Постанова від 01.10.2020 по справі 910/18554/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18554/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - Фонду державного майна України - Ізвєков К.В., в порядку самопредставництва (дов. від 02.01.2020, наказ, посадова інструкція),

відповідача - Антимонопольного комітету України - Атаманюк Г.В., в порядку самопредставництва (наказ, витяг з положення, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2020 (суддя Марченко О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 (головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.)

у справі № 910/18554/19

за позовом Фонду державного майна України (далі - ФДМУ)

до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)

про визнання недійсним рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ФДМУ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним рішення від 12.11.2019 № 741-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (далі - Рішення АМК).

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2020 зі справи № 910/18554/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Комітет просить суд касаційної інстанції скасувати рішення попередніх судових інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги Комітет посилається на те, що:

- у Рішенні АМК не досліджувалося питання недотримання порядку проведення закупівель послуги щодо проектування, розробки, впровадження та супроводження ІТ «Єдина база». Дотримання процедури закупівлі робіт/послуг, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» не свідчить про неможливість порушення положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» у зв'язку з різним предметом правового регулювання, тому висновки судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права;

- ФДМУ було закладено таку модель розробки та проектування єдиної бази даних звітів про оцінку, за якої для здійснення реєстрації суб'єктом оціночної діяльності у Єдиній базі, останній повинен був вчинити це через авторизований електронний майданчик та шляхом укладення цивільно - правової угоди з оператором авторизованого електронного майданчика. Також ФДМУ було закладено таку модель розробки та проектування Єдиної бази, за якої для здійснення перевірки нотаріусом реєстрації звіту та наявності унікального номера в Єдиній базі, нотаріус повинен був вчиняти це через авторизовані електронні майданчики та шляхом укладення цивільно - правової угоди з оператором авторизованого електронного майданчика;

- висновки суду прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки укладення договорів для доступу до Єдиної бази через електронні майданчики призвело до встановлення авторизованими електронними майданчиками однакової вартості послуг, тобто договір про надання послуг є платним, тому вартість послуг включає в себе не тільки компенсацію фактичних витрат, а також дохід для таких майданчиків, що свідчить про створення ФДМУ умов для вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», які полягають у встановленні та застосуванні протягом серпня - жовтня 2018 року однакових цін на послуги з передавання/отримання інформації з Єдиної бази при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, і які призвели до обмеження конкуренції, що підтверджується Рішенням АМК;

- ФДМУ не вживав заходів для врегулювання питання встановлення обґрунтованої вартості послуг авторизованих електронних майданчиків та не запропонував визначити вартість на рівні постанови Кабінету Міністрів України або в наказі ФДМУ, що є компетенцією ФДМУ, оскільки останній наділений повноваженнями на затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку. При цьому невід'ємною складовою ведення такої бази є взаємодія суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів з електронними майданчиками, тому такий порядок повинен врегульовувати умови надання послуг суб'єктами господарювання;

- що ж до судових справ № 826/12333/18, № 826/13753/18, на які посилалися суди попередніх інстанцій у розгляді справи № 910/18554/19, то у їх розгляді питання впливу ФДМУ на конкуренцію не досліджувалося, відповідно, висновки у цих справах не мають правового значення для розгляду справи № 910/18554/19;

- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що у судових справах № 826/12333/18, № 826/13753/18 не надавалася оцінка діям ФДМУ щодо наявності в них ознак порушень конкурентного законодавства, а також не аналізувався спірний наказ (наказ від 17.05.2018 № 658, яким затверджено Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку) з точки зору можливого негативного впливу на потенційно конкурентне середовище ринку;

- висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній.

Доводи інших учасників справи

ФДМУ у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій у розгляді справи встановлено таке.

Рішенням АМК визнано дії ФДМУ, які полягають у створенні умов для вчинення операторами авторизованих електронних майданчиків, які надають послуги з розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості порушень законодавства про захист економічної конкуренції, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 17 та пунктом 7 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; ФДМУ зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК.

Рішення АМК мотивоване такими встановленими обставинами та висновками.

Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 28.03.2019 № 08/117-р розпочато розгляд справи 130-26.13/53-19 за ознаками вчинення ФДМУ порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 17 та пунктом 7 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

ФДМУ є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Комітетом в межах повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у зв'язку з надходженням заяв та звернень від суб'єктів оціночної діяльності, оцінювачів, народних депутатів України, у серпні 2018 року розпочато перевірку ФДМУ щодо дотримання ним вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час створення, впровадження та функціонування Єдиної бази та підключення до неї електронних майданчиків, в межах якої (перевірки) встановлено таке.

Питання оцінки нерухомого майна та контролю за правильністю визначення оціночної вартості майна для цілей оподаткування врегульовано, зокрема, Податковим кодексом України та наказами ФДМУ, а до квітня 2019 року - постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» (втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 304, далі - постанова Кабінету Міністрів України № 358).

Пунктом 172.3 статті 172 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (у редакції, чинній до прийняття Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII).

Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема, встановлено, що інформація зі звіту про оцінку реєструється в Єдиній базі.

За наслідком внесених змін абзац перший пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: «Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку».

Відповідно до пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України Єдина база - це інформаційно - телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об'єктів оподаткування, внесеної суб'єктом оціночної діяльності). Єдина база забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об'єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), електронне визначення оціночної вартості, автоматичний обмін інформацією і документами з авторизованими електронними майданчиками та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Порядок ведення Єдиної бази затверджується ФДМУ. Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб'єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики.

Згідно з пунктом 172.3 статті 172 Податкового кодексу України авторизований електронний майданчик - це авторизована ФДМУ інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та забезпечує реєстрацію суб'єктів оціночної діяльності, розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет (редакція пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VIII).

Порядок авторизації електронних майданчиків відповідно до Податкового кодексу України затверджується спільним рішенням ФДМУ та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації.

Звіт, не зареєстрований в Єдиній базі, без присвоєного унікального номера відповідно до вимог цієї статті є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством України передбачено отримання нотаріусом звіту, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального номера.

З огляду на викладене Комітет дійшов висновку про те, що:

- в результаті прийняття зазначених змін до Податкового кодексу України звіт без реєстрації його в Єдиній базі є недійсним, у зв'язку з чим неможливо визначити дохід від продажу об'єкта нерухомості для цілей оподаткування;

- як результат, фізична особа - власник нерухомого майна не зможе скористатися своїм правом розпорядження таким майном, оскільки нотаріус повинен відмовити йому в посвідченні договору продажу (обміну) нерухомості, враховуючи відсутність дійсного звіту. Так само покупець нерухомого майна не зможе скористатись правом на його придбання без реєстрації звіту в Єдиній базі. Нотаріус без перевірки реєстрації такого звіту в Єдиній базі та наявності присвоєного йому унікального номера не зможе посвідчити відповідний договір продажу (обміну) нерухомості та, відповідно, займатися своєю діяльністю із посвідчення таких договорів, яка приносить останньому дохід;

- як наслідок, фізичні особи - продавці (власники) нерухомого майна, покупці такого майна, нотаріуси, що посвідчують відповідні правочини, та суб'єкти оціночної діяльності, що здійснюють оцінку такого майна та складають звіти, не мають можливості реалізувати свої законні права без доступу до Єдиної бази для внесення інформації зі звітів для реєстрації та перевірки такої реєстрації.

На виконання положень Податкового кодексу України наказом ФДМУ від 17.05.2018 № 658, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.2018 за № 677/32129, затверджено Порядок ведення єдиної бази звітів про оцінку (далі - Порядок ведення Єдиної бази), який визначає механізм ведення ФДМУ Єдиної бази, реєстрації в ній звіту про оцінку майна, складеного для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України, розміщення, використання, зберігання в ній інформації зі звіту про оцінку майна та документів про нерухоме, рухоме майно та майнові права, а також механізм взаємодії Єдиної бази з авторизованими електронними майданчиками.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку ведення Єдиної бази підлягають реєстрації звіти про оцінку майна, складені суб'єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого, рухомого майна та майнових прав (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Зазначена реєстрація здійснюється після внесення суб'єктами оціночної діяльності до такої бази інформації зі звітів про оцінку, за умови її повноти, правильності, відповідності, у тому числі, відповідності оціночної вартості об'єкта оцінки результату електронного визначення оціночної вартості, проведеного модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна Єдиної бази, та у послідовності, визначеній Порядком.

Суб'єктами Єдиної бази відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиної бази є ФДМУ, суб'єкти оціночної діяльності; нотаріуси або особи, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна; користувачі інформації з Єдиної бази; оператори авторизованого електронного майданчика.

Доступ до Єдиної бази нотаріусам або особам, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна, та суб'єктам оціночної діяльності, відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку ведення Єдиної бази, надається через авторизовані електронні майданчики, підключені до Єдиної бази шляхом реєстрації та ідентифікації (автентифікації) нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, та суб'єктів оціночної діяльності на авторизованому електронному майданчику за допомогою використання електронного цифрового підпису.

Натомість нормами Податкового кодексу України не передбачено, що перевірка реєстрації звіту в Єдиній базі та наявності присвоєного йому унікального номера здійснюється через авторизовані електронні майданчики. Тобто нормами Податкового кодексу України не було зобов'язано нотаріусів для здійснення такої перевірки звертатися до авторизованих електронних майданчиків.

Порядок ведення Єдиної бази встановлює, що правовідносини суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, з отримання послуг авторизованих електронних майданчиків здійснюються відповідно до цивільного та господарського законодавства.

Наказом ФДМУ, яким затверджено Порядок ведення Єдиної бази визначено, що доступ суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операції з відчуження об'єктів рухомого майна до Єдиної бази здійснюється через електронні майданчики й на умовах цивільного та господарського законодавства. У той же час питання платності/безоплатності доступу до Єдиної бази, а також доступу нотаріусів до Єдиної бази через електронні майданчики Податковим кодексом України не було передбачено.

Для виконання покладених на суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, обов'язків щодо реєстрації звітів про оцінку майна та посвідчення правочинів, останні зобов'язані користуватися послугами авторизованих електронних майданчиків, які фактично є посередниками між вищевказаними суб'єктами та Єдиною базою.

При цьому умови надання послуг авторизованими електронними майданчиками, у тому числі, щодо вартості, строку тощо, не визначені законодавчо, а лише передбачено, що вони надаються відповідно до вимог цивільного законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 358, яка була чинною на момент затвердження ФДМУ Порядку ведення Єдиної бази (втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 року № 304), було передбачено, що інформація зі звіту про оцінку майна вноситься до Єдиної бази безперешкодно та безоплатно.

ФДМУ розроблено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 358 (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 971), які закріплювали ті самі положення щодо роботи з Єдиною базою, які містилися у вже прийнятому ФДМУ наказі, а саме щодо доступу суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, до Єдиної бази через електронні майданчики та відповідно до порядку ведення Єдиної бази, який передбачає взаємодію суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів з електронними майданчиками через укладення договорів, тобто на платній основі.

Механізм ведення Єдиної бази, який затверджений наказом ФДМУ від 17.05.2018 № 658 визначив фактичну платність послуг авторизованих електронних майданчиків, розмір якої визначається ними самостійно, та обов'язок нотаріусів використовувати їх платні послуги, враховуючи те, що на момент прийняття наказу Податковий кодекс України не закріплював такого обов'язку для нотаріусів, а постанова Кабінету Міністрів України № 358, що була чинна на момент прийняття ФДМУ наказу від 17.05.2018 № 658, встановлювала безоплатність внесення інформації до Єдиної бази.

Самостійне та неконтрольоване встановлення авторизованими електронними майданчиками вартості послуг призвело до встановлення та застосування ними протягом серпня - жовтня 2018 року однакових цін на послуги.

При цьому, згідно з Рішенням АМК, ФДМУ не вживав заходів для врегулювання питання встановлення обґрунтованої вартості послуг авторизованих електронних майданчиків та не запропонував визначити вартість на рівні постанови Кабінету Міністрів України або в наказі ФДМУ.

Згідно з висновками Комітету, з прийняттям змін до Податкового кодексу України та наказу ФДМУ від 17.05.2018 № 658 у сукупності фактично створено новий «штучний» ринок, учасники якого - авторизовані електронні майданчики, надають послуги з передачі інформації з/до Єдиної бази на кшталт електронної пошти, стягуючи самостійно встановлену ними плату з оцінювачів/суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів, які не можуть відмовитися від отримання таких послуг, оскільки наслідком такої відмови є неможливість останніми в подальшому здійснювати свою професійну діяльність.

Державна регуляторна служба України (далі - ДРС України) у рішенні від 07.12.2018 року № 17 «Про необхідність усунення Фондом державного майна України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зазначила, що розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання вимог відповідного регулювання було здійснено розробником без урахування витрат суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів на отримання послуг авторизованих електронних майданчиків, а практична реалізація норм наказу ФДМУ від 17.05.2018 № 658, яким затверджено Порядок ведення Єдиної бази, вказує на викривлену оцінку реального впливу запропонованого регулювання на сферу інтересів суб'єктів господарювання, які безпосередньо підпадають під дію цього регуляторного акта.

Крім того, у рішенні ДРС України від 07.12.2018 року № 17 зазначено: «...практичне застосування положень пункту 7розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку в частині надання можливості авторизованим електронним майданчикам самостійно регулювати ціну на послуги, безоплатність яких встановлена іншими нормативно - правовими актами, зумовлює необґрунтоване додаткове фінансове та адміністративне навантаження на оцінювачів та нотаріусів як суб'єктів відповідних правовідносин...відповідно до наведеного у статті 172 Податкового кодексу України визначення, авторизовані електронні майданчики не є суб'єктами надання послуг по відношенню до суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів, оскільки їх правовий статус не містить ознак, притаманних суб'єктам цивільних або господарських правовідносин. Зазначені майданчики є лише ІТ - системами, які передають в автоматичному режимі інформацію та документи від оцінювачів безпосередньо до єдиної бази звітів про оцінку для подальшої їх обробки, а також забезпечують доступ нотаріусів до відповідної інформації, що, у свою чергу, згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови № 358 повинно здійснюватися безперешкодно та безоплатно».

При цьому ДРС України вказала, що положення пункту 7 розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку порушують такі обов'язкові принципи державної регуляторної політики, як адекватність, ефективність та збалансованість.

У рішенні ДРС України запропоновано ФДМУ внести зміни до пункту 7 розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом ФДМУ від 17.05.2018 № 658, у частині визначення однозначних для розуміння положень щодо безоплатного отримання послуг авторизованих електронних майданчиків.

ФДМУ оскаржено вказане рішення ДРС України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке (Міністерство) наказом від 24.01.2019 № 75 задовольнило скаргу ФДМУ. У зв'язку з чим рішенням ДРС України від 29.01.2019 № 7-С було скасоване рішення ДРС України від 07.12.2018 року № 17.

Процедура авторизації електронних майданчиків, вимоги до операторів електронних майданчиків та електронних майданчиків, умови підключення авторизованих електронних майданчиків до Єдиної бази та підстави їх відключення визначена спільним наказом ФДМУ та Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація) «Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків» від 15.05.2018 № 656/307, зареєстрованого в Мін'юсті 07.06.2018 за № 684/32136 (далі - Порядок авторизації електронних майданчиків).

Відповідно до Порядку авторизації електронних майданчиків рішення щодо авторизації електронних майданчиків приймає ФДМУ на підставі протокольного рішення комісії, яка створюється спільним наказом ФДМУ та Адміністрації; до її складу входять представники ФДМУ та Адміністрації, а також можуть залучатися незалежні експерти та консультанти з правом дорадчого голосу.

Порядок авторизації електронних майданчиків містить вимоги до операторів електронних майданчиків, перелік документів, які необхідно подати для підтвердження відповідності встановленим вимогам тощо. Так, оператор авторизованого електронного майданчика повинен, серед іншого, мати право на використання електронного майданчика, матеріально-технічну базу, що розміщується на території України та дає змогу використовувати електронний майданчик, забезпечувати його функціонування та належний захист.

20.02.2018 ФДМУ оголошено процедуру закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» (код 72230000-6 згідно з ДК 021:2015 - Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення) (№UА-2018-02-20-001850-с). Очікувана вартість закупівлі становила 1 900 000 грн.

Закупівля послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку», як зазначено в тендерній документації, затвердженій рішенням тендерного комітету апарату ФДМУ, протокол від 20.02.2018 № 30 (далі - ТД), проводилася з метою впровадження інструменту регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення оціночної діяльності та використання її результатів, а також проведення оподаткування операцій з продажу (обміну) майна, об'єктів нерухомості, відповідно до вимог положень Податкового кодексу України. Зокрема, в ТД було вказано: «Співпраця ФДМУ з контролюючими та правоохоронними органами, Нотаріальною палатою України, замовниками оцінки вказує на гостру необхідність забезпечення належного контролю за визначенням оціночної вартості майна та створення прозорих і ефективних важелів проведення достовірності і об'єктивності оцінки для цілей оподаткування».

У додатку 3 до ТД «Технічні, якісні, кількісні та інші вимоги щодо закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» встановлені вимоги до закупівлі послуги, зокрема, до інформаційної взаємодії щодо електронного визначення оціночної вартості, вимоги до послідовності дій суб'єктів Єдиної бази, які задіяні в процесі реєстрації звіту про оцінку, де, зокрема, передбачено, що суб'єкти оціночної діяльності та нотаріуси отримують доступ до Єдиної бази через авторизовані електронні майданчики та шляхом укладення цивільно - правової угоди.

Разом з тим, у додатку 3 визначені вимоги до структури даних в Єдиній базі та джерел їх отримання, в яких передбачено, що дані з Єдиної бази формуються на основі звіту про оцінку. Єдина база складається з баз даних, що містять інформацію про об'єкти оцінки, їх технічні характеристики, вартісні показники, оціночну вартість подібного до об'єкта оцінки майна (індикатори вартості), відомостей щодо кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та сертифіката суб'єкта оціночної діяльності за напрямом та спеціалізацією.

Пізніше Порядком ведення Єдиної бази (затвердженим наказом ФДМУ у травні 2018 року) затверджено форми подання інформації зі звіту про оцінку залежно від виду об'єкта оцінки, які містять окремі показники для заповнення: про об'єкт оцінки, відомості про оцінку, відомості про суб'єктів оціночної діяльності.

Комітетом встановлено, що у розробленій ФДМУ ТД вже було передбачено вимоги до порядку взаємодії авторизованих електронних майданчиків з Єдиною базою, суб'єктами оціночної діяльності та нотаріусами, встановлені вимоги до структури даних в Єдиній базі, порядок їх формування та завантаження в базу, однак нормативне закріплення передбачених у ТД вимог відбулося через три місяці після прийняття ФДМУ рішення, яким затверджено ТД, та оголошення процедури закупівлі.

Пояснюючи причини, за яких спочатку було проведено процедуру закупівлі, а пізніше прийнято зазначені нормативно-правові акти, ФДМУ листом від 18.06.2019 року № 10 -58-11288 повідомив таке: «Проекти вищезазначених наказів двічі оприлюднювалися на офіційному вебсайті Фонду державного майна України з метою їх широкого громадського обговорення відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері громадської діяльності». Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Фонду державного майна України «Про затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування» з відповідним проектом було здійснене 30.01.2018, а повідомлення про оприлюднення доопрацьованого проекту наказу Фонду державного майна України «Про затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування» з доопрацьованим проектом - 22.03.2018. Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України «Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків» з відповідним проектом було здійснене 14.02.2018, а повідомлення про оприлюднення доопрацьованого проекту наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України «Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків» з доопрацьованим проектом - 30.03.2018.

На етапі проведення процедури закупівлі Послуги Замовником були визначені основні вимоги до інформаційно-телекомунікаційної системи, які були раніше оприлюднені у вищезазначених положеннях проектів наказів, відповідно до яких вона формується, наведені в положеннях вимоги щодо закупівлі Послуги (Додаток 3 до тендерної документації), і зазначено, що вимоги можуть бути змінені вимогами, зокрема відповідно до затвердженого Порядку, за результатами виконання І етапу надання Послуги та на етапі проектування інформаційно-телекомунікаційної системи, про що зазначено в цих вимогах».

При цьому розділом 2 додатка № 3 до ТД було встановлено: «Порядок ведення ФДМУ Єдиної бази, розміщення, використання, зберігання в ній інформації зі звіту про оцінку майна і документів про об'єкт оцінки та порядок взаємодії Єдиної бази з АЕМ визначаються Замовником на етапі проектування».

Серед іншого додаток № 3 до ТД містить визначення термінів, зокрема, АМ - автоматизоване місце суб'єкта оціночної діяльності, нотаріуса - електронний сервіс на авторизованих електронних майданчиках, який забезпечує розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості майна, автоматичний обмін інформацією з Єдиної бази.

У подальшому в Порядку ведення Єдиної бази ФДМУ було встановлено, що правовідносини нотаріусів з отримання послуг авторизованих електронних майданчиків здійснюються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, при цьому зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VIII, не передбачали обов'язковості нотаріусів користуватися послугами авторизованих електронних майданчиків.

Обґрунтовуючи підстави встановлення в Порядку ведення Єдиної бази відповідної норми, ФДМУ, зокрема зазначив, що: «Наказ Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку» і наказ Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15.05.2018 № 656/307 «Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків» у встановленому законодавством порядку пройшли правову експертизу та державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України...

Під час проходження правової експертизи та державної реєстрації в Міністерстві юстиції України наказу Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку» та наказу Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15.05.2018 № 656/307 «Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків», Міністерство юстиції України не висловило зауважень та погодило положення щодо доступу нотаріусів до Єдиної бази через авторизовані електронні майданчики, що підтверджується Висновками про державну реєстрацію нормативно-правового акту від 11.06.2018 № 90490/2018, від 12.06.2018 № 90503/2018».

Враховуючи наведене ФДМУ зазначив, що наведені накази «є законними і повністю відповідають позиції Міністерства юстиції України щодо їх законності, висловленій під час їх державної реєстрації» (лист ФДМУ від 18.06.2019 № 10-58-11288).

Згідно з Рішенням АМК, визначений ФДМУ ще в ТД порядок взаємодії авторизованих електронних майданчиків із суб'єктами оціночної діяльності та нотаріусами, який не був передбачений Податковим кодексом України, а в подальшому закріплений у наказах ФДМУ, призвів до ситуації, за якої фактично плата за послуги авторизованих електронних майданчиків, що стягується ними з суб'єктів оціночної діяльності/нотаріусів, перекладається на замовників послуг оцінки та сторін правочину з відчуження майна.

Для досягнення мети закупівлі в послугах із проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» передбачається:

- визначити засади формування оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна з відкритих джерел інформації та провести розрахунки показників середньо-ринкової ціни майна, подібного до об'єкта оцінки;

- провести модернізацію ДРОСОД, АС «Оцінка», адаптацію даних ДРОСОД, АС «Оцінка», розширення її функціональності та запровадити механізм інтеграції даних з ДРОСОД і Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (ДРО з оцінки земельних ділянок) до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» з метою ведення реєстру суб'єктів оціночної діяльності за напрямом (спеціалізаціями) оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, а також забезпечення надання суб'єктам оціночної діяльності доступу до Єдиної бази;

- розробити ПЗ інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку», яке має забезпечити: доступ до інформації Суб'єктів Єдиної бази; модуль визначення оціночної вартості (MeBOB); уніфікований програмний інтерфейс (API) для завантаження та збереження інформації зі звітів з АЕМ (без попередньої ідентифікації суб'єктів оціночної діяльності); здійснення моніторингу звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та його своєчасності, повноти, правильності й відповідності (без попередньої ідентифікації суб'єктів оціночної діяльності); визначення пароля пошуку та передача пароля пошуку суб'єкту оціночної діяльності через АЕМ для подальшої перевірки нотаріусом реєстрації та унікального номера звіту або рецензування; відправку звіту з ідентифікацією суб'єкта оціночної діяльності з АЕМ до Єдиної бази; реєстрацію звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального номера; формування журналу обробки звіту; надання можливості нотаріусам перевіряти реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі, наявність присвоєного йому унікального номера; консолідацію даних, які вносять суб'єкт оціночної діяльності та нотаріус через АЕМ, їх накопичення; зберігання, захист від несанкціонованого доступу та знищення інформації; виконання функцій пошуку інформації за різними показниками; формування звітності;

- створення Порталу Єдиної бази для забезпечення зв'язку зі складовими Єдиної бази (адміністративна підсистема: ведення нормативно довідкової інформації (у тому числі довідника населених пунктів, вулиць тощо); ведення реєстру контролюючих органів, спеціалісти яких повинні мати доступ до Єдиної бази; ведення Суб'єктів Єдиної бази та розподіл прав доступу; підсистема перегляду та обробки даних для ФДМУ та контролюючих органів: перегляд та друк звітності та прикріплених документів; перегляд журналу обробки звітності; підсистема рецензування: пошук звіту за паролем пошуку; рецензування звіту; аналітична підсистема: визначення параметрів аналізу даних за типами об'єктів оцінки (житлова нерухомість; адміністративна нерухомість; земельна ділянка тощо) за відповідний період, за регіоном, за статусами обробки звітів тощо; формування результату аналізу (таблиці) з можливістю вивантаження даних; графічне відображення результатів аналізу;

- впровадити в дослідну експлуатацію інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку»;

- розробити механізм оприлюднення інформації на офіційному сайті ФДМУ, зокрема даних модуля визначення оцінки об'єкта;

- створити комплексну систему захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку».

Відповідно до додатку № 3 до ТД надання послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» має відбуватися в 5 етапів: застосування підходів до визначення оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна; розробка інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база звітів про оцінку» та її складових; впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база звітів про оцінку» та її складових; послуги щодо супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база звітів про оцінку»; послуги щодо створення КСЗІ.

Додатком № 3 до ТД було встановлено такі головні цілі інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку»: створення інформаційної бази та інструментарію для прийняття управлінських рішень у сфері професійної оціночної діяльності; створення основи для проведення моніторингу результатів професійної оціночної діяльності; здійснення контролю за цією діяльністю; налагодження єдиного обліку об'єктів оцінки та звітів про їх оцінку; підтримка прийняття управлінських рішень керівництвом Фонду на основі аналізу та оцінки діяльності суб'єктів оціночної діяльності та оцінювачів; збір, накопичення та підвищення достовірності та якості інформації; підготовка стандартної звітності для контролюючих та правоохоронних органів в межах чинного законодавства України; забезпечення прозорості та відкритості інформації про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Головною метою розробки інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» в додатку № 3 до ТД було визначено автоматизацію процесу роботи з масивом даних про оцінку майна, експертну грошову оцінку земельних ділянок для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Крім того у ТД зазначено, що інформаційно-телекомунікаційна система «Єдина база даних звітів про оцінку» створюється з метою підтримки прийняття ефективних управлінських рішень, розробки відповідної стратегії регулювання сфери оціночної діяльності з урахуванням наслідків уже проведених процесів, систематизації досягнутих результатів та повинна забезпечити підвищення ефективності та досягнення якісно нового рівня прийняття рішень у системі регулювання сфери оціночної діяльності, істотно розвинути і зміцнити інформаційно-технічний потенціал ФДМУ як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, сприяти оперативності, достовірності, доступності та конфіденційності обробки інформації.

Згідно з додатком № 3 до ТД впровадження такої системи повинно надати можливість: розміщення, використання, зберігання інформації із звіту про оцінку, у тому числі його вартість, що вноситься до Єдиної бази; забезпечити автоматизований обмін інформацією про об'єкти оцінки; здійснювати моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та його повноти, правильності та відповідності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам; оперативно (в режимі онлайн) реєструвати звіт про оцінку, присвоювати унікальний номер; запровадити авторизований доступ до інформації для забезпечення роботи суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів та користувачів; отримувати інформацію про об'єкти оцінки, а також її оприлюднювати; здійснювати контроль за дотриманням вимог чинного законодавства суб'єктами оціночної діяльності під час визначення оціночної вартості об'єкта оцінки для цілей оподаткування; здійснювати моніторинг ринку об'єктів нерухомого, рухомого майна та майнових прав; забезпечення взаємодії суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів, ФДМУ та користувачів Єдиної бази.

До складу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» згідно з додатком № 3 до ТД входять: база даних інформації зі звітів про оцінку; Портал Єдиної бази; модуль електронного визначення оціночної вартості.

БД ІТС «Єдина база даних звітів про оцінку» - сукупність даних, зокрема із звітів про оцінку, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між елементами їх системи. У цілому БД ІТС «Єдина база даних звітів про оцінку» повинна містити схеми, таблиці, збережені процедури та інші об'єкти, опис даних та може містити засоби для їх обробки.

БД ІТС «Єдина база даних звітів про оцінку» відповідно до додатка № 3 до ТД, повинна забезпечити оперативно (у режимі онлайн): доступ до інформації, оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів та користувачів інформації; уніфікований програмний інтерфейс (API) для завантаження та збереження інформації зі звітів з АЕМ (без попередньої ідентифікації суб'єктів оціночної діяльності); здійснення моніторингу звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та його своєчасності, повноти, правильності й відповідності (без ідентифікації суб'єктів оціночної діяльності); надання звіту пароля пошуку та передання пароля пошуку суб'єктам оціночної діяльності через АЕМ; відправку звіту з ідентифікацією суб'єктів оціночної діяльності з АЕМ до Єдиної бази; реєстрацію звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального номера; формування журналу обробки звіту; надання можливості нотаріусам перевіряти реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі, наявність присвоєного йому унікального номера; консолідацію даних, які вносять суб'єкти оціночної діяльності та нотаріус через АЕМ, їх накопичення, зберігання, захист від несанкціонованого доступу та знищення інформації; виконання функції пошуку інформації за різними показниками; формування звітності.

Держатель Єдиної бази (ФДМУ) згідно з додатком № 3 до ТД виконує такі функції: визначає організаційні та методологічні засади ведення Єдиної бази; контролює подання суб'єктами оціночної діяльності інформації до Єдиної бази; використовує інформацію Єдиної бази для виконання повноважень ФДМУ з метою державного регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; узагальнює та оприлюднює інформацію з Єдиної бази щодо діяльності суб'єктів оціночної діяльності; здійснює інші повноваження, необхідні для функціонування Єдиної бази та отримання інформації з неї.

Адміністратор Єдиної бази (ФДМУ), відповідно до додатка № 3, виконує такі функції: забезпечує технічне функціонування ІТС «Єдина база даних звітів про оцінку», збереження даних та їх належний захист від несанкціонованого доступу та знищення інформації; забезпечує технічне оформлення інформації, що надається користувачам Єдиної бази, та відповідність цієї інформації змісту Єдиної бази; забезпечує доступ суб'єктів Єдиної бази до інформації, що міститься в ній відповідно до вимог законодавства із дотриманням вимог щодо належного захисту інформації; здійснює інші повноваження, необхідні для функціонування Єдиної бази.

Крім того в ТД вказано, що ФДМУ консолідує інформацію, що отримана від суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів засобами АМ через авторизовані електронні майданчики та користувачами, зокрема рецензентами через Портал Єдиної бази.

Послідовність дій усіх суб'єктів Єдиної бази, які задіяні в процесі реєстрації звіту про оцінку та ведення Єдиної бази визначена в додатку № 3 до ТД у розділі «Вимоги до етапу ІІІ «Впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи Єдина база даних звітів про оцінку» та її складових.

Тендерним комітетом ФДМУ було встановлено, що реєстрація суб'єктів оціночної діяльності через автоматизоване місце здійснюється на підставі цивільно - правової угоди, укладеної між суб'єктом оціночної діяльності і оператором авторизованого електронного майданчика (фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку на території України, що має право на використання авторизованого електронного майданчика). При цьому зазначеним додатком № 3 до ТД було визначено, що така реєстрація не є предметом зазначеної закупівлі.

ФДМУ було закладено таку модель розробки та проектування Єдиної бази, за якої для здійснення реєстрації суб'єкта оціночної діяльності у Єдиній базі, останній повинен був вчиняти це через авторизовані електронні майданчики та шляхом укладення цивільно - правової угоди з оператором такого майданчика.

Суб'єкт оціночної діяльності через авторизований електронний майданчик після (за умови) реєстрації заповнює поля звіту засобами авторизованого електронного майданчика через автоматизоване місце за формою, встановленою ФДМУ. Тобто засоби для заповнення полів звіту за встановленою ФДМУ формою надаються суб'єкту оціночної діяльності авторизованими електронними майданчиками. Також згідно з інформацією з ТД, такі засоби/таке заповнення не є предметом зазначеної закупівлі.

Для перевірки реєстрації звіту та наявності унікального номера, нотаріусу потрібно зареєструватися. Реєстрація нотаріуса здійснюється через авторизований електронний майданчик на підставі цивільно - правової угоди, укладеної між нотаріусом і оператором авторизованого електронного майданчика (фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку на території України, що має право на використання авторизованого електронного майданчика). Також додатком № 3 до ТД було визначено, що така реєстрація не є предметом зазначеної закупівлі.

Тобто, ФДМУ було закладено таку модель розробки та проектування Єдиної бази, за якої для здійснення перевірки реєстрації звіту та наявності унікального номера нотаріусом в Єдиній базі останній повинен буде вчиняти це через авторизований електронний майданчик та шляхом укладення цивільно - правової угоди з оператором такого майданчика.

При цьому внесені Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII зміни до Податкового кодексу України не передбачали платності послуг авторизованих електронних майданчиків, а постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна» від 21.08.2014 № 358 (чинна на момент прийняття змін) передбачала безоплатність доступу до Єдиної бази. Разом з тим на вимогу Комітету ФДМУ не надав чіткого обґрунтування причин встановлення платності послуг авторизованих електронних майданчиків спочатку в ТД, а згодом і в наказі від 17.05.2018 № 658.

Лише після реєстрації та укладення цивільно-правової угоди з авторизованим електронним майданчиком, нотаріус може отримати (виключно через такий майданчик) можливість ввести пароль пошуку та перевірити реєстрацію звіту та наявність унікального номера, отримати витяг з Єдиної бази щодо реєстрації звіту, внести інформацію щодо правочину, фактичної ціни продажу об'єкта. Водночас нормами Податкового кодексу України не було прямо передбачено, що нотаріус здійснює зазначену перевірку виключно через авторизований електронний майданчик.

Для користувачів додатком № 3 до ТД було встановлено спрощену послідовність дій без залучення авторизованих електронних майданчиків. А саме користувачі використовують інформацію з Єдиної бази після ідентифікації в Єдиній базі за допомогою ЕЦП. Ідентифікація, запит та отримання інформації здійснюються за допомогою інструментів порталу Єдиної бази (без авторизованих електронних майданчиків).

У затвердженій ФДМУ ТД передбачено залучення авторизованих електронних майданчиків, а саме під час розміщення, передавання та отримання інформації та документів з Єдиної бази, однак предметом закупівлі були лише послуги проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку», а процедуру закупівлі послуги розробки (проектування тощо), зокрема комп'ютерної програми «Електронний майданчик» ФДМУ не проводив. Хоча без програми «Електронний майданчик» та/або без вимог до неї неможливо забезпечити повноцінне функціонування Єдиної бази даних.

03.04.2018 переможцем торгів із закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» із ціною пропозиції 830 000,00 грн.

18.04.2018, тобто за місяць до прийняття наказу ФДМУ, яким затверджено Порядок ведення єдиної бази звітів про оцінку, ФДМУ з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» було укладено договір № 124 на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку».

Як встановлено у Рішенні АМК, за наданими ФДМУ матеріалами, які подавалися суб'єктами господарювання з метою авторизації електронних майданчиків (лист від 03.09.2018 № 10-58-17981), усі суб'єкти господарювання використовують комп'ютерну програму «Електронний майданчик» за ліцензійними договорами з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент», а саме: від 12.04.2018 18005 з ПП «ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ»; від 13.04.2018 № 18006-ЕМ з товариством з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗАКУПІВЛІ»; від 13.04.2018 № 18007-ЕМ з товариством з обмеженою відповідальністю «АКЦЕПТ ОНЛАЙН»; від 16.05.2018 № 18008-ЕМ з ПП «ІНФОРМАЦІЙНО - КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР АСБОУ».

За результатами аналізу зазначеної інформації Комітет встановив, що ПП «ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ» уклало такий договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» 12.04.2018, тобто за місяць до затвердження ФДМУ Порядку авторизації електронних майданчиків, та за тиждень до укладення договору між ФДМУ та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» про надання послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку». Аналогічний договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» уклало товариство з обмеженою відповідальністю «Акцепт Онлайн» та товариство з обмеженою відповідальністю «Про Закупівлі» на наступний день - 13.04.2018. ПП «ІНФОРМАЦІЙНО - КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР АСБОУ» 16.05.2018, тобто на наступний день після прийняття ФДМУ наказу, яким затверджено Порядок авторизації електронних майданчиків, та який набрав чинності 12.06.2018.

Відповідно до вказаних договорів ліцензіар (товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент»), який є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності (авторських майнових прав) на комп'ютерну програму, зазначену в пункті 1.2 договору, надає ліцензіату дозвіл на використання такої комп'ютерної програми, а ліцензіат сплачує ліцензіару за таке використання винагороду (плату).

Розробником комп'ютерної програми «Електронний майданчик» є суб'єкт господарювання, що був визначений переможцем процедури закупівлі та був розробником Єдиної бази. Відповідно, усіма операторами ЛЕМ, у зв'язку з укладенням ними ліцензійного договору на використання зазначеної комп'ютерної програми до заяви на авторизацію їх електронних майданчиків додані ідентичні ліцензійні договори, «Програма та методика випробувань комп'ютерної програми «Електронний майданчик» та «Інструкція користувача комп'ютерної програми «Електронний майданчик».

При цьому Комітет зазначив, що ФДМУ під час авторизації ЛЕМ не взято до уваги факт того, що усіма операторами укладено ідентичні договори на використання випробувань комп'ютерної програми «Електронний майданчик» з переможцем проведеної ФДМУ процедури закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку». Водночас договір за результатом зазначеної закупівлі було укладено на 5 - 6 днів пізніше, ніж більшість ліцензійних договорів на використання програми «Електронний майданчик».

Зазначена комп'ютерна програма прийнята ФДМУ як така, використання якої оцінювачами та нотаріусами забезпечує виконання всіх поставлених завдань та функцій і в такому обсязі, як необхідно для реєстрації звіту/отримання інформації з Єдиної бази за відсутності на момент її розробки будь-яких нормативно-правових актів та інших документів, які визначали б порядок взаємодії та будь-які вимоги до такої комп'ютерної програми.

Надаючи пояснення наведеному ФДМУ у листі від 18.06.2019 № 10-58-11288 зазначив, що проекти наказів, якими було затверджено Порядок ведення Єдиної бази та Порядок авторизації електронних майданчиків, оприлюднювалися на офіційному вебсайті ФДМУ та на етапі проведення процедури закупівлі замовником (ФДМУ) були визначені основні вимоги до ITC «Єдина база», які раніше були оприлюднені у зазначених положеннях проектів наказів.

ФДМУ за місяць до прийняття наказів, якими затверджено Порядок ведення Єдиної бази та Порядок авторизації електронних майданчиків, було укладено договір на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» - суб'єктом господарювання, який є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму «Електронний майданчик», та яку передав за ліцензійними договорами суб'єктам господарювання, які в подальшому авторизовані ФДМУ та підключені до Єдиної бази.

За день до введення в експлуатацію Єдиної бази (18.07.2018) наказом ФДМУ від 17.07.2018 № 956 авторизовано перший електронний майданчик «Оцінка.online», оператором якого є ПП «ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ».

Станом на 18.07.2018 «Оцінка.online» був єдиним електронним майданчиком через який суб'єкти оціночної діяльності та нотаріуси мали доступ до Єдиної бази.

У подальшому ФДМУ було авторизовано електронні майданчики: «ЕКСПРЕС ОЦІНКА» (оператор - товариство з обмеженою відповідальністю «АКЦЕПТ ОНЛАЙН») відповідно до наказу ФДМУ від 01.08.2018 № 1027; «ПРОФЕСІЙНА ОЦІНКА» (оператор - товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗАКУПІВЛІ»), відповідно до наказу ФДМУ від 01.08.2018 № 1028; «РЕЄСТР ОЦІНКИ» (оператор - приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР АСБОУ») відповідно до наказу ФДМУ від 29.08.2018 № 1122.

За інформацією з інтернет-сторінок авторизованих електронних майданчиків, вони співпрацюють із суб'єктами оціночної діяльності/оцінювачами та нотаріусами, які є споживачами послуг майданчиків, за публічною офертою. При цьому форма заявки про приєднання до договору про надання послуг та реєстрації на авторизованому електронному майданчику є однаковою в усіх майданчиків, що також підтверджується інформацією з інтернет-сторінок.

Фактично всі оператори авторизованих електронних майданчиків надають однакові послуги, що полягають у передачі інформації до/з Єдиної бази за встановленою формою, що заповнюється суб'єктом оціночної діяльності/оцінювачем.

Відносини суб'єктів оціночної діяльності, нотаріусів або осіб, які вчиняють дії щодо операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, з отримання послуг авторизованих електронних майданчиків, врегульовані регламентами авторизованих електронних майданчиків.

Положеннями регламентів передбачено, зокрема, що плата за послуги авторизованих електронних майданчиків здійснюється шляхом 100% попередньої оплати до моменту передавання/отримання інформації через авторизовані електронні майданчики до/з Єдиної бази.

Згідно з положеннями договорів про надання послуг авторизованих електронних майданчиків, предметом цих договорів є надання оператором за допомогою мережі Інтернет інформаційних послуг з розміщення, отримання й передавання інформації та документів через авторизований електронний майданчик до єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості майна, здійснення автоматичної ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет з використанням веб-сайту авторизованого електронного майданчика.

Відповідно до договорів послуги авторизованих електронних майданчиків сплачуються користувачами на умовах попередньої оплати шляхом списання грошових коштів з балансу автоматизованого місця користувача, зокрема, перед передаванням інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази - у момент натискання поля «Відправити в ФДМУ». Оплата послуг за операціями здійснюється за функціональні дії авторизованих електронних майданчиків і не залежить від факту реєстрації/відмови в реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі даних.

Якщо звіт не реєструється в Єдиній базі з першого разу у зв'язку з наявністю неточностей або непроходженням перевірки модулем оцінки, плата авторизованим електронним майданчиком все одно стягується.

Послуги операторів авторизованих електронних майданчиків полягають у передачі інформації з/до Єдиної бази за встановленою уніфікованою формою, яка заповнюється оцінювачем та містить інформацію про вартість оцінки нерухомого майна, у зв'язку з чим доцільність розмежування розміру плати за послуги залежно від оціночної вартості майна, згідно з Рішенням АМК, є сумнівною.

За інформацією, наявною у Комітеті вартість послуги усіх авторизованих ФДМУ електронних майданчиків до 06.08.2018 становила 390,00 грн. як за реєстрацію звіту в Єдиній базі, так і за перевірку його нотаріусом.

Комітетом складено акти, якими зафіксовані зміни вартості послуг майданчиків, а саме від 13.09.2018 № 1, від 24.09.2018 № 2, від 26.09.2018 № 3 і від 10.10.2018 року № 4.

За результатами аналізу динаміки цін на послуги авторизованих електронних майданчиків, Комітетом встановлено, що протягом серпня - жовтня 2018 року оператори авторизованих електронних майданчиків паралельно встановлювали однакові ціни на послуги для суб'єктів оціночної діяльності і нотаріусів залежно від оціночної вартості об'єкта нерухомості.

Тарифи оператори змінювали майже одночасно (з різницею в 1-2 дні) зі встановленням однакової вартості цих послуг.

Так, рішенням Комітету від 20.06.2019 № 442-р дії операторів авторизованих електронних майданчиків, які полягали у встановленні та застосуванні протягом серпня - жовтня 2018 року однакових цін на послуги з передавання/отримання інформації з Єдиної бази звітів про оцінку на ринку послуг авторизованих ФДМУ електронних майданчиків з розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, визнано порушенням, передбаченим частиною третьою статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій, які призвели до обмеження конкуренції на відповідному ринку, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

На офіційному веб-порталі ФДМУ 06.08.2018 було розміщено повідомлення, в якому вказано, що ціни авторизованих електронних майданчиків у сфері оцінки є стовідсотковим аналогом цін авторизованих електронних майданчиків у системі ProZorro. Зокрема, ФДМУ зазначив, що: «При встановленні цін на свої послуги авторизовані електронні майданчики у сфері оцінки не йшли шляхом ціноутворення, аналогічному існуючому у системі ProZorro.ПРОДАЖІ, яке є занадто дорогим. Оскільки вартість послуг авторизованих електронних майданчиків у сфері малої приватизації встановлюється у відсотках від ціни продажу об'єкта приватизації - від 1% до 3%.

Авторизовані електронні майданчики у сфері оцінки встановили ціни, які є повним 100% аналогом цін авторизованих електронних майданчиків у системі ProZorro (при цьому, значно зменшивши верхню межу вартості послуг). Тобто, якщо ціни на послуги авторизованих електронних майданчиків, підключених до системи ProZorro складають від 17,00 грн. до 1700,00 грн., то ціни на послуги авторизованих електронних майданчиків, підключених до Єдиної бази, складають від 17,00 грн. до 510,00 грн.

Таким чином, авторизовані електронні майданчики, що підключені до Єдиної бази, використовують ціни, які є повним 100% аналогом цін на послуги авторизованих електронних майданчиків, підключених до системи ProZorro (за винятком того, що верхня межа вартості послуг авторизованих електронних майданчиків у сфері закупівель складає 1700 грн., а верхня межа вартості послуг авторизованих електронних майданчиків у сфері оцінки складає 510 грн.)...".

Українське представництво міжнародної антикорупційної організації Transparency International у відповідь на повідомлення закликало ФДМУ «не вдаватися до маніпулювань шляхом порівняння системи ProZorro з введенням Єдиної бази даних звітів про оцінку. Це системи, які мають різну філософію та побудовані за різними підходами». Зокрема, було зазначено про різні принципи формування тарифів та методи побудови системи ProZorro та ведення Єдиної бази. Розмір тарифів для учасників тендерів у ProZorro, як вказано в повідомленні, був розрахований, виходячи з об'єктивної необхідності підтримки складної і масштабної ІТ-інфраструктури. Розміри тарифів визначені постановою КМУ від 24.02.2016 № 166 та становлять від 17,00 грн. до 1 700,00 грн. за кожну подану тендерну пропозицію, на відміну від нерегульованих цін на послуги авторизованих ФДМУ електронних майданчиків, які раніше ФДМУ надавав безкоштовно та без участі посередників. Частину одержаних коштів майданчики перераховують державному підприємству «ПРОЗОРО» на розвиток та підтримку системи, впровадження додаткового функціоналу, утримання штату ІТ-спеціалістів, у той час як авторизовані ФДМУ електронні майданчики не сплачують коштів на утримання Єдиної бази. Крім того Українське представництво міжнародної антикорупційної організації Transparency International зазначило, що користування базою даних у системі ProZorro та розміщення державними замовниками оголошення про закупівлі є безкоштовним.

Змінами до Податкового кодексу України, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VIII, який набрав чинності 01.01.2019, до авторизованих електронних майданчиків встановлена нова вимога, а саме, щодо наявності в такого майданчика підтвердженої підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливості використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь - якого іншого вже авторизованого електронного майданчика.

Податковий кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, не містить форми та змісту протоколу обміну й норм, які б конкретизували механізм підписання такого протоколу та вид такого документа.

Однак, виходячи з формулювання, визначеного Податковим кодексом України, протокол обміну є документом, що має свідчити про взяття його сторонами (потенційного авторизованого майданчика та вже авторизованих) зобов'язання щодо обміну інформацією між ними в процесі здійснення діяльності.

Внесені зміни до Податкового кодексу України встановили додатковий бар'єр для нових суб'єктів господарювання - операторів електронних майданчиків, які виявлять бажання працювати на ринку надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості.

Протокол обміну є фактично письмовою згодою авторизованих електронних майданчиків щодо виходу на ринок нових учасників - їх конкурентів, що створює ризик зловживань вже авторизованими електронними майданчиками. Такий ризик обумовлений зацікавленістю операторів авторизованих електронних майданчиків, як суб'єктів господарювання, в отриманні більшого прибутку та більшої кількості клієнтів, на що впливає рівень конкуренції на ринку, залежний від кількості учасників. Тобто такі майданчики можуть бути зацікавлені в тому, щоб не допускати на ринок конкурентів при одночасній відсутності контролю та відповідальності за непідписання протоколу обміну (тобто недопуску конкурентів).

З метою усунення ризику недопуску нових учасників на ринок надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості Комітет надав ФДМУ та Адміністрації обов'язкові для розгляду рекомендації від 30.01.2019 № 5-рк, відповідно до яких під час підготовки проектів наказів, якими будуть вноситися зміни до Порядку авторизації електронних майданчиків та Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердити зміст, форму та строки підписання протоколу обміну та передбачити ефективні заходи/повноваження, що будуть вжиті/виконані ФДМУ та/або Адміністрацією у разі непідписання авторизованим майданчиком протоколу обміну.

Станом на жовтень 2019 року зміни до наказів ФДМУ в частині реалізації положення Податкового кодексу України щодо протоколу обміну між авторизованими електронними майданчиками не внесені.

Разом з тим, за наявною у Комітеті інформацією, суб'єкти господарювання, які мали намір авторизувати електронні майданчики з метою надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з Єдиної бази, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «Порто-Франко Консалтинг Груп» та товариство з обмеженою відповідальністю «Національні конфіденційні мережі», так і не змогли підписати у вже авторизованих електронних майданчиків протоколи обміну.

Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю «Порто-Франко Консалтинг Груп» листом від 15.05.2019 б/н повідомило Комітет про те, що ним було надіслано листи до чотирьох вже авторизованих електронних майданчиків щодо підписання протоколу обміну, але жодної відповіді не було отримано, при цьому листи, надіслані товариству з обмеженою відповідальністю «Акцепт онлайн» та ПП «ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ», повернулися у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національні конфіденційні мережі» листом від 20.05.2019 № 45 повідомило, що з метою підготовки й підписання протоколу обміну також надсилало до чотирьох вже авторизованих електронних майданчиків відповідні листи. Крім того під час телефонних розмов із представниками авторизованих електронних майданчиків (за контактними номерами телефонів, які наведені на сайтах цих майданчиків) будь-якої інформації щодо порядку підготовки і підписання протоколу обміну надано не було.

Отже, невнесення ФДМУ змін до нормативно-правових актів з метою реалізації окремих положень Податкового кодексу України протягом тривалого часу створило умови, за яких на ринку розміщення, отримання й передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до/з Єдиної бази здійснюють діяльність оператори авторизованих ФДМУ у липні-серпні 2018 року чотирьох електронних майданчиків.

На виконання пункту 2 Протоколу наради від 01.08.2018, проведеної Першим віцепрем'єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України С. Кубівим для реалізації положень статті 172 Податкового кодексу України, зокрема, системи оцінки майна для цілей оподаткування, вдосконалення нормативного регулювання вартості послуг з реєстрації звітів та надання доступу до Єдиної бази даних звітів про оцінку, наказом ФДМУ від 19.09.2018 № 1206 створено відповідну робочу групу, до складу якої увійшли також представники Комітету.

З 19.09.2018 було проведено лише одне засідання робочої групи, на яке були запрошені в тому числі представники Комітету. Щодо проведення інших засідань робочої групи у Комітеті відсутня офіційна інформація, як і стосовно прийняття будь - яких спільних рішень, спрямованих на вирішення питань, для яких її було створено.

Так, за висновками Комітету:

- проведення ФДМУ процедури закупівлі послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку», у тендерній документації до якої закладено обов'язок суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів укладати цивільно-правові угоди з авторизованими електронними майданчиками з метою отримання доступу до Єдиної бази, а також прийняття наказів, якими затверджено Порядок ведення Єдиної бази і Порядок авторизації електронних майданчиків та авторизація електронних майданчиків, оператори яких уклали ідентичні ліцензійні договори з переможцем проведеної ФДМУ процедури закупівлі на використання комп'ютерної програми «Електронний майданчик» до укладення договору на розробку та впровадження Єдиної бази даних, у сукупності створило умови для вчинення порушень операторами авторизованих електронних майданчиків вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

- публічні повідомлення ФДМУ показали його підтримку діям операторів авторизованих електронних майданчиків, зокрема, щодо встановлення вартості послуг розміщення, отримання і передавання інформації та документів до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості. Однак, встановлення вартості послуг майданчиків залежно від ціни об'єкта нерухомості не було обґрунтовано в тому числі в силу послуги, що надається, а саме, передачі даних, та не виявленої залежності між витратною частиною передання даних та вартістю об'єкта, щодо якого такі дані передаються. Разом з тим, на відміну від вартості послуг майданчиків системи ProZorro, вартість послуг авторизованих ФДМУ електронних майданчиків не визначено жодним нормативно-правовим актом;

- введення в експлуатацію Єдиної бази, авторизація електронних майданчиків та подальші дії операторів авторизованих електронних майданчиків призвели до надходження до Комітету великої кількості звернень від суб'єктів оціночної діяльності, оцінювачів, народних депутатів, громадських організацій. У зв'язку з цим Комітетом розпочато перевірку ФДМУ, а в подальшому - розгляд справи за ознаками вчинення операторами авторизованих ФДМУ електронних майданчиків порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення суб'єктами господарювання схожих дій, які можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності);

- ФДМУ не вчинено жодних дій, які сприяли б вирішенню ситуації, що склалася у зв'язку з наявністю ознак порушення операторами авторизованих ним електронних майданчиків вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

- за час існування проблемної ситуації, пов'язаної з функціонуванням Єдиної бази та нетиповою для конкурентного ринку поведінкою авторизованих електронних майданчиків, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення схожих дій та встановлення необґрунтованих цін на їх послуги, ФДМУ не вживав жодних заходів, спрямованих на її вирішення. Натомість ФДМУ публічно підтримував дії операторів авторизованих електронних майданчиків;

- ФДМУ не з'ясовано обставин, за яких товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» до укладання з ФДМУ договору на закупівлю послуг із проектування Єдиної бази уклало ліцензійні договори на використання комп'ютерної програми «Електронний майданчик» із суб'єктами господарювання, електронні майданчики яких у подальшому були авторизовані ФДМУ та підключені до Єдиної бази;

- повідомлення ФДМУ про відсутність повноважень у Комітету у сфері права інтелектуальної власності свідчить про небажання ФДМУ вчиняти будь-які активні дії з метою вирішення проблемної ситуації та брати до уваги факт здійснення Комітетом перевірки ФДМУ та розслідування у справі, розпочатій за ознаками вчинення операторами авторизованих ФДМУ електронних майданчиків порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- у той же час, відповідно до положень статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та у здійсненні Комітетом повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, крім того, органи влади зобов'язані не вчиняти будь - яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію;

- затвердження ФДМУ тендерної документації на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку», в якій встановлено такий механізм доступу суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів до Єдиної бази, який передбачає платність послуг авторизованих електронних майданчиків, та в подальшому закріплення його в наказі ФДМУ, призвело до встановлення операторами авторизованих електронних майданчиків протягом серпня - жовтня 2018 року однакових цін на послуги для суб'єктів оціночної діяльності і нотаріусів;

- мета, з якою ФДМУ проводив процедуру закупівлі, полягала саме у впровадженні інструменту регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення оціночної діяльності та використання її результатів, а також проведення оподаткування операцій з продажу (обміну) майна, об'єктів нерухомості, відповідно до вимог положень Податкового кодексу України, та моніторинг відповідності оціночної вартості майна ринковим цінам;

- розроблений ФДМУ механізм реалізації такої мети, що був закладений спочатку в тендерній документації, а потім в наказі, не є ефективним, оскільки замість забезпечення належного контролю за визначенням оціночної вартості майна та створення прозорих і ефективних важелів проведення достовірності й об'єктивності оцінки для цілей оподаткування фактично створив новий «штучний» ринок, на якому здійснюють діяльність авторизовані електронні майданчики, кількість яких із липня 2018 по листопад 2019 не змінилася;

- при цьому ці чотири авторизовані електронні майданчики, що по суті лише забезпечують розміщення/передавання інформації до/з Єдиної бази, самостійно встановлюють плату за свої послуги;

- дії ФДМУ, які полягають у затвердженні в тендерній документації на закупівлю послуг з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку» платності послуг авторизованих електронних майданчиків, обов'язку нотаріусів користуватися послугами цих майданчиків під час посвідчення правочинів із відчуження нерухомого майна та подальше його закріплення в наказах, авторизація ФДМУ електронних майданчиків, оператори яких уклали ідентичні з переможцем процедури закупівлі ліцензійні договори на використання комп'ютерної програми «Електронний майданчик», призвело для вчинення операторами авторизованих електронних майданчиків порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- невнесення ФДМУ передбачених Податковим кодексом України змін до наказу, який регулює порядок авторизації авторизованих електронних майданчиків, а саме щодо впровадження протоколу обміну, який є фактично бар'єром для авторизації «нових» електронних майданчиків - потенційних учасників ринку надання послуг із розміщення, отримання й передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб'єкта оціночної діяльності) до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, створювало умови для вчинення операторами вже авторизованих електронних майданчиків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

- проведення ФДМУ закупівлі з іншими умовами в тендерній документації та затвердження в наказах іншого характеру взаємовідносин між суб'єктами оціночної діяльності та авторизованих електронних майданчиків, а також іншого порядку доступу нотаріусів до Єдиної бази, з високою мірою вірогідності унеможливило би вчинення порушень, визнаних рішенням Комітету від 20.06.2019 № 442-р та/або мінімізувало б їх наслідки;

- внесення змін до законодавства, яке регулює функціонування Єдиної бази, запровадження іншого механізму доступу до неї, запровадження процедури підписання протоколу обміну між авторизованими електронними майданчиками запобігатиме здійсненню порушень суб'єктами господарювання, які надають послуги для суб'єктів оціночної діяльності та нотаріусів з отримання доступу до/з Єдиної бази з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості, тягар за сплату яких перекладається на споживачів, які здійснюють операції у сфері нерухомості;

- на сайті ФДМУ 22.10.2019 оприлюднено проект наказу ФДМУ та Адміністрації «Про затвердження Змін до Порядку авторизації електронних майданчиків», яким запропоновано механізм реалізації положень Податкового кодексу України в частині протоколу обміну між майданчиками;

- фактично на виконання рекомендацій Комітету від 30.01.2019 № 5-рк проектом наказу визначається черговість дій та строки надсилання/розгляду та погодження протоколу обміну між оператором електронного майданчика та вже авторизованими електронними майданчиками. Також пропонується запровадження «мовчазної згоди» погодження протоколу обміну в разі, якщо оператор протягом семи робочих днів від надсилання авторизованим майданчикам письмового запиту про погодження протоколу обміну не отримав відповіді;

- прийняття проекту наказу має забезпечити доступ на ринок інших операторів електронних майданчиків.

У розгляді справи судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- підставами для розгляду справи Комітетом стали накази ФДМУ від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» та від 18.07.2018 № 962 «Про введення в експлуатацію єдиної бази даних звітів про оцінку», які були оскаржені у судовому порядку;

- так, на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва знаходилася справа № 826/12333/18 за позовом приватного підприємства «ЛІДЕС КОНСАЛТ» до ФДМУ про визнання протиправним та скасування наказу ФДМУ від 17.05.2018 № 658 та справа № 826/13753/18 за позовом ОСОБА_1 до ФДМУ про визнання протиправним та скасування наказу ФДМУ від 18.07.2018 № 962;

- постановою Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 826/12333/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 щодо відмови у задоволенні позовних вимог залишено без змін;

- при перегляді рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 826/12333/18 Верховним Судом досліджувалося питання щодо внесення інформації зі звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, яка, на думку скаржника, повинна вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку;

- Судом у справі № 826/12333/18 встановлено, що у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу України для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу України (пункт 5.2 статті 5 Податкового кодексу України);

- підзаконний нормативно - правовий акт, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України № 358 на виконання вимог Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» Кабінет Міністрів України привів у відповідність до цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 971 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 року № 358»;

- порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку було запроваджено Податковим кодексом України, на виконання якого прийнято наказ ФДМУ від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», який є предметом оскарження. Зміст зазначеного наказу не свідчить про те, що останній не відповідає актам вищої юридичної сили, оскільки ані Податковий кодекс України, ані Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не встановлюють безоплатність внесення даних звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку;

- крім того рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018 у справі № 826/13753/18 у задоволенні адміністративного позову до ФДМУ про визнання протиправним та скасування наказу від 18.07.2018 № 962 відмовлено повністю.

Судами також встановлено, що ФДМУ надавав Комітету науково-правові експертні висновки Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького HAH України та Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка щодо повноважень ФДМУ з питань контролю та встановлення цін на надання послуг суб'єктами господарювання.

Зокрема, на вирішення науково - правової експертизи ФДМУ поставлено питання, чи має право Кабінет Міністрів України, ФДМУ або Мінекономрозвитку встановлювати будь-які обмеження для авторизованих електронних майданчиків, у тому числі, шляхом заборони вимагання платежів чи надання послуг на платних засадах щодо користування Єдиною базою та встановлювати ціни (розмір плати) на послуги авторизованих електронних майданчиків, що взаємодіють з Єдиною базою.

Відповідно до науково-правового експертного висновку Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України зазначено: «Встановлення обмежень для авторизованих електронних майданчиків (їх операторів) призведе до обмеження конкуренції та дискримінуватиме окрему групу суб'єктів господарювання - операторів авторизованих електронних майданчиків, по відношенню до суб'єктів господарювання в інших сферах, для яких не існує подібних обмежень і які будуть знаходитися в привілейованому становищі.

Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, а також Фонд державного майна України не мають право встановлювати будь-які обмеження для авторизованих електронних майданчиків (їх операторів), що взаємодіють з єдиною базою даних звітів про оцінку, в тому числі, шляхом встановлення заборони одержання платежів чи надання послуг на платних засадах.

У Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відсутні повноваження на встановлення цін, розміру плати (комісії) за послуги авторизованих електронних майданчиків, що взаємодіють з єдиною базою даних звітів про оцінку, або іншим чином встановлення верхньої межі такої плати, або фіксування (регулювання) розміру чи порядку перерахування плати (комісії) авторизованими електронними майданчиками, що взаємодіють з єдиною базою даних звітів про оцінку».

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу, тощо.

Відповідно до статті 17 Закону «Про захист економічної конкуренції» забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є ФДМУ (частина перша статті 24 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» ФДМУ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі, корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пунктів 1 і 6 частини першої статті 4 названого Закону до основних завдань ФДМУ належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; державне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Пунктом 5 частини першої статті 5 Закону «Про Фонд державного майна України» передбачено, що ФДМУ у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, зокрема, здійснює: державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; контроль за дотриманням єдності методичного та організаційного забезпечення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; сприяє розвитку громадського регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснює методичне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, затверджує методики та приймає нормативно-правові акти, у тому числі правила організації системи зовнішнього контролю якості, які містять правила організації, випадки, порядок, строки та періодичність проведення перевірок системи зовнішнього контролю якості, порядок рецензування звітів про оцінку (актів оцінки майна), а також можливості та способи відшкодування завданої шкоди (збитків); провадить іншу діяльність, пов'язану із здійсненням наданих законодавством повноважень з державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Отже, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, ФДМУ є органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні та відповідно здійснює державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та контроль за дотриманням єдності методичного та організаційного забезпечення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено вичерпний перелік дій органів влади, які можуть бути кваліфіковані як порушення законодавства з питань захисту економічної конкуренції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФДМУ на виконання пунктів 15 і 16 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 11.01.2018 (протокол № 1), в межах повноважень та згідно із Законом України «Про Фонд державного майна України», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» затверджені такі накази:

- наказ ФДМУ від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.2018 за № 677/32129;

- наказ ФДМУ та Адміністрації від 15.05.2018 № 656/307 «Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.06.2018 за № 684/32136.

Згідно з пунктом 5 наказу ФДМУ від 17.05.2018 № 658 та відповідно до наказу ФДМУ від 18.07.2018 № 962 «Про введення в експлуатацію Єдиної бази даних звітів про оцінку», 18.07.2018 в експлуатацію введено єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна.

При цьому судами встановлено, що положення стосовно умов надання безперешкодного і безоплатного доступу до інформації, наявної в єдиній базі даних звітів про оцінку містилися у постанові Кабінету Міністрів України № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» в редакції від 25.03.2015. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 971 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 року № 358» до постанови Кабінету Міністрів України № 358 внесені відповідні зміни, згідно з якими окремі положення постанови Кабінету Міністрів України № 358 приведені у відповідність до Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Водночас суди попередніх інстанцій у вирішенні спору обґрунтовано взяли до уваги обставини, встановлені у розгляді судової справи № 826/12333/18, в якій оскаржувався наказ ФДМУ від 17.05.2018 № 658, оскільки у наведеній справі судами досліджувалося, зокрема, питання щодо внесення інформації зі звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування.

Так, зокрема, у справі № 826/12333/18 встановлено, що Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку було запроваджено Податковим кодексом України, на виконання якого було прийнято наказ ФДМУ від 17.05.2018 № 658. Зі змісту зазначеного наказу не вбачається, що він не відповідає актам вищої юридичної сили, оскільки ні Податковим кодексом України, ані Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не встановлюють безоплатність внесення даних звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку.

Закони, на відміну від інших нормативно-правових актів, є тими документами, які приймаються вищим представницьким органом державної влади. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 85 Конституції України прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила законів полягає в тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. У випадку суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене суди дійшли заснованого на законі висновку про те, що норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу ніж відповідні норми, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 358 (положеннями якої у редакції від 25.03.2015, зокрема, було передбачено, що інформація зі звіту про оцінку майна вноситься до Єдиної бази безперешкодно та безоплатно).

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу України для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 7 розділу II Закону України від 07.12.2017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» Кабінету Міністрів України доручалося в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Наведене, зокрема, поширювалося також і на постанову Кабінету Міністрів України № 358.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 304 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України № 358 (у редакції від 21.11.2018) визнано такою, що втратила чинність.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ФДМУ проведено закупівлю «Послуги з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку», ДК 021:2015: 72230000-6 - Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення», оголошення про проведення якої було оприлюднене 20.02.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за № UA-2018-02-20-001850-С.

ФДМУ виступав замовником закупівлі вказаної послуги відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з метою впровадження інструмента регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення оціночної діяльності та використання її результатів, а також проведення оподаткування операцій з продажу (обміну) майна, об'єктів нерухомості, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

На етапі проведення процедури закупівлі замовником були визначені основні вимоги до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база даних звітів про оцінку», які були передбачені проектом наказу Фонду «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», що двічі був оприлюднений на офіційному веб-сайті Фонду. Вимоги до розроблення ТІ функціонування ІТС «Єдина база» були зазначені у відповідній тендерній документації щодо закупівлі послуги (додаток 3 до тендерної документації). У тендерній документації також було зазначено, що вказані вимоги можуть бути змінені, зокрема, після затвердження опублікованого проекту наказу Фонду (за результатами виконання І етапу надання послуги та на етапі проектування ІТС «Єдина база»).

Предметом закупівлі відповідно до тендерної документації були послуги щодо проектування, розробки, впровадження та супроводження ІТС «Єдина база», до складу якої повинні входити база даних інформації із звітів про оцінку; портал Єдиної бази та модуль електронного визначення оціночної вартості. Розроблення інформаційно-телекомунікаційної системи електронного майданчика не було предметом закупівлі.

У тендерній документації було зазначено послідовність дій суб'єктів Єдиної бази, які задіяні в процесі реєстрації звіту про оцінку та веденні Єдиної бази, зокрема, визначено інформаційні потоки, які повинні циркулювати між інформаційно-телекомунікаційною системою «Єдина база» та інформаційно-телекомунікаційною системою електронного майданчика. Це необхідно для розуміння розробника інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база» та побудови комплексної системи захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдина база», що було предметом закупівлі.

За результатами проведення процедури закупівлі тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» визнано найбільш економічно вигідною.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Суди попередніх інстанцій, з урахуванням конкретних обставин справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням в оскаржуваних судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши, що: під час процедури закупівлі ФДМУ керувався виключно вимогами Закону України «Про публічні закупівлі»; під час розроблення Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку та Порядку авторизації електронних майданчиків ФДМУ діяв виключно відповідно до вимог чинного законодавства України, а надання авторизованими електронними майданчиками відповідних послуг не підтверджує в діях ФДМУ порушення антимонопольного законодавства, оскільки ані Кабінет Міністрів України, ані ФДМУ або інший орган державної влади не наділені повноваженнями встановлювати ціни на послуги авторизованих електронних майданчиків, які підключені до єдиної бази даних звітів про оцінку, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність визначених приписами статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Суд також зазначає, що оспорюване рішення не містить жодних посилань на конкретні дії (бездіяльність) ФДМУ, безпосереднім наслідком яких стало створення умов для вчинення операторами авторизованих електронних майданчиків, які надають послуги з розміщення, отримання й передавання інформації та документів до/з єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Зазначене свідчить про неповне з'ясування Комітетом у розгляді справи про захист економічної конкуренції обставин, які мають суттєве значення для її розгляду та відповідних висновків у справі. У даному випадку, встановлення операторами авторизованих електронних майданчиків цін на послуги таких майданчиків, як і їх розмір, а також можливе ухилення операторами від підписання протоколів обміну, з метою недопуску конкурентів не залежить від конкретних дій (бездіяльності) ФДМУ. За умови вчинення операторами авторизованих електронних майданчиків порушень законодавства у сфері економічної конкуренції, такі особи можуть бути притягнуті до відповідальності згідно з приписами вказаного законодавства.

Водночас Касаційний господарський суд зазначає про те, що кваліфікація дій суб'єкта як таких, що заборонені згідно із статтею 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має включати також кваліфікацію конкретного порушення законодавства про захист економічної конкуренції, умови для вчинення якого були створені діями чи бездіяльністю органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), зокрема, вибір конкретної правової норми і застосування її до певної події із з'ясуванням всіх обставин такого порушення та їх доведенням (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 зі справи № 916/114/19), що у даному випадку Комітетом у Рішенні АМК не зазначено.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи та переоцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України). Тому пов'язані з наведеним аргументи Комітету не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» також зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Антимонопольний комітет України, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 зі справи № 910/18554/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова