АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ"

Станом на 31.12.2018 р. до складу Товариства входили наступнi структурнi пiдроздiли: а) підрозділи з підземного видобутку залiзної руди – шахти "Тернівська", "Гвардiйська", "Октябрська", "Родiна". б) підрозділи, які здійснюють будівництво та монтаж обладнання на нових нижчезалеглих горизонтах шахт, гірничопідготовчі роботи, ремонти і технічне обслуговування обладнання шахт - шахтобудiвельне управління, Сервісне управлiння по ремонту та монтажу шахтного обладнання. в) пiдроздiли, якi обслуговують основне виробництво шахт - ремонтно-будiвельний цех, управлiння залiзничного транспорту, автобаза, база матерiально-технiчного забезпечення, гiрнича iнспекцiя з якостi руд, центральна енерголабораторія, енергоцех. г) пiдроздiли, якi обслуговують виробничi пiдроздiли промислового та непромислового призначення - учбово-курсовий центр, центр iнформацiйних систем, апарат управлiння. д) пiдроздiли непромислового характеру (обслуговування працiвникiв комбiнату і їх сiмей та iнше) - управлiння соцiальних пiдроздiлiв (житлова дiльниця, цех громадського харчування, лікувально-оздоровчий комплекс, культурно-спортивний комплекс, дільниця з благоустрою території). Вищезазначені структурнi пiдроздiли комбiнату розташованi у Тернiвському, Покровському та Саксаганському районах мiста Кривого Рогу. е) відокремлений підрозділ “Оздоровчий комплекс “Червоні вітрила” – підрозділ, який здійснює оздоровлення трудящих комбінату та членів їх сімей. Розташований у м. Скадовськ, Херсонської області. ж) відокремлений підрозділ “Оздоровчий комплекс “Криворізький гірник” – підрозділ, який здійснює оздоровлення дітей трудящих комбінату. Розташований у м. Бердянськ, Запорізької області. Керування організаційною структурою здійснюють заступники Голови правління та директори за напрямками діяльності на чолі з Головою правління, в тому числі: - заступник Голови правління; - фінансовий директор; - заступник фінансового директора; - технічний директор; - директор з виробництва; - директор з закупівель та логістики; - директор з капітального будівництва; - директор по ремонтам та технічній підтримці; - директор з охорони праці; - директор з персоналу; - заступник голови правління з економічної безпеки, режиму та охорони. В 2018 році відбулося внесення змін до штатного розкладу та створення нового проектно-технічного відділу на базі існуючих технічного і проектного відділів.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 7995 осіб, Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом - 19 осіб, Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) - 12 осіб. Фонд оплати праці. За 2018 рік склав 1 236 616,9 тис.грн. Збільшення фонду оплати праці в 2018 році в порівнянні з 2017 роком на 24% або на 239093,7 тис.грн. пояснюється підвищенням тарифних ставок та окладів з 01.05.2017р. на 20% всім категоріям працівникам комбінату, крім керівників за напрямками господарської діяльності та керівників структурних підрозділів, їх заступників, головних інженерів, з якими укладені трудові контракти (Спільна Постанова правління та профспілкових комітетів комбінату № 15/15/14 від 16.05.2017р.), диференційованим підвищенням тарифних ставок (окладів) з 01.04.2018р. (Спільна Постанова правління та профспілкових комітетів комбінату № 17/14/8 від 16.04.2018р.) та диференційованим підвищенням тарифних ставок (окладів) з 01.10.2018р. (Спільна Постанова правління та профспілкових комітетів комбінату № 33/30/16 від 31.10.2018р.); збільшенням доплати до мінімальної заробітної плати у розмірі 3723 грн. Кадрова програма ПАТ "Кривбасзалізрудком", спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам: 1. Підготовка молодих спеціалістів (кваліфікованих працівників): На підставі затвердженого наказом № 871 від 21.11.2007р. Положення "Про співпрацю ВАТ "Кривбасзалізрудком" з вищими та професійно-технічними навчальними закладами у підготовці молодих спеціалістів (кваліфікованих працівників)" та відповідно до рішень Криворізької міської ради від 18.12.2002р. № 307 "Про закріплення за підприємствами та установами вищих навчальних закладів міста" та № 317 "Про внесення змін в додатки рішення міської ради від 28.12.1999р. № 322 "Про закріплення промислових підприємств за професійно-технічними закладами міста", за ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" закріплені базові навчальні заклади: ДВНЗ Криворізький національний університет, Гірничий коледж ДВНЗ КНУ, гірничо-електромеханічний коледж ДНВЗ КНУ, Автотранспортний коледж ДВНЗ КНУ, Політехнічний коледж ДВНЗ КНУ, Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей, Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей, Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей, з якими укладаються договори на проходження виробничої практики учнями (студентами) та працевлаштування випускників (молодих спеціалістів). 2. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації молодих працівників комбінату: - Навчання студентів з числа працівників комбінату у вищих навчальних закладах за рахунок коштів підприємства на підставі затвердженого наказом № 785 від 22.11.2007р. Положення "Про організацію підготовки і перепідготовки спеціалістів, працюючих в системі ВАТ "Кривбасзалізрудком" для отримання освіти у ВНЗ за рахунок коштів комбінату". - Підвищення професійного і кваліфікаційного рівня робітників комбінату на базі УКЦ ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" і в інших навчальних закладах (семінари, курси підвищення кваліфікації, тренінги, форуми та ін.). 3. Стажування працівників комбінату на вищестоящі посади та формування кадрового резерву проводиться на підставі затвердженого наказом № 14 від 14.01.2010р. Положення "Про стажування робітників комбінату та формування кадрового резерву на посади керівників та спеціалістів ВАТ "Кривбасзалізрудком". 4. Проведення заходів, спрямованих на закріплення молодих кадрів у ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ": - надання безвідсоткових позик на придбання житла молодим працівникам комбінату; - забезпечення професійного (кар'єрного) росту молодим працівникам; - фінансування заходів Молодіжної організації комбінату; - преміювання молодих працівників за вагомий особистий внесок у розвиток молодіжного руху до Дня молоді України; - забезпечення соціальних пільг та гарантій згідно розділу VI Колективного договору підприємства; - забезпечення загальних зобов'язань, регламентованих розділом VIII "Робота з молоддю" Колективного договору

Найменування об’єднання Асоціація "Укррудпром" Місцезнаходження 50000 Україна м. Кривий Рiг вул. Поштова, буд.1 Асоціація є господарчою організацією. Асоціація утворена як договірна особа, яка не є господарським товариством чи підприємством; не здійснює підприємницької діяльності; засновники та учасники Асоціації не отримують прямих прибутків (дивідендів) від її діяльності. Метою Асоціації є координація господарської діяльності Учасників та виконання певних видів робіт для задоволення їхніх потреб. Функціями Асоціації є задоволення потреб учасників шляхом: - проведення аналізу та узагальнення інформації згідно з предметом діяльності Асоціації, за виключенням інформації стосовно середніх цін чи середнього рівня витрат дій Учасників на ринках; - забезпечення аналітичною інформацією Учасників, а також органів державного управління; - організація наукових досліджень і проектних робіт для визначення пріоритетних напрямів розвитку сировинної бази, технології видобутку і збагачення сировини, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, розробка короткострокових та довгострокових прогнозів та програм розвитку; - моніторинг діючого законодавства, розробка проектів законодавчих актів з метою вдосконалення правового поля діяльності гірничодобувних підприємств; - представництво інтересів Учасників в Державній агенції України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерстві економічного розвитку і торгівлі та інших органах державної влади, підготовка звернень та опрацювання проектів рішень цих органів з питань, що віднесені до компетенції Асоціації; - розробка та сприяння впровадженню національних стандартів управління якістю та випробувань залізорудної продукції, гармонізованих з міжнародними стандартами; - розробка та сприяння впровадженню галузевих інструкцій, норм, методик, типових положень, технічних умов; - надання допомоги Учасникам в проведенні розслідування причин аварій та нещасних випадків, розробка заходів щодо усунення умов їх виникнення; - проведення семінарів, конференцій, надання допомоги Учасникам в організації перепідготовки та перевірки знань інженерно-технічних працівників, та ін. ПАТ "Кривбасзалізрудком" є Учасником Асоціації "Укррудпром" з 2004 року. Найменування об’єднання Вiддiлення громадської органiзацiї "Академія гірничих наук України" в м. Горішні Плавні. Українська спілка інженерів-підривників. Місцезнаходження 39802 м. Горішні Плавні, Полтавська обл. вул. Будівельників, 15 Громадська організація "Відділення Академії гірничих наук України в м. Комсомольську "Українська спілка інженерів-підривників" є громадською організацією, яка об’єднує на добровільних засадах спеціалістів-підривників та осіб, що зайняті забезпеченням підривних робіт, для задоволення та захисту своїх законних професійних, соціальних, економічних, творчих та виробничих інтересів, а також з метою ефективного використання їх науково-технічного потенціалу в розвитку підривної справи та використання енергії вибуху в економіці держави. Діяльність Спілки будується на засадах добровільності, рівноправності його членів, на засадах демократичного самоврядування, колегіальності керівництва, гласності і законності. Всі основні питання діяльності Спілки вирішуються на зборах всіх членів Спілки. Поточні питання діяльності вирішуються правлінням Спілки та бюро правління (у складі президента і віце-президентів Спілки). Членство у Спілці припиняється в разі виходу із Спілки за власною ініціативою або виключення з неї. Вихід із Спілки може відбутися тільки по закінченню календарного року. ПАТ "Кривбасзалізрудком" є членом "Української спілки інженерів-підривників" на підставі свідоцтва від 12.01.2004р. Найменування об’єднання Мiжвiдомча асоцiацiя "Укрвибухпром". Місцезнаходження 03033, м. Київ проспект Науки, 10. Основною метою діяльності асоціації є представлення інтересів засновників та членів асоціації в органах законодавчої та виконавчої влади, сприяння розвитку відкритого і рівно доступного ринку у сфері поводження з вибуховими матеріалами у гірничо-видобувній та буро-вибуховій промисловості, в сфері промислової безпеки шляхом розробки, впровадження і забезпечення виконання членами асоціації єдиних обов’язкових правил, вимог і стандартів діяльності в рамках чинного законодавства України. До складу Асоціації можуть входити на правах асоційованих членів підприємства та організації всіх форм власності, зацікавлені в її діяльності. Підприємства та організації мають право вільного виходу з Асоціації, Асоціація не відповідає за зобов’язання підприємств та організацій, що входять до її складу, так як і підприємства не відповідають за зобов’язання асоціації. Члени Асоціації мають право вільного виходу з асоціації. Умовою виходу є забезпечення виконання раніше прийнятих перед Асоціацією зобов’язань. ПАТ "Кривбасзалізрудком" є членом Міжвідомчої асоціації "Укрвибухпром" згідно рішення загальних зборів членів асоціації (протокол № 12 від 08.04.2005р., реєстраційний № 48). Найменування об’єднання Українська спiлка промисловцiв i пiдприємцiв. Криворiзьке регiональне вiддiлення. Місцезнаходження 50014 м. Кривий Рiг вул. Нарвська, 11а Криворізьке регіональне відділення Українського союзу промисловців і підприємців є громадською неприбутковою організацією, яка об’єднує за спільними інтересами на засадах добровільності та рівності громадян України, трудові колективи підприємств, суб’єктів підприємницької діяльності, їх об’єднання та громадські організації і створена з метою захисту економічних, соціальних та інших інтересів своїх членів, координації та консолідації їх дій у сфері економічних та соціально-трудових відносин. Організація здійснює відповідно до чинного законодавства діяльність, спрямовану на проведення економічних реформ, налагодження зовнішньо-економічних зв"язків, пошук іноземних партнерів та інвесторів, підготовку проектів законодавчих і інших нормативних актів щодо розвитку і захисту підприємництва; сприяє в організації та проведенні консультацій, конференцій, семінарів, виставок, лекторіїв, симпозиумів, конкурсів та інших заходів з питань предмету своєї діяльності; здійснює інформаційні, організаційні заходи, спрямовані на розповсюдження інформації про УСПП і пропагування його мети та ідей, надає своїм членам на безоплатній основі інформаційну допомогу з питань їх поточної діяльності; здійснює підтримку проектів, програм, інших заходів, які відповідають статутним завданням та цілям Організації, шляхом надання зворотної або безповоротної фінансової допомоги. Всі члени Організації мають рівні права у вирішенні будь-яких питань діяльності, незалежно від їх статусу, майнового стану, результатів фінансово-господарської діяльності та інших ознак. Будь-який член Організації має право вийти з Організації, але не раніше місяця з дати повідомлення про свої наміри Правління Організації. ПАТ "Кривбасзалізрудком" є членом організації з 1999 року (протокол № 1 від 29 січня 1999 року).

Можливі види спільної діяльності з іншими організаціями наведено вище. За 2018 рік фінансового результату від спільної діяльності з іншими організаціями не отримано.

Пропозицій щодо реорганізації Товариству з боку третіх осіб протягом звітного періоду не надходило.

Облікова політика Товариства обумовлена у наказі «Про облікову політику по МСФЗ» від 03.01.2012 року. Бухгалтерський облік ведеться у функціональній національній валюті - гривні. Звітність подається у одиницях виміру – тисячах гривен (ступінь округлення без десяткових знаків). Фінансові звіти підготовлено на основі історичної собівартості, за винятком активів і зобов’язань, які наведено за їх справедливою вартістю: основні засоби, інвестиції, доступні для продажу, а також за чистою вартістю реалізації – запаси, за вартістю розрахунку – дебіторська та кредиторська заборгованість. Фінансова звітність сформована з дотриманням таких принципів: - безперервної діяльності, керівництво не має наміру ліквідувати товариство, запаси розвідані на багато років, існує припущення прибуткових результатів у майбутньому; - нарахування, тобто операції та інші події господарської діяльності відображені в облікових реєстрах та наведені у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться (при їхньому настанні), а не при одержанні або виплаті коштів; - окремого розкриття активів і зобов’язань, доходів та витрат, тобто активи та зобов’язання, доходи і витрати не згорнуті, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ; - окремого подання та об’єднання подібних статей, виходячи з їхньої суттєвості; - послідовного подання фінансової звітності, включаючи порівняльну інформацію від одного періоду до іншого, як мінімум щороку; - порівняльності інформації за різні періоди, тобто розкриття інформації стосовно попереднього періоду щодо всіх сум, наведених у фінансовій звітності поточного періоду. Таке порівняння дає можливість оцінити динаміку розвитку підприємства та його позицію на ринку. Правдиве відображення діяльності забезпечене якісними характеристиками фінансової звітності такими, як зрозумілість, доречність, достовірність та зіставність. Зрозумілість – це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. Зіставність інформації характеризує можливість користувачів звітності порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди, фінансові звіти різних підприємств. Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її підставі. Вважається доречною інформація, здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події. Доречність інформації визначається її суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування. Достовірність інформації є свідченням того, що вона не містить помилок та упереджених суджень. Вона визначається повнотою, нейтральністю, обачністю, превалюванням сутності над формою, правдивим відображенням фінансового становища і результатів діяльності. При складанні фінансової звітності відступів (фактів ) незастосування правил бухгалтерського обліку, які не забезпечують достовірність звітності, не було. Судження бухгалтера передбачає дотримання вимог нормативних документів у всіх суттєвих ситуаціях, які виникають, тобто ідентифікації господарських операцій. Припущення щодо визначення балансової вартості деяких активів та зобов’язань не робилися (коригування грошових потоків на ризик або ставки дисконту, майбутні зміни заробітних плат та майбутні зміни цін, що впливають на витрати та інші). Коригування фінансової звітності за 2016 рік на показники інфляції відповідно до МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» не проводилось. Визнання доходів Для складання фінансової звітності за 2018 рік застосовувався МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Відповідно до положень облікової політики, для переходу на МСФЗ 15 необхідно застосовувати метод кумулятивної ретроспекції до договорів, які не є завершеними на дату первісного застосування 1 січня 2018 року. Умовами контрактів, що діяли станом на 01.01.2018 р. передбачено, що передача покупцеві суттєвих ризиків і винагороди щодо володіння на продукцію збігається з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння покупцеві згідно з умовами поставок Incoterms, що відповідає критеріям визнання доходів згідно з МСФЗ 15. Вплив перерахунку у зв’язку із застосуванням МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» є нульовим, а різниці у зв’язку з цим не виникають. Стандарт МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» встановлює принципи, які підприємство повинно застосовувати, щоб повідомляти користувачам фінансової звітності корисну інформацію про природу, величину, час та невизначеність доходів і грошових потоків, що виникають внаслідок договору з клієнтом. Дохід визнавався унаслідок передачі обіцяних товарів або послуг клієнтам у сумі, що відображає компенсацію, на яку підприємство очікує мати право в обмін на ці товари або послуги. Клієнтом розглядався контрагент - сторона, яка уклала з суб’єктом господарювання договір про отримання товарів чи послуг, які є результатом звичайної діяльності цього суб’єкта господарювання, в обмін на компенсацію. З метою визнання доходів застосовувалась модель аналізу п’яти кроків для того, щоб вирішити, в який момент виникає виручка (в момент передачі прав власності покупцю на певний товар чи послугу і в тій сумі, яку передбачає отримати від покупця). У залежності від того чи виконуються ці умови, виручка визнавалась в двох випадках: - протягом певного відрізку часу (в порядку, який відображає послідовну діяльність підприємства), або - у певний момент часу (коли право власності на товар переходить до покупця). Виручка визнавалась після використання п’яти кроків: • ідентифікація контракту; • виявлення (ідентифікація) зобов’язань щодо виконання; • визначення ціни операції; • розподіл ціни операції на зобов’язання щодо виконання; • визнання виручки, коли кожне зобов’язання виконане. Договір визначався як угода між двома або більше сторонами, яка породжує юридично обов’язкові права та обов’язки. Ідентифікація договору передбачала необхідність визначення, чи включається конкретний договір у межі дії МСФЗ. Договір повинен відповідати певним вимогам: «сторони договору схвалили договір (письмово, усно чи у відповідності з іншою звичною практикою ведення бізнесу) і готові виконувати свої зобов'язання; права кожної сторони відносно товарів або послуг, які будуть передаватися, можуть бути ідентифіковані; умови оплати за товари або послуги, які будуть передаватися, визначені; договір має комерційну сутність (тобто очікується, що ризик, час або величина майбутніх грошових потоків суб’єкта господарства зміняться внаслідок договору); існує ймовірність, того, що компенсація, яку підприємство має право отримати в обмін на товари або послуги, буде отримана». Ідентифікація обов’язків виконавця згідно з договором означає, що з самого початку виконання договору прописуються товари та послуги, які будуть надаватись покупцеві, і вияснити яким чином будуть виконуватись зобов’язання будь-яким зручним способом. Третій крок - визначення ціни угоди. Ціна угоди – сума, яку підприємство має намір отримати за передані товари та послуги за винятком сум, зібраних від імені третіх осіб (деяких податків). Під час прийняття рішення щодо ціни договору враховувався минулий досвід та діловий оборот відповідно до вимог МСФЗ 15. Четвертий крок передбачає пов’язання ціни угоди із зобов’язаннями щодо виконання контракту. Якщо виконання зобов’язань розподіляється на кілька частин, то й ціна також розподіляється на кілька частин, з посиланням на їх автономні відпускні ціни. Якщо ж автономної ціни як такої немає, підприємство на свій розсуд має оцінити її, використовуючи методи визначення ціни: скоригований ринковий підхід; підхід, що базується на застосуванні очікуваної вартості, плюс маржа; залишковий підхід (допустимий тільки в обмеженому числі випадків). На п’ятому кроці визнавалась виручка, пов’язувався момент визнання (виконання) зобов’язань за договором та момент передачі права власності на товар. Алгоритм визнання виручки ґрунтувався на конкретній і точній інформації, що передбачена контрактом з клієнтом. Дохід від надання послуг признавався в момент, коли послуги надані. Взаємозаліки та бартерні операції Частина операцій купівлі – продажу здійснювалась з використанням взаємозаліків. Ці операції проводяться у формі взаємозаліків або ланки негрошових операцій при участі декількох підприємств. Негрошові розрахунки з використанням переводних векселів не здійснювались. Такі операції купівлі – продажу визнавались на підставі оцінки керівництвом справедливої вартості тих активів, які отримані або передані внаслідок негрошових розрахунків. Негрошові розрахунки виключені зі звіту про рух грошових коштів. Інвестиційні та фінансові операції, а також загальний результат операційної діяльності представляють фактичний рух грошових коштів. Основні засоби Основні засоби, крім придбаних до 1 січня 2012 р., відображені в балансі по собівартості придбання або будівництва за вирахуванням накопиченої амортизації. Така вартість складається з витрат, понесених спочатку на придбання або спорудження об’єкта основних засобів, та витрат, понесених у подальшому на його збільшення, заміну його частини або на обслуговування. Об’єкти основних засобів придбані до 1 січня 2012 р., обліковуються за переоціненою вартістю, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки 31.12. 2011 р., зменшеною на подальшу накопичену амортизацію. При визнанні основних засобів враховується період використання об’єкта та його вартість. Межа суттєвості вартості основних засобів була встановлена у сумі 2 500 гривень, а з 01 вересня 2015 р. застосовується - більше 6 000 гривень, про що були внесені зміни до наказу про облікову політику. Такі корективи вважаються зміною облікової оцінки та відображатимуться перспективно. Основні засоби, введені в експлуатацію до 01.09. 2015 р. не перекласифіковувались і продовжують обліковуватися виходячи з критерію 2500 грн., що діяв раніше в бухгалтерському та податковому обліку. Земля та об’єкти незавершеного будівництва не амортизуються. Амортизація основних засобів розраховується прямолінійним методом протягом строку корисного використання активів та окремих (визначених наказом) активів - за методом суми одиниць продукції. Важливі окремі компоненти основного засобу обліковуються та амортизуються окремо протягом встановленого строку. Ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів вважається несуттєвою, тобто дорівнює нулю. Витрати на ремонт (що не капіталізуються) та технічне обслуговування основних засобів списуються на витрати того звітного періоду, в якому вони виникають. Витрати на реконструкцію та модернізацію капіталізуються, а замінені об’єкти списуються. Строки корисної експлуатації основних засобів і методи розрахунку їх амортизації аналізуються технічними спеціалістами та управлінським персоналом і при необхідності, якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок, коригуються в кінці фінансового року. Оцінка строків корисної експлуатації основних засобів на кінець 2018 року проводилась з використанням професіональних суджень на підставі набутого досвіду щодо аналогічних активів. Керівництво оцінює залишений строк корисної експлуатації основних засобів виходячи із теперішнього технічного стану активів та з урахуванням встановленого (розрахованого) періоду, протягом якого дані активи будуть приносити економічні вигоди. До уваги приймались наступні основні фактори: очікувані строки використання активів, очікуваний фізичний знос обладнання, який залежить від експлуатаційних характеристик і регламенту технічного обслуговування, та моральний знос обладнання з технологічною та комерційною точкою зору внаслідок зміни ринкових умов. На кінець року проведена оцінка зменшення корисності виробничих основних засобів структурних підрозділів комбінату. Дана процедура оцінки є оцінкою активів як інвестиції, припускаючи, що вона принесе комбінату певну суму прибутку. Зменшення корисності основних засобів не було встановлено як у попередніх роках, не зважаючи на те, що відчувалися внутрішні ознаки зменшення корисності основних засобів (природне старіння, фізичні ушкодження). Інвестиційна нерухомість Особливості обліку інвестиційної нерухомості та розкриття її у фінансовій звітності визначається МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість». Згідно з цим стандартом інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей. Тобто, відмінною рисою інвестиційної нерухомості є те, що вона генерує грошові потоки у значній мірі незалежно від інших активів. Саме це відрізняє інвестиційну нерухомість від нерухомості, зайнятої власником. Нерухомість, зайнята власником – це нерухомість, утримувана для використання у виробництві або постачанні продукції, або наданні послуг, або для адміністративних цілей. Протягом року угоди про фінансову оренду не укладалися, тому об’єкти нерухомості обліковуються у складі основних засобів відповідно до МСБО 16 «Основні засоби». Нематеріальні активи Нематеріальні активи первісно оцінюються за собівартістю. Собівартість нематеріального активу визначається з урахуванням способу отримання. Ціна придбаного нематеріального активу визначається як і придбання основних засобів. На нематеріальні активи, які не відповідають критеріям визнання активу, нараховується резерв на знецінення аналогічно як і по основних засобах. Застосовується модель оцінки по собівартості на кінець фінансового року нематеріальних активів, тобто відображається за їх собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизувалися нематеріальні активи з визначеним строком корисної експлуатації за прямолінійний методом. В кінці фінансового року переглядаються строки експлуатації нематеріальних активів з визначеним строком їх корисної експлуатації. Якщо очікуваний строк корисної експлуатації активу відрізняється від попередніх оцінок, то період амортизації змінюється. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації не амортизуються. Власна сторінка в Інтернеті (веб-сторінка) використовується для інформування про діяльність комбінату, тому у складі нематеріальних активів не обліковується. Оренда Оренда – це угода, згідно з якою орендодавець передає орендареві право користування активом протягом узгодженого періоду часу в обмін на платіж або ряд платежів. Оренда поділяється на фінансову та операційну. Ця класифікація ґрунтується на тому, в який спосіб ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив, розподіляються між орендодавцем і орендарем. Фінансова оренда – це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив. При цьому саме право власності може з часом передаватися або не передаватися. Операційна оренда – це будь-яка інша оренда, крім фінансової, коли ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив, не передаються орендарю. Класифікація оренди здійснюється на її початку на спільній для обох сторін угоді про оренду. За формою та умовами угоди можуть значно відрізнятися одна від одної. Чи є оренда фінансовою, чи операційною орендою, залежить від сутності операції, а не від форми контракту. На комбінаті угоди укладаються на операційну оренду. Дохід від операційної оренди визнається в складі доходів на прямолінійній основі протягом строку оренди. Витрати, пов’язані з орендованим майном (амортизація, обслуговування, податки тощо), списуються за рахунок доходу від оренди. Витрати на позики Витрати на позики – витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені у зв’язку із запозиченням коштів. До витрат на позики включаються: витрати на сплату відсотків, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків. Витрати по позиках визначаються по методу нарахування - тобто в тому періоді, у якому вони були понесені. Витрати на позики, які безпосередньо пов'язані із придбанням, будівництвом або виробництвом кваліфікованого активу, включаються до собівартості такого активу, у випадку, якщо виконуються критерії визнання активом. Кваліфікований актив – це актив, який обов’язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації. Кваліфікованими активами у комбінаті вважаються об’єкти капітального будівництва, об’єкти основних засобів, придбані або виготовлені власними силами. Ключовим критерієм при цьому є тривалість часу (12 місяців та більше), необхідна для підготовки активу для використання. Капітальне будівництво Комбінат здійснює будівництво підземних горизонтів власними силами (частково із залученням підрядників), сам являється інвестором, заказниками – шахти, інші структурні підрозділи, підрядниками також спеціалізовані структурні підрозділи. Контракти на спорудження одного активу або комплексу активів не укладаються. Кінцевою продукцією будівництва є побудовані та прийняті в експлуатацію об’єкти. Одержання доходів від будівельної діяльності не передбачається. Тому МСБО 11 «Будівельні контракти» в обліку не використовується. Не застосовується також МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин», тому що стандарт передбачає облік видатків до початку розвідки і оцінки запасів корисних копалин та після доведення технічної здійсненності та комерційної доцільності їх видобування. Виконувані розвідувальні роботи кернових свердловин та гірничих виробок відносяться до стадій дорозвідки. Запаси залізної руди оцінені до глибин, які перевищують теперішні глибини відпрацювання. Тому ці роботи обліковуються у складі загальних витрат на видобування залізної руди у періоді їх виникнення. Фінансові інструменти Для складання фінансової звітності за 2018 рік застосовувався МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Для дебіторської заборгованості (в т.ч. для дебіторської заборгованості з оренди) застосовувалось спрощення, передбачене параграфом 5.5.15 МСФЗ 9 – звільнення від розрахунку очікуваного кредитного збитку протягом 12 місяців та здійснення оцінки у момент значного підвищення кредитного ризику. У зв’язку з відсутністю впливу на формування оціночного резерву сумнівних боргів порівняльна інформація не перераховувалась. Класифікація, визнання та оцінка фінансових інструментів, розкриття інформації про них здійснювалась відповідно до МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» та оновленим у 2014 році МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», який повністю замінив МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Фінансовий інструмент – це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб’єкта господарювання та фінансового зобов’язання або інструмента капіталу у іншого суб’єкта господарювання. Фінансовий актив – це будь-який актив, що є: • грошовими коштами; • інструментом власного капіталу іншого суб’єкта господарювання; • контрактним правом отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання, або обмінювати фінансові інструменти з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими, • контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу. Фінансове зобов’язання – це будь-яке зобов’язання, що є: • контрактним зобов’язанням надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові господарювання чи обмінювати фінансові активи або фінансові зобов’язаннями з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб’єкта господарювання, • контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання. Інструмент капіталу – це будь-який контракт, який засвідчує залишкову частку в активах суб’єкта господарювання після вирахування всіх його зобов’язань. На підставі вищевикладених формулювань у складі фінансових активів обліковувались: грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, векселі отримані, депозити у банках, облігації придбані, інвестиції в акції інших компаній, позики видані. У складі фінансових зобов’язань обліковувались: торгівельна кредиторська заборгованість, векселі видані, облігації випущені, позики отримані, деривативи, інші. До інструментів капіталу відносились власні прості акції, частки в статутному капіталі компанії, інші. За винятком торговельної дебіторської заборгованості під час первісного визнання фінансовий актив або фінансове зобов'язання оцінється за його справедливою вартістю плюс (для фінансових активів) або мінус (для фінансових зобов’язань) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Для фінансового активу або фінансового зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію не включаються до первісної вартості. Торгова дебіторська заборгованість при первісному визнанні оцінюється за ціною операції, якщо така заборгованість не містить значного компоненту фінансування та період між передачею товару або послуги та оплатою становить не більше одного року. Витрати на операцію включають гонорари та комісійні, сплачені агентам, брокерам та дилерам та інші. Передбачено застосовування трьох бізнес-моделей суб’єкта господарювання відносно фінансових активів, тобто намірів стосовно них: 1) одержання договірних грошових потоків від фінансового активу; 2) одержання договірних грошових потоків і продажу фінансових активів; 3) інші бізнес-моделі. Фінансові активи класифікуються для оцінки за трьома категоріями: • за амортизованою собівартістю, • справедливою вартістю через інший сукупний дохід, • справедливою вартістю через прибуток або збиток. Для правильного вибору категорії обліку фінансових активів проводяться два тести: 1. тест на застосовувану бізнес-модель з управління фінансовими активами; 2. тест на характеристики грошових потоків за фінансовим активом, установленими договором. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох таких умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, які є лише погашенням основної суми та сплатою процентів на непогашену частку основної суми. До фінансових активів, оцінених за амортизованою собівартістю, відносяться активи, які утримуються до погашення, тобто мають граничний термін погашення, а саме: • дебіторська заборгованість (включаючи торговельну дебіторську заборгованість); • векселі отримані; • депозити у банках; • облігації придбані; • позики видані. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. До фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у сукупному доході, належать активи, придбані з метою збільшення їх справедливої вартості у довгостроковій перспективі, тобто такі, що мають намір утримувати у період більше року. До таких активів належать інвестиційні папери без визначеного терміну погашення, акції, банківські метали, монети тощо. Інвестиції в акції, що не котируються на ринку, обліковувати за собівартістю як прийнятною оцінкою справедливої вартості, до визначення обставин підприємств-емітентів. Фінансовий актив оцінювався за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Переоцінку фінансових активів на дату балансу за поточний фінансовий рік відображається у Звіті про прибутки та збитки поточного року. Фінансові зобов'язання класифікуються за справедливою вартістю (ті, що призначені для торгівлі) з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку або за амортизованою собівартістю, у випадку якщо справедлива вартість не застосовується. Зменшення корисності фінансових активів застосовується до тих активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю (дебіторська заборгованість). Застосовується загальний підхід до створення оціночного резерву під знецінення дебіторської заборгованості на підставі очікуваних збитків. Дебіторська заборгованість для цілей визначення оціночного резерву сумнівних боргів класифікується як: - нормальну – коли її погашення без сумніву; - сумнівну – коли існує невпевненість у її погашенні; - безнадійну – коли існує упевненість у її непогашенні боржником. Резерв сумнівних боргів розраховується на кожну річну дату для сумнівної торгівельної та іншої дебіторської заборгованості. При цьому використовується індивідуальний підхід для аналізу дебіторської заборгованості по кожному контрагенту окремо та яка не погашена протягом 12 місяців. Суми нарахованого резерву сумнівних боргів обліковується у складі інших операційних витрат. Списання безнадійної дебіторської заборгованості та простроченої кредиторської заборгованості здійснюється на підставі затвердженого висновку – протоколу управлінського персоналу. Запаси Запаси згідно з МСБО 2 «Запаси» - це активи, які утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу, перебувають у процесі виробництва для такого продажу та існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг. Використовується наступна класифікація запасів: виробничі запаси (сировина та матеріали, пально-мастильні матеріали, тара, запасні частини, будівельні матеріали, виробничі допоміжні матеріали та інші запаси, які включають малоцінні та швидкозношувані предмети), готова продукція, товари для перепродажу, незавершене виробництво. Запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність отримання економічних вигод від їхнього використання в майбутньому та їхня вартість може бути достовірно оцінена. Комбінат визнає активами придбані запаси на підставі переходу майнових ризиків, навіть якщо такі запаси фізично не доставлені, перебувають у дорозі. Первісною оцінкою придбаних або вироблених запасів є їх собівартість, яка включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. До витрат на придбання запасів включається: ціна придбання відповідно до договорів постачальників, ввізне мито та інші податки (окрім тих, що згодом відшкодовуються податковими органами), а також витрати на транспортування, навантаження і розвантаження та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріалів та послуг (наприклад, ризикова маржа (винагорода банку) по акредитивах, відкритим відповідно до умов договорів поставки запасів, якщо можливо зіставити цю маржу з конкретною партією / партіями запасів). Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання. Транспортно-заготівельні витрати (витрати на придбання) обліковуються на окремих субрахунках. Розподіл їх здійснюється за методом середнього відсотка – для товарів та запасів, по обладнанню відносяться прямо до їх собівартості. При вибутті запасів використовується метод ідентифікованої собівартості та метод роздрібних цін для товарів, для готової продукції (руди) – метод середньозваженої собівартості. Малоцінні швидкозношувані предмети з нетривалим строком експлуатації та незначною вартістю списуються з балансу в момент передачі в експлуатацію зі збереженням оперативного контролю фізичної наявності та вартості протягом терміну служби. До малоцінних швидкозношуваних предметів відноситься також спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту з терміном служби більше одного року. Запаси наведені в балансі за меншою з таких двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси оцінені до чистої вартості реалізації на індивідуальній основі, по кожному номенклатурному номеру. Чиста вартість реалізації запасів стає меншою за їх балансову вартість внаслідок пошкодження або застарівання запасів, зниження цін. Для нарахування резерву знецінення запасів використовується два методи: по строкам зберігання на складах (щомісячно) та по оцінці їх фізичного стану на кінець року. При зберіганні запасів до 12 місяців резерв не нараховується, від 12 до 24 місяців резерв нараховується у розмірі 25% від вартості запасів, від 24 до 36 місяців відповідно 50%, від 36 до 60 місяців - 75 %, більше 60 місяців -100%. Знецінення неліквідних, неходових, застарілих запасів та руди до чистої ціни продажу проводиться щорічно на підставі проведеної річної інвентаризації відповідно до діючого у комбінаті Порядку. Нарахування резерву знецінення запасів відображається за рахунок інших операційних витрат. Товари, отримані для переробки як давальницька сировина, обліковуються на забалансових рахунках. Запаси давальницької сировини оцінюються за вартістю, передбаченою в приймально-здавальних актах. Повернення запасів здійснюється у випадку розірвання договорів з покупцями. Цей факт оформляється додатковою угодою сторін договору. Виплати працівникам Виплати працівникам – це всі форми компенсації, які працедавець надає працівникам в обмін на їхні послуги підприємству. Працівник надає послуги на основі повного робочого дня, неповного робочого дня, постійної зайнятості, періодичної зайнятості та на тимчасовій основі. Виплати працівникам поділяються на наступні чотири категорії: - короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата, оплачені щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність, премії (якщо вони підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду), а також негрошові пільги теперішнім працівникам; - виплати по закінченні трудової діяльності; - інші довгострокові виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років або оплачувану академічну відпустку, виплати з нагоди ювілеїв чи інші виплати за вислугу років, виплати за тривалою непрацездатністю, премії та відстрочену компенсацію, якщо вони підлягають сплаті після завершення дванадцяти місяців після закінчення періоду або пізніше; - виплати при звільненні. Комбінат нараховує та сплачує встановлений діючим законодавством єдиний соціальний внесок за своїх працівників на їх виплати до утримання податку на доходи фізичних осіб. Встановлені зобов’язання по своєчасній сплаті цього внеску. Ці відрахування відносяться на витрати в момент їх нарахування. Відсутність робітника на роботі, яка підлягає обов’язковій оплаті згідно з вітчизняним законодавством, визначається новим терміном - компенсацією за відсутність. Компенсуються працівникам відсутність їх на роботі з різних причин, включаючи відпустки, хворобу та нетривалу непрацездатність, декретні відпустки для батька або матері, відправлення функцій присяжного засідателя та військову службу. Права на компенсації за відсутність поділяються на дві категорії: накопичувані та не накопичувані. Забезпечення Для накопичення виплат на компенсацію відпусток нараховується резерв на забезпечення виплат відпусток працівників структурних підрозділів, крім ШБУ, ШМУ СУ, РБЦ та УСП з урахуванням відрахувань єдиного соціального внеску. Щомісячно резерв нараховується спрощеним методом. На дату річного балансу резерв визначається повним методом, використовуючи кількість днів невикористаної відпустки і середньої заробітної плати по кожному працівнику. Зобов’язання за короткостроковими виплатами працівникам не дисконтуються. Виплати при звільненні розглядаються окремо від інших виплат працівникам, оскільки подія, що приводить до виникнення зобов’язання – це звільнення працівника, а не надання ним послуг. Такі виплати є одноразовими, вони не забезпечують підприємству майбутніх економічних вигід і негайно визнаються як витрати. В комбінаті такими витратами є одноразові виплати при виході на пенсію за віком в установленому розмірі, що залежить від стажу роботи у комбінаті, відповідно до колективного договору. Комбінат залучає актуарія для здійснення оцінки зобов'язань по виплатам пільгових пенсій, виплат згідно колективного договору при виході на пенсію та інших виплат. Виплати, які підлягають сплаті через більш ніж 12 місяців після завершення звітного періоду, дисконтуються. Дисконтована (теперішня) вартість зобов'язання визначається актуарієм не рідше одного разу на рік для того, щоб величини, визнані у фінансовій звітності, не відрізнялися істотно від сум, певних на звітну дату балансу. Резерв на забезпечення виплат по судовим вимогам не створювався, т.я. юридичним відділом комбінату не надавалася інформація по судовим позовам, внаслідок чого не можна зробити достовірної наближеної оцінки зобов’язання. Державні гранти Облік державних грантів ведеться за методом доходу. Метод доходу передбачає облік одержання грантів внаслідок виконання умов їх надання та виконання передбачених зобов’язань у складі прибутку або збитку на систематичній основі протягом періодів, у яких визнавати як витрати відповідні витрати, для компенсування яких ці гранти призначалися. Державні гранти визнаються як цільове фінансування з одночасним збільшенням інших операційних доходів. Комбінат у минулому одержував пільги з оподаткування, внаслідок чого були придбані основні засоби. Цей грант пов'язаний з активами, що амортизуються, відображається в балансі у складі довгострокових зобов’язань як доходи майбутніх періодів і визнається у Звіті про фінансові результати протягом тих періодів і в тих пропорціях, у яких визнаються амортизаційні витрати за цими активами. Гранти, пов’язані з активами, що не амортизуються, також вимагають виконання певних зобов’язань і тоді вони визнаються у прибутку або збитку протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати з виконання зобов’язань. У звіті про рух грошових коштів гранти показані окремими статтями розгорнуто. При невиконанні або порушенні умов гранту підприємство зобов’язане його повернути. Звітність за сегментами Операційним та звітним сегментом визначено один сегмент основного виду економічної діяльності, який відповідає кожному з встановлених у параграфі 13 МСФЗ 8 «Операційні сегменти» кількісних порогів. Основним видом продукції показується товарна продукція – руда, інші види продукції та послуг відносяться на нерозподілені сегменти. Суми про прибутки, активи та зобов’язання, пов’язані з рудою, розподіляються прямим методом. Географічними регіонами, де розміщаються покупці руди являються: Україна, Інша Європа, СНД, Інші країни. Надається інформація про ступінь залежності від своїх основних клієнтів, але не розкривається назва основного клієнта. Податок на прибуток Облік податків на прибуток, подання та розкриття інформації про них у фінансовій звітності розглядається в МСБО 12 «Податки на прибуток». Стандарт визначає обліковий підхід до податків на прибуток, а не податковий. МСБО 12 передбачає враховувати податкові наслідки операцій, що призводять до різниці між податковим та обліковим прибутком. Застосовується метод зобов’язань за балансом - визначення тимчасових різниць між обліковим і податковим прибутком, виходячи з податкової бази та балансової вартості активів і зобов’язань. Витрати з податків на прибуток за звітний період складаються з поточного податку на прибуток, скоригованого на відстрочені податки з прибутку. Поточний податок на прибуток за звітний та попередні періоди відображається в обліку як зобов’язання (податок на прибуток, що підлягає сплаті). Поточні податкові зобов’язання (активи) за звітний і попередні періоди оцінюється за сумою, яку передбачається сплатити податковим органам (відшкодувати у податкових органів) із застосуванням ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Відстрочені податкові активи та зобов’язання оцінюються за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов’язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Поточні податкові активи та поточні податкові зобов’язання в балансі згортаються. Відстрочені податкові активи та зобов’язання не зважаючи на те, що вони відшкодовуються або сплачуються у майбутніх звітних періодах, дисконтуванню не підлягають за вимогами МСБО 12 «Податки на прибуток». Дивіденди Дивіденди - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яку виплачують акціонерам з розрахунку на одну належну їм акцію певного типу або класу. Рішення про виплату дивідендів за простими акціями та їх суму приймається на загальних зборах акціонерного товариства. Дивіденди виплачуються тільки грошовими коштами. Нараховані дивіденди відображаються як зобов’язання. При виплаті дивідендів своїм акціонерам на підставі прийняття рішення про їх виплату, нараховується та сплачується до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за встановленою законодавством ставкою, нарахований на суму дивідендів. Податок на прибуток (дивіденди) підлягає сплаті до бюджету згідно Податкового кодексу України.

Основним видом діяльності Товариства є видобування підземним способом природно багатої залізної руди, реконструкція та будівництво шахт і підземних споруд. Основною продукцією, що виробляє ПАТ «Кривбасзалізрудком», та за рахунок продажу якої комбінат отримав 10 або більше відсотків доходу за звітний рік, є руда залізна агломераційна марки 1 та руда залізна доменна. Чистий фінансовий результат (прибуток) за 2018 рік склав 745576 тис.грн., у тому числі прибуток від реалізації продукції (руди) склав 2295100 тис.грн. Обсяг виробництва у 2018 році склав 4 581 тис.т (4 945 536 тис.грн.), обсяг реалізованої продукції 4320,59 тис.т (4 990 167 тис.грн.) Середня ціна реалізації 1 тони залізної руди в 2018 році 1154,97 грн. Сума виручки за 2018 рік склала 4991167 тис. грн. Загальний обсяг поставленого експорту за 2018 рік у грошовому еквіваленті становить 3 430 204 тис. грн., що складає 69% від загального обсягу продажу. Розвідані запаси природно багатих руд до глибини 2000-2500 метрів складають 435,064 млн.тон з середнім вмістом заліза 58,43%. Ці запаси забезпечать роботу шахт ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» на строк до 70 років. Крім того, є можливість розширення сировинної бази за рахунок магнетитових кварцитів з вмістом заліза магнітного 24,12%, розвідані запаси яких до глибини 1500 метрів складають 940,2 млн. тон (забалансові запаси). Основна виробнича діяльність Товариства відносно мало залежить від сезонних змін. У зимовий час виконуються заходи по попередженню замерзання обладнання у стволах шахт шляхом їх обігріву, також виконуються роботи по попередженню примерзання товарної залізної руди до стінок та днища залізничних вагонів під час її транспортування споживачам шляхом обробки вагонів спеціальною профілактичною речовиною. Реалізація руди залізної прямо не залежить від сезонних змін. Попит на неї формується виходячи з попиту на метал. Наприкінці літа в арабських країнах , що є великим споживачем металопродукції, починається Рамадан. У цей період Близький Схід і ісламська Азія традиційно істотно скорочує обсяги споживання металопродукції. Зниження цін і зменшення продажу наприкінці літа – щорічне явище. Восени попит на металопродукцію зазвичай активізується, в результаті чого зростають і ціни на метал. Основні ринки збуту: Україна, Польща, Словаччина, Чехія, Сербія, Румунія, Угорщина. Основні клієнти: ПрАТ «Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Нікопольский завод феросплавів», «Arcelor Mittal Poland S.A.», "U. S. Steel Kosice, s.r.o.”, «ArcelorMittal Ostrava s.a.», «Trinecke zhelezarny a.s.» , “HBIS GROUP SERBIA IRON & STEEL D.O.O.”, “ISD DUNAFERR Co.Ltd”, « ArcelorMittal Galati S.A.». Серед істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність комбінату, необхідно відзначити наступні: - підвищення конкуренції у сфері виробництва та реалізації залізної руди; - постійне погіршення з глибиною гірничо – геологічних та гідрогеологічних умов при видобуванні залізної руди; - високий ступінь невизначеності нормативної бази по профілю діяльності комбінату у зв'язку з переходом на нормативи ЕС; - ризик погіршення ситуації в металургійній промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринку. До галузевих ризиків відноситься: - Ризик погіршення ситуації в металургійній галузі на внутрішньому та зовнішньому ринку; - Збільшення конкуренції у сфері виробництва та реалізації залізної руди. Даний ризик є значним і прямих способів його зменшення не існує. Зберегти ринки збуту комбінату можливо шляхом підвищення якості та збільшенням кількості реалізованої продукції, а також дотримання дисципліни поставок. До фінансових ризиків відноситься: - непрогнозоване зростання цін на матеріали, які використовуються у виробничий діяльності, і зростання вартості послуг; - ризик неплатежів на поставлену продукцію. Реалізація продукції ПАТ «Кривбасзалізрудком» цілком пов`язана з перевезення залізничним транспортом. Основними споживачами виробленої товариством продукції є відчинянні металургійні підприємства та металургійні підприємства Східної Європи. Монопольне становище «Укрзалізниці» на ринку залізничних послуг України призводить до неконтрольованого зростання залізничного тарифу, що негативно впливає на структуру цін готової продукції комбінату. Не можна не врахувати, що збільшення транспортних тарифів і зборів, що застосовуються при наданні послуг з транспортування вантажів ПАТ «Кривбасзалізрудком» тягне за собою істотне збільшення транспортної складової у собівартості готової продукції. Падіння споживчого попиту, пов'язане з циклічністю попиту на продукцію для металургії , а також можливе підвищення цін на закуповувані матеріали і зростання вартості тарифів на послуги природних монополій (електроенергія , ПММ , вибухові матеріали тощо) , можуть привести до підвищення собівартості залізної руди і , як наслідок , до необхідності підвищення відпускних цін на продукцію комбінату. Основними заходами по зменшенню впливу негативних факторів на діяльність комбінату є: - збільшення вмісту заліза та зменшення вмісту шкідливих домішок у товарній руді, - впровадження нової техніки та технології на основних технологічних процесах виробництва товарної залізної руди, - заміна зношеного та капітальний ремонт основного технологічного обладнання, - розробка внутрішніх регламентуючих документів на заміну ГОСТам та ДСТУ, що відміняються, адаптапція до нових нормативних документів. Для зменшення впливу негативних факторів комбінат проводить заходи з впровадження енерго - і ресурсозберігаючих схем і розробляє нові схеми перевезення. Несплата відвантаженої продукції і відстрочка платежу може привести до зниження доходу комбінату . Основні дії, спрямовані на зниження даного ризику: моніторинг дебіторської заборгованості, юридичні дії у разі несплати поставок продукції. Розширення ринків збуту здійснюється завдяки підвищенню конкурентоспроможності продукції ПАТ «Кривбасзалізрудком» шляхом підвищення якості залізної руди, що добувається, реалізації заходів по зниженню собівартості продукції. Продаж продукції ПАТ «Кривбасзалізрудком» на внутрішньому і зовнішньому ринку здійснюється шляхом укладання договорів (контрактів ) купівлі – продажу з металургійними комбінатами України і компаніями - трейдерами у Європі. Продукція відвантажується залізничним транспортом маршрутними партіями (53-54 вагони) до західних кордонних переходів та припортових станцій. Для забезпечення процесу виробництва комбінат у звітному періоді здійснював придбання наступних основних видів товарно-матеріальних цінностей: - металопрокат, - метизи, електроди, дріт, - канати підйомні вантажні, - буровий інструмент, - вибухові матеріали, - лісні матеріали, - паливно-мастильні матеріали, - гірничошахтне і допоміжне обладнання, - запасні частини. У 2018 році в порівнянні з 2017 роком відбулося зростання цін на ТМЦ та енергоресурси відбулося наступним чином: - лісні матеріали на 39%, - стиснене повітря на 17%, - металокріплення на 30%, - електроенергія на 14%. В січні 2018 року середньодобове виробництво товарної непідготовленої сировини в Україні збільшилося з 131,5 тис.т до 135,5 тис.т. Середньодобове виробництво підготованої сировини на гірничодобувних підприємствах виросло з 66,1 тис.т до 67,3 тис.т. Разом було вироблено 6284,7 тис.т товарної залізорудної сировини, що на 161,4 тис.т більше показника в грудні 2017р. З початку 2018 року виробництво товарної ЗРС гірничорудними підприємствами в Україні склало 6,28 млн.т, що на 0,66 млн.т більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Загальні січневі поставки ЗРС на металургійні комбінати України з боку гірничорудних компаній України (з урахуванням агломерату з ММК ім. Ілліча та оціночних показників поставок ЗРС зі структурних підрозділів на Арселор Міттал КР, але без урахування імпортної ЗРС) склали 3528 тис.т – на 164 тис.т більше, ніж в грудні. У порівнянні з минулим місяцем обсяги закупівлі сировини у внутрішніх виробників виросли найбільше у МК Азовсталь (+84 тис.т). Найнижче падіння було на ДМК ім. Петровського (-16 тис.т).\ В липні середньодобове виробництво товарної непідготовленої сировини збільшилося з 132,3 тис.т до 134,3 тис.т. Середньодобове виробництво підготованої на гірничодобувних підприємствах підвищилось з 63,4 до 63,8 тис.т. Разом в липні 2018 р. було вироблено 6142,8 тис.т товарної залізорудної сировини, що на 271,8 тис.т (4,6%) вище показника минулого місяця. З початку року виробництво товарної ЗРС гірничорудними підприємствами в Україні становило 41,59 млн.т, що на 0,21 млн. т більше, ніж за такий період 2017 року. Загальні поставки у липні 2018р. ЗРС на металургійні комбінати України з боку гірничорудних компаній України (з урахуванням агломерату з ММК ім. Ілліча та оціночних показників поставок ЗРС зі структурних підрозділів на Арселор Міттал КР, але без урахування імпортної ЗРС) склали 3230 тис.т – на 289 тис.т. більше, ніж у червні. Порівняно з червнем обсяги закупівлі сировини у внутрішніх виробників найбільше знизилися у МК Азовсталь (-69 тис.т). Найбільш суттєве зростання було на Арселор Міттал КР (+184 тис.т). В 2018 році український гірничо-металургійний комплекс демонстрував непогані показники: підвищення виробництва, покращення фінансових показників. Але все це досягнуто за рахунок експорту – внутрішній ринок залишається традиційно слабким, і це несе значні ризики для вітчизняної металургії. Згідно розробленої стратегії розвитку комбінату передбачається глобальний перехід на нові технології розкриття, підготовки та відпрацювання рудних покладів з використанням самохідного гірничого обладнання. Це єдиний шлях, який в умовах допущеного відставання будівництва нових горизонтів і постійного погіршення, з глибиною, умов відпрацювання може дозволити шахтам комбінату стабільно працювати по товарній руді на рівні 5,6 - 6,0 млн. тонн на рік. Довгостроковою програмою стратегічного розвитку підприємства до 2025 р. передбачено застосування на основних технологічних операціях по проведенню та кріпленню гірських виробок, випуску та доставці руди, високопродуктивного гірничопрохідницького імпортного устаткування провідних світових виробників «Atlas Copco» (Швеція), «Sandvik» (Фінляндія) та інш. Зараз в комбінаті працює більше 50 одиниць сучасної гірничопрохідницької техніки як на будівництві підземних горизонтів, так і на підготовці запасів нових блоків. Це: 14 гірничопрохідницьких комплексів (28 одиниць) шведської фірми «Atlas Copco» та фінської «Sandvik», 2 комбайни фінського виробництва для безлюдної проходки підняттєвих, навантажувально-транспортні машини LК - 07, LН -307 та ST2D, самоскиди TH-320 та ТН - 315 «Sandvik» для транспортування гірничої маси в підземних умовах, станки кернового буріння Diameс, установки для кріплення виробок спеціальною торкрет-сумішшю «Meiyco Piccolo» фірми BASF. Велика увага на підприємстві приділяється будівництву нових підземних горизонтів, які забезпечують гарантоване майбутнє комбінату. Частка виїмки гірничої маси на будівництві нових горизонтів шахт з використанням самохідних комплексів у 2018 році склала 51,04% (41125 куб.м). З використанням самохідних прохідницьких комплексів пройдено 4,1% гірничих виробок при підготовці нових запасів на основній діяльності шахт. У 2018 році здійснений перепуск скіпів в стволі ш. Тернівська на гор. 1575м. Здана в експлуатацію перша черга пускового комплексу гор. 1425м ш. Тернівська з введенням 1 млн.т потужності, яка вибуває. Балансовий запас здвоєного горизонту 1425-1500 м склав 27115 тис.т (у тому числі по горизонту 1425 м – 14271,2 тис.т) з вмістом заліза 58,62%. На теперішній час здійснюється будівництво горизонтів: на ш. Тернівська – гор. 1425м, на ш. Гвардійська – гор. 1430 м, на ш. Октябрська – гор. 1340м, на ш. Родіна – гор. 1465м. Основними конкурентами – виробниками залізної руди в Україні є: ПрАТ «Суха Балка», м. Кривий Ріг , ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», с. Мала Білозерка. Основними конкурентами – виробниками залізної руди в країнах СНД є: Стойленський ГЗК , Росія, Яковлівський рудник, Росія. Основними західними конкурентами – виробниками залізної руди є: рудник Itabira і Carajas, Бразилія, рудники Ліберії. Основний вид продукції комбінату – руда агломераційна та доменна – не є небезпечними для людей та довкілля, та використовується лише у технологічних процесах виробництва чавуну з використанням доменних печей. Застосування в інших галузях народного господарства дуже обмежене. Відповідно до плану стратегічного розвитку ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» пріоритетним напрямком науково – технічного розвитку є підвищення якості товарної продукції, підтримання обсягів виробництва товарної продукції та зниження собівартості її виробництва. В обсязі програми розвитку плануються роботи з реконструкції скіпової підйомної установки ш. Гвардійська, модернізації дробильно – сортувальних фабрик, використання бурової та прохідницької техніки нових поколінь, модернізація та реконструкція електроустаткування та інше ПАТ «Кривбасзалізрудком» співпрацює з кількома основними постачальниками матеріалів, які займають значну частину у загальному обсязі постачання, а саме: ПрАТ «Промвибух», та КП «ШКЗ «Імпульс» з постачання вибухових речовин, ТОВ «Метінвест СМЦ» з постачання металопрокату, ТОВ «ДЕТ-ЮА» - буровий інструмент, пневмоінструмент, рукава напірні, труби вентиляційні, пневмопідтримки, перфоратори, засоби малої механізації, запасні частини до імпортної техніки, ТОВ «НГМЗ» - пристрій причіпний, гірничошахтне обладнання, запасні частини до лебідки. Товариство здійснює свою господарську діяльність на території України, покупцями руди являється Україна та європейські країни Чехія, Словаччина, Польща, Сербія.

У 2018 році зовнішні інвестиції та кредитні кошти Товариством не залучались, фінансування господарської діяльності здійснювалось за рахунок власних коштів. Обсяг капітальних вкладень Товариства за 2018 рік склав 524553 тис. грн. Фінансування здійснене за рахунок власних коштів (у т.ч. за рахунок амортизації 161831 тис.грн., за рахунок прибутку – 362714 тис.грн.). У 2014 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 361 040 тис.грн., відчужено основних засобів на суму 43 959 тис.грн. У 2015 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 309 901 тис.грн., відчужено основних засобів на суму 32 980 тис.грн. У 2016 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 74 048 тис.грн., відчужено основних засобів на суму 25 634 тис.грн. У 2017 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 103 642 тис.грн., відчужено основних засобів на суму 44 042 тис.грн. У 2018 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 238 011 тис.грн., відчужено основних засобів на суму 33 067 тис.грн.

Значних правочинів щодо основних засобів у звітному періоді емітент не укладав, у тому числі не складались угоди про фінансову оренду. По основним засобам, що здаються в оперативну оренду право користування активом передається на визначений час без юридичного переходу права власності та отримання компенсаційних виплат. Станом на 31.12.2018 року укладено 25 договорів (у 2017 – 27) на оренду об`єктів нерухомості та обладнання, які не використовуються у виробничій діяльності. Товариство фактично зберігає за собою всі ризики та вигоди, пов`язані з право власності на об`єкти оренди. Договори укладені строком на один рік і відповідно до МСФЗ 17 «Оренда», визнаються операційною орендою. Об’єкти оренди амортизуються по нормам, прийнятим на комбінаті відносно аналогічних активів. Вартість об’єктів, їх знос та вартість орендних платежів по групам основних засобів, переданим в оренду, наведені нижче: тис. грн. Найменування груп основних засобів Первісна вартість Амортизація (знос) Орендні платежі 2018 р. 2017 р. 2018 р. 2017 р. 2018 р. 2017 р. Відхилення (+,-) Будівлі, споруди та передавальні пристрої 6 921 12 255 6 271 11 226 673 753 -80 Машини та обладнання допоміжних цехів 12 13 11 12 0 0 - Обладнання та засоби зв’язку - 6 - 6 0 1 -1 Всього: 6 933 12 274 6 282 11 244 673 754 -63,50 Внаслідок передачі в оперативну оренду, що не використовуються Товариством об`єктів основних засобів, отриманий додатковий прибуток за 2018 рік 600 тис.грн., за 2017 – 650 тис.грн. Виробничі потужності по видобутку товарної залізної руди станом на 01.01.2018р. складали 6850,0 тис.т. Ступінь використання виробничих потужностей за 2018 рік склав 66,88%. Утримуються активи для власного виробничого використання. До основних засобів Товариства належать рухомі та нерухомі основні фонди, у тому числі будівлі та споруди, машини та обладнання, прилади, меблі, транспортні засоби, устаткування, обчислювальна техніка, тощо. Значних правочинів щодо основних засобів у звітному періоді Товариство не укладало. Активи Товариства щорічно інвентаризуються, їх вартість відображається у балансі підприємства. При цьому витрати на ремонт і обслуговування основних засобів здійснюються та списуються на витрати в момент їх виникнення. Утримання активів здійснюється господарським способом, місцезнаходження основних засобів згідно реєстраційних документів: у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Кіровоградській областях України Екологічні питання, що можуть позначитися на використанні активів підприємства, 1. У сфері охорони навколишнього природного середовища — екологічний податок за 2018 рік склав — 5143,923 тис. грн., в т.ч. за розміщення відходів — 786,585 тис. грн., за викиди в атмосферу – 92,856 тис. грн., за скиди зворотних вод — 4264,482 тис. грн. 2. У сфері охорони атмосферного повітря — Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері охорони атмосферного повітря є штрафи на посадових осіб, розрахунки збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - відсутність дозволу на викиди, перевищення встановлених нормативів ГДВ за рахунок неефективної роботи аспіраційно-технічних установок (АТУ), порушення технологічних регламентів та інше. Умовами дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря являється заборона експлуатації технологічного обладнання при несправних аспіраційно-технічних установках. На виконання “Міської програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу на 2016-2025 роки” та “Комплексною програми (стратегії) екологічної безпеки та збереження клімату Дніпропетровської області на 2016-2025рр.” у 2018 році виконано придбання та заміна аспіраційно-технічних установок шахти “Октябрська” на суму 108,0 тис. грн. та ш. “Гвардійська” на суму 330,0 тис.грн. 3. У сфері охорони водних ресурсів — Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері охорони водних ресурсів є штрафи на посадових осіб за порушення водного законодавства, розрахунки збитків за понаднормативне скидання забруднюючих речовин, перевищення встановлених нормативів гранично-допустимих скидів (ГДС), самовільний забір води із водних об'єктів, відсутність дозволів на спеціальне водокористування або невиконання умов, що в них встановлені, недотримання розпорядження Кабінету Міністрів України “Про скидання надлишків зворотних вод у р.Інгулець” та вимог регламенту скиду надлишків зворотних (шахтних) вод, що може тягнути за собою зупинку діяльності підприємства. На ПАТ «Кривбасзалізрудком» наявний дозвіл на спеціальне водокористування № 363/ДП/49д-18 від 27.06.2018р., терміном дії до 27.06.2021р., виданий Сектором у Дніпропетровській області Держводагентства. Ліміти забору води, використання води та ліміти скидання стічних вод встановлені дозволами на спеціальне водокористування. На шахтах Тернівська та Октябрська існують випуски дощових та талих стічних вод випуск № 1 та № 2 відповідно. Перед скиданням стічні води проходять очищення на очисних спорудах. Для недопущення зупинки підприємства через припинення відкачування шахтних вод і як наслідок затоплення шахт, для запобігання техногенних катастроф у регіоні і за його межами комбінатом щорічно на пайових засадах виконується весь комплекс робіт з утилізації шахтних вод. Так, комбінатом укладено договір з ДП “УКРРУДПРОМ” асоціації “Укррудпром” № 214 від 15.03.2019р. на виконання робіт “Комплекс робіт з підготовки, організації і проведенню скиду надлишків шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу ” на суму 981273,60 грн. Зазначимо, що скид високомінералізованих шахтних вод у р. Інгулець здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України та згідно з індивідуальним регламентом періолдичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. За період регламентного скиду 2018-2019рр. (на підставі розпорядження КМУ від 27 грудня 2018р. № 1096-р) комбінатом, згідно з Актом регламентного обсягу скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, який здійснювало Державне підприємство “Кривбасшахтозакриття” в р. Інгулець, було скинуто 1932,3 тис.м3 шахтних вод. Для ліквідації негативних наслідків застосовуються додаткові організаційні заходи з робавлення шахтних вод під час їх скиду та з промивки русла р.Інгулець після скиду. З цією метою ПАТ “Кривбасзалізрудком” на пайових умовах бере участь у закупівлі дніпровської води, в необхідному розрахунковому обсязі, для виконання розбавлення шахтних вод під час їх скиду та промивки русла р. Інгулець після їх скидання. Протягом 2018 року для промивки ріки Інгулець у 2018р. та розбавлення надлишків шахтних вод під час регламентного скиду в період 2018-2019рр. подано води в об’ємі 90,5 млн м3, за рахунок гірничорудних підприємств. Так, комбінатом був укладений договір № 61/312 від 26.03.2018р. з Управлінням каналу «Дніпро-Інгулець» на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання регламенту промивки р. Ігулець у 2018р. та розбавлення надлишків зворотних вод під час їх скиду у міжвегетаційний період 2018-2019рр. на загальну суму 37167,861 тис.грн. (відповідно до пайової частки об'єм закупленої води для промивки ріки Інгулець у 2018 р. та розбавлення надлишків шахтних вод під час регламентного скиду в період 2018-2019рр. склав 43349,5 тис.м3). На виконання «Плану заходів щодо поетапного зменшення обсягів скиданнянадлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачуновському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року» , а також Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та збереження клімату Дніпропетровської області на 2016-2025рр. та “Міської програми з вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього середовища на 2016-2025рр.”, на замовлення ПАТ «Кривбасзалізрудком» та на підставі укладеного договору від 13.09.208р. № 711/1053, Інститутом проблем природокористування та екології НАН «України у 2018 році було розпочато виконання науково-дослідних робіт «Обґрунтування технологічних схем та параментів промислово-дослідної дільниці демінералізації шахтних вод на шахті «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком». Так, у 2018 році був виконаний перший етап робіт по договору, за який комбінатом було сплачено 117,0 тис.грн. Для забезпечення виконання п.7 розділу 3 витягу з протоколу № 2 засідання Кабінету Міністрів України від 17.01.2018р. ПАТ “Кривбасзалізрудком” на пайових засадах разом з іншими зацікавленими гірничорудними підприємствами Кривбасу забезпечив виконання робіт з розроблення альтернативної схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу та їх скидання. З цією метою комбінатом укладений договір № 185 від 01.03.2018р. з ДП “УКРРУДПРОМ” асоціації “Укррудпром” на виконання робіт з розробки “Альтернативної схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу балки Свистунова та їх скидання у р. Інгулець”. Роботи по договору виконані в повному обсязі, комбінатом за їх виконання сплачено 601,127 тис.грн. 4. У сфері поводження з відходами — у 2018 році на гірничо-техничну рекультивацію порушених земель витрачено 94664,919 тис.грн., на утилізацію промислових відходів – 216,385 тис.грн., на складування на міському полігоні твердих побутових відходів (ТПВ) — 7,658 тис.грн. Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері поводження з відходами є штрафи на посадових осіб, розрахунки збитків за засмічення земельних ділянок відходами або забруднення земельних ділянок нафтопродуктами, госпобутовими стоками та інше. З 1 січня 2013 року Законом України № 4834 внесені зміни в Податковий Кодекс України, згідно яких підприємство повинно платити екоподаток тільки за розміщення відходів виробництва. При наявності договорів на передачу відходів, комбінат буде платити екоподаток тільки за розміщення пустих порід на складі пустих порід шахти “Октябрська”. Основними об’єктами капітальних інвестицій ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є капітальні вкладення в реконструкцію основного виробництва, які полягають у розкритті нових горизонтів шахт для заміни вибуваючих з метою підтримки виробничих потужностей. Цей напрямок капіталовкладень носить постійний характер, починаючи з ввода шахти в експлуатацію і закінчуючи прийняттям рішення про її закриття чи консервацію. Витрати на реконструкцію шахт з метою підтримки виробничих потужностей для заміни вибуваючих полягають у прохідці гірничих виробок, що розкривають нижчележачі горизонти для заміни відпрацьованих (стволи, пристволові виробки, дробарно-бункерні і водовідливні комплекси), їх облаштування (кріплення, рейковий шлях, канавка, трап), прокладка по ним інженерних комунікацій (трубопроводи стисненого повітря, кабелі електричних мереж, сигналізації, зв’язку тощо), а також вартості проектного технологічного (електричного) обладнання і витрат по його монтажу. Сума капіталовкладень у реконструкцію (розкриття горизонтів шахт на заміну відпрацьованих) в 2018р. склала 325 101 тис.грн., план на 2019 рік – 501763 тис.грн. Витрати на придбання обладнання (для заміни зношеного та імпортних комплексів гірничопрохідського обладнання) у 2018 році склали 102 744 тис.грн. План на 2019 рік 159478 тис.грн. На будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння та модернізацію об’єктів промислового призначення на поверхні шахт і структурних підрозділів (ДСФ, ГВУ, підйомні установки шахт, об’єкти енергетики і т.п.) для підтримання їх функціональних призначень і виробничих потужностей у 2018 році витрачено 589 тис.грн. План на 2019 рік 175597 тис.грн. З метою забезпечення будівництва, реконструкцій, технічного переозброєння і модернізації об’єктів комбінату щорічно передбачаються кошти на фінансування проектно-вишукувальних робіт. У 2018 році витрачено 8 927 тис. грн. План на 2019р. 12000 тис.грн. На виконання заходів щодо відселення жителів із зони впливу виробничої діяльності шахт комбінату (зони зміщення земної поверхні від гірничих робіт і санітарно-захисні зони) у 2018 році витрачено 7 720 тис. грн. План на 2019р. – 9994 тис.грн.

Істотними проблемами, які впливають на діяльність емітента є високий рівень конкуренції у даному сегменті ринку. Залежність також існує від змін податкового законодавства, щодо відображення доходів і витрат, величини податків та зборів. Необхідна розробка і впровадження науково обгрунтованих дифиренційованих норм плати за користування надрами, диференційованого податку на землю, включаючи рівень плати за землі, порушені гірничими роботами і відновлені (рекультивовані) за рахунок коштів комбінату. Існуючий рівень податків не враховує специфіку роботи шахт комбінату (витрати на знос житла та інженерних комунікацій із зон знесення, рекультивацію порушених земель і т.д.) і негативно позначається на фінансовому стані Товариства. Також серед проблем, які впливають на діяльність комбінату, слід відзначити надзвичайно велику кількість дозволів, які потрібно отримувати для аедення господарської діяльності та відсутність з боку держави системи стимулювання закупівель підприємствами сучасного обладнання та передових технологій (податкові кредити, пільги та ін.).

У 2018 році процентні кредити та запозичання (отримання інвестицій) не залучались. Обрана емітентом політика фінансування діяльності базується на власних коштах, що підтверджує достатність робочого капіталу для виконання виробничої програми та інших поточних потреб. Одним із шляхів покращення ліквідності може бути збільшення власних обігових коштів за рахунок зростання обсягів доходів Товариства. Фінансування діяльності комбінату здійснюється на принципах повного госпрозрахунку. Обрана емітентом політика фінансування діяльності базується на власних коштах. Товариство у 2018 році не залучало інвестиції та кредитні кошти. Показники платоспроможності емітента знаходяться на рівні нормативних. Це підтверджує про достатність. робочого капіталу для виконання обсягів замовлень згідно складених договорів та поточних потреб. Оптимізація ліквідності підприємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації - системи заходів спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого - на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання. Фінансові зобов'язання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (в тому числі витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями. Збільшити суму грошових активів, що можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу); прискорення оборотності дебіторської заборгованості (шляхом скорочення термінів надання комерційного кредиту); оптимізація запасів товарно-матеріальних; скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі. Звідси висновок, що вирішення проблеми підвищення фінансової стійкості і ліквідності підприємства, що аналізується та збільшення наявності власних коштів є реальним і можливим перш за все за рахунок подальшого збільшення обсягу реалізації продукції, розмірів прибутку та підвищення рівня прибутковості. Отже, основними шляхами підвищення фінансової стійкості підприємства при цьому є такі: підвищення ефективності використання основних фондів підприємства; підвищення інтенсивності використання оборотних активів підприємства; підвищення продуктивності праці; подальше збільшення обсягів реалізації товарів; зниження матеріальних операційних витрат; розширення ринку збуту продукції (товарів); залучення інвестицій (кредитів) та ін.

Товариство не веде облік по кожному договору у частині отримання результату (прибутку). ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не мав укладених, але не виконаних договорів (контрактів) по реалізації продукції та з організації перевезення вантажів на кінець 2018 року.

На 2019 рік планується випуск товарної продукції в обсязі 4472 тис.т з середнім якісним показником 60,34% Fe. Для виконання зазначених обсягів виробництва товарної руди передбачається: - придбати нове технологічне обладнання на заміну зношеного та здійснити капітальний ремонт основного технологічного обладнання, - придбати допоміжне обладнання та здійснити капітальний ремонт допоміжного обладнання. Для своєчасного розкриття та вводу нових горизонтів шахт, виконання планів з видобутку запланованих обсягів залізної руди, інвестиційною програмою комбінату передбачено виконання гірничо-капітальних робіт по проведенню гірничих виробок силами шахтно-будівельного управління та підрядними установами в обсязі 85000 куб.м.

Напрямки досліджень та науково-технічних розробок за 2018 рік були обмежені фінансуванням і були направлені тільки на поліпшення умов та підвищення безпеки праці, зниження, у подальшому, собівартості продукції шляхом дослідження, розробки та подальшого впровадження альтернативних способів кріплення для підтримки виробок глибоких горизонтів ПАТ «Кривбасзалізрудком». Так, у 2018 році комбінат продовжив фінансування виконання науково-дослідницької роботи з кріплення за темою «Удосконалення способів кріплення та підтримки гірничих виробок в рудах і породах низької і середньої стійкості за рахунок розробки та впровадження комбінованого кріплення нового техніко-економічного рівня та його адаптації до умов глибоких горизонтів шахт ПАТ «Кривбасзалізрудком» при проходці та експлуатації з використанням самохідного гірничого обладнання» (НДГРІ ДВНЗ «КНУ»). За звітний період на науково-дослідницьку роботу по технічному відділу Товариством витрачено 260 тис.грн.

№ п/п Показники Од. виміру 2016 рік 2017 рік 2018рік 1. Видобуток залізної руди тн. 5 000 000 5 074 000 4 581 000 % росту (зниження) до попереднього періоду % 91,6 101,5 90,3 2. Випуск готової продукції (залізної руди) тис.грн 3 885 583 5 475 348 4 945 536 % росту (зниження) до попереднього періоду % 107,2 140,9 90,3 3. Собівартість готової продукції (залізної руди) тис.грн 3 247 390 3 614 174 4 037 949 % росту (зниження) до попереднього періоду % 117,4 111,3 111,7 4. Собівартість видобутку 1 тонни грн. 0 0 0 Собівартість видобутку 1 тонни на Експорт грн. 706,41 804,83 1 047,63 Собівартість видобутку 1 тонни Україна грн. 474,65 560,04 686,16 5. Витрати на 1 грн. готової продукції (залізної руди) коп. 83,58 66,01 81,65 % росту (зниження) до попереднього періоду % 109,4 79,0 123,7 6. Рентабельність готової продукції (залізної руди) % 19,7 51,5 22,5 7. Реалізація готової продукції (залізної руди) тн. 5 300 670,023 4 641 959,527 4 320 591,635 % росту (зниження) до попереднього періоду % 132,0 87,6 93,1 в т.ч. експорт тн. 3 686 311,693 3 203 107,807 2 564 615,225 8. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 4 453 106 5 436 220 4 990 167 % росту (зниження) до попереднього періоду % 151,0 122,1 91,8 в т.ч. а) експорт тис.грн. 3 513 054 4 259 010 3 430 204 б) внутрішній ринок тис.грн. 940 052 1 177 210 1 559 963 9. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 3 335 404 3 518 018 3 892 069 % росту (зниження) до попереднього періоду % 145,3 105,5 110,6 10. Рентабельність реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) % 33,5 54,5 28,2 11. Прибуток(збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 1 117 702 1 918 202 1 098 098 % росту (зниження) до попереднього періоду % 171,2 171,6 57,2 12. Фінансовий результат до оподаткування тис.грн. 1 121 287 2 282 756 917 496 % росту (зниження) до попереднього періоду % 97,2 203,6 40,2 13. Витрати з податку на прибуток тис.грн. 282 877 418 400 171 929 % росту (зниження) до попереднього періоду % 117,8 147,9 41,1 14. Чистий фінансовий результат (прибуток) тис.грн. 838 410 1 864 356 745 567 % росту (зниження) до попереднього періоду % 91,7 222,4 40,0 15. Капітальні інвестиції тис.грн. 268 483 353 059 524 553 % росту (зниження) до попереднього періоду % 82,0 131,5 148,6 16. Амортизація (знос) тис.грн. 153 940 156 105 161 839 % росту (зниження) до попереднього періоду % 101,4 101,4 103,7 17. Дебіторська заборгованість тис.грн. 2 892 648 4 413 247 4 881 898 % росту (зниження) до попереднього періоду % 247,7 152,6 110,6 18. Кредиторська заборгованість тис.грн. 228 102 293 516 310 258 % росту (зниження) до попереднього періоду % 130,9 128,7 105,7 в т. ч. з бюджетом тис.грн. 123 613 131 173 109 197 зі страхування тис.грн. 10 112 12 286 16 316 з оплати праці тис.грн. 31 195 39 153 53 564 % росту (зниження) до попереднього періоду % 92,8 125,5 136,8 19. Фактично перераховано до бюджету тис.грн. 504 020 1 023 284 783 837 20. Середньооблікова кількість штатних працівників чол. 8 770 8 525 7 995 % росту (зниження) до попереднього періоду % 97,1 97,2 93,8 21. Фонд оплати праці усіх працівників тис.грн. 813 061,7 997 523,2 1 236 616,9 % росту (зниження) до попереднього періоду % 104,8 122,7 124,0 22. Залишкова вартість основних засобів тис.грн. 1 903 589 1 850 404 1 922 898 Первісна вартість основних засобів тис.грн. 7 030 346 7 090 272 7 295 763 Знос основних засобів тис.грн. 5 126 757 5 239 868 5 372 865 % зносу ОЗ % 72,9 73,9 73,6