Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2021Справа № 910/20408/20
За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "КІЙ-В"
про стягнення 99 669,00 грн
Суддя: Шкурдова Л.М.
секретар с/з Лисенко А.І.
Представники сторін:
від прокуратури - Маліцька Ю.С., (службове посвідчення №063694)
від позивача - Момотюк А.І.,на підставі статуту.
від відповідача - Шерстобитова Д.С., за дов.; Доценко Т.О., за дов.
від третьої особи - Трофіменко І.В., за дов.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "КІЙ-В" про стягнення 99 669,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 відкрито провадження у справі №910/20408/20 за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов Договору про надання гарантії №2888-0518/KIV5.1v від 30.05.2018р. не здійснив виплату банківської гарантії в розмірі 99 669,00 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Позивач вказує, що підставою для сплати банківської гарантії було порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «КІЙ-В» умов Договору поставки №286/2/18/39 від 06.06.2018 щодо строків поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
В судовому засіданні 23.03.21 призначено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано заяву про застосування строків спливу позовної давності, в якій він просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем подані заперечення на позов, в яких він зазначає, що позивачем не доведено настання гарантійного випадку за банківською гарантією, відсутні докази на підтвердження вини ТОВ "КІЙ-В" у простроченні поставки товару на один день.
Третьою особою подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого долучено копію відповіді Військової частини НОМЕР_1 №19/1143 від 23.03.2021 року на адвокатський запит би Трофіменко І.В.; копію Акту прийому-передачі від 30.07.2018 року доданого до відповіді Військової частини НОМЕР_1 ; копію видаткової накладної №КІ-0001585 від 30.07.2018 року на підтвердження здійснення поставки товару у встановлений Договором поставки строк.
В судовому засіданні 24.06.2021 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд даної справи по суті.
У судовому засіданні 24.06.2021 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
30.05.2018 між Приватним акціонерним товариством «Айбокс Банк» (Гарант) та Міністерством оборони України (Бенефіціар) укладено Договір про надання банківської гарантії №2888-0518/КІV5.1v (далі - Договір гарантії), відповідно до умов якого банк зобов'язався сплатити на користь Бенефіціара суму банківської гарантії у розмірі 99 669, 00 грн., у випадку невиконання принципалом (далі - ТОВ «КІЙ-В») своїх зобов'язань перед Бенефіціаром за вказаним договором.
Зокрема, гарант безвідклично зобов'язався упродовж десяти робочих днів з дати отримання письмової вимоги бенефеціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку з порушенням принципалом своїх зобов'язань за Договором.
Гарантія надається у забезпечення зобов'язань принципала за договором, що буде укладений відповідно до оголошення №UА-2018-04-26-001552-а.
06.06.2018 за результатами процедури закупівлі між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІЙ-В» (постачальник) укладено Договір №286/2/18/39 (далі - Договір) про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України).
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язався поставити обладнання для закладів громадського харчування, а саме: стелаж для зберігання столового посуду, стелаж для хліба в лотках, зазначений у специфікації до Договору у кількості 92 шт., та 79 шт., відповідно, у термін до 30.07.2018 включно.
Пунктом 1.2 Договору передбачено ціну, кількість та строки постачання товару та яка додатково передбачається Специфікацією договору.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що якість, маркування, тара та упаковка товару повинні відповідати вимогам чинних стандартів і в установленому порядку підтверджена документами, що визначені в Договорі.
Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати замовнику після постачання продукції наступні документи: акт приймального контролю (якості) товару, на якому повинен бути оригінал підпису одержувача замовника, завірений належним чином, який підтверджує одержання товару; видаткова накладна постачальника, повідомлення-підтвердження.
Відповідно до Додатку 12.1.1. Договору місцем поставки товару визначено 171 військових частини.
Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що постачальник порушив умови Договору поставки, а саме не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного постачання продукції та визначена продукція поставлена з простроченням на 1 добу, а саме 31.07.2018, в зв'язку з цим, враховуючи укладення між Приватним акціонерним товариством «Айбокс Банк» (Гарант) та Міністерством оборони України (Бенефіціар) Договору про надання банківської гарантії №2888-0518/КІV5.1v позивач просить суд стягнути з відповідача 99 669, 00 грн. суму банківської гарантії.
Згідно зі ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.1 ст.200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Суд зазначає, що відповідальність гаранта перед кредитором носить грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов'язання гарант повинен сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії.
Відповідно до п.2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ 15.12.2004 № 639 (надалі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Відповідно до п. 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.
Відповідно до ст.562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Суд зазначає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов'язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов'язання носить самостійний, автономний характер по відношенню до основного зобов'язання.
Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.1 ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Таким чином, зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред'явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов'язання.
Як визначено умовами Договору поставки постачальник зобов'язався поставити обладнання для закладів громадського харчування у термін до 30.07.2018 включно.
Спір у справі виник, в зв'язку з суперечностями між сторонами у справі щодо дати поставки передбаченої Договором продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом третьої особи направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 про надання відомостей щодо отримання автомобілем RENO НОМЕР_2 (який здійснював доставку до цього місця поставки товару) права проїзду до військової частини, відомостей про безпосередній пропуск та фактичну дату поставки товару на територію Військової частини НОМЕР_1 (до одержувача товару).
Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь №19/1143 від 23.03.2021 року (за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 ), в якій зазначено, що датою фактичної доставки товару на територію військової частини НОМЕР_1 є 30.07.2018 року, що підтверджується актом прийому-передачі №47 від 30.07.2018р.
Таким чином, поставка товару, яка за Договором №286/2/18/39 від 06.06.2018 мала бути здійснена до 30.07.2018 включно, фактично була здійснена 30.07.2018, що підтверджується долученими Військовою частиною НОМЕР_1 документами, а саме актом прийому-передачі товару від 30.07.2018р., видатковою накладною №КІ-0001585 від 30.07.2018 р.; повідомленням-підтвердженням отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених Міністерством оборони України в централізованому порядку від 31.07.2018 року.
Таким чином, позивачем не доведено порушення третьою особою умов Договору поставки щодо строків поставки товару, а відтак підстави для виплати банківської гарантії відсутні, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -
1. В позові - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Шкурдова
Дата складення тексту рішення: 15.07.2021