває інформацію про дату та управлінський орган, що затверджує фінансової звітності до випуску. МСБО 24 "Розкриття інформації про зв'язані сторони" забезпечує розкриття у фінансовій звітності Банку інформації, необхідної для аналізу і оцінки фінансового стану і фінансового результату Банку, спричинених існуванням зв'язаних сторін, а також операціями та залишками заборгованості, в тому числі зобов'язаннями між такими сторонами. МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність" застосовується Банком для складання проміжної фінансової звітності, тобто, звітності за період, що менший за календарний рік. Метою цього Стандарту є визначення мінімального змісту проміжного фінансового звіту та визначення принципів для визнання та оцінки показників в фінансовій звітності за проміжний період, що включає скорочену фінансову звітність та окремі пояснювальні примітки. МСБО 34 визначає, що у проміжній фінансовій звітності повинна бути розкрита інформація про фінансовий стан, фінансові результати та власний капітал Банку за проміжний період. Інша інформація в проміжному фінансовому звіті повинна бути доступна для користувачів на тих же умовах і в ті ж терміни, що і проміжна фінансова звітність. З метою своєчасності та щоб уникнути повторів інформації, відображеної раніше у річній фінансовій звітності, Банк має право подавати менше інформації на проміжні дати, порівняно з річною фінансовою звітністю. Проміжний фінансовий звіт призначений для надання оновленої інформації у порівнянні з останнім повним комплектом річної фінансової звітності. Як правило, в проміжній звітності Банк приділяє основну увагу суттєвим змінам (руху) активів і зобов'язань, новим видам діяльності, новим подіям та обставинам, а також намагається не дублювати інформацію, відображену у звітності раніше. У звітному році Банк не застосовував МСФЗ 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності" у зв'язку з тим, що подавав фінансову звітність у попередніх роках, яка містила чітке та беззастережне твердження про відповідність МСФЗ. Інші МСФЗ, що не перелічені в цій Примітці та на які не посилається Банк в Примітці 4. "Принципи облікової політики", Банком у річній фінансовій звітності за 2018 рік не застосовуються, у зв'язку з відсутнітю відповідних операцій. Інші МСФЗ застосовуватимуться Банком у разі розкриття у фінансовій звітності інформації щодо здійснення Банком таких операцій або проведення такої діяльності. Політика визнання, оцінки та обліку активів і зобов'язань грунтується в Банку на вимогах МСБО 32 "Фінансові інструменти: подання", МСБО 2 "Запаси", МСБО 16 "Основні засоби", МСБО 17 "Оренда", МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства", МСБО 38 "Нематеріальні активи", МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості". Політика визнання та обліку доходів і витрат грунтується в Банку на вимогах МСБО 18 "Дохід", МСБО 12 "Податки на прибуток", МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". Політика визнання, оцінки та обліку активів і зобов'язань грунтується в Банку на вимогах МСБО 32 "Фінансові інструменти: подання", МСБО 2 "Запаси", МСБО 16 "Основні засоби", МСБО 17 "Оренда", МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства", МСБО 38 "Нематеріальні активи", МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості". Політика визнання та обліку доходів і витрат грунтується в Банку на вимогах МСБО 18 "Дохід", МСБО 12 "Податки на прибуток", МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". Основи оцінки складання фінансової звітності Фінансові інструменти розкриваються у фінансовій звітності з такою оцінкою: ў фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю з відображенням результатів переоцінки в прибутку або збитку (окремо ті, що визначені такими при первісному визнанні та окремо такі, що обов'язково оцінюються за справедливою вартістю відповідно до МСФЗ 9. За такими активами отримані прибутки або збитки розкриваються в звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід як чисті прибутки або чисті збитки; ў фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки в прибутку або збитку (окремо ті, що визначені такими при первісному визнанні та окремо такі, що відповідають визначенню утримуваних для торгівлі, наведеному в МСФЗ 9. За такими зобов'язаннями в звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід наводиться окремо сума прибутку або збитку, визнаного в іншому сукупному доході, а також сума, визнана у прибутку або збитку; ў фінансові активи, оцінені за амортизованою собівартістю. За такими активами оцінюються чисті прибутки або збитки; ў фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю. За такими активами оцінюються чисті прибутки або збитки; ў фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у сукупному доході. Первісне визнання фінансових інструментів Фінансові інструменти, що визнані в обліку Банку, первісно оцінюються в такий спосіб: ў грошові кошти та їх еквіваленти під час первісного визнання оцінюються за амортизованою собівартістю, яка не відрізняється від їх поточної справедливої вартості; ў фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, первісно оцінюються та визнаються в обліку за справедливою вартістю з одночасним визнанням переоцінки в фінансовому результаті Банку. Витрати на операції з такими активами визнаються за рахунками витрат під час їх первісного визнання; ў фінансові активи, утримувані для продажу, первісно оцінюються та визнаються в обліку за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції з придбання таких активів; ў кредити та інші фінансові активи під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням всіх витрат (доходів) на операцію; ў вклади (депозити), залучені кошти та інші фінансові зобов'язання під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням всіх витрат (доходів) на операцію. Знецінення фінансових активів Фінансові активи, а саме - кредити та заборгованість клієнтів за операціями, фінансові інвестиції (крім інвестицій, які обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток), кошти на вимогу, що розміщенні на кореспондентських рахунках в інших банках - переглядаються Банком на зменшення корисності наприкінці кожного звітного періоду (щомісячно). Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності таких фінансових активів, то суму збитку оцінюють як різницю між балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків (за винятком майбутніх кредитних збитків, які не були понесені), дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка фінансового активу (тобто ефективною ставкою відсотка, обчисленою при первісному визнанні). Балансова вартість активу зменшується шляхом формування резервів або шляхом визнання збитку. Об'єктивне свідчення того, що корисність фінансового активу зменшується, визначається на підставі наступних спостережних даних (але, не виключно): ў значні фінансові труднощі контрагента (емітента, боржника); ў порушення правочину в частині невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за платежами; ў виникнення питання про реструктуризацію боргу, яке б за звичайних умов ведення бізнесу не розглядалось; ў ймовірність банкрутства, ліквідації або іншої фінансової реорганізації боржника чи емітента; ў зникнення активного ринку для цього фінансового активу внаслідок фінансових труднощів; ў зміни національних чи локальних економічних умов (наприклад, збільшення рівня безробіття у географічному регіоні боржника/емітента, зменшення цін на нерухомість в іпотеках у відповідному регіоні, негативні зміни в умовах галузі, в якій працює боржник/емітент тощо). Повністю знецінені фінансові активи, ризик за якими є реалізованим, підлягають списанню за рахунок сформованих резервів. Припинення визнання фінансових інструментів Банк припиняє визнання фінансового активу у разі, коли відбувається будь-яка з наступних подій: ў строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, ў він передає фінансовий актив (тобто, передає контрактні права на одержання грошових потоків фінансового активу або зберігає контрактні права на отримання грошових потоків фінансового активу, але бере на себе контрактне зобов'язання сплатити грошові потоки одному або кільком контрагентам за угодою, умовами якої передбачено зобов'язання сплатити суми кінцевим одержувачам тільки після отримання суми від первісного активу або зобов'язання передати будь-які грошові потоки, які він отримує від імені кінцевих одержувачів, без суттєвої затримки) за умови передачі в основному всіх ризиків та винагород від володіння фінансовим активом та/або втрати контролю над таким активом. З метою аналізу цієї події Банк оцінює, якою мірою він зберігає ризики та винагороди від володіння фінансовим активом. У цьому випадку: " якщо Банк передає в основному всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом, то він пипиняє визнання фінансового активу і визнає окремо як активи або зобов'язання будь-які права та зобов'язання, створені або збережені при передачі; " якщо Банк зберігає в основному всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом, то він продовжує визнавати фінансовий актив; " якщо Банк ні передає, ні зберігає в основному всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом, тоді Банк визначає, чи зберігає він контроль за фінансовим активом. У цьому випадку: " якщо Банк не зберіг контроль, він припиняє визнання фінансового активу і визнає окремо як активи чи зобов'язання будь-які права чи обов'язки, створені або збережені при передачі; " якщо Банк зберіг контроль, він продовжує визнавати фінансовий актив тією мірою, якою він бере подальшу участь у фінансовому активі. Грошові кошти та їх еквіваленти До грошових коштів та їх еквівалентів Банк відносить активи з найбільшою ліквідністю - високоліквідні активи. Грошовими коштами та їх еквівалентами в Банку є готівкові кошти в національній та іноземній валютах, які зберігаються в касі Банку, та залишки коштів на рахунках в інших банках, які класифіковані за найвищим класом боржника, в тому числі й кошти в Національному банку України. При цьому, не входять до складу грошових коштів та їх еквівалентів: ў кошти обов'язкових резервів Банку в Національному банку України та кошти, які зберігаються на відповідних рахунках в Національному банку України, що класифікуються як кошти з обмеженим правом користування та входять до складу інших фінансових активів; ў залишки коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, які класифіковані за класом боржника, відмінним від найвищого. При цьому, такі кошти класифікуються як кошти в інших банках. Фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток Фінансові інвестиції, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток (цінні папери в торговому портфелі) До фінансових інвестицій, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, належать боргові цінні папери, акції та інші фінансові інвестиції, утримувані в торговому портфелі, і ті, що визначені Банком як оцінені за справедливою вартістю з відображенням переоцінки через прибутки/збитки під час первісного визнання. В торговому портфелі обліковуються цінні папери та інші фінансові інвестиції, що придбані з метою продажу в найближчий час і отримання прибутку від короткострокових коливань ціни або дилерської маржі, а також фінансові інвестиції, які під час первісного визнання є частиною портфеля фінансових інструментів, управління якими здійснюється разом, і щодо яких є свідчення фактичного отримання короткострокового прибутку. Первісне визнання фінансових інвестицій в торговому портфелі відбувається за справедливою вартістю без урахування витрат на операції. Витрати на операції з придбання таких фінансових інвестицій відображаються за рахунками витрат на дату їх здійснення. Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю щомісячно (на кінець останнього робочого дня поточного місяця). Для лістингового цінного папера справедливою вартістю є значення на найбільш сприятливому активному ринку цього цінного папера, оприлюднене на офіційних сайтах бірж (документально підтверджених в строк не пізніше 15 робочих днів). Прибуток або збиток "першого дня" відображається в обліку під час первісного визнання за рахунками доходів чи витрат, а за операціями з акціонерами Банку - за рахунками капіталу, в кореспонденції з рахунками дисконту/премії. Амортизація дисконту/премії не здійснюється, а включається в результат від торговельних операцій, а за операціями з акціонерами - до нерозподіленого прибутку/збитку в капіталі Банку, в момент вибуття такої фінансової інвестиції. Подальше визнання фінансових інвестицій в торговому портфелі здійснюється за справедливою вартістю, яка визначається їх ринковою вартістю (наприклад за ринковими котировками на організаційно оформлених ринках або застосовуються інші підходи). Тобто, у разі зміни ринкової вартості фінансових інвестицій на кожну дату балансу здійснюється переоцінка з віднесенням результату на прибутки/збитки. За борговими цінними паперами процентний дохід визнається у складі суми переоцінки, при цьому на дату балансу нарахування процентів та амортизація дисконту/премії не здійснються. Зменшення корисності за фінансовими інвестиціями в торговому портфелі не здійснюється. Протягом часу утримання фінансових інвестицій, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, перекласифікація їх в інші категорії не допускається. Результати операцій купівлі-продажу цінних паперів в торговому портфелі та суми переоцінок цих цінних паперів відображаються у фінансовій звітності за статею "Результат від операцій з фінансовими інструментами, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток". Проценти та дивіденди, що отримані від цінних паперів в торговому портфелі під час володіння ними, відображаються в звітності за статею "Процентні доходи". Інші фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток (похідні фінансові інструменти) Похідні фінансові інструменти Банк первісно оцінює та відображає в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операції з похідними фінансовими інструментами Банк визнає за рахунками витрат під час їх первісного визнання. Витрати на операції не включають дисконт або премію за форвардними та опціонними контрактами. В бухгалтерському обліку похідні фінансові інструменти відображаються Банком на дату операції Банк за відповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого за курсом (ціною), зафіксованим у контракті. При цьому, вимоги дорівнюють зобов'язанням. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, крім опціонів, на дату операції дорівнює нулю. Справедлива вартість опціонів на дату операції дорівнює премії опціонів, яка відображається за балансовими рахунками з обліку опціонів. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається Банком за їх ринковою вартістю. Якщо котирування ринкових цін на похідні фінансові інструменти є недоступним, то Банк застосовує для визначення справедливої вартості такі методи: ў посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту; ў аналіз дисконтованих грошових потоків; ў інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості похідних фінансових інструментів. На кожну наступну після первісного визнання дату балансу Банк оцінює похідні фінансові інструменти за справедливою вартістю без будь-яких витрат на операції. Результат переоцінки похідних фінансових інструментів відображається Банком обов'язково на дату балансу як актив або зобов'язання, при цьому фінансовий результат переоцінки відображається в звітності за статею "Результат від операцій з фінансовими інструментами, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток". Кредити та заборгованість клієнтів Фінансові активи, які визначені Банком як контрактне право отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від контрагента (суб'єкта господарювання, фізичної особи, іншої юридичної особи, з якими у Банку встановлені договірні відносини), представляються у фінансовій звітності як кредити та заборгованість контрагентів (клієнтів). У Звіті про фінансовий стан (Баланс) кредити та заборгованість клієнтів представлено, як сума заборгованості за кредитною операцією з урахуванням всіх доходів і витрат, що пов'язані з кредитною операцією, за вирахуванням фактично сформованих резерів під кредитні ризики (збитки). Банк оцінює кредити та заборгованість клієнтів після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту/премії. Визнання знецінення фінансових активів здійснюється шляхом формування резервів. Банк здійснює коригування загального обсягу резервів під заборгованість за кредитними операціями за групами ризику відповідно до сум фактичної заборгованості у повному обсязі. Формування резервів в іноземній валюті виконується за офіційним курсом, що встановлений Національним банком України до іноземної валюти, на звітну дату. Розформування раніше сформованих резервів в іноземній валюті проводиться за офіційним валютним курсом на дату формування такого резерву. Вартість майна та майнових прав позичальника (або поручителя), оформлених під заставу, визначається за справедливою вартістю з урахуванням практичної складності при реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. Безнадійна заборгованість за кредитами та заборгованістю контрагентів списується Банком за рахунок сформованого резерву. Списання безнадійних активів методом прямого списання Банком не застосовується. Процентні доходи за кредитними операціями відображаються в балансі за методом нарахування. Процентні доходи за кредитами, за якими визнано зменшення корисності, визнаються в Банку як добуток амортизованої собівартості та ефективної ставки, що застосовувалася для дисконтування попередньо оцінених майбутніх грошових потоків під час визначення зменшення корисності таких активів. Під час передавання кредиту (заборгованості за кредитом) внаслідок укладених угод, наприклад, відступлення права вимоги, переводу боргу, факторингу тощо, Банк оцінює межі, у яких він зберігає всі ризики та винагороди від володіння цим активом, з урахуванням такого: ў якщо за угодою передаються всі ризики та винагороди від володіння цим активом, то визнання кредиту припиняється і визнаються будь-які права і зобов'язання, створені або отримані під час такого передавання, окремо як актив або зобов'язання; ў якщо за угодою Банк зберігає всі ризики та винагороди, в тому числі й за певних умов, то визнання такого активу продовжується. Якщо Банк передає кредит (заборгованість за кредитом) й припиняє його визнання, та умовами вищезазначених угод передбачається компенсація його вартості більше або менше за балансову вартість, то Банк, за необхідності, коригує суму резерву за цим кредитом, а потім визнає різницю між балансовою вартістю такого активу та сумою отриманої компенсації як інші операційні доходи або витрати. Такі доходи та витрати відображаються в звітності за відповідними статтями "Інші операційні доходи" та "Адміністративні та інші операційні витрати". Припинення визнання кредиту (заборгованості за кредитом) здійснюється на дату, в яку виконується умова: ў строк дії прав на грошові потоки від фінансового активу, що визначені умовами договору, закінчується; ў фінансовий актив передається без збереження всіх ризиків та винагород від володіння цим активом. Доходи за кредитними операціями (проценти та комісійні, що є невід'ємною частиною кредиту) відображаються в звітності за статею "Процентні доходи". Окремі, не пов'язані з безпосереднім "народженням" кредитної операції, комісії відображаються в звітності за статею "Комісійні доходи" або "Комісійні витрати". Фінансові активи, утримувані для продажу До фінансових активів, утримуваних для продажу, в Банку відносяться фінансові інвестиції у вигляді боргових цінніх паперів, акцій та інших фінансових інвестицій, що призначені для продажу і не класифікуються як фінансові інвестиції, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки або фінансові інвестиції, утримувані до погашення (далі по тексту - портфель на продаж). Первісне визнання фінансових інвестицій в портфелі на продаж відбувається за справедливою вартістю, до якої включені витрати на операції, крім акцій та інших фінансових інвестицій, справедливу вартість за якими неможливо достовірно визначити. Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю щомісячно (на кінець останнього робочого дня поточного місяця). Для лістингового цінного папера справедливою вартістю є значення на найбільш сприятливому активному ринку цього цінного папера, оприлюднене на офіційних сайтах бірж (документально підтверджених в строк не пізніше 15 робочих днів). Якщо котирування ринкових цін на цінні папери є недоступним (або якщо такі відсутні) Банк має право застосовувати інші методи визначення справедливої вартості, що не суперечать діючому законодавству. Прибуток або збиток "першого дня" відображається в обліку під час первісного визнання за рахунками доходів чи витрат, а за операціями з акціонерами Банку - за рахунками капіталу, в кореспонденції з рахунками дисконту/премії. Амортизація дисконту/премії здійснюється щомісячно. Замортизований дисконт/премія за операціями з акціонерами включається до нерозподіленого прибутку/збитку в капіталі Банку в момент вибуття такої фінансової інвестиції. Подальше визнання фінансових інвестицій в портфелі на продаж здійснюється за справедливою вартістю, яка визначається їх ринковою вартістю (наприклад за ринковими котировками на організаційно оформлених ринках або застосовуються інші підходи), крім акцій та інших фінансових інвестицій, справедливу вартість за якими неможливо достовірно визначити. Тобто, у разі зміни ринкової вартості фінансових інвестицій на кожну дату балансу, а також на дату перекласифікації, здійснюється переоцінка з відображенням у капіталі Банку. Акції та інші фінансові інвестиції, справедливу вартість за якими неможливо достовірно визначити, первісно визнаются і в подальшому обліковуються за їх собівартістю. За фінансовими інвестиціями в порфелі на продаж здійснюється аналіз на зменшення корисності. Зменшення корисності визнається шляхом формування резервів. Нарахування процентних доходів, амортизація дисконту/премії за фінансовими інвестиціями в портфелі на продаж здійснюється на кожну дату балансу до моменту припинення визнання інвестиції або перекласифікації. Перекласифікація фінансових інвестицій, утримуваних в портфелі на продаж, допускається тільки в портфель до погашення. Результати від операцій купівлі-продажу цінних паперів в портфелі на продаж відображаються в фінансовій звітності за статею "Результат від продажу цінних паперів у портфелі на продаж". Проценти та дивіденди, що отримані від цінних паперів в портфелі на продаж під час володіння ними, відображаються в звітності за статею "Процентні доходи". Суми переоцінки цінних паперів в портфелі на продаж зазначаються у складі іншого сукупного доходу. Основні засоби Визнання придбаних основних засобів здійснюється за первісною вартістю (вартістю придбання) з урахуванням витрат, пов'язаних з доставкою, монтажем, введенням в експлуатацію, а також сум непрямих податків, держмита та інших витрат, пов'язаних з придбанням та/або введенням в експлуатацію об'єктів. Зміна первісної вартості здійснюється у випадках поліпшення, модернізації, доустаткування і реконструкції таких основних засобів. Вартість ремонтних робіт (поточний і капітальний ремонти), а також послуг по обслуговуванню основних засобів відноситься на рахунки витрат Банку. Після первинного визнання облік основних засобів здійснюється в подальшому за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Основні засоби класифіковані в Банку по групах. З метою приведення балансової (первісної) вартості основних засобів у відповідність із справедливою вартістю, Банком самостійно може проводитись переоцінка. Переоцінена вартість та переоцінена сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно залишкової вартості та суми зносу на Індекс переоцінки. Індекс переоцінки на певну дату визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість, що склалась на цю ж дату. Ліквідаційна вартість основних засобів дорівнює нулю. Ліквідаційна вартість переглядається Банком щорічно наприкінці року. Крім того, щороку (наприкінці) Банк переглядає основні засоби на зменшення корисності. Оцінюючи наявність ознак того, що корисність основних засобів може зменшитись, Банк бере до уваги такі критерії: ў вартість основних засобів зменшилась значно більше ніж очікувалось, внаслідок плину часу (морального зносу), або більш інтенсивного використання, або фізичного пошкодження; ў протягом періоду експлуатації відбулись зміни негативного характеру у технологічному, ринковому, економічному або правовому оточенні Банку, які вплинули на інтенсивність або спосіб експлуатації основних засобів. Нематеріальні активи Визнання придбаних нематеріальних активів здійснюється за первісною вартістю (вартістю придбання) з урахуванням витрат, пов'язаних з доставкою, налагодженням, введенням в експлуатацію, а також сум непрямих податків, держмита та інших витрат, пов'язаних з введенням в експлуатацію об'єктів. Зміна первісної вартості здійснюється у випадках поліпшення, модернізації, удосконалення таких нематеріальних активів. Вартість послуг по обслуговуванню та супроводженню нематеріальних активів відноситься на рахунки витрат Банку. Після первинного визнання облік нематеріальних активів здійснюється в подальшому за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Нематеріальні активи класифіковані в Банку по групах. З метою приведення балансової (первісної) вартості нематеріальних активів у відповідність із справедливою вартістю, Банком самостійно може проводитись переоцінка. Переоцінена вартість та переоцінена сума зносу об'єкта нематеріальних активів визначається множенням відповідно залишкової вартості та суми зносу на Індекс переоцінки. Індекс переоцінки на певну дату визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість, що склалась на цю ж дату. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів дорівнює нулю. Наприкінці кожного року Банк переглядає нематеріальні активи на зменшення корисності. Оцінюючи наявність ознак того, що корисність нематеріальних активів може зменшитись, Банк бере до уваги такі критерії: ў вартість нематеріальних активів зменшилась значно більше ніж очікувалось, внаслідок плину часу (морального зносу), або більш інтенсивного використання, або пошкодження; ў протягом періоду експлуатації відбулись зміни негативного характеру у технологічному, ринковому, економічному або правовому оточенні Банку, які вплинули на інтенсивність або спосіб експлуатації нематеріальних активів. Оперативний лізинг (оренда), за яким Банк виступає лізингодавцем та/або лізингоодержувачем Надання Банком основних засобів в оперативний лізинг (оренду) відбувається на підставі укладеного договору, в якому визначається, зокрема, склад об'єктів лізингу (оренди), строк лізингу (оренди), лізингові (орендні) платежі, а також інші чинники. Об'єктом лізингу (оренди) в Банку є основні засоби. Протягом всього строку лізингу надані в оперативний лізинг (оренду) основні засоби амортизуються Банком-лізингодавцем на загальних підставах, та можуть переглядатись на зменшення корисності на загальних підставах. Утримання та експлуатація наданих в лізинг основних засобів здійснюється згідно умов договору лізингу (оренди). Орендні платежі, отримані Банком, визнаються як інші операційні доходи, як правило, на прямолінійній основі, якщо тільки інша систематична основа не передбачена договором лізингу (оренди). Крім власних основних засобів, Банк може надавати в суборенду основні засоби, що отримані самим Банком в оперативний лізинг (оренду) протягом строку, визначеного в договорі суборенди, але не більше строку лізингу (оренди). Передавання основних засобів в суборенду здійснюється у відповідності до умов договору суборенди та з урахуванням вимог основного договору лізингу (оренди). Лізинг (оренда) класифікується Банком як оперативний, якщо він не передає в основному всі ризики та винагороди щодо володіння основними засобами. Отримання Банком основних засобів в оперативний лізинг (оренду) для використання у виробничій діяльності відбувається на строк, що не перевищує 50 відсотків строку їх корисного використання. Орендовані основні засоби Банком не амортизуються, не переоцінюються та не переглядаються на зменшення корисності. При оперативному лізингу (оренді) орендні платежі, що сплачені Банком, визнаються як інші операційні витрати, як правило, на прямолінійній основі, якщо тільки інша систематична основа не передбачена договором лізингу (оренди). Утримання та експлуатація наданих в лізинг (оренду) основних засобів здійснюється згідно умов договору лізингу (оренди). Витрати, що пов'язані з утриманням та експлуатацією орендованих Банком основних засобів відображаються за статею "Адміністративні та інші операційні витрати". Амортизація необоротних активів Амортизаційні відрахування по основних фондах нараховуються щомісячно по прямолінійному методу, виходячи з терміну корисного використання. Амортизація основних засобів не припиняється на період реконструкції, модернізації та добудови, дообладнання та консервації цих активів. Нарахування амортизації припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: або на дату переведення активів до категорії активів, що утримуються для продажу, або на дату припинення визнання активів. Протягом року метод амортизації залишається незмінним. Наприкінці кожного звітного року, методи нарахування амортизації основних засобів переглядаються на відповідність економічним вигодам, що очікує отримати Банк від їх застосування. Терміни корисного використання основних засобів переглядаються у разі: ў зміни очікуваних економічних вигод від їх використання (зміни виробничих та технологічних процесів Банку, фізичного або морального зносу основних засобів тощо); ў наприкінці кожного звітного року на наступний рік (виключення становлять значні зміни в законодавстві або нормативній базі, які відбуваються всередині року та можуть суттєво вплинути на фінансовий результат чи інші чинники звітності). По малоцінних необоротних матеріальних активах амортизація нараховується в розмірі 100% вартості у першому місяці експлуатації. Амортизаційні відрахування по нематеріальних активах нараховуються щомісячно по прямолінійному методу, виходячи з терміну корисного використання. Амортизація не нараховується на товарні знаки та "ноу-хау", тобто на ті нематеріальні активи, вартість яких не змінюється в процесі використання. Протягом року метод амортизації залишається незмінним. Наприкінці кожного звітного року методи нарахування амортизації нематеріальних активів переглядаються на відповідність економічним вигодам, що очікує отримати Банк від їх застосування. Терміни корисного використання нематеріальних активів переглядаються у разі: ў зміни очікуваних економічних вигод від їх використання (зміни виробничих та технологічних процесів Банку, морального зносу нематеріальних активів тощо); ў наприкінці кожного звітного року на наступний рік (виключення становлять значні зміни в законодавстві або нормативній базі, які відбуваються всередині року та можуть суттєво вплинути на фінансовий результат чи інші чинники звітності). Залучені кошти Кошти клієнтів (юридичних та фізичних осіб) залучені Банком на вимогу та строкові, кошти інших банків, залучені Банком на вимогу та строкові, в тому числі кошти на кореспондентських рахунках, отримані кредити від інших банків, кошти, що залучені шляхом випуску власних цінних паперів - ощадних (депозитних) сертифікатів та облігацій, а також кошти, що залучені на умовах субординованого боргу входять до складу залучених коштів Банку. Кошти, залучені Банком шляхом випуску (видачі) ощадних (депозитних) сертифікатів класифікуються за економічною суттю та для цілей бухгалтерського обліку як строковий вклад (депозит). Проте, в звітності такі кошти представляються за статею "Боргові цінні папери, емітовані банком". Банк оцінює залучені кошти під час первісного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію та інші платежі, що пов'язані з ініціюванням вкладів (депозитів). Банк оцінює залучені кошти після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту/премії. Витрати за залученими коштами (проценти та комісійні, що є невід'ємною частиною вкладу (депозиту)) відображаються в звітності за статею "Процентні витрати". Окремі, не пов'язані з безпосереднім "народженням" операції із залучення коштів, комісії відображаються в звітності за статею "Комісійні доходи" або "Комісійні витрати". Боргові цінні папери, емітовані Банком, оцінюються під час первісного визнання за справедливою вартістю. Банк оцінює боргові цінні папери після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту/премії. Витрати за борговими цінними паперами (проценти) відображаються в звітності за статею "Процентні витрати". Резерви за зобов'язаннями Резерв для відшкодування можливих втрат за фінансовими зобов'язаннями формується станом за останній робочий день звітного місяця. Банк визнає зменшення (знецінення) корисності за кожним зобов'язанням, якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності цього зобов'язання внаслідок однієї або кількох подій, що відбулися після первісного визнання і впливають на величину чи строки попередньо оцінених майбутніх грошових потоків від освоєння цього зобов'язання, або вірогідності виконання зобов'язання. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається через формування резервів для відшкодування можливих втрат за зобов'язанням. Резерв за зобов'язаннями формується в тій валюті, в якій обліковується зобов'язання відповідно до фактичних сум з урахуванням застави за категоріями якості. Субординований борг Залучення коштів на умовах субординованого боргу здійснюється Банком у вигляді депозитів юридичних або фізичнх осіб з метою подальшого урахування цих коштів до капіталу Банку. Залучення субординованого боргу відбувається з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, щодо строків, суми боргу, процентних ставок, умов розміщення тощо. Банк оцінює залучені кошти на умовах субординованого боргу під час первісного визнання за справедливою вартістю, без урахування витрат на операцію та інших платежів, що пов'язані з таким залученням. Витрати за субординованим боргом (проценти) нараховуються на номінальною ставкою, яка зазначена в договорі, без застосування ефективної ставки відсотка, та відображаються в звітності за статею "Процентні витрати". Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, враховуються до капіталу Банку 2-го рівня в строки, в сумі та за умови дотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку України з цього питання. Податок на прибуток Поточний податок на прибуток в Банку визнається в обліку за фактичною сумою, яка розрахована згідно з нормами Податкового кодексу України. Відстрочений податок на прибуток визнається в обліку Банку у вигляді відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань. Ставка поточного податку на прибуток в 2018 році була розрахована на рівні 18%, відстроченого податку - також на рівні 18% (ставка, що продовжує діяти з 01.01.2014 року). Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання обчислюються та визнаються в балансі Банку один раз на рік за станом на 01 січня. З метою здійснення обліку податкових зобов'язань Банку та їх впливу на фінансовий результат, відрізняють різниці між обліковим та оподаткованим прибутком, які поділяються на тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню, та тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню. Тимчасова різниця - різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно, яка виникає у наслідок того, що період, у якому окремі доходи або витрати включаються до складу податкового прибутку, не збігаються з періодом, у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку. Якщо окремі доходи та витрати взагалі не впливають на формування податкової бази (тобто, ті, які відповідно до податкового законодавства, не включаються до податкових доходів і витрат), то вони не приймають участі в розрахунку відстроченого податку. Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню - тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах. Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню - тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах. Банк визначає тимчасову різницю, що підлягає оподаткуванню, для розрахунку розміру відстрочених податкових зобов'язань (далі по тексту - ВПЗ). ВПЗ збільшує суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті в наступні періоди. Банк визначає тимчасову різницю, що підлягає вирахуванню, для розрахунку розміру відстрочених податкових активів (далі по тексту - ВПА). ВПА зменшує суму податкового зобов'язання в майбутніх періодах. Сума відстроченого податку на прибуток в бухгалтерському обліку Банку відображається розгорнуто у вигляді ВПА і ВПЗ. Статутний капітал та емісійні різниці Статутний капітал Банку визначається як сплачений та зареєстрований капітал, на який отримано письмові зобов'язання (у вигляді протоколу зборів акціонерів) акціонерів Банку на внесення коштів. Формування статутного капіталу здійснюється згідно із Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства" та установчих документів Банку. Статутний капітал Банку представлений у вигляді простих акцій. Формування та збільшення статутного капіталу Банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу Банку акціонери (резиденти України) здійснюють у гривнях. Статутний капітал Банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел. Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як всі акціонери повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати акцій і попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено. Акціонерам забороняється використовувати для формування статутного капіталу Банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення. Емісійний дохід виникає у Банку в разі розміщення та/або подальшого продажу акцій за ціною вищою за номінальну. Емісійний дохід використовується Банком, в першу чергу, у разі викупу власних акцій у акціонерів за ціною нижче номінальної. Визнання доходів та витрат Доходи та витрати визнаються Банком за таких умов: ў визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями Банку; ў фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням/отриманням послуг, може бути точно визначений. Доходи та витрати визнаються за кожним видом діяльності Банку - операційної, інвестиційної, фінансової. Критерії визнання доходів і витрат застосовуються окремо до кожної операції Банку. Кожний вид доходів або витрат визнається в обліку окремо. Визнання в обліку доходів та витрат Банку здійснюється за принципами: ў доходи та витрати відображаються в тих періодах, до яких вони відносяться; ў поправки до витрат або доходів попередніх облікових періодів обліковуються на тих самих рахунках витрат або доходів; ў отримані доходи майбутніх періодів та проведені витрати та платежі, які належать до майбутніх періодів обліковуються на рахунках для обліку майбутніх доходів та витрат відповідно і амортизуються протягом періоду, зазначеного в договорах; ў доходи та витрати визнаються як за методом нарахування, так і за касовим методом. Процентні доходи та витрати визнаються в результаті використання грошових коштів, їх еквівалентів, сум, що заборговані Банком, сум, що залучені Банком. Банк визнає процентні доходи та витрати із використанням ефективної ставки відсотка. Ефективна ставка відсотка не застосовується Банком: ў для визнання доходів/витрат за фінансовими активами та фінансовими зобов'язаннями, строк дії яких обмежується одним місячним звітним періодом; ў для визнання доходів/витрат за фінансовими активами та фінансовими зобов'язаннями, які розміщені/залучені на умовах овердрафт та овернайт; ў для визнання доходів/витрат за коштами, що розміщені на поточних, кореспондентських рахунках, вкладних (депозитних) рахунках на вимогу; ў для визнання доходів за фінасовими активами, які розміщені в останній робочий день звітного періоду ў для визнання доходів/витрат за коштами, розміщеними/залученими Банком на умовах субординованого боргу. Процентні доходи, які нараховані та не отримані, оцінюються на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту. Нараховані доходи, що визнані безнадійними до отримання, списуються за рахунок сформованого резерву. Процентні доходи та витрати визнаються в балансі Банку тільки за методом нарахування, тобто щомісяця, незалежно від строків та умов, вказаних в договорах. Інші доходи та витрати визнаються в балансі Банку як за методом нарахування, так і за касовим методом. Виручка або дохід від реалізації інших банківських послуг та комісійні доходи і витрати відображаються переважно за касовим методом, тобто в момент фактичного надходження/сплати коштів. В деяких операціях застосовується метод нарахування, наприклад операції з розрахунково-касового обслуговування, дистанційного обслуговування, за операціями кредитування, які передбачать додаткові послуги. Комісії за наданими/отриманими послугами залежно від мети їх оцінки та обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на: ў комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту. Банк визнає такі комісії із застосуванням ефективної ставки відсотка; ў комісії, що отримуються/сплачуються під час надання послуг, визнаються доходами/витратами або в момент нарахування, або в момент отримання/сплати; ў комісії, що отримуються/сплачуються після виконання певних дій, визнаються як дохід/витрати після завершення певної операції або події. Доходи/витрати у вигляді штрафів та пені визнаються тільки за касовим методом (тобто, в момент отримання/сплати таких штрафів і пені). За операціями з фінансовими інвестиціями та іноземною валютою Банк визнає прибутки та збитки - від реалізації фінансових інвестицій, від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості, від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Податки та інші збори визнаються в тому періоді, в якому відбувається їх сплата з урахуванням строків, встановлених законодавством України. Визнання адміністративних витрат та інших операційних витрат здійснюється при наявності первинних документів, які підтверджують факт придбання/надання товарів, робіт, послуг. Такі витрати відображаються в балансі Банку за їх первинною вартістю. Витрати на утримання персоналу (витрати на оплату праці, винагороди й інші соціальні виплати, витрати на підготовку кадрів, обов'язкові нарахування на фонд заробітної плати) визнаються в тому періоді, в якому відбувається їх нарахування з урахуванням строків, встановлених законодавством України та колективним договором. Забезпечення оплати майбутніх відпусток працівників Банку за відпрацьований час визнається в обліку щорічно (як правило, наприкінці року). Враховані дисконт або премія за цінними паперами в портфелях на продаж та до погашення щомісяця амортизуються на процентні доходи або витрати із застосуванням ефективної ставки відсотка. Переоцінка іноземної валюти та банківських металів Операції Банку в іноземній валюті та банківських металах обліковуються за принципом мультивалютності. Операції в іноземній валюті та банківських металах здійснюються за тими ж рахунками, що й операції в національній валюті. Визнання операцій в іноземній валюті та банківських металах здійснюється з використанням наступних курсів: ў за офіційним курсом гривні до іноземної валюти або банківського металу, встановленому Національним банком України, (далі - офіційний курс) - на дату здійснення операції іноземна валюта або банківський метал відображається у подвійній оцінці - у номінальній сумі іноземної валюти або банківського металу та в гривневому еквіваленті; ў за ринковим курсом відображається національна валюта у разі купівлі-продажу іноземної валюти або банківських металів за національну валюту; ў за офіційним курсом - на дату здійснення операції відображаються суми нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті або банківських металів; ў за офіційним курсом - на дату сплати відображається еквівалент у національній валюті сум дебіторської заборгованості та авансів (попередньої оплати), що сплачуються в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів та отримання робіт і послуг; ў за офіційним курсом - на дату одержання авансу (попередньої оплати) еквівалент у національній валюті сум одержаних авансів (попередньої оплати) в іноземній валюті у разі надання послуг, виконання робіт, реалізації немонетарних активів. Переоцінка усіх монетарних статей рахунків в іноземній валюті та банківських металах здійснюється при кожній зміні офіційного курсу через відповідний аналітичний рахунок балансового рахунку 6204 "Результат від переоцінки іноземної валюти та банківських металів". Дебіторська заборгованість за авансами на відрядження, з придбання основних засобів, нематеріальних активів, запасів, робіт, послуг та кредиторська заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, робіт, послуг, які обліковуються за офіційним курсом на дату розрахунку, не підлягають переоцінці у зв'язку зі зміною офіційного курсу, як і інші немонетарні статті. Статті доходів та витрат майбутніх періодів, що виникли в іноземній валюті і пов'язані з виконанням робіт, послуг, є немонетарними статтями. Вони обліковуються за офіційним курсом на дату розрахунку і не переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу. Кредиторська заборгованість з придбання за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, робіт, послуг і дебіторська заборгованість з продажу за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг є монетарними статтями балансу, тобто підлягають сплаті та одержанню у визначеній сумі іноземної валюти, тому підлягають переоцінці при кожній зміні офіційного курсу. Залишки в іноземній валюті за рахунками цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, переоцінюються під час зміни офіційного курсу. Боргові цінні папери в іноземній валюті відносяться до монетарних статей балансу і незалежно від того, у якому портфелі обліковуються, переоцінюються під час зміни офіційного курсу. Банк веде окремий облік результату від переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку зі зміною офіційного курсу та результату від купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металах, якщо курс купівлі/продажу не збігається з офіційним курсом. Результати переоцінки іноземної валюти та банківських металів визнаються у фінансовій звітності за статею "Результат від переоцінки іноземної валюти та банківських металів". Взаємозалік статей активів і зобов'язань Взаємозалік активів і зобов'язань визнається Банком за наступних умов. Фінансові активи і зобов'язання подаються у фінансовій звітності в згорнутому вигляді, а чиста сума такого взаємозаліку відображається у звіті про фінансовий стан у разі існування юридично забезпеченого права на взаємозарахування визнаних сум й наміру Банку провести розрахунок шляхом взаємозарахування або реалізувати актив і одночасно погасити зобов'язання. Взаємозаліку активів та зобов'язань різних клієнтів, за різними операціями та в різних валютах Банк не здійснює. Інформація за операційними сегментами З метою складання фінансової звітності в Банку визначаються наступні сегменти: ў послуги корпоративним клієнтам (до таких клієнтів належать суб'єкти господарювання, небанківські фінансові установи); ў послуги фізичним особам; ў інвестиційна банківська діяльність (до неї належить діяльність Банку, зокрема, на ринку цінних паперів); ў послуги на міжбанківському ринку (до них належать послуги, які надаються іншим банкам, в тому числі з отримання/розміщення міжбанківських кредитів/депозитів). Критеріями розподілу банківської діяльності на сегменти є: ў характеристика та якість ряду банківських продуктів, ў розвиток банківської мережі (присутність Банку в великих містах України), ў питома вага та обсяги операцій сегменту в загальній сумі чистих активів, зобов'язань, доходів та витрат, ў періодичність (постійність) проведення діяльності сегменту протягом звітного періоду, ў ступінь впливу результатів діяльності сегменту на фінансовий результат звітного періоду, а також на показники активів та пасивів балансу за звітний період. Для кожного сегменту Банку існують банківські продукти, направлені на задоволення потреб клієнтів (контрагентів) сегменту зі своїми специфічними тарифами та процентними ставками, що залежать від рівнів ризиків та витрат Банку на надання таких послуг. Процентні ставки за кредитами та депозитами встановлюються на рівні, що є конкурентноспроможним порівняно з іншими банками і забезпечують прибутковість кредитно-інвестиційних операцій Банку. Тарифи на послуги Банку встановлюються з урахуванням стану ринку подібних банківських послуг та специфіки обслуговування клієнтів в Банку. Банк може виділяти певну діяльність як окремий сегмент у разі, якщо виконується хоча б одна з умов: ў дохід за сегментом становить не менше 10% від загального доходу Банку, ў фінансовий результат сегменту (прибуток або збиток) становить не менше 10% загальної суми фінансового результату (прибутку або збитку) Банку, ў активи сегмента становлять не менше 10% від суми загальних активів Банку. Незважаючи на невідповідність вищезазначеним умовам, якщо Банк вважає за необхідне, тоді має право виділити в окремий незалежний сегмент будь-який напрямок бізнесу враховуючи наступне: по-перше, аналіз діяльності цього напрямку Банку вказує на те, що Банк активно працює в цьому бізнесі; по-друге, Банк має наявні та/або потенційні контрактні угоди, пов'язані з цим бізнесом; по-третє, доходи від цього напрямку мають стабільний характер, а також, у тому разі, якщо Банк вважає, що інформація про цей сегмент буде корисною користувачам фінансової звітності. Доходами звітного сегмента визнається частина доходів Банку, що пов'язані безпосередньо з діяльністю звітного сегмента (проценти, комісійні доходи, доходи від торговельних операцій). Витратами звітного сегмента визнається частина витрат Банку, що пов'язані безпосередньо з діяльністю звітного сегмента (проценти, комісійні витрати, витрати від торговельних операцій). Доходи та витрати, які за економічною сутністю не можуть бути розподілені на окремі звітні сегменти, включаються до доходів і витрат за іншими операціями. Доходи і витрати, щодо яких неможливо чітко визначити відношення до конкретного сегмента, відносяться до доходів і витрат за іншими операціями (наприклад, загальноадміністративні витрати, витрати на персонал, доходи і витрати по операціях оренди, витрати на аудит, доходи і витрати по операціях з основними фондами і нематеріальними активами, податки і збори тощо). Розподіл за сегментами доходів та витрат має опосередкований вплив на рішення Банку щодо управління ресурсами. Зміни в обліковій політиці, облікових оцінках, виправлення суттєвих помилок та подання їх у фінансових звітах Зміни в обліковій політиці застосовуються Банком у разі якщо: ў існують відповідні вимоги МСФЗ; ў зміни приводять до того, що фінансова звітність надає достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, умов і подій на фінансовий стан, фінансові результати діяльності, грошові потоки Банку. Зміни в обліковій політиці здійснюються після першого застосування Банком МСФЗ та не є виправленням помилок. У зв'язку з цим застосування Банком змін в обліковій політиці здійснюється ретроспективно, начебто така політика застосовувалась в попередніх звітних періодах, інформація за якими подається у фінансовій звітності. В цьому випадку, Банк коригує кожний компонент власного капіталу на початок періоду, на який впливає ця зміна, за найперший поданий попередній період, а також коригує інші порівнювані суми, інформація про які розкрита за кожний поданий попередній період, так, наче нова облікова політика застосовувалась завжди. Зміни в облікових оцінках відбуваються у зв'язку із змінами обставин, на яких базувалась оцінка. За своїм характером перегляд оцінок не стосується попередніх періодів та не є виправленням помилок. Вплив змін облікових оцінок визнається Банком перспективно, тобто застосовується до операцій, умов і подій з дати зміни в оцінці. Зміна в обліковій оцінці впливає на прибуток або збиток Банку лише в поточному періоді або в майбутніх періодах. Суттєві облікові оцінки та судження; їх вплив на визнання активів та зобов'язань Під час застосування принципів облікової політики з метою складання фінансової звітності управлінський персонал Банку ураховує, чи допоможе розкриття інформації користувачам у розумінні відображення операцій, інших подій та умов, поданих у фінансових результатах діяльності та фінансовому стані Банку. У викладі суттєвих облікових політик або в інших примітках фінансової звітності Банком застосовані судження, що їх використовував управлінський персонал, та які мають найсуттєвіший вплив на суми, визнані у фінансовій звітності. Судження застосовуються таким чином, щоб фінансова звітність була доречною для потреб користувачів з прийняття економічних рішень та достовірною - без помилок і перекручень, вільною від упереджень, обачливою та повною у всіх суттєвих аспектах. Так, управлінський персонал у процесі виконання вимог облікової політики застосовує судження, визначаючи: ў коли практично всі значні ризики та винагороди від володіння фінансовими активами та орендованими активами передаються іншим контрагентам; ў чи є певні продажі банківських продуктів (послуг), по суті, угодами про фінансування, а тому такими, що не ведуть до збільшення доходу; ў чи свідчить сутність відносин між Банком та контрагентом, такому, що Банк здійснює або не здійснює контроль над ним, або має спільний контроль над угодою або має будь-який інший суттєвий вплив на контрагента; ў чи можно визначити актив як контрактне право отримувати грошові кошти або інші активи; ў чи відповідає фінансовий інструмент основним характеристикам для визнання його похідним фінансовим інструментом; ў чи класифікується характер договірних відносин між Банком та контрагентом як такий, що відповідає визначенню фінансового лізингу (оренди); ў чи класифікуються операції купівлі-продажу цінних паперів як такі, що відповідають визначенню операцій репо; ў критерії визнання операційних сегментів; ў критерії визнання одиниці об'єктів основних засобів; ў наявність ознак потенційного (не формального) збитку від зменшення корисності активів; ў ступінь ймовірності, властивий надходженню майбутніх економічних вигід, що відносяться до використання активу (для визнання нематеріального активу).

Банк може надавати наступні банківські послуги: 1) залучення у вклади (депозити) коштів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, які Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори. Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам. Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо: 1) інвестицій; 2) випуску власних цінних паперів; 3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей; 4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; 6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); 7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг. На підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та додатку до неї Банк має право здійснювати наступні види діяльності: - неторговельні операції з валютними цінностями; - операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків; - операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; - ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; - ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; - ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України; - відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; - відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; - залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; - залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; - торгівля іноземною валютою на валютному ринку України [за винятком операцій з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін), що здійснюється в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків і агентів]; - торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках; - залучення та розміщення банківських металів на валютному ринку України; - залучення та розміщення банківських металів на міжнародних ринках; - торгівля банківськими металами на валютному ринку України; - торгівля банківськими металами на міжнародних ринках; - валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно з вимогами чинного законодавства. Протягом звітного періоду Банк не припиняв здійснення наявних видів діяльності. Послуги Банку спрямованi на максимальне задоволення потреб iснуючих та потенцiйних клiєнтiв у банкiвських сервiсах. У перспективi очiкується впровадження ряду нових банкiвських продуктiв та послуг, активiзацiя на ринку цiнних паперiв. Банк представлений вiдділеннями у м. Дніпропетровську та у м. Одесі, тому основними споживачами послуг Банку є Київський, Дніпропетровський, Одеський регiони. Банк планує розвивати регiональну мережу, вiдкриваючi новi вiдокремлені структурні підрозділи в перспективних регiонах. Фактор сезонностi має незначний вплив i пов'язаний з коливанням загального рiвня дiлової активностi окремих галузей нацiональної економiки. Для продажу та користування банкiвськими послугами iснує певна сезоннiсть щодо розміщення депозитiв та попиту на кредити. Традицiйно в перiод червень-серпень та у новорiчнi свята активнiсть звернень клiєнтiв може стати дещо меншою. Навеснi та восени зазвичай спостерiгається активiзацiя клiєнтiв щодо розмiщення вкладiв та зростає попит на кредити. За необхiдностi Банк може керувати обсягами сезонних коливань, зменшувати їх наслiдки або впливати на темпи приросту обсягiв.Для цього використовуються рекламнi компанiї, спецiальнi пропозицiї та iншi заходи. Основнi ризики, що супроводжують дiяльнiсть Банку: ризик лiквiдностi, процентний ризик, валютний ризик, ринковий ризик, кредитний ризик. Зменшення ризизкiв вiдбувається шляхом повного та всеохоплюючого вимiрювання, iнтегрованого управлiння, своєчасного прийняття iнформацiї та адекватностi прийняття рiшень. Враховуючи це, у своїй дiяльностi Банк прагне оптимiзувати спiввiдношення мiж фiнансовими ризиками та доходами, мiнiмiзуючи ризик, який необхiдно прийняти для забезпечення бажаного рiвня дохiдностi. Нефiнансовi ризики Банк визначає як ймовiрнiсть прямих або непрямих втрат, що виникають в результатi порушень чи неадекватностi внутрiшнiх процесiв, помилок або шахрайства персоналу, помилок у комп'ютерних системах, а також пiд впливом рiзноманiтних зовнiшнiх факторiв. До нефiнансових ризикiв належать операцiйнi ризики, бiзнес-ризики (у тому числi стратегiчний ризик) та ризики нормативно-правової невiдповiдностi. Метою Банку при управлiннi нефiнансовими ризиками є їх мiнiмiзацiя. В процесi управлiння як фiнансовими, так i нефiнансовими ризиками Банк систематично здiйснює їх монiторинг, а також вiдслiдковує змiни факторiв внутрiшнього та зовнiшнього середовища, що можуть вплинути на ризикову експозицiю Банку. Регулярна оцiнка та аналiз ризикiв дозволяють Банку своєчасно коригувати їх рiвень, знижуючи або оптимiзуючи його за допомогою таких методiв управлiння ризиками, як диверсифiкацiя та лiмiтування. Захистом дiяльностi Банку займається Управлiння безпеки, захистом дiяльностi Банку вiд можливих ризикiв займається Управлiння ризикiв. Посилення кризових тенденцій в економіці України, які спостерігаються останнім часом, лише до певної міри можна пояснити наслідками зовнішньої агресії та обмежувальних торговельних заходів, що зумовили втрату чималої частини вітчизняного виробництва. Головним, глибинним чинником їх посилення є дуже серйозні системні економічні деформації, що накопичувалися тривалий час - фактично весь період з моменту набуття Україною державної незалежності - і зрештою не могли не зумовити масштабних процесів деградації економіки. Наразі, значних втрат продовжує зазнавати й вітчизняна банківська система. На фоні стрімкого падіння економіки, діяльність банківського сектору України в 2014-2017 роках характеризувалася скороченням активної діяльності банків, відтоком депозитів приватних та корпоративних клієнтів, який призвів до суттєвого зменшення реальної ресурсної бази, високим попитом на іноземну валюту, збільшенням питомої ваги проблемних кредитів та отриманням збитків. Протягом звітного 2018 року операційне середовище залишалось складним, що пояснює суперечливість позицій відносно надання валютних кредитів, дострокового виконання окремих зобов'язань, а також інших аспектів взаємодії банків з клієнтами. Останнє може значно активізувати й прискорити процес консолідації на фінансовому ринку, у тому числі, за рахунок активізації питань про зміну власників окремих банків. Основні зміни в роботі банківського сектора в Україні в майбутньому в першу чергу будуть стосуватися операційного середовища. Посилення конкуренції змушує банки активно застосовувати і впроваджувати різноманітні способи залучення нових та утримання існуючих клієнтів. Очевидно, що безперечну перевагу над своїми конкурентами мають ті банки, які йдуть в ногу з часом, швидко адаптуються до коливань економічної та політичної ситуації, вимог ринку і потреб клієнтів. Тенденції розвитку ринку банківських послуг свідчать про актуальність питання формування максимально наповненого, збалансованого відносно рентабельності та різноманітності портфелю послуг у межах кожного окремого банку та досягнення балансу між вже існуючими і новими банківськими послугами. Поряд з розширенням спектру банківських послуг, все більшого значення набувають такі чинники, як репутація банків, якість та оперативність надання послуг, географія мережі тощо. Отже, уявлення про надійність конкретного банку базується не тільки на аналізі економічних даних, а й на узагальненні вже існуючих думок про банк. Банк "СОЮЗ" як і інші комерційні банки, будучи складовою банківської системи України, відчуває на собі весь спектр дії як загальноекономічної ситуації в країні, так і державних заходів грошово-кредитного регулювання. Жорстка конкуренція на ринку банківських послуг вимагає від топ-менеджменту Банку швидких рішень, нестандартних підходів, оперативної реалізації проектів. Переваг та лідерства на ринку банківських послуг можна досягнути лише завдяки швидкій адаптації до змін зовнішнього середовища, розширенню географічної присутності, вмінню задовольняти потреби клієнтів і створювати нові банківські послуги, які будуть користуватись попитом. Також важливим є збільшення вартості Банку як фінансової установи шляхом нарощування ресурсної бази, капіталу та підвищення рівня доходів. Ключовим напрямком діяльності Банку є: корпоративне фінансування, що дозволяє юридичним особам відчути переваги комплексного та індивідуального підходу в реалізації інвестиційних і кредитних проектів; обслуговування поточної діяльності клієнтів; організація випуску та обігу цінних паперів. У відносинах з клієнтами Банк відрізняє персональний стиль і гнучкість співробітництва, що включає розробку оптимальних фінансових рішень та продуктів індивідуально під клієнта, широкий спектр консалтингових послуг, інформаційну та аналітичну підтримку. Головна мета політики Банку це - забезпечення клієнтів професійним та комфортним банківським сервісом через надання якісних послуг; зберігання прибуткової діяльності, яка відповідає інтересам акціонерів та заохочення акціонерів і надалі інвестувати в розвиток Банку. Банк "СОЮЗ" постійно проводить моніторинг конкурентів та коригує свою цінову політику залежно від стану ринку. Конкурентні переваги Банку: ў наявність чіткого уявлення про стратегію розвитку Банку; ў послуги, орієнтовані на клієнтів, принципи партнерства; ў індивідуальний підхід, розуміння особливостей діяльності кожного клієнта; ў конкурентоспроможні умови доступу до банківських продуктів; ў технологічність способів прийняття рішень; ў наявність чітко поставленої мети. Стабілізація ситуації в Україні, і, відповідно, стабілізація банківського сектора в значній мірі залежатиме від дій уряду, які будуть спрямовані, насамперед, на вирішення політичного конфлікту та проведення реформ у фінансовій, адміністративній, фіскальній та правовій системах країни. Проте останнім часом урядом запроваджуються жорсткі та непопулярні заходи, проведення яких може як позитивно, так і негативно вплинути на економіку України в цілому та банківську систему зокрема. Наразі керівництво Банку вживає усіх необхідних заходів для підтримання стабільної діяльності Банку в умовах, що склалися. Однак з більш-меншою вірогідністю неможливо визначити як буде у подальшому розвиватися ситуація у країні в цілому та, відповідно, як це може вплинути на результати діяльності та фінансовий стан Банку. Співпраця з корпоративними клієнтами є одним із основних напрямків діяльності Банку. Банк пропонує корпоративним клієнтам такі послуги: кредитування, розрахунково-касове обслуговування, відкриття рахунків, депозитні вклади, валютні операції та міжнародні звіти, операції з цінними паперами, документарні операції тощо. Кредити юридичним особам надаються, переважно, короткострокові. Клієнти Банку, які кредитуються, проводять господарську діяльність у різних сферах бізнесу, зокрема, в торгівлі, в добувній промисловості, виробництві добрив, в фармакології, тощо. Фізичним особам Банк пропонує різноманітні депозитні програми і продукти. Крім того, широким попитом у фізичних осіб користується надання послуги з приймання платежів готівкою для перерахування на користь третіх осіб - комунальні платежі, платежі за послуги зв'язку, платежі з погашення кредитів, платежі в оплату товарів, робіт, послуг тощо. Лояльність тарифів за розрахунково-касове обслуговування зацікавлює значну більшість фізичних осіб. Якість касового обслуговування клієнтів та виважені курси купівлі-продажу іноземних валют приваблювали протягом звітного року й фізичних осіб, що здійснювали валютно-обмінні операції в касі Банку. На міжбанківському ринку України Банк працює як із розміщення, так й із залучення ресурсів у різних грошових одиницях. Крім ресурсних операцій, Банк активізує діяльність у сфері міжнародних розрахунків і документарних операцій. Фінансовими партнерами Банку є майже 100 українських та іноземних банків. Протягом звітного року Банк активно розміщував кошти в короткострокові (ощадні) депозитні сертифікати, емітовані Національним банком України. Основним і найбільш прибутковим видом діяльності Банку залишається кредитний бізнес. Протягом 2018 року, й на дату звітності також, банківська галузь України характеризувалась досить високими ризиками, мала низьку ліквідність банківської системи в цілому, нормативні обмеження, велику кількість проблемних і збанкрутілих банків й відсутність дешевих ресурсів. Після кризи 2008-2009 років банківському сектору знадобилось майже 5 років, щоб вийти із "збиткової ями" та стати на шлях покращення фінансових результатів діяльності. Проте, незважаючи на це, банківських сектор залишався збитковим протягом 2016-2017 років - розчищення балансів банків від проблемної заборгованості вимагає суттєвого доформування резервів. Як відомо, банківська установа працює ефективно, якщо її доходи приблизно у два рази перевищують операційні витрати і витрати на створення резервів. Наразі, немає жодного банку в країні, якому вдається бути ефективним за даним критерієм. За підсумками 2016-2018 років по показниках ефективності банківська система перебуває в найважчому стані навіть у порівнянні із кінцем 90-х років минулого століття. Незважаючи на заходи щодо стабілізації фінансового стану банків, ключові ризики такі, як втрата активів і зниження їх ефективності, для банківської системи зберігаються на високому рівні. За прогнозами регулятора банківської системи, повернення до прибуткової діяльності можливо очікувати лише в 2019 році. Протягом звітного 2018 року операційне середовище залишалось складним, що пояснює суперечливість позицій відносно надання валютних кредитів, дострокового виконання окремих зобов'язань, а також інших аспектів взаємодії банків з клієнтами. Останнє може значно активізувати й прискорити процес консолідації на фінансовому ринку, у тому числі, за рахунок активізації питань про зміну власників окремих банків - "нові гравці" будуть заходити капіталом у вже працюючі банки й розбудовувати їх. Основні зміни в роботі банківського сектора в Україні в майбутньому в першу чергу будуть стосуватися операційного середовища. Посилення конкуренції змушує банки активно застосовувати і впроваджувати різноманітні способи залучення нових та утримання існуючих клієнтів. Очевидно, що безперечну перевагу над своїми конкурентами мають ті банки, які йдуть в ногу з часом, швидко адаптуються до коливань економічної та політичної ситуації, вимог ринку і потреб клієнтів. Тенденції розвитку ринку банківських послуг свідчать про актуальність питання формування максимально наповненого, збалансованого відносно рентабельності та різноманітності портфелю послуг у межах кожного окремого банку та досягнення балансу між вже існуючими і новими банківськими послугами. Поряд з розширенням спектру банківських послуг, все більшого значення набувають такі чинники, як репутація банків, якість та оперативність надання послуг, географія мережі тощо. Отже, уявлення про надійність конкретного банку базується не тільки на аналізі економічних даних, а й на узагальненні вже існуючих думок про банк. Банк "СОЮЗ" як і інші комерційні банки, будучи складовою банківської системи України, відчуває на собі весь спектр дії як загальноекономічної ситуації в країні, так і державних заходів грошово-кредитного регулювання. Головна мета політики Банку це - забезпечення клієнтів професійним та комфортним банківським сервісом через надання якісних послуг, досягнення такого рівня прибутковості, який відповідає інтересам акціонерів та заохочує акціонерів і надалі інвестувати в розвиток Банку. Стабілізація ситуації в Україні, і, відповідно, стабілізація банківського сектора в значній мірі залежатиме від дій уряду, які будуть спрямовані, насамперед, на вирішення політичного конфлікту та проведення реформ у фінансовій, адміністративній, фіскальній та правовій системах країни. Проте останнім часом урядом запроваджуються жорсткі та непопулярні заходи, проведення яких може як позитивно, так і негативно вплинути на економіку України в цілому та банківську систему зокрема. Наразі, керівництво Банку вживає усіх необхідних заходів для відновлення та підтримання стабільності і репутації Банку в умовах, що склалися. Однак з більш-меншою вірогідністю неможливо визначити як буде у подальшому розвиватися ситуація у країні в цілому та, відповідно, як це може вплинути на результати діяльності та фінансовий стан Банку. Спеціалізація Банку Банк не має окремої банківської спеціалізації. Банк створений для надання повного спектру банківських послуг, включаючи банківські операції, які пов'язані із здійсненням комерційної, інвестиційної та будь-якої іншої діяльності, яка може бути дозволеною Банку чинним законодавством України. Діяльність, що вимагає дозволу та/чи ліцензування, може здійснюватися Банком після отримання такого дозволу та/чи ліцензії та у межах цих дозволів та/чи ліцензій. Банк "СОЮЗ" є універсальною фінансовою установою, що здійснює комплексне банківське обслуговування юридичних та фізичних осіб. Пріоритетним напрямом діяльності Банку є орієнтування на комплексне обслуговування юридичних осіб. Основний акцент менеджменту направлений на проведення активних операцій, надання послуг, які приносять стабільний прибуток і не пов'язані з підвищеним ризиком. Стратегія здійснення активних операцій будується за принципом "консервативної ефективності", яка вимагає розподілу ресурсів в найбільш прибуткових проектах за умови дотримання безпеки і ліквідності вкладень. Банк не має широкого спектру програмних продуктів фінансових послуг та орієнтується переважно на індивідуальний підхід до обслуговування окремих клієнтів. Банківській діяльності притаманний ризик, яким управляють за допомогою постійного процесу виявлення, оцінки та контролю ризиків, з урахуванням лімітів ризику та інших засобів контролю. Процес управління фінансовими ризиками через діяльність відповідних підрозділів, служб та колегіальних органів Банку є вирішальним для стабільної прибутковості банківської діяльності. Основні ризики, які зазнає Банк, це кредитний ризик, ризик ліквідності та ринковий ризик, серед якого виділяють ризик зміни процентної ставки, валютний ризик, інший ціновий ризик. Кредитний ризик Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик втрати кредитних коштів, який виникає у Банку через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із Банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик присутній у всіх видах діяльності Банку, результат яких залежить від дій позичальників, емітентів, інших контрагентів і виникає кожний раз, коли Банк надає кошти, або бере на себе зобов'язання про їх надання, або здійснює інвестиції. Кредитний ризик присутній не лише в операціях прямого кредитування, а й під час здійснення лізингових, факторингових, гарантійних операцій, у процесі формування портфелей фінансових інвестицій тощо. Процес визначення кредитного ризику у Банку поділено на оцінку індивідуального та портфельного кредитного ризику. Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий конкретний контрагент - позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого контрагенту, тобто індивідуальну здатність своєчасно і в повному обсязі виконувати прийняті на себе зобов'язання. Портфельний ризик проявляється у зменшенні вартості певної сукупності активів Банку. Джерелом портфельного ризику є сукупна заборгованість перед Банком по операціях, яким притаманний кредитний ризик, тобто портфель однорідних кредитних операцій. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів Банка. Методи зменшення кредитного ризику, які використовуються в Банку: ў лімітування; ў розгляд кредитної заявки службами Банку, які забезпечують незалежну оцінку проекту; ў вибір адекватної структури кредитної угоди; ў оцінка й диверсифікація забезпечення (застави, поруки); ў постійний аналіз фінансового стану позичальника і надходжень на поточні рахунки; ў моніторинг застави. Основним інструментом управління кредитними ризиками в Банку є система лімітування, яка включає ліміти трьох типів: ліміти індивідуального кредитного ризику, ліміти портфельного ризику, ліміти повноважень. Встановлення лімітів індивідуального кредитного ризику здійснюється на основі аналізу фінансового стану позичальника, кредитного проекту, забезпечення, структури угоди, репутації позичальника, юридичної експертизи наданих документів. Для моніторингу кредитного портфелю щомісячно підрозділом з управління ризиками проводиться аналіз концентрацій вкладень Банку. Аналізується рівень проблемної заборгованості в розрізі підрозділів Банку, достатність сформованих резервів. Встановлення лімітів повноважень передбачає систему лімітів, встановлених колегіальним органам і посадовим особам в розрізі стандартних та нестандартних кредитних продуктів по розміру кредитів одному позичальнику та загального портфеля виданих кредитів. Ліміти встановлюються в залежності від якості сформованого портфеля, якості управління, професійної підготовки працівників, регіону тощо. Банк структурує ступені кредитного ризику, установлює граничні ризики по відношенню к кожному конкретному позичальнику, а також по категоріям позичальників, належних до визначеного сектору економічної діяльності або географічному регіону. Такі ризики регулярно контролюються та переглядаються. Кредитний комітет Банку встановлює ліміти кредитування для кожного окремого позичальника на підставі колегіального ріше-ння. Ліміти кредитування передбачають обмеження по сумі та строку погашення кожної кредитної угоди, а також можуть включати обмеження по цільовому використанню кредитних коштів. При структуруванні ризиків при кредитуванні корпоративних клієнтів, Банк може встановлювати графіки погашення кредитів з урахуванням сезонності бізнесу позичальника та при необхідності отримувати гарантії його зв'язаних структур, укладати угоди по забезпеченню відповідних кредитів, фіксувати частки власних вкладень позичальників на усіх етапах реалізації кредитного проекту, вимагати переказ грошових потоків по угоді в Банк тощо. Для регіональних підрозділів Банку встановлені обмеження по розміру кредитів, рішення про надання яких регіональний підрозділ приймає без затвердження у Головному банку. Ці обмеження встановлюються по відношенню до сум окремих кредитних договорів, загального обсягу кредитів, умов окремих програм кредитування. Оскільки кредитна політика Банку містить встановлення пріоритетності якості позичальника над якістю доступного забезпечення, рішення про надання кредиту базується, насамперед, на оцінці кредитоспроможності позичальника. Банк проводить послідовну політику диверсифікації кредитного портфеля з метою зниження кредитних ризиків. Крім того, Банк приймає незабезпечені кредитні ризики при проведенні міжбанківських операцій. З метою обмеження подібних кредитних ризиків в Банку встановлюються ліміти для банків-контрагентів на підставі комплексної оцінки фінансового стану, а також вивчення не фінансових факторів, які можуть вплинути на банк-контрагент у цілому. Ліміти на проведення міжбанківських операцій встановлюються і переглядаються Кредитним комітетом Банку. При надходженні інформації про погіршення або можливе погіршення фінансового стану банку-контрагенту підрозділ ризик-менеджменту Банку має право оперативно зупинити дію кредитного ліміту та інформує про це керівництво. Моніторинг кредитного ризику - це комплекс дій Банку по отриманню та аналізу інформації про клієнта протягом строку дії кредитного договору. Моніторинг дозволяє оперативно реагувати на виникаючі ризики виконання зобов'язань позичальником по кредитній операції та знижає обсяг проблемних кредитів. Моніторинг кредитної угоди включає: ў моніторинг виконання позичальником умов кредитної угоди, в першу чергу - своєчасності розрахунків по кредиту та відсоткам; ў моніторинг фінансового стану на підставі наданої фінансової інформації (звітності); ў моніторинг цільового використання кредитних коштів, досягнення запланованих показників бізнес-плану/техніко-економічного обґрунтування позичальника; ў моніторинг забезпечення; ў моніторинг не фінансової інформації (юридичні аспекти, репутація позичальника, інше). Ринковий ризик Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання ринкової вартості фінансових активів, котировок деривативів, курсів іноземних валют. Як правило, ринковий ризик притаманний тим інструментами, які є в торговому портфелі або утримуються Банком з метою продажу. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, ділингу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, похідних інструментів (деривативів) та інших активів. З метою управління ринковим ризиком Банком застосовуються наступні інструменти: ў встановлення лімітів на суму конкретної угоди щодо купівлі або продажу, якщо вона укладається на умовах, за яких результат її проведення залежить від коливання ринкових цін; ў встановлення ліміту на загальний розмір валютної позиції, встановлення ліміту на сукупний розмір інвестиційного портфеля; ў оцінка волатильності котирувань; ў розрахунок лімітів вкладень в цінні папери на основі розрахованих Stop Loss лімітів та діапазону зміни котирувань цінних паперів; ў позаплановий перегляд лімітів у випадку різкої зміни кон'юнктури ринку або значного зниження ресурсної бази Банку; ў формування резервів на покриття можливих збитків. Інший ціновий ризик Банк ідентифікує, вимірює та проводить моніторинг наступних видів цінового ризику, що має вплив на фінансово-економічну діяльність та прибутковість операцій: ў процентний ризик, ў ціновий ризик цінних паперів, ў ціновий ризик товарів. Банком застосовуються такі методи вимірювання процентного ризику: ў розрахунок процентної маржі та спреду, ў аналіз розривів за строками (GAP-аналіз), ў метод альтернативної вартості, який передбачає порівняння фактичних процентних платежів за фінансовими інструментами з процентними платежами, розрахованими за ринковими процентними ставками, ў індексний факторний аналіз, ў імітаційне моделювання. Управління процентним ризиком передбачає застосування заходів його мінімізації. Одним із способів мінімізації процентного ризику є встановлення лімітів розриву в строках погашення процентних активів та процентних пасивів. Ліміт може встановлюватись по кожній групі процентних активів та пасивів. Банк мінімізує розрив не тільки в строках , але і в сумах залученого пасиву чи наданого активу. Другий спосіб мінімізації процентного ризику - внесення спеціальних пунктів в договори щодо зміни процентних ставок по вкладам та кредитам в залежності від коливань ринку, або змін у грошово-кредитній політиці Національного банку України. Даний спосіб може бути реалізований тільки з дотриманням вимог чинного законодавства щодо зміни процентних ставок у договорах. Що стосується цінового ризику цінних паперів, то у разі якщо Банк буде розміщувати цінні папери в портфелі на продаж за умови, що про продаж таких цінних паперів укладено договір (форвардний контракт), який засвідчує зобов'язання продавця продати такі папери та зобов'язання покупця купити ці папери у визначенний час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладання такого форвардного контракту, ціновий ризик цінних паперів Банку не буде притаманний. Проте, в цьому випадку, Банк наражається на збільшення ступені кредитного ризику. Також, наявність в портфелі на продаж високоліквідних цінних паперів - державних цінних паперів, цінних паперів, які рефінансуються або емітовані Національним банком України, мінімізує ціновий ризик цінних паперів. Ціновий ризик товарів має опосередкований вплив на рівень кредитного ризику через зміну вартості заставного майна. З метою визначення впливу цінового ризику на якість кредитного портфелю Банк використовує методи стрес-тестування за параметрами - рівень інфляції, зміна вартості корзини критичного вживання, ринкової вартості предметів застави. Географічний ризик На ступінь географічного ризику впливають кліматичні, національні, політичні, економічні або інші особливості регіонів (територій), в яких розташована мережа структурних підрозділів Банку. Процес визначення географічного ризику в Банку поділено на оцінку внутрішнього та зовнішнього географічного ризику. Банк, розташований тільки в Україні, не наражається на зовнішній географічний ризик. Притаманний Банку внутрішній географічний ризик зумовлено економічним та політичним станом регіонів, в яких розміщена мережа Банку. Джерелом географічного ризику є окремий конкретний контрагент - клієнт, позичальник, боржник, емітент цінних паперів, що робить географічний ризик складовою кредитного ризику, процентного ризику або цінового. В залежності від цього, мінімізація географічного ризику відбувається паралельно із зменшенням ступені відповідного ризику. Процентний ризик В результаті несприятливого коливання на ринку процентних ставок Банк наражається на процентний ризик, джерелом якого є дисбаланс активів та зобов'язань, чутливих до зміни процентних ставок по строкам переоцінки. Позиція дисбалансу потенційно може бути джерелом додаткового прибутку Банка, однак може і збільшувати ризик втрат. З метою зниження процентного ризику Банк використовує комплексну систему управління ризиками, яка базується на оцінці та лімітуванні ризику, створенні стрес-моделей. Результати оцінки та аналіз величини процентного ризику подаються кожного місяця на засідання Комітету з управління активами та пасивами, який приймає рішення щодо зміни процентної політики Банка, а також внутрішніх лімітів на рівень процентного ризику. Окрім помісячної оцінки величини процентного ризику, Банк здійснює оперативний моніторинг різноманітних показників, які характеризують рівень процентного ризику, які бере на себе Банк. Оперативний та регулярний моніторинг величини процентного ризику дозволяє керівництву Банку приймати своєчасні та адекватні рішення, спрямовані на запобігання прибутковості операцій та дотримання встановлених лімітів відсоткового ризику. Використання внутрішніх механізмів та процедур дозволяють Банку ефективно управляти процентним ризиком та уникати втрат, пов'язаних з даним видом ризику. Валютний ризик Валютний ризик - це ризик, пов'язаний із впливом коливання обмінних курсів на вартість фінансових інструментів. Банком встановлюються ліміти щодо рівня ризику за позиціями в іноземній валюті згідно з вимогами Національного банку. Моніторинг позицій здійснюється на щоденній основі. Банк встановив такі ліміти для мінімізації валютного ризику: ў загальна відкрита валютна позиція ў загальна довга відкрита валютна позиція ў загальна коротка відкрита валютна позиція Внутрішні ліміти Банку відповідають вимогам до управління валютним ризиком, встановленим Національним банком. Ризик ліквідності Ризик ліквідності - ризик фінансових втрат, пов'язаний з нездатністю Банка своєчасно і в повному обсязі виконати свої зобов'язання. Джерелом ризику ліквідності є розбіжність активів та пасивів Банку по строкам погашення. Крім того, потенційний негативний вплив на ризик ліквідності можуть справляти високий кредитний ризик та високий інвестиційний ризик. Політика Банку у сфері управління ризиком ліквідності, націлена на оптимізацію співвідношення ризику ліквідності та прибутковості здійснюваних Банком операцій. Банк здійснює поточний аналіз та перспективний прогноз стану ліквідної позиції, виконує оцінку ступені волатильності джерел фінансування, розробляє рекомендації по оптимізації структури активів и пасивів. Діюча система управління ризиком ліквідності дозволяє управляти ліквідною позицією Банку, як з точки зору забезпечення безумовного виконання зобов'язань Банка, так й з точки зору забезпечення клієнтів необхідними ліквідними коштами. Процес управління банківською ліквідністю полягає в гнучкому поєднанні протилежних вимог - максимізації прибутковості з обов'язковим додержанням норм ліквідності. Управління ліквідністю Банку здійснюється як оперативно, так і на довгострокову перспективу. Управління ризиком ліквідності включає наступні етапи: ў вибір методу ідентифікації та управління ризиком ліквідності, ў управління активами і пасивами Банку з урахуванням ризику ліквідності з використанням таких методів - управління фондами і структурою балансу, формування плану ліквідності, конверсія фондів, управління резервною позицією, управління кредитною позицією, розподіл ресурсів по активних операціях за принципом узгодження термінів, використання GAP. В управлінні ризиком ліквідності Банком визначаються наступні підходи. Управління ліквідністю через активи. Сутність цього підходу полягає в залученні високоліквідних активів, які повністю забезпечують потреби ліквідності Банку, і передбачає визначення оптимального для Банку співвідношення високоліквідних і загальних активів з урахуванням стабільної ресурсної бази і здійснення порівняльного аналізу цінової динаміки на ринках, придатних для реалізації активів; а також, в максимальній диверсифікації активів, зменшенні концентрації кредитних вкладень. Управління ліквідністю через зобов'язання. Зміст цього підходу полягає в запозиченні коштів у кількості, достатній для повного покриття потреб у ліквідних засобах, і передбачає прогнозний аналіз потреби Банку у ліквідних коштах через порівняння вхідних і вихідних грошових потоків, прогнозування стану фінансових ринкові прогнозний аналіз вартості підтримки ліквідної позиції, інваріантний аналіз різних джерел запозичення ліквідних коштів за параметрами (доступність, відносна вартість, відповідність строків залучення та тривалості потреби в ліквідних коштах, правила регулювання, обмеження на використання), вибір оптимального варіанта підтримки ліквідної позиції та обгрунтування управлінських рішень. Управління ліквідністю через активи і зобов'язання. Сутність цього підходу полягає в тому, що частина попиту на ліквідні засоби задовольняється за рахунок залучення високоліквідних активів, а решта - за допомогою проведення операцій запозичення коштів.

Протягом звітного року Банк не здійснював суттєвих капітальних інвестицій. Фінансові інвестиції Банку здійснюються шляхом проведення операцій з купівлі-продажу цінних паперів, які формують портфель на продаж та не мають довгострокового характеру.

Визнання придбаних основних засобів здійснюється за первісною вартістю (вартістю придбання) з урахуванням витрат, пов'язаних з доставкою, монтажем, введенням в експлуатацію, а також сум непрямих податків, держмита та інших витрат, пов'язаних з придбанням та/або введенням в експлуатацію об'єктів. Зміна первісної вартості здійснюється у випадках поліпшення, модернізації, доустаткування і реконструкції таких основних засобів. Вартість ремонтних робіт (поточний і капітальний ремонти), а також послуг по обслуговуванню основних засобів відноситься на рахунки витрат Банку. Після первинного визнання облік основних засобів здійснюється в подальшому за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Основні засоби класифіковані в Банку по групах. З метою приведення балансової (первісної) вартості основних засобів у відповідність із справедливою вартістю, Банком самостійно може проводитись переоцінка. Переоцінена вартість та переоцінена сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно залишкової вартості та суми зносу на Індекс переоцінки. Індекс переоцінки на певну дату визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість, що склалась на цю ж дату. Ліквідаційна вартість основних засобів дорівнює нулю. Ліквідаційна вартість переглядається Банком щорічно наприкінці року. Крім того, щороку (наприкінці) Банк переглядає основні засоби на зменшення корисності. Оцінюючи наявність ознак того, що корисність основних засобів може зменшитись, Банк бере до уваги такі критерії: ў вартість основних засобів зменшилась значно більше ніж очікувалось, внаслідок плину часу (морального зносу), або більш інтенсивного використання, або фізичного пошкодження; ў протягом періоду експлуатації відбулись зміни негативного характеру у технологічному, ринковому, економічному або правовому оточенні Банку, які вплинули на інтенсивність або спосіб експлуатації основних засобів. Нематеріальні активи Визнання придбаних нематеріальних активів здійснюється за первісною вартістю (вартістю придбання) з урахуванням витрат, пов'язаних з доставкою, налагодженням, введенням в експлуатацію, а також сум непрямих податків, держмита та інших витрат, пов'язаних з введенням в експлуатацію об'єктів. Зміна первісної вартості здійснюється у випадках поліпшення, модернізації, удосконалення таких нематеріальних активів. Вартість послуг по обслуговуванню та супроводженню нематеріальних активів відноситься на рахунки витрат Банку. Після первинного визнання облік нематеріальних активів здійснюється в подальшому за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Нематеріальні активи класифіковані в Банку по групах. З метою приведення балансової (первісної) вартості нематеріальних активів у відповідність із справедливою вартістю, Банком самостійно може проводитись переоцінка. Переоцінена вартість та переоцінена сума зносу об'єкта нематеріальних активів визначається множенням відповідно залишкової вартості та суми зносу на Індекс переоцінки. Індекс переоцінки на певну дату визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість, що склалась на цю ж дату. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів дорівнює нулю. Наприкінці кожного року Банк переглядає нематеріальні активи на зменшення корисності. Оцінюючи наявність ознак того, що корисність нематеріальних активів може зменшитись, Банк бере до уваги такі критерії: ў вартість нематеріальних активів зменшилась значно більше ніж очікувалось, внаслідок плину часу (морального зносу), або більш інтенсивного використання, або пошкодження; ў протягом періоду експлуатації відбулись зміни негативного характеру у технологічному, ринковому, економічному або правовому оточенні Банку, які вплинули на інтенсивність або спосіб експлуатації нематеріальних активів. Оперативний лізинг (оренда), за яким Банк виступає лізингодавцем та/або лізингоодержувачем Надання Банком основних засобів в оперативний лізинг (оренду) відбувається на підставі укладеного договору, в якому визначається, зокрема, склад об'єктів лізингу (оренди), строк лізингу (оренди), лізингові (орендні) платежі, а також інші чинники. Об'єктом лізингу (оренди) в Банку є основні засоби. Протягом всього строку лізингу надані в оперативний лізинг (оренду) основні засоби амортизуються Банком-лізингодавцем на загальних підставах, та можуть переглядатись на зменшення корисності на загальних підставах. Утримання та експлуатація наданих в лізинг основних засобів здійснюється згідно умов договору лізингу (оренди). Орендні платежі, отримані Банком, визнаються як інші операційні доходи, як правило, на прямолінійній основі, якщо тільки інша систематична основа не передбачена договором лізингу (оренди). Крім власних основних засобів, Банк може надавати в суборенду основні засоби, що отримані самим Банком в оперативний лізинг (оренду) протягом строку, визначеного в договорі суборенди, але не більше строку лізингу (оренди). Передавання основних засобів в суборенду здійснюється у відповідності до умов договору суборенди та з урахуванням вимог основного договору лізингу (оренди). Лізинг (оренда) класифікується Банком як оперативний, якщо він не передає в основному всі ризики та винагороди щодо володіння основними засобами. Отримання Банком основних засобів в оперативний лізинг (оренду) для використання у виробничій діяльності відбувається на строк, що не перевищує 50 відсотків строку їх корисного використання. Орендовані основні засоби Банком не амортизуються, не переоцінюються та не переглядаються на зменшення корисності. При оперативному лізингу (оренді) орендні платежі, що сплачені Банком, визнаються як інші операційні витрати, як правило, на прямолінійній основі, якщо тільки інша систематична основа не передбачена договором лізингу (оренди). Утримання та експлуатація наданих в лізинг (оренду) основних засобів здійснюється згідно умов договору лізингу (оренди). Витрати, що пов'язані з утриманням та експлуатацією орендованих Банком основних засобів відображаються за статею "Адміністративні та інші операційні витрати". Амортизація необоротних активів Амортизаційні відрахування по основних фондах нараховуються щомісячно по прямолінійному методу, виходячи з терміну корисного використання. Амортизація основних засобів не припиняється на період реконструкції, модернізації та добудови, дообладнання та консервації цих активів. Нарахування амортизації припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: або на дату переведення активів до категорії активів, що утримуються для продажу, або на дату припинення визнання активів. Протягом року метод амортизації залишається незмінним. Наприкінці кожного звітного року, методи нарахування амортизації основних засобів переглядаються на відповідність економічним вигодам, що очікує отримати Банк від їх застосування. Терміни корисного використання основних засобів переглядаються у разі: ў зміни очікуваних економічних вигод від їх використання (зміни виробничих та технологічних процесів Банку, фізичного або морального зносу основних засобів тощо); ў наприкінці кожного звітного року на наступний рік (виключення становлять значні зміни в законодавстві або нормативній базі, які відбуваються всередині року та можуть суттєво вплинути на фінансовий результат чи інші чинники звітності). По малоцінних необоротних матеріальних активах амортизація нараховується в розмірі 100% вартості у першому місяці експлуатації. Амортизаційні відрахування по нематеріальних активах нараховуються щомісячно по прямолінійному методу, виходячи з терміну корисного використання. Амортизація не нараховується на товарні знаки та "ноу-хау", тобто на ті нематеріальні активи, вартість яких не змінюється в процесі використання. Протягом року метод амортизації залишається незмінним. Наприкінці кожного звітного року методи нарахування амортизації нематеріальних активів переглядаються на відповідність економічним вигодам, що очікує отримати Банк від їх застосування. Терміни корисного використання нематеріальних активів переглядаються у разі: ў зміни очікуваних економічних вигод від їх використання (зміни виробничих та технологічних процесів Банку, морального зносу нематеріальних активів тощо); ў наприкінці кожного звітного року на наступний рік (виключення становлять значні зміни в законодавстві або нормативній базі, які відбуваються всередині року та можуть суттєво вплинути на фінансовий результат чи інші чинники звітності). Залучені кошти Кошти клієнтів (юридичних та фізичних осіб) залучені Банком на вимогу та строкові, кошти інших банків, залучені Банком на вимогу та строкові, в тому числі кошти на кореспондентських рахунках, отримані кредити від інших банків, кошти, що залучені шляхом випуску власних цінних паперів - ощадних (депозитних) сертифікатів та облігацій, а також кошти, що залучені на умовах субординованого боргу входять до складу залучених коштів Банку. Кошти, залучені Банком шляхом випуску (видачі) ощадних (депозитних) сертифікатів класифікуються за економічною суттю та для цілей бухгалтерського обліку як строковий вклад (депозит). Проте, в звітності такі кошти представляються за статею "Боргові цінні папери, емітовані банком". Банк оцінює залучені кошти під час первісного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію та інші платежі, що пов'язані з ініціюванням вкладів (депозитів). Банк оцінює залучені кошти після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту/премії. Витрати за залученими коштами (проценти та комісійні, що є невід'ємною частиною вкладу (депозиту)) відображаються в звітності за статею "Процентні витрати". Окремі, не пов'язані з безпосереднім "народженням" операції із залучення коштів, комісії відображаються в звітності за статею "Комісійні доходи" або "Комісійні витрати". Боргові цінні папери, емітовані Банком, оцінюються під час первісного визнання за справедливою вартістю. Банк оцінює боргові цінні папери після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту/премії. Витрати за борговими цінними паперами (проценти) відображаються в звітності за статею "Процентні витрати". Примiтка 9. Основні засоби та нематеріальні активи на 31 грудня 2018 року (на кінець дня) (тис.грн.) Рядок Найменування статті Будівлі, споруди та передавальні пристрої Машини та обладнання Транспорт-ні засоби Інструменти, прилади, інвентар (меблі) Інші необоротні матеріальні активи Незавершені капітальні вкладення в основні засоби та немате-ріальні активи Нематеріальні активи Усього 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 Балансова вартість на 31 грудня 2016 року на кінець дня (на початок 2017 року) 788 337 324 838 833 62 543 3725 1.1 Первісна (переоцінена) вартість 2091 4381 1186 2431 2495 62 1305 13951 1.2 Знос на 31 грудня 2016 року на кінець дня (на початок 2017 року) (1303) (4044) (862) (1593) (1662) - (762) (10226) 2. Надходження - - - - - - - - 3. Капітальні інвестиції на поліпшення основних засобів та вдосконалення нематеріальних активів - - - - - - - - 4. Передавання, в тому числі: - - - - - - - - 4.1 Передавання в експлуатацію - - - - - - - - 5. Вибуття (44) (6) - (114) - - - (164) 5.1 - вибуття первісної вартості (104) (202) - (251) (163) - - (720) 5.2 - вибуття зносу 60 196 - 137 163 - - 556 6. Амортизаційні відрахування (120) (142) (31) (59) (31) - (69) (452) 7. Балансова вартість на 31 грудня 2017 року на кінець дня (на початок 2018 року) 624 189 293 665 802 62 474 3109 7.1 Первісна (переоцінена) вартість 1987 4179 1186 2180 2332 62 1305 13231 7.2 Знос на 31 грудня 2017 року на кінець дня (на початок 2018 року) (1363) (3990) (893) (1515) (1530) - (831) (10122) 8. Надходження - - - - - - - - 9. Капітальні інвестиції на поліпшення основних засобів та вдосконалення нематеріальних активів - - - - - - - - 10. Передавання, в тому числі: - - - - - - - - 10.1 Передавання в експлуатацію - - - - - - - - 11. Вибуття - - - - - - - - 11.1 - вибуття первісної вартості - - - - - - - - 11.2 - вибуття зносу - - - - - - - - 12. Амортизаційні відрахування (324) (182) (94) (135) (91) - (207) (1033) 13. Балансова вартість на 31 грудня 2018 року на кінець дня 300 7 199 530 711 62 267 2076 13.1 Первісна (переоцінена) вартість 1987 4179 1186 2180 2332 62 1305 13231 13.2 Знос на 31 грудня 2018 року на кінець дня (1687) (4172) (987) (1650) (1621) - (1038) (11155) Станом на 31 грудня 2018 року (на кінець дня): Основних засобів, стосовно яких є передбачені законодавством обмеження щодо володіння, користування та розпорядження, немає. Первісна вартість нематеріальних активів, щодо яких є обмеження права власності, складає 1026 тис.грн. Тобто, на всі нематеріальні активи існує тільки право користування, право власності належить авторам таких активів у відповідності до чинного законодавства. Оформлених у заставу основних засобів та нематеріальних активів немає. Основних засобів, вилучених з експлуатації на продаж, немає. Первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів складає 5963 тис.грн. та нематеріальних активів - 24 тис.грн. Створених нематеріальних активів немає. Збільшення або зменшення вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом звітного періоду, що виникають у результаті переоцінок, а також у результаті збитків від зменшення корисності, визнаних або сторнованих безпосередньо у власному капіталі, не відбувалось. Метод оцінки необоротних активів, а також крітерії визначення ознак потенційного збитку від зменшення корисності необоротних активів зазначені в Примітці 4. "Принципи облікової політики" (п.4.9. "Основні засоби", п.4.10. "Нематеріальні активи"). Наявність зовнішніх ознак із значним негативним впливом економічного та правового характеру, які впливають на ступінь інтенсивності використання необоротних активів, розташованих на неконтрольованій українською владою території (м. Донецьк), визначає, що існують ознаки потенційного збитку від зменшення корисності таких необоротних активів. Сума 1033 тис.грн. зазначена в Примітці 21. "Адміністративні та інші операційні витрати" за рядками 2 та 3, в Примітці 24. "Операційні сегменти". Сума 2076 тис.грн. зазначена в Звіті про фінансовий стан (Баланс), в Примітці 17. "Аналіз активів та зобов'язань за строками їх погашення", в Примітці 24. "Операційні сегменти".

Банк здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України. Набрання чинності з 01.01.2011р. Податкового кодексу суттєво вплинуло на зменшення приросту кількості фізичних осіб-підприємців, які стали клієнтами Банку у 2018 році. Переважна кількість фізичних осіб-підприємців, які закривали рахунки у Банку протягом 2018 року, причиною припинення співпраці з Банком, у якості суб'єктів господарювання, зазначали припинення підприємницької діяльності, несприятливе становище в країні, воєні дії. В той же час, зміни чинного законодавства, актів органів державної влади не мали суттєвого впливу на кредитну та депозитну діяльність Банку. Також відсутні факти суттєвого впливу (негативного або позитивного) чинного законодавства, актів органів державної влади на діяльність Банку на фондовому ринку. У зв'язку з тим, що Банк не проводить свою діяльність у сфері виробництва, він не є учасником екологічних правовідносин, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки. Нормативно-правові акти в частині екологічного законодавства не поширюються на Банк. Протягом 2018 року, й на дату звітності також, банківська галузь України характеризувалась досить високими ризиками, мала низьку ліквідність банківської системи в цілому, нормативні обмеження, велику кількість проблемних і збанкрутілих банків й відсутність дешевих ресурсів. Банківських сектор залишався здебільшого збитковим протягом 2016-2018 років - розчищення балансів банків від проблемної заборгованості вимагає суттєвого доформування резервів. Як відомо, банківська установа працює ефективно, якщо її доходи приблизно у два рази перевищують операційні витрати і витрати на створення резервів. Наразі, немає жодного банку в країні, якому вдається бути ефективним за даним критерієм. За підсумками 2016-2018 років по показниках ефективності банківська система перебуває в найважчому стані навіть у порівнянні із кінцем 90-х років минулого століття. Незважаючи на заходи щодо стабілізації фінансового стану банків, ключові ризики такі, як втрата активів і зниження їх ефективності, для банківської системи зберігаються на високому рівні. Протягом звітного 2018 року операційне середовище залишалось складним, що пояснює суперечливість позицій відносно надання валютних кредитів, дострокового виконання окремих зобов'язань, а також інших аспектів взаємодії банків з клієнтами. Останнє може значно активізувати й прискорити процес консолідації на фінансовому ринку, у тому числі, за рахунок активізації питань про зміну власників окремих банків - "нові гравці" будуть заходити капіталом у вже працюючі банки й розбудовувати їх. Основні зміни в роботі банківського сектора в Україні в майбутньому в першу чергу будуть стосуватися операційного середовища. Посилення конкуренції змушує банки активно застосовувати і впроваджувати різноманітні способи залучення нових та утримання існуючих клієнтів. Очевидно, що безперечну перевагу над своїми конкурентами мають ті банки, які йдуть в ногу з часом, швидко адаптуються до коливань економічної та політичної ситуації, вимог ринку і потреб клієнтів. Тенденції розвитку ринку банківських послуг свідчать про актуальність питання формування максимально наповненого, збалансованого відносно рентабельності та різноманітності портфелю послуг у межах кожного окремого банку та досягнення балансу між вже існуючими і новими банківськими послугами. Поряд з розширенням спектру банківських послуг, все більшого значення набувають такі чинники, як репутація банків, якість та оперативність надання послуг, географія мережі тощо. Отже, уявлення про надійність конкретного банку базується не тільки на аналізі економічних даних, а й на узагальненні вже існуючих думок про банк. Банк "СОЮЗ" як і інші комерційні банки, будучи складовою банківської системи України, відчуває на собі весь спектр дії як загальноекономічної ситуації в країні, так і державних заходів грошово-кредитного регулювання. Стабілізація ситуації в Україні, і, відповідно, стабілізація банківського сектора в значній мірі залежатиме від дій уряду, які будуть спрямовані, насамперед, на вирішення політичного конфлікту та проведення реформ у фінансовій, адміністративній, фіскальній та правовій системах країни. Проте останнім часом урядом запроваджуються жорсткі та непопулярні заходи, проведення яких може як позитивно, так і негативно вплинути на економіку України в цілому та банківську систему зокрема. Наразі, керівництво Банку вживає усіх необхідних заходів для відновлення та підтримання стабільності і репутації Банку в умовах, що склалися. Однак з більш-меншою вірогідністю неможливо визначити як буде у подальшому розвиватися ситуація у країні в цілому та, відповідно, як це може вплинути на результати діяльності та фінансовий стан Банку.

Посилення кризових тенденцій в економіці України, які спостерігаються останнім часом, лише до певної міри можна пояснити наслідками зовнішньої агресії та обмежувальних торговельних заходів, що зумовили втрату чималої частини вітчизняного виробництва. Головним, глибинним чинником їх посилення є дуже серйозні системні економічні деформації, що накопичувалися тривалий час - фактично весь період з моменту набуття Україною державної незалежності - і зрештою не могли не зумовити масштабних процесів деградації економіки. Наразі, значних втрат продовжує зазнавати й вітчизняна банківська система. На фоні стрімкого падіння економіки, діяльність банківського сектору України в 2016-2018 роках характеризувалася скороченням активної діяльності банків, відтоком депозитів приватних та корпоративних клієнтів, який призвів до суттєвого зменшення реальної ресурсної бази, високим попитом на іноземну валюту, збільшенням питомої ваги проблемних кредитів та отриманням збитків. Протягом звітного 2018 року операційне середовище залишалось складним, що пояснює суперечливість позицій відносно надання валютних кредитів, дострокового виконання окремих зобов'язань, а також інших аспектів взаємодії банків з клієнтами. Останнє може значно активізувати й прискорити процес консолідації на фінансовому ринку, у тому числі, за рахунок активізації питань про зміну власників окремих банків. Основні зміни в роботі банківського сектора в Україні в майбутньому в першу чергу будуть стосуватися операційного середовища. Посилення конкуренції змушує банки активно застосовувати і впроваджувати різноманітні способи залучення нових та утримання існуючих клієнтів. Очевидно, що безперечну перевагу над своїми конкурентами мають ті банки, які йдуть в ногу з часом, швидко адаптуються до коливань економічної та політичної ситуації, вимог ринку і потреб клієнтів. Тенденції розвитку ринку банківських послуг свідчать про актуальність питання формування максимально наповненого, збалансованого відносно рентабельності та різноманітності портфелю послуг у межах кожного окремого банку та досягнення балансу між вже існуючими і новими банківськими послугами. Поряд з розширенням спектру банківських послуг, все більшого значення набувають такі чинники, як репутація банків, якість та оперативність надання послуг, географія мережі тощо. Отже, уявлення про надійність конкретного банку базується не тільки на аналізі економічних даних, а й на узагальненні вже існуючих думок про банк. Банк "СОЮЗ" як і інші комерційні банки, будучи складовою банківської системи України, відчуває на собі весь спектр дії як загальноекономічної ситуації в країні, так і державних заходів грошово-кредитного регулювання. Жорстка конкуренція на ринку банківських послуг вимагає від топ-менеджменту Банку швидких рішень, нестандартних підходів, оперативної реалізації проектів. Переваг та лідерства на ринку банківських послуг можна досягнути лише завдяки швидкій адаптації до змін зовнішнього середовища, розширенню географічної присутності, вмінню задовольняти потреби клієнтів і створювати нові банківські послуги, які будуть користуватись попитом. Також важливим є збільшення вартості Банку як фінансової установи шляхом нарощування ресурсної бази, капіталу та підвищення рівня доходів. Ключовим напрямком діяльності Банку є: корпоративне фінансування, що дозволяє юридичним особам відчути переваги комплексного та індивідуального підходу в реалізації інвестиційних і кредитних проектів; обслуговування поточної діяльності клієнтів; організація випуску та обігу цінних паперів. У відносинах з клієнтами Банк відрізняє персональний стиль і гнучкість співробітництва, що включає розробку оптимальних фінансових рішень та продуктів індивідуально під клієнта, широкий спектр консалтингових послуг, інформаційну та аналітичну підтримку. Головна мета політики Банку це - забезпечення клієнтів професійним та комфортним банківським сервісом через надання якісних послуг; зберігання прибуткової діяльності, яка відповідає інтересам акціонерів та заохочення акціонерів і надалі інвестувати в розвиток Банку. Банк "СОЮЗ" постійно проводить моніторинг конкурентів та коригує свою цінову політику залежно від стану ринку. Конкурентні переваги Банку: ў наявність чіткого уявлення про стратегію розвитку Банку; ў послуги, орієнтовані на клієнтів, принципи партнерства; ў індивідуальний підхід, розуміння особливостей діяльності кожного клієнта; ў конкурентоспроможні умови доступу до банківських продуктів; ў технологічність способів прийняття рішень; ў наявність чітко поставленої мети. Стабілізація ситуації в Україні, і, відповідно, стабілізація банківського сектора в значній мірі залежатиме від дій уряду, які будуть спрямовані, насамперед, на вирішення політичного конфлікту та проведення реформ у фінансовій, адміністративній, фіскальній та правовій системах країни. Проте останнім часом урядом запроваджуються жорсткі та непопулярні заходи, проведення яких може як позитивно, так і негативно вплинути на економіку України в цілому та банківську систему зокрема. Наразі керівництво Банку вживає усіх необхідних заходів для підтримання стабільної діяльності Банку в умовах, що склалися. Однак з більш-меншою вірогідністю неможливо визначити як буде у подальшому розвиватися ситуація у країні в цілому та, відповідно, як це може вплинути на результати діяльності та фінансовий стан Банку. Зміни в обліковій політиці застосовуються Банком у разі якщо: ў існують відповідні вимоги МСФЗ; ў зміни приводять до того, що фінансова звітність надає достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, умов і подій на фінансовий стан, фінансові результати діяльності, грошові потоки Банку. Зміни в обліковій політиці здійснюються після першого застосування Банком МСФЗ та не є виправленням помилок. У зв'язку з цим застосування Банком змін в обліковій політиці здійснюється ретроспективно, начебто така політика застосовувалась в попередніх звітних періодах, інформація за якими подається у фінансовій звітності. В цьому випадку, Банк коригує кожний компонент власного капіталу на початок періоду, на який впливає ця зміна, за найперший поданий попередній період, а також коригує інші порівнювані суми, інформація про які розкрита за кожний поданий попередній період, так, наче нова облікова політика застосовувалась завжди. Зміни в облікових оцінках відбуваються у зв'язку із змінами обставин, на яких базувалась оцінка. За своїм характером перегляд оцінок не стосується попередніх періодів та не є виправленням помилок. Вплив змін облікових оцінок визнається Банком перспективно, тобто застосовується до операцій, умов і подій з дати зміни в оцінці. Зміна в обліковій оцінці впливає на прибуток або збиток Банку лише в поточному періоді або в майбутніх періодах. Суттєві облікові оцінки та судження; їх вплив на визнання активів та зобов'язань Під час застосування принципів облікової політики з метою складання фінансової звітності управлінський персонал Банку ураховує, чи допоможе розкриття інформації користувачам у розумінні відображення операцій, інших подій та умов, поданих у фінансових результатах діяльності та фінансовому стані Банку. У викладі суттєвих облікових політик або в інших примітках фінансової звітності Банком застосовані судження, що їх використовував управлінський персонал, та які мають найсуттєвіший вплив на суми, визнані у фінансовій звітності. Судження застосовуються таким чином, щоб фінансова звітність була доречною для потреб користувачів з прийняття економічних рішень та достовірною - без помилок і перекручень, вільною від упереджень, обачливою та повною у всіх суттєвих аспектах. Так, управлінський персонал у процесі виконання вимог облікової політики застосовує судження, визначаючи: ў коли практично всі значні ризики та винагороди від володіння фінансовими активами та орендованими активами передаються іншим контрагентам; ў чи є певні продажі банківських продуктів (послуг), по суті, угодами про фінансування, а тому такими, що не ведуть до збільшення доходу; ў чи свідчить сутність відносин між Банком та контрагентом, такому, що Банк здійснює або не здійснює контроль над ним, або має спільний контроль над угодою або має будь-який інший суттєвий вплив на контрагента; ў чи можно визначити актив як контрактне право отримувати грошові кошти або інші активи; ў чи відповідає фінансовий інструмент основним характеристикам для визнання його похідним фінансовим інструментом; ў чи класифікується характер договірних відносин між Банком та контрагентом як такий, що відповідає визначенню фінансового лізингу (оренди); ў чи класифікуються операції купівлі-продажу цінних паперів як такі, що відповідають визначенню операцій репо; ў критерії визнання операційних сегментів; ў критерії визнання одиниці об'єктів основних засобів; ў наявність ознак потенційного (не формального) збитку від зменшення корисності активів; ў ступінь ймовірності, властивий надходженню майбутніх економічних вигід, що відносяться до використання активу (для визнання нематеріального активу).

Існування потенційних зобов'язань, визначених в цій Примітці, як наявних поточних, так і непередбачуваних, вірогідність їх виконання та оцінка невизначеності, що пов'язана із сумами та/або часом вибуття активів станом на 31 грудня 2017 року (на кінець дня) розкривається з урахуванням обізнанності управлінського персоналу Банку щодо майбутнього перебігу подій й припущення в частині подальшого безперервного продовження діяльності Банку. І) Розгляд справ в суді Станом на 31 грудня 2018 року (на кінець дня) в Банку не існує потенційних зобов'язань, що пов'язані із розглядом справ в суді, в яких Банк виступає в якості відповідача. ІІ) Потенційні податкові зобов'язання Станом на 31 грудня 2018 року (на кінець дня) в Банку не існує непередбачених потенційних податкових зобов'язань. Податкові зобов'язання, що існують станом на 31 грудня 2018 року (на кінець дня), пов'язані із сплатою поточних податків за результатами діяльності Банку, яка проводилась в звітному та попередніх періодах. ІІІ) Зобов'язання з капітальних вкладень Станом на 31 грудня 2018 року (на кінець дня) в Банку немає контрактних зобов'язань з придбання та/або поліпшення необоротних активів. ІV) Зобов'язання оперативного лізингу (оренди) Таблиця № 26.1. Майбутні мінімальні орендні платежі за невідмовним договором про оперативний лізинг (оренду) (тис.грн.) Рядок Найменування статті за 2018 рік за 2017 рік 1 2 3 4 1. Від 1 до 5 років 50 150 2. Усього 50 150 Станом на 31 грудня 2018 року (на кінець дня) Банк не має договорів суборенди. V) Зобов'язання, що пов'язані з кредитуванням Таблиця № 26.2. Структура зобов'язань, що пов'язані з кредитуванням (тис.грн.) Рядок Найменування статті Примітки за 2018 рік за 2017 рік 1 2 3 4 5 1. Зобов'язання з кредитування, що надані - - 2. Резерв за зобов'язаннями, що пов'язанні з кредитуванням - - 3. Усього зобов'язань, що пов'язані з кредитуванням за мінусом резерву - -

Основнi напрямки iнвестицiйної дiяльностi Емiтента визначаються стратегiєю розвитку Банку, спрямованою на вдосконалення iснуючих та розвиток нових банківських продуктів. Стратегiчна мета Банку на 2019 рiк: Основною стратегiчною метою дiяльностi банку є збiльшення його ринкової вартостi шляхом пiдвищення конкурентноздатностi, створення бездоганного iмiджу та довiри до нього, впiзнання бренду та пiдвищення ефективностi дiяльностi.Прiоритетнi цiлi i напрямки розвитку: 1. Збiльшення активiв банку 2. Збiльшення клiєнтської бази, формування бази постiйних клiєнтiв. 3. Розвиток iнфраструктури банку. 4. Укрiплення позицiй на ринку банкiвських послуг: зайняти 30-40% сегменту ринку по обслуговуванню юридичних осiб, 15-20% - по обслуговуванню фiзичних осiб та поступове просунення власного банкiвського продукту на територiю iнших областей України з метою завоювання iнших ринкових нiш. 5. Нарощування капiталу 6. Проведення виваженої кредитної полiтики, що дозволяє знизити ризики кредитних операцiй. 7. Розвиток ресурсної бази з метою задоволення потреб клiєнтiв у банкiвських продуктах з урахуванням фiнансових можливостей i забезпечення лiквiдностi. Збiльшення обсягiв залучених коштiв 8. Максимiзацiя ефективностi використання залучених коштiв. 9. Розвиток операцiй з кредитування, детального вивчення фiнансового стану позичальникiв. 10. Розвиток операцiй з клiєнтами. З метою їх оперативного обслуговування проведення удосконалення системи вiддаленого керування рахунком "Клiєнт - банк", збiльшення числа її користувачiв. 11. Збiльшення кiлькостi клiєнтiв банку, створення оптимальних умов для роботи з клiєнтами, розробка нових пакетiв послуг, утримання доходностi операцiй з розрахунково-касового обслуговування; пiдвищення якостi та швидкостi обслуговування клiєнтiв. 12. Дотримання високих стандартiв в областi банкiвської таємницi з урахуванням iнтересiв клiєнтiв. 13. Пiдвищення якостi менеджменту i прийнятих управлiнських рiшень, а також якостi обслуговування клiєнтiв за допомогою пiдвищення квалiфiкацiї i спецiалiзацiї персоналу банку та введення нових програмних комплексiв. 14. Удосконалення iнформацiйних систем для користування клiєнтами, системи електронних переказiв та iн. 15. Пiдвищення платоспроможностi та укрiплення фiнансової стiйкостi. 16. Диверсифiкацiя дiяльностi на рiзних напрямках з метою зниження банкiвських ризикiв.

Протягом звiтного 2018 року Емiтент не здiйснював фiнансування дослiджень та розробок.

Iнша iнформацiя, яка може бути iстотною для оцiнки iнвестором фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента вiдсутня