Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" січня 2021 р. Справа№ 910/6208/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі Пнюшкову В.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 19.01.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 28.09.2020 (повний текст складено 20.10.2020)
у справі №910/6208/20 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 6 790 927,96 грн.,
керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 6 790 927,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 14.11.2019 укладено договір транспортування природного газу№1907000571.
Позивачем зазначено, що відповідачем не виконано в повному обсязі зобов'язання щодо своєчасної виплати коштів за добові небаланси за січень 2020 року, розмір недоотриманих коштів у зв'язку з протиправною зміною відповідачем ціни становить 6 690 623,31 грн.
У зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 6 690 623,31 грн., 3% річних в розмірі - 46 779,67 грн., інфляційні втрати в розмірі 53 524,98 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни" заборгованість в розмірі 6 690 623 грн. 31 коп., три проценти річних в розмірі 46 779 грн. 67 коп., інфляційні втрати в розмірі 53 524 грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 101 863 грн. 92 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни" відмовити у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в січні 2020 року він уклав з НАК "Нафтогаз України" договори про закупівлю природного газу. Умовами договору передбачено, що право власності на газ переходить в момент підписання акту приймання-передачі, а його ціна може бути змінена за погодженням сторін. 31.01.2020 ціну газу було змінено за погодженням сторін, в бік зменшення. В цей же день було підписано відповідні акти приймання-передачі газу. Внаслідок цього відбулась зміна вартості природного газу, придбаного ТОВ "Оператор ГТС України" в січні 2020 року, що в свою чергу, вплинуло на розмір маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу, за якою оператор ГТС повинен надати послуги балансування замовникам, які допустили позитивний або негативний добовий небаланс на ринку природного газу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20. Призначено справу до розгляду на 19.01.2021.
16.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до кого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 - без змін.
11.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначає, що Окружним адміністративнм судом міста Києва розглядаються справи №640/19169/20, №640/18734/20, №640/18648/20, №640/18724/20, предметом позову яких є скасування постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, рішення прийняте в даних справах може мати вагоме значення для вирішення даного спору.
11.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначає, що надані позивачем в якості доказів на підтвердження заборгованості з оплати вартості щодобового небалансу за газовий місяць - січень 2020, документи мають сумнівний характер в частині визначення вартості наданих послуг врегулювання щодобових позитивних небалансів природного газу, яка застосовувалась під час розрахунку заборгованості, що ставить під сумнів всі розрахунки позивача.
11.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як регулятор ринку природного газу, покликаний забезпечувати ефективну реалізацію державної політики на ринку природного газу, у відповідності до встановлених законом завдань та принципів.
18.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі №910/6208/20.
18.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на заяву про залучення третьої особи.
18.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на заяву про призначення судової експертизи.
18.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо вартості газу за добовий позитивний небаланс.
19.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшла заява про вступ у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що оскільки предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу, внаслідок зниження маржинальної ціни продажу природного газу, заявник зазначає, що рішення з даного господарського спору по даній справі впливає на права та інтереси останнього.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зупинення провадження у справі, про призначення судової економічної експертизи та про залучення третьої особи - відмовлено. У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - відмовлено.
В судовому засіданні 19.01.2021 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни" відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні 19.01.2021 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 залишити без змін.
В судовому засіданні 19.01.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 14.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) укладено договір транспортування природного газу № 1907000571.
Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни" здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території України, яка полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів, на підставі ліцензії з постачання природного газу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1439 від 27.12.2017.
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з 01.01.2020 зобов'язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.
Згідно п. 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Відповідно п. 2.6 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Пунктом 2.8 договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору.
Пунктом 3.1 договору визначені обов'язки оператора, до яких належить в тому числі:
своєчасне надання послуг належної якості;
розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;
здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з п. 4.2 договору замовник має право:
- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;
- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;
- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором;
- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;
- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;
- користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 9.1 договору у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
Відповідно до абз. 2 п. 9.2 договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Згідно з п. 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Пунктом 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись, зокрема, таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов'язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.
Позивач здійснював господарську діяльність у період з 01.01.2020 по 31.01.2020 через інформаційну платформу оператора ГТС відповідно до розміщених на Інформаційній платформі маржинальних цін продажу та маржинальних цін придбання природного газу за кожну газову добу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону України "Про ринок природного газу" оператор ГТС зобов'язаний розміщувати на своєму веб-сайті, зокрема, таку інформацію: перелік послуг, що надаються таким оператором, інформацію про тарифи та інші умови надання таких послуг, включаючи технічні умови для отримання доступу та приєднання до газотранспортної системи.
Згідно з п. 7.1 договору вартість послуг розраховується:
- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.
Згідно з п. 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:
- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);
- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Водночас інформація щодо маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу оприлюднюється на веб-сайті оператора ГТС за принципом "сьогодні за вчора". Дані на поточну та наступну газову добу на веб-сайті оператора ГТС відсутні.
Відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:
- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;
- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
Так, за результатами січня 2020 року у позивача утворився:
- негативний добовий небаланс у розмірі 48,57677 тис. куб. м,
- позитивний добовий небаланс у розмірі 5043,98314 тис. куб. м.
Як зазначено позивачем, 11.02.2020 він отримав в інформаційній платформі оператора повідомлення про оновлені маржинальні ціни продажу та маржинальні ціни придбання природного газу за січень 2020 року. Після отримання зазначеного повідомлення на сайті інформаційної платформи оператора з'явились оновлені ціни природного газу за січень 2020 року.
14.02.2020 позивачем отримано акт №01-2020-1907000571 врегулювання добових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, датований 31.01.2020, в якому були зазначені оновлені маржинальні ціни продажу та придбання природного газу за січень 2020 року:
- вартість негативних добових небалансів замовника (тобто, розмір коштів які підлягають сплаті замовником оператору) становить 306 029,57 грн. (з ПДВ),
- вартість позитивних добових небалансів замовника (тобто, розмір коштів які підлягають сплаті оператором замовнику) становить 25 898 110,85 грн. (з ПДВ).
18.02.2020 позивачем отримано акт звірки розрахунків станом на 31.01.2020 за добовий небаланс, в якому було зазначено сальдо на користь позивача у розмірі 25 592 081,28 грн. (різниця між позитивним та негативним добовими небалансами за результатами січня 2020 року).
При цьому позивачем зазначено, що зважаючи на обсяги обчислених та зафіксованих у акті №01-2020-1907000571 від 31.01.2020 щодобових небалансів позивача за договором (обсяги, які не заперечуються відповідачем під час даного спору та окремо підтверджуються його відомостями обліку), та з огляду на результати оприлюдненої щоденно ціни природного газу для небалансів протягом січня 2020 року на офіційному веб-сайті відповідача, вартість позитивного небалансу позивача мала скласти 32 282 704,68 грн.
24.02.2020 відповідач сплатив на рахунок позивача суму за добовий небаланс за січень 2020 року в розмірі 25 592 081,28 грн.
Спір виник внаслідок того, що оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було придбано у січні 2020 року, внаслідок чого позивач недоотримав вартість позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року, тобто виникла заборгованість в заявленому розмірі.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що в січні 2020 року він уклав з НАК "Нафтогаз України" договори про закупівлю природного газу. Умовами договору передбачено, що право власності на газ переходить в момент підписання акту приймання-передачі, а його ціна може бути змінена за погодженням сторін. 31.01.2020 ціну газу було змінено за погодженням сторін, в бік зменшення. В цей же день було підписано відповідні акти приймання-передачі газу. Внаслідок цього відбулась зміна вартості природного газу, придбаного ТОВ "Оператор ГТС України" в січні 2020 року, що в свою чергу, вплинуло на розмір маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу, за якою оператор ГТС повинен надати послуги балансування замовникам, які допустили позитивний або негативний добовий небаланс на ринку природного газу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано, проте, такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування, та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" є суб'єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України "Про ринок природного газу", стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.15. та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону).
Судовою колегією встановлено та скаржником не заперечується, що оновлення маржинальних цін за січень 2020 року було здійснено останнім на інформаційній платформі 11.02.2020.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС періодом балансування є газова доба (D).
Пунктом 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.
Згідно з п. 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
Пунктом 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 11 цієї глави.
Тобто, балансування відбувається подобово, остаточна плата за добовий небаланс за газову добу і сумарно за звітний місяць розраховується відповідно до обсягів небалансів за газову добу та за звітний місяць.
Згідно з п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов'язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.
Так, в акті №01-2020-1907000571 врегулювання щодобових небалансів відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Водночас при визначенні щоденної вартості балансуючих дій відповідач зазначив ціну за 1000 куб. м природного газу, яка існувала не в момент вчинення балансуючих дій, а по завершенню періоду - після 31.01.2020, тобто після неправомірного оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі.
Матеріалами справи підтверджується, що оператор ГТС попереднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.
З огляду на викладене судовою колегією встановлено, що після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано.
Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що ціна, яка була оприлюднена 11.02.2020 була внесена до акту врегулювання щодобових небалансів, датованого 31.01.2020.
За висновками суду апеляційної інстанції, такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування, та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку.
Умови договору в частині взаємовідносин, які виникають згідно з п. 9.1 договору, по суті мають ознаки договору купівлі-продажу, отже щодо визначення ціни товару (природного газу) мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України, зокрема, ст.ст. 632, 691 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
В силу ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
З огляду на положення ст. 4 Цивільного кодексу України положення саме цього кодексу мають пріоритет у застосуванні, однак, в порушення цих вимог закону скаржником було змінено ціну після фактичного придбання природного газу за раніше опублікованою вартістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно з частиною 8 цієї статті відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідач є особою, яка складає та оформлює відповідно до умов договору акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць, а отже, з урахуванням викладеного, саме відповідач несе відповідальність за недостовірність відображених в акті даних, зокрема, щодо цін природного газу при вартості балансуючих дій.
Таким чином, вартість газу за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 року складається за цінами природного газу які існували на кожен день надання балансуючих дій, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 9.4 договору відповідач мав сплатити вартість позитивного небалансу на користь позивача протягом 5 робочих днів з дня повідомлення про такий небаланс, відображений в акті.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оператор зобов'язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Як зазначалось вище, 24.02.2020 відповідач сплатив на рахунок позивача суму за добовий небаланс за січень 2020 року у розмірі 25 592 081,28 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою АТ "Таскомбанк" вих. № 401/507 від 01.04.2020.
Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження погашення залишку заборгованості відповідачем, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість та доведеність факту наявності у відповідача грошового зобов'язання з відшкодування невиплаченої частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 6 690 623,31 грн., у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині
Водночас, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 46 779,67 грн. (нараховані на суму 32 282 704,58 грн. за період з 21.02.2020 по 24.02.2020 та на суму 6 690 623,31 грн. за період з 25.02.2020 по 30.04.2020) та індекс інфляції в розмірі 53 524,98 грн. (нарахований на 6 690 623,31 грн. за березень 2020 року).
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 46 779,67 грн. та індексу інфляції в розмірі 53 524,98 грн. підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що інформація, яка надається замовнику щодобово щодо вартості за добовий небаланс є попередньою, а остаточну ж плату за добовий небаланс, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць оператор газотранспортної системи розраховує на підставі остаточних алокацій та відборів замовника послуг транспортування природного газу.
Оскільки, відповідно до пункту 7 глави 7 розділу XIІ Кодексу ГТС остаточна алокація щодобових подач та відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу по точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, крім точки виходу до газорозподільної системи, здійснюється на підставі попередніх щодобових алокацій подач та відборів. При цьому обсяги в остаточній щодобовій алокації дорівнюють обсягам, визначеним у попередній щодобовій алокації.
Згідно з пункту 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.
Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Враховуючи вищезазначені положення Кодексу ГТС слід дійти висновку про те, що остаточна алокація подач та відборів повинна містити аналогічні відомості про обсяги та вартість, визначені у попередніх щодобових алокаціях.
Тобто, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць.
Отже, викладене ще раз підтверджує те, що скаржник, всупереч приписам Кодексу ГТС, на власний розсуд здійснив розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу.
З огляду на викладене, спростовуються доводи скаржника про те, що судом першої інстанції належним чином не досліджувались обставини, наведені відповідачем, про те, що відбулась зміна вартості природного газу, придбаного відповідачем в січні 2020 року по договорам з АТ "НАК "Нафтогаз України", оскільки як укладення у кінці січня 2020 року додаткових договорів з АТ "НАК "Нафтогаз України", так і зміна вартості природного газу, внаслідок їх укладення, не могла та не повинна була впливати на остаточний обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та остаточну плат за добовий небаланс за кожну газову добу, розрахунок яких здійснюється відповідно до положень Кодексу ГТС.
Суд апеляційної інстанції також відхиляє як безпідставні доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що позивач, зловживаючи своїми правами та обов'язками, в цілях отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача, не вчинив належних дій по збалансуванню свого портфоліо балансування та уникнення виникнення позитивних небалансів, очікуючи отримання прибутку внаслідок зазначених спекулятивних дій на маржинальній ціні, оскільки такі твердження не стосуються даного спору і до того ж, на переконання судової колегії, є недоведеними.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/6208/20 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/6208/20 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 25.01.2021.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала