АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ"

З метою підвищення ефективності діяльності підприємства, оперативності виконання ремонтних робіт і обслуговування механізмів та устаткування, посилення контролю дотримання строків та якості виконання ремонтів і технічного обслуговування обладнання, усунення неефективних (або функціонально дублюючих один одного) функціональних завдань, в 2020 році було внесено наступні зміни в організаційну структуру ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»: - виключено сервісне управління з ремонту і монтажу шахтного обладнання, виведені із складу сервісного управління з ремонту і монтажу шахтного обладнання в окремі підрозділи у складі ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» ремонтно-механічний завод, шахтомонтажне управління і підземний гірничий цех з передачею працівників до складу шахт, ШБУ та ШМУ, - виключено управління соціальних підрозділів, з його складу виведені в окремі підрозділи у складі ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» медична служба, санаторій-профілакторій, ОК «Червоні вітрила», ОК «Криворізький гірник», створено в структурі апарату управління службу соціального розвитку; - виключено відділ оптимізації оперативних витрат; - з метою оптимізації процесу управління енергомеханічною службою, підвищення ефективності організації робіт виключено посаду директора з ремонтів і технічної підтримки; - з метою визначення потреб підприємства у матеріальних ресурсах, своєчасної розробки і реалізації поставлених задач по збільшенню прибутку підприємства шляхом зниження собівартості продукції, що випускається за рахунок ефективних і економічно обґрунтованих закупок матеріально-технічних цінностей, оптимізації чисельності, зниження собівартості продукції, підвищення економічної ефективності виробництва виключено управління з підготовки виробництва, та створено в структурі апарату управління відділ матеріально-технічного постачання, виключено тендерний відділ та голову тендерного та створено відділ маркетингу, аналізу та контролю закупівель. До складу ПАТ «Кривбасзалізрудком» станом на 31.12.2020р. входять наступні структурні підрозділи: шахта «Тернівська», шахта «Гвардійська», шахта «Октябрська», шахта «Родіна», шахтобудівельне управління, шахтомонтажне управління, ремонтно-механічний завод, енергетичний цех, центральна енерголабораторія, автобаза, управління залізничного транспорту, ремонтно - будівельний цех, медична служба, санаторій – профілакторій, гірнича інспекція з технічного контролю якості руд, центр інформаційних систем, учбово-курсовий центр, база МТП, відокремлені структурні підрозділи ОК "Червоні вітрила" та ОК "Криворізький гірник".

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб), 6700 осіб Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб), 3 особи Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб), 8 осіб Фонд оплати праці.143611,4 тис. грн. Зменшення фонду оплати праці в 2020 році в порівнянні з 2019 роком на 0,3% або на 3780,1 тис грн. пояснюється невиконанням планових показників з видобутку товарної руди, ГПР, нарізних робіт, буріння глибоких свердловин, кернового буріння, буріння штангових шпурів, а також зменшення чисельності працівників з 7411 (у 2019 році) до 6700 (у 2020 році). Протягом 2020 року на підприємстві було виконано підвищення тарифних ставок та окладів у 2 етапи: з 01.09.2020 року окремим категоріям персоналу на 25%, всім іншим працівникам на 10%, з 01.10.2020 року – на 10% всім працівникам підприємства. Кадрова програма емітента: 1. Підготовка молодих спеціалістів (кваліфікованих працівників): На підставі затвердженого наказом № 871 від 21.11.2007р. Положення "Про співпрацю ВАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" з вищими та професійно-технічними навчальними закладами в підготовці молодих спеціалістів (кваліфікованих працівників)" та відповідно до рішень Криворізької міської ради від 18.12.2002р. № 307 "Про закріплення за підприємствами та установами вищих навчальних закладів міста" та № 317 "Про внесення змін в додатки рішення міської ради від 28.12.1999р. № 322 "Про закріплення промислових підприємств за професійно-технічними закладами міста", за ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" закріплені наступні базові навчальні заклади: ДВНЗ Криворізький національний університет, Гірничий коледж ДВНЗ КНУ, Гірничо-електромеханічний коледж ДНВЗ КНУ, Автотранспортний коледж ДВНЗ КНУ, Політехнічний коледж ДВНЗ КНУ, Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей, Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей, Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей, Криворізький професійний транспортно-металургійний ліцей, Криворізький професійний будівельний ліцей, з якими укладаються договори на проходження виробничої практики учнями (студентами) та працевлаштування випускників (молодих спеціалістів). 2. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації молодих працівників комбінату: - Навчання студентів з числа працівників комбінату у вищих навчальних закладах за рахунок коштів підприємства на підставі затвердженого наказом № 785 від 22.11.2007р. Положення "Про організацію підготовки і перепідготовки спеціалістів, працюючих в системі ВАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" для отримання освіти у ВНЗ за рахунок коштів комбінату". - Підвищення професійного і кваліфікаційного рівня робітників комбінату на базі УКЦ ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" і в інших навчальних закладах (семінари, курси підвищення кваліфікації, тренінги, форуми та ін.). 3. Стажування працівників комбінату на вищестоящі посади та формування кадрового резерву проводиться на підставі затвердженого наказом № 14 від 14.01.2010р. Положення "Про стажування робітників комбінату та формування кадрового резерву на посади керівників та спеціалістів ВАТ " КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ". 4. Проведення заходів, спрямованих на закріплення молодих кадрів у ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ": - надання безвідсоткових позик на придбання житла молодим працівникам комбінату; - забезпечення професійного (кар'єрного) росту молодим працівникам; - фінансування заходів Молодіжної організації комбінату; - преміювання молодих працівників за вагомий особистий внесок у розвиток молодіжного руху до Дня молоді України; - забезпечення соціальних пільг та гарантій згідно розділу VI Колективного договору підприємства; - забезпечення загальних зобов'язань, регламентованих розділом VIII "Робота з молоддю" діючого на підприємстві Колективного договору.

Найменування об’єднання Асоціація "Укррудпром" Місцезнаходження 50000 Україна м. Кривий Рiг вул. Поштова, буд.1 Асоціація є господарчою організацією. Асоціація утворена як договірна особа, яка не є господарським товариством чи підприємством; не здійснює підприємницької діяльності; засновники та учасники Асоціації не отримують прямих прибутків (дивідендів) від її діяльності. Метою Асоціації є координація господарської діяльності Учасників та виконання певних видів робіт для задоволення їхніх потреб. Функціями Асоціації є задоволення потреб учасників шляхом: - проведення аналізу та узагальнення інформації згідно з предметом діяльності Асоціації, за виключенням інформації стосовно середніх цін чи середнього рівня витрат дій Учасників на ринках; - забезпечення аналітичною інформацією Учасників, а також органів державного управління; - організація наукових досліджень і проектних робіт для визначення пріоритетних напрямів розвитку сировинної бази, технології видобутку і збагачення сировини, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, розробка короткострокових та довгострокових прогнозів та програм розвитку; - моніторинг діючого законодавства, розробка проектів законодавчих актів з метою вдосконалення правового поля діяльності гірничодобувних підприємств; - представництво інтересів Учасників в Державній агенції України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерстві економічного розвитку і торгівлі та інших органах державної влади, підготовка звернень та опрацювання проектів рішень цих органів з питань, що віднесені до компетенції Асоціації; - розробка та сприяння впровадженню національних стандартів управління якістю та випробувань залізорудної продукції, гармонізованих з міжнародними стандартами; - розробка та сприяння впровадженню галузевих інструкцій, норм, методик, типових положень, технічних умов; - надання допомоги Учасникам в проведенні розслідування причин аварій та нещасних випадків, розробка заходів щодо усунення умов їх виникнення; - проведення семінарів, конференцій, надання допомоги Учасникам в організації перепідготовки та перевірки знань інженерно-технічних працівників, та ін. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є Учасником Асоціації "Укррудпром" з 2004 року. Найменування об’єднання Вiддiлення громадської органiзацiї "Академія гірничих наук України" в м. Горішні Плавні. Українська спілка інженерів-підривників. Місцезнаходження 39802 м. Горішні Плавні, Полтавська обл. вул. Будівельників, 15 Громадська організація "Відділення Академії гірничих наук України в м. Комсомольську "Українська спілка інженерів-підривників" є громадською організацією, яка об’єднує на добровільних засадах спеціалістів-підривників та осіб, що зайняті забезпеченням підривних робіт, для задоволення та захисту своїх законних професійних, соціальних, економічних, творчих та виробничих інтересів, а також з метою ефективного використання їх науково-технічного потенціалу в розвитку підривної справи та використання енергії вибуху в економіці держави. Діяльність Спілки будується на засадах добровільності, рівноправності його членів, на засадах демократичного самоврядування, колегіальності керівництва, гласності і законності. Всі основні питання діяльності Спілки вирішуються на зборах всіх членів Спілки. Поточні питання діяльності вирішуються правлінням Спілки та бюро правління (у складі президента і віце-президентів Спілки). Членство у Спілці припиняється в разі виходу із Спілки за власною ініціативою або виключення з неї. Вихід із Спілки може відбутися тільки по закінченню календарного року. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є членом "Української спілки інженерів-підривників" на підставі свідоцтва від 12.01.2004р. Найменування об’єднання Мiжвiдомча асоцiацiя "Укрвибухпром". Місцезнаходження 03033, м. Київ проспект Науки, 10. Основною метою діяльності асоціації є представлення інтересів засновників та членів асоціації в органах законодавчої та виконавчої влади, сприяння розвитку відкритого і рівно доступного ринку у сфері поводження з вибуховими матеріалами у гірничо-видобувній та буро-вибуховій промисловості, в сфері промислової безпеки шляхом розробки, впровадження і забезпечення виконання членами асоціації єдиних обов’язкових правил, вимог і стандартів діяльності в рамках чинного законодавства України. До складу Асоціації можуть входити на правах асоційованих членів підприємства та організації всіх форм власності, зацікавлені в її діяльності. Підприємства та організації мають право вільного виходу з Асоціації, Асоціація не відповідає за зобов’язання підприємств та організацій, що входять до її складу, так як і підприємства не відповідають за зобов’язання асоціації. Члени Асоціації мають право вільного виходу з асоціації. Умовою виходу є забезпечення виконання раніше прийнятих перед Асоціацією зобов’язань. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є членом Міжвідомчої асоціації "Укрвибухпром" згідно рішення загальних зборів членів асоціації (протокол № 12 від 08.04.2005р., реєстраційний № 48). Найменування об’єднання Українська спiлка промисловцiв i пiдприємцiв. Криворiзьке регiональне вiддiлення. Місцезнаходження 50014 м. Кривий Рiг вул. Нарвська, 11а Криворізьке регіональне відділення Українського союзу промисловців і підприємців є громадською неприбутковою організацією, яка об’єднує за спільними інтересами на засадах добровільності та рівності громадян України, трудові колективи підприємств, суб’єктів підприємницької діяльності, їх об’єднання та громадські організації і створена з метою захисту економічних, соціальних та інших інтересів своїх членів, координації та консолідації їх дій у сфері економічних та соціально-трудових відносин. Організація здійснює відповідно до чинного законодавства діяльність, спрямовану на проведення економічних реформ, налагодження зовнішньо-економічних зв"язків, пошук іноземних партнерів та інвесторів, підготовку проектів законодавчих і інших нормативних актів щодо розвитку і захисту підприємництва; сприяє в організації та проведенні консультацій, конференцій, семінарів, виставок, лекторіїв, симпозиумів, конкурсів та інших заходів з питань предмету своєї діяльності; здійснює інформаційні, організаційні заходи, спрямовані на розповсюдження інформації про УСПП і пропагування його мети та ідей, надає своїм членам на безоплатній основі інформаційну допомогу з питань їх поточної діяльності; здійснює підтримку проектів, програм, інших заходів, які відповідають статутним завданням та цілям Організації, шляхом надання зворотної або безповоротної фінансової допомоги. Всі члени Організації мають рівні права у вирішенні будь-яких питань діяльності, незалежно від їх статусу, майнового стану, результатів фінансово-господарської діяльності та інших ознак. Будь-який член Організації має право вийти з Організації, але не раніше місяця з дати повідомлення про свої наміри Правління Організації. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є членом організації з 1999 року (протокол № 1 від 29 січня 1999 року).

Можливі види спільної діяльності з іншими організаціями наведено вище. За 2020 рік фінансового результату від спільної діяльності з іншими організаціями не отримано.

Пропозицій щодо реорганізації Товариству з боку третіх осіб протягом звітного періоду не надходило.

Облікова політика Товариства обумовлена у наказі «Про облікову політику по МСФЗ» від 03.01.2012 року. Комбінат застосовує Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ). Фінансова звітність за 2020 р. являється дев’ятою МСФЗ – звітністю, за 2012 рік надано повний комплект фінансової звітності, яка містить порівняльну інформацію за 2011 рік, аудиторський висновок підтверджує відповідність звітності МСФЗ. Бухгалтерський облік ведеться у функціональній національній валюті - гривні. Звітність подається у одиницях виміру – тисячах гривен (ступінь округлення без десяткових знаків). Фінансові звіти підготовлено на основі історичної собівартості, за винятком активів і зобов’язань, які наведено за їх справедливою вартістю: основні засоби, інвестиції, доступні для продажу, а також за чистою вартістю реалізації – запаси, за вартістю реалізації – дебіторська та кредиторська заборгованість. Фінансова звітність сформована з дотриманням таких принципів: - безперервної діяльності, керівництво не має наміру ліквідувати товариство, запаси розвідані на багато років, існує припущення прибуткових результатів у майбутньому; - нарахування, тобто операції та інші події господарської діяльності відображені в облікових реєстрах та наведені у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться (при їхньому настанні), а не при одержанні або виплаті коштів; - окремого розкриття активів і зобов’язань, доходів та витрат, тобто активи та зобов’язання, доходи і витрати не згорнуті, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ; - окремого подання та об’єднання подібних статей, виходячи з їхньої суттєвості; - послідовного подання фінансової звітності, включаючи порівняльну інформацію від одного періоду до іншого, як мінімум щороку; - порівняльності інформації за різні періоди, тобто розкриття інформації стосовно попереднього періоду щодо всіх сум, наведених у фінансовій звітності поточного періоду. Таке порівняння дає можливість оцінити динаміку розвитку підприємства та його позицію на ринку. Правдиве відображення діяльності забезпечене якісними характеристиками фінансової звітності такими, як доречність, правдивість подання, зіставність, можливість перевірки, вчасність та зрозумілість. Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її підставі. Вважається доречною інформація, здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події. Щоб бути корисною, фінансова інформація повинна не лише подавати відповідні явища – вона повинна також правдиво подавати явища, які вона призначена подавати. Зіставність інформації характеризує можливість користувачів звітності порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди, фінансові звіти різних підприємств. Можливість перевірки означає, що різні поінформовані та незалежні спостерігачі можуть досягнути консенсусу, хоча і необов’язково повної згоди, щодо того, що конкретний опис є правдивим поданням. Своєчасність означає можливість для осіб, які приймають рішення, мати інформацію вчасно, так щоб ця інформація могла вплинути на їхні рішення. Зрозумілість – це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. При складанні фінансової звітності відступів (фактів) незастосування правил бухгалтерського обліку, які не забезпечують достовірність звітності, не було. Судження бухгалтера передбачає дотримання вимог нормативних документів у всіх суттєвих ситуаціях, які виникають, тобто ідентифікації господарських операцій. Припущення щодо визначення балансової вартості деяких активів та зобов’язань не робилися (коригування грошових потоків на ризик або ставки дисконту, майбутні зміни заробітних плат та майбутні зміни цін, що впливають на витрати та інші). Коригування фінансової звітності за 2020 рік на показники інфляції відповідно до МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» не проводилось. Визнання доходів Визнання доходів регламентується стандартом, що регулює правила визнання доходу - МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Цей стандарт встановлює принципи, які підприємство повинно застосовувати, щоб повідомляти користувачам фінансової звітності корисну інформацію про природу, величину, час та невизначеність доходів і грошових потоків, що виникають внаслідок договору з клієнтом. Дохід визнається унаслідок передачі обіцяних товарів або послуг клієнтам у сумі, що відображає компенсацію, на яку підприємство очікує мати право в обмін на ці товари або послуги. Клієнтом розглядається контрагент - сторона, яка уклала з суб’єктом господарювання договір про отримання товарів чи послуг, які є результатом звичайної діяльності цього суб’єкта господарювання, в обмін на компенсацію. З метою визнання доходів застосовується модель аналізу п’яти кроків для того, щоб вирішити, в який момент виникає виручка (в момент передачі прав власності покупцю на певний товар чи послугу і в тій сумі, яку передбачає отримати від покупця). У залежності від того чи виконуються ці умови, виручка визнається в двох випадках: - протягом певного відрізку часу (в порядку, який відображає послідовну діяльність підприємства), або - у певний момент часу (коли право власності на товар переходить до покупця). Виручка визнається після використання п’яти кроків: • ідентифікація контракту; • виявлення (ідентифікація) зобов’язань щодо виконання; • визначення ціни операції; • розподіл ціни операції на зобов’язання щодо виконання; • визнання виручки, коли кожне зобов’язання виконане. Договір визначається як угода між двома або більше сторонами, яка породжує юридично обов’язкові права та обов’язки. Ідентифікація договору передбачала необхідність визначення, чи включається конкретний договір у межі дії МСФЗ. Договір повинен відповідати певним вимогам: «сторони договору схвалили договір (письмово, усно чи у відповідності з іншою звичною практикою ведення бізнесу) і готові виконувати свої зобов'язання; права кожної сторони відносно товарів або послуг, які будуть передаватися, можуть бути ідентифіковані; умови оплати за товари або послуги, які будуть передаватися, визначені; договір має комерційну сутність (тобто очікується, що ризик, час або величина майбутніх грошових потоків суб’єкта господарства зміняться внаслідок договору); існує ймовірність, того, що компенсація, яку підприємство має право отримати в обмін на товари або послуги, буде отримана». Ідентифікація обов’язків виконавця згідно з договором означає, що з самого початку виконання договору прописуються товари та послуги, які будуть надаватись покупцеві, і вияснити яким чином будуть виконуватись зобов’язання будь-яким зручним способом. Третій крок - визначення ціни угоди. Ціна угоди – сума, яку підприємство має намір отримати за передані товари та послуги за винятком сум, зібраних від імені третіх осіб (деяких податків). Під час прийняття рішення щодо ціни договору враховувався минулий досвід та діловий оборот відповідно до вимог МСФЗ 15. Четвертий крок передбачає пов’язання ціни угоди із зобов’язаннями щодо виконання контракту. Якщо виконання зобов’язань розподіляється на кілька частин, то й ціна також розподіляється на кілька частин, з посиланням на їх автономні відпускні ціни. Якщо ж автономної ціни як такої немає, підприємство на свій розсуд має оцінити її, використовуючи методи визначення ціни: скоригований ринковий підхід; підхід, що базується на застосуванні очікуваної вартості, плюс маржа; залишковий підхід (допустимий тільки в обмеженому числі випадків). На п’ятому кроці визнається виручка, пов’язувався момент визнання (виконання) зобов’язань за договором та момент передачі права власності на товар. Алгоритм визнання виручки ґрунтується на конкретній і точній інформації, що передбачена контрактом з клієнтом. Дохід від надання послуг признавався в момент, коли послуги надані. Взаємозаліки та бартерні операції Частина операцій купівлі – продажу здійснюється з використанням взаємозаліків. Ці операції проводяться у формі взаємозаліків або ланки негрошових операцій при участі декількох підприємств. Негрошові розрахунки з використанням переводних векселів не здійснювались. Такі операції купівлі – продажу визнавались на підставі оцінки керівництвом справедливої вартості тих активів, які отримані або передані внаслідок негрошових розрахунків. Негрошові розрахунки виключені зі звіту про рух грошових коштів. Інвестиційні та фінансові операції, а також загальний результат операційної діяльності представляють фактичний рух грошових коштів. Основні засоби Основні засоби, крім придбаних до 1 січня 2012 р., відображені в балансі по собівартості придбання або будівництва за вирахуванням накопиченої амортизації. Така вартість складається з витрат, понесених спочатку на придбання або спорудження об’єкта основних засобів, та витрат, понесених у подальшому на його збільшення, заміну його частини або на обслуговування. Об’єкти основних засобів придбані до 1 січня 2012 р., обліковуються за переоціненою вартістю, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки 31.12. 2011 р., зменшеною на подальшу накопичену амортизацію. При визнанні основних засобів враховується період використання об’єкта та його вартість. Межа суттєвості вартості основних засобів була встановлена у сумі 6 000 гривень, а з 23 травня 2020 р. застосовується - більше 20 000 гривень, про що були внесені зміни до наказу про облікову політику. Такі корективи вважаються зміною облікової оцінки та відображатимуться перспективно. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23.05.2020 р. не перекласифіковувались і продовжують обліковуватися виходячи з критерію 6 000 грн., що діяв раніше в бухгалтерському та податковому обліку. Основні засоби, введені в експлуатацію до 01.09. 2015 р. не перекласифіковувались і продовжують обліковуватися виходячи з критерію 2 500 грн., що діяв раніше в бухгалтерському та податковому обліку. Земля та об’єкти незавершеного будівництва не амортизуються. Амортизація основних засобів розраховується прямолінійним методом протягом строку корисного використання активів та окремих (визначених наказом) активів - за методом суми одиниць продукції. Важливі окремі компоненти основного засобу обліковуються та амортизуються окремо протягом встановленого строку. Ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів вважається несуттєвою, тобто дорівнює нулю. Витрати на ремонт (що не капіталізуються) та технічне обслуговування основних засобів списуються на витрати того звітного періоду, в якому вони виникають. Витрати на реконструкцію та модернізацію капіталізуються, а замінені об’єкти списуються. Строки корисної експлуатації основних засобів і методи розрахунку їх амортизації аналізуються технічними спеціалістами та управлінським персоналом і при необхідності, якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок, коригуються в кінці фінансового року. Керівництво оцінює залишений строк корисної експлуатації основних засобів виходячи із теперішнього технічного стану активів та з урахуванням встановленого (розрахованого) періоду, протягом якого дані активи будуть приносити економічні вигоди. До уваги приймаються наступні основні фактори: очікувані строки використання активів, очікуваний фізичний знос обладнання, який залежить від експлуатаційних характеристик і регламенту технічного обслуговування, та моральний знос обладнання з технологічною та комерційною точкою зору внаслідок зміни ринкових умов. На кінець року проведена оцінка зменшення корисності виробничих основних засобів структурних підрозділів комбінату. Дана процедура оцінки є оцінкою активів як інвестиції, припускаючи, що вона принесе комбінату певну суму прибутку. Зменшення корисності основних засобів не було встановлено як у попередніх роках, не зважаючи на те, що відчувалися внутрішні ознаки зменшення корисності основних засобів (природне старіння, фізичні ушкодження). Інвестиційна нерухомість Особливості обліку інвестиційної нерухомості та розкриття її у фінансовій звітності визначається МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість». Згідно з цим стандартом інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей. Тобто, відмінною рисою інвестиційної нерухомості є те, що вона генерує грошові потоки у значній мірі незалежно від інших активів. Саме це відрізняє інвестиційну нерухомість від нерухомості, зайнятої власником. Нерухомість, зайнята власником – це нерухомість, утримувана для використання у виробництві або постачанні продукції, або наданні послуг, або для адміністративних цілей. Протягом року угоди про фінансову оренду не укладалися, тому об’єкти нерухомості обліковуються у складі основних засобів відповідно до МСБО 16 «Основні засоби». Нематеріальні активи Нематеріальні активи первісно оцінюються за собівартістю. Собівартість нематеріального активу визначається з урахуванням способу отримання. Ціна придбаного нематеріального активу визначається як і придбання основних засобів. На нематеріальні активи, які не відповідають критеріям визнання активу, нараховується резерв на знецінення аналогічно як і по основних засобах. Застосовується модель оцінки по собівартості на кінець фінансового року нематеріальних активів, тобто відображається за їх собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизувалися нематеріальні активи з визначеним строком корисної експлуатації за прямолінійний методом. В кінці фінансового року переглядаються строки експлуатації нематеріальних активів з визначеним строком їх корисної експлуатації. Якщо очікуваний строк корисної експлуатації активу відрізняється від попередніх оцінок, то період амортизації змінюється. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації не амортизуються. Власна сторінка в Інтернеті (веб-сторінка) використовується для інформування про діяльність комбінату, тому у складі нематеріальних активів не обліковується. Оренда Для обліку та розкриття інформації щодо оренди використовуються положення МСФЗ 16 «Оренда». Оренда класифікується як фінансова, якщо вона передбачає передачу практично всіх ризиків та вигід, пов’язаних із володінням активом. У всіх інших випадках оренда вважається операційною. У випадку, якщо комбінат виступає орендарем, на момент укладання договору комбінат визначає, чи є договір в цілому або окремі його компоненти договором оренди у значенні, викладеному в МСФЗ 16 «Оренда». На дату початку оренди оцінюється та визнається як актив у формі права користування за собівартістю згідно § 24 МСФЗ 16 «Оренда». На дату початку оренди оцінюється орендне зобов’язання за орендою за теперішньою вартістю орендних платежів та інших платежів, зазначених у п. 27 МСФЗ 16, не сплачених на таку дату. Застосовується модель обліку за собівартістю з вирахуванням будь – якої накопиченої амортизації та будь – яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності та з коригуванням на будь – яку переоцінку орендного зобов’язання. Не застосовуються вимоги МСФЗ 16 «Оренда» у відповідності до вимог п. а) параграфу 3 МСФЗ 16 «Оренда» до орендних договорів на розвідування або використання корисних копалин. У випадку, якщо комбінат виступає орендодавцем, оренда класифікується або як операційна або як фінансова оренда на її початку на підставі спільного для обох сторін договору про оренду. Оренда класифікується як фінансова, якщо вона передає в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на базовий актив. Оренда класифікується як операційна, якщо вона не передає в основному всі ризики та вигоди щодо права власності на базовий актив. Активи, утримувані за фінансовою орендою, визнавати у звіті про фінансовий стан та подавати їх як дебіторську заборгованість за сумою, що дорівнює чистій інвестиції в оренду. Визнавати фінансовий дохід протягом строку фінансової оренди на основі моделі, яка відображає сталу періодичну ставку прибутковості на чисті інвестиції в оренду. Визнавати орендні платежі від операційної оренди як дохід на прямолінійній основі. Витрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнавати як витрати періоду. Обчислювати амортизацію активів у операційній оренді із застосуванням вимог МСБО 16 «Основні засоби» та 38 «Нематеріальні активи». МСФЗ 16 «Оренда» не застосовується до договорів, які не були раніше ідентифіковані як такі, що містять оренду із застосуванням МСБО 17 «Оренда» та КТМФЗ 4 «Визначення чи містить угода оренду». Для складання фінансової звітності за 2020 рік застосовувався МСФЗ 16 «Оренда». Відповідно до положень облікової політики, вимоги МСФЗ 16 «Оренда» слід застосовувати ретроспективно з визнанням кумулятивного наслідку першого застосування стандарту як коригування залишку нерозподіленого прибутку на початок періоду станом на дату першого застосування. У зв’язку з тим, що укладені договори оренди, в яких Товариство виступає орендарем, підпадають під дію критеріїв, визначених § 5 МСФЗ 16 «Оренда», такі договори обліковуються як договори операційної оренди. Тому, вплив перерахунку у зв’язку із застосуванням МСФЗ 16 «Оренда» є нульовим, а різниці у зв’язку з цим не виникають. Витрати на позики Витрати на позики – витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені у зв’язку із запозиченням коштів. До витрат на позики включаються: витрати на сплату відсотків, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків. Витрати по позиках визначаються по методу нарахування - тобто в тому періоді, у якому вони були понесені. Витрати на позики, які безпосередньо пов'язані із придбанням, будівництвом або виробництвом кваліфікованого активу, включаються до собівартості такого активу, у випадку, якщо виконуються критерії визнання активом. Кваліфікований актив – це актив, який обов’язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації. Кваліфікованими активами у комбінаті вважаються об’єкти капітального будівництва, об’єкти основних засобів, придбані або виготовлені власними силами. Ключовим критерієм при цьому є тривалість часу (12 місяців та більше), необхідна для підготовки активу для використання. Капітальне будівництво Комбінат здійснює будівництво підземних горизонтів власними силами (частково із залученням підрядників), сам являється інвестором, замовниками – шахти, інші структурні підрозділи, підрядниками також спеціалізовані структурні підрозділи. Контракти на спорудження одного активу або комплексу активів не укладаються. Кінцевою продукцією будівництва є побудовані та прийняті в експлуатацію об’єкти. Одержання доходів від будівельної діяльності не передбачається. Тому МСБО 11 «Будівельні контракти» в обліку не використовується. Не застосовується також МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин», тому що стандарт передбачає облік видатків до початку розвідки і оцінки запасів корисних копалин та після доведення технічної здійсненності та комерційної доцільності їх видобування. Виконувані розвідувальні роботи кернових свердловин та гірничих виробок відносяться до стадій дорозвідки. Запаси залізної руди оцінені до глибин, які перевищують теперішні глибини відпрацювання. Тому ці роботи обліковуються у складі загальних витрат на видобування залізної руди у періоді їх виникнення. Фінансові інструменти Класифікація, визнання та оцінка фінансових інструментів, розкриття інформації про них здійснювалась відповідно до МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» та оновленим у 2014 році МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», який повністю замінив МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Фінансовий інструмент – це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб’єкта господарювання та фінансового зобов’язання або інструмента капіталу у іншого суб’єкта господарювання. Фінансовий актив – це будь-який актив, що є: • грошовими коштами; • інструментом власного капіталу іншого суб’єкта господарювання; • контрактним правом отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання, або обмінювати фінансові інструменти з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими, • контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу. Фінансове зобов’язання – це будь-яке зобов’язання, що є: • контрактним зобов’язанням надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові господарювання чи обмінювати фінансові активи або фінансові зобов’язаннями з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб’єкта господарювання, • контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання. Інструмент капіталу – це будь-який контракт, який засвідчує залишкову частку в активах суб’єкта господарювання після вирахування всіх його зобов’язань. На підставі вищевикладених формулювань у складі фінансових активів обліковувались: грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, векселі отримані, депозити у банках, облігації придбані, інвестиції в акції інших компаній, позики видані. У складі фінансових зобов’язань обліковувались: торгівельна кредиторська заборгованість, векселі видані, облігації випущені, позики отримані, деривативи, інші. До інструментів капіталу відносились власні прості акції, частки в статутному капіталі компанії, інші. За винятком торговельної дебіторської заборгованості під час первісного визнання фінансовий актив або фінансове зобов'язання оцінється за його справедливою вартістю плюс (для фінансових активів) або мінус (для фінансових зобов’язань) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Для фінансового активу або фінансового зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію не включаються до первісної вартості. Торгова дебіторська заборгованість при первісному визнанні оцінюється за ціною операції, якщо така заборгованість не містить значного компоненту фінансування та період між передачею товару або послуги та оплатою становить не більше одного року. Витрати на операцію включають гонорари та комісійні, сплачені агентам, брокерам та дилерам та інші. Передбачено застосовування трьох бізнес-моделей суб’єкта господарювання відносно фінансових активів, тобто намірів стосовно них: 1) одержання договірних грошових потоків від фінансового активу; 2) одержання договірних грошових потоків і продажу фінансових активів; 3) інші бізнес-моделі. Фінансові активи класифікуються для оцінки за трьома категоріями: • за амортизованою собівартістю, • справедливою вартістю через інший сукупний дохід, • справедливою вартістю через прибуток або збиток. Для правильного вибору категорії обліку фінансових активів проводяться два тести: 1. тест на застосовувану бізнес-модель з управління фінансовими активами; 2. тест на характеристики грошових потоків за фінансовим активом, установленими договором. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох таких умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, які є лише погашенням основної суми та сплатою процентів на непогашену частку основної суми. До фінансових активів, оцінених за амортизованою собівартістю, відносяться активи, які утримуються до погашення, тобто мають граничний термін погашення, а саме: • дебіторська заборгованість (включаючи торговельну дебіторську заборгованість); • векселі отримані; • депозити у банках; • облігації придбані; • позики видані. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. До фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у сукупному доході, належать активи, придбані з метою збільшення їх справедливої вартості у довгостроковій перспективі, тобто такі, що мають намір утримувати у період більше року. До таких активів належать інвестиційні папери без визначеного терміну погашення, акції, банківські метали, монети тощо. Інвестиції в акції, що не котируються на ринку, обліковувати за собівартістю як прийнятною оцінкою справедливої вартості, до визначення обставин підприємств-емітентів. Фінансовий актив оцінювався за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Переоцінку фінансових активів на дату балансу за поточний фінансовий рік відображається у Звіті про прибутки та збитки поточного року. Фінансові зобов'язання класифікуються за справедливою вартістю (ті, що призначені для торгівлі) з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку або за амортизованою собівартістю, у випадку якщо справедлива вартість не застосовується. Зменшення корисності фінансових активів застосовується до тих активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю (дебіторська заборгованість). Застосовується загальний підхід до створення оціночного резерву під знецінення дебіторської заборгованості на підставі очікуваних збитків. Дебіторська заборгованість для цілей визначення оціночного резерву сумнівних боргів класифікується як: - нормальну – коли її погашення без сумніву; - сумнівну – коли існує невпевненість у її погашенні; - безнадійну – коли існує упевненість у її непогашенні боржником. Резерв сумнівних боргів розраховується на кожну річну дату для сумнівної торгівельної та іншої дебіторської заборгованості. При цьому використовується індивідуальний підхід для аналізу дебіторської заборгованості по кожному контрагенту окремо та яка не погашена протягом 12 місяців. Суми нарахованого резерву сумнівних боргів обліковується у складі інших операційних витрат. Списання безнадійної дебіторської заборгованості та простроченої кредиторської заборгованості здійснюється на підставі затвердженого висновку – протоколу управлінського персоналу. Запаси Запаси згідно з МСБО 2 «Запаси» - це активи, які утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу, перебувають у процесі виробництва для такого продажу та існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг. Використовується наступна класифікація запасів: виробничі запаси (сировина та матеріали, пально-мастильні матеріали, тара, запасні частини, будівельні матеріали, виробничі допоміжні матеріали та інші запаси, які включають малоцінні та швидкозношувані предмети), готова продукція, товари для перепродажу, незавершене виробництво. Готова продукція (руда) обліковується по кожній шахті окремо у розрізі сортів, що класифікуються залежно від вмісту залізного компоненту, згідно діючих Технічних умов на руди залізні: - руда агломераційна марки 1 (скорочена назва «РА-1») - із вмістом заліза 55% та більше, - руда агломераційна марки 2 (скорочена назва «РА-2») - із вмістом заліза 51 – 54,9 %, - руда гематитова сира іншого видобування (скорочена назва «РГС») - із вмістом заліза від 45 %, - руда доменна (скорочена назва «РД»). Запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність отримання економічних вигод від їхнього використання в майбутньому та їхня вартість може бути достовірно оцінена. Комбінат визнає активами придбані запаси на підставі переходу майнових ризиків, навіть якщо такі запаси фізично не доставлені, перебувають у дорозі. Первісною оцінкою придбаних або вироблених запасів є їх собівартість, яка включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Калькулювання собівартості готової продукції здійснюється у відповідності до затвердженої в системі комбінату «Методики калькулювання собівартості готової продукції (руди) ПАТ «Кривбасзалізрудком». До витрат на придбання запасів включається: ціна придбання відповідно до договорів постачальників, ввізне мито та інші податки (окрім тих, що згодом відшкодовуються податковими органами), а також витрати на транспортування, навантаження і розвантаження та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріалів та послуг (наприклад, ризикова маржа (винагорода банку) по акредитивах, відкритим відповідно до умов договорів поставки запасів, якщо можливо зіставити цю маржу з конкретною партією / партіями запасів). Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання. Транспортно-заготівельні витрати (витрати на придбання) обліковуються на окремих субрахунках. Розподіл їх здійснюється за методом середнього відсотка – для товарів та запасів, по обладнанню відносяться прямо до їх собівартості. При вибутті запасів використовується метод ідентифікованої собівартості та метод роздрібних цін для товарів, для готової продукції (руди) – метод середньозваженої собівартості у розрізі сортів по кожній шахті окремо. Малоцінні швидкозношувані предмети з нетривалим строком експлуатації та незначною вартістю списуються з балансу в момент передачі в експлуатацію зі збереженням оперативного контролю фізичної наявності та вартості протягом терміну служби. До малоцінних швидкозношуваних предметів відноситься також спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту з терміном служби більше одного року. Запаси наведені в балансі за меншою з таких двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси оцінені до чистої вартості реалізації на індивідуальній основі, по кожному номенклатурному номеру. Чиста вартість реалізації запасів стає меншою за їх балансову вартість внаслідок пошкодження або застарівання запасів, зниження цін. Для нарахування резерву знецінення запасів використовується два методи: по строкам зберігання на складах (щомісячно) та по оцінці їх фізичного стану на кінець року. При зберіганні запасів до 12 місяців резерв не нараховується, від 12 до 24 місяців резерв нараховується у розмірі 25% від вартості запасів, від 24 до 36 місяців відповідно 50%, від 36 до 60 місяців - 75 %, більше 60 місяців -100%. Знецінення неліквідних, неходових, застарілих запасів та руди до чистої ціни продажу проводиться на підставі проведеної річної інвентаризації відповідно до діючого у комбінаті Порядку. Нарахування резерву знецінення запасів відображається за рахунок інших операційних витрат. Товари, отримані для переробки як давальницька сировина, обліковуються на забалансових рахунках. Запаси давальницької сировини оцінюються за вартістю, передбаченою в приймально-здавальних актах. Повернення запасів здійснюється у випадку розірвання договорів з покупцями. Цей факт оформляється додатковою угодою сторін договору. Виплати працівникам Виплати працівникам – це всі форми компенсації, які працедавець надає працівникам в обмін на їхні послуги підприємству. Працівник надає послуги на основі повного робочого дня, неповного робочого дня, постійної зайнятості, періодичної зайнятості та на тимчасовій основі. Виплати працівникам поділяються на наступні чотири категорії: - короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата, єдиний соціальний внесок, оплачені щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність, участь у прибутку та премії (якщо вони підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду), а також негрошові пільги теперішнім працівникам; - виплати по закінченні трудової діяльності; - інші довгострокові виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років або оплачувану академічну відпустку, виплати з нагоди ювілеїв чи інші виплати за вислугу років, виплати за тривалою непрацездатністю, а також отримання частки прибутку, премії та відстрочену компенсацію, якщо вони підлягають сплаті після завершення дванадцяти місяців після закінчення періоду або пізніше; - виплати при звільненні. Комбінат сплачує встановлений діючим законодавством єдиний соціальний внесок за своїх працівників на їх виплати до утримання податку на доходи фізичних осіб. Встановлені зобов’язання по своєчасній сплаті цього внеску. Єдиний соціальний внесок відноситься на витрати в момент нарахування. Відсутність робітника на роботі, яка підлягає обов’язковій оплаті згідно з вітчизняним законодавством, визначається новим терміном - компенсацією за відсутність. Компенсуються працівникам відсутність їх на роботі з різних причин, включаючи відпустки, хворобу та нетривалу непрацездатність, декретні відпустки для батька або матері, відправлення функцій присяжного засідателя та військову службу. Права на компенсації за відсутність поділяються на дві категорії: накопичувані та ненакопичувані. Забезпечення Для накопичення виплат на компенсацію відпусток нараховується резерв на забезпечення виплат відпусток працівників структурних підрозділів з урахуванням єдиного соціального внеску. Щомісячно резерв нараховується спрощеним методом. На дату річного балансу резерв визначається повним методом, використовуючи кількість днів невикористаної відпустки і середньої заробітної плати по кожному працівнику. Зобов’язання за короткостроковими виплатами працівникам не дисконтуються. Виплати при звільненні розглядаються окремо від інших виплат працівникам, оскільки подія, що приводить до виникнення зобов’язання – це звільнення працівника, а не надання ним послуг. Такі виплати є одноразовими, вони не забезпечують підприємству майбутніх економічних вигід і негайно визнаються як витрати. В комбінаті такими витратами є одноразові виплати при виході на пенсію за віком в установленому розмірі, що залежить від стажу роботи у комбінаті, відповідно до колективного договору. Комбінат залучає актуарія для здійснення оцінки зобов'язань по виплатам пільгових пенсій, виплат згідно колективного договору при виході на пенсію та інших виплат. Виплати, які підлягають сплаті через більш ніж 12 місяців після завершення звітного періоду, дисконтуються. Дисконтована (теперішня) вартість зобов'язання визначається актуарієм не рідше одного разу на рік для того, щоб величини, визнані у фінансовій звітності, не відрізнялися істотно від сум, певних на звітну дату балансу. Резерв на забезпечення виплат по судовим вимогам не створювався, т.я. юридичним відділом комбінату не надавалася інформація по судовим позовам, внаслідок чого не можна зробити достовірної наближеної оцінки зобов’язання. Державні гранти Облік державних грантів ведеться за методом доходу. Метод доходу передбачає облік одержання грантів внаслідок виконання умов їх надання та виконання передбачених зобов’язань у складі прибутку або збитку на систематичній основі протягом періодів, у яких визнавати як витрати відповідні витрати, для компенсування яких ці гранти призначалися. Державні гранти визнаються як цільове фінансування з одночасним збільшенням інших операційних доходів. Комбінат у минулому одержував пільги з оподаткування, внаслідок чого були придбані основні засоби. Цей грант пов'язаний з активами, що амортизуються, відображається в балансі у складі довгострокових зобов’язань як доходи майбутніх періодів і визнається у Звіті про фінансові результати протягом тих періодів і в тих пропорціях, у яких визнаються амортизаційні витрати за цими активами. Гранти, пов’язані з активами, що не амортизуються, також вимагають виконання певних зобов’язань і тоді вони визнаються у прибутку або збитку протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати з виконання зобов’язань. У звіті про рух грошових коштів гранти показані окремими статтями розгорнуто. При невиконанні або порушенні умов гранту підприємство зобов’язане його повернути. Звітність за сегментами Операційним та звітним сегментом визначено один сегмент основного виду економічної діяльності, який відповідає кожному з встановлених у параграфі 13 МСФЗ 8 «Операційні сегменти» кількісних порогів. Основним видом продукції показується товарна продукція – руда, інші види продукції та послуг відносяться на нерозподілені сегменти. Суми про прибутки, активи та зобов’язання, пов’язані з рудою, розподіляються прямим методом. Географічними регіонами, де розміщаються покупці руди являються: Україна, Інша Європа, СНД, Інші країни. Надається інформація про ступінь залежності від своїх основних клієнтів, але не розкривається назва основного клієнта. Податок на прибуток Облік податків на прибуток, подання та розкриття інформації про них у фінансовій звітності розглядається в МСБО 12 «Податки на прибуток». Стандарт визначає обліковий підхід до податків на прибуток, а не податковий. МСБО 12 передбачає враховувати податкові наслідки операцій, що призводять до різниці між податковим та обліковим прибутком. Застосовується метод зобов’язань за балансом - визначення тимчасових різниць між обліковим і податковим прибутком, виходячи з податкової бази та балансової вартості активів і зобов’язань. Витрати з податків на прибуток за звітний період складаються з поточного податку на прибуток, скоригованого на відстрочені податки з прибутку. Поточний податок на прибуток за звітний та попередні періоди відображається в обліку як зобов’язання (податок на прибуток, що підлягає сплаті). Поточні податкові зобов’язання (активи) за звітний і попередні періоди оцінюється за сумою, яку передбачається сплатити податковим органам (відшкодувати у податкових органів) із застосуванням ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Відстрочені податкові активи та зобов’язання оцінюються за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов’язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Поточні податкові активи та поточні податкові зобов’язання в балансі згортаються. Відстрочені податкові активи та зобов’язання не зважаючи на те, що вони відшкодовуються або сплачуються у майбутніх звітних періодах, дисконтуванню не підлягають за вимогами МСБО 12 «Податки на прибуток». Дивіденди Дивіденди - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яку виплачують акціонерам з розрахунку на одну належну їм акцію певного типу або класу. Рішення про виплату дивідендів за простими акціями та їх суму приймається на загальних зборах акціонерного товариства. Дивіденди виплачуються тільки грошовими коштами. Нараховані дивіденди відображаються як зобов’язання. При виплаті дивідендів своїм акціонерам на підставі прийняття рішення про їх виплату, нараховується та сплачується до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за встановленою законодавством ставкою, нарахований на суму дивідендів. Податок на прибуток (дивіденди) підлягає сплаті до бюджету згідно Податкового кодексу України. Нові стандарти й інтерпретації бухгалтерського обліку Набувають чинності з 01.01.2020 року наступні стандарти бухгалтерського обліку: 1. Визначення суттєвості – зміни МСБО 1 та МСБО 8 (опубліковані 31 жовтня 2018 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Ці зміни уточнюють визначення суттєвості та застосування цього поняття завдяки включенню рекомендацій щодо визначення, які раніше були наведені в інших стандартах МСФЗ. Інформація вважається суттєвою, якщо обґрунтовано очікується, що її пропуск, викривлення або складність її розуміння може вплинути на рішення, які приймають основні користувачі фінансової звітності загального призначення на основі такої фінансової звітності, яка відображає фінансову інформацію про конкретну організацію, що звітує. 2. Визначення бізнесу – зміни МСФЗ 3 (опубліковані 22 жовтня 2018 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Відповідно до змін бізнес визначено як інтегровану сукупність видів діяльності та активів, здійснення яких і управління якими здатні призвести до реалізації товарів та надання послуг покупцям та замовникам, генерування інвестиційного доходу (такого як дивіденди чи відсотки) чи генерування інших доходів від звичайної діяльності. Бізнес складається із вкладів і процесів, що застосовуються до таких вкладів, які можуть сприяти створенню віддачі. 3. Реформа базової відсоткової ставки – зміни МСБО 39, МСФЗ 7 та МСФЗ 9 (опубліковані 26 вересня 2019 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Ці зміни внесені внаслідок невизначеності, що виникає в результаті поступової відміни базових відсоткових ставок, таких як ставки міжбанківського фінансування (IBOR). Відповідні поправки змінюють вимоги до обліку хеджування, щоб уникнути можливих негативних наслідків реформи IBOR. 4. Зміни Концептуальної основи фінансової звітності (опубліковані 29 березня 2018 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Концептуальна основа фінансової звітності у новій редакції містить новий розділ про оцінку, рекомендації щодо відображення у звітності фінансових результатів, удосконалені визначення та рекомендації (зокрема, визначення зобов'язання) і роз'яснення таких важливих питань, як функції управління, обачливість та невизначеність оцінки у ході підготовки фінансової звітності. Суттєвий вплив на фінансову звітність за 2020 рік вказані зміни не спричинили. Вплив пандемії COVID-19 на показники фінансової звітності Світова пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних та обмежувальних заходів, спрямованих на протидію її подальшому поширенню в Україні, зумовили виникнення додаткових ризиків діяльності суб’єктів господарювання. ПАТ «Кривбасзалізрудком» вживало всіх необхідних заходів з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби. По закінченню 2020 року керівництво компанії констатує, що жодного прямого істотного негативного впливу на фінансові показники ПАТ «Кривбасзалізрудком» в результаті поширення хвороби не виникло.

Основним видом діяльності Товариства є видобування підземним способом природно багатої залізної руди, реконструкція та будівництво шахт і підземних споруд. Основною продукцією, що виробляє ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», та за рахунок продажу якої комбінат отримав 10 або більше відсотків доходу за звітний рік, є руда залізна агломераційна марки 1 та руда залізна доменна. Чистий фінансовий результат (прибуток) за 2020 рік склав 1 699 247 тис. грн., прибуток від реалізації продукції (руди) склав 3 282 520 тис. грн. Обсяг виробництва у 2020 році склав 3 783,7 тис. т (4 265 926 тис. грн.), обсяг реалізованої продукції 3 967,98 тис. т (6 607 213 тис. грн.) Середня ціна реалізації 1 тони залізної руди в 2020 році 1665,10 грн. З другого півріччя 2020р. встановилась сприятлива цінова кон'юнктура на світовому ринку залізорудної сировини. Цінові котирування на залізну руду в світі істотно зросли в порівнянні з 2019 роком. У зв'язку з цим в 2020 році в порівнянні з 2019 роком відбулось зростання середніх цін аглоруди (сорт РА-1) ПАТ «Кривбасзалізрудком» на експорт на +168,40 грн. і всередині України на +228,5 грн. Незважаючи на це, оскільки ціна на доменну руду прямо не залежить від котирувань на світовому ринку, середня ціна на даний вид продукції (експорт та Україна) у 2020 році зросла на 202,50 грн. за рахунок нового напрямку відвантаження на експорт, якого в 2019 році не було. Крім цінового фактору, незначний вплив на підвищення середніх цін зробило зростання курсу долара в 2020 році приблизно на 5% в порівнянні з 2019 роком. Сума виручки, за 2020 рік склала 6 607 075 тис. грн. Загальний обсяг поставленого експорту за 2020 рік у грошовому еквіваленті становить 3 932 511 тис. грн., що складає 60% від загального обсягу продажу. Розвідані (балансові на 01.01.2021р.) запаси природно багатих руд до глибини 1670 метрів складають 270,3 млн.тон з середнім вмістом заліза 58,53%. Ці запаси забезпечать роботу шахт ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» на строк до 60 років. Крім того, є можливість розширення сировинної бази за рахунок магнетитових кварцитів з вмістом заліза магнітного 24,12%, розвідані запаси яких до глибини 1500 метрів складають 940,2 млн. тон (забалансові запаси). Основна виробнича діяльність Товариства відносно мало залежить від сезонних змін. У зимовий час виконуються заходи по попередженню замерзання обладнання у стволах шахт шляхом їх обігріву, також виконуються роботи по попередженню примерзання товарної залізної руди до стінок та днища залізничних вагонів під час її транспортування споживачам шляхом обробки вагонів спеціальною профілактичною речовиною. Реалізація руди залізної прямо не залежить від сезонних змін. Попит на неї формується виходячи з попиту на метал. Основні ринки збуту: Україна, Польща, Словаччина, Чехія, Сербія, Румунія. Основні клієнти: ПрАТ «Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча », ПАТ «Дніпровський металургійний косбінат», АТ «Нікопольский завод феросплавів», «Arcelor Mittal Poland S.A.», "U. S. Steel Kosice, s.r.o.”, «Liberty Ostrava s.a.», «Trinecke zhelezarny a.s.». Основні ризики діяльності емітента. Ймовірне зниження обсягів виробництва товарної продукції в короткостроковій перспективі. На кінець 2020 р. намітилося уповільнення процесу будівництва нових горизонтів. Вже сьогодні, а також в наступні 5-7 років прогнозується можливе зниження обсягів виробництва товарної продукції до рівня 4-4,5 млн. тон на рік. Можливе зниження конкурентоспроможності товарної продукції в короткостроковій перспективі Для стабільної роботи гірничого підприємства (згідно норм проектування і ґрунтуючись на багаторічному досвіді експлуатації родовища) новий (нижче розташований) горизонт повинен вводитися в експлуатацію при залишках запасів руди горизонті, розташованому вище (той, що експлуатується) в кількості 30-40 % від початкових. У зв'язку з відставанням термінів по введенню нових горизонтів та їх запасів залізної руди, на шахтах комбінату сьогодні існують наступні проблеми: • знижується вміст заліза в видобутої руді; • збільшується частка шкідливих примішок; • збільшуються витрати на побудову нарізних виробіток; • збільшується трудомісткість та собівартість видобутку руди. Крім того основним енергоресурсом , що споживається ПАТ «Кривбасзалізрудком» є електроенергія. Питоме споживання електроенергії на одиницю продукції становить близько 63,8 кВт/тонну. Середній показник по галузі знаходиться на рівні 40-45 кВт/тонну. Це свідчить про високий рівень енергоємності виробництва, і при цьому має місце тенденція зростання питомої ваги показника споживання електроенергії. Значна частина споживання електроенергії (67%) припадає на компресорні установки, водовідливи та вентиляцію. У сукупності дані фактори призводять до збільшення собівартості товарної продукції та, відповідно, до зниження конкурентоспроможності. Досягнення меж життєвого циклу підприємства в середньостроковій перспективі Розробка багатих залізних руд шахтами ПАТ «Кривбасзалізрудком» наближається до завершення першої стадії життєвого циклу підприємства, яка обмежена глибиною близько 1400/1500 м. Життєвий цикл шахт ПАТ «Кривбасзалізрудком» при видобутку багатих залізних руд до глибини близько 1500 м обмежений часовим проміжком приблизно до 2025 – 2030 рр. Подальша перспектива шахт ПАТ «Кривбасзалізрудком» обумовлює перехід до нової стадії життєвого циклу і базується на запасах природно багатих руд, які є в межах глибин 1500-1800 метрів. Існуюча зараз глибина підземної розробки, дорівнює приблизно 1300-1400 м - це той критичний момент, коли назріває необхідність у розробці довгострокових програм інвестиційних вкладень з метою підготовки підземної інфраструктури до переходу видобувних робіт на рівні глибин нижче гор. 1400/1500 м. Суттєвий вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства Основними з негативних факторів, які впливають на підприємство, є зростання цін на енергоресурси, підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення, збільшення податку на землю, плати за надра, дефіцит рухомого складу. Одним з негативних факторів також є відтік кваліфікованих робітників. Дана тенденція вже сьогодні набуває загрозливих обрисів. В першу чергу це пов'язано з недостатньо високим рівнем заробітної плати основних і допоміжних виробничих професій в порівнянні з аналогічними заробітками в країнах західної та східної Європи. З метою мінімізації ризиків на комбінаті необхідно впровадити наступні програми: • Стратегія розвитку ПАТ «Кривбасзалізрудком» до 2030 р; • Довгострокова програма заміни підйомних установок на шахтах ПАТ «Кривбасзалізрудком»; • Довгострокова програма з впровадження проектів енергозберігаючих технологій; • Програма збільшення якості товарної продукції; • Програми реструктуризації підприємства та оптимізації бізнес-процесів підприємства; • Зміна системи оплати та мотивації праці; • Система подання та розгляду пропозицій, спрямованих на підвищення операційної ефективності; • З метою удосконалення нормативних документів, які регламентують забезпечення якості процесів та процедур підприємства, створюють додаткову вартість: - Положення про систему регулярної діагностики виробничих бізнес-процесів; - Стандарт інвестиційного планування та управління інвестиційними проектами; - Стандарт технічного обслуговування та ремонтів обладнання, включаючи розробку карт ремонтів обладнання; - Стандарт бюджетне планування та контроль; - Регламент оцінки сукупної вартості обладнання; - Регламент управління аварійними ризиками; - Порядок формування та моніторингу програми капітальних інвестицій; • Переорієнтація діяльності підприємства на розробка та впровадження проектів NPV>0. Продаж продукції ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» на внутрішньому і зовнішньому ринку здійснюється шляхом укладання договорів (контрактів) купівлі – продажу з металургійними комбінатами України і компаніями - трейдерами у Європі. Продукція відвантажується залізничним транспортом маршрутними партіями (53 вагони) до західних кордонних переходів та припортових станцій. Для забезпечення процесу виробництва комбінат у звітному періоді здійснював придбання наступних основних видів товарно-матеріальних цінностей: металопрокат, метизи, електроди, дріт, канати підйомні вантажні, буровий інструмент, вибухові матеріали, лісні матеріали, паливно-мастильні матеріали, гірничошахтне і допоміжне обладнання, запасні частини. У 2020 році в порівнянні з 2019 роком відбулося зниження цін на ТМЦ та енергоресурси наступним чином: лісні матеріали на 17%, стиснене повітря на 1,5%, металокріплення на 5,9%, електроенергія на 1,5%. За підсумками 2020 року, який минув під знаком коронакризи та карантину, промислове виробництво в Україні скоротилося на 5,2%. Позитивна тенденція намітилася лише наприкінці року: в грудні промвиробництво зросло на 4,8%. У 2020 році порівняно з 2019-м найсильніше промисловість постраждала в Дніпропетровській, Чернівецькій, Тернопільській та Луганській областях. Зростання було тільки в трьох областях України – Херсонській, Львівській та Кіровоградській. Падіння у видобувній промисловості в 2020 році становило 3,1%, у переробній – 6,9%. На 2% впало виробництво продуктів, напоїв та тютюнових виробів, на 7,4% – текстильне виробництво, на 18,5% – машинобудування. Крім того, на 1,3% знизилося постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря. Зниження попиту, проблеми з логістикою та обмеженнями в реалізації проектів з причини розповсюдження коронавірусу посилили песимістичні настрої та формування низхідного тренду на попит на ЗРС у більшості регіонів. Згідно розробленої стратегії розвитку комбінату передбачається глобальний перехід на нові технології розкриття, підготовки та відпрацювання рудних покладів з використанням самохідного гірничого обладнання. Це єдиний шлях, який в умовах допущеного відставання будівництва нових горизонтів і постійного погіршення, з глибиною, умов відпрацювання може дозволити шахтам комбінату стабільно працювати по товарній руді на рівні 5,6 - 6,0 млн. тон на рік. Довгостроковою програмою стратегічного розвитку підприємства до 2025 р. передбачено застосування на основних технологічних операціях по проведенню та кріпленню гірських виробок, випуску та доставці руди, високопродуктивного гірничопрохідницького імпортного устаткування провідних світових виробників “Atlas Copco”, “Sandvik” та ін. На теперішній час на комбінаті працює більше 60 одиниць сучасної гірничопрохідницької техніки як на будівництвіц підземних горизонтів, так і на підготовці запасів нових блоків. Це – 18 гірничопрохідницьких комплексів (36 одиниць) шведської фірми “Atlas Copco” та фінської “Sandvik”, 2 комбайни фінського виробництва для безлюдної проходки підняттєвих, навантажувально-транспортні машини LK–07, LH3-07 та ST2D, самосвали ТН-320 та ТН-315 “Sandvik” для транспортування гірничої маси в підземних умовах, станки кернового буріння Diamec, установки для кріплення виробок спеціальною торкрет-сумішшю “Meiyco Piccolo” фірми BASF. Велика увага на підприємстві приділяється будівництву нових підземних горизонтів, які забезпечують гарантоване майбутнє комбінату. Частка виїмки гірничої маси на будівництві нових горизонтів шахт з використанням самохідних комплексів у 2020 році склала 46,09% (32155 куб.м). Здано в експлуатацію І-ша черга пускового комплексу гор. 1340м ш. «Октябрська» з введенням 700 тис. тон потужності, яка вибуває. Балансовий запас горизонту 1340м ш. «Октябрська» складає 11481,5 т.т з вмістом заліза 59,94%. На теперішній час здійснюється будівництво горизонтів: на ш. Тернівська – гор. 1500м, на ш. Гвардійська – гор. 1430 м, на ш. Октябрська – гор. 1340м та 1415м, на ш. Родіна – гор. 1465м. Основними конкурентами – виробниками залізної руди в Україні є: ПрАТ «Суха Балка», м. Кривий Ріг , ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат», м. Дніпрорудне. Основними конкурентами – виробниками залізної руди в країнах СНД є: Стойленський ГЗК, Росія, Яковлівський рудник, Росія. Основними західними конкурентами – виробниками залізної руди є: рудник Itabira і Carajas, Бразилія, рудники Ліберії. Основний вид продукції комбінату – руда агломераційна та доменна – не є небезпечними для людей та довкілля, та використовується лише у технологічних процесах виробництва чавуну з використанням доменних печей. Застосування в інших галузях народного господарства дуже обмежене. Відповідно до плану стратегічного розвитку ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» пріоритетним напрямком науково – технічного розвитку є підвищення якості товарної продукції, підтримання обсягів виробництва товарної продукції та зниження собівартості її виробництва. В обсязі програми розвитку плануються роботи з заміни скіпової підйомної установки ш. Гвардійська, модернізації дробильно – сортувальних фабрик, використання бурової та прохідницької техніки нових поколінь, модернізація та реконструкція електроустаткування та інше. З метою забезпечення можливості вентиляції нових глибоких горизонтів шахт у відповідності до вимог нормативних документів (НПАОП 0.00-1.77-16), комбінатом передбачено виконання дослідницьких робіт «Аналіз вентиляційних режимів та розробка математичних моделей схем вентиляції гірничих виробок ПАТ «Кривбасзалізрудком» для оптимізації режимів провітрювання, за результатами яких будуть розроблені найбільш ефективні схеми вентиляції та режими провітрювання, що дозволяють досягнути необхідні параметри рудничної атмосфери у шахтах виходячи із наявного обладнання. Крім того, виконується програма модернізації дробильно-сортувальних фабрик комбінату, яка включає поетапну заміну дробильно-розмельного обладнання (дробарки, грохота сучасної конструкції) і впровадження технологій сухої магнітної сепарації, яка дозволить підвищити вміст заліза в товарній продукції, знизити обсяги кондиційної рудної маси з низьким вмістом заліза та більш ефективно її переробляти, за рахунок повторної переробки. В даний час введена в експлуатацію установка сухої магнітної сепарації на ш. «Родіна», що дозволило підняти якість у товарній продукції в середньому на 0,5 - 1%. З серпня 2020 р. реалізовуються основні технічні рішення дослідно-промислової установки високочастотного розсіву на ДСФ ш. «Гвардійська», передбачені проектом, виконаним ПАТ «Кривбасзалізрудком». ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» співпрацює з кількома основними постачальниками матеріалів, які займають значну частину у загальному обсязі постачання, а саме: ПрАТ «Промвибух», та КП «ШКЗ «Імпульс» з постачання вибухових речовин, ТОВ «Метінвест СМЦ» з постачання металопрокату, ТОВ «ДЕТ-ЮА» - буровий інструмент, пневмоінструмент, рукава напірні, труби вентиляційні, пневмопідтримки, перфоратори, засоби малої механізації, запасні частини до імпортної техніки, ТОВ «НГМЗ» - пристрій причіпний, гірничошахтне обладнання, запасні частини до лебідки. Постачальником, який зайняв більше 10 відсотків у загальному обсязі постачання, в 2020 році стала фірма АВВ АВ (Швеція), у якої була придбана машина шактна підйомна багатоканатна ЦШ 5х4. Товариство здійснює свою господарську діяльність на території України, покупцями руди являється Україна та європейські країни: Чехія, Словаччина, Польща, Сербія, Румунія та Білорусь.

У 2020 році зовнішні інвестиції та кредитні кошти Товариством не залучались, фінансування господарської діяльності здійснювалось за рахунок власних коштів. Обсяг капітальних вкладень Товариства за 2020 рік склав 722 283 тис. грн. Фінансування здійснене за рахунок власних коштів (у т. ч. за рахунок амортизації 211 431 тис. грн., за рахунок прибутку – 510 852 тис. грн.). У 2016 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 74 048 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 25 634 тис. грн. У 2017 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 103 642 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 44 042 тис. грн. У 2018 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 238 011 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 33 067 тис. грн. У 2019 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 539 850 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 62 400 тис. грн. У 2020 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 499 509 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 43 490 тис. грн. Згідно затвердженої інвестиційної програми на 2021 рік загальні інвестиції по підприємству плануються на рівні 667 121,6 тис. грн. (без ПДВ). З них планується витратити: - на виконання робіт з проектування та гірничо-капітальні роботи з будівництва нових горизонтів на заміну тих, що вибувають, для підтримання обсягів видобутку залізної руди – 217 099,8 тис. грн., - на заміну СПУ ш. «Гвардійська» - 14 841,4 тис. грн., - на модернізацію та реконструкцію – 51 239,0 тис. грн., - на закупівлю нової техніки 43 279,4 тис. грн., - на закупівлю основного обладнання – 100 363,2 тис. грн., - на закупівлю допоміжного обладнання – 78 057,6 тис. грн., - на капітальні ремонти – 162 241,1 тис. грн.

- Значних правочинів щодо основних засобів у звітному періоді емітент не укладав, у тому числі не складались угоди про фінансову оренду. По основним засобам, що здаються в оперативну оренду право користування активом передається на визначений час без юридичного переходу права власності та отримання компенсаційних виплат. Станом на 31.12.2020 року укладено 18 договорів (у 2019 році – 22) на оренду об`єктів нерухомості та обладнання, які не використовуються у виробничій діяльності. Товариство фактично зберігає за собою всі ризики та вигоди, пов`язані з право власності на об`єкти оренди. Договори укладені строком на один рік і відповідно до МСФЗ 16 «Оренда», визнаються операційною орендою. Об’єкти оренди амортизуються по нормам, прийнятим на комбінаті відносно аналогічних активів. Внаслідок передачі в оперативну оренду об`єктів основних засобів, що не використовуються Товариством, отримано додатковий прибуток за 2020 рік 1 305 тис.грн., за 2019 – 466 тис.грн. Виробничі потужності по видобутку товарної залізної руди станом на 01.01.2020р. складали 5072,0 тис.т. Ступінь використання виробничих потужностей за 2020 рік склав 74,5%. Утримуються активи для власного виробничого використання. До основних засобів Товариства належать рухомі та нерухомі основні фонди, у тому числі будівлі та споруди, машини та обладнання, прилади, меблі, транспортні засоби, устаткування, обчислювальна техніка, тощо. Значних правочинів щодо основних засобів у звітному періоді Товариство не укладало. Активи Товариства щорічно інвентаризуються, їх вартість відображається у балансі підприємства. При цьому витрати на ремонт і обслуговування основних засобів здійснюються та списуються на витрати в момент їх виникнення. Утримання активів здійснюється господарським способом, місцезнаходження основних засобів згідно реєстраційних документів: у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Кіровоградській областях України Екологічні питання, що можуть позначитися на використанні активів підприємства, - у сфері охорони навколишнього природного середовища — екологічний податок за 2020 рік склав — 2807,311 тис. грн., в т.ч. за розміщення відходів — 434,513 тис. грн., за викиди в атмосферу – 138,065 тис. грн., за скиди зворотних вод — 2234,733 тис. грн. - у сфері охорони атмосферного повітря — Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері охорони атмосферного повітря є штрафи на посадових осіб, розрахунки збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутність дозволу на викиди, перевищення встановлених нормативів ГДВ за рахунок неефективної роботи аспіраційно-технічних установок (АТУ), порушення технологічних регламентів та інше. Умовами дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря являється заборона експлуатації технологічного обладнання при несправних аспіраційно-технічних установках. Терміни дії дозволів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами комбінату до 22.02.2023р., 29.09.2024р., 09.10.2024 р., 03.11.2027р., 01.04.2029р. Наявність дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами є обов'язковим для підприємств, відсутність дозволу на викиди тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність та значні позови на підприємство. До “Міської програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу на 2016-2025 роки” та “Комплексною програмою (стратегією) екологічної безпеки та збереження клімату Дніпропетровської області на 2016-2025рр.” на 2021 рік внесені заходи по пилопридушенню, а саме: Зрошення складів готової продукції. Полив автодоріг і промислових майданчиків, автодоріг в зоні проведення робіт з рекультивації, доріг складу пустих порід. Полив вулиць СЗЗ шахт Родіна” , “Октябрська”, “Гвардійська” та “Тернівська”. Зі спеціалізованими науковими та громадськими організаціями опрацьовується можливість з впровадження нових технологій з пилопригнічення відвалів зі зменшенням викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у тому числі при розробці проєкту “Проведення біологічної рекультивації хвостосховища та дамби шахти “Октябрська” ПАТ “Кривбасзалізрудком”. - у сфері охорони водних ресурсів — Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері використання та охорони водних ресурсів є порушення водного законодавства, яке тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, нарахування збитків за понаднормативне скидання забруднюючих речовин, що зумовлене перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимих скидів (ГДС), самовільний забір води із водних об'єктів, самовільний скид зворотних вод у водні об'єкти, відсутність дозволів на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування ПАТ “Кривбасзалізрудком” здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування №363/ДП/49д-18 від 27.06.2018р., терміном дії до 27.06.2021р., виданий Сектором у Дніпропетровській області Держводагенства. Ліміти забору води, використання води та скидання стічних вод встановлені дозволом на спеціальне водокористування. На шахтах “Тернівська” та “Октябрська” існують випуски дощових та талих стічних вод випуск № 1 та №2 відповідно. Так, стічні води попередньо очищаються перед їх відведенням у р.Саксагань. Також, основними ризиками в діяльності підприємства у сфері використання та охорони водних ресурсів є не виконання вимог регламенту скиду надлишків зворотних (шахтних) вод та розпорядження Кабінету Міністрів України, яким надається дозвіл на скидання надлишків зворотних вод та затягування і несвоєчасне надання такого дозволу державними органами на здійснення заходів зі скидання надлишків зворотних вод. При настанні аварійної ситуації на ставку-накопичувачі через його переповнення, та як наслідок припиненні приймання шахтних вод, аварійна ситуація виникне, у т.ч. й у межах міста Кривий Ріг через припинення відкачування шахтних вод із шахт на денну поверхню. Безпечність і стабільність підземних робіт може бути забезпечена лише за умови безперервної відкачки шахтних вод, що попутньо утворюються при видобутку корисних копалин. Накопичені води у ставку-накопичувачі балки Свистунова щорічно, в осінньо-зимовий період скидаються в річку Інгулець. Скидання шахтної води проводиться нижче с. Латовка (Широківський район) за течією річки, тобто на значній відстані від міської межі. Роботи з прийому і тимчасовій акумуляції шахтної води в ставок-накопичувач б. Свистунова та проведення її скиду шляхом відкачування в р. Інгулець здійснює ДП “Кривбасшахтозакриття” на підставі укладеного договору. Відповідно п. 10 ст. 14 Водного кодексу України у разі виникнення аварійних ситуацій рішення про скиди шахтних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій приймає Кабінет Міністрів України. Отже, скидання високомінералізованих шахтних вод у р. Інгулець здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України та згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. Так, протягом останніх років, з причин затягування та несвоєчасного надання дозволу на здійснення заходів зі скидання, замість здійснення скиду у міжвегетаційний період з 01 листопада по 1 березня за 120 діб, що надало б змогу повністю спорожнити ставок-накопичувач та виконати всі необхідні регламентні роботи, скид здійснювався: - у 2020 році — з 17.01.2020 року по 01.03.2020 року. - у 2021 році — з 17.01.2021 року по 14.03.2021 року. (з балки Свистунова) Таким чином, у 2020 році з запланованих до скиду - 15353,0 тис.м3, фактично скинуто зворотних вод 4208,0 тис.м3, в т.ч. зворотних вод ПАТ “Кривбасзалізрудком” - 1830,5 тис.м3; у 2021 році з запланованих до скиду – 12171,0 тис.м3, фактично скинуто 6320,0 тис.м3 зворотних вод, в т.ч. зворотних вод ПАТ “Кривбасзалізрудком” - 2749,2 тис.м3. Після скидання надлишків зворотних (шахтних) вод проводяться заходи з промивки русла р. Інгулець, сенс якої полягає в поступовому заміщенні в руслі забрудненої води на чисту. Промивання русла р. Інгулець, після скидання здійснюється за спеціально розробленим регламентом промивання та екологічного оздоровлення річки Інгулець, який щорічно затверджується Держводагентством України. У 2020 році після скидання надлишків зворотних (шахтних) вод комбінатом фактично витрачено технічної води в обсязі 57932,0 тис. м3 на загальну суму 64 874 500,0 грн. для розбавлення та промиванння зворотних вод. На теперішній час між ПАТ “Кривбасзалізрудком” та Управлінням каналів річки Інгулець укладений договір № 130 від 02.02.2021р. відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2020р. №1670-р “Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Криворізького району Дніпропетровської області” на подачу технічної води по каналу Дніпро-Інгулець в обсязі 58 507,5 тис. м3 на загальну суму 73 052 464,50 грн. для розбавлення та промиванння зворотних вод. Проблема шахтних вод Криворізького залізорудного басейну формувалася десятками років. Вона є однією з найактуальніших і найскладніших регіональних екологічних проблем України. Створена ще за радянських часів та існуюча десятирічами технологія поводження з шахтними водами гірничих підприємств Кривбасу, не надає альтернативи їх тимчасовій акумуляції у балці Свистунова та подальшому скиду зворотних шахтних вод шляхом відкачування у річку Інгулець. Враховуючи ситуацію щодо поводження з високомінералізованими шахтними водами, яка останнім часом склалась ПАТ «Кривбасзалізрудком» розуміє, що мільйонні кошти, що витрачаються на даний час доцільніше було б витрачати на впровадження альтернативних методів (схем) з їх утилізації. Саме з цією метою комбінат бере і брав участь раніше, в т.ч. фінансово, практично у всіх програмах забезпечення екологічної безпеки Криворізького регіону. . На теперішній час, підписаний Меморандум про співпрацю у сфері реалізації природоохоронних заходів та дотримання стандартів екологічної безпеки. Сторонами, що уклали цей Меморандум є Громадська спілка “Екологічна рада Криворіжжя”, Громадська спілка “Зелений центр “МЕТІНВЕСТ”, ПрАТ “ЦГЗК”, ПрАТ “Суха Балка”, ПАТ “Арселорміттал Кривий Ріг”, ПАТ “Кривбасзалізрудком”, ДП “Кривбасшахтозакриття”, ТОВ “Інтер-Бізнес Консалтинг”. Напрямком співробітництва, зокрема є вирішення питання управління шахтними водами Кривбасу. Водночас, на сьогодні комбінатом укладений договір № 866 від 02.09.2020р. з ТОВ “Інтер-Бізнес Консалтинг” на проведення комплексу робіт, в рамках якого виконується розробка “Альтернативної схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу та їх скидання у р. Інгулець” з проведенням процедури оцінки впливу на довкілля Отже, для зміни діючої системи управління шахтними водами Кривбасу мають бути докладені зусилля усіх зацікавлених сторін та досягнуто консолідоване рішення для радикального вирішення даної проблеми . - у сфері поводження з відходами — у 2020 році на гірничо-техничну рекультивацію порушених земель витрачено 94811,296 тис.грн., на утилізацію промислових відходів – 193,955 тис.грн., на складування на міському полігоні твердих побутових відходів (ТПВ) — 144,340 тис.грн. Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері поводження з відходами є штрафи на посадових осіб, розрахунки збитків за засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами або забруднення земельних ділянок нафтопродуктами, госпобутовими стоками та інше. Для уникнення даних ризиків необхідно своєчасно вивозити тверді побутові відходи на міський полігон та своєчасно передавати промислові відходи організаціям згідно укладених договорів. З 1 січня 2013 року Законом України № 4834 внесені зміни в Податковий Кодекс України, згідно яких підприємство повинно платити екоподаток тільки за розміщення відходів виробництва. При наявності договорів на передачу відходів, комбінат повинен платити екоподаток тільки за розміщення пустих порід на складі пустих порід шахти “Октябрська”. Основними об’єктами капітальних інвестицій ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є капіталовкладення в реконструкцію основного виробництва, які полягають у розкритті нових горизонтів шахт для заміни вибуваючих з метою підтримки виробничих потужностей. Цей напрямок капіталовкладень носить постійний характер, починаючи з введення шахти в експлуатацію і закінчуючи прийняттям рішення про її закриття чи консервацію. Витрати на реконструкцію шахт з метою підтримки виробничих потужностей для заміни вибуваючих полягають у прохідці гірничих виробок, що розкривають нижчележачі горизонти для заміни відпрацьованих (стволи, пристволові виробки, дробарно-бункерні і водовідливні комплекси), їх облаштування (кріплення, рейковий шлях, канавка, трап), прокладка по ним інженерних комунікацій (трубопроводи стисненого повітря, кабелі електричних мереж, сигналізації, зв’язку тощо), а також вартості необхідного технологічного (електричного) обладнання і витрат по його монтажу. Сума капіталовкладень у реконструкцію (розкриття горизонтів шахт на заміну відпрацьованих) в 2020р. склала 465 882 тис. грн., план на 2021 рік –473 211 тис. грн. Витрати на придбання обладнання (для заміни зношеного та імпортних комплексів гірничопрохідницького устаткування) у 2020 році склали 291 146 тис. грн. План на 2021 рік 132 160 тис. грн. На будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння та модернізацію об’єктів промислового призначення на поверхні шахт і структурних підрозділів (ДСФ, ГВУ, підйомні установки шахт, об’єкти енергетики і т.п.) для підтримання їх функціональних призначень і виробничих потужностей у 2020 році витрачено 26 005 тис. грн. План на 2021 рік 76 937 тис. грн. З метою забезпечення будівництва, реконструкцій, технічного переозброєння і модернізації об’єктів комбінату щорічно передбачаються кошти на фінансування проектно-вишукувальних робіт. У 2020 році витрачено 17 745 тис. грн. План на 2021р. 19 680 тис. грн. На виконання заходів щодо відселення жителів із зони впливу виробничої діяльності шахт комбінату (зони зміщення земної поверхні від гірничих робіт і санітарно-захисні зони) у 2020 році витрачено 2 749 тис. грн. План на 2021р. – 11 905 тис. грн.

Істотними проблемами, які впливають на діяльність емітента є високий рівень конкуренції у даному сегменті ринку. Залежність також існує від змін податкового законодавства, щодо відображення доходів і витрат, величини податків та зборів. Необхідна розробка і впровадження науково обгрунтованих дифиренційованих норм плати за користування надрами, диференційованого податку на землю, включаючи рівень плати за землі, порушені гірничими роботами і відновлені (рекультивовані) за рахунок коштів комбінату. Існуючий рівень податків не враховує специфіку роботи шахт комбінату (витрати на знос житла та інженерних комунікацій із зон знесення, рекультивацію порушених земель і т.д.) і негативно позначається на фінансовому стані Товариства. Також серед проблем, які впливають на діяльність комбінату, слід відзначити надзвичайно велику кількість дозволів, які потрібно отримувати для ведення господарської діяльності та відсутність з боку держави системи стимулювання закупівель підприємствами сучасного обладнання та передових технологій (податкові кредити, пільги та ін.).

У 2020 році процентні кредити та запозичання (отримання інвестицій) не залучались. Обрана емітентом політика фінансування діяльності базується на власних коштах, що підтверджує достатність робочого капіталу для виконання виробничої програми та інших поточних потреб. Одним із шляхів покращення ліквідності може бути збільшення власних обігових коштів за рахунок зростання обсягів доходів Товариства. Фінансування діяльності комбінату здійснюється на принципах повного госпрозрахунку. Обрана емітентом політика фінансування діяльності базується на власних коштах. Товариство у 2020 році не залучало інвестиції та кредитні кошти. Показники платоспроможності емітента знаходяться на рівні нормативних. Це підтверджує про достатність. робочого капіталу для виконання обсягів замовлень згідно складених договорів та поточних потреб. Оптимізація ліквідності підприємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації - системи заходів спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого - на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання. Фінансові зобов'язання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (в тому числі витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями. Збільшити суму грошових активів, що можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу); прискорення оборотності дебіторської заборгованості (шляхом скорочення термінів надання комерційного кредиту); оптимізація запасів товарно-матеріальних; скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі. Звідси висновок, що вирішення проблеми підвищення фінансової стійкості і ліквідності підприємства, що аналізується та збільшення наявності власних коштів є реальним і можливим перш за все за рахунок подальшого збільшення обсягу реалізації продукції, розмірів прибутку та підвищення рівня прибутковості. Отже, основними шляхами підвищення фінансової стійкості підприємства при цьому є такі: підвищення ефективності використання основних фондів підприємства; підвищення інтенсивності використання оборотних активів підприємства; підвищення продуктивності праці; подальше збільшення обсягів реалізації товарів; зниження матеріальних операційних витрат; розширення ринку збуту продукції (товарів); залучення інвестицій (кредитів) та ін.

Товариство не веде облік по кожному договору у частині отримання результату (прибутку). ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не мав укладених, але не виконаних договорів (контрактів) по реалізації продукції та з організації перевезення вантажів на кінець 2020 року.

На 2021 рік планується випуск товарної продукції в обсязі 4820 тис.т з середнім якісним показником 59,33% Fe. Для виконання зазначених обсягів виробництва товарної руди передбачається: - придбати нове технологічне обладнання на заміну зношеного та здійснити капітальний ремонт основного технологічного обладнання, - придбати допоміжне обладнання та здійснити капітальний ремонт допоміжного обладнання. Для своєчасного розкриття та вводу нових горизонтів шахт, виконання планів з видобутку запланованих обсягів залізної руди, інвестиційною програмою комбінату передбачено виконання гірничо-капітальних робіт по проведенню гірничих виробок силами шахтно-будівельного управління та підрядними організаціями в обсязі 90000 куб.м.

Напрямки досліджень та науково-технічних розробок за 2020 рік були обмежені фінансуванням та направлені тільки на поліпшення умов та підвищення безпеки праці та зниження у подальшому її собівартості. За звітний період на роботи науково-дослідницького та проектного напряму по проектно-технічному відділу витрачено 1339 тис. грн.

№ п/п Показники Од. виміру 2018рік 2019рік 2020рік 1. Видобуток залізної руди тн. 4 581 000 4 396 700 3 783 700 % росту (зниження) до попереднього періоду % 90,3 96,0 86,1 2. Випуск готової продукції (залізної руди) тис.грн 4 945 536 5 740 645 5 467 376 % росту (зниження) до попереднього періоду % 90,3 116,1 95,2 3. Собівартість готової продукції (залізної руди) тис.грн 3 214 863 3 524 666 3 649 088 % росту (зниження) до попереднього періоду % 111,7 109,6 103,5 4. Собівартість видобутку 1 тонни грн. 0 0 0 Собівартість видобутку 1 тонни на Експорт грн. 1 047,63 1 214,55 1 314,16 Собівартість видобутку 1 тонни Україна грн. 686,16 772,26 908,13 5. Витрати на 1 грн. готової продукції (залізної руди) коп. 65,01 61,40 66,74 % росту (зниження) до попереднього періоду % 123,7 94,45 108,7 6. Рентабельність готової продукції (залізної руди) % 53,8 62,9 49,8 7. Реалізація готової продукції (залізної руди) тн. 4 320 591,635 4 284 894,509 3 967 986,033 % росту (зниження) до попереднього періоду % 93,1 99,2 92,6 в т.ч. експорт тн. 2 564 615,225 2 558 843,899 2 024 712,933 8. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 4 990 167 6 559 213 6 607 075 % росту (зниження) до попереднього періоду % 91,8 131,4 100,7 в т.ч. а) експорт тис.грн. 3 430 204 4 574 069 3 932 511 б) внутрішній ринок тис.грн. 1 559 963 1 985 144 2 674 564 9. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 3 892 069 4 472 629 4 467 117 % росту (зниження) до попереднього періоду % 110,6 114,9 99,9 10. Рентабельність реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) % 28,2 46,7 47,9 11. Прибуток(збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 1 098 098 2 086 584 2 139 958 % росту (зниження) до попереднього періоду % 57,2 190,0 102,6 12. Фінансовий результат до оподаткування тис.грн. 917 496 1 937 702 2 102 297 % росту (зниження) до попереднього періоду % 40,2 211,2 108,5 13. Витрати з податку на прибуток тис.грн. 171 929 354 387 403 050 % росту (зниження) до попереднього періоду % 41,1 206,1 113,7 14. Чистий фінансовий результат (прибуток) тис.грн. 745 567 1 583 315 1 699 247 % росту (зниження) до попереднього періоду % 40,0 212,4 107,3 15. Капітальні інвестиції тис.грн. 524 553 481 506 722 283 % росту (зниження) до попереднього періоду % 148,6 91,8 150,0 16. Амортизація (знос) тис.грн. 161 839 189 505 211 431 % росту (зниження) до попереднього періоду % 103,7 117,1 111,6 17. Дебіторська заборгованість тис.грн. 4 881 898 5 001 378 6 417 563 % росту (зниження) до попереднього періоду % 110,6 102,4 128,3 18. Кредиторська заборгованість тис.грн. 310 258 290 226 606 508 % росту (зниження) до попереднього періоду % 105,7 93,5 209,0 в т. ч. з бюджетом тис.грн. 109 197 44 927 341 678 зі страхування тис.грн. 16 316 16 681 19 581 з оплати праці тис.грн. 53 564 54 135 62 926 % росту (зниження) до попереднього періоду % 136,8 101,1 116,2 19. Фактично перераховано до бюджету тис.грн. 783 837 959 134 983 960 20. Середньооблікова кількість штатних працівників чол. 7 995 7 411 6 700 % росту (зниження) до попереднього періоду % 93,8 92,7 90,4 21. Фонд оплати праці усіх працівників тис.грн. 1 236 616,9 1 435 391,5 1 431 611,4 % росту (зниження) до попереднього періоду % 124,0 116,1 99,7 22. Залишкова вартість основних засобів тис.грн. 1 922 898 2 274 567 2 555 253 Первісна вартість основних засобів тис.грн. 7 295 763 7 775 932 8 224 168 Знос основних засобів тис.грн. 5 372 865 5 501 365 5 668 915 % зносу ОЗ % 73,6 70,8 68,9