Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2021Справа № 910/20149/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін
за позовом Державної установи "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28; адреса для листування: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 8)
до Баліцької Тетяни Георгіївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості,
21 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Державної установи "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України" (позивач) надійшла позовна заява №25/ДУЦІТ-684 від 17.12.2020 року до Фізичної особи-підприємця Баліцької Тетяни Георгіївни (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 25 794, 68 грн. за договором відповідального зберігання майна № 180 від 01.10.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором відповідального зберігання майна № 180 від 01.10.2012 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив повної оплати за вказаним правочином, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Судом встановлено, що станом на 21.12.2020 року фізична особа-підприємець Баліцької Тетяни Георгіївни припинила свою підприємницьку діяльність.
У зв'язку з тим, що відповідач по справі є фізичною особою, Господарським судом міста Києва було надіслано запит по справі №910/20149/20 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вищевказаної особи.
01.02.2021 року через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшов лист-відповідь, в якому Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області підтвердило дійсне місце проживання Баліцької Тетяни Георгіївни , а саме: АДРЕСА_1 .
Ухвалою господарського суду від 08.02.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/20149/20 проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, зобов'язано позивача надати суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подачу позову до Баліцької Тетяни Георгіївни про стягнення 25 794, 68 грн. у строк до 15.03.2021 року та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзиви відповідачів.
Ч. 5 статті 176 ГПК України передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.02.2021 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105474517957 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.02.2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
01 жовтня 2012 року між позивачем (зберігач) та Фізичною особою-підприємцем Баліцькою Тетяною Григорівною (поклажедавець) укладено договір відповідального зберігання майна № 180.
01 жовтня 2012 року між сторонами було підписано протокол погодження договірної ціни (протокол), який виступає додатком №1 до договору.
Відповідно до п. 4 протоколу вартість послуг за один календарний місяць становив - 9 938, 88 грн.
Для належного виконання зберігачем покладених на нього обов'язків, відповідач уповноважив позивача на проведення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які передавались на відповідальне зберігання, а саме: приймати майно, вказане у договорі, від уповноважених представників фізичної особи-підприємця Баліцької Тетяни Георгіївни та розташовувати їх на складських площадках Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27 ; видавати майно, вказане в договорі, уповноваженим представникам фізичної особи-підприємця Баліцької Тетяни Георгіївни ; призначати матеріально-відповідальних осіб Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України щодо їх приймання, зберігання та видачі товарно-матеріальних цінностей, вказаних у договорі, а також здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з виконанням умов договору та цієї довіреності.
02 січня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору відповідального зберігання майна №180 від 01.10.2012 року якою вирішено внести зміни до протоколу узгодження ціни та викласти у новій редакції.
За змістом п. 4 протоколу погодження договірної ціни від 02.01.2013 року, вартість послуг за один календарний місяць становить 9 944, 10 грн.
20 січня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 якою вирішено внести зміни до п. 10 договору №180 від 01.10.2012 року.
За наслідками укладення договору, відповідачем було передано позивачу на зберігання майно.
З матеріалів справи вбачається наступне.
10 жовтня 2016 року позивач направив на адресу відповідача лист №531 про припинення дії договору та про звільнення складських приміщень.
23 листопада 2016 року за вих. №652 відповідачу повторно направлено лист.
17 жовтня 2019 року за вих. №25/ЦБРЗ-438 Відповідачу направлено претензію щодо погашення заборгованості за договором №180 від 01.10.2012 року (відповіді не надано).
04 квітня 2019 року за вих. №15/ЦБРЗ-180/1 відповідачу направлено акт звірки розрахунків з контрагентом «ФОП Баліцька Т.Г. » з 01.01.2017 по 31.03.2019, які неодноразово направлялися раніше, але другий екземпляр позивачу не повертався, як не було повернуто і останній.
08 січня 2020 року за вих. №25-ЦБРЗ-10 відповідачу направлено повторно претензію щодо погашення заборгованості за договором №180 від 01.10.2012 року.
Вказані вимоги залишилися без виконання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.
Суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.1. договору зберігач зобов'язується за плату зберігати майно, яке передано йому поклажедавцем на відповідальне зберігання, і повернути це майно у схоронності поклажедавцю, а поклажедавець зобов'язується оплачувати вказані послуги та забрати майно в порядку та на умовах визначених цим договором.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що за результатами наданих послуг зберігач складає, підписує і надсилає поклажедавцю до 10 числа кожного місяця наступного за звітним акт приймання-передачі наданих послуг (акт наданих послуг) у двох примірниках, а поклажедавець, у разі відсутності заперечень щодо наданих послуг, зобов'язується підписати і повернути зберігачеві один примірник акту наданих послуг, який свідчить про надання послуг зберігачем у повному обсязі за звітний місяць. Звітний (розрахунковий) період становить один календарний місяць.
Відповідні правовідносини підпадають під ознаки договору зберігання, правовий режим якого визначено главою 66 Цивільного кодексу. Такий договір згідно з ч.1 ст.937 ЦК України укладається у письмовій формі.
Згідно з приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. (стаття 946 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Стаття 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Стаття 946 Цивільного кодексу України передбачає, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Статтею 947 Цивільного кодексу України визначено, що витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.
Матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем відповідального зберігання майна відповідача на виконання умов укладеного між сторонами договору, однак надані послуги відповідачем оплачено не було.
Таким чином, заборгованість відповідача перед Державною установою "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України" за договором відповідального зберігання майна №180 від 01.10.2012 року в редакції додаткових угод є документально підтвердженою та становить 25 794, 68 грн.
Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 25 794, 68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Баліцької Тетяни Георгіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державної установи "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28; код ЄДРПОУ 24521399) заборгованість на суму в розмірі 25 794, 68 грн. та 2 102, 00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Данилова