АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК"

Iнформацiя про змiни в органiзацiйнiй структурi Емiтента. Органiзацiйна структура була затверджена Рiшенням Наглядової ради №38 вiд 29.11.2018 р. i була введена в дiю з 03.12.2018 р. Дiюча органiзацiйна структура була затверджена Рiшенням Наглядової ради №22 вiд 30.08.2019 р. i була введена в дiю з 02.09.2019 р. Протягом звiтного року Емiтент не створював дочiрнiх пiдприємств. Емiтент не має фiлiй та представництв, до його структури входять вiдокремленi структурнi пiдроздiли мережi Емiтента - вiддiлення. Всi вiддiлення зареєстрованi на територiї України. Ролi та перспективи розвитку структурних пiдроздiлiв Емiтента. Метою створення та основними функцiями вiддiлень вiдповiдно до положень про вiддiлення є полiпшення обслуговування клiєнтiв та надання всiм клiєнтам можливостi управлiння власними коштами в зручнiй для нього формi. Вiддiлення здiйснюють вiд iменi Емiтента обслуговування клiєнтiв (пiдприємств, установ, органiзацiй i населення) шляхом виконання операцiй та надання послуг, вiдповiдно до Статуту Емiтента, банкiвської лiцензiї, нормативно-правових актiв Нацiонального банку України, положення про вiддiлення та iнших локальних актiв Емiтента.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв Емiтента за станом на кiнець звiтного 2019 року складає 190 осiб; середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв 23 особи, та осiб, якi працюють за сумiсництвом, - 1 особа; чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) за станом на кiнець звiтного року складає 1 особа. Фонд оплати працi штатних працiвникiв за станом на кiнець звiтного 2019 року склав 46 447,7 тис. грн., що на 11 409,2 тис.грн. бiльше, нiж у минулому роцi. На ринку фiнансових та банкiвських послуг вiдбувається перегрупування сил, формується бiльш професiйне середовище, що дає можливiсть пiдвищити якiсть у всiх сферах роботи банку, в цiнi <унiверсальнi> спецiалiсти - особливо в тих напрямках, якi скорочуються в першу чергу. Набiр персоналу в порiвняннi з минулими роками мiнiмiзiровано, но вакансiї iз прiоритетних напрямкiв актуальнi. В той же час - формується база контактiв <на майбутнє>. Навчання внутрiшнiх кадрових резервiв в банку є альтернативою зовнiшньому пiдбору та орiєнтується на стратегiю бiзнесу, в першу чергу фокусується на: використаннi внутрiшнiх семiнарiв та тренiнгiв, якi направлено на пiдвищення якостi обслуговування, вдосконалення навичок продажу. Кадрова полiтика являє собою програму просування банку у громадськiй свiдомостi працiвникiв як органiзацiї в цiлому та передбачає розумiння iнтересiв банку, розвиток лояльностi до банку. З цiєю цiллю розроблено систему мотивацiї та компенсацiйного пакету з забезпеченням досягнення результату, що залежить вiд KPI (ключових показникiв роботи), одним з яких є виконання та перевиконання плану Банку. Рiвень винагороди у банку залишається на стабiльному рiвнi, змiни можуть вiдбуватися тiльки в залежностi вiд прiоритетностi напрямку бiзнесу: частина з/п виплачується за результатами виконання поставлених завдань - як iндивiдуальних, так i по банку в цiлому, зберiгається можливiсть отримувати змiнну частину, яка виплачується за результатами роботи, що розподiляє вiдповiдальнiсть кожного за кiнцевий результат. За 2019 рiк сума коштiв, спрямованих на виплати за програмами пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв та на iнформацiйно-консультацiйнi послуги, склала 79,1 тис. грн. Кошти на соцiальнi програми для працiвникiв протягом року не спрямовувались. Станом на кiнець звiтного перiоду пiдроздiли банку укомплектованi квалiфiкованими спецiалiстами. Iз загальної кiлькостi працюючих на кiнець 2019 року 197 осiб має повну вищу освiту. Пiдвищення квалiфiкацiї здiйснюється вiдповiдно до вимог НБУ. З цiєю метою було органiзовано навчання та розвиток персоналу у 2019 роцi: 12 осiб вiдвiдали тематичнi семiнари та тренiнги та отримали 8 сертифiкатiв з пiдвищення квалiфiкацiї.

Станом на 01.01.2020р. Емiтент є членом або учасником таких установ: Фiнансовi органiзацiї: - Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб - ПрАТ "Перше всеукраїнське бюро кредитних iсторiй" Платiжнi системи: - MasterCard International Incorporated - Visa International Service Association - Нацiональна система масових електронних платежiв (НСМЕП) - S.W.I.F.T. - Western Union Financial Services Inc. - Money Gram Payment Systems, Inc. Асоцiацiї: - Асоцiацiя українських банкiв - Українська мiжбанкiвська Асоцiацiя членiв платiжних систем <ЕМА> - Українська Нацiональна Iпотечна Асоцiацiя (УНIА) MasterCard International Incorporated. Мiсцезнаходження: 2000 Purchase Street Purchase, NY 10577 USA. MasterCard International Incorporated - мiжнародна платiжна система, що об'єднує 22 тисячi фiнансових пiдприємств в 210 країнах свiту. Заснована в 1966 роцi в результатi згоди мiж декiлькома американськими банками в утвореннi асоцiацiї. Сучасна платiжна система MasterCard International Incorporated пропонує широкий вибiр карткових продуктiв для фiзичних та юридичних осiб. Емiтент став асоцiйованим членом в 2002р. при спонсорствi ПАТ <Перший український Мiжнародний Банк> (головний офiс розташований: вул. Андрiївська, 4, м. Київ, Україна). Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Money Gram Payment Systems, Inc. Мiсцезнаходження: MoneyGram International MoneyGram Headquarters 1550 Utica Avenue South St. Louis Park, MN 55416 1-800-328-5678 952-591-3000. Money Gram Payment Systems, Inc. - американська фiнансова компанiя, що займається операцiями на мiжнародному фiнансовому ринку. Компанiя заснована в 1940 роцi. Об'єднання здiйснює вiдправку та виплату грошових переказiв в iноземнiй валютi по територiї України (дол. США, Євро) за кордон/ отриманих iз-за кордону для фiзичних осiб, iнiцiйованих через систему <Money Gram>. По всьому свiту Money Gram Payment Systems, Inc. працює з найбiльшими фiнансовими iнститутами, що надають послуги через мережу своїх вiддiлень. Швидкiсть отримання повiдомлення 10-15 хвилин. В свiтi є 176 000 мiсць представництв у 190 країн свiту. Емiтент став членом в 2007р. Емiтент здiйснює проведення операцiй з фiзичними особами у вiдповiдностi до встановлених системою <Money Gram> тарифiв, термiнiв та умов. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. S.W.I.F.T. Мiсцезнаходження: "S.W.I.F.T" S.C.K.L. Avenue Adele, B-1310, LA Hulpe. S.W.I.F.T. (спiвтовариство всесвiтнiх мiжбанкiвських телекомунiкацiй) є провiдною мiжнародною органiзацiєю в сферi фiнансових телекомунiкацiй. Основними напрямками дiяльностi S.W.I.F.T. є надання оперативного, надiйного, ефективного, конфiденцiйного та захищеного вiд несанкцiонованого втручання доступу до телекомунiкацiйного обслуговування банкам та для проведення робiт по стандартизацiї форм i методiв обмiну фiнансовою iнформацiєю. Емiтент став членом в 1998р. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Visa International Service Association. Мiсцезнаходження головного офiсу: 900 Metro Centre Boulevard, Foster City, California, USA. Visa International Service Association - американська компанiя, що пропонує послуги по проведенню платiжних операцiй, що забезпечує взаємодiю мiж власником картки, пiдприємством, що займається торгiвлею чи надає послуги, а також фiнансовими пiдприємствами. Visa приймається до оплати бiльше нiж у 150 країн свiту, має бiльше 24 млн. точок обслуговування, включаючи один мiльйон банкоматiв. Цiєю системою користуються бiльше нiж 21 тисяча фiнансових органiзацiй. Виникла система в 1958 роцi. Емiтент став асоцiйованим членом в 2002р. при спонсорствi ПАТ <Перший український Мiжнародний Банк> (головний офiс розташований: вул. Андрiївська, 4, м. Київ, Україна). Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Western Union Financial Services Inc. Мiсцезнаходження: 12500 E. Belford Ave Englewood, CO 80112 USA. Western Union Financial Services Inc. - найбiльша у сучасному свiтi система переказу грошей, що функцiонує протягом 150 рокiв та дозволяє без всiляких втрат переказати грошi клiєнта усього за декiлька хвилин у будь-який з 200 тисяч пунктiв компанiї, що працють у 200 країнах. Послугами цiєї системи мають можливiсть скористатися понад 80 вiдсоткiв мешканцiв земної кулi. Компанiя Western Union Financial Services Inc. створена у США у 1851 роцi. Об'єднання здiйснює вiдправку та виплату грошових переказiв в нацiональнiй валютi по територiї України та в iноземнiй валютi: дол. США - за кордон/ iз-за кордону; Євро - iз-за кордону для фiзичних осiб, iнiцiйованих через систему <Вестерн Юнiон>. Емiтент є активним учасником цiєї платiжної системи, завдяки якiй клiєнти Емiтента можуть здiйснювати переказ коштiв у 195 країнах свiту. Емiтент є членом з 2009р. Емiтент здiйснює проведення операцiй з фiзичними особами у вiдповiдностi до встановлених системою <Вестерн Юнiон> тарифiв, термiнiв та умов. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Асоцiацiя українських банкiв. Мiсцезнаходження: Україна, 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15, к. 703. Асоцiацiя українських банкiв - створена як всеукраїнська недержавна, незалежна, добровiльна, некомерцiйна органiзацiя, яка об"єднує дiючi в Українi комерцiйнi банки та представляє їх системнi iнтереси у вiдносинах з Нацiональним банком, Верховною Радою, Адмiнiстрацiєю Президента, Кабiнетом Мiнiстрiв, Державною податковою адмiнiстрацiєю, Верховним судом України, iншими державними та недержавними установами та органiзацiями. Емiтент є членом асоцiацiї з 2002р. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. ПрАТ "Перше всеукраїнське бюро кредитних iсторiй". Мiсцезнаходження: Україна, 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, 3-й поверх (лiве крило). ПрАТ "Перше всеукраїнське бюро кредитних iсторiй" веде кредитнi iсторiї юридичних i фiзичних осiб та надає банкам i небанкiвським фiнансово-кредитним установам великий спектр спецiалiзованих систем пiдтримки прийняття рiшень та управлiння ризиками. Емiтент є членом бюро з 2005р. Емiтент володiє часткою у статутному капiталi об'єднання у розмiрi 0,85%. Нацiональна система масових електронних платежiв. Мiсцезнаходження: 03005, Україна, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31/33. Нацiональна система масових електронних платежiв - внутрiшньодержавна банкiвська багатоемiтентна платiжна система масових платежiв, в якiй розрахунки за товари та послуги, одержання готiвки та iншi операцiї здiйснюються за допомогою платiжних смарт-карток за технологiєю, що розроблена Нацiональним банком України. Емiтент є членом з 2006р. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Українська Нацiональна Iпотечна Асоцiацiя (УНIА). Мiсцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3, корпус ДКДЗ "Днiпро". УНIА об'єднує органiзацiї, що активно працюють на ринках фiнансiв та нерухомостi, що за обсягом виданих кредитiв займають понад 70% ринку iпотечного житлового кредитування. Метою створення i дiяльностi Асоцiацiї є сприяння всебiчному розвитку iпотечних вiдносин, масовому поширенню по всiй територiї України iпотечного фiнансування суб'єктiв економiчних вiдносин. Емiтент є її членом з 2006 р. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Українська мiжбанкiвська Асоцiацiя членiв платiжних систем "ЕМА". Мiсцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Микiльсько-Слобiдська, 2-Б, 5 (1) пiд'їзд. Асоцiацiя була створена 19 березня 1999р. українськими банками, членами платiжної системи Europay International для координацiї розвитку ринку платiжних карт Maestro i Mastercard в Українi. 11 листопада 2004 року Асоцiацiя перейменована в Українську мiжбанкiвську Асоцiацiю членiв платiжних систем "ЕМА". Асоцiацiя членiв платiжних систем "ЕМА" здiйснює взаємодiю з мiжнародними платiжними системами та iншими системами, якi використовують платiжнi карти; забезпечує функцiонування та розвиток системи колективної безпеки; взаємодiю та представлення iнтересiв членiв Асоцiацiї в державних органах з питань розвитку карткових програм, юридичних i технологiчних питань карткового бiзнесу та безготiвкових платежiв громадян, проводить навчальнi програми для держателiв карт та торгових пiдприємств, пiдготовку та перепiдготовку працiвникiв банкiв та державних органiв, вiдповiдальних за питання безготiвкових розрахункiв iз використанням платiжних карт. Емiтент є членом з 2007р. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб. Мiсцезнаходження: Україна, 04053, м. Київ, вул. Сiчових стрiльцiв, 17. Фонд є державною спецiалiзованою установою, яка виконує функцiї державного управлiння у сферi гарантування вкладiв фiзичних осiб та заснований з метою захисту iнтересiв фiзичних осiб - вкладникiв банкiв. Емiтент став членом в 2000р. Емiтент не володiє часткою у статутному капiталi об'єднання. Результати фiнансово-господарської дiяльностi Емiтента не залежать вiд iнших учасникiв зазначених вище об'єднань.

Емiтент не проводить спiльну дiяльнiсть з iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами.

До Емiтента протягом 2019 року не надходили будь-якi пропозицiї з боку третi осiб щодо реорганiзацiї.

Пiдроздiли Емiтента керуються <Облiковою полiтикою АТ <ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК>, затвердженою рiшенням Наглядової ради (протокол № 34 вiд 28.11.2019р.) Принципи облiкової полiтики. 3.1. Облiкова полiтика Банку побудована у вiдповiдностi до вимог Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi з дотриманням таких принципiв бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi. Повнота бухгалтерського облiку (повне висвiтлення) Всi банкiвськi операцiї пiдлягають реєстрацiї на рахунках бухгалтерського облiку без виняткiв. Фiнансова звiтнiсть повинна вмiщувати всю iнформацiю про фактичнi та можливi результати операцiй Банку, яка може впливати на рiшення, що приймаються згiдно з нею. Превалювання сутностi над формою Операцiї облiковуються та розкриваються у звiтностi вiдповiдно до їх сутностi та економiчного змiсту, а не за їх юридичною формою. Автономнiсть Активи та зобов'язання Банку повиннi бути вiдокремленi вiд активiв i зобов'язань iнших банкiв (пiдприємств) i власникiв Банку. Окреме вiдображення активiв та пасивiв Усi рахунки активiв та пасивiв оцiнюються окремо i вiдображаються в розгорнутому виглядi. Усi рахунки є активими або пасивними, за винятком поточних рахункiв клiєнтiв, якi можуть мати активне i пасивне сальдо, клiрингових, транзитних або технiчних рахункiв. Оцiнка (iсторична (фактична)) собiвартiсть Активи i зобов'язання облiковуються прiоритетно за вартiстю їх придбання чи виникнення (за подiєю, що сталася ранiше). Активи та зобов'язання в iноземнiй валютi, за винятком немонетарних статей, мають переоцiнюватися при змiнi офiцiйного валютного курсу на звiтну дату. Обережнiсть (обачнiсть) Застосування в бухгалтерському облiку методiв оцiнки, вiдповiдно до яких активи та/або дохiд не завищуються, а зобов'язання та/або витрати - не занижуються. Безперервнiсть дiяльностi Оцiнка активiв Банку здiйснюється, виходячи з припущення, що його дiяльнiсть буде тривати в майбутньому. Якщо Банк планує скоротити масштаби своєї дiяльностi, це повинно розкриватися у фiнансових звiтах. Нарахування та вiдповiднiсть доходiв i витрат Для визначення фiнансового результату звiтного перiоду потрiбно порiвняти доходи звiтного перiоду з витратами, що були здiйсненi для отримання цих доходiв. Доходи i витрати вiдображаються в бухгалтерському облiку та фiнансовiй звiтностi в момент їх виникнення, незалежно вiд дати надходження або сплати грошових коштiв. Цей принцип застосовується за таких умов: ? якщо фiнансовий результат операцiї, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути досить точно оцiнений; ? якщо доход або витрати вiдповiдають виникненню реальної заборгованостi (за дебетом - у разi доходу i за кредитом - у разi витрат). Умови вважаються виконаними, якщо: ? є договiр про надання (отримання) послуг, який має юридичну силу; ? є документи, якi пiдтверджують повне або часткове надання (отримання) послуг, а саме: акт приймання-передавання, акт виконаних робiт, платiжна вимога-доручення, накладна. За цих умов доходи (витрати) за операцiєю з надання (отримання) послуг визнаються у бухгалтерському облiку в мiру їх надання (отримання). В зв'язку з тим, що через вiдсутнiсть необхiдних даних не можна визначити точну суму доходiв вiд здiйснення деяких операцiй Банку в останнi днi мiсяця, доходи враховуються в наступному мiсяцi, незважаючи на те, що послуга надана у попередньому мiсяцi. У разi невиконання зазначених вище умов принципи нарахування та вiдповiдностi застосовуються в межах принципу обережностi, за яким неприпустима як переоцiнка активiв, так i недооцiнка зобов'язань. Банк повинен врахувати доходи вiд наданої послуги у розмiрi витрат, пов'язаних з наданням такої послуги, якщо є впевненiсть в отриманнi цих доходiв; якщо такої впевненостi немає, враховуються тiльки витрати. Доходи за такими операцiями облiковуються пiд час їх фактичного отримання. Суттєвiсть У фiнансових звiтах повинна вiдображатись вся суттєва iнформацiя, корисна для прийняття рiшень. Iнформацiя є суттєвою, якщо її вiдсутнiсть або викривлення може вплинути на економiчнi рiшення користувачiв звiтностi. Вiдкритiсть Фiнансовi звiти мають бути достатньо зрозумiлими i детальними, щоб уникнути двозначностi, правдиво вiдображати операцiї Банку з необхiдними поясненнями в примiтках про правила оцiнки активiв i зобов'язань. Операцiї повиннi вiдповiдати змiсту статей звiтiв. Звiтнiсть має бути чiтко викладена i зрозумiла користувачам. Сталiсть (послiдовнiсть) Постiйне з року в рiк застосування Банком обраних методiв. Змiна методiв облiку та оцiнки статей балансу можлива у випадках, коли це вимагається мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi та нормативними актами Нацiонального банку України, а також у вападках, коли така змiна приводить до надання бiльш достовiрної i доречнiшої iнформацї щодо фiнансового стану, результатiв дiяльностi, грошових потокiв Банку у його фiнансовiй звiтностi. 3.2. Забороняється взаємний залiк активiв та зобов'язань, або доходiв та видаткiв, як в бухгалтерських записах, так i в фiнансовiй звiтностi, а саме: ? кредитiв, вкладiв (депозитiв) та iншої кредиторської та дебiторської заборгованостi рiзних юридичних та фiзичних осiб; ? кредитiв, вкладiв (депозитiв) та iншої кредиторської та дебiторської заборгованостi одних i тих же юридичних чи фiзичних осiб, що враховуються в рiзних валютах та з рiзними термiнами повернення; ? вкладiв (депозитiв) та кредитiв, наданих пiд заставу вкладу (депозиту); ? витрат на виплату процентiв та доходiв у виглядi процентiв тiєї ж самої юридичної особi. II. МЕТОДИ ОЦIНКИ АКТИВIВ ТА ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, IНШИХ ФIНАНСОВИХ IНСТРУМЕНТIВ 4. Загальнi вимоги до оцiнки Бухгалтерський облiк, що ведеться Банком, передбачає процес визнання кожної окремої статтi балансу та звiту про фiнансовий стан, основними елементами яких є активи, зобов'язання та власний капiтал. Необхiдною умовою для визнання активiв та зобов'язань в балансi є оцiнка, тобто можливiсть визначення грошової суми, в якiй елементи балансу мають бути вiдображенi у звiтностi. Своєчасна i об'єктивна оцiнка (переоцiнка) активiв, зобов'язань (балансових i позабалансових) та прийняття на пiдставi такої оцiночної iнформацiї адекватних управлiнських рiшень надають змогу здiйснювати заходи з полiпшення структури балансу, зменшення низько лiквiдних i недоходних (неробочих) активiв, що врештi сприяє змiцненню фiнансового стану та стабiльностi Банку. Облiкова полiтика Банку в частинi методiв оцiнки активiв та зобов'язань, їх переоцiнки, створення оцiночних резервiв на покриття можливих втрат реалiзується вiдповiдно до МСФЗ, законодавства, нормативно-правових актiв, правил та положень Банку. Для ведення бухгалтерського облiку та складання статистичної i фiнансової звiтностi активи i зобов'язання Банку оприбутковуються за: - iсторичною або первiсною вартiстю (вартiстю їх придбання або виникнення); - справедливою (ринковою) вартiстю. 5. Основнi засоби та нематерiальнi активи 5.1. Основнi засоби та iншi необоротнi матерiальнi активи - матерiальнi активи, якi Банк утримує з метою використання їх у процесi своєї дiяльноcтi, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк). 5.1.1. Оцiнка та облiк основних засобiв в Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСБО 16 "Основнi засоби" та Iнструкцiї з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 № 480, iз змiнами та доповненнями. Об'єкт основних засобiв визнається активом, якщо iснує ймовiрнiсть того, що Банк отримає в майбутньому економiчнi вигоди вiд його використання та вартiсть його може бути достовiрно визначена. 5.1.2. Придбанi основнi засоби облiковуються за первiсною вартiстю. Первiсна вартiсть придбаного об'єкта основних засобiв складається з таких витрат: ? суми, що сплачується постачальникам активiв (з вирахуванням торговельних знижок) та пiдрядникам за виконання будiвельно-монтажних робiт (без непрямих податкiв); ? реєстрацiйних зборiв, державного мита та аналогiчних платежiв, що здiйснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобiв; ? суми ввiзного мита; ? суми непрямих податкiв в зв'язку з придбанням (створенням) основних засобiв (якщо вони не вiдшкодовуються Банку); ? витрат зi страхування ризикiв, пов'язаних з доставкою основних засобiв; ? витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобiв; ? iнших витрат, що безпосередньо пов'язанi з доведенням основних засобiв до стану, у якому вони придатнi для використання за призначенням. Адмiнiстративнi та iншi витрати, якi не належать безпосередньо до витрат на придбання або доведення об'єкта до робочого стану, не включаються до його первiсної вартостi. 5.1.3. Пiсля початкового визнання облiк основних засобiв у Банку (крiм групи "Будинки, споруди та передавальнi пристрої") ведеться за первiсною вартiстю (собiвартiстю) з вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi. При цьому методi переоцiнка основних засобiв не здiйснюється. Обраний метод Банк застосовує для всiх об'єктiв певної групи основних засобiв. 5.1.4. За потреби, Правлiння Банку згiдно з чинним законодавством може приймати рiшення щодо переоцiнки або iндексацiї основних засобiв як у фiнансовому так i у податковому облiку. Переоцiнка об'єкта основних засобiв здiйснюється, якщо його залишкова вартiсть суттєво (бiльш нiж на 10 вiдсоткiв) вiдрiзняється вiд його справедливої вартостi на дату складання балансу. Пiд час переоцiнки об'єкта основних засобiв на ту саму дату здiйснюється переоцiнка всiх об'єктiв групи основних засобiв, до якої належить цей об'єкт. У цьому випадку для групи основних засобiв, що переоцiнюються, з початку наступного року обирається метод облiку за переоцiненою вартiстю (справедливою вартiстю) з вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi. В Облiкову полiтику вносяться вiдповiднi змiни. 5.1.5. З 01.01.2012 облiк основних засобiв групи "Будинки, споруди та передавальнi пристрої" ведеться за переоцiненою вартiстю (справедливою вартiстю) з вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi. Переоцiнка групи основних засобiв "Будинки, споруди та передавальнi пристрої" проводиться щорiчно станом на 31 грудня звiтного року за таким методом вiдображення накопиченої амортизацiї на дату переоцiнки (без перегляду норм амортизацiї): накопичена амортизацiя перераховується пропорцiйно змiнi балансової вартостi об'єкта основних засобiв таким чином, щоб пiсля переоцiнки балансова вартiсть дорiвнювала переоцiненiй вартостi. Переоцiнена первiсна вартiсть i сума зносу об'єкта основних засобiв визначається множенням первiсної вартостi та суми зносу об'єкта основних засобiв на iндекс переоцiнки. Iндекс переоцiнки визначається дiленням справедливої вартостi об'єкта, який переоцiнюється, на його залишкову вартiсть. Рiзниця мiж сумою (перевищення) попереднiх дооцiнок i сумою попереднiх уцiнок залишкової вартостi об'єкта основних засобiв включається до складу нерозподiленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капiталу пiд час вибуття об'єктiв основних засобiв, якi ранiше були переоцiненi. Переоцiнка основних засобiв здiйснюється вiдповiдно до Iнструкцiї з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 № 480, зi змiнами та доповненнями, розробленої з врахуванням основних вимог мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi. 5.1.6. Знос основних засобiв нараховується прямолiнiйним методом згiдно з порядком нарахування амортизацiї, який викладено в чинному Положеннi про порядок бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв та нарахування амортизацiї у Банку. Лiквiдацiйна вартiсть активу для розрахунку норми амортизацiї приймається за нуль. Нарахування амортизацiї починається з першого числа мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому об'єкт основних засобiв став придатним для корисного використання, i припиняється, починаючи з першого числа мiсяця, наступного за мiсяцем вибуття основних засобiв. У фiнансовому облiку амортизацiї пiдлягають усi необоротнi активи (крiм землi i незавершених капiтальних iнвестицiй) з вiднесенням загальної суми амортизацiї на витрати Банку. У податковому облiку амортизацiя нараховується та вiдноситься до витрат згiдно з вимогами чинного податкового законодавства України. Банк може застосовувати прискорений метод нарахування амортизацiї, пiсля прийняття вiдповiдного рiшення Правлiнням Банку. В податковому облiку метод прискореної амортизацiї не застосовується. Амортизацiя не нараховується, якщо балансова вартiсть необоротних активiв дорiвнює їх лiквiдацiйнiй вартостi. Амортизацiя необоротних активiв не припиняється на перiод їх реконструкцiї, модернiзацiї, добудови, дообладнання та консервацiї. Нарахування амортизацiї припиняється на одну з двох дат, що настає ранiше: на дату переведення активiв до категорiї активiв, утримуваних для продажу, iнвестицiйної нерухомостi, або на дату припинення визнання активiв. 5.1.7. Первiсна вартiсть основних засобiв збiльшується на суму витрат, пов'язаних iз полiпшенням об'єкта (модернiзацiя, модифiкацiя, добудова, дообладнання, реконструкцiя тощо), у результатi чого збiльшуються майбутнi економiчнi вигоди, первiсно очiкуванi вiд використання цього об'єкта. В податковому облiку змiна вартостi основних засобiв здiйснюється згiдно з вимогами чинного податкового законодавства України. До модернiзацiї (модифiкацiї) можна вiднести роботи, що виконуються з метою покращення ресурсу виробу iз замiною будь-яких частин, у тому числi базових на частини, якi вiдрiзняються вiд замiнюваних бiльшою потужнiстю або iншими показниками, що покращують властивостi основного засобу, та призводять до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, первiсноочiкуваних вiд використання об'єкта. Дообладнання - це встановлення додаткового обладнання, або пристроїв. Добудова - це роботи з завершення будiвництва об'єкта. Реконструкцiя для будiвель i споруд капiтального характеру - це комплекс будiвельних робiт, пов'язаних iз змiною технiко-економiчних показникiв або використання об'єкта за новим призначенням в межах iснуючих будiвельних габаритiв. 5.1.8. Капiтальний ремонт будiвель та споруд капiтального характеру - це комплекс будiвельних робiт, пов'язаних з вiдновленням або покращенням експлуатацiйних показникiв iз замiною або вiдновленням несучих або огороджувальних конструкцiй та iнженерного обладнання без замiни будiвельних габаритiв об'єкта та його технiко-економiчних показникiв. Ремонтно-реставрацiйнi роботи в будiвлях i спорудах капiтального характеру - це комплекс заходiв з вiдновлення та фiзичного збереження пам'яток в iснуючому виглядi без змiни їх художньо-iсторичного вигляду, що включають реставрацiю пам'яток архiтектури, елементи ремонту, консервацiї, а також пристосування їх для нового використання. Капiтальний ремонт транспортних засобiв - ремонт, який виконується для вiдновлення справностi та повного або близького до повного вiдновлення ресурсу виробу iз замiною чи вiдновленням будь-яких частин, у тому числi базових. Капiтальним ремонтом комп'ютерної технiки вважається замiна материнської плати i процесора. Процес модернiзацiї комп'ютерної технiки включає в себе встановлення додаткових пристроїв (наприклад: мережеве обладнання, мультимедiйне обладнання, збiльшення оперативної пам'ятi тощо), якi розширюють сферу застосування комп'ютерної технiки. Капiтальним ремонтом банкомата вважається замiна системного блоку, монiтора, диспенсера, картридера. 5.1.9. Витрати, що здiйснюються для пiдтримання об'єкта основних засобiв у придатному для використання станi та одержання первiсно визначеної суми майбутнiх економiчних вигод вiд його використання (проведення технiчного огляду, нагляду, обслуговування, поточного ремонту тощо), включаються до складу витрат звiтного перiоду i не впливають на його залишкову вартiсть. 5.1.10. За потреби Банк може приймати основнi засоби у заставу або надавати у заставу власнi основнi засоби, якi здатнi реально забезпечити виконання зобов'язань вiдповiдно до законодавчих актiв України. 5.1.11. Об'єкти основних засобiв припиняють визнаватися в балансi у разi їх вибуття внаслiдок продажу, безоплатного передавання (передавання без переходу права власностi), втрати (лiквiдацiї) або невiдповiдностi критерiям їх визнання як активiв. При реалiзацiї основних засобiв, що були в експлуатацiї та залишкова вартiсть яких перевищує цiну реалiзацiї, сума перевищення залишкової вартостi над цiною реалiзацiї вiдноситься на витрати Банку. В податковому облiку при визначеннi таких витрат необхiдно керуватись нормами дiючого податкового законодавства України. Порядок облiку власних основних засобiв, наданих у заставу, а також порядок реалiзацiї, передачi та лiквiдацiї основних засобiв Банку визначений чинним Положенням про порядок бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв та нарахування амортизацiї у Банку. 5.2. Малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - матерiальнi активи, якi Банк утримує з метою використання їх у своїй дiяльностi, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року та вартiсть придбання яких не перевищує 6000 (шiсть тисяч) гривень. Амортизацiя малоцiнних необоротних активiв нараховується в першому мiсяцi використання об'єкта (при передачi його в експлуатацiю) в розмiрi 100 вiдсоткiв його вартостi. Порядок списання непридатних для подальшого використання малоцiнних необоротних активiв визначений чинним Положенням про порядок бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв Банку. 5.3. Списанi (лiквiдованi) основнi засоби та iншi необоротнi матерiальнi активи можуть бути (за потреби та економiчної доцiльностi) утилiзованi. Порядок здiйснення та оформлення лiквiдацiї об'єктiв основних засобiв через знищення (з утилiзацiєю) визначений чинним Положенням про порядок бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв та нарахування амортизацiї у Банку. Витрати на знищення (утилiзацiю) списаних основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв вiдносяться на рахунок 7499 "Iншi витрати" на пiдставi акту виконаних робiт по знищенню (утилiзацiї). 5.4. Необоротнi активи, якi Банк утримує з метою продажу, та їх балансова вартiсть буде вiдшкодовуватися через операцiю з продажу, а не поточного використання, визнаються необоротними активами, утримуваними для продажу. Оцiнка та облiк необоротних активiв, утримуваних для продажу, в Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСФЗ 5 "Непоточнi активи, утримуванi для продажу, та припинена дiяльнiсть" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 № 480, iз змiнами та доповненнями. Банк не має права облiковувати необоротний актив, який було тимчасово вилучено iз використання, якщо його балансова вартiсть в основному вiдшкодовуватиметься пiд час поточного використання, як необоротний актив, утримуваний для продажу. 5.4.1. Банк класифiкує необоротнi активи, як утримуванi для продажу, якщо на дату прийняття рiшення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, виконуються такi умови: стан активiв, у якому вони перебувають, дає змогу здiйснити негайний продаж i є високий ступiнь iмовiрностi їх продажу протягом року з дати класифiкацiї. Якщо на дату прийняття рiшення про визнання необоротних активiв як таких, що утримуються для продажу, не виконуються вищезазначенi умови, але будуть виконанi протягом трьох мiсяцiв пiсля визнання активу, то Банк має право класифiкувати їх як утримуванi для продажу. Банк зобов'язаний продовжувати класифiкувати необоротнi активи, як утримуванi для продажу, якщо не було здiйснено продаж протягом року через подiї чи обставини, за якими Банк не може здiйснити контроль, а також якщо є достатнi свiдчення того, що Банк продовжує виконувати план продажу необоротного активу. 5.4.2. Перед первiсною класифiкацiєю активiв як утримуваних для продажу Банк здiйснює оцiнку балансової вартостi активiв: а) для необоротних активiв Банку, що облiковуються за первiсною вартiстю (собiвартiстю), така оцiнка полягає в переглядi їх на зменшення корисностi з вiдображенням такого зменшення (у разi його визнання) в облiку; б) для необоротних активiв Банку, що облiковуються за переоцiненою вартiстю (справедливою вартiстю), така оцiнка передбачає здiйснення їх переоцiнки. 5.4.3. Необоротнi активи, що утримуються Банком для продажу, оцiнюються i вiдображаються в бухгалтерському облiку за найменшою з двох оцiнок: балансовою вартiстю або справедливою вартiстю за вирахуванням витрат на продаж та облiковуються на балансовому рахунку 3408 "Необоротнi активи, утримуванi для продажу". Зменшення/вiдновлення корисностi необоротних активiв, утримуваних для продажу, визнається в доходах або витратах на дату припинення їх визнання. Амортизацiя на необоротнi активи, утримуванi для продажу, не нараховується як у фiнансовому, так i у податковому облiку. 5.4.4. Якщо банк класифiкував необоротний актив як утримуваний для продажу, але надалi не виконуються умови наведенi в пунктi 5.4.1, то такий актив не класифiкується як необоротний актив, утримуваний для продажу. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку переведення необоротних активiв залежно вiд намiрiв щодо способу їх подальшого використання: до категорiї необоротних активiв, призначених для використання в процесi дiяльностi або до категорiї iнвестицiйна нерухомiсть. 5.5. Iнвестицiйна нерухомiсть - нерухомiсть (земля чи будiвля або частина будiвлi, або їх поєднання), утримувана Банком як власником (або орендарем як актив з права користування) з метою отримання орендних платежiв або збiльшення вартостi капiталу чи для досягення обох цiлей, а не для: - використання у виробництвi чи при постачаннi товарiв, при наданнi послуг чи для адмiнiстративних цiлей, або - продажу в звичайному ходi дiяльностi. 5.5.1. Оцiнка та облiк iнвестицiйної нерухомостi в Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСБО 40 "Iнвестицiйна нерухомiсть" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 № 480, iз змiнами та доповненнями. Iнвестицiйна нерухомiсть, утримувана Банком - орендарем як актив з права користування, визнається вiдповiдно до МСФЗ 16 "Оренда". 5.5.2. До iнвестицiйної нерухомостi належать об'єкти основних засобiв, визначенi за такими критерiями: ? земля, що утримується з метою отримання вигод вiд зростання капiталу в довгостроковiй перспективi (не для реалiзацiї в короткостроковiй перспективi в процесi дiяльностi); ? земля, подальше використання якої на цей час не визначено (якщо Банк ще не визначив, чи буде вiн використовувати землю як нерухомiсть, зайняту власником, чи для короткострокового продажу пiд час звичайної дiяльностi, тодi земля вважається утриманою для збiльшення капiталу); ? будiвля, що перебуває у власностi Банку (або пов'язаний з будiвлею актив з права користування, що утримується Банком) та надана в оренду за одним або кiлькома договорами про оперативну оренду; ? будiвля, що не зайнята на цей час та призначена для надання в оренду за одним або кiлькома договорами про оперативну оренду; ? нерухомiсть, яка будується або полiпшується для майбутнього використання як iнвестицiйна нерухомiсть. Одиницею облiку iнвестицiйної нерухомостi є земля чи будiвля або частина будiвлi, що класифiкована, як об'єкт iнвестицiйної нерухомостi. 5.5.3. Один i той самий об'єкт нерухомостi може бути роздiлений на конструктивно вiдокремленi частини, що використовуються з рiзною метою: одна частина - для отримання доходу вiд орендної плати або збiльшення капiталу, iнша - для використання в процесi дiяльностi Банку або для адмiнiстративних цiлей. У бухгалтерському облiку такi частини об'єкта нерухомостi вiдображаються окремо, якщо вони можуть бути проданi окремо. Якщо цi частини не можуть бути проданi окремо, то такий об'єкт визнається iнвестицiйною нерухомiстю за умови, що лише 10% об'єкта утримується для використання в процесi дiяльностi Банку або для адмiнiстративних цiлей. 5.5.4. Банк пiд час первiсного визнання iнвестицiйної нерухомостi, яка є його власнiстю, оцiнює та вiдображає її в бухгалтерському облiку за собiвартiстю (первiсною вартiстю), яка включає цiну придбання цiєї нерухомостi та всi витрати, що безпосередньо пов'язанi з її придбанням. Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об'єкта iнвестицiйної нерухомостi визнаються витратами пiд час їх здiйснення. Капiтальнi iнвестицiї на будiвництво або забудову та на реконструкцiю об'єкта iнвестицiйної нерухомостi, який в довгостроковiй перспективi використовуватиметься як iнвестицiйна нерухомiсть, збiльшують його вартiсть. При первiсному визнаннi iнвестицiйна нерухомiсть, утримувана Банком - орендарем як актив з права користування, оцiнюється за її собiвартiстю вiдповiдно до МСФЗ 16 "Оренда". 5.5.5. З 01.01.2012 оцiнка об'єктiв iнвестицiйної нерухомостi в Банку пiсля початкового визнання здiйснюється за справедливою вартiстю з визнанням змiн справедливої вартостi (переоцiнки) в прибутку або збитку. При цьому амортизацiя та зменшення корисностi не визнаються. Справедлива вартiсть iнвестицiйної нерухомостi, що оцiнюється вiдповiдно до МСФЗ 13 "Оцiнка справедливої вартостi", повинна вiдображати, серед iншого, дохiд вiд оренди згiдно з поточними угодами про оренду, а також iншi припущення учасникiв ринку при складаннi цiни на iнвестицiйну нерухомiсть. При застосуваннi методу оцiнки об'єктiв iнвестицiйної нерухомостi за справедливою вартiстю Банк послiдовно застосовує цей метод до часу вибуття або рекласифiкацiї таких об'єктiв, а їх переоцiнка повинна проводитись щорiчно станом на 31 грудня звiтного року до часу їх вибуття або рекласифiкацiї. У разi здiйснення Банком оцiнки об'єкта нерухомостi за методом справедливої вартостi iнженерне обладнання (лiфти, кондицiонери тощо), що є невiд'ємною частиною цiєї будiвлi, не визнається в облiку окремо як основний засiб, а включається до справедливої вартостi єдиного об'єкта iнвестицiйної нерухомостi. Якщо Банк як орендар використовує модель справедливої вартостi для оцiнки iнвестицiйної нерухомостi, яка утримується як актив з права користування, то вiн оцiнює за справедливою вартiстю актив з права користування, а не базову нерухомiсть. 5.5.6. Переведення об'єкта нерухомостi до категорiї iнвестицiйної нерухомостi та з категорiї iнвестицiйної нерухомостi до iнших Банк проводить лише в разi змiни способу його функцiонального використання, що пiдтверджується такими подiями: ? початком зайняття власником нерухомостi - у разi переведення з iнвестицiйної нерухомостi до нерухомостi, зайнятої власником; ? закiнченням зайняття власником нерухомостi - у разi переведення з нерухомостi, зайнятої власником, до iнвестицiйної нерухомостi. При застосуваннi методу оцiнки iнвестицiйної нерухомостi за справедливою вартiстю: ? переведення об'єкта iнвестицiйної нерухомостi до категорiї нерухомостi, зайнятої власником, здiйснюється за справедливою вартiстю на дату переведення. Пiд час здiйснення такого переведення прибуток або збиток не виникає; ? переведення об'єкта з категорiї нерухомостi, зайнятої власником, до iнвестицiйної нерухомостi рiзниця мiж балансовою та справедливою вартiстю нерухомостi на дату переведення визнається Банком як переоцiнка основних засобiв. 5.5.7. Будь-яка рiзниця мiж справедливою вартiстю iнвестицiйної нерухомостi, яка будується або будiвництво якої завершується, або полiпшується Банком самостiйно та буде облiковуватися в подальшому за справедливою вартiстю, i її попередньою балансовою вартiстю на дату оцiнки визнається як iншi витрати (рахунок 7499) або iнший дохiд (рахунок 6499) звiтного перiоду. Якщо Банком визначено оцiнку iнвестицiйної нерухомостi, що будується, за справедливою вартiстю, то Банк зобов'язаний облiковувати цю iнвестицiйну нерухомiсть у разi завершення її будiвництва за справедливою вартiстю. 5.5.8. Банк припиняє визнавати в балансi об'єкт iнвестицiйної нерухомостi пiд час його вибуття внаслiдок продажу або передавання у фiнансову оренду або якщо бiльше не очiкується отримання будь-яких економiчних вигiд вiд його використання. Рiшення щодо придбання, використання, переведення до iншої категорiї нерухомостi, передавання у фiнансову оренду та продажу iнвестицiйної нерухомостi приймає Правлiння Банку. 5.6. Нематерiальний актив - немонетарний актив, який не має матерiальної форми, не є утримуваними грошима та активами, що мають бути отриманi у фiксованiй або визначенiй сумi грошей, та може бути iдентифiкований. Оцiнка та облiк нематерiальних активiв в Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСБО 38 "Нематерiальнi активи" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 № 480, iз змiнами та доповненнями. 5.6.1. Об'єкт вiдповiдає визначенню нематерiального активу якщо його можна iдентифiкувати, якщо Банк може здiйснювати контроль над використанням цього об'єкта, та якщо вiд його використання очiкується надходження майбутнiх економiчних вигод для Банку. Можливiсть iдентифiкацiї нематерiального актива полягає в можливостi його вiдокремлення. Актив є вiдокремлюваним, якщо дiї, якi виконуються з цим активом (наприклад, обмiн), не впливають на отримання майбутнiх економiчних вигод, що надходять вiд iнших активiв, використовуваних у тiй самiй дiяльностi, яка приносить дохiд. Банк контролює нематерiальний актив, якщо має повноваження отримувати майбутнi економiчнi вигоди, що надходять вiд основного ресурсу, а також якщо iснує можливiсть обмежити доступ iнших користувачiв до цих вигод. Здатнiсть контролювати майбутнi економiчнi вигоди вiд нематерiальних активiв, як правило, виходить з юридичних прав, якi можна забезпечити в судовому порядку. Майбутнi економiчнi вигоди, якi надходять вiд нематерiального активу, можуть включати дохiд вiд реалiзацiї продукцiї чи послуг, заощадження витрат або iншi вигоди, якi є результатом використання активу. 5.6.2. Нематерiальний актив визнається, якщо: ? iснує iмовiрнiсть того, що майбутнi економiчнi вигоди, якi вiдносяться до активу, надходитимуть до Банку; ? вартiсть активу можна достовiрно оцiнити. 5.6.3. Придбанi (створенi) нематерiальнi активи зараховуються на баланс за первiсною вартiстю. Первiсна вартiсть придбаного нематерiального активу складається з вартостi придбання (з вирахуванням торговельних знижок), мита, непрямих податкiв, що не пiдлягають вiдшкодуванню, та iнших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням. Строк служби нематерiальних активiв встановлюється, виходячи зi строку їх корисного використання (розглядається в кожному окремому випадку), але не бiльше десяти рокiв. У податковому облiку строк служби нематерiальних активiв встановлюється вiдповiдно до вимог чинного податкового законодавства України. 5.6.4. Банк розглядає нематерiальний актив як такий, що має невизначений строк корисного використання, якщо на пiдставi аналiзу всiх чинникiв (юридичних, нормативних, договiрних, економiчних тощо) немає передбачуваного обмеження перiоду, протягом якого такий актив буде, за очiкуванням, забезпечувати надходження чистих грошових потокiв до Банку (наприклад, право постiйного користування земельною дiлянкою). Банк у кiнцi кожного року оцiнює нематерiальнi активи з невизначеним строком корисного використання на наявнiсть ознак невизначеностi обмеження строку їх корисного використання. Якщо таких ознак немає, то Банк установлює строк корисного використання таких нематерiальних активiв. 5.6.5. Пiсля первiсного визнання нематерiального активу його облiк надалi здiйснюється за первiсною вартiстю (собiвартiстю) з вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi. При цьому методi переоцiнка нематерiальних активiв не здiйснюється. 5.6.6. За потреби, Правлiння Банку згiдно з чинним законодавством може приймати рiшення щодо переоцiнки нематерiальних активiв. Банк може здiйснювати переоцiнку нематерiальних активiв за справедливою вартiстю, якщо для таких активiв є активний ринок. У разi переоцiнки об'єкта нематерiальних активiв на ту саму дату слiд переоцiнити всi iншi активи тiєї групи, до якої належить цей об'єкт (крiм тих, щодо яких немає активного ринку). В цьому випадку для групи нематерiальних активiв, що переоцiнюються, з початку наступного року обирається метод облiку за переоцiненою вартiстю (справедливою вартiстю) з вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi. Переоцiнка нематерiальних активiв здiйснюється вiдповiдно до "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 №480, зi змiнами та доповненнями, розробленої з врахуванням основних вимог мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi. 5.6.7. Знос нематерiальних активiв нараховується прямолiнiйним методом згiдно з порядком нарахування амортизацiї, який викладено в чинному Положеннi про порядок бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв та нарахування амортизацiї у Банку. Нематерiальнi активи з невизначеним строком корисного використання амортизацiї не пiдлягають. 5.6.8. Первiсна вартiсть нематерiальних активiв збiльшується на суму витрат, пов'язаних iз удосконаленням цих нематерiальних активiв i пiдвищенням їх можливостей та строку використання, що сприятиме збiльшенню первiсно очiкуваних майбутнiх економiчних вигод. Витрати, що здiйснюються для пiдтримання об'єкта нематерiальних активiв у придатному для використання станi та одержання первiсно визначеної суми майбутнiх економiчних вигод вiд його використання, включаються до складу витрат звiтного перiоду i не впливають на його залишкову вартiсть. 5.6.9. Об'єкти нематерiальних активiв припиняють визнаватися в балансi у разi їх вибуття внаслiдок продажу, безоплатного передавання (передавання без переходу права власностi), втрати (лiквiдацiї) або невiдповiдностi критерiям їх визнання як активiв. За потреби Банк може приймати нематерiальнi активи у заставу або надавати у заставу власнi нематерiальнi активи, якi здатнi реально забезпечити виконання зобов'язань вiдповiдно до законодавчих актiв України. Порядок облiку власних нематерiальних активiв та наданих у заставу, а також порядок реалiзацiї, передачi та лiквiдацiї нематерiальних активiв Банку визначений в чинному Положеннi про порядок бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв та нарахування амортизацiї у Банку. 5.7. Оренда необоротних активiв. Орендою є договiр або частина договору, який передбачає право на використання активу (базового активу) протягом певного перiоду часу в обмiн на компенсацiю. Оцiнка та облiк операцiй з надання/отримання Банком в оренду необоротних активiв здiйснюється вiдповiдно до вимог МСФЗ 16 "Оренда" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 № 480, iз змiнами та доповненнями. 5.7.1. Договiр в цiлому або окремi компоненти є договором оренди, якщо виконуються певнi критерiї: ? актив є iдентифiкованим; ? орендарю передається право отримувати практично всi економiчнi вигоди (використання активу, утримання активу або передавання його у суборенду) протягом строку використання активу; ? орендар має право визначати спосiб використання активу протягом певного перiоду в обмiн на компенсацiю; ? орендодавець не має iстотного права замiни активу протягом строку його використання. Банк проводить повторну оцiнку того, чи є угода орендною або чи мiстить вона оренду, лише якщо змiнюються умови угоди. Для договорiв, якi мiстять компонент оренди, а також один або бiльше додаткових компонентiв, що вiдмiннi вiд оренди (платежi за супутнi, експлуатацiйнi послуги тощо): ? Банк як орендар облiковує кожний компонент оренди в договорi як оренду окремо вiд компонентiв, що не пов'язанi з орендою цього договору (згiдно п.12 МСФЗ 16) - розподiляє компенсацiю, передбачену в договорi, на кожний компонент оренди на пiдставi вiдносної окремо взятої цiни компонента оренди та агрегованої окремо взятої цiни компонентiв, що не пов'язанi з орендою. Компоненти, що не пов'язанi з орендою, облiковуються згiдно iнших застосованих стандартiв; ? Банк як орендодавець розподiляє компенсацiю, передбачену в такому договорi, застосовуючи вимоги пп.73 - 90 МСФЗ 15 "Дохiд вiд договорiв з клiєнтами". 5.7.2. Банк визначає строк оренди, як невiдмовний перiод оренди, протягом якого орендар має право використовувати базовий актив, разом з такими перiодами: ? на якi розповсюджується право продовження оренди у випадку, якщо Банк об?рунтовано впевнений в тому, що вiн скористається такою можливiстю; ? на якi розповсюджується право припинити дiю оренди, якщо Банк об?рунтовано впевнений в тому, що вiн не скористається такою можливiстю. Банк переглядає строк оренди, якщо сталася змiна невiдмовного перiоду оренди. 5.7.3. У вiдносинах оренди, зокрема, застосовуються поняття: ? базовий актив - актив, що є предметом оренди, i право щодо використання якого передане орендодавцем орендарю; ? актив з права користування, що представляє собою право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди. Датою початку оренди вважається дата, на яку орендодавець надає базовий актив для використання орендарем. 5.7.4. Банк як орендар на дату початку оренди визнає актив з права користування (б/р 4600) та орендне зобов'язання (б/р 3615). 5.7.5. На дату початку оренди Банк (орендар) оцiнює актив з права користування за первiсною вартiстю, яка включає в себе: ? суму первiсної оцiнки орендного зобов'язання; ? оренднi платежi, вже виплаченi на дату початку оренди або до неї, за вирахуванням вже отриманих стимулiв до оренди (платежiв, здiйснених орендодавцем на користь орендаря i пов'язаних з орендою, або вiдшкодування чи взяття на себе орендодавцем витрат орендаря); ? первiснi прямi витрати орендаря (додатковi витрати, понесенi у зв'язку з укладанням оренди, якi були б вiдсутнi, якби такої оренди не було б укладено); ? витрати орендаря на демонтаж, перемiщення, доведення базового активу до стану, що вiдповiдає умовам оренди, зобов'язання за якими виникає на дату початку оренди. 5.7.6. На дату початку оренди Банк (орендар) оцiнює орендне зобов'язання за теперiшньою вартiстю орендних платежiв, не сплачених на таку дату, дисконтованих з використанням ставки вiдсотка, закладеної в договорi оренди. Якщо таку ставку не можна легко визначити, то застосовується ставка додаткових запозичень орендаря. Ставка додаткових запозичень орендаря - це ставка вiдсотка, за якою на дату початку орендних вiдносин орендар мiг би взяти кредит на аналогiчний строк та з аналогiчним забезпеченням, щоб придбати актив, за вартiстю подiбний до активу з права користування за подiбних економiчних умов. В Банку за таку ставку дисконтування приймається облiкова ставка НБУ. Оренднi платежi на дату початку оренди включають: ? фiксованi платежi (включаючи по сутi фiксованi платежi), за вирахуванням будь-якої дебiторської заборгованостi, якає стимулом до оренди; ? змiннi оренднi платежi, якi залежать вiд iндексу або ставки; ? суми, якi будуть сплаченi орендарем за гарантiями лiквiдацiйної вартостi; ? цiну реалiзацiї можливостi придбання активу, якщо орендар об?рунтовано впевнений у тому, що вiн скористається такою можливiстю; ? платежi в рахунок штрафiв за припинення оренди, якщо умови оренди передбачають для орендаря можливiсть припинення оренди. До фiксованих вiдносяться платежi орендаря на користь орендодавця за право використовувати базовий актив протягом строку оренди, за винятком змiнних орендних платежiв. Змiнними є частка орендних платежiв орендаря на користь орендодавця за право використовувати базовий актив протягом строку оренди, якi змiнюються внаслiдок змiни фактiв або обставин, що вiдбуваються пiсля дати початку оренди, окрiм плину часу. Гарантiєю лiквiдацiйної вартостi вважається гарантiя, надана орендодавцевi стороною, не пов'язаною з орендодавцем, щодо того, що вартiсть/частина вартостi базового активу на кiнець оренди щонайменше дорiвнюватиме вказанiй сумi. 5.7.7. Банк (орендар) застосовує спрощений метод щодо вiдносин оренди i не визнає в балансi актив з права користування та орендне зобов'язання у випадках: ? короткострокової оренди - строком до 365 днiв включно, що не мiстить можливостi придбання, або ? оренди об'єктiв з низькою вартiстю - до 150 000 гривень включно, у випадку вiдсутностi факту/намiру передачi в суборенду (застосовується по кожному договору оренди окремо). В цьому випадку Банк (орендар) визнає оренднi платежi витратами на прямолiнiйнiй основi протягом строку оренди. 5.7.8. Банк (орендар) пiсля дати початку оренди оцiнює орендне зобов'язання таким чином: ? збiльшуючи балансову вартiсть для вiдображення процентiв за орендим зобов'язанням; ? зменшуючи балансову вартiсть для вiдображення сплачених орендних платежiв; ? переоцiнюючи балансову вартiсть для вiдображення переоцiнки, модифiкацiї оренди або перегляду по сутi фiксованих орендних платежiв. Банк (орендар) пiсля дати початку оренди визнає iншими операцiйними витратами змiннi оренднi платежi, не включенi в оцiнку орендного зобов'язання у тому перiодi, в якому сталася подiя чи певнi умови, якi спичинили здiйснення таких платежiв (наприклад тi, якi не залежить вiд iндексу та ставки). 5.7.8.1. Банк (орендар) щорiчно станом на 31 грудня звiтного року оцiнює орендне зобов'язання, дисконтуючи переглянутi оренднi платежi з використанням переглянутої ставки дисконту, якщо виконується будь-яка з умов: ? змiна строку оренди (у зв'язку з переглядом ймовiрностi виконання опцiону на продовження або дострокового припинення оренди); ? змiна оцiнки можливостi придбання базового активу; ? змiна платежiв, обумовлена змiною плаваючої процентної ставки. Переглянуту ставку дисконту при цьому Банк визначає як облiкову ставку НБУ на дату оцiнки орендного зобов'язання. 5.7.8.2. Банк (орендар) щорiчно станом на 31 грудня звiтного року також здiйснює оцiнку орендного зобов'язання (з метою переоцiнки) в таких випадках: ? змiна сум, якi, як очiкується, будуть сплаченi за гарантiєю лiквiдацiйної вартостi; ? змiна майбутнiх орендних платежiв внаслiдок змiни iндексу або ставки, що використовується для визначення таких платежiв. В таких випадках Банк визначає переглянутi оренднi платежi для решти строку оренди, застосовуючи ставку вiдсотка (облiкову ставку НБУ) на дату початку оренди. Переоцiнка орендного зобов'язання здiйснюється Банком (вiдображається в балансi) у випадку суттєвого вiдхилення його балансової вартостi вiд оцiненої - бiльше нiж на 10%. Сума переоцiнки орендного зобов'язання визнається як коригування активу з права користування (окрiм випадку зменшення балансової вартостi активу з права користування до нуля). У випадку, коли балансова вартiсть активу з права користування зменшилася до нуля та вiдбувається подальше зменшення орендного зобов'язання, решта суми переоцiнки визнається в прибутку або збитку. 5.7.9. Банк (орендар) для подальшої оцiнки активу з права користування застосовує моделi облiку, якi використовує до власних активiв, подiбних до базового активу, вiдповiдно до Облiкової полiтики: ? за переоцiненою вартiстю (справедливою вартiстю) з вирахуванням накопиченої амортизацiї та накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi оцiнюєься актив з права користування, якщо базовий актив вiдноситься до групи основних засобiв "Будинки, споруди та передавальнi пристрої"; ? за справедливою вартiстю з визнанням змiн справедливої вартостi (переоцiнки) в прибутку або збитку оцiнюється актив з права користування, який вiдповiдає визначенню iнвестицiйної нерухомостi; ? за первiсною вартiстю (собiвартiстю) з вирахуванням накопиченої амортизацiї, накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi та з коригуванням на переоцiнку орендного зобов'язання оцiнюється актив з права користування, якщо базовий актив вiдноситься до iнших необоротних активiв (крiм групи основних засобiв "Будинки, споруди та передавальнi пристрої" та iнвестицiйної нерухомостi). Амортизацiя активу з права користування здiйснюється вiд дати початку оренди до кiнця строку корисного використання базового активу, якщо оренда передає Банку право власностi на базовий (орендований) актив наприкiнцi строку оренди або якщо собiвартiсть активу з права користування вiдображає факт, що Банк скористається можливiстю його придбати. В iнших випадках Банк амортизує актив з права користування з дати початку оренди до бiльш ранньої з двох таких дат: кiнець строку корисного використання активу з права користування та кiнець строку оренди. 5.7.10. Банк як орендодавець повинен класифiкувати кожну iз своїх оренд або як оперативну оренду, або як фiнансову оренду. Класифiкацiя оренди як фiнансової або оперативної залежить вiд сутi операцiї, а не вiд форми договору. Банк (орендодавець) здiйснює класифiкацiю оренди на дату початку оренди i повторно переглядає лише у разi модифiкацiї оренди. Змiна оцiнки або змiни обставин не ведуть до нової класифiкацiї оренди. 5.7.10.1. Фiнансовою є оренда, умовами якої передбачається передавання в основному всiх ризикiв та вигод, пов'язаних з правом власностi на базовий актив. Банк (орендодавець) на початок строку оренди визнає активи, якi наданi у фiнансову оренду, як кредит (в сумi чистої iнвестицiї в оренду), застосовуючи вимоги МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти", i припиняє визнання об'єкта фiнансової оренди. Чиста iнвестицiя в оренду розраховується як теперiшня вартiсть орендних платежiв та теперiшня вартiсть негарантованої лiквiдацiйної вартостi активу, дисконтована за ставкою вiдсотка, яка передбачена в договорi оренди. До негарантованої лiквiдацiйної вартостi вiдноситься частка лiквiдацiйної вартостi базового активу, реалiзацiя якої орендодавцем не гарантована або гарантована лише стороною, пов'язаною з орендодавцем. Банк (орендодавець) визнає фiнансовий дохiд протягом строку оренди на основi моделi, яка вiдбражає сталу перiодичну норму прибутковостi на чистi iнвестицiї Банку в оренду. 5.7.10.2. Оренда класифiкується як оперативна, якщо вона не передає в основному всi ризики та вигоди щодо права власностi на базовий актив. Банк (орендодавець) повинен облiковувати необоротнi активи, переданi в оперативну оренду, за окремими аналiтичними рахунками балансових рахункiв з облiку необоротних активiв. Амортизацiя на базовi активи, переданi в оперативну оренду, нараховується Банком в порядку, встановленому для власних необоротних активiв. Банк (орендодавець) визнає оренднi платежi вiд оперативної оренди як дохiд на прямолiнiйнiй основi. Банк (орендодавець) включає первiснi прямi витрати, якi понесенi при укладання договору про оперативну оренду, до балансової вартостi базового активу та визнає їх витратами протягом строку оренди на такiй самiй основi, як i дохiд вiд оренди. 5.7.11. Модифiкацiєю оренди вважається змiна обсягу оренди чи вiдшкодування за оренду, яка не була передбачена початковими умовами оренди. 5.7.11.1. Банк як орендар облiковує модифiкацiю оренди як окрему оренду, якщо виконуються обидвi такi умови: ? модифiкацiя розширює сферу дiї оренди, додаючи право на використання одного або бiльшої кiлькостi базових активiв та ? компенсацiя за оренду зростає на суму, зiставну з цiною окремого договору на збiльшений обсяг оренди, а також на вiдповiднi коригування такої цiни, що вiдображають обставини конкретного договору. Банк (орендар) не припиняє визнавати актив з права користування та орендне зобов'язання за дiючим договором оренди i облiковує модифiкацiю як окремий договiр оренди, не пов'язаний з дiючим договором. По модифiкацiї оренди, яка не облiковується як окрема оренда, на дату набрання чинностi модифiкацiї оренди Банк (орендар): ? розподiляє компенсацiю, зазначену у модифiкованiй угодi; ? визначає строк оренди модифiкованої оренди; ? переоцiнює орендне зобов'язання шляхом дисконтування переглянутих орендних платежiв за допомогою переглянутої дисконтної ставки. Переглянута дисконтна ставка визначається як ставка вiдсотка, що неявно передбачена в договорi оренди, для решти строку оренди, якщо таку ставку легко визначити, або ставка додаткових запозичень орендаря на дату набрання чинностi модифiкацiї оренди, якщо ставку вiдсотка, неявно передбачену в договорi оренди, не можна легко визначити. Банк визначає переглянуту ставку дисконту як облiкову ставку НБУ на дату набрання чинностi модифiкацiї оренди. По модицiкацiї оренди, яка не облiковується як окрема оренда, Банк облiковує переоцiнку орендного зобов'язання шляхом: ? зменшення балансової вартостi активу з права користування на суму часткового або повного припинення оренди для модифiкацiй оренди, якi зменшують сферу дiї оренди. Банк визнає будь-який прибуток (за рахунком 6360) або збиток (за рахунком 7360), пов'язаний з частковим або повним припиненням такої оренди; ? здiйснення вiдповiдного коригування активу з права користування для всiх iнших модифiкацiй оренди. 5.7.11.2. Банк як орендодавець облiковує модифiкацiю договору фiнансової оренди як окремий договiр, якщо виконуються обидвi такi умови: ? модифiкацiя розширює сферу дiї оренди, додаючи право на використання одного або бiльше базових активiв; ? компенсацiя за оренду зростає на суму, зiставну з окремо взятою цiною розширення сфери дiї оренди, та вiдповiдними коригуваннями такої окремо взятої цiни для вiдображення обставин конкретного договору. Банк облiковує немодифiкований первiсний договiр фiнансової оренди i окремий договiр при виконаннi зазначених умов. Банк облiковує окремий договiр аналогiчно до нових договорiв оренди. Модифiкацiя договору фiнансовї оренди не обумовлює виникнення окремого договору у Банку (орендодавця), якщо зазначенi умови не виконуються. Банк (орендодавець) повторно аналiзує класифiкацiю оренди на дату модифiкацiї фiнансової оренди, яка не облiковується як окремий договiр оренди. Модифiкацiя, яка не облiковується як окремий договiр оренди, облiковується залежно вiд класифiкацiї модифiкованого договору оренди: ? якщо оренда була б класифiкована як оперативна i ця модифiкацiя була б чинною на дату початку оренди, тодi Банк (орендодавець) облiковує модифiкацiю як нову оренду з дати набрання чинностi модифiкацiї оренди. Банк оцiнює балансову вартiсть базового активу як чисту iнвестицiю в оренду безпосередньо перед датою набрання чинностi модифiкацiї; ? якщо оренда була б класифiкована як фiнансова i ця модифiкацiя була б чинною на дату початку оренди, тодi Банк (орендодавець) облiковує чисту iнвестицiю в оренду, застосовуючи вимоги МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти". Банк (орендодавець) повторно аналiзує критерiї класифiкацiї оперативної оренди на дату модифiкацiї оренди. Модифiкацiя оперативної оренди облiковується як новий договiр оренди з дати набрання чинностi модифiкацiї, якщо вiдповiдає критерiям визнання оренди. Банк враховує всi платежi в рахунок здiйснення попередньої оплати чи нарахованi оренднi платежi, пов'язанi з первiсною орендою, як частину орендних платежiв за новою орендою. 5.8. Необоротнi активи, що належать Банку/орендуються Банком та використовуються/знаходяться у структурних пiдроздiлах Головного офiсу (далi - ГО), вiддiленнях Банку облiковуються на балансi ГО Банку. Аналiтичний облiк необоротних активiв Банку (ГО) ведеться в розрiзi: ? власних i орендованих (наданих в оперативну оренду); ? структурних пiдроздiлiв (вiддiлень), адмiнiстративних примiщень ГО (мiсцезнаходження). 5.9. Заставлене майно (необоротнi активи), на яке Банк набуває право власностi з метою продажу (на пiдставi рiшення Правлiння), оцiнюється i вiдображається в бухгалтерському облiку за найменшою з двох оцiнок: балансовою вартiстю або справедливою вартiстю за вирахуванням витрат на продаж та облiковується на дату балансу за балансовим рахунком 3408 "Необоротнi активи, утримуванi для продажу". Амортизацiя на такi активи не нараховується. Необоротнi активи, якi Банк набув у власнiсть шляхом реалiзацiї права заставодержателя та утримує з метою подальшого продажу, що не вiдповiдають критерiям визнання їх необоротними активами, утримуваними для продажу, та не можуть бути визнанi необоротними активами для використаня в поточнiй дiяльностi або iнвестицiйною нерухомiстю, Банк визнає оборотними активами (запасами). У бухгалтерському облiку такi активи визнаються за найменшою з двох вартостей: собiвартiстю або чистою вартiстю реалiзацiї, списуються з балансового рахунку 3408 та облiковуються за балансовим рахунком 3409 "Майно, що перейшло у власнiсть банку як заставодержателя". Якщо заставлене майно (необоротнi активи), на яке Банком звернено стягнення вiдповiдно до законодавства України, використовується Банком або визнається необоротним активом Банку (на пiдставi рiшення Правлiння), то в бухгалтерському облiку на дату балансу таке майно облiковується за справедливою вартiстю за балансовими рахунками 4300 "Нематерiальнi активи", 4400 "Основнi засоби", 4500 "Iншi необоротнi матерiальнi активи". Якщо Банк набуває право власностi на земельнi дiлянки та будiвлi шляхом реалiзацiї прав заставодержателя, вiдповiдно до яких чiтко не визначений намiр подальшого використання, то такi активи класифiкуються як iнвестицiйна нерухомiсть i вiдображаються в бухгалтерському облiку згiдно з порядком, визначеним "Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку основних засобiв i нематерiальних активiв банкiв України", затвердженою Постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 20.12.2005 №480, зi змiнами та доповненнями. 6. Запаси 6.1. Запаси - активи, якi утримуються для продажу пiд час звичайної дiяльностi, перебувають у процесi виробництва для такого продажу або наявнi у формi основних чи допомiжних матерiалiв для споживання у виробничому процесi або пiд час надання послуг. Визнання та облiк запасiв матерiальних цiнностей в Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСБО 2 "Запаси" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку запасiв матерiальних цiнностей банкiв України", затвердженою постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 10.12.2004 №625, зi змiнами та доповненнями. 6.2. Запаси визнаються активом, якщо є ймовiрнiсть того, що Банк отримає в майбутньому економiчнi вигоди, пов'язанi з їх використанням, а їх вартiсть може бути достовiрно визначена. До складу запасiв матерiальних цiнностей включаються матерiальнi цiнностi, що призначенi для забезпечення безперервної роботи Банку, надання послуг та використовуються не бiльше нiж один рiк. 6.3. Запаси матерiальних цiнностей оприбутковуються на баланс за їх первiсною вартiстю (вартiстю придбання), включаючи витрати на доставку, податки, збори та iншi обов'язковi платежi (окрiм тих, що згодом вiдшкодовуються Банку). Запаси матерiальних цiнностей не переоцiнюються. 6.4. Для визначення вартостi одиницi запасiв матерiальних цiнностей (однорiдних, придбаних за рiзними цiнами матерiальних цiнностей, виданих зi складу в експлуатацiю (в пiдзвiт) чи для реалiзацiї та оцiнки їх кiнцевих запасiв) застосовується метод середньозваженої вартостi, який передбачає, що пiд час кожного надходження матерiальних цiнностей на склад середньозважена вартiсть кожної одиницi товару має бути перерахована. Надалi передавання запасiв зi складу в експлуатацiю проводиться за цiєю вартiстю, доки на склад не надiйдуть новi матерiальнi цiнностi i не вiдбудеться новий перерахунок середньої вартостi цiнностей. Вартiсть кожної одиницi запасiв визначається як середня величина вартостi цiнностей на початок облiкового перiоду та вартостi подiбних цiнностей, придбаних протягом цього облiкового перiоду. Середньозважена вартiсть одиницi запасiв матерiальних цiнностей дорiвнює сумi вартостi наявних та отриманих запасiв, роздiленiй на кiлькiсть одиниць запасу цiнностей. 6.5. Придбанi матерiальнi цiнностi, що надходять на склад у запас, у бухгалтерському облiку вiдображаються за рахунком 3400. 6.6. Матерiальнi цiнностi вибувають з балансу внаслiдок їх передачi в експлуатацiю, списання за непридатнiстю для подальшого використання, недостачi, реалiзацiї та передавання. Вартiсть матерiальних цiнностей, переданих в експлуатацiю та використаних для пiдтримання об'єкта основних засобiв у робочому станi, вiдображається за рахунками витрат Банку, а використаних для створення або полiпшення об'єкта основних засобiв - за рахунками капiтальних iнвестицiй. Пошкодженi, застарiлi та зiпсованi матерiальнi цiнностi пiдлягають списанню з балансу (на витрати звiтного перiоду) згiдно з актом постiйно дiючої iнвентаризацiйної комiсiї iз зазначенням причин. Вiдпуск матерiальних цiнностей зi складу в експлуатацiю чи їх реалiзацiя здiйснюється на пiдставi належним чином оформлених вимог. 6.7. Порядок облiку невiдшкодованих збиткiв при списаннi запасiв матерiальних цiнностей (як дебiторської заборгованостi) визначений у главi 11 цього Роздiлу. 6.8. За потреби Банк може реалiзовувати господарськi матерiали та МШП, а також приймати матерiальнi цiнностi у заставу. 6.9. Позасистемний облiк матерiальних цiнностей здiйснюється в програмному комплексi "IС-ПРО". Одиницею бухгалтерського облiку матерiальних цiнностей є одна матерiальна цiннiсть або група однорiдних матерiальних цiнностей. Станом на перше число кожного кварталу Банк проводить звiряння даних складського i бухгалтерського облiку запасiв матерiальних цiнностей. Про проведене звiряння в регiстрах складського облiку та аналiтичного бухгалтерського облiку здiйснюється вiдповiдна вiдмiтка, яка засвiдчується пiдписами вiдповiдального виконавця та завiдуючого складом в регiстрах аналiтичного облiку запасiв матерiальних цiнностей. 6.10. Майно, що перейшло у власнiсть Банку як заставодержателя з метою подальшого продажу, що не вiдповiдає критерiям визнання його необоротним активом, утримуваним для продажу, та не може бути визнане необоротним активом для використання в поточнiй дiяльностi або iнвестицiйною нерухомiстю, облiковується за балансовим рахунком 3409 "Майно, що перейшло у власнiсть банку як заставодержателя" за найменшою з двох вартостей: собiвартiстю або чистою вартiстю реалiзацiї. Якщо заставлене майно (матерiальнi цiнностi) переходить у власнiсть Банку i визнається його активом, то на дату балансу таке майно облiковується за балансовим рахунком 3400 "Запаси матерiальних цiнностей на складi" за справедливою вартiстю запасiв матерiальних цiнностей. 6.11. Порядок придбання, облiку, використання та реалiзацiї запасiв в Банку, а також приймання матерiальних цiнностей у заставу регламентується "Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку запасiв матерiальних цiнностей банкiв України", затвердженою постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 10.12.2004 №625, зi змiнами та доповненнями та чинними внутрiшнiми нормативними документами Банку. 7. Порядок оцiнки фiнансових iнструментiв 7.1. Оцiнка фiнансових iнструментiв - фiнансових активiв, фiнансових зобов'язань, iнструментiв власного капiталу i похiдних фiнансових iнструментiв - в Банку здiйснюється згiдно МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти", "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй iз фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 №14, та чинного "Положення про класифiкацiю та облiк фiнансових iнструментiв у вiдповiдностi до МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" в АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК". 7.2. Всi фiнансовi iнструменти пiд час первiсного визнання, крiм фiнансових iнструментiв, що облiковуються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки, Банк оцiнює за справедливою вартiстю, до якої додаються витрати на операцiї. Фiнансовi iнструменти, що облiковуються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки, оцiнюються без урахування витрат на операцiї. Витрати на операцiї з придбання таких фiнансових iнструментiв вiдображаються в бухгалтерському облiку за рахунками витрат на дату їх здiйснення. 7.3. Банк класифiкує i оцiнює фiнансовi активи, виходячи з бiзнес-моделi, яку вiн використовує для управлiння цими активами, та результатiв SPPI-тесту (характеристики контрактних грошових потокiв). Процедура проведення SPPI-тесту та аналiзу i змiни бiзнес-моделей визначена в чинному Положеннi про класифiкацiю та облiк фiнансових iнструментiв у вiдповiдностi до МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" в АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК". 7.4. Бiзнес-модель - це мета утримання фiнансового активу, яка визначається управлiнським персоналом Банку на рiвнi портфелю фiнансових активiв, об'єднаних для досягнення визначених цiлей бiзнесу. Для керування фiнансовими активами в Банку використовуються такi бiзнес-моделi: - 1-го типу - мета якої утримування фiнансових активiв для отримання грошових потокiв , передбачених договорами - "отримання контрактних грошових потокiв"; - 2-го типу - мета якої як утримування фiнансових активiв для отримання контрактних грошових потокiв, так i продаж активiв (для управлiння лiквiднiстю, пiдтримання рiвня прибутковостi, iнше) - "змiшана"; - 3-го типу - мета якої продаж фiнансових активiв, управлiння на основi змiн справедливої вартостi (для активiв, придбаних з метою перепродажу, та iнших, якi не можна вiднести до бiзнес-моделей 1-го та 2-го типiв) - "продаж". 7.5. На пiдставi SPPI-тесту Банк аналiзує, чи обумовлюють договiрнi умови фiнансового активу отримання у вказанi дати грошових потокiв, що є виключно платежами в рахунок основної суми боргу i вiдсоткiв на непогашену частину основної суми боргу. SPPI-тест виконується для фiнансових активiв на рiвнi продуктiв (активiв з однаковими/пiдiбними умовами договорiв), на iндивiдуальнiй основi (окремо по кожному договору з унiкальними умовами). SPPI-тест не проводиться: для активiв, з умов договорiв яких зрозумiло, виконано чи не виконано такий тест; для iнструментiв капiталу та похiдних iнструментiв (якi такий тест не пройдуть); для активiв, вiднесених до 3-го типу бiзнес-моделi (якi у будь-якому випадку облiковуються за справедливою вартiстю через прибутки/збитки). 7.6. Банк пiсля первiсного визнання оцiнює фiнансовi активи на основi визначеної бiзнес-моделi та у вiдповiдностi до результатiв SPPI-тесту: - за амортизованою собiвартiстю; - за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки в iншому сукупному доходi (далi - за справедливою вартiстю через капiтал). Результат переоцiнки визнається за рахунками 5-го класу (капiталу); - за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки (далi - за справедливою вартiстю через прибутки/збитки). Результат переоцiнки визнається за рахунками 6-го/7-го класiв (доходiв/витрат). 7.7. Фiнансовий актив оцiнюється i вiдображається в облiку за амортизованою собiвартiстю, якщо одночасно виконуються такi умови: - актив утримується Банком в рамках бiзнес-моделi 1-го типу "отримання контрактних грошових потокiв"; - умови договору активу передбачають у визначенi дати надходження грошових потокiв, якi є лише погашенням основної суми та сплатою процентiв на непогашену основну суму ("позитивний SPPI-тест"). За такими фiнансовими активами процентнi доходи визнаються за методом ефективної ставки вiдсотка. За окремими короткостроковими фiнансовими активами, за якими побудова грошових потокiв (для визначення ефективної ставки) уявляється практично неможливою i за якими номiнальна процентна ставка є дуже близькою до ефективної ставки (овердрафти, кредити за кредитними картками, кредити овернайт, рахунки НОСТРО тощо), процентнi доходи нараховуються з використанням номiнальної ставки. За короткостроковою фiнансовою дебiторською заборгованiстю, дебiторською заборгованiстю за господарськими операцiями Банку (за якою передбачається надходження грошових коштiв), грошовими коштами процентнi доходи не нараховуються, i амортизована собiвартiсть прирiвнюється до фактичної собiвартостi придбання або виникнення активу. Такi активи на кожну звiтну дату оцiнюються на зменшення корисностi i, у разi необхiдностi, за ними створюються або коригуються резерви пiд знецiнення з вiдображенням результату у прибутках i збитках на рахунках 7-го класу. 7.8. Фiнансовий актив оцiнюється i вiдображається в облiку за справедливою вартiстю через капiтал, якщо одночасно виконуються такi умови: - актив утримується Банком в рамках бiзнес-моделi 2-го типу "змiшана"; - умови договору активу передбачають у визначенi дати надходження грошових потокiв, якi є лише погашенням основної суми та сплатою вiдсоткiв на непогашену основну суму ("позитивний SPPI-тест"). До цiєї категорiї вiдносяться також iнструменти капiталу, придбанi не для торгiвлi, за якими Банк при первiсному визнаннi прийняв рiшення щодо їх облiку за справедливою вартiстю через капiтал. За iнструментами капiталу SPPI-тест не проводиться, оскiльки вважається, що такi iнструменти його не пройдуть, виходячи з їх економiчної сутi. За такими фiнансовими активами на кожну звiтну дату (на кiнець кожного мiсяця) Банк визнає доходи/витрати на суму рiзницi мiж їх справедливою та балансовою вартостями на рахунках 5-го класу. Такi активи (окрiм iнструментiв капiталу) на кожну звiтну дату оцiнюються на зменшення корисностi i, у разi необхiдностi, за ними створюються або коригуються резерви пiд знецiнення з вiдображенням результату у прибутках i збитках на рахунках 7-го класу. За борговими iнструментами спочатку виконується нарахування процентiв, розрахунок амортизацiї дисконту або премiї, розрахунок резерву, i тiльки пiсля цього виконується дооцiнка або уцiнка фiнансового активу на суму рiзницi мiж справедливою та балансовою вартiстю активу. Дивiденднi доходи за акцiями вiдображаються на рахунку 6301, i тiльки пiсля цього виконується дооцiнка або уцiнка фiнансового активу на суму рiзницi мiж справедливою та балансовою вартiстю активу. Сума переоцiнки iнструментiв капiталу, визнана у капiталi (за рахунком 5106), не переноситься на рахунки прибуткiв та збиткiв. При вибуттi iнструментiв капiталу накопичена переоцiнка переноситься на рахунок 5030/5031. При вибуттi / рекласифiкацiї боргових фiнансових активiв сума переоцiнки, визнана у капiталi (за рахунком 5102) переноситься на прибутки/збитки (рахунок 6226). З урахуванням того, що для акцiй, якими володiє Банк, на даний час немає активного ринку, i, оскiльки за ними вiдсутнi ознаки знецiнення, Банк вважає що для таких акцiй найкращим показником справедливої вартостi є їх собiвартiсть. 7.9. Фiнансовий актив оцiнюється i вiдображається в облiку за справедливою вартiстю через прибутки/збитки, якщо вiн не вiдповiдає умовам класифiкацiї за амортизованою вартiстю або за справедливою вартiстю через капiтал. А саме, для фiнансового активу виконується одна з наступних умов: ? застосовується бiзнес-модель 3-го типу "продаж"; або ? умови договору активу передбачають не лише погашення основної суми та сплату вiдсоткiв на непогашену основну суму ("негативний SPPI-тест"). Усi похiднi фiнансовi активи також класифiкуються для облiку за справедливою вартiстю через прибутки/збитки. Похiднi фiнансовi активи, якi Банк придбає або створює з метою хеджування, теж класифiкуються для облiку за справедливою вартiстю через прибутки/збитки з урахуванням вiдсутностi документацiї стосовно вiдносин хеджування (згiдно вимог МСФЗ 9, п. 6.4.1). До цiєї категорiї вiдносять також iнструменти капiталу: призначенi для торгiвлi та не призначенi для торгiвлi, за якими Банк при первiсному визнаннi вирiшив не облiковувати за справедливою вартiстю через капiтал. За iнструментами капiталу SPPI-тест не проводиться, оскiльки вважається, що такi iнструменти його не пройдуть, виходячи з їх економiчної сутi. За такими фiнансовими активами на кожну звiтну дату (на кiнець кожного мiсяця) Банк визнає доходи/витрати на суму рiзницi мiж справедливою та балансовою вартостями фiнансових iнструментiв на рахунках 6-го/7-го класу. При цьому, спочатку виконується нарахування процентiв, розрахунок амортизацiї дисконту або премiї, i тiльки пiсля цього виконується дооцiнка або уцiнка фiнансового активу на суму рiзницi мiж справедливою та балансовою вартiстю активу. За такими активами оцiнка на зменшення корисностi не проводиться та резерви пiд знецiнення не створюються. 7.10. Банк рекласифiкує фiнансовi активи з однiєї категорiї в iншу виключно у разi змiни бiзнес-моделi, що використовується для управлiння фiнансовими активами, за винятком фiнансових активiв, облiк яких Банк визначає на власний розсуд за справедливою вартiстю через прибутки/збитки пiд час первiсного визнання. Рекласифiкацiя виконується перспективно з дати рекласифiкацiї. Банк не здiйснює перерахування ранiше визнаних прибуткiв, збиткiв (в тому числi вiд знецiнення) або процентiв. Нарахування процентiв, амортизацiя дисконту/премiї, переоцiнка та коригування оцiночного резерву пiд очiкуванi кредитнi збитки здiйснюється на дату рекласифiкацiї фiнансового активу. 7.11. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку модифiкацiю (змiну умов договору) фiнансового активу, що призводить до перегляду грошових потокiв за ним, як: - припинення визнання первiсного фiнансового активу та визнання нового фiнансового активу за справедливою вартiстю; або - продовження визнання первiсного фiнансового активу з новими умовами. 7.11.1. До суттєвих змiн, що призводять до припинення визнання первiсного активу, вiдносяться: змiна валюти активу, подовження кредиту на новий термiн з одночасним переглядом процентної ставки, змiна типу процентної ставки (фiксованої на плаваючу). В iнших випадках здiйснюється кiлькiсний аналiз змiн - розрахунок дисконтованої вартостi майбутнiх грошових потокiв за старими умовами та за переглянутими умовами iз застосуванням первiсної ефективної ставки. Якщо рiзниця мiж ними є суттєвою (бiльше 30%), то в облiку визнається припинення визнання первiсного фiнансового активу i визнання нового фiнансового активу. На дату припинення визнання первiсного фiнансового активу Банк визнає доходи (за рахунком 6340 "Дохiд вiд припинення визнання фiнансових активiв") або витрати (за рахунком 7340 "Витрати вiд припинення визнання фiнансових активiв"), що дорiвнюють рiзницi мiж балансовою вартiстю первiсного фiнансового активу та справедливою вартiстю нового фiнансового активу - витрати або винагороди за перегляд умов договорiв. 7.11.2. Якщо умови договору за фiнансовим активом переглядаються за згодою сторiн або вiдбувається будь-яка iнша модифiкацiя, що не призводить до припинення визнання первiсного фiнансового активу, Банк перераховує валову балансову вартiсть цього активу та визнає доходи або витрати вiд модифiкацiї. Банк розраховує валову балансову вартiсть як теперiшню вартiсть переглянутих модифiкованих грошових потокiв, передбачених договором, дисконтованих за первiсною ефективною ставкою вiдсотка (або первiсною ефективною ставкою вiдсотка, скоригованою з урахуванням кредитного ризику для придбаних (створених) первiсно знецiнених фiнансових активiв). Витрати на операцiю включаються в балансову вартiсть модифiкованого фiнансового активу та амортизуються протягом строку його дiї. Рiзниця мiж валовою балансовою вартiстю за первiсними умовами та валовою балансовою вартiстю за переглянутими модифiкованими умовами визнається Банком як результат вiд модифiкацiї - за рахунками 6320 "Дохiд вiд модифiкацiї фiнансових активiв" або 7320 "Витрати вiд модифiкацiї фiнансових активiв". 7.12. Знецiненими вважаються фiнансовi активи, за якими є об'єктивнi докази збитку чи спостерiгаються одна або декiлька подiй, що мають негативний вплив на очiкуванi майбутнi грошовi потоки за таким фiнансовим активом. Пiдтвердженням знецiнення фiнансового активу є спостережнi данi про такi подiї: - значнi фiнансовi труднощi емiтента або позичальника; - порушення умов договору (дефолт або прострочення платежу); - надання банком уступки своєму позичальнику з економiчних або договiрних умов, пов'язаних з фiнансовими труднощами позичальника, якi банк не розглядав за iнших умов; - висока ймовiрнiсть банкрутства або фiнансова реорганiзацiя позичальника; - зникнення активного ринку для фiнансового активу внаслiдок фiнансових труднощiв; - купiвля або створення фiнансового активу з великою знижкою, що вiдображає понесенi кредитнi збитки. Кредитний збиток розраховується як рiзниця мiж теперiшньою вартiстю грошових потокiв згiдно з умовами договору та теперiшньою вартiстю грошових потокiв, якi Банк очiкує отримати, дисконтованих за ефективною ставкою. Пiд очiкуванi кредитнi збитки Банк формує оцiночнi резерви за: фiнансовими активами, що оцiнюються за амортизованою собiвартiстю; фiнансовими активами, що оцiнюються за справедливою вартiстю через капiтал; зобов'язаннями з кредитування та фiнансовими гарантiями; фiнансовою дебiторською заборгованiстю. Банк не визнає оцiночний резерв за iнструментами капiталу. На кожну звiтну дату протягом сроку дiї фiнансового iнструменту, а також на дату припинення визнання та дату змiни умов (модифiкацiї) фiнансового iнструменту Банк здiйснює аналiз змiни очiкуваного кредитного збитку для формування / розформування оцiночного резерву. 7.13. Визнання фiнансового активу припиняється у випадках: - закiнчується строк дiї прав на грошовi потоки вiд активу, що визначенi умовами договору (погашення клiєнтом або майновим поручителем, погашення за рахунок звернення стягнення на заставлене майно); - списання за рахунок резервiв пiд знецiнення (в тому числi шляхом прощення боргу); - актив був переданий (шляхом продажу (вiдступлення) боргу), i таке передавання вiдповiдає критерiям припинення визнання згiдно МСФЗ 9 та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 №14 (передача всiх ризикiв i винагород вiд володiння активом, контроль за активом не зберiгається). На дату припинення визнання фiнансового активу Банк здiйснює нарахування процентного доходу, повну амортизацiю дисконту/премiї, переоцiнку до справедливої вартостi, аналiз змiни очiкуваного кредитного збитку для формування / розформування оцiночного резерву. При наявностi рiзницi мiж цiною продажу i чистою балансовою вартiстю активу вона визнається в облiку як витрати або дохiд вiд припинення визнання. 7.14. При первiсному визнаннi усi фiнансовi зобов'язання, окрiм фiнансової кредиторської заборгованостi та кредиторської заборгованостi за господарськими операцiями (за якою передбачається вiдтiк грошових коштiв), оцiнюються за справедливою вартiстю, збiльшеною або зменшеною у разi фiнансового зобов'язання, що оцiнюється не за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, на суму витрат Банку по угодi, якi безпосередньо вiдносяться до придбання або випуску фiнансового зобов'язання. Фiнансова кредиторська заборгованiсть та кредиторська заборгованiсть за господарськими операцiями (за якою передбачається вiдтiк грошових коштiв) розглядаються як торгова кредиторська заборгованiсть. Така кредиторська заборгованiсть не мiстить значного компонента фiнансування, тому визнається первiсно за цiною угоди. ЛОРО-рахунки та вклади (депозити) клiєнтiв на вимогу (у тому числi, поточнi рахунки) оцiнюються за собiвартiстю. 7.15. Пiсля первiсного визнання усi фiнансовi зобов'язання, окрiм гарантiй та зобов'язань з кредитування за ставкою, нижче ринкової, оцiнюються i облiковуються в залежностi вiд їх типу: ? за амортизованою собiвартiстю; ? за справедливою вартiстю з вiдображенням результату переоцiнки у прибутку чи збитку; ? за справедливою вартiстю з вiдображенням результату частково у прибутку чи збитку, i частково в iншому сукупному доходi. Усi непохiднi фiнансовi зобов'язання Банк облiковує за амортизованою собiвартiстю. Похiднi фiнансовi зобов'язання облiковуються за справедливою вартiстю з вiдображенням результату переоцiнки у прибутку чи збитку. Похiднi фiнансовi зобов'язання, якi Банк придбає або створює з метою хеджування, також класифiкуються для облiку за справедливою вартiстю через прибутки/збитки з урахуванням вiдсутностi документацiї стосовно вiдносин хеджування (згiдно вимог МСФЗ 9, п. 6.4.1). Методика оцiнки фiнансових зобов'язань, що оцiнюються за амортизованою собiвартiстю, подiбна до методики оцiнки фiнансових активiв за амортизованою собiвартiстю. Гарантiї оцiнюються по найбiльшiй з двох величин: ? суми резерву пiд очiкуванi кредитнi збитки; та ? первiсно визнаної суми за вирахуванням амортизацiї суми комiсiй за гарантiями, що розраховується прямолiнiйним методом. Банк не має зобов'язань з кредитування за ставками, нижче нiж ринковi. Тому зобов'язання з кредитування, наданi клiєнтам (а саме, невикористанi лiмiти за вiдновлювальними та невiдновлювальними кредитними лiнiями i овердрафтами) не визнаються у балансi Банку, а вiдображаються на позабалансових рахунках. ЛОРО-рахунки та вклади (депозити) клiєнтiв на вимогу (у тому числi, поточнi рахунки) оцiнюються за собiвартiстю. 7.16. Банк не рекласифiковує фiнансовi зобов'язання. 7.17. Модифiкацiя фiнансового зобов'язання (змiна умов передбачених договором грошових потокiв) вважається суттєвою, якщо загальна сума дисконтованих грошових потокiв за переглянутими умовами вiдрiзняється вiд суми дисконтованих грошових потокiв за попереднiми умовами бiльше, нiж на 10 вiдсоткiв. У такому разi припиняється визнання iснуючого фiнансового зобов'язання та визнається нове фiнансове зобов'язання. Аналогiчним чином облiковується змiна валюти фiнансового зобов'язання. Банк вiдображає будь-якi витрати або винагороди вiд припинення визнання (за рахунками 6350 "Дохiд вiд припинення визнання фiнансових зобов'язань", 7350 "Витрати вiд припинення визнання фiнансових зобов'язань"), якщо змiна умов за фiнансовими зобов'язаннями вiдображається в бухгалтерському облiку як погашення первiсного фiнансового зобов'язання та визнання нового фiнансового зобов'язання. Якщо змiна умов договору є незначною, то необхiдно перерахувати валову балансову вартiсть фiнансового зобов'язання i визнати прибуток або збиток вiд модифiкацiї шляхом коригування дисконту/премiї у кореспонденцiї з рахунками 6330 "Дохiд вiд модифiкацiї фiнансових зобов'язань" або 7330 "Витрати вiд модифiкацiї фiнансових зобов'язань". Понесенi витрати i сплаченi комiсiйнi коригують балансову вартiсть модифiкованого фiнансового зобов'язання i амортизуються протягом строку дiї модифiкованого фiнансового зобов'язання. В усiх вищезазначених випадках для дисконтування використовується первiсна ефективна процентна ставка даного фiнансового зобов'язання або, якщо ефективна ставка переглядалася, переглянута ефективна процентна ставка. 7.18. Банк припиняє визнання фiнансового зобов'язання тодi i тiльки тодi, коли воно погашено, тобто коли передбачений договором обов'язок виконаний, анульований або припинений пiсля закiнчення термiну. 8. Оцiнка фiнансових iнструментiв за методом ефективної ставки вiдсотка 8.1. За фiнансовими активами, що оцiнюються за амортизованою собiвартiстю та за справедливою вартiстю через капiтал, а також за фiнансовими зобов'язаннями, що оцiнюються за амортизованою собiвартiстю, визнання процентних доходiв i витрат вiдбувається за методом ефективної ставки вiдсотка. Метод ефективної ставки вiдсотка забезпечує однаковий рiвень дохiдностi фiнансового iнструменту шляхом розподiлу доходiв i витрат рiвномiрно на всi перiоди протягом строку його дiї. Для розрахунку ефективної ставки вiдсотка _(далi - ЕСВ) визначаються потоки грошових коштiв з урахуванням усiх умов договору за фiнансовим iнструментом, у тому числi включаються всi комiсiї та iншi сплаченi або отриманi сторонами суми (витрати на операцiї), що є невiд'ємною частиною доходу (витрат) фiнансового iнструменту, а також суми коштiв, що будуть сплаченi/отриманi у майбутньому, якщо така iнформацiя вiдома на момент первiсного визнання. Якщо неможливо достовiрно оцiнити потоки грошових коштiв або очiкуваний строк дiї фiнансового iнструменту, то використовуються кiнцевi дати та суми потокiв грошових коштiв, що передбаченi договором. 8.2. Процентнi доходи та витрати за фiнансовими активами, що облiковуються за амортизованою собiвартiстю, визнаються за ЕСВ до валової балансової вартостi за виключенням: - придбаних або створених знецiнених фiнансових активiв. Для таких активiв застосовується ЕСВ, скоригована з урахуванням кредитного ризику, до амортизованої собiвартостi фiнансового активу з дати первiсного визнання (для її розрахунку пiд час первiсного визнання в грошових потоках враховуються первiсно очiкуванi кредитнi збитки); - фiнансових активiв, що не були придбаними або створеними знецiненими, але в подальшому стали знецiненими. До таких фiнансових активiв Банк застосовує ЕСВ до амортизованої собiвартостi фiнансового активу у наступних звiтних перiодах. 8.3. Якщо надалi Банк переглядає попереднi оцiнки сум платежiв та надходжень (крiм модифiкацiї та змiн оцiнок очiкуваних кредитних збиткiв) за фiнансовими iнструментами, то потрiбно здiйснити коригування валової балансової вартостi фiнансового активу чи амортизованої собiвартостi фiнансового зобов'язання для вiдображення фактичних та переглянутих попередньо оцiнених грошових потокiв. Банк перераховує валову балансову вартiсть фiнансового активу чи амортизовану собiвартiсть фiнансового зобов'язання шляхом розрахунку теперiшньої вартостi майбутнiх грошових потокiв, передбачених договором, дисконтованих за первiсною ЕСВ за фiнансовим iнструментом (у разi придбаних кредитно-знецiнених фiнансових активiв - з використанням ЕСВ, скоригованої з урахуванням кредитного ризику). Коригування визнається у складi процентних доходiв/витрат в кореспонденцiї з рахунками дисконту/премiї. Ефективна процентна ставка змiнюється за фiнансовими iнструментами з плаваючою процентною ставкою в разi перiодичної переоцiнки грошових потокiв з метою вiдображення ринкових процентних ставок. 8.4. Порядок застосування та розрахунку ефективної ставки вiдсотка за фiнансовими iнструментами в Банку визначається вiдповiдно до рекомендацiй Нацiонального банку України щодо розрахунку ефективної ставки вiдсотка, зокрема: "Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку операцiй iз фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженою постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 №14, та постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 01.06.2011р. №171 "Про схвалення Методичних рекомендацiй щодо розрахунку ефективної ставки вiдсотка за фiнансовими iнструментами в банках України", зi змiнами та доповненнями. 8.5. Ефективна ставка вiдсотка застосовується в Банку для: - оцiнки фiнансових активiв, що облiковуються за амортизованою собiвартiстю (наданих кредитiв, розмiщених вкладiв (депозитiв),_боргових цiнних паперiв з бiзнес-моделлю 1-го типу "отримання контрактних грошових потокiв" та позитивно пройденим SPPI-тестом), та обчислення теперiшньої вартостi майбутнiх потокiв грошових коштiв для розрахунку зменшення корисностi таких фiнансових активiв; - оцiнки фiнансових зобов'язань (отриманих кредитiв, строкових вкладiв (депозитiв)); - визнання процентних доходiв/витрат за вказаними фiнансовими iнструментами (у т.ч. для розрахунку амортизацiї дисконту/премiї); - визнання процентних доходiв за фiнансовими активами, якi облiковуються за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки через капiтал (кредитiв, боргових цiнних паперiв з бiзнес-моделлю 2-го типу "змiшана" та позитивно пройденим SPPI-тестом). 8.6. Банк не застосовує метод ефективної ставки вiдсотка за фiнансовими iнструментами, за якими неможливо визначити величину майбутнiх грошових потокiв i термiни їх виникнення та за якими номiнальна процентна ставка є дуже близькою до ЕСВ: ? вкладами (депозитами) на вимогу; ? кредитами та вкладами (депозитами) овернайт; ? кредитами овердрафт; ? вiдновлювальними кредитними лiнiями. 8.7. Банк використовує первiсну ефективну ставку вiдсотка протягом усього строку дiї фiнансового iнструменту за винятком: - фiнансових активiв i фiнансових зобов'язань зi змiнюваною (плаваючою) ставкою, що перiодично переглядається у зв'язку iз змiною ринкових ставок (на дату змiни ринкової ставки розраховується нова ефективна ставка вiдсотка); - фiнансового активу або зобов'язання, яке зазнало суттєвих змiн у зв'язку зi змiнами умов договору, що призвели до погашення цього фiнансового активу або зобов'язання та визнання нового (на дату змiни умов договору розраховується нова ефективна ставка вiдсотка). 9. Кредити 9.1. Оцiнка та облiк кредитiв у Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСБО 32 "Фiнансовi iнструменти: подання", МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти", "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 № 14. 9.2. З урахуванням того, що усi кредити Банку пройшли SPPI-тест позитивно, Банк оцiнює наданi (отриманi) кредити пiд час первiсного визнання за справедливою вартiстю, включаючи витрати на операцiю та iншi платежi, що пов'язанi з iнiцiюванням кредитiв. Банк включає витрати на операцiю та iншi платежi, що безпосередньо пов'язанi з визнанням фiнансового iнструменту (кредиту), у суму дисконту (премiї) за цим фiнансовим iнструментом. 9.3. За кредитами, що надаються на ринкових умовах, справедливою вартiстю пiд час первiсного визнання є цiна операцiї (тобто справедлива вартiсть наданих або отриманих коштiв з урахуванням витрат на операцiю). Банк визначає справедливу вартiсть фiнансового iнструменту, застосовуючи вiдповiдний метод оцiнювання, якщо ринок для фiнансового iнструменту не є активним, зокрема: ? посилання на ринкову цiну iншого подiбного iнструменту; ? аналiз дисконтованих грошових потокiв; ? iншi методи, що забезпечують достовiрне визначення справедливої вартостi фiнансових iнструментiв. Для визначення справедливої вартостi кредитiв найпоширенiшим методом оцiнювання є дисконтування грошових потокiв. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку прибуток (за рахунком доходiв 6390) або збиток (за рахунком витрат 7390) на суму рiзницi мiж справедливою вартiстю кредиту та вартiстю договору в кореспонденцiї з рахунками премiї (дисконту) пiд час первiсного визнання, якщо ефективна ставка вiдсотка за цим кредитом є вищою або нижчою, нiж ринкова. Банк визнає за операцiями з акцiонерами Банку у складi капiталу (за рахунком 5105 "Результати коригування вартостi фiнансових iнструментiв пiд час первiсного визнання") прибуток або збиток на суму рiзницi мiж справедливою вартiстю фiнансових активiв або фiнансових зобов'язань та вартiстю договору в кореспонденцiї з рахунками премiї (дисконту) пiд час первiсного визнання, якщо процентнi ставки за фiнансовими активами або фiнансовими зобов'язаннями є вищими або нижчими, нiж ринковi. Такий прибуток/збиток, що облiковується за рахунком 5105, включається частинами до нерозподiленого прибутку протягом перiоду утримання фiнансових iнструментiв у порядку згiдно глави 21 роздiлу III Облiкової полiтики Банку. 9.4. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку отриманi/сплаченi комiсiї, що є невiд'ємною частиною доходу/витрат за фiнансовим iнструментом, до часу видачi/отримання кредиту (траншу за кредитною лiнiєю) за рахунком 3600 "Доходи майбутнiх перiодiв" / 3500 "Витрати майбутнiх перiодiв". Банк вiдносить суму отриманих (сплачених) комiсiй на рахунки комiсiйних доходiв (витрат) вiдповiдно до умов договору, якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закiнчується без надання кредиту. Банк вiдносить на рахунок неамортизованого дисконту (премiї) за кредитами суму наперед отриманих (сплачених) комiсiй у разi надання/отримання кредиту. При видачi (отриманнi) траншу кредитної лiнiї комiсiя зараховується на рахунки з облiку неамортизованого дисконту (премiї) у сумi, пропорцiйнiй сумi траншу. 9.5. У разi вiдстрочки оплати/отримання Банком комiсiй, що є невiд'ємною частиною доходiв/витрат фiнансового iнструменту, на дату видачi/отримання кредиту (траншу за кредитною лiнiєю) за вiдсутностi технiчної можливостi врахування суми вiдстрочки при побудовi грошових потокiв при розрахунку ефективної ставки вiдсотка в Банку виникає кредиторська заборгованiсть/дебiторська заборгованiсть щодо сплати комiсiй. Зобов'язання/вимоги щодо сплати комiсiй вiдображається в бухгалтерському облiку за рахунком 3642 "Кредиторська заборгованiсть за кредитними операцiями" / 3542 "Дебiторська заборгованiсть за кредитними операцiями" в кореспонденцiї з вiдповiдним рахунком з облiку неамортизованого дисконту (премiї). Визнання цього зобов'язання/вимоги припиняється на дату сплати Банком/Банку коштiв. 9.6. Банк оцiнює кредити пiсля первiсного визнання за амортизованою собiвартiстю з використанням ефективної ставки вiдсотка. Оцiнка i класифiкацiя новостворюваних, суттєво змiнюваних або тих, що будуть придбанi, фiнансових активiв (кредитiв) проводиться згiдно глави 7 роздiлу II Облiкової полiтики Банку. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку процентнi доходи (витрати) за кредитами та амортизує дисконт (премiю) iз застосуванням ефективної ставки вiдсотка. Сума дисконту (премiї) має бути повнiстю амортизована на дату погашення (повернення) кредиту або до наступної дати перегляду процентної ставки фiнансового iнструменту, якщо вона змiнюється залежно вiд коливань ринкових ставок (плаваюча ставка). За кредитами, до яких ефективна ставка вiдсотка не застосовується (згiдно п.8.6 роздiлу II Облiкової полiтики Банку), для визнання процентних доходiв i витрат Банк застосувує номiнальну процентну ставку. За кредитами овердрафт (для оцiнки яких не застосовується ефективна ставка вiдсотка) отриманi/сплаченi комiсiї, що є невiд'ємною частиною доходу/витрат такого кредиту, визнаються за рахунком 3600 "Доходи майбутнiх перiодiв"/3500 "Витрати майбутнiх перiодiв" та амортизуються прямолiнiйним методом на процентнi доходи/витрати протягом дiї кредитного договору. 9.7. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку модифiкацiю (змiну умов договору) за наданими кредитами вiдповiдно до п.7.11 роздiлу II Облiкової полiтики Банку, за отриманими кредитами вiдповiдно до п.7.17 роздiлу II Облiкової полiтики Банку. Перегляд оцiнки платежiв та надходжень за кредитами, не пов'язаний з модификацiєю та iз зменшенням корисностi кредитiв, вiдображається в облiку вiдповiдно до п.8.3. роздiлу II Облiкової полiтики Банку. Якщо змiна грошових потокiв за фiнансовим активом (наданим кредитом) пов'язана iз зменшенням корисностi (змiнами оцiнок очiкуваних кредитних збиткiв), Банк визнає витрати вiд зменшення корисностi шляхом формування резерву пiд кредитнi збитки. 9.8. Порядок надання, повернення та облiку кредитiв в Банку визначається договорами з контрагентами, внутрiшнiми нормативними документами Банку, розробленими вiдповiдно до чинного законодавства України та нормативних актiв Нацiонального банку України. Погашення кредиту за рахунок поручителiв, гарантiв та третiх осiб здiйснюється вiдповiдно до чинного законодавства. Погашення кредиту за рахунок майна, що виступає предметом застави/iпотеки - також вiдповiдно до Закону України "Про заставу", Закону України "Про iпотеку" тощо. 9.9. Сума заборгованостi за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою заборгованiстю. Облiк простроченої заборгованостi здiйснюється на балансових рахунках облiку вiдповiдної строкової заборгованостi iз використанням окремих аналiтичних рахункiв. Подальше визнання з управлiнською метою заборгованостi за кредитом проблемною та вiдповiдна робота Банку з клiєнтами/контрагентами вiдбувається згiдно з чинним "Положенням про порядок взаємодiї структурних пiдроздiлiв АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК" при роботi з активними операцiями в статусi "особлива увага" i "проблемний актив" та у випадках виникнення спорiв, якi не стосуються кредитних операцiй". 9.10. Банк визначає заборгованiсть за кредитними операцiями як безнадiйну (знецiнену) з урахуванням вимог п.7.12 роздiлу II Облiкової полiтики Банку вiдповiдно до власної методики, розробленої згiдно МСФЗ. Заборгованiсть (прострочена заборгованiсть) за кредитом, визнана безнадiйною до отримання, списується за рахунок сформованих оцiночних резервiв на пiдставi рiшення колегiальних органiв Банку у порядку, визначеному чинним "Положенням про порядок взаємодiї структурних пiдроздiлiв АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК" при роботi з активними операцiями в статусi "особлива увага" i "проблемний актив" та у випадках виникнення спорiв, якi не стосуються кредитних операцiй". Безнадiйна заборгованiсть за кредитом, списана за рахунок сформованих резервiв, облiковується на позабалансових рахунках групи 961 "Списана у збиток заборгованiсть за активами". У випадку повернення ранiше списаних сум безнадiйної заборгованостi протягом одного звiтного року, суми надходжень зменшують витрати Банку за статтями "Вiдрахування в резерви". У випадку повернення ранiше списаної за рахунок резерву заборгованостi у наступному фiнансовому роцi, сума надходження визнається доходами Банку. Cписана у фiнансовому облiку безнадiйна заборгованiсть вiдображається в податковому облiку вiдповiдно до вимог дiючого податкового законодавства України. 9.11. Списання безнадiйної заборгованостi за кредитом з позабалансових рахункiв здiйснюється в разi неможливостi реалiзувати право вимоги Банку щодо погашення заборгованостi (при закiнченнi строку позовної давностi, в iнших випадках) на пiдставi рiшення колегiальних органiв Банку пiсля розгляду питання Кредитним комiтетом Банку. 9.12. Банк припиняє визнання наданих кредитiв за умов, визначених в п.7.13 роздiлу II Облiкової полiтики Банку. 10. Цiннi папери 10.1. Оцiнка та облiк цiнних паперiв у Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСБО 32 "Фiнансовi iнструменти: подання", МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти", МСБО 28 "Iнвестицiї в асоцiйованi та спiльнi пiдприємства", "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 № 14. 10.2. Банк здiйснює класифiкацiю та оцiнку цiнних паперiв, виходячи: - з типу бiзнес-моделi, яку вiн використавує для управлiння цими активами (згiдно п.7.4 Облiкової полiтики Банку) - 1-го типу "отримання контрактних грошових потокiв", 2-го типу "змiшана", 3-го типу "продаж"; - та характеристик грошових потокiв, тобто чи передбачають умови емiсiї отримання у визначенi дати грошових потокiв, якi є виключно платежами в рахунок основної суми та процентiв на непогашену частину основної суми (SPPI-тест згiдно п.7.5 Облiкової полiтики Банку). 10.3. Банк з метою оцiнки та вiдображення в бухгалтерському облiку класифiкує цiннi папери таким чином: 1) що оцiнюються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки;. 2) що оцiнюються за справедливою вартiстю через капiтал. 3) що оцiнюються за амортизованою собiвартiстю. 4) iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї. 5) iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї, утримуванi для продажу. 10.4. До цiнних паперiв, що оцiнюються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки, належать: - борговi цiннi папери, акцiї та iншi фiнансовi iнвестицiї, за якими визначено бiзнес-модель 3-го типу "продаж"; - акцiї та iншi пайовi цiннi папери, придбанi з метою торгiвлi; - акцiї та iншi пайовi цiннi папери, придбанi не для торгiвлi, за якими Банк при первiсному визнаннi прийняв рiшення облiковувати їх за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки; - борговi цiннi папери, за якими визначено бiзнес-модель 1-го типу "отримання контрактних грошових потокiв" чи 2-го типу "змiшана" i при цьому негативно пройдено SPPI-тест. До акцiй та iнших пайових цiнних паперiв, придбаних з метою торгiвлi, Банк вiдносить пайовi цiннi папери, що придбанi з метою продажу в найближчий час i отримання прибутку вiд короткострокових коливань цiни або дилерської маржi. Придбанi цiннi папери, що облiковуються за справедливою вартiстю через прибутки та збитки, первiсно оцiнюються за справедливою вартiстю без урахування витрат на операцiї з придбання. Витрати на операцiї з придбання визнаються за рахунками витрат пiд час первiсного визнання таких цiнних паперiв та вiдображаються за рахунком 7503 "Комiсiйнi витрати за операцiями з цiнними паперами". На кожну наступну пiсля визнання дату балансу цiнi папери, що оцiнюються за справедливою вартiстю через прибутки та збитки, облiковуються за справедливою вартiстю (пiдлягають переоцiнцi не рiдше одного разу на мiсяць). 10.5. Банк облiковує в портфелi цiнних паперiв, що оцiнюються за справедливою вартiстю через капiтал: - акцiї та iншi пайовi цiннi папери, придбанi не для торгiвлi, за якими Банк при первiсному визнаннi прийняв рiшення облiковувати їх за за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через капiтал; - борговi цiннi папери, за якими визначено бiзнес-модель 2-го типу "змiшана" i при цьому позитивно пройдено SPPI-тест. Борговi цiннi папери цiєї категорiї первiсно оцiнюються та вiдображаються в бухгалтерському облiку за справедливою вартiстю, до якої додаються витрати на операцiї з придбання таких цiнних паперiв. Цi витрати вiдображаються за рахунками з облiку дисконту (премiї) на дату придбання таких цiнних паперiв. Придбанi борговi цiннi папери, що оцiнюються за справедливою вартiстю через капiтал, первiсно вiдображаються в бухгалтерському облiку в розрiзi таких складових: номiнальна вартiсть, дисконт або премiя, сума накопичених процентiв на дату придбання. На кожну наступну пiсля визнання звiтну дату Банк облiковує борговi цiнi папери, що оцiнюються за справедливою вартiстю через капiтал, за справедливою вартiстю (здiйснює їх переоцiнку не рiдше одного разу на мiсяць) та визнає оцiночний резерв пiд очiкуванi кредитнi збитки. Акцiї та iншi пайовi цiннi папери (що оцiнюються за справедливою вартiстю через капiтал), за якими собiвартiсть є найкращим показником їх справедливої вартостi, вiдображаються на дату балансу за їх собiвартiстю. 10.6. До категорiї цiнних паперiв, що оцiнюються за амортизованою собiвартiстю, Банк уключає: - придбанi борговi цiннi папери, за якими визначено бiзнес-модель 1-го типу "отримання контрактних грошових потокiв" i при цьому позитивно пройдено SPPI-тест. Такi цiннi папери первiсно оцiнюються та вiдображаються в бухгалтерському облiку за справедливою вартiстю, до якої додаються витрати на операцiї з їх придбання. Цi витрати вiдображаються за рахунками з облiку дисконту (премiї) на дату придбання таких цiнних паперiв. Придбанi борговi цiннi папери, що оцiнюються за амортизованою собiвартiстю, первiсно вiдображаються в бухгалтерському облiку в розрiзi таких складових: номiнальна вартiсть, дисконт або премiя, сума накопичених процентiв на дату придбання. На кожну наступну пiсля визнання дату балансу такi борговi цiннi папери вiдображаються за їх амортизованою собiвартiстю з використанням ефективної ставки вiдсотка та пiдлягають перегляду на зменшення корисностi. 10.7. Iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї - до цiєї категорiї включаються iнвестицiї до статутних капiталiв компанiй, якi вiдповiдають критерiям визначення асоцiйованої або дочiрньої компанiї. Здiйсненi iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї первiсно оцiнюються та вiдображаються в бухгалтерському облiку за собiвартiстю. Витрати на операцiї, пов'язанi з придбанням iнвестицiї, збiльшують суму такої iнвестицiї на дату її придбання. Iнвестицiї в асоцiйованi компанiї вiдображаються на дату балансу за методом участi в капiталi. Якщо Банк складає консолiдовану фiнансову звiтнiсть, то iнвестицiї в дочiрнi компанiї в iндивiдуальнiй фiнансовiй звiтностi вiдображаються на дату балансу за їх собiвартiстю з урахуванням зменшення корисностi. 10.8. Iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї, утримуванi для продажу - Банк уключає до цiєї категорiї iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї, що придбанi та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 мiсяцiв з дати придбання. Такi iнвестицiї первiсно оцiнюються за найменшою з двох величин: собiвартiстю або справедливою вартiстю з вирахуванням витрат, що пов'язанi з їх подальшим продажем. На кожну наступну дату балансу такi iнвестицiї вiдображаються за найменшою з двох величин: балансовою вартiстю або справедливою вартiстю за вирахуванням витрат на операцiї, пов'язанi з їх продажем. 10.9. Визнання (припинення визнання) цiнних паперiв за стандартними процедурами вiдображається в бухгалтерському облiку iз застосуванням методу їх визнання (припинення визнання) на дату розрахунку. Купiвля або продаж цiнних паперiв за стандартними процедурами передбачає передавання цих цiнних паперiв протягом часу, який установлений згiдно з загальними правилами, що дiють на вiдповiдному ринку. 10.10. Змiна справедливої вартостi цiнних паперiв, якi мають бути переданi Банку (крiм цiнних паперiв, якi облiковуються за собiвартiстю або амортизованою собiвартiстю), у перiод мiж датою операцiї та датою розрахунку вiдображається в бухгалтерському облiку за рахунками доходiв 6223 (для цiнних паперiв, що облiковуються за справедливою вартiстю через прибутки та збитки,) та капiталу 5102 (для цiнних паперiв, що облiковуються за справедливою вартiстю через капiтал). 10.11. Справедлива вартiсть цiнних паперiв, що перебувають в обiгу на фондових бiржах, визначається з використанням ринкового пiдходу - за котирувальною цiною покупця (цiною bid, найкращою цiною купiвлi) за даними оприлюднених котирувань на фондових бiржах за станом на час закриття останнього бiржового дня звiтного мiсяця. Якщо Банк володiє достовiрною iнформацiєю щодо котирувань цiнних паперiв за станом на час закриття останнього бiржового дня звiтного мiсяця на декiлькох фондових бiржах, за справедливу вартiсть цiнного папера береться найбiльше з таких котирувань цiнного папера. У разi вiдсутностi таких котирувань на зазначену дату справедлива вартiсть цiнного папера визначається за його останнiм бiржовим курсом, що визначений за результатами бiржових торгiв, якi вiдбулися протягом останнiх 5 робочих днiв звiтного мiсяця. Якщо Банк володiє достовiрною iнформацiєю щодо останнiх бiржових курсiв цiнних паперiв на конкретну дату на декiлькох фондових бiржах (у межах останнiх 5 робочих днiв), за справедливу вартiсть цiнного папера береться найбiльший курс цiнного папера. В iнших випадках для визначення справедливої вартостi цiнних паперiв (для яких немає активного ринку) в Банку використовується дохiдний пiдхiд - розраховується теперiшня вартiсть попередньо оцiнених майбутнiх грошових потокiв за цiнним папером з урахуванням ставки дисконту, прийнятої Банком для оцiнки таких цiнних паперiв (вiдповiдно до МСФЗ 13 "Оцiнка справедливої вартостi"). 10.12. Банк рекласифiкує борговi цiннi папери виключно у разi змiни бiзнес-моделi, яка використовується для управлiння такими цiнними паперами, крiм тих, якi визначенi пiд час первiсного визнання за власним розсудом Банку як такi, що оцiнюються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки. На дату рекласифiкацiї боргових цiнних паперiв з однiєї категорiї в iншу здiйснюється нарахування процентiв, амортизацiя дисконту / премiї, переоцiнка та коригування оцiночного резерву пiд очiкуванi кредитнi збитки. Банк перекласифiковує фiнансовi iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї в iншу категорiю фiнансових iнвестицiй на дату, коли об'єкт iнвестування не вiдповiдає критерiям асоцiйованої або дочiрньої компанiї. Фiнансовi iнвестицiї в асоцiйованi та дочiрнi компанiї переводяться в категорiю фiнансових iнвестицiй, що утримуються з метою продажу, для подальшого продажу протягом 12 мiсяцiв. 10.13. Аналiтичний облiк операцiй купiвлi-продажу цiнних паперiв, що облiковуються за справедливою вартiстю через прибутки/збитки, одного виду, емiтента випуску здiйснюється за методом "перше надходження - перший видаток" (ФIФО), який передбачає, що цiннi папери, якi придбанi до торгового портфеля Банку першими, першими i реалiзовуються з цього портфеля. 10.14. Усi цiннi папери, крiм акцiй та iнших пайових цiнних паперiв, а також цiнних паперiв, якi облiковуються за справедливою вартiстю з вiдображенням переоцiнки через прибутки та збитки, переглядаються на зменшення корисностi. Зменшення корисностi визнається на кожну дату балансу шляхом формування оцiночних резервiв, якщо є об'єктивнi докази однiєї або кiлькох подiй, якi мають вплив на очiкуванi майбутнi грошовi потоки за цiнними паперами (вiдповiдно до п.7.12 роздiлу II Облiкової полiтики Банку). Порядок визнання оцiночних резервiв пiд очiкуванi кредитнi збитки за цiнними паперами визначений "Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 № 14. 10.15. За борговими цiнними паперами, що облiковуються за амортизованою собiвартiстю, за справедливою вартiстю з вiдображенням результату переоцiнки через капiтал та за справедливою вартiстю з вiдображенням результату переоцiнки через прибутки та збитки, окремо облiковуються дисконт або премiя у разi їх наявностi. За купонними цiнними паперами окремо облiковуються накопиченi проценти. За зазначеними борговими цiнними паперами процентний дохiд (нарахування процентiв, амортизацiя дисконту/премiї) визнається за ефективною ставкою вiдсотка протягом перiоду вiд дати їх придбання до дати припинення визнання (продаж, вiдступлення права вимоги, погашення, списання за рахунок резерву), рекласифiкацiї. Нарахування процентiв здiйснюється залежно вiд умов випуску цiнних паперiв, але не рiдше одного разу на мiсяць. Сума амортизацiї дисконту або премiї нараховується одночасно з нарахуванням процентiв. Аналiтичний облiк доходiв/витрат за рахунком 6223 "Результат вiд операцiй з цiнними паперами, якi облiковуються за справедливою вартiстю через прибутки/збитки" ведеться в розрiзi реалiзованого та нереалiзованого (переоцiнка) результату. Облiк фiнансового результату вiд торгiвлi цiнними паперами в межах окремого ISIN здiйснюється за методом FIFO (перший прийшов - перший пiшов). 10.16. Цiннi папери, якi наданi в довiрче управлiння, не вважаються такими, що вибули з портфеля Банку, а облiковуються за окремими аналiтичними рахунками тих самих балансових рахункiв, на яких вони облiковувалися до надання в довiрче управлiння, з подальшим здiйсненням операцiй з переоцiнки, амортизацiї дисконту або премiї, нарахування доходу тощо. Цiннi папери, що є власнiстю Банку i перебувають у Банку в документарнiй формi, облiковуються за позабалансовим рахунком 9819 "Iншi цiнностi i документи" за номiнальною вартiстю. 10.17. Доходи та витрати в iноземнiй валютi за операцiями з цiнними паперами вiдображаються за рахунками 6 i 7 класiв Плану рахункiв у нацiональнiй валютi за офiцiйним валютним курсом на дату їх нарахування та/або отримання i сплати. Переоцiнка (перерахунок гривневого еквiвалента залишкiв iноземної валюти) за рахунками облiку цiнних паперiв у iноземнiй валютi у зв'язку зi змiною офiцiйного валютного курсу здiйснюється в порядку переоцiнки iноземної валюти, визначеному нормативно-правовими актами Нацiонального банку України з бухгалтерського облiку операцiй в iноземнiй валютi та банкiвських металах. 10.18. Для вiдображення в бухгалтерському облiку операцiй з цiнними паперами Банк може використовувати транзитнi рахунки, рахунки кредиторської та дебiторської заборгованостi з подальшим вiдображенням цих операцiй за вiдповiдними рахунками з облiку цiнних паперiв. Облiк фiнансових iнвестицiй та їх оцiнка ведеться в розрiзi емiтентiв та випускiв. 10.19. Списання цiнних паперiв (нарахованих доходiв за цiнними паперами), визнаних безнадiйними (знецiненими), за рахунок сформованого резерву здiйснюється на пiдставi рiшення колегiальних органiв Банку. Подальший облiк списаних за рахунок сформованих резервiв цiнних паперiв ведеться на вiдповiдних позабалансових рахунках. Пiсля закiнчення строку позовної давностi, визначеного Цивiльним кодексом України, колегiальнi органи Банку приймають рiшення про можливiсть списання цiєї заборгованостi з позабалансових рахункiв. 10.20. Власнi акцiї Банку, що викупленi у акцiонерiв для подальшого перепродажу або анулювання в установленому порядку, облiковуються за номiнальною вартiстю. Рiзниця мiж номiнальною вартiстю та цiною викупу вiдображається за рахунками 5-го класу "Капiтал банку" Плану рахункiв. За наявностi в Банку фiнансових зобов'язань за цiнними паперами власної емiсiї, їх оцiнка та визнання в облiку здiйснюється у вiдповiдностi до пп.7.14-7.15 Облiкової полiтики Банку та згiдно вимог "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 № 14. 10.21. Порядок здiйснення операцiй з векселями регламентується "Положенням про порядок здiйснення банками операцiй з векселями в нацiональнiй валютi на територiї України", затвердженим постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 16.12.2002 № 508, зi змiнами та доповненнями. 10.22. Облiк операцiй репо. 10.22.1. Вiдповiдно до "Iнструкцiї про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку банкiв України", затвердженої постановою Правлiння НБУ вiд 11.09.2017 №89, кредит, що наданий клiєнту Банку за операцiєю репо, передбачає купiвлю у клiєнта цiнних паперiв на певний перiод з умовою їх зворотного викупу за здалегiдь обумовленою цiною. Таким чином, кошти, наданi контрагенту (клiєнту Банку) за операцiєю репо, є кредитом, забезпеченням повернення якого (заставою) є придбанi Банком на певний час цiннi папери. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку операцiї з купiвлi цiнних паперiв iз зворотним їх продажем за фiксованою цiною з одним i тим самим контрагентом як операцiї репо, незалежно вiд того, одним чи кiлькома договорами оформленi такi операцiї. 10.22.2. Зобов'язання з надання коштiв за операцiєю репо Банк облiковує на вiдповiдному позабалансовому рахунку роздiлу 91 "Зобов'язання з кредитування, що наданi та отриманi" з дати виникнення в Банку зобов'язання (з дати заключення договору про операцiю репо). Списання зобов'язання здiйснюється Банком в день надання коштiв за операцiєю репо, закiнчення строку виконання та/або погашення. Надання коштiв за операцiєю репо вiдображається Банком на вiдповiдному балансовому рахунку з одночасним списанням зобов'язання з позабалансового рахунку. Цiннi папери, що придбанi за операцiєю репо, облiковуються Банком (покупцем i кредитором) як отримана застава за позабалансовими рахунками. Банк у день зворотного викупу клiєнтом (продавцем i позичальником) цiнних паперiв списує їх вартiсть з позабалансових рахункiв. У разi неповернення клiєнтом коштiв за операцiєю репо Банк списує вартiсть цiнних паперiв, отриманих у заставу, з позабаланових рахункiв i одночасно визнає їх за вiдповiдними балансовими рахунками з облiку придбаних цiнних паперiв за справедливою вартiстю. 10.22.3. Отримання коштiв за операцiєю репо (отримання кредиту) вiдображається в балансi продавця (клiєнта Банку) на вiдповiдних рахунках з облiку. Одночасно списується з позабалансових рахункiв сума отриманих зобов'язань з кредитування. Цiннi папери, якi проданi за операцiєю репо iз зобов'язанням зворотного викупу, продавець (клiєнт Банку) облiковує на окремих аналiтичних рахунках балансових рахункiв з облiку цiнних паперiв. Оночасно балансова вартiсть цiнних паперiв вiдображається на позабалансових рахунках продавця як надана застава. У день зворотного викупу цiнних паперiв продавець списує їх вартiсть з позабалансових рахункiв. У разi неповернення продавцем (клiєнтом Банку) коштiв за операцiєю репо вартiсть цiнних паперiв списується з його балансу. Одночасно вартiсть цiнних паперiв, наданих у заставу, списується з позабалансових рахункiв. 10.22.4. У випадку, якщо продавцем цiнних паперiв за операцiєю репо виступає Банк, вiдображення в облiку отримання коштiв за операцiєю репо здiйснюється згiдно п.10.22.3 Облiкової полiтики Банку. Продаж Банком активiв за угодами репо не враховується при визначеннi бiзнес-моделi для управлiння фiнансовими активами, оскiльки за економiчним змiстом таких операцiй Банк не втрачає контролю над проданими активами i продовжує визнавати їх у своєму балансi. Разом з тим, якщо операцiї зворотного викупу не були проведенi i Банк втратив контроль над активами, при аналiзi бiзнес-моделi такi випадки будуть розглядатися як продаж. 10.23. В податковому облiку операцiї з цiнними паперами регулюються Податковим кодексом України та iншими нормативно-правовими актами України у сферi оподаткування. 11. Дебiторська заборгованiсть 11.1. Дебiторська заборгованiсть визнається активом, якщо iснує ймовiрнiсть отримання Банком майбутнiх економiчних вигод та може бути достовiрно визначена її сума. Оцiнка та облiк дебiторської заборгованостi у Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" та нормативних документiв НБУ з бухгалтерського облiку, що регламентують операцiї з фiнансовими iнструментами та iншими активами. 11.2. За способом оцiнки та для формування резервiв дебiторська заборгованiсть визначається як: 1) фiнансова дебiторська заборгованiсть: ? за операцiями з банками; ? за операцiями з клiєнтами Банку; ? за операцiями Банку з фiнансовими iнструментами; ? iншi нарахованi доходи (в тому числi нарахованi доходи за оперативною орендою); ? дебетовi суми до з'ясування; 2) iнша дебiторська заборгованiсть: ? за розрахунками з працiвниками Банку (нестачi, iншi нарахування та iнша дебiторська заборгованiсть за розрахунками з працiвниками Банку, аванси з на витрати з вiдрядження та аванси працiвникам Банку на господарськi потреби); ? за господарською дiяльнiстю Банку. До фiнансових активiв вiдноситься фiнансова дебiторська заборгованiсть та дебiторська заборгованiсть за господарськими операцiями Банку, за якою передбачається надходження грошових коштiв (нестачi та iншi нарахування на прцiвникiв Банку, iнша дебiторська заборгованiсть за розрахунками з працiвниками Банку та iншими особами). Дебiторська заборгованiсть, що є фiнансовими активами, розподiляється також на короткострокову (iз строком погашення протягом одного року згiдно умов договору) та довгострокову (iз строком погашення бiльше одного року згiдно умов договору). 11.3. Дебiторська заборгованiсть, що є фiнансовим активом, розглядається як торгова дебiторська заборгованiсть. З врахуванням того, що така дебiторська заборгованiсть не мiстить значного компонента фiнансування (згiдно МСФЗ 15 "Дохiд вiд контрактiв з покупцями"), вона первiсно оцiнюється i вiдображається в бухгалтерському облiку за цiною операцiї (угоди). Банк оцiнює короткострокову фiнансову дебiторську заборгованiсть та короткострокову дебiторську заборгованiсть за господарськими операцiями Банку, за якою передбачається надходження грошових коштiв, пiсля первiсного визнання за амортизованою собiвартiстю - до них Банк застосовує бiзнес-модель 1-го типу "отримання контрактних грошових потокiв" i не проводить SPPI-тест. За такою дебiторською заборгованiстю процентнi доходи не нараховуються, i амортизована собiвартiсть прирiвнюється до фактичної собiвартостi придбання або виникнення активу. Довгострокова фiнансова дебiторська заборгованiсть та довгострокова дебiторська заборгованiсть за господарськими операцiями Банку, за якою передбачається надходження грошових коштiв, класифiкується як кредитна операцiя та оцiнюється за правилами, визначеними у главi 9 Облiкової полiтики Банку. За торговою дебiторською заборгованiстю Банк визнає очiкуванi кредитнi збитки протягом усього строку дiї фiнансового активу. 11.4. На дату виникнення дебiторська заборгованiсть за господарською дiяльнiстю (крiм дебiторської заборгованостi за господарськими операцiями Банку, за якою передбачається надходження грошових коштiв) оцiнюється та вiдображається в балансi за первiсною вартiстю (фактичною собiвартiстю). На кожну наступну пiсля визнання дату балансу дебiторська заборгованiсть за господарською дiяльнiстю вiдображається в сумi її вартостi за вирахуванням резервiв на вiдшкодування можливих втрат. 11.5. Порядок створення резервiв за дебiторською заборгованiстю визначений в чинному "Положеннi про формування АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК" резервiв пiд очiкуванi кредитнi збитки за активними операцiями, вiдповiдно до мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi", в чинному "Положеннi про визначення АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК" розмiру кредитного ризику за активними банкiвськими операцiями". 11.6. Резерви пiд дебiторську заборгованiсть формуються в тiй валютi, в якiй враховується заборгованiсть, та за кожною валютою окремо. Резерв пiд дебiторську заборгованiсть в iноземнiй валютi, що належить до монетарних статей балансу, також є монетарною статтею. Такi монетарнi резерви оцiнюються за офiцiйним курсом iноземної валюти на дату складання блансу i переоцiнюються при кожнiй змiнi офiцiйного курсу гривнi до iноземних валют. Результат переоцiнки вiдображається за балансовим рахунком 6204 "Результат вiд переоцiнки iноземної валюти та банкiвських металiв". До монетарної вiдноситься фiнансова дебiторська заборгованiсть в iноземнiй валютi та господарська дебiторська заборгованiсть в iноземнiй валютi, що облiковується за рахунками 3510 (з продажу оборотних i необоротних активiв), 3552 (нестачi та iншi нарахування), 3559 (за iншими розрахунками з працiвниками Банку та iншими особами). Резерв пiд дебiторську заборгованiсть в iноземнiй валютi, що належить до немонетарних статей балансу, також є немонетарною статтею та формується з урахуванням офiцiйного курсу iноземної валюти на дату виникнення дебiторської заборгованостi. Рiзниця мiж офiцiйним курсом на дату виникнення дебiторської забогованостi та офiцiйним курсом на дату формування резерву вiдображається за балансовим рахунком 6204. Немонетарнi резерви пiд дебiторську заборгованiсть в iноземнiй валютi не переоцiнюються при кожнiй змiнi офiцiйного курсу гривнi до iноземних валют. До немонетарної вiдноситься господарська дебiторська заборгованiсть в iноземнiй валютi, що облiковується за рахунками 3510 (з придбання оборотних i необоротних активiв за iноземну валюту), 3550 (за авансами на вiдрядження), 3551 (за авансами на господарськi витрати), 3519 (за послуги). 11.7. Банк визначає заборгованiсть за дебiторською заборгованiстю, що є фiнансовим активом, як безнадiйну (знецiнену) з урахуванням вимог п.7.12 роздiлу II Облiкової полiтики Банку вiдповiдно до власної методики, розробленої згiдно МСФЗ. У разi визнання дебiторської заборгованостi безнадiйною до отримання така заборгованiсть у фiнансовому облiку списується за рахунок сформованих резервiв на пiдставi рiшення колегiальних органiв Банку. Списана за рахунок резервiв безнадiйна дебiторська заборгованiсть облiковується на позабалансових рахунках групи 961 "Списана у збиток заборгованiсть за активами". При закiнченнi строку позовної давностi, визначеного Цивiльним кодексом України, колегiальнi органи Банку вирiшують можливiсть списання цiєї заборгованостi з позабалансових рахункiв. 11.8. Припинення визнання дебiторської заборгованостi, що є фiнансовим активом, в балансi Банку здiйснюється з урахуванням вимог п.7.13 роздiлу II Облiкової полiики Банку та МСФЗ 9. Визнання господарської дебiторської заборгованостi в балансi Банку припиняється у разi виконання вiдповiдних зобов'язань (контрагентами - за договорами з поставки товарiв/послуг, працiвниками Банку - за вiдрядженнями, авансами на господарськi витрати, нестачами) або списання за рахунок сформованого резерву. 11.9. Порядок вiдображення в облiку формування резервiв за дебiторською заборгованiстю, списання та погашення безнадiйної дебiторської заборгованостi визначено "нструкцiєю з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженою постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 № 14. Порядок проведення iнвентаризацiї дебiторської заборгованостi, визнання дебiторської заборгованостi безнадiйною до повернення та порядок її погашення або списанння, а також порядок створення та облiку резервiв за дебiторською заборгованiстю визначено в чинних внутрiшнiх положеннях Банку та вiдповiдно до дiючого законодавства. 12. Вклади (депозити), iншi фiнансовi зобов'язання 12.1. Оцiнка та облiк вкладiв (депозитiв) здiйснюється вiдповiдно до вимог МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 №14. 12.1.1. Банк оцiнює розмiщенi/залученi вклади (депозити) пiд час первiсного визнання за справедливою вартiстю, включаючи витрати на операцiю та iншi платежi, що пов'язанi з iнiцiюванням вкладiв (депозитiв). Справедливою вартiстю фiнансового iнструменту пiд час первiсного визнання є цiна операцiї (тобто справедлива вартiсть наданих або отриманих коштiв). Банк визначає справедливу вартiсть фiнансового iнструменту, застосовуючи вiдповiдний метод оцiнювання, якщо ринок для фiнансового iнструменту не є активним, зокрема: ? посилання на ринкову цiну iншого подiбного iнструменту; ? аналiз дисконтованих грошових потокiв; ? iншi методи, що забезпечують достовiрне визначення справедливої вартостi фiнансових iнструментiв. Для визначення справедливої вартостi вкладiв (депозитiв) найпоширенiшим методом оцiнювання є дисконтування грошових потокiв. Банк включає витрати на операцiю та iншi платежi, що безпосередньо пов'язанi з визнанням фiнансового iнструменту (вкладу), в суму дисконту (премiї) за цим фiнансовим iнструментом. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку прибуток (за рахунком доходiв 6398) або збиток (за рахунком витрат 7398) на суму рiзницi мiж справедливою вартiстю залученого вкладу (депозиту) та вартiстю договору в кореспонденцiї з рахунками премiї (дисконту) пiд час первiсного визнання, якщо ефективна ставка вiдсотка за цим вкладом (депозитом) є вищою або нижчою, нiж ринкова. Рiзниця мiж справедливою вартiстю фiнансового iнструменту (вкладу) та вартiстю договору за операцiями з акцiонерами Банку вiдображається в складi капiталу банку за рахунком 5105 вiдповiдно до п.9.3 та глави 21 роздiлу III Облiкової полiтики Банку. 12.1.2.Банк вiдображає в бухгалтерському облiку операцiї з надання кредиту (розмiщення вкладу (депозиту)) та отримання кредиту (залучення вкладу (депозиту)) на мiжбанкiвському ринку як операцiї з похiдними фiнансовими iнструментами, якщо такi операцiї здiйснюються: у рiзних валютах; з одним i тим самим контрагентом i пов'язанi з одним i тим самим ризиком; одночасно i не можуть виконуватись окермо; з однаковим термiном погашення. 12.1.3. Банк оцiнює строковi вклади (депозити) пiсля первiсного визнання за амортизованою собiвартiстю з використанням ефективної ставки вiдсотка пiд час нарахування процентiв та амортизацiї дисконту (премiї). Банк вiдображає в бухгалтерському облiку процентнi доходи (витрати ) за вкладами (депозитами) та амортизує дисконт (премiю) iз застосуванням ефективної ставки вiдсотка. Сума дисконту (премiї) має бути повнiстю замортизована на дату повернення вкладу (депозиту) або до наступної дати перегляду процентної ставки фiнансового iнструменту, якщо вона змiнюється залежно вiд коливань ринкових ставок (плаваюча ставка). 12.1.4. Вклади (депозити) клiєнтiв Банку на вимогу (в тому числi поточнi рахунки) оцiнюються за собiвартiстю. За такими вкладами (депозитами) ефективна ставка вiдсотка не застосовується (згiдно п.8.6 роздiлу II Облiкової полiтики Банку). Для визнання процентних витрат i доходiв за ними Банк застосовує номiнальну процентну ставку. 12.1.5. Модифiкацiя (змiна умов договору) за розмiщеними/залученими вкладами (депозитами) вiдображається в облiку в порядку, визначеному в п.7.11 i п.7.17 роздiлу II Облiкової полiтики Банку. Перегляд оцiнки платежiв та надходжень за вкладами (депозитами), не пов'язаний з модификацiєю та iз зменшенням корисностi розмiщених вкладiв (депозитiв), вiдображається в облiку вiдповiдно до п.8.3. роздiлу II Облiкової полiтики Банку. Якщо змiна грошових потокiв за фiнансовим активом (розмiщеним вкладом (депозитом)) пов'язана iз зменшенням корисностi (змiнами оцiнок очiкуваних кредитних збиткiв), Банк визнає витрати вiд зменшення корисностi шляхом формування резерву пiд кредитнi збитки. 12.1.6. Порядок розмiщення/залучення, повернення та облiку вкладiв (депозитiв) у Банку визначається договорами з контрагентами, внутрiшнiми нормативними документами Банку, розробленими вiдповiдно до чинного законодавства України та нормативних актiв Нацiонального банку України. 12.2. Оцiнка та облiк наданих гарантiй та авалiв (далi - гарантiй) здiйснюється вiдповiдно до вимог МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21.02.2018 №14. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку наданi гарантiї пiд час первiсного визнання як зобов'язання за справедливою вартiстю, яка дорiвнює сумi отриманих Банком-гарантом комiсiй - винагороди за надану гарантiю. Амортизацiя первiсно визнаного зобов'язання за наданою гарантiєю здiйснюється Банком прямолiнiйним методом. Пiсля первiсного визнання гарантiї оцiнюються та вiдображаються в бухгалтерському облiку за найбiльшою з двох величин: ? сумою оцiночного резерву пiд очiкуванi кредитнi збитки; ? первiсно визнаною сумою зобов'язання (справедливою вартiстю) за вирахуванням накопиченої амортизацiї. 12.3. Iншi фiнансовi зобов'язання Банку оцiнюються i вiдображаються в бухгалтерському облiку згiдно пп.7.14 - 7.17 роздiлу II Облiкової полiтики Банку. На кожну наступну пiсля визнання дату балансу iншi фiнансовi зобов'язання оцiнюються за амортизованою собiвартiстю. 12.4. Банк припиняє визнання в балансi фiнансового зобов'язання або його частини, якщо таке зобов'язання погашено, анульовано або строк його виконання закiнчився. 13. Iноземна валюта та банкiвськi метали 13.1. Оцiнка та облiк операцiй Банку в iноземних валютах здiйснюється вiдповiдно до вимог МСБО 21 "Вплив змiн валютних курсiв" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй в iноземнiй валютi та банкiвських металах у банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 17.11.2004 № 555, iз змiнами та доповненнями. Бухгалтерський облiк операцiй в iноземнiй валютi та банкiвських металах Банк здiйснює в подвiйнiй оцiнцi, а саме: в номiнальнiй сумi iноземної валюти / одиницях ваги металу, щодо яких установлюється офiцiйний курс гривнi, - тройських унцiях та гривневому еквiвалентi за офiцiйним курсом НБУ. 13.2. Операцiї в iноземнiй валютi та банкiвських металах пiд час первiсного визнання вiдображаються у нацiональнiй валютi звiтностi через перерахунок суми в iноземнiй валютi iз застосуванням офiцiйного курсу гривнi до iноземних валют та банкiвських металiв на дату здiйснення операцiї (дата визнання активiв, зобов'язань, власного капiталу, доходiв i витрат). 13.3. Облiкова вагова одиниця банкiвських металiв - тройська унцiя (31,1034807 г). При переведеннi значення маси з грамiв у тройськi унцiї результат визначається з точнiстю до 0,001 тройської унцiї iз застосуванням заокруглення. Бухгалтерськi записи в АБС, а також у статистичнiй звiтностi за операцiями з банкiвськими металами вiдображаються з точнiстю до 0,01 тройської унцiї. 13.4. На кожну наступну пiсля визнання дату балансу: 1) монетарнi статтi балансу, вираженi в iноземнiй валютi та банкiвських металах (в тому числi - борговi цiннi папери, кредиторська заборгованiсть з придбання оборотних i необоротних активiв та дебiторська заборгованiсть з продажу оборотних i необоротних активiв), оцiнюються за курсом iноземної валюти та банкiвських металiв на дату складання балансу. Переоцiнка здiйснюється при кожнiй змiнi офiцiйного курсу гривнi до iноземних валют та банкiвських металiв. Результат переоцiнки монетарних активiв або зобов'язань Банку вiдображається за балансовим рахунком 6204 "Результат вiд переоцiнки iноземної валюти та банкiвських металiв". 2) немонетарнi статтi в iноземнiй валютi, що облiковуються за собiвартiстю, а саме: - дебiторська заборгованiсть за авансами на вiдрядження в iноземнiй валютi, дебiторська заборгованiсть з придбання оборотних i необоротних активiв за iноземну валюту та кредиторська заборгованiсть з продажу оборотних i необоротних активiв за iноземну валюту; - доходи i витрати майбутнiх перiодiв в iноземнiй валютi, що пов'язанi з виконанням робiт, послуг; - iнвестицiї в iноземнiй валютi в асоцiйованi та дочiрнi компанiї, iншi цiннi папери, що облiковуються за собiвартiстю, вiдображаються в балансi за офiцiйним курсом гривнi до iноземних валют на дату проведення розрахункiв, здiйснення операцiї (дату виникнення) i не переоцiнюються пiд час кожної змiни офiцiйного курсу. 3) немонетарнi статтi в iноземнiй валютi, що облiковуються за справедливою вартiстю, вiдображаються в бухгалтерському облiку за офiцiйним курсом гривнi до iноземних валют i банкiвських металiв на дату визначення їх справедливої вартостi. 13.5. Переоцiнка позабалансових вимог i зобов'язань в iноземнiй валютi, крiм вимог i зобов'язань за похiдними фiнансовими iнструментами та вимог i зобов'язань за договорами з купiвлi-продажу iноземної валюти та банкiвських металiв на умовах том i спот, здiйснюється пiд час кожної змiни офiцiйного курсу гривнi до iноземних валют. 13.6. Для вiдображення операцiй в iноземнiй валютi та банкiвських металах за балансовими рахунками використавуються технiчнi рахунки 3800 "Позицiя банку щодо iноземної валюти та банкiвських металiв" та 3801 "Еквiвалент позицiї банку щодо iноземної валюти та банкiвських металiв". Наприкiнцi кожного операцiйного дня суми залишкiв у гривневому еквiвалентi за технiчними рахунками 3800 i 3801 мають бути тотожними. Рiзницi мiж сумами залишкiв у гривневому еквiвалентi вiдповiдної iноземної валюти та банкiвських металiв за аналiтичними рахунками 3800 i 3801 у розрiзi кодiв iноземної валюти та банкiвських металiв, що виникають у зв'язку iз математичним округленням, вiдображаються за балансовим рахунком 6204. 13.7. Визнання курсових рiзниць. Курсова рiзниця - це рiзниця мiж оцiнками однiєї й тiєї ж кiлькостi одиниць iноземної валюти у гривнях за рiзними курсами облiку валют. Змiни облiкової вартостi грошових одиниць станом на дату складання балансу, що спричиненi змiнами валютних курсiв, повиннi визнаватися як дохiд чи витрати за перiод, коли цi змiни вiдбулися. 13.8. Результат вiд операцiї з iноземною валютою - це фактично одержанi доходи або понесенi витрати за операцiями купiвлi-продажу iноземної валюти (банкiвських металiв). До результату торгових операцiй в iноземнiй валютi включаються рiзницi мiж договiрним обмiнним (ринковим) курсом за певною операцiєю в iноземнiй валютi та офiцiйним курсом Нацiонального банку України на дату такої операцiї. Результат вiд купiвлi-продажу iноземної валюти вiдображається в облiку на рахунку 6214 "Результат вiд операцiй купiвлi-продажу iноземної валюти та банкiвських металiв" окремо за кожною угодою (операцiєю). З метою формування управлiнської звiтностi Банк веде облiк результату за операцiями купiвлi-продажу iноземної валюти по кожному (в т.ч. вiдокремленому) структурному пiдроздiлу Банку. 14. Грошовi кошти та їх еквiваленти Згiдно з МСБО 7 "Звiт про рух грошових коштiв" грошовi кошти складаються з готiвки в касi i депозитiв до запитання, а еквiваленти грошових коштiв являють собою короткостроковi, високолiквiднi iнвестицiї, якi вiльно конвертуються у визначенi суми грошових коштiв i яким притаманний незначний ризик змiни вартостi. Еквiваленти грошових коштiв утримуються Банком для погашення короткострокових зобов'язань, але не для iнвестицiйних або яких-небудь iнших цiлей. Банк вiдносить до грошових коштiв та їх еквiвалентiв грошi в касi, кошти на кореспондентських рахунках Банку (крiм коштiв обов'язкових резервiв в Нацiональному банку України), депозити "овернайт" та кредити "овернайт" у банках. Суми, що стосуються коштiв, використання яких обмежено, виключаються з грошових коштiв та їх еквiвалентiв для цiлей складання Звiту про рух грошових коштiв. Грошовi кошти та їх еквiваленти первiсно визнаються и облiковуються за собiвартiстю, яка є рiвною їх справедливiй вартостi. Подальша оцiнка грошових коштiв та їх еквiвалентiв здiйснюється: - по амортизованiй собiвартостi - рахунки НОСТРО, кредити "овернайт", депозити "овернайт" з нарахуванням доходiв/витрат з використанням номiнальної ставки (згiдно п.7.7 Облiкової полiтики Банку); - за фактичною собiвартiстю придбання або виникнення активу - грошовi кошти, за якими проценти не нараховуються, рахунки ЛОРО. 15. Похiднi фiнансовi iнструменти 15.1. Оцiнка та облiк похiдних фiнансових iнструментiв в Банку здiйснюється вiдповiдно до вимог МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з похiдними фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 26.12.2018 №153. Вiдображення в бухгалтерському облiку операцiй з похiдними фiнансовими iнструментами, що не передбаченi зазначеною Iнструкцiєю, здiйснюються вiдповiдно до їх економiчної сутi та принципiв мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi. Похiдний iнструмент (дериватив) - це фiнансовий iнструмент, який має всi три такi характеристики: ? його вартiсть змiнюється у вiдповiдь на змiну встановленої ставки вiдсотка, цiни фiнансового iнструменту, цiни товару, валютного курсу, iндексу цiн чи ставок, показника кредитного рейтингу чи iндексу кредитоспроможностi або подiбної базової змiнної; ? не вимагає початкових чистих iнвестицiй або вимагає початковi чистi iнвестицiї, якi є меншими, нiж тi, що були б потрiбнi для iнших типiв контрактiв, якi, за очiкуванням, мають подiбну реакцiю на змiни ринкових факторiв; ? розрахунки за ним здiйснюються на майбутню дату. 15.2. Похiднi фiнансовi iнструменти з метою вiдображення в бухгалтерському облiку класифiкуються таким чином: а) похiднi фiнансовi iнструменти, що оцiнюються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки (форварднi, ф'ючерснi, опцiоннi контракти, своп-контракти); б) похiднi фiнансовi iнструменти, що призначенi для облiку хеджування. Аналiтичний облiк похiдних фiнансових iнструментiв, що облiковуються за справедливою вартiстю через прибутки/збитки, ведеться в розрiзi видiв контрактiв. Похiднi фiнансовi iнструменти, що призначенi для облiку хеджування, в аналiтичному облiку вiдображаються в розрiзi типiв хеджування та видiв контрактiв. Усi похiднi фiнансовi активи i зобов'язання Банку класифiкуються для облiку за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки через прибутки/збитки. Похiднi фiнансовi активи та похiднi фiнансовi зобов'язання, якi Банк придбає або створює з метою хеджування, теж класифiкуються для облiку за справедливою вартiстю через прибутки/збитки з урахуванням вiдсутностi документацiї стосовно вiдносин хеджування (згiдно вимог МСФЗ 9, п. 6.4.1). Для управлiння похiдними фiнансовими активами Банком визначено бiзнес-модель 3-го типу "продаж". SPPI-тест для них не проводиться. 15.3. Похiднi фiнансовi iнструменти в бухгалтерському облiку на дату операцiї вiдображаються за вiдповiдними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки iншого. Банк може згортати фiнансовий актив та фiнансове зобов'язання i чисту суму подавати у звiтi про фiнансовий стан, якщо i тiльки якщо Банк: ? має юридично забезпечене право на згортання визнаних сум; ? має намiр або погасити зобов'язання на нетто-основi, або продати актив й одночасно погасити зобов'язання. 15.4. Усi похiднi фiнансовi iнструменти первiсно оцiнюються та вiдображаються в бухгалтерському облiку за справедливою вартiстю без урахування витрат на операцiї. Витрати на операцiї з придбання таких фiнансових iнструментiв визнаються за рахунками витрат пiд час їх первiсного визнання. Вимоги та зобов'язання за похiдними фiнансовими iнструментами на дату операцiї облiковуються за позабалансовими рахунками за курсом (цiною), зафiксованим у контрактi. Справедлива вартiсть опцiонiв на дату операцiї дорiвнює премiї опцiонiв, яка вiдображається за балансовими рахунками з облiку опцiонiв. 15.5. На кожну наступну пiсля первiсного визнання дату балансу похiднi фiнансовi iнструменти оцiнюються за справедливою вартiстю. Похiднi фiнансовi iнструменти, iндексованi стосовно iнструментiв власного капiталу, якi не котируються на бiржах i справедливу вартiсть яких не можна достовiрно оцiнити, за їх наявностi повиннi оцiнюються за собiвартiстю. Банк визначає справедливу вартiсть похiдних фiнансових iнструментiв вiдповiдно до вимог МСФЗ 13 "Оцiнка справедливої вартостi". Справедлива вартiсть похiдних фiнансових iнструментiв, що перебувають в обiгу на органiзацiйно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартiстю. Якщо котирування ринкових цiн на похiднi фiнансовi iнструменти є недоступним, Банк застосовує для визначення справедливої вартостi спостережуванi на ринку вхiднi данi в разi їх наявностi (такi, як котирування на аналогiчнi iнструменти на активних ринках; котирування на iдентичнi iнструменти на неактивних ринках; спостережуванi ставки i кривi дохiдностi тощо або неспостережуванi на ринку вхiднi данi - ринковий пiдхiд або дохiдний пiдхiд). 15.6. Переоцiнка похiдних фiнансових iнструментiв, якими є бiржовi iнструменти, здiйснюється Банком за результатами кожного бiржового дня (торговельної сесiї) за визначеною бiржею цiною котирування (розрахунковою цiною). Переоцiнка похiдних фiнансових iнструментiв, якими є позабiржовi iнструменти, здiйснюється Банком у разi змiни їх справедливої вартостi. Обов'язково на дату балансу результат переоцiнки похiдних фiнансових iнструментiв вiдображається в балансi як актив або зобовязання в кореспонденцiї з вiдповiдними рахунками 6 класу - за похiдними фiнансовими iнструментами, що оцiнюються за справедливою вартiстю через прибутки/збитки, та рахунками 5104, 6141, 6392, 7141 - за похiдними фiнансовими iнструментами, якi призначенi для облiку хеджування. За балансовии рахунками групи 620 вiдображається результат переоцiнки похiдних фiнансових iнструментiва до справедливої вартостi за видами контрактiв. За балансовими рахунками групи 621 вiдображається результат вiд операцiї купiвлi-продажу похiдних фiнансових iнструментiв на дату виконання за видами контрактiв. Аналiтичний облiк результату переоцiнки iнструментiв хеджування ведеться в розрiзi типiв хеджування. 15.7. Банк вiдображає в бухгалтерському облiку наданий кредит [розмiщений вклад (депозит)] та отриманий кредит [залучений вклад (депозит)] на мiжбанкiвському ринку з одним i тим самим контрагентом, у рiзних валютах, на еквiвалентну суму та однаковий термiн як операцiю з валютним свопом. 15.8. Фiнансовi iнструменти Банку не мiстять вбудованих похiдних iнструментiв. За їх наявностi оцiнка та облiк вбудованих похiдних iнструментiв здiйснюється згiдно вимог МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" та "Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з похiдними фiнансовими iнструментами в банках України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 26.12.2018 №153.

Вiдповiдно до критерiїв Нацiонального банку щодо розподiлу банкiв на Емiтент належить до групи Банкiв з приватним капiталом. За рiвнем активiв Емiтент займає 23 мiсце серед 50 банкiв цiєї групи. Протягом 2019 року Емiтент працював як унiверсальна кредитно-фiнансова установа та у своїй дiяльностi переважно орiєнтувався на обслуговування корпоративних клiєнтiв, а також фiзичних осiб та надавав широкий спектр банкiвських послуг. Протягом 2019 року вiдбулася змiна основних показникiв фiнансово-господарської дiяльностi Емiтента наступним чином: збiльшення активiв становило 472 млн.грн., в тому числi: - збiльшення грошових коштiв та їх еквiвалентiв - 59,5 млн.грн., - зменшення наданих кредитiв - 202, 8млн.грн., - збiльшення портфелю цiнних паперiв НБУ - 440, 9 млн.грн.; - збiльшення фiнансових активiв, що облiковуються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, що рефiнансуються НБУ - 190млн.грн., - збiльшення iнших активiв - 7 млн.грн. - збiльшення зобовязань становило 435 млн.грн., в тому числi: - збiльшення коштiв клiєнтiв - 337 млн.грн., - збiльшення коштiв банку - 95 млн.грн. - збiльшення iнших зобов'язань - 3 млн.грн., прирiст капiталу (за рахунок прибутку) - 55,2 млн.грн. Протягом 2019 року за рахунок створених резервiв Банк cписав безнадiйну заборгованiсть за кредитами фiзичних та юридичних осiб на загальну суму 5 600 тис. грн. В розрiзi операцiй по контрагентам за рiк кошти фiзичних осiб зменшились на 80 808 тис. грн., кошти юридичних осiб збiльшились на 417 612 тис. грн.; - зменшення кiлькостi клiєнтiв - на 464. - за результатами фiнансової дiяльностi Емiтентом отримано прибуток в сумi 59 795 тис. грн., в попередньому роцi - прибуток в сумi 56 580 тис. грн., В тому числi збiльшення чистого процентного доходу вiдбулося на 9 066 тис.грн., чистого комiсiйного доходу - на 3 353 тис.грн., збiльшення iншого операцiйного доходу - на 123 тис.грн., збiльшення адмiнiстративних та iнших операцiйних витрат - на 14 007 тис.грн., зменшення втрат на формування резервiв - на 13 884 тис.грн (з урахуванням рiчних коригуючи). - Емiтентом пiдвищення довгостроковий кредитний рейтинг iнвестицiйного рiвня зi стабiльним прогнозом <uaАА+>, отримано iндивiдуальний рейтинг надiйностi вкладiв на рiвнi <5+>. Головним джерелом доходiв Емiтента були i залишаються процентнi доходи, якi отримуються вiд наданих Емiтентом послуг з кредитування та операцiй з цiнними паперами, за якими було отримано 191,7 тис.грн. Станом на 31 грудня 2019 року обсяг кредитiв наданих юридичним особам становив - 468 806 тис. грн., обсяг кредитiв, що наданi фiзичним особам - 4 979 тис. грн. Доходнiсть кредитiв юридичних осiб в 2019 роцi була на рiвнi 16,85% (в 2018 роцi - 16,4%), доходнiсть кредитiв фiзичних осiб - 15,2% (в 2017 роцi - 17,48%) Iншим джерелом доходiв Емiтента є комiсiйнi доходи (станом на 31.12.2019 року становили 74 279 тис.грн., якi отримуються переважно вiд розрахунково-касового обслуговування клiєнтiв. Дiяльнiсть Емiтента не залежить вiд сезонних змiн. Протягом звiтного року змiн в системi надання послуг не вiдбулося. Як i ранiше, Емiтент використовував власнi канали надання послуг. Серед них можна видiлити: Головна установа Емiтента, вiддiлення. В ходi своєї дiяльностi Емiтент наражається на наступнi види ризикiв: ? кредитний ризик, ? ризик лiквiдностi, ? операцiйно-технологiчний ризик, ? процентний ризик, ? валютний ризик, ? ринковий ризик, ? репутацiйний ризик, ? юридичний ризик, ? стратегiчний ризик. Емiтент працює в умовах динамiчних змiн кон'юнктури на основних сегментах фiнансового ринку: грошовому, кредитному, валютному та фондовому. На фiнансовi результати дiяльностi Емiтента в цiлому впливають такi чинники, як рiвень облiкової ставки Нацiонального банку України, цiна грошей на ринку кредитiв та депозитiв, змiни iндексу фондового ринку України, валютний курс та рiвень iнфляцiї. Крiм згаданих чинникiв ризику, на результати дiяльностi Емiтента впливають також нестабiльнiсть загальноекономiчної ситуацiї в Українi, регуляторнi обмеження в дiяльностi щодо валютних операцiй, частi змiни в нормативних документах, що регулюють банкiвську дiяльнiсть. До ризикiв, якi найбiльш властивi та можуть впливати на дiяльнiсть Емiтента, вiдносяться наступнi: кредитний, лiквiдностi, ринковий, процентний, валютний, операцiйний. Зазначенi ризики є керованими, контролюються спрямованою на це системою управлiння ризиками. Реалiзацiю процесiв управлiння ризиками Емiтент проводить iз застосуванням моделi трьох лiнiй захисту: перша лiнiя - на рiвнi бiзнес-пiдроздiлiв та пiдроздiлiв пiдтримки дiяльностi. Цi пiдроздiли приймають ризики та несуть вiдповiдальнiсть за них i подають звiти щодо поточного управлiння такими ризиками; друга лiнiя - на рiвнi пiдроздiлу ризикiв та пiдроздiлу контролю за дотриманням норм (комплаєнс); третя лiнiя - на рiвнi пiдроздiлу внутрiшнього аудиту щодо перевiрки та оцiнки ефективностi функцiонування системи управлiння ризиками. Представники пiдроздiлу ризикiв є членами колегiальних органiв Емiтента: Комiтету з управлiння активами та пасивами (КУАП), Кредитного комiтету. 1. Основнi функцiї управлiння кредитним ризиком покладено на Кредитний комiтет Емiтента, який дiє в межах повноважень, визначених Правлiнням Емiтента та нормативiв кредитного ризику, встановлених Нацiональним банком України. Кредитний комiтет затверджує умови фiнансування окремих кредитних проектiв, класифiкацiю кредитного портфеля та формування резерву за активними операцiями, встановлює лiмiти повноважень на проведення певних активних операцiй. Емiтент надає новi кредити клiєнтам лише пiсля ретельної перевiрки їх здатностi забезпечити належне обслуговування та повернення кредиту, дiлової репутацiї, кредитної iсторiї. У зв'язку з порушенням нормативiв кредитного ризику щодо операцiй з пов'язаними особами Емiтент здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до Плану заходiв щодо приведення дiяльностi у вiдповiднiсть до вимог законодавства та нормативно-правових актi Нацiонального банку України щодо операцiй з пов'язаними особами, вiдповiдно до Рiшень Правлiння Нацiонального банку України №4-рш/БТ вiд 10.01.2018 року зi змiнами №437-рш/БТ вiд 10.07.2018. 2. При здiйсненнi функцiй контролю та монiторингу рiвня процентного ризику пiдроздiл ризикiв проводить: ? вимiр змiни величини процентного ризику банкiвської книги в розрiзi можливого падiння чистого процентного доходу та економiчної вартостi капiталу банку з описовою частиною, що визначає активи, зобов'язання, позабалансовi позицiї, грошовi потоки та продукти, що є основними з точки зору процентного ризику банкiвської книги; ? аналiз дотримання установлених лiмiтiв процентного ризику банкiвської книги та авторизованого перевищення лiмiтiв; ? аналiз впливу результатiв здiйснення стрес-тестування процентного ризику банкiвської книги. 3. Управлiння валютним ризиком базується на обранiй стратегiї керування валютним ризиком, яка включає у себе наступнi елементи: ? централiзацiю управлiння валютним ризиком; ? вимiр максимальної величини вартостi пiд ризиком, очiкуваних втрат (можливих збиткiв) вiд вiдкритих позицiй; ? аналiз впливу результатiв здiйснення стрес-тестування валютного ризику; ? встановлення системи лiмiтiв. КУАП є колегiальним органом Емiтента, який на щомiсячнiй основi контролює виконання лiмiтiв вiдкритих валютних позицiй, в разi досягнення понадлiмiтних значень розглядає пропозицiї пiдроздiлу ризикiв щодо приведення розмiру позицiї у вiдповiднiсть iз встановленим лiмiтом або переглядає/закриває лiмiти. Протягом звiтного року Емiтентом дотримувалися лiмiти валютних позицiй. 4. В процесi управлiння ринковим ризиком пiдроздiл ризикiв здiйснює оцiнку ризику вiдкритих позицiй, якi зазнають впливу ринкового ризику в розрiзi перелiку iнструментiв, якi формують торговий портфель Емiтента. КУАП встановлює, переглядає, закриває лiмiти вiдкритої валютної позицiї за поданням управлiння аналiзу та ризикiв на пiдставi наявних факторiв, якi можуть свiдчити про змiну валютного (фондового) ринку та здатнi спричинити стресовi коливання курсiв валют. Iнструментами управлiння ринковим ризиком є: ? встановлення лiмiтiв на суму конкретної угоди щодо купiвлi/продажу, з урахуванням умов, за яких результат проведення залежить вiд коливання ринкових цiн; ? встановлення лiмiту на загальний розмiр валютної позицiї; ? встановлення лiмiту на вкладення у цiннi папери; ? формування резервiв на покриття можливих збиткiв. 5. З метою зменшення операцiйного ризику було запроваджено наступнi заходи: 1) виявлення та вимiрювання операцiйного ризику з використанням таких iнструментiв: аналiзу результатiв перевiрок, здiйснених пiдроздiлом внутрiшнього аудиту та зовнiшнiм аудитором; створення та ведення бази внутрiшнiх подiй операцiйного ризику та аналiз накопиченої в нiй iнформацiї; 2) своєчасне виявлення значних подiй операцiйного ризику та невiдкладне повiдомлення про такi подiї пiдроздiлу ризикiв та Правлiння та Наглядової ради Емiтента; 3) оцiнка операцiйного ризику з урахуванням його взаємозв'язку та впливу на iншi ризики, що притаманнi банкiвськiй дiяльностi; 6.Ризик лiквiдностi Емiтентом установленi чiткi процедури виявлення, вимiрювання, монiторингу, звiтування та контролю, а також пом'якшення ризику лiквiдностi, якi включають аналiз та прогнозування грошових потокiв за активними та пасивними банкiвськими операцiями, позабалансовими банкiвськими операцiями в розрiзi заданих часових iнтервалiв. Для оцiнки ризику лiквiдностi Емiтент використовує такi iнструменти монiторингу: 1) аналiз дотримання нормативiв лiквiдностi та норм обов'язкового резервування, установлених Нацiональним банком; 2) GAP-аналiз, що вiдображає часову неузгодженiсть мiж вимогами та зобов'язаннями банку (як балансовими, так i позабалансовими) за контрактними або очiкуваними строками погашення; 3) аналiз концентрацiї зобов'язань за значимими групами контрагентiв, iнструментами/продуктами; 4) спiвставлення обсягiв активiв та зобов'язань у кожнiй значимiй валютi та в розрiзi встановлених часових iнтервалiв; 5) монiторинг наявних необтяжених високоякiсних лiквiдних активiв, що пiдтримуються як можливе забезпечення на випадок реалiзацiї стрес-сценарiїв, уключаючи втрату або погiршення умов залучення незабезпечених i доступних у нормальних умовах забезпечених джерел фiнансування за видами та значимими валютами; 6) аналiз iнформацiї про ситуацiю на ринку цiнних паперiв та фiнансовому секторi, а також ринкових характеристик цiнних паперiв, включених до перелiку високоякiсних лiквiдних активiв; 7) аналiз ризику лiквiдностi в межах операцiйного дня. Емiтент установлює лiмiти для контролю ризику лiквiдностi та здiйснює контроль за їх дотриманням. Емiтент на регулярнiй основi здiйснює стрес-тестування ризику лiквiдностi для рiзних короткострокових та довгострокових стрес-сценарiїв, що можуть реалiзуватися як для Емiтента, так i для ринку в цiлому (окремо i в поєднаннi), з метою виявлення причин можливих проблем з лiквiднiстю та оцiнки вiдповiдностi результатiв здiйснення стрес-тестування встановленому банком рiвню ризик-апетиту до ризику лiквiдностi. Основним документом щодо оперативного управлiння лiквiднiстю є Полiтика управлiння ризиком лiквiдностi та План заходiв щодо подолання кризи лiквiдностi. Впродовж звiтного року Емiтент своєчасно та в повному обсязi виконував зобов'язання перед клiєнтами, забезпечував неухильне i регулярне виконання всiх нормативiв лiквiдностi, встановлених Нацiональним банком України. Оскiльки Емiтент є банкiвською установою, сировиною, необхiдною для дiяльностi Емiтента, можна вважати грошовi кошти. Здебiльшого Емiтент здiйснює свою дiяльнiсть за рахунок залучених коштiв.

В груднi 2015 року Банком було продано об'єкт iнвестицiйної нерухомостi, балансова вартiсть якого становила 332 тис. грн. В 2016 роцi Банком було продано 4 офiсних примiщення та 1 об'єкт iнвестицiйної нерухомостi,балансова вартiсть яких становила 3 418 тис.грн. та 8101 тис. грн. вiдповiдно. В листопадi 2016 року Банком було продано самостiйно створений нематерiальний актив балансовою вартiстю 9 080 тис. грн. В вереснi 2017 року Банком було продано офiсне примiщення балансовою вартiстю 850 тис. грн.. В сiчнi 2018 року Банком було продано нежитлове примiщення балансовою вартiстю 12 938 тис. грн.. В 2019 року Банком в погашення заборгованостi за кредитом набуто право власностi на комплекс нежитлових примiщень балансовою вартiстю 1528 тис. грн. та на квартиру балансовою вартiстю 569 тис. грн. В липнi 2019 року Банком придбано офiсне примiщення вартiстю 55 000 тис. грн.

До основних засобiв Емiтента належать основнi засоби виробничого призначення: - будiвлi та споруди; - машини та обладнання; - транспортнi засоби; - iншi. Для амортизацiї основних засобiв Емiтент застосовує прямолiнiйний метод. Первiсна (переоцiнена) вартiсть повнiстю замортизованих основних засобiв, якi продовжують використовуватись станом на 31.12.2019 року становить 40 819 тис. грн. Всi основнi засоби використовуються в банкiвськiй дiяльностi в повному обсязi, знаходяться (у виробничих примiщеннях чи поза ними в залежностi вiд категорiї) за адресами Головної установи банку та безбалансових вiддiлень. Протягом звiтного перiоду змiн у структурi основних засобiв, методах амортизацiї та дiапазонах строкiв корисного використання не було. Також Емiтентом не визнавалися витрати вiд зменшення корисностi об'єктiв необоротних активiв. Емiтент не має основних засобiв, що тимчасово не використовуються (консервацiя, реконструкцiя), вилучених з експлуатацiї для продажу, отриманих за рахунок цiльового фiнансування. Протягом 2019 року Емiтент не надавав в заставу основнi засоби. Також Емiтент не має основних засобiв, щодо яких за 2019 рiк виникли передбаченi чинним законодавством обмеження володiння, користування та розпорядження.

За даними НБУ, банкiвський сектор залишається у хорошому фiнансовому станi. Банки високоприбутковi, рентабельнiсть капiталу сектору є рекордною. Проведене у 2019 роцi стрес-тестування показало, що у системi залишається кiлька банкiв, зокрема два державних, iз суттєвими проблемами. НБУ очiкує швидких рiшень незалежних наглядових рад державних банкiв, спрямованих на розчищення балансiв вiд непрацюючих кредитiв, змiну бiзнес-моделей, оптимiзацiю операцiйних витрат. Рентабельнiсть реального сектору стабiлiзувалась, боргове навантаження в цiлому на прийнятному рiвнi. Збiльшується кiлькiсть пiдприємств, якi планують залучити банкiвське фiнансування. На думку НБУ, для вiдновлення iпотечного кредитування необхiдно вирiшити кiлька фундаментальних проблем первинного ринку нерухомостi. Вiн є вкрай непрозорим, а домогосподарства - iнвестори не мають дiєвих механiзмiв захисту своїх прав. Споживче кредитування стрiмко зростає. В НБУ вважають, що банки недостатньо консервативно оцiнюють ризики за незабезпеченими кредитами та планують запровадити пiдвищенi ваги ризику для таких кредитiв. У 2019 роцi НБУ зменшив облiкову ставку з 18% до 13,5%. Зниження облiкової ставки в умовах макрофiнансової стабiльностi та уповiльнення iнфляцiї сприяло вiдчутному здешевленню кредитiв для бiзнесу як в нацiональнiй, так i в iноземнiй валютi. Це сприятиме вiдновленню сегменту корпоративного кредитування, водночас недостатня кiлькiсть якiсних та прозорих позичальникiв стримуватиме бiльш жваве його зростання. Cтавки за споживчими кредитами повiльно знижуються через високий попит на такi кредити. Частка непрацюючих кредитiв скоротилася за рiк до 48,4% завдяки жвавому споживчому кредитуванню та списанню непрацюючих кредитiв за рахунок резервiв. Доларизацiя кредитного портфеля зменшилася до 40,7% на валовiй основi (портфель з урахуванням резервiв) завдяки наданню нових роздрiбних гривневих кредитiв та змiцненню гривнi. Загальний обсяг активiв банкiв збiльшився на 69 122 млн.грн. та становив 1 982 628 млн.грн. При цьому, обсяг високолiквiдних вкладень (готiвка, коррахунки) збiльшився на 105 557 млн.грн., а обсяг кредитiв зменшився на 72 415 млн.грн. Прирiст пасивiв обумовлено збiльшення коштiв юридичних та фiзичних осiб - на 96 099 млн.грн. та прирiсту капiталу - на 38 363 млн.грн. Загальна кiлькiсть банкiв становить 75, з них з приватною власнiстю - 50. АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК" за рiвнем активiв займає 22 мiсце з числа приватних банкiв. У 2019 роцi бiзнес модель АТ "Перший iнвестицiйний банк", що була розроблена на 2019 - 2021 рр. пройшла оцiнку з боку НБУ на життєздатнiсть та стiйкiсть стратегiї та спроможнiсть до генерацiї прийнятного рiвня доходiв упродовж наступних трьох рокiв вiдповiдно до настанов Європейського банкiвського органу щодо органiзацiї єдиної процедури та методологiї процесу наглядових перевiрок та оцiнки (Supervisory Review and Evaluation process, - SREP) та визначено, що Банк має достатнiй рiвень капiталiзацiї. У 2019 роцi АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК" було оновлено бiзнес-модель та стратегiю розвитку на 2019 - 2022 рр. Банк продовжує виважену полiтику щодо збереження наявних позицiй у банкiвському секторi, покращення якостi кредитного портфелю, збалансованостi активiв та пасивiв. За 2019 рiк АТ "ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК" збiльшив обсяги чистих активiв на 491 млн. грн. (36,4%), переважно за рахунок вкладень в цiннi папери, що рефiнансуються НБУ - на 631 млн.грн. Обсяг кредитiв, наданих клiєнтам зменшився на 207 млн.грн., що пов'язано iз зменшенням заборгованостi пов'язаних з Банком осiб вiдповiдно до плану заходiв по врегулюванню цiєї заборгованостi. У зв'язку з придбанням Банком власного примiщення, також збiльшився обсяг основних засобiв (53,9 млн.грн.). Загальна сума зобов'язань Банку зросла на 434,6 млн. грн. (41,3%), за рахунок збiльшення залучених коштiв клiєнтiв. Прибуток Банку за 2019 рiк становив 56,6 млн. грн. Банк має внутрiшнiй рейтинг uaAA за нацiональною рейтинговою шкалою, присвоєний рейтинговим агентством ТОВ <Кредит - Рейтинг>, що вiдповiдає високому iнвестицiйному рiвню. Банк є унiверсальною установою, прiоритетом якого є обслуговування корпоративних клiєнтiв, обслуговування фiзичних осiб за зарплатними проектами та має розгалужену мережу вiддiлень та термiналiв самообслуговування. Банк працює у напрямку посилення своїх позицiй на ринку електронної комерцiї, розширюючи канал дiстрибьюцiї.

Дiяльнiсть Емiтента фiнансується власним капiталом та залученими ресурсами. Емiтент здiйснює управлiння за рiвнем достатностi капiталу з метою забезпечення захисту вiд ризикiв, що присутнi його дiяльностi. Протягом звiтного року Емiтент дотримувався всiх встановлених вимог щодо капiталу. Основна мета управлiння капiталом для Емiтента полягає в забезпеченнi дотримання Емiтентом зовнiшнiх вимог по вiдношенню до капiталу i пiдтримки нормативiв достатностi капiталу на рiвнi, що необхiдний для проведення дiяльностi та збiльшення акцiонерної вартостi. Емiтент управляє структурою свого капiталу i коригує його при змiнах економiчних умов i характеристик ризикiв здiйснюваних операцiй. Емiтент здiйснює контроль за якiстю та достатнiстю капiталу, запобiгає неправильному розподiлу ресурсiв та витрат капiталу, визначає на раннiх стадiях потенцiйнi проблеми у фiнансовiй дiяльностi Емiтента. Станом на 31.12.2019 р. розмiр власного капiталу становив 350 759 тис. грн. та складався iз статутного капiталу - 285 200 тис. грн., емiсiйних рiзниць - 17 924 тис. грн., резервного фонду - 9 296 тис. грн. та нерозподiленого прибутку (непокритого збитку): - 38 339 тис. грн. До складу регулятивного капiталу Емiтента включаються кошти, залученi на умовах субординованого боргу в сумi 40 000 тис. грн. термiном до 31 грудня 2025 року. Емiтентом отримано Дозвiл Комiсiї Нацiонального банку України з питань нагляду та регулювання дiяльностi банкiв на врахування залучених коштiв до капiталу (Рiшення вiд 30.09.2014р. №№419-422). Так, станом на 31.12.2019р. фактичнi значення нормативiв капiталу Емiтента такi: - обсяг регулятивного капiталу складав 384 659,0 тис.грн., - достатнiсть регулятивного капiталу (платоспроможнiсть) складає 64,05%, при нормативному значеннi не менше 10%, що говорить про те, що Емiтент достатньо капiталiзований. Станом на 31.12.2019р. Емiтентом залучено ресурсiв в обсязi 1 435 707 тис. грн. середньою вартiстю 6,42%, з яких: - кошти банкiв - в обсязi - 95 104 тис. грн., середньою вартiстю - 3,01%; - кошти до запитання юридичних та фiзичних осiб в обсязi - 1 214 385 тис. грн., середньою вартiстю - 6,12%; - строковi кошти юридичних та фiзичних осiб в обсязi - 86 215 тис. грн., середньою вартiстю - 7,95%; - субординований борг в обсязi - 40 000 тис. грн., середньою вартiстю - 10,8%. Таким чином, основним джерелом надходжень ресурсiв Емiтента є кошти до запитання клiєнтiв, обсяг яких складає 84,6% вiд загальної ресурсної бази. За розрахунково-касове обслуговування рахункiв клiєнтiв Емiтентом отримано комiсiйних доходiв в сумi 73 800 тис. грн. Нормативи лiквiдностi Емiтента станом на 31.12.2019 року мали такi значення: Н3 - Достатнiсть основного капiталу - 47,97 (при нормативному значеннi не <7%) Н6 - Норматив короткострокової лiквiдностi - 97,57% (при нормативному значеннi не <60%)

Станом на 31.12.2019 укладенi та не виконанi договори вiдсутнi.

Основною метою Банку, з урахуванням умов, що склалися та прогнозiв на 2020 рiк є збереження наявних показникiв, у тому числi проведення роботи щодо утримання ресурсної бази на поточному рiвнi, виважена полiтика щодо диверсифiкацiї кредитного портфелю, дотримання економiчних нормативiв.

Емiтент використовує виключно лiцензiйне програмне забезпечення вiд провiдних свiтових виробникiв - Microsoft, Oracle, використання комп'ютерного та серверного обладнання, системи передачi та зберiгання iнформацiї Cisco, HP, DELL, LG-Nortel, технологiй передачi даних 3G, GSM - все це дозволяє Емiтенту не лише налагоджувати роботу дiючих пiдроздiлiв Емiтента, але й вiдкривати новi точки надання послуг у стислi термiни практично у будь-якому куточку країни. Емiтент впроваджує новi технологiї, як в сферi автоматизацiї банкiвських бiзнес процесiв, так i в сферi обслуговування клiєнтiв. Зважаючи на ринковi тенденцiї, в Емiтента створена та розширюється мережа платiжних кiоскiв самообслуговування, розгорнуто власну мережу WIFI для спiвробiтникiв та клiєнтiв банку, вдосконалено Call Center, запроваджено IP-телефонiю, розроблено багатофункцiональний web портал з допомогою якого користувачi можуть не лише безпечно скористатися сервiсом iз обробки платежiв, а ще скористатися сервiсом електронного профiлю користувача, електронного зберiгання файлiв та документiв, створити власнi соцiальнi зв'язки та обмiнюватися iнформацiєю, тощо. Користування IP-телефонiєю при побудовi корпоративної телефонної мережi дозволяє суттєво зменшити витрати на зв'язок. Продовжується модернiзацiя серверного та мережевого обладнання, каналiв зв'язку. Розпочато побудову нових серверних примiщень. Впровадження системи вiдео конференцiй дозволило значно скоротити витрати на вiдрядження, проведення нарад, навчання спiвробiтникiв Емiтента, iстотно пiдвищило ефективнiсть роботи Емiтента i зробило його бiльш конкурентно здатним на ринку України. Для забезпечення кросплатформенностi (збiльшення точок доступу) розроблено програмне забезпечення (програмнi додатки) для мобiльних та планшетних пристроїв пiд ОС IOs та Android. Для ефективного впровадження нових технологiй Емiтент керується рядом полiтик, в тому числi полiтикою реалiзацiї проектiв по розробцi програмних продуктiв, яка визначає процедури, ролi, порядок розробок в залежностi вiд типу проекту i виконавцiв.

Iнша iнформацiя, що може бути iстотною для оцiнки iнвестором дiяльностi Емiтента вiдсутня.