Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" квітня 2021 р. Справа № 910/16180/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної організації "Національний будинок органної та камерної музики України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 (повний текст складено 22.12.2020)
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 (повний текст складено 13.01.2021)
у справі №910/16180/20 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження"
до Державної організації "Національний будинок органної та камерної музики України"
про визнання незаконним та скасування рішення про відміну процедури відкритих торгів
за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Гончар Л.В., адвокат, посв. №2795/10, від 31.03.2005,
- відповідача Драчов Р.М., адвокат, свід. 3379 від 08.07.2005;
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
20.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" (далі за текстом - ТОВ «БРФ «Відродження») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації "Національний будинок органної та камерної музики України" (ДО «Національний будинок органної та камерної музики України»), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом №5/14 засідання тендерного комітету від 04.09.2020, про відміну процедури відкритих торгів на закупівлю робіт - "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний номер 902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва" (коригування) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація) (оголошення - UA-2020-04-17-001765-c), а також стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «БРФ «Відродження» посилається на статтю 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та вказує, що після визначення ТОВ «БРФ «Відродження» переможцем спірних торгів та встановлення відповідності його пропозиції вимогам тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі" відміна процедури закупівлі є неправомірною.
У позовній заяві ТОВ «БРФ «Відродження» навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у якому вказало, що понесло витрати на оплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 50 000,00 грн.
16.12.2020 від ТОВ «БРФ «Відродження» надійшла заява про розподіл судових витрат, до якої було долучено докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 40 948,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 позов ТОВ «БРФ "Відродження" задоволено частково. Скасовано рішення тендерного комітету ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" про відміну процедури закупівлі робіт UA-2020-04-17-001765-c ("Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний номер 902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва" (коригування) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація), оформлене протоколом засідання тендерного комітету №5/14 від 04.09.2020. Стягнуто з ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" на користь ТОВ «БРФ "Відродження" судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що спірне рішення є незаконним, порушує законні права та інтереси позивача, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" та умовами процедури закупівлі, на які позивач правомірно очікував - укласти та виконати договір на закупівлю робіт вартістю 138 498 000,00 грн. та отримати прибуток в результаті виконання договору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 заяву ТОВ «БРФ "Відродження» про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ДО «Національний будинок органної та камерної музики України» на користь ТОВ «БРФ «Відродження» витрати на правничу допомогу у розмірі 9884,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Додаткове рішення господарського суду першої інстанції обґрунтовано тим, що затрати часу (19 годин) на виконання в чергове робіт з надання консультації та рекомендацій щодо правової позиції, підготовки позовної зави з аналогічною позовною вимогою, аналізу судової практики щодо застосування статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" до суду, зважаючи на виконання таких робіт в межах справи №910/12199/20 не можуть вважатись такими, що є необхідними та неминучими в межах даної справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020, ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «БРФ «Відродження» відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права (вважає, що позов у цій справі має розглядатись судом адміністративної юрисдикції) та на неправильне застосування норм матеріального права (вважає, що в контексті вимог частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» саме переможець торгів мав направити договір на підписання), вважає, що викладені у оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи.
Також ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" не погодилось з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 та звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати вказане додаткове рішення в частині задоволення заяви ТОВ «БРФ «Відродження» про розподіл судових витрат та в цій скасованій частині додаткового рішення прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ «БРФ «Відродження» про розподіл судових витрат відмовити повністю.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права (частини 3 статті 126 ГПК України) та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи (вважає, що місцевим господарським судом не досліджено питання про те, чи пов'язані понесені позивачем витрати з розглядом цієї, а не іншої справи та чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору), вважає, що викладені у оскаржуваному додатковому рішенні висновки не відповідають обставинам справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2021 для розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/16180/20. Розгляд справи №910/16180/20 призначено на 15.02.2021.
У судовому засіданні 15.02.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 17.03.2021.
Згідно із протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 08.02.2021 для розгляду апеляційної скарги ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 задоволено клопотання ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/16180/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/16180/20. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційних скарг ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/16180/20 в одному апеляційному провадженні. Розгляд справи №910/16180/20 призначено на 17.03.2021.
17.03.2021 судове засідання не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі, що підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021. У зв'язку з зазначеним оголошено перерву до 07.04.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 відкладено розгляд справи №910/16180/20 на 21.04.2021.
Позиції учасників справи.
09.02.2021 від ТОВ «БРФ "Відродження» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач проти поданої ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
11.02.2021 від ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" надійшла відповідь на відзив, у якій відповідач з твердженнями та вимогами поданого відзиву не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Також ТОВ «БРФ «Відродження» надало відзив на апеляційну скаргу ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" на додаткове рішення у цій справі, у якому вважає, що наведені відповідачем підстави для скасування додаткового рішення є надуманими та необґрунтованими, наводить детальний опис робіт, виконаних адвокатом у цій справі при наданні правничої допомоги.
Присутній у судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване судове рішення скасувати, у позові відмовити повністю.
Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги; наголошував на законності оскаржуваного судового рішення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Щодо вимог позовної заяви.
17.04.2020 ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" (правонаступником якого є - ДО "Національний будинок органної та камерної музики України") було опубліковано оголошення в електронній системі публічних закупівель PROZORRO, ідентифікаційний номер закупівлі UA-2020-04-17-001765-с, предмет закупівлі - "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний номер 902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м.Києва" (коригування) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація).
Згідно з п. 10 вказаного оголошення розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 142 835 527,00 грн.
28.04.2020 ТОВ «БРФ «Відродження» скористалось правом на участь в зазначеній процедурі закупівлі та подало тендерну пропозицію щодо участі в процедурі закупівлі.
Протокол засідання тендерного комітету ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" №4/14 від 01.06.2020 свідчить, що свої тендерні пропозиції надали учасники: ТОВ "Максимус Констракшн", ТОВ "Окбуд Плюс" та ТОВ «БРФ «Відродження».
Протоколом засідання тендерного комітету ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" №4/14 від 01.06.2020, зокрема, визначено ТОВ «БРФ «Відродження» переможцем процедури закупівлі по відкритим торгам щодо закупівлі "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая" (охоронний №902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва".
02.06.2020 на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/ ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" розмістило повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «БРФ «Відродження».
ТОВ "Максимус Констракшн" звернулось до Антимонопольного комітету України із скаргою щодо порушення ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" порядку процедури закупівлі UA-2020-04-17-001765-с.
03.07.2020 рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13023-р/пк-пз відмовлено ТОВ "Максимус Констракшн" у задоволенні вказаної вище скарги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 у справі №640/15511/20 заяву ТОВ "Максимус Констракшн" про забезпечення адміністративного позову (подано до подання позову) задоволено частково. Зупинено дію рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13023-р/пк-пз від 03.07.2020 до набрання рішенням суду законної сили у адміністративній справі №640/15511/20; заборонено ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" вчиняти дії, спрямовані на продовження процедур закупівель, оголошених в електронній системі Рrozorro за ідентифікатором UА-2020-04-17-001765-с, у тому числі, але не виключно: укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів, до набрання рішенням суду законної сили у справі №640/15511/20.
Листом вих. №275 від 13.07.2020 ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" повідомило ТОВ «БРФ «Відродження» про одержання від ТОВ "Максимус Констракшн" листа з доданою до нього ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 у справі №640/15511/20 та відповідно про неможливість підписання договору між сторонами до завершення розгляду цього питання в судовій інстанції.
20.07.2020 ТОВ "Максимум Констракшн" через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду міста Києва подало клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову обґрунтоване відсутністю у ТОВ "Максимус Констракшн" наміру подавати позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України.
24.07.2020 ТОВ «БРФ «Відродження» направило ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" з листом вих. №329 від 24.07.2020, яким повідомило, що ТОВ "Максимус Констракшн" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову та пропонувало укласти договір про закупівлю робіт. До вказаного листа ТОВ «БРФ «Відродження» долучило проекти договору про закупівлю робіт та додатки до нього (що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.07.2020).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2020 у справі №640/15511/20 клопотання ТОВ "Максимус Констракшн" про скасування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви.
Листом вих. №334 від 29.07.2020 ТОВ «БРФ «Відродження» звернулось до ДП "Національний будинок органної та камерної музики України", в якому повідомило про скасування Окружним адміністративним судом міста Києва заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 10.07.2020 у справі №640/15511/20, та просило якнайшвидше підписати направлений раніше проект договору та додатки до нього.
Листом вих. №291 від 29.07.2020 ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" вказало, що строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені частиною 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" пропущено і вини у такому пропущенні немає ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі, та повідомило ТОВ «БРФ «Відродження», що оскільки сторонами не було укладено договір за наслідками закупівлі у визначений частиною 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" строк, ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" звернулось до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за роз'ясненнями можливості поновлення строків на укладення договору та можливості укладення такого договору з порушенням строків, якщо вини у такому пропущенні не має ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі. У вказаному листі ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" також повідомило ТОВ «БРФ «Відродження», що про прийняте рішення щодо укладення договору про закупівлю ТОВ «БРФ «Відродження» буде додатково поінформовано після отримання Національним будинком вищевказаного роз'яснення від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
В свою чергу, не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 у справі №640/15511/20 Антимонопольним комітетом України було подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
19.08.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/15511/20 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 про забезпечення адміністративного позову скасовано, а у задоволенні заяви ТОВ "Максимус Констракшн" про забезпечення позову - відмовлено.
У серпні 2020 року ТОВ "БРФ "Відродження" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національний будинок органної та камерної музики України" про визнання договору укладеним за наслідками проведення спірної процедури закупівлі.
Листом вих. № 456 від 28.08.2020 ТОВ «БРФ «Відродження» звернулось до ДП "Національний будинок органної та камерної музики України", у якому повідомило, що з метою недопущення зриву підписання договору подовжує термін дії тендерної пропозиції та строк дії забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії) до 31.12.2020 з оприлюдненням вказаних документів в електронній системі закупівель.
04.09.2020 ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" прийняло рішення (оформлене Протоколом засідання тендерного комітету №5/14 від 04.09.2020) про відміну процедури закупівлі робіт - "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний номер 902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва" (коригування) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація) (оголошення - UA-2020-04-17-001765-c) відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" за причиною - неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
ТОВ «БРФ «Відродження» вважає, що спірне рішення ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" про відміну процедури закупівлі, оформлене протоколом №5/14 від 04.09.2020, після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, суперечить приписам статей 31, 32 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 641, 642 ЦК України, статті 181 ГК України, є незаконним та порушує законні права та інтереси ТОВ «БРФ «Відродження», передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" і умовами процедури закупівлі.
Предметом розгляду за поданою позовною заявою є питання щодо правомірності рішення ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" про відміну процедури закупівлі, оформлене протоколом №5/14 від 04.09.2020, а також наявності підстав для визнання вказаного рішення незаконним та його скасування.
Щодо заяви про розподіл судових витрат.
Звертаючись з позовною заявою у цій справі ТОВ «БРФ «Відродження» просило стягнути з відповідача судові витрати.
За текстом позовної заяви ТОВ «БРФ «Відродження» навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у якому вказало, що понесло витрати на оплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 50 000,00 грн.
Після прийняття місцевим господарським судом рішення у цій справі від ТОВ «БРФ «Відродження» надійшла заява про розподіл судових витрат, до якої було долучено докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 40 948,00 грн.
13.10.2020 ТОВ «БРФ «Відродження» (як клієнт) та АО «Правозахисник» (об'єднання) уклали договір про надання правничої допомоги №13/10 від 13.10.2020 (далі - договір) за умов якого об'єднання зобов'язалось надати клієнту правничу (правову) допомогу в об'ємах та у терміни, що передбачені чим договором, а клієнт надавати об'єднанню всі необхідні для виконання даного договору матеріали, інформацію, документацію тощо, прийняти і оплатити надану правничу (правову) допомогу в розмірах, порядку і формах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).
На підтвердження виконання адвокатським об'єднанням зобов'язань за договором ТОВ «БРФ «Відродження» надало детальний опис робіт (наданих послуг) від 08.12.2020 по договору, копію акту надання послуг №12/67 від 14.12.2020 та платіжні доручення на загальну суму 40 948,00 грн (№296 від 13.10.2020 на суму 29 000,00 грн, №499 від 14.12.2020 на суму 11 948,00 грн.
Наданий позивачем детальний опис робіт свідчить, що адвокатом у цій справі при наданні правничої допомоги всього було витрачено 29 годин:
- аналіз інформації, матеріалів, документації на підставі яких виник даний спір (5 годин);
- надання консультації та рекомендацій щодо правової позиції (4 години);
- підготовка позовної заяви (10 годин);
- аналіз та підготовлення відповіді на відзив (4 години);
- аналіз судової практики щодо застосування ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та підготовлення пояснень до суду (5 годин);
- представлення інтересів позивача в суді 19.11.2020 та 08.12.2020 (1 година).
21.12.2020 від ДО "Національний будинок органної та камерної музики України" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому відповідач просить зменшити вказані витрати до нуля та відмовити в задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.
Заперечуючи проти покладення на нього витрат на правничу допомогу позивача, відповідач вказує, що позивач звертався до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог від 15.10.2020 в межах справи №910/12199/20, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати рішення, оформлене протоколом №5/14 засідання тендерного комітету ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" (правонаступником якого є ДО "Національний будинок органної та камерної музики України") від 04.09.2020 про відміну процедури відкритих торгів на закупівлю робіт - "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний номер №902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва. (Коригування) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація) (оголошення - UA-2020-04-17-001765-с); визнати укладеним з дня набрання законної сили рішення Договір на закупівлю послуг: "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая" Державного підприємства "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» між ТОВ «БРФ «Відродження» та ДП "Національний будинок органної та камерної музики України".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №910/12199/20 повернуто заявнику заяву ТОВ «БРФ «Відродження» про збільшення розміру позовних вимог від 15.10.2020 по справі №910/12199/20, оскільки така заява фактично є поданням нового позову (враховуючи заявлення нової вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про відміну процедури відкритих торгів).
Предметом розгляду за поданою заявою є обґрунтованість заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у заявленому до стягнення розмірі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
За визначенням статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі").
Частиною 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено право замовника на відміну торгів у разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.
Верховний Суд, застосовуючи норму частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", у своїй постанові від 03.04.2018 у справі №910/5798/17 вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому в пункті 3 частини 2 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Такі висновки суду касаційної інстанції обґрунтовані тим, що з урахуванням приписів частини 3 статті 181 ГК України, статті 638, частини 1 статті 640, частин 1, 2 статті 641, частин 1, 2 статті 642 ЦК України, пунктів 15, 28, 30, 35 частини 1 статті 1, частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднення відповідачем оголошення процедури закупівель щодо закупівлі слід вважати запрошенням невизначеному колу осіб робити пропозиції укласти договір. Відповідно, направлення позивачем своєї тендерної пропозиції слід вважати пропозицією укласти договір, на умовах зазначених позивачем у такій тендерній пропозиції. Тому, визначення відповідачем переможця процедури закупівлі - позивача, та направлення позивачу повідомлення про намір укласти договір, свідчить про прийняття (акцепт) пропозиції позивача, викладеній в тендерній пропозиції.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Приписами статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вимоги до тендерної документації, яка по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору.
Зокрема, згідно з частиною 2 вказаної статті Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити в т.ч. проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Тобто, тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника укласти договір на умовах, зазначених в тендерній пропозиції.
Частиною 6 статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.
Таким чином, визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору.
Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов'язок укласти відповідний договір.
Частиною 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Єдність судової практики є однією з фундаментних засад здійснення судочинства, оскільки завдяки єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом. Саме єдність судової практики відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні "Брумереску проти Румунії" зазначив, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.
Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведених підстав суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2018 у справі №910/5798/17, щодо неможливості відміни процедури закупівлі у порядку, передбаченому в пункті 3 частини 2 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".
Частиною 1 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі").
У разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув (частина 3 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/11239/17.
Таким чином, частинами 2 та 3 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" саме на замовника процедури закупівлі покладається обов'язок з укладення договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, в той час як відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю може мати місце виключно у випадку направлення замовником відповідного договору переможцю торгів.
Конструкція "Замовник укладає", а не "Замовник має право укласти" свідчить, що дана норма покладає саме обов'язок і саме на замовника укласти договір, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, з переможцем торгів не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01.02.2018 у справі №922/1999/17 та від 06.02.2021 у справі №904/4036/18.
Наведене також спростовує відповідні посилання, наведені ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" у апеляційній скарзі.
При цьому, як свідчать матеріали справи, ТОВ «БРФ «Відродження» неодноразово ініціювало укладення з відповідачем договору, в тому числі, направляло проекти договору та додатків до нього на підписання ДП "Національний будинок органної та камерної музики України".
Натомість матеріали справи не містять жодних доказів ініціювання ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" підписання договору про закупівлю.
Також колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" у листі вих. №291 від 29.07.2020 вказало, що строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені частиною 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" пропущено і вини у такому пропущенні немає ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі і за таких підстав звернулось до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за роз'ясненнями можливості поновлення строків на укладення договору та можливості укладення такого договору з порушенням строків. У вказаному листі ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" також повідомило ТОВ «БРФ «Відродження», що про прийняте рішення щодо укладення договору про закупівлю ТОВ «БРФ «Відродження» буде додатково поінформовано після отримання Національним будинком вищевказаного роз'яснення від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Однак, матеріали справи не містять інформації про те, що ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" повідомило ТОВ «БРФ «Відродження» про результати розгляду Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства звернення за роз'ясненням щодо можливості поновлення строків на укладення договору та можливості укладення такого договору з порушенням строків.
Враховуючи право на оскарження результатів процедури закупівлі протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю (стаття 8 Закону України "Про публічні закупівлі"), та зупинення перебігу строку на укладення відповідного договору у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону (стаття 37 Закону України "Про публічні закупівлі"), при тому, що строк та результати оскарження є невідомими іншим учасникам процедури закупівлі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає цілком обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що саме замовник має ініціювати підписання такого договору.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на приписи частини 3 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" за якими, у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Однак, як встановлено вище з матеріалів справи, ТОВ «БРФ «Відродження» неодноразово ініціювало укладення з відповідачем договору, в тому числі, направляло ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" проекти договору та додатків до нього на підписання; до того ж, вказувалося вище, ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" у листі вих. №291 від 29.07.2020 визнало відсутність вини ТОВ «БРФ «Відродження» у непідписанні договору у встановлений чинним законодавством строк.
Наведеним спростовуються посилання апеляційної скарги ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" про наявності винних дій саме ТОВ «БРФ «Відродження» щодо непідписання договору, а також про невчинення ТОВ «БРФ «Відродження» жодних дій, направлених на підписання договору (в тому числі і про те, що позивач не був позбавлений можливості направити ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" договір на підписання).
Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що наявність встановленої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 у справі №640/15511/20 заборони на укладення договору за наслідками спірної процедури закупівлі жодним чином не наділяє відповідача правом на відміну процедури закупівлі з підстав неукладення у двадцятиденний строк договору на закупівлю, оскільки у такому випадку укладення договору не залежало від жодної із сторін, в той час як саме на відповідача покладено обов'язок ініціювати підписання договору, проте за наслідками прийняття оспорюваного рішення негативні наслідки (порушення прав) мають місце для позивача.
Європейським судом з прав людини розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права; 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Концепція "правомірних очікувань" відображена також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" та полягає у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.
Таким чином, спірне рішення є незаконним, порушує законні права та інтереси позивача, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" та умовами процедури закупівлі, на які позивач правомірно очікував - укласти та виконати договір на закупівлю робіт вартістю 138 498 000,00 грн. та отримати прибуток в результаті виконання договору.
В свою чергу ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" вважає, що у випадку укладення договору після спливу строку для укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів (у цьому випадку - з ТОВ «БРФ «Відродження»), це буде грубим порушенням абзацу 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: договір про закупівлю є нікчемним, а відтак, при проведенні процедури закупівлі неможливо було усунути порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, а тому спірне рішення щодо відміни процедури закупівлі є законним та таким, що містить конкретну обставину, визначену у статті 31 вказаного Закону, як підставу для відміни торгів.
Однак, зважаючи на встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що саме ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" має укласти з ТОВ «БРФ «Відродження» договір за результатом проведення закупівлі UA-2020-04-17-001765-c, оскільки у розумінні приписів статті 181 ГК України позивачем було надано відповідачеві пропозицію щодо укладення договору (оферту) у вигляді подання відповідних документів на участь у закупівлі, а відповідачем було визначено позивача, як переможця закупівлі, чим фактично прийнято пропозицію позивача.
Відтак за результатом проведення закупівлі UA-2020-04-17-001765-c в розумінні принципу "легітимних (обґрунтованих) очікувань" позивач, як переможець закупівлі, очікував на укладення з відповідачем договору про закупівлю та звернувся у серпні 2020 року з позовом про визнання укладеним договору (справа №910/12199/20), натомість відповідачем було прийнято рішення про відміну процедури закупівлі на підставі абзацу 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", через неукладення договору у 20-денний термін, що передбачений частиною 2 статті 31 цього Закону.
Таким чином у цьому випадку факт неукладення договору, у розумінні частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законодавства з питань публічних закупівель саме з боку відповідача, яке (порушення) може бути усунене, зокрема, за наслідками розгляду спору у справі №910/12199/20, предметом розгляду якого є вимога ТОВ «БРФ «Відродження» до ДО «Національний будинок органної та камерної музики України» про визнання договору укладеним, та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.
Статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v . the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним", як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц).
Колегія суддів зауважує, що у позивача, якого визначено переможцем закупівлі, були правомірні очікування та законні сподівання на правомірну поведінку відповідача як суб'єкта господарювання щодо укладення договору.
Надаючи правову оцінку ефективності обраного позивачем способу захисту - визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету відповідача про відміну процедури закупівлі, колегія суддів погоджується з позицією господарського суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання незаконним та про скасування рішення тендерного комітету відповідача про відміну процедури закупівлі є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача.
При цьому, скасування відповідного рішення не потребує його додаткового визнання незаконним, оскільки встановлення обставин незаконності рішення є фактично мотивами суду для його скасування, в той час як в резолютивній частині підлягають відображенню наслідки розгляду судом викладених мотивів.
За наведених підстав правомірним є висновок місцевого господарського суду, що ефективним способом захисту права позивача є скасування рішення тендерного комітету ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" про відміну процедури закупівлі UA-2020-04-17-001765-c на закупівлю робіт - "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний номер 902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва" (коригування) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація), оформленого протоколом засідання тендерного комітету від №5/14 від 04.09.2020.
У зв'язку з наведеним, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у цій справі має бути залишено без змін.
Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії2 від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Проте у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У вказаній постанові Об'єднана палата Верховного Суду також дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Також апеляційний господарський суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено вище, 20.10.2020 ТОВ «БРФ «Відродження» у справі, що розглядається, звернулось з вимогою визнання незаконним та скасування рішення про відміну процедури відкритих торгів, оформлене протоколом №5/14 засідання тендерного комітету від 04.09.2020, про відміну процедури відкритих торгів на закупівлю робіт - "Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний номер 902/1) ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва" (коригування) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація) (оголошення - UA-2020-04-17-001765-c).
Водночас вимогу про визнання незаконним та скасування рішення про відміну процедури відкритих торгів було викладено окремою позовною вимогою у заяві ТОВ «БРФ «Відродження» про збільшення розміру позовних вимог від 15.10.2020 в межах справи №910/12199/20 (що є предметом спору у цій справі), а зміст документів за вказаною позовною вимогою однаковий.
Наведене свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати, що представником позивача вже здійснювався аналіз інформації, матеріалів, документації, на підставі яких виник даний спір; надавалась консультація і рекомендацій щодо правової позиції; здійснювалась підготовка позовної заяви з такими позовними вимогами; здійснювався аналіз судової практики щодо застосування статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
В свою чергу, затрати часу (19 годин) на виконання в чергове робіт з надання консультації та рекомендацій щодо правової позиції, підготовки позовної зави з аналогічною позовною вимогою, аналізу судової практики щодо застосування статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" до суду, зважаючи на виконання таких робіт в межах справи №910/12199/20, не можуть вважатись такими, що є необхідними та неминучими в межах даної справи, а відтак заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі, висновку про що правомірно дійшов господарський суд першої інстанції.
За таких підстав та враховуючи, що у справі №910/12199/20 були аналогічні заперечення відповідача на позов, а також з урахуванням того, що той самий представник позивача брав участь і у справі №910/12199/20 (Гончар Л.В.), колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що витрати часу (4 години) на виконання робіт з надання аналізу та підготовлення відповіді на відзив у даній справі не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), і 1 години для підготування відповіді на відзив у цй справі було достатньо.
Враховуючи встановлені під час розгляду поданої ТОВ «БРФ «Відродження» заяви обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, в т.ч. положення пункту 4 частини 4 статті 126 ГПК України, зокрема щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою та є правильним висновок господарського суду першої інстанції, що обґрунтованим є розмір витрат у сумі 9 884,00 грн за 7 годин витраченого часу (тобто без урахування часу на: 1) надання консультації та рекомендацій щодо правової позиції (4 години); 2) підготовку позовної заяви (10 годин); 3) аналіз та підготовлення відповіді на відзив (3 години); 4) аналіз судової практики щодо застосування статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та підготовлення пояснень до суду (5 годин)).
За наведених підстав додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у цій справі має бути залишено без змін.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг витрати за подання апеляційних скарг у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державної організації "Національний будинок органної та камерної музики України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/16180/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/16180/20 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної організації "Національний будинок органної та камерної музики України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/16180/20 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/16180/20 залишити без змін.
Справу №910/16180/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 26.04.2021.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков